Постанова

від 23.06.2023 по справі 697/1975/22

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/821/252/23 Справа № 697/1975/22 Категорія: ч.2 ст.172-7 КУпАПГоловуючий у І інстанції Колісник Л. О. Доповідач в апеляційній інстанції Биба Ю. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2023 року м.Черкаси

Суддя Черкаського апеляційного суду Биба Ю.В., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його захисника Хорошун О.В., прокурора Гречаника Р.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Черкаси справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 Хорошун О.В. на постанову Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 21 березня 2023 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , депутата Бобрицької сільської ради Черкаського району Черкаської області, РНОКПП НОМЕР_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-7 КУпАП , -

в с т а н о в и в:

Постановою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 08.02.2023 об`єднано в одне провадження справу № 697/1975/22 за ч.2 ст.172-7 КУпАП та справу № 697/1976/22 за ч.2 ст.172-7 КУпАП та присвоєно обєднаній справі унікальний номер № 697/1975/22, провадження № 3/697/39/2023.

Постановою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 21 березня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2ст.172-7КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 536,80 грн.

Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 , будучи депутатом Бобрицької сільської ради Черкаського району Черкаської області та відповідно до підпункту «б» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією в порушення вимог п.3 ч.1 ст.28 Закону України «Про запобігання корупції» прийняв рішення при наявності у нього реального конфлікту інтересів під час голосування голосом «за» питання «Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду (01.08 Для сінокосіння та випасання худоби) гр. ОСОБА_1 », тобто собі особисто, на тринадцятій сесії Бобрицької сільської ради від 09.08.2021, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч.2 ст.172-7 КУпАП, про що 28.11.2022 складений протокол №175/2022 про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією.

Юридичними наслідками у даному випадку є прийняття рішення Бобрицької сільської ради Черкаського району Черкаської області № 13-60/VIII від 09.08.2021 «Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (01.08 Для сінокосіння та випасання худоби) у власність гр. ОСОБА_1 ».

Крім того, ОСОБА_1 , будучи депутатом Бобрицької сільської ради Черкаського району Черкаської області та відповідно до підпункту «б» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією в порушення вимог п.3 ч.1 ст.28 Закону України «Про запобігання корупції» прийняв рішення при наявності у нього реального конфлікту інтересів під час голосування голосом «за» питання «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в користування на умовах оренди (01.08 Для сінокосіння і випасання худоби) гр. ОСОБА_1 », тобто собі особисто, на вісімнадцятій сесії Бобрицької сільської ради від 23.11.2021, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією передбачене ч.2 ст.172-7 КУпАП, про що 28.11.2022 складений протокол №176/2022 про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією.

Юридичними наслідками у даному випадку є прийняття рішення Бобрицької сільської ради Черкаського району Черкаської області № 18-64/VIII від 23.11.2021 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в користування на умовах оренди (01.08. Для сінокосіння і випасання худоби) гр. ОСОБА_1 ».

Не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, захисник ОСОБА_1 адвокат Хорошун О.В. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 21 березня 2023 року, а провадження закрити, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення та події правопорушення.

В апеляційній скарзі посилається на те, що у протоколах про адміністративні правопорушення не вбачається наявність приватного інтересу та відсутні посилання на факт, що приватний інтерес суперечить службовим чи представницьким повноваженням і така суперечність реально впливає на об`єктивність чи неупередженість прийняття рішення чи вчинення дій ОСОБА_1 .

Вважає, що матеріали справи не містять доказів, що в діях ОСОБА_1 є наявність умисної форми вини та був взагалі умисел на вчинення корупційного діяння та впливу на об`єктивність чи неупередженість при прийнятті рішення чи вчинення дій для цього, як обов`язкового елемента суб`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-7 КУпАП.

Зазначає, що судом було допущено ряд порушень норм і принципів процесуального законодавства, які дають підстави вважати оскаржувану постанову незаконною, зокрема судом допущено, покладення в основу рішення про винність ОСОБА_1 припущення, в порушення вимог ст.62 Конституції України; інквізиційність процесу суд робить висновок про винність ОСОБА_1 виходячи із того, що він не доказав своєї невинуватості, в той час як за аналогією із кримінальним процесом, завдання доведення вини покладається на компетентний орган; суд, дослідив і поклав у основу визнання особи винною, матеріали пленарного засідання сільської ради, які не є предметом обвинувачення і на них не посилається у протоколах про адміністративні правопорушення особа, яка їх склала.

Вважає, що протоколи про адміністративні правопорушення складено з порушенням ст.254 КУпАП, оскільки вони були складені 28.11.2022, тоді як виявлення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення мало відбутися не пізніше ніж за одну добу (24 години) до цього 27.11.2022.

В судове засідання, призначене апеляційним судом на 23.06.2023 на 12:30, ОСОБА_1 та його захисник Хорошун О.В. не з`явилися, при цьому про дату, час і місце судового засідання повідомлені у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч.6 ст.294 КУпАП неявка всудове засіданняособи,яка подаласкаргу,інших осіб,які берутьучасть упровадженні усправі проадміністративне правопорушення,не перешкоджаєрозгляду справи,крім випадків,коли єповажні причининеявки абоу судувідсутня інформаціяпро належнеповідомлення цихосіб.

Вважаю, що у відповідності до ч.6 ст.294 КУпАП перешкод для розгляду справи немає, а тому апеляційний розгляд можливо проводити у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника Хорошун О.В.

Перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, заслухавши думку прокурора Гречаника Р.І. про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Відповідно до вимог ст.ст.245,280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у ст.ст.251,252 КУпАП, обов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом та правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Відповідно до ч.2 ст.172-7 КУпАП вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів - тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з приміткою до статті 172-7 КпАП України суб`єктом правопорушень за цією статтею є особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції».

Крім того, в пункті 2 Примітки визначено, що у цій статті під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 , суд першої інстанції дійшов висновку, що вина останнього є доведеною та підтверджується матеріалами справи, з чим погоджується й суд апеляційної інстанції.

Факт вчинення відносно ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.172-7 КУпАП підтверджується дослідженими судом належними і допустимим доказами, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення № 175/2022 від 28.11.2022 згідно якого, ОСОБА_1 , будучи депутатом Бобрицької сільської ради Черкаського району Черкаської області та відповідно до підпункту «б» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією в порушення вимог п.3 ч.1 ст.28 Закону України «Про запобігання корупції» прийняв рішення при наявності у нього реального конфлікту інтересів під час голосування голосом «за» питання «Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (01.08 Для сінокосіння та випасання худоби) гр. ОСОБА_1 », тобто собі особисто, на тридцятій сесії Бобрицької сільської ради від 09.08.2021, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч.2 ст.172-7 КУпАП;

- протоколом про адміністративне правопорушення № 176/2022 від 28.11.2022 згідно якого, ОСОБА_1 , будучи депутатом Бобрицької сільської ради Черкаського району Черкаської області та відповідно до підпункту «б» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією в порушення вимог п.3 ч.1 ст.28 Закону України «Про запобігання корупції» прийняв рішення при наявності у нього реального конфлікту інтересів під час голосування голосом «за» питання «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в користування на умовах оренди (01.08 Для сінокосіння і випасання худоби) гр. ОСОБА_1 », тобто собі особисто, на вісімнадцятій сесії Бобрицької сільської ради від 23.11.2021, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч.2 ст.172-7 КУпАП;

- копією рішення Бобрицької сільської ради Канівського району Черкаської області №1-1/VIII від 20.11.2020 «Про початок повноважень депутатів Бобрицької сільської ради», відповідно якого, прийнято до відома факт початку повноважень депутатів Бобрицької сільської ради VIII скликання, зокрема, ОСОБА_1 ;

- копією рішення Бобрицької сільської ради Черкаської області від 09.08.2021 № 13-60/VIII «Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду (01.08 Для сінокосіння і випасання худоби) гр. ОСОБА_1 , згідно якого надано дозвіл гр. ОСОБА_1 на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 9,0522 га, яка знаходиться в адміністративних межах Бобрицької сільської ради Черкаської області (Литвинецький старостинський округ, за межами населеного пункту с.Литвинець) в оренду (01.08 Для сінокосіння і випасання худоби);

