Постанова

від 19.06.2023 по справі 907/219/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2023 р. м. Львів Справа №907/219/23

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді І.Б. Малех

суддів Т.Б. Бонк

Г.Г. Якімець

секретар судового засідання Залуцький Д.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕМО МЕДИКА ТЯЧІВ", б/н від 08.05.2023 (вх. № апеляційного суду 01-05/1501/23 від 09.05.2023)

на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 26 квітня 2023 року (суддя Пригара Л.І., повний текст ухвали складено та підписано 26.04.2023, м. Ужгород)

за заявою представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Гемо Медика Тячів", б/н від 24.04.2023 (вх. №02.3.1-02/2985/23 від 24.04.2023) про вжиття заходів забезпечення позову

у справі №907/219/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гемо Медика Тячів", м. Тячів, Закарпатська область

до відповідача 1 Комунального некомерційного підприємства "Тячівська районна лікарня" Тячівської міської ради Закарпатської області, м. Тячів Закарпатська область

до відповідача 2 Тячівської міської ради Закарпатської області, м. Тячів Закарпатська область

до відповідача 3 Виконавчого комітету Тячівської міської ради Закарпатської області, м. Тячів Закарпатська область

про визнання продовженим на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до комунальної власності району від 23.04.2013, укладеного між Відділом управління майном району Тячівської районної ради і Товариством з обмеженою відповідальністю "Гемо Медика Тячів", в редакції додаткової угоди від 20.04.2021

за участю представників учасників процесу:

від позивача: не з`явились;

від відповідача 1: не з`явились;

від відповідача 2: не з`явились;

від відповідача 3: не з`явились;

ВСТАНОВИВ:

21.03.2023 на розгляд Господарського суду Закарпатської області поступила позовна заява ТОВ «Гемо Медика Тячів» до відповідачів Комунального некомерційного підприємства "Тячівська районна лікарня" Тячівської міської ради Закарпатської області, Тячівської міської ради Закарпатської області та Виконавчого комітету Тячівської міської ради Закарпатської області, м. Тячів Закарпатська область про визнання продовженим на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до комунальної власності району від 23.04.2013, укладеного між Відділом управління майном району Тячівської районної ради і Товариством з обмеженою відповідальністю "Гемо Медика Тячів", в редакції додаткової угоди від 20.04.2021.

24.04.2023 представником позивача на розгляд Господарського суду Закарпатської області подано заяву про забезпечення позову, б/н від 24.04.2023, згідно якої просить забезпечити позов шляхом заборони відповідачам на час судового розгляду даної справи: - перешкоджати працівникам та клієнтам ТОВ «Гемо Медика Тячів» у доступі до території, прилеглої до орендованого об`єкта нерухомості 6/100 частини нежитлової будівлі акушерсько-гінекологічного корпусу Тячівської районної лікарні, площею 316,6 кв.м., розташованого за адресою: Закарпатська область, Тячівський район, м. Тячів, вул. Нересенська, буд. 48; - перешкоджати працівникам та клієнтам ТОВ «Гемо Медика Тячів» у доступі до приміщень орендованого об`єкта нерухомості 6/100 частини нежитлової будівлі акушерсько-гінекологічного корпусу Тячівської районної лікарні, площею 316,6 кв. м., розташованого за адресою: Закарпатська область, Тячівський район, м. Тячів, вул. Нересенська, буд. 48, та наданні/отриманні медичних послуг; - розбирати, демонтувати, переміщувати, виносити майно, яке належить ТОВ Гемо Медика Тячів із орендованого об`єкта нерухомості 6/100 частини нежитлової будівлі акушерсько-гінекологічного корпусу Тячівської районної лікарні, площею 316,6 кв.м., розташованого за адресою: Закарпатська область, Тячівський район, м. Тячів, вул. Нересенська, буд. 48; - заносити, встановлювати та використовувати будь-яке майно в орендованому ТОВ «Гемо Медика Тячів» об`єкті нерухомості 6/100 частини нежитлової будівлі акушерсько-гінекологічного корпусу Тячівської районної лікарні, площею 316,6 кв.м., розташованому за адресою: Закарпатська область, Тячівський район, м. Тячів, вул. Нересенська, буд. 48; - припиняти в орендованому ТОВ Гемо Медика Тячів об`єкті нерухомості 6/100 частини нежитлової будівлі акушерсько-гінекологічного корпусу Тячівської районної лікарні, площею 316,6 кв.м., розташованому за адресою: Закарпатська область, Тячівський район, м. Тячів, вул. Нересенська, буд. 48 електропостачання, теплопостачання, газопостачання, водопостачання та водовідведення.

