ОКРЕМА ДУМКА
судді Північного апеляційного господарського суду Разіної Т.І.
cправа № 910/1917/21
Акціонерне товариство "Кредобанк" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Курганський бройлер", Товариства з обмеженою відповідальністю "Бориспільський комбікормовий завод", ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення 1 480 784,07 доларів США заборгованості та 742 775,75 грн пені.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" зобов`язань щодо повернення кредиту відповідно до умов додаткового договору № 4 від 15.02.2019 про надання кредитної лінії відповідно до генерального договору про здійснення кредитування № 103 від 20.04.2014.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2021 прийнято позовну заяву Акціонерного товариства "Кредобанк" до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/1917/21; вирішено справу розглядати суддею одноособово за правилами загального позовного провадження; встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали; попереджено відповідачів про те, що у разі ненадання відзиву на позов, справа згідно з частиною 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України буде розглянута за наявними в ній матеріалами.
Під час розгляду справи № 910/1917/21 в суді першої інстанції Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" подано до Господарського суду міста Києва:
- заяву про заміну позивача у справі № 910/1917/21 - Акціонерного товариства "Кредобанк" правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" (вказана заява надійшла до суду першої інстанції 29.03.2021);
- заяву про зменшення позовних вимог, в якій Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" просило суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за додатковим договором № 4 від 15.02.2019 про надання кредитної лінії відповідно до генерального договору про здійснення кредитування № 103 від 20.04.2014 у сумі 72 475,49 доларів США, а також повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" з Державного бюджету України зайво сплачений судовий збір у розмірі 606 553,00 грн (вказана заява надійшла до суду першої інстанції 08.04.2021).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.04.2021 у справі № 910/1917/21 замінено позивача - Акціонерне товариство "Кредобанк" на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста".
У судовому засіданні 13.05.2021, у якому приймала участь представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" - Письменна Н.В., Господарським судом міста Києва прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" про зменшення позовних вимог, про що постановлено прокольну ухвалу від 13.05.2021.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.06.2021 у справі № 910/1917/21 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" задоволено повністю.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс", звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2021 у справі № 910/1917/21 і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" у повному обсязі.
Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" обґрунтована виключно наступним:
- при винесення ухвали про відкриття провадження у справі № 910/1917/21 і подальшого розгляду справи на всіх стадіях розгляду, суд першої інстанції повно та достовірно володів даними щодо відсутності у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 статусу фізичної особи-підприємця. Об`єднавши всіх сторін, у тому числі фізичних осіб, які не є фізичними особами-підприємцями, як солідарних відповідачів у господарському процесі в категорії спорів за визначеними пунктами 5, 10, 14 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України та розглянувши справу за таких обставин, Господарським судом міста Києва, всупереч наявності факторного ряду для застосування положень статті 175 Господарського процесуального кодексу України, було порушено вимоги статей 20, 232, 236 Господарського процесуального кодексу України;
- оскаржуване рішення суду першої інстанції було прийнято у першому судовому засіданні, яким розпочато слухання на стадії розгляду по суті. У такому судовому засіданні не були присутні представники відповідачів у повному складі. Відсутність представників відповідачів у судовому засіданні 07.06.2021 унеможливило виконання завдання розгляду справи по суті, фактично не було виконано вимоги статей 209, 210, 236 Господарського процесуального кодексу України;
- 04.06.2021 представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" - Письменною Н.В. направлено до суду першої інстанції клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з необхідністю участі в іншому судовому засіданні в цю ж дату у Господарському суду Кіровоградської області. Таким чином станом на 07.06.2021 не існувало достатньої, згідно з вимогами статті 202 Господарського процесуального кодексу України, підстави для продовження слухання справи за відсутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс". Відмова суду відкласти судове засідання за клопотанням адвоката, що брав участь в іншому судовому процесі та розгляд справи без захисника є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2021 у справі №910/1917/21. Призначено справу до розгляду. Встановлено учасникам справи строк для надання можливості скористатися наданими статтею 267 Господарського процесуального кодексу України правами протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали. Попереджено учасників справи, що заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду (частина 2 статті 118 Господарського процесуального кодексу України).
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.06.2022 здійснено заміну позивача у справі № 910/1917/21 Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер Вей Капітал".
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2022 зупинено апеляційне провадження у справі № 910/1917/21 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2021 у справі № 910/1917/21 до розгляду Північним апеляційним господарським судом справи № 911/1660/21.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.02.2023 поновлено апеляційне провадження у справі № 910/1917/21.
06 червня 2023 року до Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" про проведення оціночно-будівельної експертизи.