- копією результатів відкритого поіменного голосування депутатів 13 сесії VIII скликання від 09.08.2021 Бобрицької сільської ради Черкаської області «Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду (01.08 Для сінокосіння і випасання худоби) гр. ОСОБА_1 » з яких вбачається, що ОСОБА_1 проголосував «за»;

- копією рішення Бобрицької сільської ради Черкаської області від 23.11.2021 № 18-64/VIII «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в користування на умовах оренди (01.08 Для сінокосіння і випасання худоби) гр. ОСОБА_1 », яким вирішено затвердити гр. ОСОБА_1 проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки в користування на умовах оренди площею 9,0522 га (01.08 Для сінокосіння і випасання худоби) із земель комунальної власності за адресою: Черкаська область, Черкаський район, Бобрицька сільська рада (за межами населеного пункту, кадастровий номер земельної ділянки 7122084300:01:001:1940);

- копією результатів відкритого поіменного голосування депутатів 18 сесії VIII скликання від 23.11.2021 Бобрицької сільської ради Черкаської області «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в користування на умовах оренди (01.08 Для сінокосіння в випасання худоби) гр. ОСОБА_3 », згідно яких ОСОБА_1 проголосував «за».

Дослідивши вищезазначені докази в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.172-7 КУпАП та про наявність в його діях їх складу, а саме, прийняття рішень при наявності реального конфлікту інтересів.

Статтею 28 Закону України «Про запобігання корупції» закріплено, що особи, зазначені у пунктах 1, 2 ч.1 ст.3 цього Закону, зобов`язані: вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

На підставі ст.1 Закону України «Про запобігання корупції» реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Приватний інтерес це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Відповідно до п.п.«б» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови.

Із матеріалів справи вбачається та достовірно встановлено судом першої інстанції, що ОСОБА_1 , будучи депутатом Бобрицької сільської ради Черкаського району Черкаської області та відповідно до підпункту «б» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією в порушення вимог п.3 ч.1 ст.28 Закону України «Про запобігання корупції» прийняв рішення при наявності у нього реального конфлікту інтересів під час голосування голосом «за» питання «Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (01.08 Для сінокосіння та випасання худоби) гр. ОСОБА_1 », тобто собі особисто, на тридцятій сесії Бобрицької сільської ради від 09.08.2021, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч.2 ст.172-7 КУпАП.

Крім того, ОСОБА_1 , будучи депутатом Бобрицької сільської ради Черкаського району Черкаської області та відповідно до підпункту «б» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією в порушення вимог п.3 ч.1 ст.28 Закону України «Про запобігання корупції» прийняв рішення при наявності у нього реального конфлікту інтересів під час голосування голосом «за» питання «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в користування на умовах оренди (01.08 Для сінокосіння і випасання худоби) гр. ОСОБА_1 », тобто собі особисто, на вісімнадцятій сесії Бобрицької сільської ради від 23.11.2021, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч.2 ст.172-7 КУпАП.

Апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні даних адміністративних правопорушень, що підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами у справі.

Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дотримався вимог закону при розгляді цієї справи, в повному обсязі з`ясував обставини справи, дослідив наявні в матеріалах справи докази, надавши їм належну та правильну оцінку.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 Хорошун О.В. посилається на те, що у протоколах про адміністративні правопорушення не вбачається наявність приватного інтересу та відсутні посилання на факт, що приватний інтерес суперечить службовим чи представницьким повноваженням і така суперечність реально впливає на об`єктивність чи неупередженість прийняття рішення чи вчинення дій ОСОБА_1 .

Вважаю зазначені доводи неприйнятними, оскільки для встановлення наявності факту прийняття рішення, вчинення чи не вчинення дії в умовах реального конфлікту інтересів та розмежування реального і потенційного конфлікту інтересів для кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, необхідно встановити наявність обов`язкової сукупності таких юридичних фактів, як: наявність у правопорушника факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований та визначений; наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення; наявність повноважень на прийняття рішення, наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об`єктивність або неупередженість рішення.

Встановлення цих фактів має бути відображено в протоколі про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією.

При цьому, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.

З врахуванням зазначеного вважаю, що обставини, викладені у протоколах про адміністративні правопорушення підтверджені належними, достовірними та допустимими доказами в справі, які свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч.2 ст.172-7 КУпАП.

Безпідставними є доводи сторони захисту про те, що матеріали справи не містять доказів, що в діях ОСОБА_1 є наявність умисної форми вини та був взагалі умисел на вчинення корупційного діяння та впливу на об`єктивність чи неупередженість при прийнятті рішення чи вчинення дій для цього, як обов`язкового елемента суб`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-7 КУпАП, оскільки адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.172-7 КУпАП є правопорушеннями з формальним складом, для доведеності наявності яких встановлення суспільно небезпечних наслідків не вимагається, і суб`єктивна сторона яких може виявлятись як в умисній так і в необережній формі вини.

В апеляційній скарзі захисник також посилається на те, що протоколи про адміністративні правопорушення складено з порушенням ст.254 КУпАП, оскільки вони були складені 28.11.2022, тоді як виявлення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення мало відбутися не пізніше ніж за одну добу (24 години) до цього 27.11.2022.

Дані доводи сторони захисту є неспроможними, оскільки протокол є основною і обов`язковою формою фіксації факту адміністративного правопорушення, який повинен відповідати вимогам, що висуваються до його процесуальної форми і змісту і регламентовані ст.ст.254-256 КУпАП. Фактичним моментом виявлення вчиненого правопорушення за статтею 172-7 КУпАП є дата з`ясування всіх необхідних даних, зібрання доказів щодо наявності (або відсутності) ознак складу правопорушення, що у свою чергу співпадає з датою складання протоколу, оскільки за вимогами ч.1 ст.254 КУпАП протокол уповноваженою особою складається саме про вчинення правопорушення. Тобто, моментом виявлення правопорушення є момент складення протоколу, оскільки зібрані матеріали (в т.ч. пояснення особи та надані нею докази) та фактичні дані потребують ґрунтовного аналізу і опрацювання, після чого може бути зроблено висновок про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення. Процесуально такий висновок оформляється у вигляді протоколу про адміністративне правопорушення. Таким чином, датою виявлення правопорушення є дата складання протоколу, 28 листопада 2022 року, позаяк на момент складання протоколу були зібрані всі необхідні докази, що в сукупності свідчать про всі ознаки правопорушення.

Крім того, вказані обставини не впливають на винуватість чи невинуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-7 КУпАП.

Неприйнятними є доводи захисника про те, що судом було допущено ряд порушень норм і принципів процесуального законодавства, які дають підстави вважати оскаржувану постанову незаконною, зокрема судом допущено, покладення в основу рішення про винність ОСОБА_1 припущення, в порушення вимог ст.62 Конституції України; інквізиційність процесу суд робить висновок про винність ОСОБА_1 виходячи із того, що він не доказав своєї невинуватості, в той час як за аналогією із кримінальним процесом, завдання доведення вини покладається на компетентний орган; суд, дослідив і поклав у основу визнання особи винною, матеріали пленарного засідання сільської ради, які не є предметом обвинувачення і на них не посилається у протоколах про адміністративні правопорушення особа, яка їх склала, оскільки зазначені доводи не знайшли свого підтвердження, тоді як при розгляді даної справи місцевий суд повною мірою дотримався вимог ст.ст.245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.172-7 КУпАП.

Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права, які були б підставою для скасування постанови. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.

З огляду на зазначене, оскаржувана постанова Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 21 березня 2023 року є законною та обґрунтованою, а отже підстави для її скасування, як того просить сторона захисту, - відсутні.

Керуючись ст.294 КУпАП, суддя , -

п о с т а н о в и в:

Постанову Канівськогоміськрайонного судуЧеркаської областівід 21березня 2023року,якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.172-7 КУпАП, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 Хорошун О.В., без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.В. Биба