В обґрунтування поданої суду заяви про забезпечення позову представник позивача зазначає про те, що в січні 2023 року ТОВ «Гемо Медика Тячів» отримало від Комунального некомерційного підприємства Тячівська районна лікарня Тячівської міської ради Закарпатської області (відповідача 1) лист №03 від 04.01.2023, адресований також і голові Тячівської міської ради Закарпатської області, в якому позивача повідомлено про недопустимість продовження договору оренди, в зв`язку з наявною у відповідача 1 потребою у приміщеннях, орендованих ТОВ «Гемо Медика Тячів», яка викликана необхідністю створення відділення екстреної (невідкладної) допомоги, що можливо тільки на першому поверсі акушерсько-гінекологічного корпусу з обов`язковим використанням приблокованого до нього одноповерхового блоку, які експлуатуються позивачем. Наведені обставини, на думку представника позивача, свідчать про те, що після припинення договору оренди відповідач 1 може розпочати використання приміщення для власних потреб з метою облаштування відділення екстреної (невідкладної) допомоги, в тому числі завозити обладнання, необхідне для його функціонування, що, у свою чергу, призведе до ускладнення прийому клієнтів та роботи персоналу ТОВ «Гемо Медика Тячів».

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 26 квітня 2023 року у задоволенні заяви представника ТОВ «Гемо Медика Тячів», м. Тячів, Закарпатська область б/н від 24.04.2023 (вх. №02.3.1-02/2985/23 від 24.04.2023) про забезпечення позову у справі №907/219/23 відмовлено.

Дана ухвала мотивована тим, що зазначені заявником у заяві обставини є лише припущенням представника позивача та не свідчить про неможливість виконання рішення суду в даній справі в разі задоволення позову без застосування відповідних заходів його забезпечення; представником позивача не подано доказів наявності фактичних обставин, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення за даним позовом. При цьому, вказано, що поданий представником позивача флеш-накопичувач з відеозаписом не підтверджує обставин перешкоджання відповідачами у підключенні позивачем об`єкта оренди до електропостачання, оскільки з такого не вдається можливим ідентифікувати осіб, що присутні на відеоролику. Долучений до матеріалів справи лист КНП «Тячівська районна лікарня» №76 від 21.04.2023 вважає, що ще не свідчить про вчинення останнім дій на припинення подачі в орендоване приміщення води, електричної енергії та каналізації, оскільки відповідачі у справі не являються уповноваженими особами, до компетенції яких належить припинення/відновлення постачання води, газу, електричної енергії.

Позивач - ТОВ «Гемо Медика Тячів», не погодившись з винесеною ухвалою подав апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що така прийнята з порушенням норм процесуального права та з неповним дослідженням матеріалів та обставин справи.

Скаржник вказує, що судом не було досліджено питання чи не призведе невжиття заходу забезпечення позову до порушення вимоги, щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не може їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. Також, вважає, що судом проігноровано правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 у справі №916/1572/19 про те, що умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення , що в результаті невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Також скаржник зауважує, що судом першої інстанції не враховано того факту, що позивач здійснює господарську діяльність в галузі охорони здоров`я за адресою місцезнаходження майна переданого в оренду на підставі договору оренди, правовідносини в якому є предметом дослідження в даній справі , перешкоджання відповідачами працівникам та клієнтам ТОВ «Гемо Медика Тячів» у доступі до території, прилеглої до орендованого об`єкта нерухомості, перешкоджання у доступі до приміщень медичного центру, переміщення, псування майна позивача, занесення та використання майна відповідачів, від`єднання орендованого приміщення від мереж електропостачання, водопостачання, газопостачання може мати непередбачувані негативні наслідки, що призведе до унеможливлення справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. Відповідно до цього вважає, що вжиття відповідних заборонних заходів є співмірним, адекватним та ефективним способом забезпечення позову у даній справі.

Відповідно до цього просить , ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 26 квітня 2023 року у справі №907/219/23 скасувати та прийняти нове рішення , яким заяву ТОВ «Гемо Медика Тячів» , б/н від 24.04.2023 (вх. № 02.3.1-02/2985/23 від 24.04.2023) про забезпечення позову задоволити в повному обсязі.

Відповідач 2 - Тячівська міська рада Закарпатської області, у відзиві №05-26/724 від 23.05.2023 (вх. № апеляційного суду 01-04/3605/23 від 29.05.2023) заперечує доводи апеляційної скарги, вказуючи на те, що відповідно до п.5 постанови КМУкраїни №634 відповідачами Тячівської міською радою та балансоутримувачем КНП «Тячівська районна лікарня» повідомлено позивача у встановлений 30 денний строк до закінчення договору оренди №1187 від 23.04.2013 про припинення його чинності та повернення орендованого майна у належному стані . Отже, відповідно вважає, що судом першої інстанції правильно в оскаржуваному рішенні вказано, що всі ці заходи забезпечення позову є лише припущеннями позивача , жодних доказів їх застосування в майбутньому суду не було подано. Крім цього, звертає увагу на те, що на момент подачі представником позивача заяви про забезпечення позову до суду від 24.04.2023 між ТОВ «Гемо Медика Тячів» та міською радою були відсутні будь-які орендні правовідносини , а тому правових підстав забезпечення позову, шляхом накладення заборон вважає, що немає. Таким чином вважає, що ухвала суду першої інстанції від 26.04.2023 в даній справі є законною і обґрунтованою.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 12 травня 2023 року у справі №907/219/23 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕМО МЕДИКА ТЯЧІВ", б/н від 08.05.2023 (вх. № апеляційного суду 01-05/1501/23 від 09.05.2023) на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 26 квітня 2023 року у справі №907/219/23; витребувано матеріали оскарження ухвали Господарського суду Закарпатської області від 26.04.2023 у справі №907/219/23 з Господарського суду Закарпатської області.

31.05.2023 в канцелярію апеляційного суду поступили матеріали справи №907/219/23.

В подальшому, ухвалою суду від 01.06.2023 (з врахуванням ухвали про виправлення описки від 12.06.2023) призначено розгляд справи №921/251/23 в судове засідання на 15.06.2023 об 11 год. 30 хв.

В судове засідання 15.06.2023 в режимі відеоконференції з`явився представник позивача (скаржника), відповідачі участі уповноважених представників в судове засідання 19.06.2023 не забезпечили, причин неявки не повідомили, хоча були повідомлені про час та місце розгляду справи ухвалою суду від 01.06.2023, що підтверджується списком розсилки поштової кореспонденції від 12.06.2023.

Представник позивача (скаржника), в судовому засіданні 15.06.2023 в ході розгляду апеляційної скарги підтримав доводи апеляційної скарги, з мотивів наведених в такій, однак, в подальшому, в ході надання своїх пояснень, заявив усне клопотання про оголошення перерви, з метою оформлення в строки, встановлені ст. 38 ГПК України, відводу складу суду.

З врахуванням наведеного, ухвалою суду від 15.06.2023 відкладено розгляд справи №907/219/23 в судове засідання на 19.06.2023. Сторони повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується списком розсилки поштової кореспонденції від 15.06.2023.

19.06.2023 на електронну адресу суду від представника позивача (скаржника) поступила заява про відвід, б/н від 18.06.2023 (вх. № апеляційного суду 01-04/4122/23 від 19.06.2023), в задоволенні якої ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 19.06.2023 відмовлено, з підстав наведених в такій.

Згідно статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою, оцінивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представника скаржника в попередньому судовому засіданні, судова колегія Західного апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відповідність ухвали Господарського суду Закарпатської області від 26 квітня 2023 року у справі №907/219/23 нормам чинного процесуального права, матеріалам та обставинам справи, виходячи з наступного.

За змістом статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Позов, зокрема, забезпечується в тому числі забороною відповідачу вчиняти певні дії, зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності.

При цьому, зважаючи на практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову, під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків, щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.

Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову в конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами. (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 у справі № 914/1570/20).

Частиною 1 ст. 137 ГПК України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; - арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; - іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника, щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника, щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу забезпечення позову , що застосовується господарським судом , визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Метою вжиття заходів, щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідності вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтвердження доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Частиною першою статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Зі змісту цієї норми вбачається, що необхідними елементами обов`язку доказування є: 1) певне міркування особи, щодо обставин, якими вона підтверджує свої вимоги або заперечення; 2) подання відповідних доказів, які підтверджують ці обставини.

Отже, до надання відповідних доказів на обґрунтування заявлених вимог або заперечень, будь які висловлені особою міркування будуть собою являти припущення, які не мають під собою жодного доказового значення.

Зазначене узгоджується з вимогами процесуального закону, щодо оцінки доказів про те, що встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що: (1)між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, (2)з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулась з такою заявою, позовним вимогам (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.02.2021 у справі №643/12369/19).

Предметом спору у справі № 907/219/23 є визнання продовженим на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до комунальної власності району від 23.04.2013, укладеного між Відділом управління майном району Тячівської районної ради і Товариством з обмеженою відповідальністю «Гемо Медика Тячів», в редакції додаткової угоди від 20.04.2021.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, в даному випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися.

Отже, в немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги, щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Заявник у поданій заяві про забезпечення позову стверджує про потенційну можливість використання відповідачем 1 орендованого приміщення для власних потреб із метою облаштування відділення екстреної (невідкладної) допомоги, в тому числі, шляхом ввезення обладнання, необхідного для його функціонування, а також про наміри відповідача 1 припинити постачання води, електроенергії та роботи каналізації в орендованому ТОВ «Гемо Медика Тячів» приміщенні.

З врахуванням матеріалів та обставин справи суд апеляційної інстанції вказує, що в таких відсутні належні та допустимі докази того, що відповідачами чиняться перешкоди працівникам та клієнтам ТОВ «Гемо Медика Тячів» у доступі до території, прилеглої до орендованого об`єкта нерухомості, та приміщень медичного центру, наданні/отриманні медичних послуг, при цьому, не доведено документально факту розібрання, демонтування, переміщення, псування майна позивача, що знаходиться в орендованому приміщенні, а також встановлення,занесення і використання в такому майна відповідачів.

Щодо поданого заявником доказу флеш-накопичувачу на якому відображено відеозапис, вбачається, що такий жодним чином не підтверджує обставин перешкоджання відповідачами у справі підключенню позивачем об`єкта оренди до електропостачання, оскільки з такого не видається за можливе ідентифікувати осіб, що присутні на відеоролику, і встановити, щодо якого саме нерухомого майна ведеться діалог.

Крім того, як вірно зазначено судом першої інстанції, означеним відеозаписом не зафіксовано вчинення уповноваженими представниками відповідачів у справі будь-яких дій, спрямованих на від`єднання об`єкта оренди від мереж електропостачання, теплопостачання, водопостачання, водовідведення та газопостачання, що свідчить про необґрунтованість доводів заявника в цій частині. Інших доказів матеріали справи не містять.

Лист КНП «Тячівської районної лікарні» Тячівської міської ради Закарпатської області №76 від 21.04.2023, як вірно відмічено судом першої інстанції не свідчить про вчинення останнім відповідних дій, спрямованих на припинення подачі в орендоване приміщення води, електричної енергії та роботи каналізації, оскільки відповідачі у справі не являються уповноваженими особами, до компетенції яких належить припинення/відновлення постачання води, природного газу, електричної енергії тощо.

З врахуванням вищенаведеного обґрунтованим є висновок місцевого господарського суду про те, що зазначені заявником у заяві обставини є лише припущеннями позивача та не свідчать про неможливість виконання рішення суду в даній справі, в разі задоволення позову без застосування відповідних заходів його забезпечення.

З врахуванням наведеного суд апеляційної інстанції не вбачає при прийнятті оскаржуваної ухвали порушень судом першої інстанції норм процесуального права і така є прийнятою з повним дослідженням всіх матеріалів та обставин справи.

З врахуванням наведеного, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених в ухвалі Господарського суду Закарпатської області від 26.04.2023 у справі №907/219/23.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, ухвалу Господарського суд Закарпатської області від 26 квітня 2023 року у справі №907/219/23 належить залишити без змін, апеляційну скаргу ТОВ «Гемо Медика Тячів» - без задоволення.

Згідно з п.2 ч.1 ст.129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України). Відтак, згідно ст.129 ГПК України сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.

Керуючись ст.ст. 129, 236, 269, 271, 275, 276, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕМО МЕДИКА ТЯЧІВ", б/н від 08.05.2023 (вх. № апеляційного суду 01-05/1501/23 від 09.05.2023) - залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 26 квітня 2023 року у справі №907/219/23 - залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів відповідно до ст.ст. 286 - 289 ГПК України.

4. Матеріали справи №907/219/23 повернути Господарському суду Закарпатської області.

Повний текст постанови складено та підписано 27.06.2023 року.

Головуючий суддя І.Б. Малех

Суддя Т.Б. Бонк

Суддя Г.Г. Якімець