Постанова

від 21.06.2023 по справі 910/9622/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" червня 2023 р. Справа№ 910/9622/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Копитової О.С.

суддів: Полякова Б.М.

Остапенка О.М.

за участю секретаря судового засідання: Гуньки О.В.

та представників сторін:

від апелянта - Смосюк С.М.,

від Громадської спілки «Українська ліга авторських та суміжних прав» - Гуйда Д.М.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Ательє Кераміки»

на рішення господарського суду міста Києва від 09.01.2023 року

у справі № 910/9622/22 (суддя Котков О.В.)

за позовом Громадської спілки «Українська ліга авторських та суміжних прав»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Ательє Кераміки»

про стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 09.01.2023 року по справі № 910/9622/22 позов задоволено. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Ательє Кераміки» (надалі по тексту - ТОВ «Ательє Кераміки», апелянт, відповідач) на користь Громадської спілки «Українська ліга авторських та суміжних прав» (надалі по тексту - ГС «Українська ліга авторських та суміжних прав», позивач) грошові кошти: основного боргу - 43 427,42 грн (сорок три тисячі чотириста двадцять сім гривень 42 копійки) та судовий збір - 2481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня).

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, ТОВ «Ательє Кераміки» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду міста Києва від 09.01.2023 року у справі № 910/9622/22 та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Обгрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не було надано оцінку тому факту, що відповідач припинив використання об`єктів суміжних прав.

Укладений 01.02.2021 року між позивачем та відповідачем договір №ТЗ-15/02/21Н про надання дозолу на використання об`єктів суміжних прав та виплату винагороди за використання об`єктів суміжних прав є припинений у порядку ч. 2 п. 4.2 договору із 20.04.2021 року.

На думку апелянта припинення укладеного між позивачем та відповідачем договору свідчить і про припинення зобов`язань за ним, у тому числі і зобов`язань по сплаті роялті з 27.05.2021 року по 23.08.2022 року є безпідставним, а заявлений позов про стягнення нарахованої за вказаний період суми є необґрунтованим, натомість, суд першої інстанції визнав вказані обставини доведеними, що призвело до ухвалення помилкового рішення по суті справи.

Про те, що позивач визнав факт припинення договору свідчить і те, що передбачені п.п. 4.7 та 4.8 договору рахунки-фактури та акти нарахування роялті ним не складалися і не надсилалися відповідачу.

Однак, судом першої інстанції ці обставини не було досліджено, що призвело до прийняття незаконного рішення.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.01.2023 року апеляційну скаргу ТОВ «Ательє Кераміки» передано для розгляду колегії суддів у складі головуючого судді: Копитової О.С., суддів: Остапенка О.М., Полякова Б.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2023 року витребувано з господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/9622/22 за позовом ГС «Українська ліга авторських та суміжних прав» ТОВ «Ательє Кераміки» про про стягнення грошових коштів та відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою ТОВ «Ательє Кераміки» на рішення господарського суду міста Києва від 09.01.2023 року у справі № 910/9622/22 до надходження матеріалів справи № 910/9622/22 до Північного апеляційного господарського суду.

13.02.2023 року від господарського суду міста Києва на виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2023 року надійшли матеріали справи № 910/9622/22 за позовом ГС «Українська ліга авторських та суміжних прав» до ТОВ «Ательє Кераміки» про стягнення 43 427,42 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Ательє Кераміки» на рішення господарського суду міста Києва від 09.01.2023 року у справі № 910/9622/22. Розгляд апеляційної скарги ТОВ «Ательє Кераміки» на рішення господарського суду міста Києва від 09.01.2023 року у справі № 910/9622/22 ухвалено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

16.02.2023 року на електронну адресу суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому представник просить суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу ТОВ «Ательє Кераміки» залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

В поданому відзиві позивач зазначає, що договір №ТЗ-15/02/21Н про надання дозолу на використання об`єктів суміжних прав та виплату винагороди за використання об`єктів суміжних прав не є припинений та діє до 31.01.2022 року, що підтверджено і судом першої інстанції.

Припинення строку дії договору можливе згідно з п.п. 4.1, 4.2 у випадку, якщо повідомлення про припинення строку дії надіслане стороною протягом місяця до 31.01.2022 року. Матеріали справи не містять доказів надіслання відповідачем на адресу позивача повідомлення про припинення строку дії договору в період з 01.01.2022 року по 31.01.2022 року.

