Вирок

від 27.06.2023 по справі 948/919/22

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 948/919/22 Номер провадження 11-кп/814/1524/23Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2023 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:

головуючого ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

із секретарем ОСОБА_5 ,

за участі прокурора ОСОБА_6 ,

захисника адвоката ОСОБА_7 ,

законного представника обвинуваченого ОСОБА_8 ,

обвинуваченого ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження № 12022170450000418 за апеляційною скаргою прокурора Карлівського відділу Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_10 на вирок Машівського районного суду Полтавської області від 13 грудня 2022 року,-

встановила:

Цим вироком

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Машівка Полтавської області, громадянина України, українця, учня 10 класу Новотагамлицького ліцею, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

визнано винуватим та засуджено за ч. 1 ст. 121 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, до покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17000 грн.).

Вирішено питання щодо запобіжного заходу, речових доказів, арешту майна, процесуальних витрат.

Згідно з вироком суду ОСОБА_9 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення за таких обставин.

26.09.2022, близько 00 год. 30 хв., неповнолітній ОСОБА_9 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись у кухні будинку за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , в ході сварки зі співмешканцем матері ОСОБА_11 , на грунті особистих неприязних відносин, внаслідок образ потерпілим його матері, наніс чотири удари кухонним ножем в черевну порожнину, поясничну ділянку, праве стегно та праву сідницю ОСОБА_11 , чим спричинив потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

В апеляційнійскарзі прокурорпросить вирок суду скасувати в частині призначеного покарання, у зв`язку із неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а саме застосування закону, який не підлягає застосуванню ст. 69 КК України та ухвалити новий, яким призначити обвинуваченому покарання за ч. 1 ст. 121 КК України у виді 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити від призначеного покарання з іспитовим строком 1 рік 6 місяців.

Зазначає, що суд при призначенні покарання не врахував обставину. що обтяжує покарання вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння.

Крім того, неповнолітньому обвинуваченому помилково призначено покарання у виді штрафу, оскільки останній не має доходу та його розмір перевищує встановлений законом максимальний розмір для неповнолітніх - до 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Інші учасники провадження вирок не оскаржували.

Заслухавши доповідача, прокурора в підтримку поданої апеляційної скарги, обвинуваченого, його захисника та законного представника, які просили вирок залишити без змін, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла такого висновку.

Відповідно до ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України за обставин, викладених у вироку суду, та правильність правової кваліфікації його дій в апеляційній скарзі не оскаржуються, а тому, відповідно до ст. 404 КПК України,апеляційним судомне переглядаються.

При призначенні покарання суд першої інстанції виконав вимоги закону, передбачені ст.ст. 50, 65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким; обставини вчинення злочину, а саме вчинення злочину відносно співмешканця матері, який її ображав; особу обвинуваченого, який раніше не судимий, є учнем Новотагамлицького ліцею Машівської селищної ради, за місцем навчання характеризується задовільно, за місцем проживання позитивно, проживає разом з матір`ю, яка достатньо приділяє уваги сину, допомагає з навчанням у школі, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває; наявність обставин, які пом`якшують покарання (щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину неповнолітнім) та обставини, що обтяжують покарання вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння та щодо особи, з якою обвинувачений перебуває у сімейних відносинах. Також суд врахував, що у потерпілого відсутні претензії, у зв`язку із чим він просив провадження закрити. Відповідно до досудової доповіді ймовірність вчинення обвинуваченим повторного кримінального правопорушення є низькою, тому його виправлення можливе без ізоляції від суспільства.

Разом з тим, доводи прокурора в апеляційній скарзі про неправильне застосування місцевим судом закону України про кримінальну відповідальність при призначенні ОСОБА_9 покарання, а саме - застосування закону, який не підлягає застосуванню - ст. 69 КК України, є слушними.

При визначенні поняття та змісту обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд має виходити із системного тлумачення статей 66 та 69КК України і тих статей Особливої частини Кодексу, що визначають певні обставини як ознаки привілейованих складів злочину, що істотно зменшують їх суспільну небезпечність, наслідком чого є зниження ступеня тяжкості вчиненого злочину.

Ці обставини у своїй сукупності повинні настільки істотно знижувати ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, що призначення винному навіть мінімального покарання в межах санкції було би явно несправедливим. Зазначене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, неодноразово викладеною в судових рішеннях (зокрема, у постанові від 17 вересня 2019 року у справі № 744/884/17, провадження № 51-8413км18).

Суд, посилаючись при призначенні покарання наст. 69 КК України, зобов`язаний не лише перерахувати обставини, що можуть бути враховані як такі, що пом`якшують покарання, а й обґрунтувати, виходячи із загальних засад призначення покарання, яким чином сукупність таких обставин істотно знизила тяжкість вчиненого злочину.

Під час апеляційного розгляду встановлено, що ОСОБА_9 вчинив тяжкий злочин проти життя та здоров`я щодо особи, з якою обвинувачений перебуває у сімейних відносинах.

У цьому провадженні суд першої інстанції як на підставу застосування ч. 1 ст.69КК України послався на наявність обставин, які пом`якшують покарання - щире каяття,активне сприяннярозкриттю злочину,вчинення злочинунеповнолітнім,обставини,що обтяжуютьпокарання -вчинення злочинув станіалкогольного сп`яніннята щодоособи,з якоюобвинувачений перебуваєу сімейнихвідносинах, особу обвинуваченого, умови його життя та виховання, відсутність претензій з боку потерпілого, факт вчинення тяжкого злочину у результаті дій спрямованих на захист матері.

Проте, суд першої інстанції не відобразив у судовому рішенні, яким чином зазначені обставини істотно знижують ступінь суспільної небезпеки вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 99 КК України штраф застосовується до неповнолітніх, що мають самостійний дохід, власні кошти або майно на яке може бути звернене стягнення. Жодних даних про наявність таких доходів чи коштів у ОСОБА_9 матеріали кримінального провадження не містять.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що у даному випадку підстави для застосування відносно ОСОБА_9 положень ст. 69 КК Українивідсутні, а обвинуваченому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі у мінімальному розмірі, визначеному санкцією статті.

Разом з тим, апеляційні вимоги прокурора про застосування при призначенні покарання ОСОБА_9 ст.ст. 75, 104 КК України, є слушними.

Відповідно до статті 104КК Українизвільнення від відбування покарання з випробуваннямзастосовується до неповнолітніх відповідно до статей 75-78КК України, при застосуванні до нього покарання у вигляді арешту абопозбавлення волі.

Відповідно доч.1ст.75КК України,якщо суд, при призначенні покарання, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Так,беручи доуваги обставинивчинення діяння,а самедії спрямованіна захистматері,його наслідки,відсутність притензійз бокупотерпілого тайого проханнязакрити зазначенекримінальне провадження,усі даніпро собуобвинуваченого який є молодою особою, раніше не судимий, є учнем Новотагамлицького ліцею Машівської селищної ради, за місцем навчання характеризується задовільно, за місцем проживання позитивно, проживає разом з матір`ю, яка достатньо приділяє уваги сину, допомагає з навчанням у школі, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, а також обставини, які пом`якшують покарання - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину неповнолітнім, обставини, колегія суддів вважає за можливе призначити обвинуваченому покарання із застосуванням ст. ст. 75, 104 КК України.

Крім того, відповідно досудової доповіді ймовірність вчинення обвинуваченим повторного кримінального правопорушення є низькою, тому його виправлення можливе без ізоляції від суспільства.

На підставі викладеного вище, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав, які свідчатьпро можливістьвиправлення ОСОБА_9 без ізоляціївід суспільствав умовахздійснення заним контролюпри звільненнівід відбуванняпокарання звипробуванням та необхідність застосування при призначенні покарання обвинуваченому ст.ст. 75, 104 КК України.

Водночас враховуючиобставини,що обтяжуютьпокарання,а самевчинення злочинуу станісп`яніння та щодо особи, з якою обвинувачений перебуває у сімейних відносинах, іспитовий строк слід призначити у розмірі наближеному до максимальної межі.

Згідно зі ст. 409 КПК України, підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є, зокрема, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, на підставі ст. 413 цього Кодексу,є,зокрема,застосування закону,який непідлягає застосуванню та незастосування судом закону, який підлягає застосуванню.

Відповідно до ч. 1 ст.420КПК України суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок, зокрема, у разі необхідності застосування більш суворого покарання.

З урахуванням викладеного, вирок суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині призначеного покарання з ухваленням в цій частині нового вироку, а апеляційна скарга прокурора задоволенню.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 420 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.

Вирок Машівського районного суду Полтавської області від 13 грудня 2022 року, щодо ОСОБА_9 скасувати в частині призначеного покарання.

Ухвалити в цій частині новий вирок, яким ОСОБА_9 призначити покарання за ч. 1 ст. 121 КК України у виді 5 років позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 75, 104 КК України звільнити ОСОБА_9 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 рік 6 місяців.

На підставі ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_9 протягом іспитового строку періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти зазначений орган про зміну місця проживання та навчання.

В іншій частині вирок залишити без змін.

Вирок набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення.

СУДДІ:

Головуючий ОСОБА_2

Судді ОСОБА_3

ОСОБА_4