13 червня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер Вей Капітал" подало до Північного апеляційного господарського суду пояснення щодо призначення судової експертизи.
13.06.2023 більшістю голосів суддів було постановлено ухвалу, якою задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" про призначення у справі судової оціночно-будівельної експертизи, та призначено у справі № 910/1917/21 судову оціночно-будівельну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
Я не погоджують із висновками моїх колег щодо задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" про призначення у справі судової оціночно-будівельної експертизи та призначення у даній справі судової оціночно-будівельної експертизи, тому відповідно до частини 3 статті 34 Господарського процесуального кодексу України викладаю окрему думку, суть якої полягає у такому.
Відповідно до частини 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Отже, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 31.05.2023 у справі № 910/18193/21, від 31.05.2023 у справі № 910/21353/21, від 08.12.2021 у справі № 910/18570/17, від 14.12.2021 у справі № 910/9564/20, від 24.11.2021 у справі № 914/1396/20, від 17.12.2020 у справі № 910/7426/17.
Вважаю, що у даному випадку відсутня сукупність умов, за наявності яких суд призначає експертизу у справі, з огляду на таке.
Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, диспозитивність, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості є одними з основних засад судочинства, закріпленими у статті 124 Конституції України, статтях 2, 7, 13, 14 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з пунктами 1, 2 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, верховенство права та рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до частин 1, 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.
Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, керує ходом судового процесу; роз`яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (пункти 1, 3, 4 частини 5 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
За змістом пунктів 2, 3 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право, зокрема, подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Частинами 1-4 статті 161 Господарського процесуального кодексу України визначено, що при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом (частина 1). Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (частина 2). Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 3). Подання заяв по суті справи є правом учасників справи (частина 4).
Відповідно до частини 1, пункту 5 частини 3, частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив повинен містити заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права. Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Отже, відповідач має право, керуючись принципами рівності учасників процесу перед законом і судом та змагальності сторін, реалізувати своє процесуальне право на подання письмового відзиву на позовну заяву позивача.
Таке право реалізується учасником справи протягом строку, встановленого судом першої інстанції в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Як вбачається з матеріалів справи № 910/1917/21, ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2021 прийнято позовну заяву Акціонерного товариства "Кредобанк" до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/1917/21; вирішено справу розглядати суддею одноособово за правилами загального позовного провадження; встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали; попереджено відповідачів про те, що у разі ненадання відзиву на позов, справа згідно з частиною 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України буде розглянута за наявними в ній матеріалами.
У пункті 24 рішення Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ) у справі "Надточій проти України" та пункті 23 рішення ЄСПЛ у справі "Гурепка проти України № 2" наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитися з подіями процесу (рішення ЄСПЛ у справі "Богонос проти Росії" від 05.02.2004).
Як вбачається з матеріалів справ, Товариство з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" було належним чином повідомлено на наявність провадження у справі № 910/1917/21, що, у тому числі, підтверджується участю представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" - Письменної Н.В. у судовому засіданні 13.05.2021 в Господарському суді міста Києва, подання вказаним представником клопотання про відкладення розгляду справи тощо.
У той же час, як свідчать матеріали справи та зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" не скористалось своїм правом, передбаченим статтями 42, 165 Господарського процесуального кодексу України, на викладення письмово своїх заперечень проти позову.
При цьому якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього (частина 4 статті 165 Господарського процесуального кодексу України).
В ухвалі Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2023 у справі № 910/1917/21, до якої я висловлю дану окрему думку, зазначено, що: "Клопотання про призначення експертизи обґрунтовано тим, що ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» 16.03.2021 набуло прав іпотекодержателя.
19.03.2021 року між ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» як продавцем та іпотекодержателем за Договором іпотеки та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгова компанія «Промінвестгруп» як покупцем укладено договір купівлі- продажу нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Н.В. за реєстровим номером №567, яким було продано нерухоме майно, що було предметом іпотеки за Договором іпотеки в рахунок погашення заборгованості ТОВ «Комплекс Агромарс» за Генеральним договором №103.
Положеннями п. 1.2. Договору купівлі-продажу визначено, що згідно з висновком про вартість майна, складеного суб`єктом оціночної діяльності фізичною особою- підприємцем Плитієм П.Г. (Сертифікат суб`єкта оціночної діяльності №576/18 від 20 липня 2018 року, виданий Фондом державного майна України (діє до 20 липня 2021 року) загальна вартість нерухомого майна, що відчужується складає 44 764 000, 00 грн.
