Ухвала

від 26.06.2023 по справі 308/17417/22

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/17417/22

Закарпатський апеляційний суд

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

26.06.2023 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі :

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретарки судових засідань - ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали контрольного провадження у кримінальному провадженні № 11-кп/4806/369/23, за апеляційною скаргою, яку подав обвинувачений ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 червня 2023 року, задоволено клопотання прокурора у кримінальному провадженні за №12022071030001462, внесеному 29.10.2022 до Єдиногореєстру досудовихрозслідувань (далі-ЄРДР)щодо обвинуваченогоу вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.187 КК України,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Красноперекопськ, Красноперекопського району, АР Крим, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , не одружений, з середньою освітою, тимчасово не працюючий, раніше судимий вироком Залізничного районного суду м. Сімферополя, АР Крим від 26.11.2013 за ч. 1 ст. 187, ч. 2 ст. 152 та ч. 1 ст. 153 КК України із застосуванням ст. 70 цього Кодексу до покарання у виді позбавлення волі строком на дев`ять років.

Цією ухвалою щодо обвинуваченого ОСОБА_5 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, а саме до 13.08.2023 включно.

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисниці, адвокатки ОСОБА_6 , про зміну запобіжного заходу відмовлено.

В ухвалі суду вказується на те, що у провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області знаходиться кримінальне провадження №12022071030001462, відомості про кримінальне правопорушення у якому 29.10.2022 внесені до ЄРДР, за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 4 ст. 185 та ч. 4 ст. 187 КК України, ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України. У кримінальному проваджені прокурор подав клопотання про продовження строку тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_5 . Відповідно до обвинувального акта, ОСОБА_5 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, - у нападі з метою заволодіння чужим майном (розбої), поєднаним із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, за попередньою змовою групою осіб, вчиненому в умовах воєнного стану, що скоєне діяння, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до особливо тяжких злочинів, і в разі доведення вини, обвинуваченому ОСОБА_5 загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років. Необхідність продовження строку тримання під вартою прокурор обґрунтовує тим, що підозра ОСОБА_5 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, що існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КК України, а саме: ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, може переховуватись від суду, враховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого він обґрунтовано обвинувачується; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти інші кримінальні правопорушення. Прокурор просить взяти до уваги і те, що обвинувачений ОСОБА_5 ніде не працює, не має постійного джерела доходу, раніше неодноразово вчиняв кримінальні правопорушення, у тому числі майнові. У клопотанні прокурор також зазначає, що застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого та не зможе запобігти вищевказаним ризикам. Просить подане ним клопотання задовольнити.

Судом встановлено, що стороною обвинувачення доведено наявність обставин, які свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України. Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення та наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: існує ймовірність того, що обвинувачений ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, переховуватиметься від суду, перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином, вчинить інше кримінальне правопорушення. У кримінальному провадженні щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , обрано та продовжено строк тримання під вартою. Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, судом не встановлено. Судом взято до уваги те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає особі обвинуваченого, який раніше був засуджений вироком Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 26.11.2013 за ч. 1 ст. 187, ч. 2 ст. 152, ч. 1 ст. 153 КК України із застосуванням ст. 70 цього Кодексу до покарання у виді позбавлення волі строком на дев`ять років, відповідних висновків для себе не зробив, на даний момент обвинувачується у вчиненні насильницького злочину, та встановленим обставинам - наявності ризику, які є запобіжником саме належної процесуальної поведінки та співіснування з суспільством. Суду не надано достатньо доказів на підтвердження тих обставин, які би свідчили про наявність необґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим злочину та наявність підстав вважати, що вищенаведені ризики не існують. Враховуючи те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років, а також те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, у зв`язку з якими відносно обвинуваченого обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не відпали і не зменшились, а менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити належне виконання обвинуваченим ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов`язків, тому суд дійшов висновку, що відносно обвинуваченого ОСОБА_5 необхідно продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, до 13.08.2023 включно.

Доводи сторони захисту про те, що відносно обвинуваченого ОСОБА_5 можливо обрати більш м`який запобіжний захід свого підтвердження під час розгляду клопотання не знайшли. Тому клопотання адвокатки ОСОБА_6 про зміну відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_5 вказує на необґрунтованість та незаконність ухвали суду, просить її скасувати. Стверджує, що жодного доказу на підтвердження його вини у вчиненні інкримінованого йому злочину сторона обвинувачення суду не надала, натомість прокурор умисно затягує розгляд кримінального провадження. Разом з тим, ОСОБА_5 вважає, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, на які посилається у клопотанні прокурор, відсутні, стороною обвинувачення існування таких не підтверджено належними та допустимими доказами. Просить оскаржувану ухвалу скасувати, а кримінальне провадження закрити на підставі ст. 284 КПК України, або застосувати щодо нього запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Заслухавши доповідь судді про суть ухвали, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, про основні доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_5 задоволенню не підлягає.

Апеляційна скарга розглядається у відсутності сторін обвинувачення та захисту, неявка яких, з огляду на положення ч. 4 ст. 422-1 КПК України, не перешкоджає її розгляду. З матеріалів контрольного провадження вбачається, що: сторони обвинувачення та захисту належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, однак заяв про відкладення розгляду апеляційної скарги на інший термін не подавали; в апеляційній скарзі не порушується питання про погіршення становища обвинуваченого, а тому його явка у судове засідання не є обов`язковою, і при цьому, стороною захисту не заявлено клопотання про бажання обвинуваченого брати участь у розгляді апеляційної скарги.

Доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість судового рішення відхиляються з таких підстав.

Так, відповідно до ст. 177 КПК України запобіжні заходи застосовуються з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганню спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста в цьому ж кримінальному провадженні: перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України для цього підстав.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти передбаченим статтею 177 цього Кодексу ризикам, крім випадків, передбачених частиною п`ятою ст. 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статі 184 цього Кодексу повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явились нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Відповідно до ст. 331 КПК України під чассудового розглядусуд заклопотанням сторониобвинувачення абозахисту маєправо своєюухвалою змінити,скасувати абообрати запобіжнийзахід щодообвинуваченого. Вирішенняпитання судомщодо запобіжногозаходу відбуваєтьсяу порядку,передбаченому главою18цього Кодексу. Незалежновід наявностіклопотань судзобов`язаний розглянутипитання доцільностіпродовження триманняобвинуваченого підвартою доспливу двомісячногостроку здня надходженнядо судуобвинувального акта,клопотання прозастосування примусовихзаходів медичногоабо виховногохарактеру чиз днязастосування судомдо обвинуваченогозапобіжного заходуу виглядітримання підвартою.За наслідкамирозгляду питаннясуд своєювмотивованою ухвалоюскасовує,змінює запобіжнийзахід увигляді триманняпід вартоюабо продовжуєйого діюна строк,що неможе перевищуватидвох місяців.Копія ухваливручається обвинуваченому,прокурору танаправляється уповноваженійслужбовій особімісця ув`язнення. Доспливу продовженогостроку судзобов`язаний повторнорозглянути питаннядоцільності продовженнятримання обвинуваченогопід вартою,якщо судовепровадження небуло завершенедо йогоспливу. Ухваласуду прообрання запобіжногозаходу увиді триманняпід вартою,про змінуіншого запобіжногозаходу назапобіжний західу видітримання підвартою абопро продовженнястроку триманняпід вартою,постановлена підчас судовогопровадження всуді першоїінстанції доухвалення судовогорішення посуті,може бутиоскаржена вапеляційному порядку. Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції, не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.

Висновок суду першої інстанції про продовження строку дії запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_5 колегія суддів вважає належним чином вмотивованим, викладені в судовому рішенні судження такими, що ґрунтуються на вимогах закону та узгоджуються з наявними в матеріалах контрольного провадження доказами та обставинами кримінального провадження.

Так, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано взяв до уваги те, що обставини, які були підставою для обрання обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не змінились, наведені прокурором ризики не відпали, не зменшились і продовжують існувати.

Разом із тим, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції при вирішенні питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу обґрунтовано взяв до уваги тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 , у разі визнання його винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, те, що вчинені діяння відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого (раніше судимий, і зокрема вироком Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 26.11.2013 за ч. 1 ст. 187, ч. 2 ст. 152, ч. 1 ст. 153 КК України із застосуванням ст. 70 цього Кодексу до покарання у виді позбавлення волі строком на дев`ять років, не працюючий, не одружений), а також відсутність обставин, які б перешкоджали триманню обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою та необхідність проведення судом необхідних процедурних (процесуальних) дій, у тому числі й допиту ряду свідків та дослідження доказів.

Тому, колегія суддів, з огляду на тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_5 обвинувачується і за яке йому може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років із конфіскацією майна, а також наведених вище обставин, у тому числі і даних про особу обвинуваченого, доходить висновку про те, що є обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може переховуватись від суду, що в свою чергу свідчить і про обґрунтованість висновку суду першої інстанції і в цій частині.

Колегія суддів також вважає, що продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є необхідним із метою забезпечення дієвості кримінального провадження та належної процесуальної поведінки обвинуваченого, у зв`язку з чим, обґрунтованим і належним чином умотивованим, вважає і висновок суду першої інстанції про те, що інші, більш м`які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не будуть достатніми для запобігання встановленим у кримінальному провадженні ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, а також дієвості кримінального провадження.

З огляду на наведене вище, доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції безпідставно продовжив обвинуваченому ОСОБА_5 строк тримання під вартою, оскільки ризики, передбачені ст. 177 КПК України, на які посилається у клопотанні прокурор, відсутні, стороною обвинувачення існування таких не підтверджено належними та допустимими доказами. апеляційний суд відхиляє як такі, що не знайшли свого підтвердження та спростовуються наведеними вище судженнями.

При оцінці доводів апеляційної скарги про те, що жодного доказу на підтвердження вини ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину сторона обвинувачення суду не надала, натомість прокурор умисно затягує розгляд кримінального провадження, колегія суддів зазначає, що на цій стадії процесу, як суд першої інстанції, так і суд апеляційної інстанції, не вправі давати доказам оцінку з точки зору достовірності, достатності та взаємозв`язку, в інший спосіб перевіряти доведеність вини та кваліфікації дій обвинуваченого, розглядати та вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження щодо обвинуваченого по суті, у тому числі і щодо застосування тої чи іншої норми матеріального закону, і вважає, що обставини, за яких ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, із посиланням на відповідні докази, свідчать про можливу причетність ОСОБА_5 до інкримінованого йому кримінального діяння.

Із цих підстав, як безпідставні і такі, що не ґрунтуються на вимогах кримінального процесуального закону, апеляційний суд відхиляє і доводи апеляційної скарги про закриття кримінального провадження на підставі ст. 284 КПК України.

При цьому, колегія суддів вважає, що обраний ОСОБА_5 запобіжний захід, у тому числі й із урахуванням його тривалості, відповідає характеру та тяжкості інкримінованого ОСОБА_5 діяння, а також тяжкості можливого покарання та виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого.

У зв`язку з цим, апеляційний суд не бере до уваги і доводи апеляційної скарги ОСОБА_5 про застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, оскільки існують обґрунтовані підстави вважати, що у разі застосування щодо обвинуваченого більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, він не буде належним чином виконувати покладені на нього як обвинуваченого процесуальні обов`язки, у тому числі може ухилятися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Відхиляючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що стороною захисту не надано доказів, зокрема висновків лікарів тощо, які б свідчили про наявність у ОСОБА_5 таких захворювань, які б унеможливлювали тримання його під вартою.

Відхиляючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів враховує і те, що навіть якщо обвинувачений і не має на меті ухилятися від суду чи порушувати процесуальні обов`язки іншим чином, однак, обставини, за яких він обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, його тяжкість та інші наведені вище обставини, у тому числі і дані про його особу, дають обґрунтовані підстави вважати, що такі ризики мають місце, і їх запобіганню буде достатнім лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Крім того, колегія суддів вважає, що, ухвалюючи судове рішення про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом взято до уваги і положення ст. ст. 182, 183 КПК України, та обґрунтовано не визначено розмір застави, оскільки інкриміноване обвинуваченому ОСОБА_5 кримінальне правопорушення пов`язане із застосуванням щодо потерпілого фізичного насильства.

Тому, на переконання апеляційного суду, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора та відмову в задоволенні клопотання сторони захисту про зміну обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу.

Процесуальних порушень, які б могли слугувати підставами для зміни чи скасування ухвали суду першої інстанції, колегією суддів не встановлено.

Узагальнюючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга, доводи якої не знайшли свого підтвердження і не впливають на висновки суду першої інстанції, не може бути задоволена, а ухвалу суду першої інстанції, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 407 КПК України, як законну та обґрунтовану, необхідно залишити без зміни.

Приймаючи рішення колегія суддів також бере до уваги положення ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; положення ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; що під час апеляційного розгляду не встановлено фактів, які б могли істотно вплинути на висновки суду першої інстанції чи спростувати їх, і на такі в апеляційній скарзі не вказується.

Керуючись ст. ст. 177, 183, 199, 404, 405, 407, 419, 422-1 КПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу, яку подав обвинувачений ОСОБА_5 , залишити без задоволення.

Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 червня 2023 року, якою задоволено клопотання прокурора у кримінальному провадженні за №12022071030001462, внесеному 29.10.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань та продовжено щодо обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, ОСОБА_5 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, а саме до 13.08.2023 включно, залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: