Ухвала

від 27.06.2023 по справі 910/11567/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

27.06.2023Справа № 910/11567/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Контейнер-Рент"

до Приватного підприємства "Бекристон"

про стягнення 689 276,95 грн.

Суддя Картавцева Ю.В.

Представники: згідно з протоколом судового засідання,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Контейнер-Рент" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Бекристон" про стягнення 689 276,95 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору оренди №1 від 02.04.2018 в частині повної та своєчасної сплати орендних платежів, з огляду на що позивач просить суд стягнути з відповідача 689 276,95 грн, з яких: 576 000,00 грн основного боргу, 9 414,24 грн пені, 13 142,71 грн 3% річних, 90 720,00 грн інфляційних втрат.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.01.2023, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.05.2023, позов задоволено частково; стягнуто з Приватного підприємства "Бекристон" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Контейнер-Рент" основний борг у розмірі 576 000 (п`ятсот сімдесят шість тисяч) грн 00 коп., 3% річних у розмірі 12 528 (дванадцять тисяч п`ятсот двадцять вісім) грн 00 коп., інфляційні втрати у розмірі 90 720 (дев`яносто тисяч сімсот двадцять) грн 00 коп., пеню у розмірі 8 453 (вісім тисяч чотириста п`ятдесят три) грн 59 коп. та судовий збір у розмірі 10 315 (десять тисяч триста п`ятнадцять) грн. 52 коп.; в іншій частині позову відмовлено.

16.06.2023 через відділ діловодства суду від Приватного підприємства "Бекристон" надійшла заява про відстрочення виконання рішення суду.

21.06.2023 на виконання рішення суду видано відповідний наказ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.06.2023 суд ухвалив: прийняти до розгляду заяву Приватного підприємства «Бекристон» про відстрочення виконання рішення суду від 13.01.2023 у справі № 910/11567/22; розгляд заяви призначити на 27.06.2023; запропонувати стягувачу подати письмові пояснення на заяву; викликати для участі у судове засідання представників учасників справи.

26.06.2023 через відділ діловодства суду від позивача (стягувача) надійшли пояснення на заяву Приватного підприємства "Бекристон" про відстрочення виконання рішення суду.

У судове засідання з розгляду заяви 27.06.2023 прибули представники сторін.

Представник заявника (відповідача; боржника) підтримав заяву про відстрочення виконання рішення суду, представник позивача (стягувача) проти задоволення заяви заперечив та просив розподілити судові витрати.

Розглянувши заяву Приватного підприємства «Бекристон» про відстрочення виконання рішення суду від 13.01.2023 у справі № 910/11567/22, суд прийшов до наступних висновків.

В обґрунтування поданої заяви відповідач зазначає, що ним було отримано лист від власника ТОВ "Контейнер-Рент" ОСОБА_1 , у якому останній повідомив заявника про те, що директор ТОВ "Контейнер-Рент" знаходиться в розшуку і робота Товариства фактично зупинена. Так, після зарахування коштів на банківський рахунок Товариства, директором незаконно були виведені такі кошти шляхом здійснення безпідставних оплат рівними сумами за фіктивними безтоварними операціями. На даний час за фактом незаконного заволодіння ОСОБА_2 грошовими коштами ТОВ "Контейнер-Рент" у сумі 1 421 545,00 грн Подільським управлінням поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві відкрито та проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 12023100070001100 за ч. 4 ст. 190 КК України. Відтак, заявник зазначає, що у разі стягнення за рішенням суду у справі № 910/11567/22 дебіторської заборгованості в розмірі 698 017,00 грн - грошові кошти Товариства знову можуть бути незаконно виведені з банківських рахунків Товариства.

Позивач проти задоволення заяви заперечує та, зокрема, зазначає, що заява відповідача не містить зазначення підстав, що в силу процесуального законодавства є обставинами, які істотно ускладнюють виконання рішення, або роблять таке виконання неможливим. Так, наявність непорозумінь між співзасновниками юридичної особи позивача не є виключною та винятковою підставою для надання відповідачу відстрочки в розумінні ст. 331 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Частинами 3 - 5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

З аналізу вказаної норми права вбачається, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

При цьому, відстрочення виконання рішення є правом, а не обов`язком суду, яке реалізується виключно у виняткових випадках та за наявності доказів, що підтверджують існування вищевказаних підстав.

За приписами ст.ст. 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення існування обставин, що можуть бути підставами для відстрочення виконання судового рішення, покладається саме на заявника.

При цьому, відстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

Враховуючи те, що існування заборгованості, підтверджене обов`язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, "легітимні сподівання" на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить "майно" цієї особи у розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008), то з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає відстрочку чи розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: 1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; 2) чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація "потерпілій стороні" за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; 3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як "потерпілої сторони"; 4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.

Тобто, у цьому контексті для виправдовування затримки виконання рішення суду недостатньо лише зазначити про відсутність у боржника коштів. Обов`язково мають враховуватися і інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення.

Водночас, оскільки п. 1 ст. 6 Конвенції захищає виконання остаточних судових рішень, вони не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення ЄСПЛ у справі "Горнсбі проти Греції", у справі "Ясюнієне проти Литви").

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.07.2018 у справі № 905/915/17.

Суд зазначає, що в ході розгляду заяви відповідачем не доведено належними та допустимими доказами існування обставин, які в розумінні ст.331 Господарського процесуального кодексу України можуть бути підставами для відстрочення виконання рішення суду у даній справі.

Зокрема, суд не бере до уваги посилання відповідача на наявність кримінального провадження відносно директора ТОВ "Контейнер-Рент", оскільки, по-перше, в кримінальному праві діє презумпція невинуватості особи, по-друге, відповідачем не доведено яким чином наявність кримінального провадження щодо директора ТОВ "Контейнер-Рент" об`єктивно унеможливлює для Приватного підприємства "Бекристон" виконання рішення суду в даній справі.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заява Приватного підприємства "Бекристон" про відстрочення виконання рішення суду від 13.01.2023 у справі № 910/11567/22 задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 7 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Так, позивач просить суд стягнути з відповідача 7 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених ТОВ "Контейнер-Рент" у зв`язку із розглядом заяви про відстрочення виконання рішення.

Суд зазначає, що в силу приписів статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним з основних принципів господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Положеннями статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Судом встановлено, що 07.05.2021 між ТОВ «Контейнер-Рент» (замовник) та АО «Адвокатська компанія «Паритет» (виконавець) укладено Договір № 257/юр про надання правничих послуг та відповідального зберігання документів, відповідно до умов якого Адвокатське об`єднання зобов`язується здійснити захист, представництво та надати інші види правничої допомоги Клієнту на умовах і в порядку, що визначені договором, а Клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

З поданого позивачем Акту № 1/06 наданих адвокатських (юридичних) послуг від 23.06.2023 вбачається, що Виконавець, згідно укладеного договору № 257/юр від 07.05.2021 надав, а Замовник прийняв адвокатські (юридичні) послуги згідно доручень Замовника, а саме послуги по ознайомленню з заявою ПП «Бекристон» по справі № 910/11567/22, написання пояснення до заяви та судове засідання у зв`язку із розглядом скарги призначене на 27.06.2023 року на умовах передоплати. Вартість наданих послуг складає 7 000,00 грн.

Акт № 1/06 наданих адвокатських (юридичних) послуг від 23.06.2023 підписаний сторонами та скріплений відтисками їх печаток без зауважень.

Також, до матеріалів письмових пояснень позивачем додано копію квитанції до прибуткового касового ордера № 1 від 23.06.2023, з якої вбачається, що Адвокатським об`єднанням прийнято від ТОВ «Контейнер-Рент» 7 000,00 грн, підстава: Акт №1 від 23.06.23 до Договору № 257/юр від 07.05.21.

З огляду на викладене, суд зазначає, що витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн підтверджуються належними доказами.

Згідно з ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до п. п. 1, 2, 4, 5, 6, 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 169 ГПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.

Разом з тим, доказів, які б підтверджували неспівмірність заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, відповідачем в межах розгляду даної заяви, подано до суду не було.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що витрати ТОВ «Контейнер-Рент» на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме в сумі 6 984,00 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 129, ч. 2 ст. 232, ст.ст. 233, 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Приватного підприємства "Бекристон" про відстрочення виконання рішення суду від 13.01.2023 у справі № 910/11567/22 - відмовити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Бекристон" (02072, місто Київ, вулиця Бориса Гмирі, будинок 2, офіс 215; ідентифікаційний код: 36085749) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Контейнер-Рент" (04215, місто Київ, проспект Гонгадзе, будинок 20-В, квартира 600; ідентифікаційний код: 41945945) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 984 (шість тисяч дев`ятсот вісімдесят чотири) грн 00 коп.

3. Видати наказ.

4. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена у порядку, встановленому ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Ю.В. Картавцева