Відповідач-1 наголошує, що така оцінка вартості відчуженого майна є очевидно заниженою, що порушує права іпотекодавця - ТОВ «Комплекс Агромарс», оскільки відповідно до її результатів майно оцінене на суму, яка є меншою, ніж оціночна вартість майна, визначена Договором іпотеки, на понад 37 млн. грн, та меншою ніж заставна вартість цього майна на понад 17 млн. грн.
Так, згідно зі Звітами про оцінку майна, що були виконані ТОВ «Консалтингова фірма «Євротерра» (сертифікат суб`єкта оціночної діяльності № 696/20, що виданий Фондом державного майна України 07.08.2020, оцінювач Волошин Олександр Геннадійович, кваліфікаційне свідоцтво оцінювача ФДМУ МФ № 4883 від 24.02.2007) на замовлення ТОВ «Комплекс Агромарс», ринкова вартість предметів іпотеки в період їх реалізації є наступною: 127 638 400 грн. ринкова вартість Бройлерної ферми № 3; 127 604 600 грн. ринкова вартість Бройлерної ферми № 5; 127 316 400 грн. ринкова вартість Бройлерної ферми № 6; 127 207 400 грн. ринкова вартість Бройлерної ферми № 7; 158 132 200 грн. ринкова вартість Бройлерної ферми № 8. Загальна вартість об`єктів оцінки відповідно до вказаних висновків становить - 667 899 000 грн.
Таким чином, відповідач-1 наголошує, що вартість відчуженого у нього майна визначена в договорі купівлі продажу є значно заниженою (у 15 разів), а тому за рахунок реалізації вказаного майна заборгованість відповідача за кредитним договором мала бути погашена в повному обсязі з урахуванням усіх додаткових платежів, отже у задоволенні позову слід відмовити у зв`язку з відсутністю предмету позову.".
Однак вважаю, що в силу приписів частини 4 статті 165 Господарського процесуального кодексу України та обставин невикористання Товариством з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" своїх прав у суді першої інстанції на викладення письмово своїх заперечень щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, Товариство з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" позбавлене права посилатись на обставини того, що оцінка вартості відчуженого майна за договором купівлі- продажу нерухомого майна від 19.03.2021, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста", як продавцем та іпотекодержателем за Договором іпотеки, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгова компанія "Промінвестгруп", є очевидно заниженою, що порушує права іпотекодавця - Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс", а тому за рахунок реалізації вказаного майна заборгованість відповідача за кредитним договором мала бути погашена в повному обсязі з урахуванням усіх додаткових платежів.
Крім того, слід зазначити, що такі мотиви, наведені Товариством з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" лише в клопотанні про проведення оціночно-будівельної експертизи, поданому до суду апеляційної інстанції 06.06.2023.
При цьому, зауважую, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2021 у справі №910/1917/21 не містить таких обґрунтувань, про що зазначалось у цій окремій думці.
Також зауважую про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" у зазначеному клопотанні про проведення оціночно-будівельної експертизи не доводить, у розумінні частини 4 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, що не заперечило проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
У своєму клопотанні Товариство з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" лише обґрунтовує не вчинення процесуальних дій з подання клопотання про призначення судової експертизи, про що зазначено в ухвалі Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2023 у справі № 910/1917/21 - "Водночас, обґрунтовуючи не вчинення відповідних процесуальних дій з подання клопотання про призначення судової експертизи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» зазначає, що Звіти про оцінку майна, складені ТОВ «Консалтингова фірма «Євротерра» (сертифікат суб`єкта оціночної діяльності № 696/20, що виданий Фондом державного майна України 07.08.2020, оцінювач Волошин Олександр Геннадійович, кваліфікаційне свідоцтво оцінювача ФДМУ МФ № 4883 від 24.02.2007) на замовлення ТОВ «Комплекс Агромарс», були складені під час перебування даної справи в суді апеляційної інстанції, а відтак, ТОВ «Комплекс Агромарс» не були відомі описані вище обставини раніше.".
Вважаю необґрунтованими доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" щодо неможливості подання клопотання про призначення судової оціночно-будівельної експертизи до суду першої інстанції, які зводяться виключно до існування Звітів про оцінку майна, складених Товариством з обмеженою відповідальністю "Консалтингова фірма "Євротерра" на замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс", були складені під час перебування даної справи в суді апеляційної інстанції.
Як вбачається зі Звітів про оцінку майна, вони складені 07.12.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю "Консалтингова фірма "Євротерра" (виконавець звітів) на замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" (замовник), на підставі договору № 01/12-Ю від 05.12.2022.
