Рішення

від 18.05.2023 по справі 753/10303/22

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/10303/22

провадження № 2/753/1087/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2023 року Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Сирбул О.Ф.,

за участю секретаря: Херенкової К.К.

представника позивача: Сисова В.С.

відповідача 1: ОСОБА_1

представника відповідача 1: ОСОБА_2

представника відповідача 3: Саламова О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності», Державної Організації «Український Національний Офіс Інтелектуальної Власності та Інновацій», третя особа: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВИРОБНИЧО-ТОРГІВЕЛЬНА ФІРМА «КИЇВСЬКИЙ ЛАКОФАРБОВИЙ ЗАВОД», про скасування рішення, визнання недійсним свідоцтва та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В

У вересні 2022 року ОСОБА_3 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_3 ) звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі по тексту-відповідач 1, ОСОБА_1 ), Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» (далі по тексту - відповідач 2, ДП «Український інститут інтелектуальної власності»), Державної Організації «Український Національний Офіс Інтелектуальної Власності та Інновацій» (далі по тексту-відповідач 3, ДО «Український Національний Офіс Інтелектуальної Власності та Інновацій»), третя особа: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВИРОБНИЧО-ТОРГІВЕЛЬНА ФІРМА «КИЇВСЬКИЙ ЛАКОФАРБОВИЙ ЗАВОД», про скасування рішення, визнання недійсним свідоцтва та зобов`язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 є власником свідоцтва України № НОМЕР_1 11.05.2022 на комбіновану торговельну марку зареєстровану для товарів 2 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг, а саме: «Азбестові фарби; алізаринові барвники; алюмінієві порошки дія фарбування; алюмінієві фарби; анілінові барвники; аннато (забарвлювальна речовина); антитикорозійні препарати; антикорозійні стрічки; аурамін; бактерицидні фарби; барвники для взуття фарба для вичиненої шкіри; барвники з деревини; барвники; барвні екстракти деревини; бітумні лаки; бронзовий порошок для художньо-декоративних робіт; вогнетривкі фарби; глазурі (фарби, політури); ґрунтовки; діоксид титану (пігмент); емалеві фарби; емалі (лаки); емалі для фарбування; емульсії срібла (пігменти); забарвлювальні маркери для відновлювання меблів; загусники для фарб; захисні покриття для шасі транспортних засобів; захисні препарати для металів; зв`язувальні речовини для фарб; індиго (забарвлювальна речовина); керамічні фарби; клейові фарби; лаки для бронзування; лаки; маркувальна фарба для тварин; масла проти іржавіння; мастики (природні смоли); мастила проти іржавіння: фольга для фарбування, декорування, друкування та художніх робіт металева; метали у формі порошку для фарбування, декорування, друкування та художніх робіт; морилки для деревини; необростаючі фарби; оксид кобальту (забарвлювальна речовина); оксид цинку (пігмент); пігменти; покриття (фарби); покриття для деревини (фарби); покриття для руберойду (фарби); покриття для толю (фарби); покриття, що запобігають нанесенню графіті (фарби); політури; порошки для сріблення; препарати проти іржавіння; препарати, що запобігають тьмянінню металів; розріджувачі для фарб; розчини для білення; сажа (забарвлювальна речовина); сандарак; свинцеве білило; свинцевий глет; свинцевий сурик; сикативи (сушильні препарати) для фарб; сієна; скипидар (розріджувач для фарб); аглютинуючі речовини для фарб; срібна паста; фіксативи (лаки)».

ОСОБА_3 вважає, що свідоцтво № НОМЕР_1 має бути взнано недійсним повністю, оскільки торговельна марка КЛФЗ за зазначеним свідоцтвом не відповідає умовам надання правової охорони, а саме абз. 6 п. 2 ст. 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» (далі - Закон), тобто є такою що може ввести в оману, щодо особи виробника, а також заявка за цим свідоцтвом була подана з порушенням прав інших осіб.

Торговельна марка КЛФЗ за свідоцтвом № НОМЕР_1 не відповідає умовам надання правової охорони, а саме абз. 6 п. 2 ст. 6 Закону, тобто є такою може ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари, а саме щодо Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгівельна фірма "Київський лакофарбовий завод", яке асоціюється з Київським лакофарбовим заводом.

Позивач була власником свідоцтва № НОМЕР_2 , дата реєстрації 10.06.2010 на торговельну марку КЛФЗ, що була зареєстрована для товарів 2 класу МКТП: «фарби, політури, лаки та інше».

20.10.2014 між позивачем та ТОВ "ВТФ "Київський лакофарбовий завод" укладено ліцензійний договір №1 про надання ТОВ "ВТФ Київський лакофарбовий завод" права на використання знаку для товарів і послуг КЛФЗ свідоцтвом № НОМЕР_2 . Таким чином, торговельна марка КЛФЗ за свідоцтвом № НОМЕР_1 , власником якої є відповідач1, вводить в оману споживачів щодо особи виробника, а саме щодо ТОВ "ВТФ "Київський лакофарбовий завод", оскільки породжують у свідомості споживача асоціації. Пов`язані з певним виробником, які насправді не відповідають дійсності. Заявка № m202105547 від 11.03.2021 за свідоцтвом № НОМЕР_1 була подана з порушенням прав позивача.

На підставі вищевикладеного позивач просить: скасувати рішення Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» від 14.04.2022 року за № 71984/ЗМ/22 про видачу свідоцтва України № НОМЕР_1 та визнати недійсним повністю свідоцтво України № НОМЕР_1 на торговельну марку для всіх товарів 2 класу МКТП; зобов`язати Державну організацію «Український Національний Офіс Інтелектуальної Власності та Інновацій»внести відомості до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг про визнання недійсним повністю свідоцтва України № НОМЕР_1 на торговельну марку для всіх товарів 2 класу МКТП та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені; визнати недійсним Рішенням Укрпатенту від 12.05.2022 вих. № 88981/ЗМ/22, прийнятим на підставі Висновку від 12.05.2022 Вих. № 88978/ЗМ/22, про невідповідність позначення умовам надання правової охорони за результатами кваліфікаційної експертизи за заявкою № m202114922 від 18.06.2022; зобов`язати Державну організацію «Український Національний Офіс Інтелектуальної Власності та Інновацій»повторно провести кваліфікаційну експертизу за заявкою № m202114922 від 18.06.2021 та прийняти рішення про реєстрацію в Україні на користь ОСОБА_3 позначення КЛФЗ у якості торговельної марки для товарів 2 класу; визнати за ОСОБА_3 право попереднього користування торгівельною маркою «КЛФЗ», зображення якої відтворено у Свідоцтві на знаки для товарів і послуг № НОМЕР_1 , зареєстрованому в Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів і послуг від 11 травня 2022 року та продовжити ОСОБА_3 право на безоплатне використання цієї торговельної марки.

Ухвалою суду від 21.09.2022 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 28.09.2022 відкрито провадження по справі, розгляд якої призначено за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

07.11.202 2 до суду надійшов відзив від відповідача 1 ОСОБА_1 , який ухвалою суду від 09.11.2022 (протокольна) долучено до матеріалів справи відповідно до ст. 178 ЦПК України.

25.10.2022 до суду надійшов відзив від відповідача 2 ДП «Український інститут інтелектуальної власності», який ухвалою суду від 09.11.2022 (протокольна) долучено до матеріалів справи відповідно до ст. 178 ЦПК України.

08.11.2022 до суду надійшла відповідь на відзив від представника позивача, яку ухвалою суду від 09.11.2022 (протокольна) долучено до матеріалів справи відповідно до ст. 179 ЦПК України.

28.11.2022 від представника позивача надійшла нова редакція позовної заяви, яка ухвалою суду від 31.01.2023 (протокольна) була прийнята судом, відповідно до ст. 49 ЦПК України.

30.01.2023 від від представника відповідача 1 надійшла заява про зміну статусу відповідача ОСОБА_1 на третю особу, яка не заявляє самостійних вимог.

Ухвалою суду від 21.02.2023 відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача 1 про зміну статусу відповідача ОСОБА_1 на третю особу, яка не заявляє самостійних вимог.

30.01.2023 від представника відповідача 1 надійшло клопотання про передачу справи за підсудністю до Печерського районного суду м. Києва.

Ухвалою суду від 21.02.2023 (протокольна) відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача 1 про передачу справи за підсудністю до Печерського районного суду м. Києва.

02.02.2023 від відповідача 3 надійшов відзив на позовну заяву, який ухвалою суду від 21.02.2023 (протокольна) долучено до матеріалів справи відповідно до ст. 178 ЦПК України.

16.02.2023 від представника позивача надійшла відповідь на відзив відповідача 3, яка ухвалою суду від 21.02.2023 (протокольна) долучено до матеріалів справи відповідно до ст. 179 ЦПК України.

Ухвалою суду від 21.02.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

09.03.2023 представник відповідача 1 подав апеляційну скаргу на ухвалу Дарницького районного суду м.Києва від 21.02.2023 про відмову у задоволенні клопотання про зміну статусу відповідача ОСОБА_1 на третю особу, яка не заявляє самостійних вимог.

05.04.2023 ухвалою Київського апеляційного суду, апеляційну скаргу представника відповідача 1 було повернуто.

Від представника відповідача 1 надійшли клопотання про долучення доказів, які ухвалою суду 18.05.2023 (протокольна) долучено до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав зазначених у позові.

Відповідач та представник відповідача 1 у судовому засіданні проти позову заперечували з підстав викладених у відзиві та просили відмовити у задоволені позову.

Представник відповідача 2 в судове засідання не з`явився, повідомлений у встановленому законом порядку, в матеріалах справи міститься відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача 3 заперечував проти задоволення позовних вимог, з підстав викладених у відзиві, просив відмовити в повному обсязі.

Третя особа до суду не з`явилась, викликалася до суду у встановленому законом порядку.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши осіб, які приймали участь у розгляді справи, враховуючи принцип достатності доказів, суд приходить до висновку щодо залишення позову без задоволення з наступних підстав.

Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до вимог ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що позивач була власником свідоцтва № НОМЕР_2 , дата реєстрації 10.06.2010 на торговельну марку КЛФЗ, що була зареєстрована для товарів 2 класу МКТП: «фарби, політури, лаки та інше».

Згідно ч. 1 ст. 418 ЦК України право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об`єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом.

Відповідно до ст. 420 ЦК України, до об`єктів інтелектуальної власності,зокрема, належать, комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для товарів і послуг).

Відповідно до ч. 1 ст. 1107 ЦК України розпорядження майновими правами інтелектуальної власності здійснюється на підставі таких таких правочинів: 1) ліцензія на використання об`єкта права інтелектуальної власності; 2) ліцензійний договір; 3) договір про створення за замовленням і використання об`єкта права інтелектуальної власності; 4) договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності; 5) інший правочин щодо розпоряджання майновими правамиінтелектуальної власності.

Згідно ч. 1 ст. 1109 ЦК України, за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об`єкта права інтелектуальної власності визначеним способом (способами) протягом певного строку на певній території, а ліцензіат зобов`язується вносити плату за використання об`єкта, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 1110 ЦК України, ліцензійний договір укладається на строк, встановлений договором, який повинен спливати не пізніше спливу строку чинності виключного майнового права на визначений у договорі об`єкт права інтелектуальної власності.

У разі відсутності у ліцензійному договорі умови про строк договору він вважається укладеним на строк, що залишився до спливу строку чинності виключного майнового права на визначений у договорі об`єкт права інтелектуальної власності, але не більше ніж на п`ять років.

20.10.2014 між позивачем та ТОВ "ВТФ "Київський лакофарбовий завод" укладено ліцензійний договір №1 про надання ТОВ "ВТФ Київський лакофарбовий завод" права на використання знаку для товарів і послуг КЛФЗ за свідоцтвом № НОМЕР_2 .

Позивачє засновником та керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна фірма "Київський лакофарбовий завод" (далі ТОВ "ВТФ "Київський лакофарбовий завод") код ЄДРПОУ 39351828, що зареєстровано 14.08.2014.

Дію свідоцтва № НОМЕР_2 припинено 08.05.2019 на підставі пункту 2 статті 18 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», з підстав несплати збору за продовження дії строку свідоцтва.

Згідно ч. 2 ст. 18 Закону дія свідоцтва припиняється у разі несплати збору за продовження строку його дії. Клопотання про продовження дії свідоцтва та збір за кожне продовження строку дії свідоцтва мають надійти до НОІВ до кінця поточного періоду строку дії свідоцтва за умови сплати збору протягом шести останніх його місяців.

Збір за продовження дії свідоцтва може бути сплачено, а клопотання про продовження дії свідоцтва - надійти до НОІВ протягом шести місяців після встановленого строку. У цьому разі розмір зазначеного збору збільшується на 50 відсотків. Дія свідоцтва припиняється з першого дня періоду строку дії свідоцтва, за який збір не сплачено.

Тобто з урахуванням зазначених норм та на підставі того, що свідоцтво України № НОМЕР_2 виданий 10.06.2010 припинений з 08.05.2019, договір № 1 про використання знаку для товарів і послуг від 20 жовтня 2014 року, станом на 08.05.2019 також є припиненим.

Згідно до ст. 22 Закону, ніхто інший, крім колишнього власника свідоцтва, не має права на повторну реєстрацію торговельної марки протягом двох років після припинення дії свідоцтва згідно з пунктами 1 і 2 статті 18 цього Закону, крім випадків, коли власник свідоцтва, дію якого припинено, надасть згоду на реєстрацію заявленої торговельної марки.

Як вбачається з заявки № m202114922, поданої ОСОБА_3 18.06.2021, тобто з пропущенням строків, передбачених ст.ст. 18, 22 «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», отже зазначена заявкавважається такою, що подана на загальних підставах.

Разом з тим, відповідачем 1 подано заявку № m202105547 від 11.03.2021 на торговельну марку «КЛФЗ».

Згідно зі статтею 10 Закону (в редакції від 14.10.2020) по заявці на отримання свідоцтва України на торговельнумарку проводиться експертиза, яка має статус науково-технічної експертизи та складається з формальної експертизи та кваліфікаційної експертизи (експертизи по суті) і проводиться відповідно до цього Закону та Правил складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг, затверджених наказом Державного патентного відомства України від 28 липня 1995 р. № 116 (в редакції наказу Держпатенту від 20 серпня 1997 р. № 72).

На підставі такого висновку, ДО «Український Національний Офіс Інтелектуальної Власності та Інновацій» приймає рішення про реєстрацію торговельної марки для всіх зазначених у заявці товарів і послуг або про відмову в реєстрації торговельної марки для зазначених у заявці товарів і послуг, або про реєстрацію торговельної марки щодо частини зазначених у заявці товарів і послуг та відмову в реєстрації торговельної марки для іншої частини зазначених у заявці товарів і послуг. Рішення ДО «Український Національний Офіс Інтелектуальної Власності та Інновацій»надсилається заявнику.

На підставі рішення про реєстрацію торговельної марки та за наявності документів про сплату державного мита за видачу свідоцтва і збору за публікацію про видачу свідоцтва здійснюється публікація в офіційному бюлетені відомостей про видачу свідоцтва, визначених в установленому порядку. Зазначені мито та збір сплачуються після надходження до заявника рішення про реєстрацію торговельної марки (ст. 12 Закону).

Одночасно з публікацією відомостей про видачу свідоцтва, ДО «Український Національний Офіс Інтелектуальної Власності та Інновацій»здійснює державну реєстрацію торговельної марки, для чого вносить до реєстру відповідні відомості.

З матеріалів справи вбачається, що в ході проведення кваліфікаційної експертизи заявки № m202105547 відповідачу 1 було направлене повідомлення від 20.01.2022 вих. 15325/3M/22 про можливу відмову в реєстрації торговельної марки за заявкою відносно усього переліку товарів МКТП.

15.02.2022 відповідач1 на підставі п. 4.5.3. Правил, надав мотивовану відповідь на вказане повідомлення з якого випливає, що заявник не згоден з доводами закладу експертизи щодо заявлєного позначення.

3 урахуванням доводів заявника, викладених в мотивованої відповіді, за результатами проведення експертизи заявки № m202105547 Укрпатентом було виготовлено Висновок про відповідність умовам надання правової охорони заявленого позначення «КЛФЗ» відносно заявлених товарів 02 класу МКТП. На підставі висновку закладу експертизи про відповідність позначення умовам надання правової охорони за результатами кваліфікаційної експертизи Укрпатентом (НОІВ) було прийняте Рішення № 71984/ЗМ/22 від 14.04.2022 про реєстрацію торговельної марки «КЛФЗ» відносно заявленого переліку товарів 02 класу МКТП та видано свідоцтво України № НОМЕР_1 на торговельну марку.

ОСОБА_1 є власником свідоцтва України № НОМЕР_1 від 11.05.2022 на комбіновану торговельну марку зареєстровану для товарів 2 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг.

Відповідно до статті 22 Закону передбачено, що ніхто інший, крім колишнього власника свідоцтва, не має права на повторну реєстрацію торговельної марки протягом двох років після припинення дії свідоцтва згідно штами 1 і 2 статті 18 цього Закону, крім випадків, коли власник свідоцтва дію якого припинено, надасть згоду на реєстрацію заявленої тоговельної марки.

18.06.2021 ОСОБА_3 було подано заявку № m202114922 на отримання свідоцтва України на торговельну марку «КЛФЗ».

Відповідно до матеріалів заявки № m202114922 заявлене позначення було зроблено у кольоровій гаммі, а саме: синього, червоного, чорного кольору для товарів 02 класу МКТП.

Позивач відповідно до даних Державного реєстру свідоцтв на торговельні марки була власником свідоцтва України № НОМЕР_2 на торговельну марку заявлене позначення було заявлено без зазначення кольорів для товарів 02 класу МКТП: «Фарби, політури, лаки; препарати-запобіжники корозії металів і руйнуванню деревини; барвники; протрави; азбестові фарби; алюмінієві фарби; барвники для деревини; білило цинкове (оливи); білі фарби чи барвники; вогнетривкі фарби; ґрунтовання; захисні олії для деревини; емалеві фарби; емалі (політури); згусники для фарб; клейові фарби: мастила густі протикорозійні; мастила рідкі протикорозійні; пігменти; поливи (фарби, лаки); протибрудові фарби; протрави (закріплювачі барвників); розріджувачі для лаків, фарб; розчини для білення; свинцеве білило; сині фарби чи барвники; фарба срібна для кераміки; фарби бактерицидні; фіксатори (політури); чорні фарби чи барвники».

Згідно з статтею 5 Закону обсяг правової охорони, що надається, визначається зображенням торговельної марки та переліком товарів і послуг, внесеними до Реєстру, і засвідчується свідоцтвом з наведеними у ньому копією внесеного до Реєстру зображення торговельної марки та переліком товарів і послуг.

Відповідно до пункту 4.3.2.3. Правил передбачено, що під час пошуку на тотожність і схожість серед позначень, зазначених в пункті 4.3.2.1 а), б) Правил, не враховуються, зокрема, знаки, зазначені в пункті 4.3.2.1 а) Правил, для яких строк припинення дії свідоцтва, згідно зі статтею 18 Закону, становить більш, ніж три роки. Якщо строк припинення дії свідоцтва становить менше, три роки, то пошук по цих знаках проводиться тільки на тотожність.

Враховуючи, що позначення «КЛФЗ» за заявкою № m202114922 заявлене у кольоровій гамі та для більш широкого переліку товарів 02 класу МКТП, що на відміну від торговельної марки «КЛФЗ» за свідоцтвом України № НОМЕР_2 , яка заявлена у чорно-білому кольорі та звуженого переліку 02 класу МКТП, не можна вважати тотожними торговельними марками.

Відповідно до ст. 90 ЦК України встановлено, що юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму та назву; найменування установи має містити інформацію про характер її діяльності; юридична особа може мати крім повного найменування скорочене найменування; юридична особа, є підприємницьким товариством, може мати комерційне (фірмове) найменування; комерційне (фірмове) найменування юридичної особи може бути зареєстроване у порядку, встановленому законом; найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру.

Відповідно до ст. 489 ЦК України, правова охорона надається комерційному найменуванню, якщо воно дає можливість вирізнити одну особу з-поміж інших та не вводить в оману споживачів щодо справжньої її діяльності. Право інтелектуальної власності на комерційне найменування є чинним з моменту першого використання цього найменування та охороняється без обов`язкового подання заявки на нього чи його реєстрації і незалежно від того, є чи не є комерційне найменування частиною торговельної марки. Відомості про комерційне найменування можуть вноситися до реєстрів, порядок ведення яких встановлюється законом. Особи можуть мати однакові комерційні найменування, якщо це не вводить в оману споживачів щодо товарів, які вони виробляють та (або) реалізовують, та послуг, які ними надаються.

Згідно з правом попереднього користувача, як це викладено ч. 1 ст. 500 Цивільного кодексу України будь-яка особа, яка до дати подання заявки на торговельну марку або, якщо було заявлено пріоритет, до (дати пріоритету заявки в інтересах своєї діяльності добросовісно використала торговельну марку в Україні або здійснила значну і серйозну підготовку для такого використання, має право на безоплатне продовження такого використання або використання, яке передбачалося зазначеною підготовкою (право попереднього користувача). Право попереднього користувача має безоплатний характер. Попередній користувач не повинен сплачувати володільцю свідоцтва компенсацію за використання зареєстрованого знаку. Але на відміну від володільця свідоцтва вік не може заборонити третім особам використовувати тотожний об`єкт права інтелектуальної власності. Крім того, право попереднього користувача обмежене тим обсягом застосування тотожного об`єкта права інтелектуальної власності, що був досягнутий на дату подання заявки на знак.

Згідно ч. 1, 4 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» правова охорона надається торговельній марці, яка не суперечить публічному порядку, загальновизнаним принципам моралі, вимогам Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" та на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені цим Законом. Обсяг правової охорони, що надається, визначається зображенням торговельної марки та переліком товарів і послуг, внесеними до Реєстру, і засвідчується свідоцтвом з наведеними у ньому копією внесеного до Реєстру зображення торговельної марки та переліком товарів і послуг.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про залишення позову без задоволення, оскільки свідоцтво України № НОМЕР_3 від 11.05.2022 було видане в межах та у спосіб передбачені законом.

Враховуючи вищевикладені обставини, розглянувши справу в межах визначених позивачем, враховуючи те, що інші вимоги позивача є похідними від позовних вимог про скасування рішення Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» від 14.04.2022 року за № 71984/ЗМ/22 про видачу свідоцтва України № НОМЕР_1 та визнання недійсним повністю свідоцтво України № НОМЕР_1 на торговельну марку для всіх товарів 2 класу МКТП, в яких було відмовлено, то вони задоволенню не підлягають.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення («Серявін та інші проти України», № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Згідно 7941/ed_2019_10_31/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#7941" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004">ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які досліджені в судовому засіданні, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Враховуючи, що суд дійшов до висновків, щодо відмови у задоволенні позовних вимог, то з урахуванням положень ст. 141 ЦПК України, відшкодування судового збору, у разі відмови у позові не підлягають.

Керуючись ст.ст. 4, 12-13, 78-81, 133, 137, 258, 259, 264, 265, 268, 280-281, 284, 289, 352-355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності», Державної Організації «Український Національний Офіс Інтелектуальної Власності та Інновацій», третя особа: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВИРОБНИЧО-ТОРГІВЕЛЬНА ФІРМА «КИЇВСЬКИЙ ЛАКОФАРБОВИЙ ЗАВОД», про скасування рішення, визнання недійсним свідоцтва та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 28.06.2023.

Суддя: