Ухвала

від 28.06.2023 по справі 520/4563/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

28 червня 2023 року

м. Київ

справа № 520/4563/21

адміністративне провадження № К/990/21813/23

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Желтобрюх І.Л., перевіривши касаційну скаргу Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01 березня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2023 року у справі №520/4563/21 у справі за позовом Акціонерного товариства «Харківобленерго» до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в :

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01 березня 2023 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2023 року, задоволено позовні вимоги Акціонерного товариства «Харківобленерго», визнано протиправним та скасовано рішення Офісу великих платників податків ДПС від 09 грудня 2020 року №4 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу.

До Верховного Суду надійшли матеріали касаційної скарги Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01 березня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2023 року у справі №520/4563/21.

За наслідками перевірки поданої касаційної скарги на предмет відповідності вимогам, передбаченим статтями 328-330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддею-доповідачем встановлено, що у касаційній скарзі так і не викладені належним чином передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини 4 статті 328 КАС України.

У касаційній скарзі скаржник зазначив підставою касаційного оскарження пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України - відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування пунктів 43.1, 43.2 пункту 43.3 статті 43, пункту 57.1 статті 57, пункту 95.5 статті 95 Податкового кодексу України у подібних правовідносинах.

Поряд із тим, скаржником жодним чином не обґрунтовано, у чому саме полягає помилка судів при застосуванні вказаних норм права та як, на думку контролюючого органу, ці норми повинні застосовуватися. Натомість, обґрунтування підстав касаційного оскарження фактично зводиться до викладення обставин справи, цитування податкового законодавства та норм КАС України, із зазначенням, що судами першої та апеляційної інстанцій рішення ухвалені з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України

Окрім того, як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень та комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», дана справа вже перебувала на касаційному перегляді у Верховному Суді.

Так, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23 червня 2021 року у цій справі, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2021 року, позовні вимоги Акціонерного товариства «Харківобленерго» було задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення Офісу великих платників податків ДПС від 09 грудня 2020 року №4 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу.

Не погодившись із вказаними рішеннями Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків оскаржило їх у касаційному порядку, зазначивши підставою касаційного оскарження пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме - відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування пунктів 43.1, 43.2 пункту 43.3 статті 43, пункту 57.1 статті 57, пункту 95.5 статті 95 Податкового кодексу України у подібних правовідносин.

Постановою Верховного Суду від 22 червня 2022 року скасовано рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23 червня 2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2021 року у справі № 520/4563/21, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

За наслідками нового розгляду справи суди, урахувавши й взявши до уваги вказівки Верховного Суду, зроблені при направленні справи на новий розгляд, дійшли висновку про наявність підстав до задоволення позову (рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01 березня 2023 року та постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2023 року).

При цьому, касаційна скарга Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01 березня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2023 року повністю дублює касаційну скаргу, яка вже була предметом касаційного перегляду. Жодних інших доводів, аргументів, чи підстав касаційного оскарження відповідачем не наведено.

Верховний Суд зазначає, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи контролюючого органу щодо підстави для відкриття касаційного провадження зводяться виключно до викладення фактичних обставин справи та необхідності здійснення переоцінки доказів, що не належить до компетенції суду касаційної інстанції.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України).

З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Отже, касаційна скарга підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження.

Керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01 березня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2023 року у справі №520/4563/21 - повернути скаржнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити заявникові, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І. Л. Желтобрюх