Із наведеного випливає те, що лише 05.12.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова фірма "Євротерра" із замовленням щодо проведення оцінки ринкової вартості нерухомого майна - предмету договору купівлі-продажу нерухомого майна від 19.03.2021, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста", як продавцем та іпотекодержателем за Договором іпотеки, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгова компанія "Промінвестгруп", як покупцем.
При цьому, про існування самого договору купівлі-продажу нерухомого майна від 19.03.2021 та його умов Товариству з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" було відомо ще під час розгляду цієї справи № 910/1917/21 в суді першої інстанції, про що свідчить: обізнаність Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" через його представника про здійснення провадження у даній справі, у тому числі подання позивачем заяви про зменшення позовних вимог, у зв`язку з укладенням договору купівлі-продажу нерухомого майна від 19.03.2021; подання 04.06.2021 (до прийняття рішення суду першої інстанції у цій справі № 910/1917/21) Товариством з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" до Господарського суду Київської області позовної заяви до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохілс Веста", Акціонерного товариства "Кредобанк", Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгова компанія "Промінвестгруп" про, зокрема, визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 19.03.2021, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохілс Веста" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгова компанія "Промінвестгруп", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Н.В. за № 567 (див. пояснення позивача щодо призначення судової експертизи, з посиланням на наявність судової справи № 911/1660/21, та ухвалу Господарського суду Київської області від 07.06.2021 у справі № 911/1660/21, яка міститься в загальному доступі в Єдиному державному реєстрі судових рішень).
Отже, під час розгляду цієї справи № 910/1917/21 в суді першої інстанції Товариство з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" мало можливість звернутись до суб`єкта оціночної діяльності задля проведення оцінки ринкової вартості нерухомого майна - предмету договору купівлі-продажу нерухомого майна від 19.03.2021, і такі дії (звернення до відповідного суб`єкта) залежали виключно від Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс".
Зважаючи на викладене, вважаю необґрунтованими доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" щодо неможливості подання клопотання про призначення судової оціночно-будівельної експертизи до суду першої інстанції.
Крім того, за імперативним приписом частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних, зокрема, з невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до частин 1, 2 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (частина 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).
Наведені положення визначають обов`язкову сукупність умов для вирішення питання про прийняття доказів господарським апеляційним судом, а саме: (1) винятковість випадку та (2) причини неподання доказів у першій інстанції, що об`єктивно не залежать від учасника справи, а також (3) покладення тягаря доведення цих обставин на учасника справи, який ці докази подає.
Верховний Суд сформулював усталений правовий висновок про те, що єдиний винятковий випадок, коли можливе прийняття судом, у тому числі апеляційної інстанції, доказів з порушеннями встановленого процесуальним законом порядку, - це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії з причин, що не залежали від нього, тягар доведення яких покладений на учасника справи, у даному випадку - скаржника(апелянта).
Принцип рівності сторін у судовому процесі у розумінні "справедливого балансу" між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (див. постанови Верховного Суду від 29.09.2022 у справі № 910/20010/20, від 16.11.2022 у справі № 910/4390/21).
Прийняття господарським апеляційним судом доказів, без встановлення й оцінки обов`язкових за частиною 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України передумов, крім порушення відповідних процесуальних приписів, матиме наслідком недотримання принципів рівності учасників процесу і змагальності сторін, принципу правової визначеності в аспекті однозначності та передбачуваності правозастосування.
Вважаю, що викладені в ухвалі Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2023 у справі № 910/1917/21 мотиви звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" з клопотанням про призначення судової оціночно-будівельної експертизи та їх прийняття судом апеляційної інстанції, фактично свідчать про прийняття господарським апеляційним судом доказів, поданих Товариством з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" до суду апеляційної інстанції, які не були подані до суду першої інстанції (Звіти про оцінку майна, складені Товариством з обмеженою відповідальністю "Консалтингова фірма "Євротерра").
При цьому, зауважую, що мотивів прийняття відповідних доказів ухвала Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2023 у справі № 910/1917/21 не містить, що свідчить про прийняття таких доказів без встановлення й оцінки обов`язкових за частиною 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України передумов.
До того ж, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави досліджувати такі докази (Звіти про оцінку майна, складені Товариством з обмеженою відповідальністю "Консалтингова фірма "Євротерра"), оскільки вони стосуються фактів, на які Товариство з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" не посилалось у своїй апеляційній скарзі (та не посилалось у суді першої інстанції).
