Постанова від 22.06.2023 по справі 908/119/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2023 року

м. Київ

cправа № 908/119/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Колос І.Б.,

за участю секретаря судового засідання Барвіцької М.Т.,

представників учасників справи:

позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Абсолют» (далі - ТОВ «Бізнес Абсолют», позивач, скаржник)- Железняк-Кранг І.В. (адвокатка),

відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Полонекс» (далі - ТОВ «Полонекс», відповідач - 1) - не з`явився,

відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Метпромсервіс» (далі - ТОВ «Метпромсервіс», відповідач - 2) - не з`явився,

відповідача - Публічного акціонерного товариства «Місто Банк» (далі - ПАТ «Місто Банк», відповідач - 3) - Сердійчук О.Л. (адвокат),

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - 3 - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб ПАТ «Місто Банк» (далі - Фонд гарантування вкладів, третя особа) - Шилець А.Р. (адвокат),

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ТОВ «Бізнес Абсолют»

на рішення Господарського суду Запорізької області від 29.08.2022 (головуючий суддя - Азізбекян Т.А.)

та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.04.2023 (колегія суддів: Кузнецов В.О. (головуючий), судді: Чередко А.Є., Мороз В.Ф.)

у справі № 908/119/22

за позовом ТОВ «Бізнес Абсолют»

до:

1) ТОВ «Полонекс»,

2) ТОВ «Метпромсервіс»,

3) ПАТ «Місто Банк»,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - 3 - Фонд гарантування вкладів,

про визнання недійсними та скасування результатів відкритих торгів (аукціону).

ВСТУП

Спір виник щодо наявності/відсутності підстав для визнання недійсними та скасування результатів торгів, а також щодо наявності/відсутності підстав для визнання недійсним договору.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. ТОВ "Бізнес Абсолют" звернулося до суду з позовом до ТОВ "Полонекс", ТОВ "Метпромсервіс", ПАТ "Місто Банк", в якому з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просило:

- визнати недійсними та скасувати результати відкритих торгів (аукціону) проведеного на електронному торговому майданчику ТОВ "Полонекс" з продажу активів ПАТ "Місто Банк" (кредитний портфель, що складається з прав вимоги за 2 кредитними договорами, що забезпечені іпотекою та заставним майном);

- визнати недійсним договір про відступлення (купівлю-продаж) права вимоги, укладений між ТОВ "Метпромсервіс" та ПАТ "Місто Банк".

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що торги проведені з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки переможець аукціону - ТОВ "Метпромсервіс", у складі документів для участі в аукціоні не надав жодної ідентифікаційної інформації. Водночас визнання недійсними результатів відкритих торгів (аукціону) тягне за собою визнання недійсним, укладеного договору.

2. Короткий зміст рішень господарських судів, ухвалених за результатами розгляду цієї справи

2.1. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 29.08.2022, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 18.04.2023, у справі №908/119/22 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. Скасовані заходи по забезпеченню позову, вжиті на підставі ухвали Господарського суду Запорізької області від 18.01.2022.

3. Короткий зміст вимог касаційних скарг

3.1. Не погоджуючись із судовими рішеннями, ТОВ «Бізнес Абсолют» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 29.08.2022 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.04.2023 у справі №908/119/22, справу направити на новий розгляд.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1. На обґрунтування своєї правової позиції ТОВ «Бізнес Абсолют» із посиланням на пункт 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та пункти 5, 8 частини третьої статті 310 ГПК України вказує, що судом апеляційної інстанції допущено порушення норм права, а саме:

- не застосовано статті 7, 13, 120 ГПК України, статтю 129 Конституції України (порушено принцип рівності та змагальності сторін);

- порушено приписи пункту 1 частини першої статті 267 ГПК України, згідно з якої суд апеляційної інстанції з`ясовує питання про склад учасників судового процесу. У разі встановлення, що рішення господарського суду першої інстанції може вплинути на права та обов`язки особи, яка не брала участі у справі, залучає таку особу до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору;

- рішення ухвалено за відсутності сторін, про права, інтереси та (або) обов`язки яких суд прийняв рішення. Вказані особи судом не були залучені до участі у справі.

4.1.1. Крім того, скаржник вказує, що суд, заздалегідь усвідомлюючи той факт, що позивачем вказано третіх осіб, на права і обов`язки яких може вплинути рішення по суті справи, з урахуванням додатково поданих письмових обґрунтувань, не прийняв жодного процесуального рішення, ані про відмову в їх залученні, ані про задоволення залучення третіх осіб. Не усунув вказаного недоліку і суд апеляційної інстанції.

4.2. Також ТОВ «Бізнес Абсолют» вказує, що оскаржувані судові рішення ґрунтуються лише на припущеннях, адже матеріали справи не містять достовірних та достатніх доказів щодо правомірності власних дій, які б можна було кваліфікувати як дотримання Регламенту.

4.3. При цьому, на думку скаржника, суд апеляційної інстанції помилково вказав, що на час затвердження умов продажу лоту електронний аукціон, що проводився 03.12.2023 повинен був проводитись згідно з редакцією Регламенту, яка діяла з 03.12.2021.

5. Позиція інших учасників справи, викладена у відзивах на касаційну скаргу

5.1. Фонд гарантування вкладів 07.06.2023 (згідно з поштовими відмітками на конверті) подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просив Суд касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6.1. Між ПАТ "Місто Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лідер Флюс" (далі - ТОВ "Лідер Флюс", клієнт) 13.06.2017 укладений договір №16/Ю-17 про надання кредиту на умовах овердрафту по поточному рахунку, за умовами якого кредитор зобов`язується надавати позичальнику грошові кошти в кредит на умовах повернення, строковості, платності, шляхом сплати з поточного рахунку позичальника, відкритого в АТ "Місто Банк", розрахункових документів на суму, що не перевищує залишок на такому рахунку, але в межах визначеного цим договором ліміту.

6.2. Між ПАТ "Місто Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково виробниче об`єднання "Укрпромекологія" (далі - ТОВ "Науково виробниче об`єднання "Укрпромекологія", позичальник) 20.09.2017 укладений договір №31/Ю-17, за умовами якого банк відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію, в рамках якої банк надає позичальнику кредит в розмірі, що не перевищує ліміт фінансування, який складає - 10 000 000,00 грн, а позичальник приймає, зобов`язується належним чином використати та повернути банку кредит, а також сплатити відсотки (проценти) та виконати інші зобов`язання, встановлені у цьому договорі.

6.3. Між ПАТ "Місто Банк" ( іпотекодержатель) та ТОВ "Науково виробниче об`єднання "Укрпромекологія" (іпотекодавець) 24.11.2017 укладений іпотечний договір серія НМТ 774905, за умовами якого іпотекодавець з метою часткового забезпечення належного виконання своїх зобов`язань, що випливають з кредитного договору , передає, а іпотекодержатель приймає в іпотеку в порядку та на умовах , визначених цим договором , нерухоме майно , зазначене у пункті 1.3 цього договору.

6.3.1. Відповідно до пункту 1.3 даного договору предметом іпотеки є нерухоме майно - адміністративно побутовий корпус, інвентарний №081313а літ. М-2, загальною площею 906,5 кв.м., який знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вулиця Доківська, будинок 3, право власності на який зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 06.11.2017, номер запису про право власності: 23307931, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1404715723101.

6.4. Між ПАТ "Місто Банк" (іпотекодержатель) та ТОВ "Науково - виробниче об`єднання "Укрпромекологія" (іпотекодавець) 26.12.2017 укладений іпотечний договір, серія НМТ 774981, за умовами якого іпотекодавець з метою часткового забезпечення належного виконання своїх зобов`язань, що випливають з кредитного договору, передає, а іпотекодержатель приймає в іпотеку в порядку і на умовах, визначених цим договором, нерухоме майно, зазначене у пункті 1.3 цього договору.

6.4.1. Пунктом 1.3 договору іпотеки передбачено, що предметом іпотеки за цим договором є нерухоме майно - будівля цеху складнолігованих сплавів та лігатур, інв. №081013, літера Н, загальною площею 4 226,2 кв.м., яке знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вулиця Доківська, будинок 3 (три). Загальна заставна вартість предмета іпотеки за згодою сторін за цим договором складає 8 955 361,00 грн.

6.5. На підставі рішення Правління Національного банку України №735-рш/БТ від 14.12.2020 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Місто Банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 14.12.2020 №2086 "Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ "Місто Банк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку" призначено уповноваженою особою фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора АТ "Місто Банк", що визначені статтями 37-39 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", начальнику управління раннього реагування департаменту дистанційного та інспекційного моніторингу діяльності банків Степанець Вікторії Сергіївні.

6.6. На підставі рішення Правління Національного банку України від 26.01.2021 №25-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ "Місто Банк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 26.01.2021 №85 "Про початок процедури ліквідації АТ "Місто Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку". З 22.02.2021 всі повноваження ліквідатора банку делеговано провідному професіоналу з питань ліквідації банків відділу організації процедур ліквідації банків департаменту ліквідації банків Білій Ірині Володимирівні.

6.7. Фонд гарантування вкладів 05.11.2021 прийняв рішення про затвердження умов продажу лоту № GL18N020953.

6.8. Оголошення про аукціон опубліковано в ЕТС 29.11.2021.

6.9. ТОВ "Бізнес Абсолют" сплачено гарантійний внесок за участь в електронних торгах (платіжне доручення №1305 від 01.12.2021) в сумі - 1 479 914,32 грн.

6.10. На електронному майданчику оператора ТОВ "Полонекс" 03.12.2021 проведені електронні торги, за результатами яких сформований протокол електронного аукціону №GFD001- UA-20211129-52597, № лота: GL18N020953, власник активів (майна) ПАТ "Місто Банк".

6.10.1. Зі змісту протоколу електронного аукціону №GFD001-UA-20211129-52597 вбачається, що найменування активів (майна) лота (склад лота):

- право вимоги за кредитним договором №16/Ю-17, укладений з юридичною особою;

- право вимоги за кредитним договором № 31/Ю-17, укладений з юридичною особою.

Початкова (стартова) ціна лота 14 799 143,20 грн без ПДВ.

6.11. Відповідно до інформації з https:prozozzo.sale по лоту № GL18N020953 та протоколу аукціону учасниками було запропоновано такі ціни за лот :

- ТОВ «Бізнес Абсолют» - 9 000 000,00 грн. ;

- ТОВ «Метпромсервіс» - 9 148 000,00 грн.

6.11.1. Ціна продажу лота - 9 148 000,00 грн, переможець електронного аукціону - учасник ТОВ "Метпромсервіс" (код ЄДРПОУ 31094633); протокол електронного аукціону сформовано: 03.12.2021 о 16:40:31.

6.12. Платіжним дорученням від 28.12.2021 № 2893 ТОВ "Метпромсервіс" сплатило за лот № GL18N020953 його повну вартість - 9 148 000,00 грн.

6.13. Між ПАТ "Місто Банк" та ТОВ "Метпромсервіс" 11.01.2022 укладений договір №GL18N020953 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черняком А.Л. 11.01.2022 за реєстровим № 7.

6.13.1. Відповідно до пункту 2.1 договору від 11.01.2022 № GL18N020953 в порядку та на умовах, визначених цим договором, ПАТ "Місто Банк" відступає шляхом продажу ТОВ "Метпромсервіс" (новому кредитору) належні банку, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги банку до позичальників та/або заставодавців (іпотекодавців) та/або поручителів, зазначених в додатку №1 до цього договору.

6.14. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з такого:

- рішення про затвердження умов продажу спірного лоту прийнято 05.11.2021, відповідне оголошення про аукціон опубліковано 29.11.2021, відтак на даний аукціон розповсюджувалась редакція Регламенту роботи електронної торгової системи для проведення електронного аукціону (далі - Регламент), який складається з автоматичного покрокового зниження початкової (стартової) ціни лота, етапів подання закритих цінових пропозицій та цінової пропозиції для продажу активів (майна) банків, що виводяться з ринку або ліквідуються, який діяв з 28.01.2021 до 02.12.2021;

- ТОВ «Метпромсервіс» зроблено найвищу цінову пропозицію електронного аукціону у розмірі - 9 148 000,00 грн;

- відсутні будь які документальні докази порушення ТОВ «Полонекс» Регламенту проведення електронних торгів та неподання ТОВ «Метпромсервіс» необхідної ідентифікуючої інформації;

- електронні торги по лоту № GL18N020953, проведенні у повній відповідності до чинного законодавства;

- позивач документально не довів порушення його прав та законних інтересів в результаті проведення електронного аукціону по лоту № GL18N020953 та в результаті укладення договору № GL18N020953 відступлення (купівлі-продажу) права вимоги від 11.01.2022 між ТОВ «Метпромсервіс» та ПАТ «Місто Банк»;

- проаналізувавши зміст договору № GL18N020953 про відступлення (купівлі-продажу) права вимоги від 11.01.2022, суд дійшов висновку, що відсутні правові підстави для визнання вказаного правочину недійсним.

6.15. Погоджуюсь з висновками суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції, зокрема, відзначив таке:

- в обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення пункту 5.9.2 Регламенту (в редакції, яка діє з 03.12.2021), зокрема, що ТОВ "Метпромсервіс" у складі документів для участі в аукціоні не надано жодної ідентифікаційної інформації;

- під час вчинення дій із затвердження умов продажу лоту №GL18N020953 (05.11.2021), а також опублікування оголошення про аукціон в ЕТС (29.11.2021), підлягав застосуванню Регламент в редакції, яка діяла з 28.01.2021 до 02.12.2021;

- під час проведення цих торгів (електронний аукціон проведений 03.12.2021) підлягав застосуванню Регламент в редакції, яка діяла з 03.12.2021;

- оператором не встановлено невідповідність ідентифікаційної інформації наданої ТОВ "Метпромсервіс" даним, які вказані останнім в заяві про участь в електронному аукціоні;

- доводи скаржника щодо ненадання ТОВ "Метпромсервіс" у складі документів для участі в аукціоні жодної ідентифікаційної інформації з посиланням на факт відсутності публікації на сайті, без надання будь-яких інших доказів в підтвердження вказаних обставин, на думку колегія суддів, фактично зводяться до припущень;

- позивач був допущений до участі в електронних торгах та не був позбавлений можливості реалізувати права учасника торгів у повному обсязі. Під час проведення торгів саме переможцем, а не позивачем, запропоновано більшу вартість лоту, а також своєчасно сплачено його вартість;

- судами не встановлено порушень вимог законодавства при проведенні електронного аукціону 03.12.2021, а також порушення прав і законних інтересів особи, яка оспорює результати цього аукціону;

- позивачем не обґрунтовано наявність порушень які б вплинули на порядок проведення електронного аукціону, і не доведено факту недобросовісної поведінки їх переможця, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

7. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Розгляд клопотань

7.1. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.05.2023 для розгляду касаційної скарги у справі №908/119/22 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т. М. - головуючий, Бенедисюка І. М., Колос І. Б.

7.2. Ухвалою Верховного Суду від 23.05.2023, зокрема відкрито касаційне провадження у справі №908/119/22 на підставі пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України.

7.3. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

7.4. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8. Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

8.1. З огляду на наведене у розділі 4 цієї Постанови, Верховний Суд відзначає таке.

8.2. Предметом касаційного оскарження є рішення Господарського суду Запорізької області від 29.08.2022 та постанова Центрального апеляційного господарського суду від 18.04.2023 у справі №908/119/22, якими відмовлено у задоволенні позову у повному обсязі.

8.3. Верховний Суд відзначає, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, наведених скаржником і які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

8.4. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України, що стала підставою відкриття касаційного провадження у даній справі, підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

8.5. При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначається підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України (що визначено самим скаржником), покладається на скаржника.

8.6. Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства, закріплених у частини третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

8.7. Так, скаржник, посилаючись, зокрема на пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України та на пункти 5, 8 частини третьої статті 310 ГПК України, зазначає, що судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваного судового рішення допущено порушення норм процесуального права щодо розгляду справи на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

8.8. В обґрунтування своїх доводів, скаржник відзначає, що суд першої інстанції у порушення норм ГПК України не залучив до участі в розгляді справи третіх осіб, вказаних позивачем у позовній заяві, та відповідно розглянув справу без їхньої участі. При цьому, на думку скаржника, ухвалене у справі рішення може стосуватись їх прав, законних інтересів та обов`язків. Суд апеляційної інстанції даних порушень закону не усунув.

8.9. Проаналізувавши зміст спірних правовідносин, з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, у контексті доводів касаційної скарги, Верховний Суд відзначає таке.

8.10. Щодо посилань на пункт 5 частини першої статті 310 ГПК України.

8.10.1. Як стверджує скаржник, господарські суди неправомірно не залучили до розгляду справи сторін (позичальників) кредитних договорів, що входили у кредитний портфель ПАТ «Місто Банк», який, у свою чергу, був лотом на електронному аукціоні, а саме:

- ТОВ "Лідер Флюс" за кредитним договором від 13.06.2017 №16/Ю-17;

- ТОВ "Науково виробниче об`єднання "Укрпромекологія", за кредитним договором від 20.09.2017 №31/Ю-17.

А також не залучили Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Інвестохілліс Веста» (далі - ТОВ «ФК Інвестохілліс Веста») як особу, яка приймала участь в аукціоні. Внаслідок чого справу розглянуто за відсутності вказаних осіб.

8.11. За положеннями пунктом 5 частини першої статті 310 ГПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

8.12. Отже, зі змісту наведеної норми вбачається, що безумовною підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд є її розгляд за відсутності учасника справи (за умови неналежного повідомлення про дату, час і місце судового засідання), при цьому саме цей учасник справи має обґрунтувати касаційну скаргу такою підставою.

8.13. Відповідно до частини першої статті 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

8.14. Відповідно до частин першої - четвертої статті 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

8.15. З правової конструкції наведеної процесуальної норми вбачається, що законодавець використовує словосполучення «можуть вступити» треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, у справу, у разі коли рішення у справі може впливати на їхні права або обов`язки, тобто передбачено залучення саме за їх заявою про вступ у справу; та/або таких осіб «може бути залучено за заявою учасників справи», тобто вбачається їх залучення за заявою учасників справи; та/або «за ініціативою суду», якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі.

8.15.1. Отже, з аналізу наведених норм вбачається, що обов`язковою умовою залучення третьої особи, яка не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, є встановлення судом, що рішення може вплинути на права та обов`язки такої особи, яка не є стороною у справі. У такому випадку суд залучає відповідну особу/осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, про що постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи/осіб та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

8.16. Як вбачається зі змісту ухвал Господарського суду Запорізької області від 17.01.2022, від 26.01.2022, 24.06.2022 у справі №909/119/22 суд у резолютивній частині суд неодноразово пропонував позивачу:

«Надати письмово пояснення, із урахуванням приписів статті 50 ГПК України, щодо зазначення на першій та другій сторінках позовної заяви як третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог - Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об`єднання «Укрпромекологія», Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер Флюс» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста».

8.17. Як вбачається зі змісту наступних процесуальних ухвал Господарського суду Запорізької області у справі, зокрема від 13.07.2023 та від 15.08.2023, суд відзначив, що:

« 11.07.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Абсолют» поданий до суду лист, у якому повідомляє про надсилання позовної заяви з додатками на адресу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та надає пояснення щодо зазначення в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об`єднання «Укрпромекологія», Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер Флюс» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста». Зазначає, що в аукціоні приймали участь Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Абсолют», Товариство з обмеженою відповідальністю «Метпромсервіс» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста», а предметом аукціону був: кредитний договір №16/Ю-17 про надання кредиту на умовах овердрафту по поточному рахунку від 13.06.2017 між Публічним акціонерним товариством «Місто Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лідер Флюс», кредитний договір № 31/Ю-17 про надання кредиту на умовах кредитної лінії від 20.09.2017 між Публічним акціонерним товариством «Місто Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об`єднання «Укрпромекологія».

8.18. Верховний Суд виходить з того, що зазначення позивачем у позовній заяві інших осіб з визначенням саме позивачем відповідного статусу як третя особа, яка не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не є тотожним з залученням судом осіб, у якості третьої особи, яка не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

8.19. Верховний Суд виходить з того, що самі по собі вказівки у позовній заяві щодо третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не є свідченням того, що їх участь у справі є необхідною, обґрунтованою, а рішення може впливати на їхні права, обов`язки та інтереси.

8.20. Відповідно до статті 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є, зокрема, остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу. За результатом проведення підготовчого судового засідання суд закриває підготовчого провадження та призначає справу до судового розгляду по суті (пункт 3 частини першої статті 185 ГПК України).

8.20.1. Крім того, частина четверта статті 50 ГПК України передбачає, що суд постановляє ухвалу про залучення третіх осіб до участі у справі.

8.21. Матеріали справи не містять ухвали господарського суду про залучення ТОВ "Лідер Флюс", ТОВ "Науково виробниче об`єднання "Укрпромекологія", ТОВ «ФК «Інвестохілліс Веста» до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

8.22. Водночас, з урахуванням послідовності дій суду першої інстанції у вирішенні питання про залучення/незалучення у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - ТОВ "Лідер Флюс", ТОВ "Науково виробниче об`єднання "Укрпромекологія" та ТОВ «ФК «Інвестохілліс Веста» (на які вказував позивач), колегія суддів вважає, що відсутні обґрунтовані підстави вважати, що суд у порушення вимог статті 50 ГПК України не залучив вказаних у позовній заяві позивачем осіб (позичальників кредитних договорів, що входили у кредитний портфель, який, у свою чергу, був лотом на електронному аукціоні; а також учасника аукціону) з огляду на підстави, предмет позову та коло доказування.

8.23. Верховний Суд відзначає, що відповідно до статті 309 ГПК України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

8.24. Відтак, вказані особи: ТОВ "Лідер Флюс", ТОВ "Науково виробниче об`єднання "Укрпромекологія", ТОВ «ФК «Інвестохілліс Веста», у розумінні приписів статтей 41, 50 ГПК України не є учасниками справи.

8.24.1. Суд враховує, що ані ТОВ "Лідер Флюс", ані ТОВ "Науково виробниче об`єднання "Укрпромекологія", ані ТОВ «ФК «Інвестохілліс Веста» не подавали ані заяву про вступ у справу, ані апеляційну скаргу чи касаційну скаргу до Верховного Суду, зокрема і з підстав оскарження, передбачених пунктом 5 частиною першою статті 310 ГПК України протягом перебування справи у судах, ураховуючи здійснене судом першої інстанції забезпечення позову, факт направлення копії позовної заяви з додатками на адреси цих осіб.

8.24.2. Судом враховано і те, що факт направлення позивачем копії позовної заяви з додатками на адреси таких осіб, є свідченням поінформованості або свідчити про інформування (за належного вручення), що розглядається дана справа, водночас такі особи не проявили намір реалізували своє право на участь у розгляді справи, що узгоджується з принципом диспозитивності.

8.25. Верховний Суд також виходить з того, що скаржник (ТОВ «Бізнес Абсолют») не наділений правом/повноваженнями замість ТОВ "Лідер Флюс", ТОВ "Науково виробниче об`єднання "Укрпромекологія" та ТОВ «ФК «Інвестохілліс Веста» вирішувати, чи вважають останні своє право на належне повідомлення про дату, час і місце судового засідання у суді першої/апеляційної інстанції порушеним, у зв`язку з чим доводи ТОВ «Бізнес Абсолют» у відповідній частині Верховний Суд відхиляє.

8.25.1. Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.04.2021 зі справи № 910/17319/19, від 02.09.2021 у справі №910/11404/19, тощо.

8.26. Відтак з урахуванням імперативних приписів пункту 5 частини першої статті 310 ГПК України, колегія суддів доходить висновку, що доводи касаційної скарги у цій частині не знайшли свого підтвердження.

8.27. Щодо посилань на пункт 8 частини першої статті 310 ГПК України.

8.28. Відповідно до пункту 8 частини першої статті 310 ГПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо: суд прийняв рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

8.29. У касаційній скарзі ТОВ «Бізнес Абсолют» вказує, що господарськими судами при прийнятті оскаржуваних судових рішень можливо вирішено питання про права й інтереси осіб, які не були залучені до участі у розгляді цієї справи - ТОВ "Лідер Флюс", ТОВ "Науково виробниче об`єднання "Укрпромекологія" та ТОВ «ФК «Інвестохілліс Веста». Тим самим, зазначаючи про безпідставність не залучення до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

8.30. У контексті наведеного, окрім вище вказаних міркувань щодо дотримання норм процесуального права, Суд відзначає, що судове рішення повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та/або обов`язків осіб, що не були залучені до участі у справі, тобто судом має бути розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом є така особа, або міститься судження про права, інтереси та/або обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

8.31. Необхідно довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про права, інтереси та/або обов`язки осіб такої особи і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що має чітко зазначатися, в якій частині оскаржуваного судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи, та про які саме.

8.32. Лише зазначення про те, що оскаржуване рішення може вплинути на права та/або інтереси, та/або обов`язки такої особи, або лише зазначення (констатування) того, що рішенням вирішено про її права , інтереси та/або обов`язки, то такі посилання, виходячи з вищенаведеного, не можуть бути достатньою та належною підставою для скасування судових рішень.

8.33. При цьому відповідно до частини першої статті 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

8.34. Згідно з частиною першою статті 254 цього Кодексу учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

8.35. Отже, з аналізу вищенаведених норм вбачається, що визначено коло осіб, які наділені процесуальним правом на оскарження судового рішення, зокрема це - особи, які не брали участі у справі, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

8.36. Водночас, ані ТОВ "Лідер Флюс", ані ТОВ "Науково виробниче об`єднання "Укрпромекологія", ані ТОВ «ФК «Інвестохілліс Веста» не подавали касаційну скаргу до Верховного Суду, зокрема і з підстав оскарження, передбачених пунктом 8 частиною першою статті 310 ГПК України, як і не подавали апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

8.37. У свою чергу, скаржник (ТОВ «Бізнес Абсолют») не наділений повноваженнями представляти інтереси ТОВ "Лідер Флюс", ТОВ "Науково виробниче об`єднання "Укрпромекологія" та ТОВ «ФК «Інвестохілліс Веста» у судах та замість них вирішувати питання, чи порушені їх права, інтереси та/або обов`язки, у зв`язку з прийняттям оскаржуваних рішень у справі.

8.37.1. Близька за змістом правова позиція у питанні застосування пункту 8 частини першої статті 310 ГПК України викладена у постановах Верховного Суду від 28.10.2020 у справі № 923/965/19, від 07.07.2022 у справі №914/853/21 тощо.

8.38. За таких обставин зазначена скаржником підстава, передбачена пунктом 8 частини першої статті 310 ГПК України, для скасування оскаржуваних судових рішень відхиляється Судом.

8.39. Верховний Суд вважає за необхідне відзначити, що ТОВ "Лідер Флюс", ТОВ "Науково виробниче об`єднання "Укрпромекологія" та ТОВ «ФК «Інвестохілліс Веста» не позбавлені права самостійно звертатись до суду за захистом свого права, інтересу та/або обов`язку, у разі, якщо такі, на їх думку, порушені відповідним рішенням суду.

8.40. Щодо зазначеного у пункті 4.2 даної Постанови.

8.41. Так, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відсутні будь-які документальні докази порушення ТОВ «Полонекс» Регламенту та неподання ТОВ «Метпромсервіс» необхідної ідентифікуючої інформації. При цьому суди встановили, що електронні торги проведенні у повній відповідності до чинного законодавства. Позивачем же, у свою чергу, документально не доведено порушення його прав та законних інтересів в результаті проведення електронного аукціону та укладення договору за результатом проведення такого аукціону.

8.42. Водночас, не погоджуюсь з такими висновками судів, скаржник вважає, що оскаржувані судові рішення ґрунтуються лише на припущеннях, матеріали справи не містять достовірних та «достатніх» доказів.

8.43. Відповідно до частин першої та другої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами.

8.44. Згідно з приписами частини першої статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

8.45. Стаття 77 ГПК України визначає, що допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

8.46. Відповідно до статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

8.47. Верховний Суд відзначає, що чинний ГПК України не містить таке поняття як «достатність» доказів, натомість законодавцем запроваджено новий стандарт доказування "вірогідність доказів".

8.48. Верховний Суд наголошує, що стандарт доказування "вірогідність доказів", на відмінну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

8.49. Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

8.50. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

8.51. Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

8.52. Крім того, згідно з приписами статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

8.52.1. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

8.52.2. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

8.53. Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Тобто тягар доказування лежить на сторонах.

8.53.1. Обов`язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

8.53.2. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

8.54. Як вбачається зі змісту оскаржуваних судових рішень господарські суди надавши оцінку доказам, наявних у матеріалах справи, з урахуванням інформації, розміщеної у вільному доступі на офіційному сайті «https:prozozzo.sale» по лоту №GL18N020953, у сукупності з іншими письмовими доказами, наданими позивачем в обґрунтування обставин, на які він посилався в підтвердження своїх вимог, дійшли висновку, що відповідачем не доведено належними, допустимими, достовірними та вірогідними доказами щодо порушення ТОВ «Полонекс» Регламенту та неподання ТОВ «Метпромсервіс» необхідної ідентифікуючої інформації для участі в аукціоні.

8.55. Разом з тим, Суд враховує, що господарськими судами надано оцінку доказів у справі з урахуванням принципів належності, допустимості, достовірності та вірогідності.

8.56. Відтак покликання скаржника у цій частині відхиляються Судом, при цьому Суд враховує, що такі доводи касаційної скарги є абстрактними, неаргументованими, необґрунтованими, невмотивованими та такими, що не підтверджені матеріалами справи, та фактично зводяться до заперечень встановлених обставин справи судом апеляційної інстанції стосовно оцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин, та спрямовані на доведення необхідності переоцінки цих доказів та встановленні інших обставин у тому контексті, який, на думку скаржника, свідчить про наявність підстав для відмови у задоволенні позову.

8.57. Водночас у сили приписів статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

8.58. При цьому колегія суддів звертається до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №373/2054/16-ц, де відзначено, якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

8.59. Відтак, доводи касаційної скарги у цій частині не знайшли свого підтвердження.

8.60. Щодо зазначеного у пункті 4.3 даної Постанови.

8.61. Доводи позивача при поданні позовної заяви/апеляційної скарги зводились до того, що на спірні правовідносини розповсюджується редакція Регламенту від 03.12.2021, оскільки сам аукціон відбувся 03.12.2021.

8.62. Водночас, відхиляючи такі покликання позивача, суд першої інстанції виходив з того, що, оскільки рішення про затвердження умов продажу спірного лоту прийнято 05.11.2021, відповідне оголошення про аукціон опубліковано 29.11.2021, відтак потрібно керуватись редакцією Регламенту, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, тобто з 28.01.2021.

8.63. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції у цій частині, та відзначив, що під час вчинення організаційних дій замовником аукціону та його учасниками, які передують самому акту проведення аукціону, необхідно керуватись Регламентом в редакції, що діяла з 28.01.2021.

8.64. При цьому суд апеляційної інстанції фактично відзначив, що під час проведення самих торгів, тобто станом на дату проведення аукціону (03.12.2021) необхідно урахувати зміни законодавства, у разі, якщо такі відбулись та впливають на перебіг проведення самої процедури аукціону.

8.64.1. Вказані висновки ґрунтуються на темпоральності дії акта у взаємозв`язку до минулого часу/часових характеристик, динаміці змін процесів, особливість яких зумовлена специфікою відповідного регулювання.

8.65. А відтак доводи касаційної скарги у цій частині зводяться до вільного тлумачення скаржником постанови суду апеляційної інстанції, адже апеляційний суд не вказував та не доходив висновків, що на час затвердження умов продажу лоту необхідно керуватись згідно з редакцією Регламенту, яка діяла з 03.12.2021, з огляду на що відхиляються Судом.

8.66. Отже, передбачена пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України підстава касаційного оскарження, визначена скаржником, не отримала свого підтвердження під час касаційного провадження, з огляду на що підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.

8.66.1. Враховуючи спірний характер правовідносин сторін, доводи касаційної скарги, які могли/можуть вплинути на їх правову кваліфікацію у світлі застосування норм права судом, наведена міра обґрунтування даного судового рішення є достатньою у світлі конкретних обставин справи, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Інші доводи касаційної скарги не є суттєвими і вагомими та не впливають на результат розгляду касаційної скарги.

8.67. Колегія суддів касаційної інстанції акцентує, що переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію "суду права", а не "суду факту", отже, відповідно до статті 300 ГПК України перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи.

8.68. Разом з тим, колегія суддів зазначає, що не знайшли свого підтвердження доводи касаційної скарги про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, з огляду на мотиви, викладені вище у даній Постанові. Господарські суди надали оцінку обставинам та наданим сторонами доказам, до переоцінки яких, в силу приписів статті 300 ГПК України, суд касаційної інстанції вдаватись не може, оскільки встановлення обставин справи, дослідження доказів та надання правової оцінки цим доказам є повноваженнями судів першої й апеляційної інстанцій, що передбачено статтями 73-80, 86, 300 ГПК України.

8.69. Верховний Суд неодноразово вказував та наголошував, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, наведених скаржником і які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

8.70. Отже, наведені скаржником доводи не отримали свого підтвердження під час касаційного провадження, що виключає можливість скасування оскаржуваних судових рішень з цієї підстави.

8.71. Верховний Суд бере до уваги та вважає частково прийнятними доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу, у тій частині, в якій вони не суперечать мотивам цієї Постанови.

8.72. Касаційний господарський суд зазначає, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності.

8.72.1. Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а, отже, системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.

8.72.2. Отже, правові норми та судова практика підлягають застосуванню таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні.

8.73. Верховний Суд у прийнятті цієї постанови керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у цій справі скаржник не зазначив й не обґрунтував.

8.74. Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

8.75. У справі "Трофимчук проти України" (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

8.76. Колегія суддів касаційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а інші доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують вказаного висновку.

9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

9.1. Доводи скаржника про порушення судами попередніх інстанцій норм права при ухваленні оскаржуваних судових рішень за результатами перегляду справи в касаційному порядку не знайшли свого підтвердження з мотивів, викладених у розділі 8 цієї Постанови.

9.2. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

9.3. За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

9.4. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, як такі, що ухвалені із додержанням норм права.

10. Судові витрати

10.1. Судовий збір сплачений у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції покладається на скаржника, оскільки Суд касаційну скаргу залишає без задоволення, а судові рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315 ГПК України, Верховний Суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Абсолют» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Запорізької області від 29.08.2022 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.04.2023 у справі № 908/119/22 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Колос