В подальшому, на електронну адресу суду від ТОВ «Ательє Кераміки» надійшло два ідентичних за змістом клопотання про розгляд справи за участі сторін.

Обгрунтовуючи подані клопотання ТОВ «Ательє Кераміки» зазначає, що до предмету доказування у даній справі входять питання тлумачення договору та окремих його пунктів, а відтак, вимагають присутності сторін при апеляційному розгляді.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду задоволено клопотання ТОВ «Ательє Кераміки» про розгляд справи в судовому засіданні за участі сторін. Розгляд апеляційної скарги ТОВ «Ательє Кераміки» призначено на 21.06.2023 року.

20.06.2023 року на електронну адресу суду від ГС «Українська ліга авторських та суміжних прав» надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, проведення якого позивач просить забезпечити поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення EasyCon.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.06.2023 року клопотання ГС «Українська ліга авторських та суміжних прав» про проведення судового засідання в режимі відеоконференції задоволено. Повідомлено сторін, що судове засідання по справі №910/9622/22, призначене на 21.06.2023 року, відбудеться в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

21.06.2023 року в судове засідання з`явилися представник позивача (в режимі відеоконференції) та відповідача та надали усні пояснення по справі.

21.06.2023 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно із ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, в суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Як вбачається з матеріалів справи та зазначено місцевим судом 22 вересня 2022 року до господарського суду міста Києва від ГС «Українська ліга авторських та суміжних прав» (позивач) надійшла позовна заява до ТОВ «Ательє Кераміки» про стягнення 43 427,42 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язання з оплати вартості роялті за використання в комерційній діяльності музичних творів на підставі договору № ТЗ-15/02/21-Н від 01.02.2021 року, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 43 427,42 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.09.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/9622/22, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог, передбачених ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; докази направлення відзиву позивачу.

Рішенням господарського суду міста Києва від 09.01.2023 року по справі № 910/9622/22 позов задоволено. Стягнуто з ТОВ «Ательє Кераміки» на користь ГС «Українська ліга авторських та суміжних прав» грошові кошти: основного боргу - 43 427,42 грн. та судовий збір - 2481,00 грн.

Обгрунтовуючи подане рішення, місцевий суд зазначив, що оскільки договір є чинним, у відповідача не припинявся обов`язок зі сплати винагороди (роялті) у строки та розмірі, визначені Договором.

Місцевий суд дійшов висновку, що за перший рік дії Договору відповідач повинен був сплатити на користь позивача 28 427,42 грн (з урахуванням часткових оплат та перерахунку).

Водночас, за другий період дії договору відповідач мав сплатити 18 750,00 грн (з березня 2022 року по травень 2022 року позивач не нараховував суму боргу у зв`язку із введенням на території України воєнного стану та веденням активних бойових дій в місті, де веде господарську діяльність відповідач).

Матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем на користь позивача 43 427,42 грн.

Таким чином,місцевий суд дійшов висновку, що станом на момент прийняття рішення по справі за відповідачем обліковується заборгованість у розмірі 43 427,42 грн. у зв`язку з несплатою коштів за використання об`єктів суміжних прав.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга ТОВ «Ательє Кераміки» підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду міста Києва від 09.01.2023 року у справі №910/9622/22 в частині повного задоволення позовних вимог - скасуванню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи 01 лютого 2022 року між ТОВ «Ательє Кераміки», як користувачем, та ГС «Українська ліга авторських та суміжних прав», як суміжною організацією, укладено Договір №ТЗ-15/02/21-Н від 01 лютого 2021 про надання дозволу на використання об`єктів суміжних прав та виплату винагороди за використання об`єктів суміжних прав (Ліцензійна угода) (на далі по тексту - Договір).

Відповідно до п. 2.1. Договору суміжна організація надає право (невиключну ліцензію) користувачу здійснювати (на території) використання в комерційній діяльності об`єктів суміжних прав шляхом їх публічного виконання. Користувач, в свою чергу, зобов`язується виплатити винагороду (Роялті) Суміжній організації на розрахунковий рахунок останньої, узгоджену сторонами у відповідних додатках до цього Договору. Відповідний загальний щомісячний платіж, що є складовою частиною винагороди (роялті) має перераховуватись не пізніше ніж за 5 (п`ять) днів до початку місяця, за який він здійснюється.

За змістом п. 4.1. Договору, Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 січня 2022 року, а в частині невиконаних фінансових зобов`язань, фінансових санкцій та будь-яких інших зобов`язань - до їх повного виконання.

Пунктом 4.2. Договору передбачено, що у випадку, якщо жодна із сторін не повідомить письмово іншу сторону про припинення дії цієї ліцензійної угоди протягом місяця до настання зазначеної в п. 4.1. дати, дія цієї ліцензійної угоди вважається подовженою на той самий строк і на тих же умовах. У випадку отримання повідомлення однієї сторони про припинення цього договору, інша сторона протягом 10 днів зобов`язана підписати акт про припинення використання об`єктів суміжних прав.

Додатком №1 до Договору позивач та відповідач погодили перелік закладів, в яких користувач здійснює використання об`єктів суміжних прав, а також розмір єдиного щомісячного сукупного платежу за майнові права: 3750 (три тисячі сімсот п`ятдесят гривень) 00 коп, тобто 250 (двісті п`ятдесят гривень), 00 коп за кожен заклад користувача.

Спір у справі виник у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем, на думку позивача, грошового зобов`язання з оплати за користування об`єктами суміжних прав, у зв`язку з чим позивач вказує на наявність заборгованості (з урахуванням часткових оплат та перерахунку) у розмірі 43 427,42 грн, розраховану наступним чином: 28 427,42 грн (сума боргу за перший рік дії договору) + 18 750,00 грн (сума боргу за другий рік дії договору).

Судом встановлено, що позивач стверджує, що відповідачем були порушені умови Договору в частині своєчасної сплати за користування об`єктами авторського права за період з травня 2021 року по серпень 2022 року.

Відповідач заперечує позовні вимоги в повному обсязі та зазначає, що відповідно до умов Договору, останній 20.04.2021 року направив позивачеві заяву про зупинення нарахування і здійснення перерахунку раніше нарахованого роялті у зв`язку із введенням карантину, пов`язаного із ковідом. Однак відповіді на вказану заяву відповідач не отримав.

Також відповідач зазначає, що 30.04.2021 року відповідач на підставі ч. 2 п. 4.2 Договору, направив позивачеві заяву про розірвання договору. Одночасно із вказаною заявою на адресу позивача було направлено два підписані відповідачем примірники Акту про припинення використання авторських та суміжних прав.

Однак, позивач проігнорував покладений на нього ч. 2 п. 4.2 Договору обов`язок протягом 10 днів підписати даний акт і не повернув один примірник відповідачеві.

З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції прймаючи рішення про задовлення позовних вимог в повному обсязі, дійшов висновку, що зібрані у справі докази свідчать, що станом на час розгляду спору по суті Договір є чинним та діє до 31 січня 2022 року, доказів протилежного відповідачем не подано.

Апеляційний суд, дослідивши матеріали справи, не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Пунктом 1 ст. 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Нормами ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Укладений Договір з додатками за своєю правовою природою є ліцензійним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1109 Цивільного кодексу України за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об`єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону.

Частинами 3-6 ст. 1109 Цивільного кодексу України встановлено, що у ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об`єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об`єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об`єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Як вже було вищезазначено, між позивачем, як суміжною організацією, та відповідачем, як користувачем, укладено Договір №ТЗ-15/02/21-Н про надання дозволу на використання об`єктів суміжних прав (Ліцензійна угода).

За змістом п. 4.1. Договору, Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 січня 2022 року, а в частині невиконаних фінансових зобов`язань, фінансових санкцій та будь-яких інших зобов`язань - до їх повного виконання.

Пунктом 4.2. Договору передбачено, що у випадку, якщо жодна із сторін не повідомить письмово іншу сторону про припинення дії цієї ліцензійної угоди протягом місяця до настання зазначеної в п. 4.1. дати, дія цієї ліцензійної угоди вважається подовженою на той самий строк і на тих же умовах. У випадку отримання повідомлення однієї сторони про припинення цього договору, інша сторона протягом 10 днів зобов`язана підписати акт про припинення використання об`єктів суміжних прав.

Місцевий суд задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі дійшов висновку, що матеріали справи не містять доказів надіслання відповідачем на адресу позивача повідомлення про припинення строку дії договору в період з 01.01.2022 року до 31.01.2022 року, а доводи відповідача про те, що Договір припинив свою дію у зв`язку із надісланням 30.04.2021 року на адресу позивача листа про розірвання договору, судом не взято до уваги, оскільки дані твердження не узгоджуються з умовами укладеного договору, зокрема п. п. 4.1. та 4.2. Договору.

Колегія суддів враховує вказані доводи місцевого суду, однак звертає увагу на наступне.

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Так, дійсно, умовами договору сторони визначили, що договір продовжує свою дію, якщо одна сторона не повідомить іншу сторону протягом місяця до закінчення строку дії договору про його припинення.

В даному випадку на думку колегії суддів визначеним положенням договору сторони погодили завчасне повідомлення стороною договору іншій стороні про намір припинення дії договору, при цьому визначивши строк його дії до 31.01.2022 року.

Матеріалами справи встановлено, що 30.04.2021 року відповідач звернувся до позивача, з листом про розірвання договору.

Вказаний лист відповідачем було направлено на адресу реєстрації позивача, а саме: вул.. А. Аболмасова, буд. 5, група приміщень 57, оф. 7, м. Киїів, 02002, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та поштовим повідомленням №0200250820940 від 30.04.2021 року.

Одночасно із листом відповідач направив два примірники Акту про припинення використання авторських та суміжних прав.

12.06.2021 року відповідачем направлена на вказану адресу позивача вимога про підписання і повевернення раніше направленого Акту про припинення використання авторських та суміжних прав.

Проте, відповіді від позивача матеріали справи не містять.

Позивач стверджує, що не отримував від відповідача листа про розірвання договору від 30.04.2021 року, в зв`язку з чим вважає договір діючим.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що адреса, на яку відповідачем було направлено позивачу лист про розірвання договору вказана самим позивачем як в позовній заяві так і зазначена в договорі №ТЗ-15/02/21-Н від 01 лютого 2021 про надання дозволу на використання об`єктів суміжних прав та виплату винагороди за використання об`єктів суміжних прав (Ліцензійна угода).

В зв`язку з викладеним, колегія суддів вважає, що відповідач завчасно до спливу граничного строку повідомив позивача про свій намір припинити дію договору, що не суперечить п. 4.2., і такий договір є припиненим з 31.01.2022 року.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що місцевим судом помилково задоволено позовні вимоги в частині стягнення боргу з відповідача на користь позивача з січня 2022 року.

Крім того, апеляційним судом встановлено, що строк акредитації ГС «Українська ліга авторських та суміжних прав» як акредитованої організації колективного управління закінчився 30.05.2022 року.

За таких обставин, господарський суд, не дослідивши належним чином обставини справи, дійшов помилкових висновків про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку про скасування рішення суду першої інстанції в частині повного задоволення позовних вимог із прийняттям нового рішення у справі про часткове задоволення позову.

З огляду на викладене, апеляційну скаргу ТОВ «Ательє Кераміки» належить задовольнити частково.

Керуючись ст.ст. 129, 269, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 277, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Ательє Кераміки» задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 09.01.2023 року у справі №910/9622/22 скасувати в частині повного задоволення позовних вимог (пункти 1 та 2 резолютивної частини рішення).

3. Прийняти в цій частині нове рішення.

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Ательє Кераміки» (ідентифікаційний код 38105080, адреса: 02002, м. Київ, вул. Панельна, 1) на користь Громадської спілки «Українська ліга авторських та суміжних прав» (ідентифікаційний код 42502769, адреса: 02002, м. Київ, вул. А. Аболмасова, 5, група приміщень 57, оф. 7) заборгованість в сумі 28 427 (двадцять вісім тисяч чотириста двадцять сім) грн 42 коп. та судовий збір у розмірі 1 624 (одна тисяча шістсот двадцять чотири) грн 05 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Громадської спілки «Українська ліга авторських та суміжних прав» (02002, м. Київ, вул. А. Аболмасова, будинок 5, група прим. 57, офіс 7; ідентифікаційний код 42502769) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ательє Кераміки» (ідентифікаційний код 38105080, адреса: 02002, м. Київ, вул. Панельна, 1) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 2 436 (дві тисячі чотириста тридцять шість) грн 08 коп.

5. Видачу відповідних наказів доручити господарському суду міста Києва.

6. Копію постанови суду надіслати учасникам провадження у справі.

7.Справу №910/9622/22 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у строки, встановлені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 27.06.2023 року

Головуючий суддя О.С. Копитова

Судді Б.М. Поляков

О.М. Остапенко