Справа № 308/10669/23
П О С Т А Н О В А
Іменем України
26 жовтня 2023 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Куштана Б.П. (доповідача),
суддів: Джуги С.Д. і Мацунича М.В.,
з участю секретаря Савинець В.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Сільваші Володимира Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 23 червня 2023 року (у складі судді Фазикош О.В.) про відмову в забезпеченні позову за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом у червні 2023 р.
Просила стягнути з ОСОБА_2 на свою користь грошові кошти, передані в якості авансу за попереднім договором, у розмірі 25000 доларів США, що станом на 21.06.2023 р. згідно з офіційним курсом НБУ становить еквівалент 914215 грн., а також вирішити питання розподілу судових витрат.
На обґрунтування позовних вимог указала, що 21 грудня 2021 р. між сторонами було укладено попередній договір, відповідно до умов якого сторони зобов`язуються у строк до 21.02.2022 р. включно укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки та житлового будинку з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .
Із об`єктивних причин питання укладення основних договір купівлі-продажу земельної ділянки та будинку відійшли на другий план, однак відповідач не відмовлялася від наміру укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки та будинку.
Відповідач почала зауважувати позивачеві, що домовлена ціна за будинок і земельну ділянку в розмірі 49000 доларів США є нижчою за ринкові ціни.
Згодом позивач натрапила на оголошення про продаж будинку та земельної ділянки, які належать відповідачеві, за ціною 70000 доларів США, тобто значно більше ніж було обумовлено сторонами попереднім договором купівлі-продажу.
У зв`язку з цим позивач вимушена звертатися до суду з цим позовом за захистом порушеного права та просити суд стягнути із відповідача сплачений аванс за будинок і земельну ділянку, які нею так і не були придбані. Відповідно до попереднього договору купівлі-продажу позивач сплатила відповідачеві аванс у розмірі 25000 доларів США.
Разом із позовом, позивачем було подано заяву про забезпечення позову, в якій остання просила: накласти арешт на земельну ділянку, кадастровий номер земельної ділянки 2124883600:02:004:0029, площею 0,1 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна (земельної ділянки) 595266421248, та житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна (житлового будинку) 867242221248, із забороною власнику та іншим особам здійснювати дії щодо відчуження, вчинення реєстраційних та нотаріальних дій відносно нерухомого майна. Ухвалу для виконання надіслати до Ужгородського відділу державної виконавчої служби в Ужгородському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (88000, Закарпатська область, Ужгородський район, місто Ужгород, площа Петефі Шандора, будинок 14, офіс 57, info@ug.zk.dvs.gov.ua, ЄДРПОУ: 35045464).
На обґрунтування заяви вказала, що позивач мала намір придбати нерухоме майно, а саме: житловий будинок і земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , за ціною 49 000 доларів США та сплатила відповідачу готівкою аванс у розмірі 25 000 доларів США.
Однак, основний договір купівлі-продажу земельної ділянки та будинку так і не було укладено, хоча позивач сплатила відповідачу більше половини вартості обумовленого нерухомого майна.
Відповідач відмовляється повернути позивачу сплачені 25 000 доларів США.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру прав на нерухоме майно, відповідач володіє виключно єдиним нерухомим майном, яке зобов`язалася продати саме позивачу, а саме: земельної ділянки та житлового будинку з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .
Іншого нерухомого майна у відповідача немає.
Згідно з інформацією із відкритих джерел (копія оголошення додано до позову - Будинок / мкр. Табла: 70 000 $ - Продаж будинків Ужгород на Оlх), відповідачка намагається продати будинок (не позивачу).
Відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , є пенсіонеркою і в разі продажу єдиного майна, стягнення коштів (у разі задоволення позову) у розмірі 914215 грн. буде практично нереально, що зробить неможливим виконання рішення суду.
На переконання позивача, саме вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на земельну ділянку та житлового будинку з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , які є предметом позову, буде співмірним із позовом та забезпечить реальне виконання у майбутньому рішення суду у разі його задоволення. Пропозиції щодо зустрічного забезпечення відсутні, так як забезпечення позову (без зустрічного забезпечення) не порушуватиме право відповідача на вільне володіння та користування майном упродовж судового розгляду.
Разом із тим, як вказує заявник, невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суд, що є реальною загрозою порушення конституційних прав та законних інтересів позивача зі сторони відповідача, призведе до реального ухилення від виконання рішення суду, Це в свою чергу зробить неможливим або істотно ускладнить ефективний захист та поновлення порушеного права, за захистом якого вона звернулася до суду.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 23 червня 2023 р. у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.
ОСОБА_1 просить скасувати цю ухвалу та прийняти нову постанову, якою її заяву про забезпечення позову задовольнити. Доводить про порушення норм процесуального права. Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до такого:
-позивачем до позовної заяви додано докази того, що відповідачеві належить лише те майно (будинок і земельна ділянка), яке вона збиралася продати позивачеві;
-суд дійшов помилкового висновку, що заява ґрунтується виключно на припущеннях щодо можливого утруднення виконання майбутнього рішення суду в разі задоволення позову, оскільки взявши аванс у розмірі 25000 доларів США, відмовляючись його повертати та здійснюючи продаж нерухомого майна іншим особам за більшою сумою ніж була обумовлено попереднім договором, є очевидним, що відповідач не збирається повертати кошти та уникає сплату боргу.
Письмового відзиву на апеляційну скаргу до суду не надходило.
Апеляційну скаргу належить задовольнити частково, ухвалу суду першої інстанції змінити в частині правового обґрунтування із залишенням резолютивної частини ухвали без змін, із таких мотивів.
Суд виходив із того, що безпосереднім предметом позову не є вказані об`єкти нерухомості, на які позивач просить накласти арешт.
Наведені у заяві доводи щодо наміру продати зазначене нерухоме майно не є належними підставами для застосування заходів забезпечення позову. Даних про відсутність іншого майна, коштів у відповідача до поданої заяви не надано, тобто на підтвердження доводів про існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Посилання заявника на те, що у разі невжиття заходів забезпечення позову, ОСОБА_2 здійснить відчуження належного їй майна, не є безумовним доводом, що підтверджує наявність обґрунтованих ризиків невиконання або утруднення виконання у майбутньому ймовірного рішення суду про задоволення позову у цій справі.
Колегія суддів не може повністю погодитися із такими висновками суду першої інстанції через їх невідповідність обставинам справи та нормам процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Згідно з п.п.1, 2, 4 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.
Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову, перелік яких визначений статтею 150 цього Кодексу, а також інші заходи, необхідні для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 19 частини першої статті 150 ЦПК України.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) з урахуванням доказів, наданих стороною для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема у тому, що між сторонами дійсно виник спір, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також співмірність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з таким клопотанням, заявленим позовним вимогам.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведе до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер.
Під час оцінки такої співмірності суду необхідно враховувати безпосередній зв`язок заяви про забезпечення позову з предметом позову, співвідношення заявленій вимозі, необхідність вжиття забезпечувальних заходів.
При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Із матеріалів справи вбачається, що між сторонами дійсно виник спір стосовно повернення відповідачем позивачу грошових коштів у сумі 25 000 доларів США авансу за попереднім договором купівлі-продажу.
До позовної заяви та заяви про забезпечення позову позивачем було додано Інформацію із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з якого вбачається, що ОСОБА_2 належить земельна ділянка та житловий будинок із надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.14-16, 34-36), іншого майна за відповідачем не зареєстровано. Натомість, суд робить хибний висновок, що позивачем не надано доказів того, що в ОСОБА_2 нема іншого майна, ніж те, яке виступило предметом попереднього договору купівлі-продажу.
Також позивачем додано скрін-шот із сайту оголошень про продаж земельної ділянки та житлового будинку із надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , за ціною у 70000 доларів США (а.с.24-25), однак суд першої інстанції розцінив таку обставину не безумовним підтвердженням наявності обґрунтованих ризиків невиконання або утруднення виконання у майбутньому імовірного рішення суду про задоволення позову.
Очевидно, що побоювання позивача із приводу відчуження земельної ділянки та житлового будинку є виправданими, оскільки судом першої інстанції позов не забезпечувався і ніщо не може перешкодити відповідачу відчужити своє майно задля уникнення виконання майбутнього судового рішення у випадку його ухвалення на користь позивача.
У разі невжиття заходів забезпечення позову та за умови ухвалення судового рішення на користь позивача виконати таке рішення буде складно або взагалі неможливо, адже під час розгляду справи по суті майно, що належить відповідачеві, може бути будь-яким способом відчужений третім особам, що ставить під загрозу виконання майбутнього судового рішення, знову ж таки, у випадку задоволення позовних вимог.
Заходи забезпечення позову, які просить вжити позивач, є співмірними заявленим позовним вимогам, цілком відповідають характеру спірних правовідносин.
Ужиття таких заходів забезпечення позову захистить права позивача у випадку задоволення її позовних вимог. Інтереси та права інших учасників спірних правовідносин таким забезпеченням не будуть порушені або обмежені, оскільки заходи забезпечення позову мають виключно тимчасовий характер і після вирішення спору по суті, вони будуть скасовані і у випадку ухвалення рішення не на користь позивача, відповідач і надалі зможе в повній мірі користуватися майном, яке належить йому на праві приватної власності.
Відтак, колегія суддів вважає, що вимоги по забезпеченню позову доцільно задовольнити.
Однак, у ході апеляційного перегляду ухвали Ужгородського міськрайонного суду від 23 червня 2023 р. стало відомо, що відповідач 09.08.2023 р. продала належну їй земельну ділянку та житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , громадянину ОСОБА_3 , що підтверджується витягом із Державного реєстру речових прав (а.с.81, 82), який надала сама відповідач. Також апеляційним судом було самостійно здійснено запит № 278627 від 18.10.2023 р. і отримано аналогічну інформацію. Сторона відповідача підтвердила факт продажу майна належного відповідачеві під час апеляційного перегляду справи.
За такої обставини та в силу вимог процесуального закону накладення арешту на майно, яке не належить відповідачеві, суперечить нормам процесуального права.
Колегія суддів констатує, що позивачем було доведено належними та допустимими доказами наявність підстав для забезпечення позову, однак через те, що майно, на яке відповідач просить накласти арешт із забороною учиняти певні дії уже не належить відповідачеві, то в задоволенні заяви належить відмовити саме з цих підстав.
Відтак, на підставі ст. 376 ч. 1 п.п.1, 3, 4 ЦПК України апеляцію ОСОБА_1 належить задовольнити частково, а ухвалу суду першої інстанції змінити в частині правового обґрунтування.
Керуючись ст. 374 ч. 1 п. 2, ст. 376 ч. 1 п.п.1,3,4 ст.ст.381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу адвоката Сільваші Володимира Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 23 червня 2023 року змінити в частині правового обґрунтування. 3.Резолютивну частину ухвали Ужгородського міськрайонного суду від 23 червня 2023 р. залишити без змін. 4.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів із дня складення повного судового рішення шляхом подачі скарги безпосередньо до Верховного Суду. 5.Повне судове рішення складено 10 листопада 2023 р.
Судді:
Суд | Закарпатський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 26.10.2023 |
Оприлюднено | 15.11.2023 |
Номер документу | 114874070 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них купівлі-продажу |
Цивільне
Закарпатський апеляційний суд
Куштан Б. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні