Ухвала

від 05.06.2023 по справі 366/2933/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

05 червня 2023 року

м. Київ

справа № 366/2933/20

провадження № 61-7283ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Стрільчука В. А., Фаловської І. М.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Іванківського районного суду Київської області від 27 вересня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 27 березня

2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Редакції Іванківської районної газети «Трибуна праці», ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Відділ культури, туризму, молоді та спорту Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області, про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного підприємства «Редакції Іванківської районної газети «Трибуна праці» (далі - ПП «Редакції Іванківської районної газети «Трибуна праці»), ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Відділ культури, туризму, молоді та спорту Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області, у якому, після уточнення позовних вимог, остаточно просив:

- визнати недостовірною та такою, що порушує права ОСОБА_1 на повагу до його гідності, честі та недоторканості ділової репутації, наступну інформацію, розповсюджену газетою ПП «Редакції Іванківської районної газети «Трибуна праці»:

1) «Жителі с. Коленці стали заручниками незрозумілих амбіцій і, з точки зору логіки, важко пояснюваної поведінки досі ще Блідчанського сільського голови ОСОБА_1. В результаті яких старовинна дерев`яна церква може втратити несподіваний і чудовий шанс потрапити в державну програму «Велике будівництво». В результаті чого - не отримати фінансування для покращення її технічного стану»;

2) «Блідчанський сільський голова ОСОБА_1 «зіпсував документи.

В результаті справа застопорилася».

- визнати, розповсюджений газетою ПП «Редакції Іванківської районної газети «Трибуна праці» висновок про те «що до влади часто приходять люди з незрозумілими амбіціями і баченням своєї ролі на займаній посаді» таким, що ОСОБА_1 не стосується;

- визнати недостовірним повідомлення про те, що громада Блідчанської сільської ради є власником церкви Косьми і Деміана;

- зобов`язати ПП «Редакція Іванківської районної газети «Трибуна праці» не пізніше місяця з дня набрання рішенням законної сили спростувати поширену стосовно ОСОБА_1 недостовірну інформацію, шляхом опублікування у газеті спростування на тій самій шпальті і тим самим шрифтом, що й спростоване повідомлення. Текст спростування має бути наступним: «Газета «Трибуна праці» від 13 листопада 2020 року № 46 на сторінках 1, 5 опублікована статтю ОСОБА_2 , інструктора з питань охорони культурної спадщини під заголовком «Важко працювати з людьми, які свої амбіції ставлять вище інтересів громадян». У судовому порядку вся негативна інформація цієї статті щодо Блідчанського сільського голови ОСОБА_1 визнана недостовірною. Те, що жителі села Коленці стали заручниками незрозумілих амбіцій і, з точки зору логіки, важко пояснюваної поведінки досі ще Блідчанського сільського голови ОСОБА_1, в результаті яких старовинна дерев`яна церква може втратити несподіваний і чудовий шанс потрапити в державну програму «Велике будівництво», і через це не отримати фінансування для покращення її технічного стану не відповідає дійсності. Те, що Блідчанський сільський голова ОСОБА_1 зіпсував документи, в результаті чого справа застопорилась, також не відповідає дійсності. Висновок про те, «що до влади часто приходять люди з незрозумілим амбіціями і баченням своєї ролі на займаній посаді» є таким, що ОСОБА_1 не стосується, повідомлення про те, що громада Блідчанської сільської ради є власником церкви Косьми і Деміана не відповідає дійсності.

- стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду у розмірі

20 000 грн.

Рішенням Іванківського районного суду Київської області від 27 вересня 2022 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову.

Постановою Київського апеляційного суду від 27 березня 2023 року рішення Іванківського районного суду Київської області від 27 вересня 2022 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

02 травня 2023 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Іванківського районного суду Київської області від 27 вересня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 27 березня 2023 року.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08 травня 2023 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Іванківського районного суду Київської області від 27 вересня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 27 березня

2023 року в указаній справі. Касаційну скаргу та додані до неї матеріали передано до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

15 травня 2023 року касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Іванківського районного суду Київської області від 27 вересня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 27 березня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ПП «Редакції Іванківської районної газети «Трибуна праці», ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Відділ культури, туризму, молоді та спорту Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області, про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди надійшла до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 жовтня 2020 року у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.

Пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом спору у цій справі є вимоги про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди. При цьому позовна вимога про відшкодування моральної шкоди 20 000 грн є майновою вимогою, оскільки позивач їх визначив у грошовому вимірі. Тобто ціна позову становить 20 000 грн, яка станом на 01 січня 2023 року не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

(2 684 грн х 250 = 671 000 грн).

Зазначена справа є незначної складності та не належить до виключень, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (рішення у справі «Зубац проти Хорватії», заява № 40160/1, від 05 квітня 2018 року).

Тлумачення статті 19 ЦПК України свідчить, що малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, незалежно від того, чи визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції. Оскільки частина шоста статті 19 ЦПК України розміщена в розділі 1 Загальних положень ЦПК України, то вона поширюються й на стадію касаційного провадження.

З урахуванням предмету позову, характеру правовідносин, складності справи, а також значення справи для сторін і суспільства, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R(95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Зазначення у постанові Харківського апеляційного суду від 05 квітня

2023 року про можливість її оскарження в касаційному порядку не є підставою для перегляду справи судом касаційної інстанції, оскільки такий перегляд не відповідатиме положенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у частині права особи на розгляд справи судом, встановленим законом.

З наведених обставин не потребує окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.

Керуючись статтею 129 Конституції України, статями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Іванківського районного суду Київської області від 27 вересня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 27 березня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Редакції Іванківської районної газети «Трибуна праці», ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Відділ культури, туризму, молоді та спорту Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області, про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди, відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Судді: В. В. Сердюк

В. А. Стрільчук

І. М. Фаловська