Також варто звернути увагу на те, що у Розділі 2 Звітів про оцінку майна, складені Товариством з обмеженою відповідальністю "Консалтингова фірма "Євротерра" зазначено, що Звіт має силу та є дійсним тільки в повному об`ємі (з відповідними Додатками) за наявності підпису замовника на титульній сторінці Звіту.
Однак, Звіти про оцінку майна, складені Товариством з обмеженою відповідальністю "Консалтингова фірма "Євротерра", не містять підпису замовника (Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс") на титульних сторінках таких Звітів, а тому вони не мають сили та не є дійсними. Тому посилання Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" на обставини, дослідженні суб`єктом оціночної діяльності у зазначених Звітах (щодо ринкової вартості об`єктів оцінки), є лише припущеннями. В той же час судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Слід також зазначити, що відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як зазначалось вище у цій окремій думці, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" обґрунтована виключно наступним:
- при винесення ухвали про відкриття провадження у справі № 910/1917/21 і подальшого розгляду справи на всіх стадіях розгляду, суд першої інстанції повно та достовірно володів даними щодо відсутності у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 статусу фізичної особи-підприємця. Об`єднавши всіх сторін, у тому числі фізичних осіб, які не є фізичними особами-підприємцями, як солідарних відповідачів у господарському процесі в категорії спорів за визначеними пунктами 5, 10, 14 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України та розглянувши справу за таких обставин, Господарським судом міста Києва, всупереч наявності факторного ряду для застосування положень статті 175 Господарського процесуального кодексу України, було порушено вимоги статей 20, 232, 236 Господарського процесуального кодексу України;
- оскаржуване рішення суду першої інстанції було прийнято у першому судовому засіданні, яким розпочато слухання на стадії розгляду по суті. У такому судовому засіданні не були присутні представники відповідачів у повному складі. Відсутність представників відповідачів у судовому засіданні 07.06.2021 унеможливило виконання завдання розгляду справи по суті, фактично не було виконано вимоги статей 209, 210, 236 Господарського процесуального кодексу України;
- 04.06.2021 представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" - Письменною Н.В. направлено до суду першої інстанції клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з необхідністю участі в іншому судовому засіданні в цю ж дату у Господарському суду Кіровоградської області. Таким чином станом на 07.06.2021 не існувало достатньої, згідно з вимогами статті 202 Господарського процесуального кодексу України, підстави для продовження слухання справи за відсутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс". Відмова суду відкласти судове засідання за клопотанням адвоката, що брав участь в іншому судовому процесі та розгляд справи без захисника є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Будь яких інших обґрунтувань оскарження рішення суду першої інстанції апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" не містить.
Європейський суд з прав людини під час розгляду справ акцентує, що процесуальні правила призначені для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності, а також, що учасники судового провадження повинні мати право розраховувати на те, що ці правила застосовуватимуться. Цей принцип застосовується до усіх - не лише до сторін провадження, але й до національних судів (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 22.06.2006 у справі "Miholapa v. Latvia" (Михолапа проти Латвії), від 31.05.2007 у справі "Andrejeva v. Latvia" (Андрєєва проти Латвії), від 21.10.2011 у справі "Дія-97" проти України").
Вважаю, що розгляд доводів Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс", які не були зазначені в апеляційній скарзі, може свідчити про недотримання у апеляційному провадженні приписів статей 13, 269 Господарського процесуального кодексу України, так як наслідок вихід за межі перегляду справи апеляційним господарським судом, і недотримання процесуальних гарантій рівності і змагальності сторін, та диспозитивності.
Окрім того, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватися від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" від 07.07.1989).
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 129 Конституції України однією із засад здійснення судочинства встановлено розумні строки розгляду справи судом.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є Україна, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Папазова та інші проти України" (заяви №№32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07) від 15.03.2012 (п.29) суд повторює, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника.
Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.
Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").
Слід зазначити, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2021 у цій справі № 910/1917/21 відкрито ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2021.
Тому, потрібно враховувати, що необґрунтоване зупинення провадження у справі може призвести до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що може свідчити про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.
З огляду на викладене, вважаю, що у суду апеляційної інстанцій у даному випадку були відсутні підстави для задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" про призначення у справі судової оціночно-будівельної експертизи, та призначення у справі № 910/1917/21 судової оціночно-будівельної експертизи.
Суддя
Північного апеляційного
господарського суду Т.І. Разіна
"13" червня 2023 р.
Суд | Північний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 13.06.2023 |
Оприлюднено | 29.06.2023 |
Номер документу | 111832017 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Визнання договорів (правочинів) недійсними банківської діяльності кредитування забезпечення виконання зобов’язання |
Господарське
Північний апеляційний господарський суд
Разіна Т.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні