Постанова

від 21.06.2023 по справі 752/28297/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Єдиний унікальний номер справи № 752/28297/21 Головуючий у суді першої інстанції - Ковбасюк О.О.

Номер провадження № 22-ц/824/5225/2023 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2023 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді: Яворського М.А.,

суддів: Кашперської Т.Ц., Фінагеєва В.О.,

за участю секретаря - Владімірової О.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал», подану представником Мартиненком Володимиром Володимировичем, та за апеляційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення Публічного акціонерного товариства «Вектор Банк» з ринку на рішення Подільського районного суду міста Києва від 13 грудня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Вектор Банк» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал», третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», про визнання договору відступлення права вимоги недійсним,-

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2021 року позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до ПАТ «Вектор Банк» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ТОВ «ФК «Профіт Капітал» про визнання недійсним договору відступлення права вимоги №114/25t від 28 вересня 2016 року, укладеного між ПАТ «Вектор Банк» та ТОВ «ФК «Профіт капітал».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що укладенням оспорюваного договору відповідачі порушили визначені статтями 317, 319, 321 ЦК України права позивача ОСОБА_1 на розпорядження належними йому земельними ділянками та грошовими коштами, зокрема, ТОВ «ФК «Профіт Капітал» на підставі оспорюваного договору у рамках виконання заочних судових рішень, ухвалених у справах №753/13135/17 та №753/15584/18, намагається позбавити та вже позбавив ОСОБА_1 права на належне йому майно.

Право позивача ОСОБА_2 порушено тим, що ТОВ «ФК «Профіт Капітал» у рамках виконання заочних судових рішень у справах №753/13135/17 та №753/15584/18 намагається позбавити його права на належні йому земельні ділянки в рамках цивільної справи 370/337/21, що розглядається Макарівським районним судом Київської області за позовом ТОВ «ФК «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання правочинів купівлі-продажу земельних ділянок недійсними, скасування реєстрації права власності та у справі №370/1496/21, що розглядається Макарівським районним судом Київської області за позовом ТОВ «ФК «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним іпотечного договору земельних ділянок.

Разом із цим, ні ПАТ «Вектор Банк», ні АТ «Райффайзен Банк Аваль», ні ТОВ «ФК «Профіт Капітал» не надано документів, що підтверджують перехід права вимоги за договором про відступлення №114/25t від 28 вересня 2016 року, укладеним між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та АТ «Вектор Банк» після укладення даного договору. Крім того, ні відповідачами, ні третьої особою не надано підтвердження наявності права вимоги у АТ «Вектор Банк» на дату переходу права вимоги (укладення оспорюваного договору) до відповідача ОСОБА_2 .

Таким чином, на дату укладення (на момент переходу права вимоги) оскаржуваного договору ПАТ «Вектор Банк» не є кредитором по відношенню, у тому числі до ОСОБА_1 , а отже оскаржуваний договір протирічить положенням цивільного законодавства та, відповідно, має бути визнаний недійсним на підставі ст. 215 ЦК України.

Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 13 грудня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 було задоволено.

Визнано недійсним договір відступлення права вимоги №114/25t від 28 вересня 2016 року, укладений між ПАТ «Вектор Банк» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал».

Стягнуто з ПАТ «Вектор Банк» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі по 454 грн. з кожного.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, представник ТОВ «ФК «Профіт Капітал» - Мартиненко В.В. подав апеляційну скаргу (21 лютого 2023 року на адресу апеляційного суду надійшла апеляційна скарга зі змінами від представника ТОВ «ФК «Профіт Капітал» - Мартиненка В.В.), в якій вказує, що 13 квітня 2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №014/9408/74/54431, відповідно до умов якого банк надав, а позичальник отримав кредит у вигляді не відновлювальної кредитної лінії з лімітом - 593 880 доларів США.

В подальшому, 28 вересня 2016 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та AT «Вектор Банк» було укладено договір відступлення права вимоги №114/25t, відповідно до умов котрого АТ «Райффайзен Банк Аваль» зобов`язується передати, а AT «Вектор Банк» зобов`язується прийняти право вимоги за кредитним договором.

Відповідно до п.п. 2.2. вказаного договору відступлення новому кредитору зазначених в попередньому реєстрі боржників (додаток №1 до договору) прав вимоги відбувається за умови виконання новим кредитором п.3.2. договору, та з моменту підписання сторонами реєстру боржників, складених за формою наведеною в додатку №2 до цього договору.

Так, відповідно до умов договору між сторонами було підписано реєстр боржників та право вимоги за кредитним договором перейшло до АТ «Вектор Банк» 10 жовтня 2016 року, що відповідно підтверджується витягом з реєстру боржників та повідомленням АТ «Райффайзен Банк Аваль» від 18 жовтня 2016 року.

28 вересня 2016 року уже між АТ «Вектор Банк» та ТОВ «ФК«Профіт Капітал» було укладено оскаржуваний договір відступлення права вимоги №114/25t, відповідно до умов котрого АТ «Вектор Банк» зобов`язується передати, а ТОВ «ФК«Профіт Капітал» зобов`язується прийняти право вимоги за кредитним договором.

Відповідно до п.п. 2.2. первинного договору відступлення новому кредитору зазначених в попередньому реєстрі боржників (додаток №1 до договору) прав вимоги відбувається за умови виконання новим кредитором п.3.2. договору, та з моменту підписання сторонами реєстру боржників, складених за формою наведеною в додатку №2 до договору.

Вказує, що відповідно до розділу 1 договору «Визначення термінів» сторони визначили, що «Дата відступлення прав вимоги» - це дата підписання сторонами відповідного реєстру (ів) боржників, з якої до нового кредитора переходять відповідні права вимоги. Зазначена дата не може передувати даті повного виконання новим кредитором обов`язку сплатити первісному кредитору вартості прав щодо відповідного реєстру боржників у порядку, передбаченому п.3.2. цього договору.

Отже, сторонами в умовах договору було визначено конкретні строки передачі прав вимоги за кредитним договором і такі не співпадають з моментом підписання оскаржуваного договору відступлення права вимоги, а визначені датою підписання реєстру боржників, та виключно після внесення суми коштів згідно п. 3.2 договору.

Згідно п.п.3.1. договору сторони визначили, що «Загальна вартість прав вимоги за договором (ціна договору), становить 707 334,03 грн.

На виконання вказаних умов договору ТОВ «ФК «Профіт Капітал» 30 вересня 2016 року здійснило переказ за вказаними в договорі реквізитами грошової суми, визначеної договором.

Та на виконання умов договору, 10 жовтня 2016 року між сторонами було підписано реєстр боржників, а тому зважаючи на виконання умов п.п. 3.2. договору, право вимоги за кредитним договором перейшло до ТОВ «ФК «Профіт Капітал» саме в момент підписання реєстру боржників, тобто 10 жовтня 2016 року.

Апелянт-1 вказує, що згідно з частиною першою статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, апелянт-1 вважає, що позивачами не зазначається, які саме норми при укладенні оскаржуваного договору було порушено сторонами, а за таких обставин, відсутні підстави вважати, що при укладені оскаржуваного договору існували обставини визнання його недійсним.

Разом з тим, судовим рішенням визнано недійсним договір в цілому, що стосується значної кількості боржників та не стосуються прав та законних інтересів позивачів, а не лише в частині, що стосується самих позивачів.

Апелянт-1 наголошує, що в разі якщо суд першої інстанції, дійшов висновків, що доводи, викладені в позовній заяві, є обґрунтованими, останній вправі задовольнити позовні вимоги, щодо недійсності правочину виключно в тій частині, що стосується прав та законних інтересів позивачів.

Враховуючи вищевикладене, представник ТОВ «ФК «Профіт Капітал» - Мартиненко В.В. просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким в задоволені позову відмовити в повному обсязі. Судові витрати пов`язані із розглядом справи покласти на відповідача ПАТ «Вектор Банк».

Також не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ «Вектор Банк» з ринку подав апеляційну скаргу, відповідно до якої вважає, що судом не було враховано, а також не надано правової оцінки доводам, викладеним у відзиві на позовну заяву, зокрема тому факту, що позивачі не являються стороною оспорюваного правочину, в останніх відсутні підстави для їх оскарження, також відсутні та не обґрунтовані обставини, викладені в позовній заяві, які би могли свідчити про порушення суб`єктивних прав чи законних інтересів заявників.

Апелянт-2 вказує, що докази, на підставі яких можна дійти висновку, що укладанням договору відступлення права вимоги № 114/25t від 28 вересня 2016 року, між АТ «Вектор Банк» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» порушено права або законні інтереси позивачів відсутні. А суд першої інстанції при розгляді даної справи не врахував правовий висновок, який викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2022 року по справі № 910/12525/20.

Зазначає, що самі по собі дії осіб, зокрема, щодо вчинення правочинів, навіть якщо вони здаються іншим особам неправомірними, не можуть бути оспорені в суді, допоки ці останні не доведуть, що цими діями порушуються їхні права.

Так, відсутність порушення спірним договором прав та інтересів позивачів є самостійною підставою для відмови у позові.

Вважає, що судом першої інстанції не надано правової оцінки обраного позивачами способу захисту, не встановлено які саме права позивачів порушено укладанням спірного договору, і яким чином визнанням недійсним договору відступлення права вимоги № 114/25t від 28 вересня 2016 року, який укладено між АТ «Вектор Банк» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» буде відновлено права останніх.

На підставі викладеного, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ «Вектор Банк» з ринку просить скасувати рішення Подільського районного суду міста Києва від 13 грудня 2022 року та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

16 лютого 2023 року на адресу апеляційного суду надійшов відзив від представника ОСОБА_2 , ОСОБА_1 - Лихвар В.А. на апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Профіт Капітал», у якій наголошує, що оскаржуваним договором було порушено право ОСОБА_1 на розпорядження ним своїм власним майном, а саме: грошовими коштами та земельними ділянками, та право ОСОБА_2 на належне йому нерухоме майно - земельні ділянки, оскільки на підставі оскаржуваного договору відповідач намагається виконати заочні судові рішення у справах №753/13135/17 та 753/15584/18.

Крім того, вказує, що судом встановлено, що жодною зі сторін не надано документів, що підтверджують перехід права вимоги за договором про відступлення №114/25t від 28 вересня 2016 року, укладеного між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та АТ «Вектор Банк» після укладення даного договору до АТ «Вектор Банк».

Враховуючи викладене у відзиві, Лихвар В.А. просить залишити без задоволення вимоги апеляційної скарги ТОВ «ФК «Профіт Капітал» та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

20 березня 2023 року на адресу апеляційного суду надійшов відзив від представника ОСОБА_2 , ОСОБА_1 - Лихвар В.А. на апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Профіт Капітал» та на апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ «Вектор Банк» з ринку, у якій просить закрити провадження за такою апеляційною скаргою та повернути її заявнику, оскільки вона підписана та подана особою, яка не має права її підписувати, адже у довіреності, що долучена до апеляційної скарги не вказано дата її вчинення. Відповідно до п. 3 ст. 247 ЦК України довіреність, у якій не вказана дата її вчинення, є нікчемною.

22 березня 2023 року на адресу апеляційного суду надійшов відзив від представника ТОВ «ФК «Профіт Капітал» - Мартиненка В.В. на апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ «Вектор Банк» з ринку, відповідно до якого підтримує позицію та доводи ФГВФО та вважає, що в апеляційній скарзі вірно підмічено відсутність належного обґрунтування обставин щодо порушення оспорюваним договором цивільних прав та інтересів позивачів і додатково ТОВ «ФК «Профіт Капітал» звертає увагу на відсутність в матеріалах справи будь-яких доказів (правовстановлюючих документів на земельні ділянки) щодо прав, на які посилаються позивачі, як на такі, що порушені і потребують судового захисту.

Мартиненко В.В. наголошує, що навіть в разі зміни кредитора саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише суб`єктний склад у частині кредитора, а наявність судових справ та рішень не може вважатись порушенням прав та законних інтересів позивачів.

Відтак, у відзиві представник ТОВ «ФК «Профіт Капітал» - Мартиненко В.В. просить задовольнити вимоги апеляційної скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ «Вектор Банк» з ринку та скасувати рішення Подільського районного суду міста Києва від 13 грудня 2022 року, постановивши нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

При апеляційному розгляді справи представник апелянта ТОВ «ФК «Профіт Капітал» - Мартиненко В.В. підтримав доводи, викладені в поданій ним апеляційній скарзі, та просив її задовольнити, а також просив задовольнити і апеляційну скаргу подану Фондом гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ «Вектор Банк» з ринку, рішення суду скасувати та ухвалити у вказаній справі нове судове рішення про відмову у задоволенні позову з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Представник апелянта -2 Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ «Вектор Банк» з ринку Мізунський А.І. підтримав доводи, викладені в поданій ним апеляційній скарзі, та просив її задовольнити, а також просив задовольнити і апеляційну скаргу, подану ТОВ «ФК «Профіт Капітал» , рішення суду скасувати та ухвалити у вказаній справі нове судове рішення про відмову у задоволенні позову з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Представник позивачів у справі ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , адвокат Лихвар В.А.заперечив щодо доводів, викладених в апеляційних скаргах відповідачів у справі, та просив залишити їх без задоволення, оскільки доводи, на які посилаються апелянти, на його думку, не спростовують обставин, які були встановлені судом при розгляді справи та висновків, викладених у рішенні суду. Вважає рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального права та з дотримання норм процесуального законодавства, просив залишити його без змін.

Представник третьої особи - АТ «Райффайзен банк», будучи належним чином повідомленим, до суду апеляційної інстанції не з`явився. У відповідності до вимог ст. 130, 372 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивачів та відповідачів у справі, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Так, суд першої інстанції при розгляді вказаної справи встановив, що 13 квітня 2007 року між ВАТ«РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №014/9408/74/54431, відповідно до умов якого банк надав ОСОБА_1 кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з лімітом 593 880 доларів США. В подальшому ОСОБА_1 кредит був частково повернутий банку.

28 вересня 2016 року між АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» та АТ «Вектор Банк» було укладено договір відступлення права вимоги №114/25t (далі - первинний договір), згідно з п.2.1. якого на умовах, встановлених цим договором та відповідно до статей 512-519 ЦК України, первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників (портфель заборгованості).

Перелік кредитних договорів, боржників, розрахунок сум заборгованості боржників, дати підписання договорів зазначені у додатку №1 до договору (попередній реєстр боржників), який є його невід`ємною частиною.

Відповідно до п.2.2. договору відступлення новому кредитору зазначених в попередньому реєстрі боржників (додаток №1 до договору) прав вимоги відбувається за умови виконання новим кредитором п.3.2. договору та з моменту підписання сторонами реєстру(ів) боржників, складеного за формою, наведеною в додатку №2 до договору.

Сторони також погодили, що реєстр(и) боржників підписується(ються) сторонами не пізніше 10 робочих днів з дати підписання договору та попереднього реєстру боржників.

У Розділі 1 «Визначення термінів» первинного договору сторони погодили, що «дата відступлення прав вимоги» - це дата підписання сторонами відповідного реєстру(ів) боржників, з якої до нового кредитора переходять відповідні права вимоги. Зазначена дата не може передувати даті повного виконання новим кредитором обов`язку сплати первісному кредитору вартості прав щодо відповідного реєстру боржників у порядку, передбаченому п. 3.2. договору.

Згідно з п.3.2. договору новий кредитор здійснює оплату загальної вартості (ціни договору) шляхом безготівкового переказу на рахунок первісного кредитора в АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» протягом 5 робочих днів з моменту укладення цього договору.

Вирішуючи вказаний спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 суд першої інстанції дійшов до висновку про доведеність вимог позивачів в частині недійсності укладеного між АТ «Вектор банк» та ТОВ «ФК «Профіт капітал» договору відступлення прав вимоги №114/25t від 28 вересня 2016 року, оскільки АТ «Вектор банк» як продавець за вказаним договором не мав відповідного обсягу повноважень на відчуження прав вимоги.

Обґрунтовуючи вказаний висновок суд першої інстанції зазначив, що АТ «Вектор банк» як покупець, укладаючи 28 вересня 2016 року договір відступлення прав вимоги №114/25t із продавцем даних прав ПАТ «Райффайзен банк Аваль» не набув відповідних повноважень, оскільки обов`язковою умовою переходу повноважень за вказаним договором сторонами було визначено підписання реєстру(ів) боржників, складеного за формою, наведеною в додатку №2 до договору, а такий реєстр станом на 28 вересня 2016 року сторонами - ПАТ «Райффайзен банк Аваль» та АТ «Вектор банк» не був підписаний, тому укладення цього ж дня договору відступлення прав вимоги №114/25t від 28 вересня 2016 року із ТОВ «ФК «Профіт капітал» суперечить положеням ст. 514 ЦК України, у зв`язку з цим суд дійшов висновку про визнання вище вказаного договору недійсним.

Апеляційний суд не може погодитися із висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Згідно ч.ч.1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції про задоволення позову не відповідає з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з частиною третьою статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою, шостою статті 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (частини перша та друга статті 203 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (частина перша статті 510 ЦК України).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги за своєю суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Статтею 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до статті 1080 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.

Згідно з частиною четвертою статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 09 грудня 2020 року у цивільній справі №753/13135/17 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» заборгованість за кредитним договором в сумі 41734,08 дол. США, що в гривневому еквіваленті складає 1 077 970 грн. 42 коп.

Іншим рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 15 вересня 2020 у цивільній справі №753/15584/18 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення часткової заборгованості за кредитним договором - задоволено в повному обсязі. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» заборгованість за договором № 014/9408/74/54431 від 13 квітня 2007 року у розмірі 53 999, 26 доларів США, що в еквіваленті станом на 28.09.2016 року складає 1 394 773,88 грн.

Зазначені вище рішення суду першої інстанції учасниками оскаржені в апеляційному порядку не були та набрали законної сили.

При цьому із текстів вказаних рішень вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» зверталася до суду із позовними вимогами до ОСОБА_1 саме із підстав набуття ТОВ прав вимоги на підставі укладеного між АТ «Вектор банк» та ТОВ «ФК «Профіт капітал» договору відступлення прав вимоги №114/25t від 28 вересня 2016 року. ОСОБА_1 , як боржник за кредитним договором №014/9408/74/54431 від 13 квітня 2007 року, укладеним між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 , фактично погодився із вище вказаними обставинами та наявністю в нього невиконаних зобов`язань перед ТОВ «ФК «Профіт капітал», не оскарживши вище вказані рішення суду.

Оскільки судовими рішеннями в зазначених справах установлено преюдиційні для розгляду цієї справи обставини, а саме наявність у ОСОБА_1 невиконаного зобов`язання перед ТОВ «ФК «Профіт капітал», тому висновок суду першої інстанції про відсутність у АТ «Вектор банк» повноважень та продаж прав вимоги ТОВ «ФК «Профіт капітал» є помилковими.

Крім того, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що якщо суд розглядає справу про стягнення з боржника коштів, то останній має захищати свої права саме в цьому провадженні, заперечуючи проти позову та доводячи відсутність підстав для нарахування боргу, чи наявності у позивача прав вимоги, оскільки вирішення цього спору призведе до правової визначеності у правовідносинах сторін зобов`язання.

Застосування боржником способу захисту інтересу, спрямованого на усунення правової невизначеності у відносинах із кредитором, є належним лише в разі, якщо така невизначеність триває, ініційований кредитором спір про захист його прав суд не вирішив і відповідне провадження не було відкрите.

У разі, якщо кредитор уже ініціював судовий процес, спрямований на захист порушеного, на його думку, права, або такий спір суд уже вирішив, звернення боржника з позовом про визнання відсутності права вимоги у кредитора та кореспондуючого обов`язку боржника не є належним способом захисту.

Отже, ухвалення судом рішення у справі про стягнення з боржника кредитної заборгованості унеможливлює задоволення в іншій судовій справі позову про визнання недійсними договорів факторингу та відступлення прав вимоги, якщо такий позов стосується тих самих правовідносин, тих самих прав вимоги, які вже були предметом дослідження у справі про стягнення з боржника кредитної заборгованості.

Подібний висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (провадження № 14-67 цс 20).

Щодо підстав для оспорювання правочину ОСОБА_2 , який не є його стороною.

Зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, а недодержання стороною (сторонами) правочину в момент його вчинення цих вимог чинності правочину є підставою недійсності відповідного правочину (частина перша статті 203, частина перша статті 215 ЦК України).

Згідно з частинами другою та третьою статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

При цьому правом оспорювати правочин ЦК України наділяє не лише сторону (сторони) правочину, але й інших, третіх осіб, що не є сторонами правочину, визначаючи статус таких осіб як «заінтересовані особи» (статті 215, 216 ЦК України).

З огляду на зазначені приписи та правила статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права, а також цивільного інтересу, що загалом може розумітися як передумова для виникнення або обов`язковий елемент конкретного суб`єктивного права, як можливість задовольнити свої вимоги та виражатися в тому, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав або майна в інших осіб.

Таким чином, оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину, на час розгляду справи судом не має права власності чи речового права на предмет правочину та/або не претендує на те, щоб майно в натурі було передано їй у володіння. Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним (частина третя статті 215 ЦК України), спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

Договір може бути визнаний недійсним за позовом особи, яка не була його учасником, за обов`язкової умови встановлення судом факту порушення цим договором прав та охоронюваних законом інтересів позивача. При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні приписи статей 3, 15, 16 ЦК України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права.

Таким чином, захисту у суді підлягає не лише порушене суб`єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.

У Рішенні Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 надано офіційне тлумачення поняття "охоронюваний законом інтерес" як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Тобто інтерес особи має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам і відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого надано у резолютивній частині згаданого Рішення Конституційного Суду України.

Правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Вирішуючи переданий на розгляд спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) порушено провадження у справі належним позивачем. При цьому обов`язком позивача є доведення/підтвердження в установленому законом порядку наявності факту порушення та/або оспорювання його прав та інтересів.

Відсутність порушеного права й інтересу встановлюється при розгляді справи по суті та є самостійною підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

У справі, що переглядається, ОСОБА_2 не є стороною договору відступлення права вимоги №114/25t від 28 вересня 2016 року, укладеного між ПАТ «Вектор Банк» та ТОВ «ФК «Профіт капітал», між ним та банком немає жодних цивільно-правових відносин. Отже, позивач ОСОБА_2 зобов`язаний був довести, що оспорюваним договором порушуються його певні права та інтереси, що є умовою надання судового захисту порушеному, невизнаному або оспорюваному праву особи.

Набуття ОСОБА_2 права власності на іпотечне майно (земельні ділянки) не свідчить про порушення його прав укладеним в 2016 році договором відступлення права вимоги, оскільки проявивши розумну обачність він міг врахувати вказані обставини та не укладати вказаний договір купівлі-продажу земельних ділянок.

З урахуванням наведеного апеляційний суд доходить висновку про обґрунтованість доводів, викладених в апеляційній скарзі, та невідповідність висновків суду першої інстанції нормам матеріального права.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, ухвалюючи у вказаній справі рішення, допустив неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до ухвалення у справі помилкового рішення, у зв`язку з чим воно підлягає скасуванню з ухваленням у справі нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, при подачі апеляційної скарги, апелянти повинні були сплатити судовий збір у розмірі 1362 грн кожний, що відповідало предмету спору, при цьому вказані кошти були сплачені ТОВ «ФК Профіт капітал» в розмірі 1488,30 грн ( а.с.108 т.2), та 1362 грн сплачено Фондом гарантування вкладів (а.с.188 т.2), тому на користь апелянтів із позивачів підлягає стягненню понесені витрати по 681 грн з кожного позивача на користь кожного апелянта.

Керуючись ст. 512, 514 ЦК України , ст. 367, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал», подану представником Мартиненком Володимиром Володимировичем, та апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення Публічного акціонерного товариства «Вектор Банк» з ринку задовольнити.

Рішення Подільського районного суду міста Києва від 13 грудня 2022 року скасувати та ухвалити у вказаній справі нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , прож. АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення Публічного акціонерного товариства «Вектор Банк» з ринку по 681 грн. на кожного.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 прож. 24113, Вінницька області, Чернівецького району, с.Шендерівка РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення Публічного акціонерного товариства «Вектор Банк» з ринку по 681 грн. на кожного.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів із дня складення повного судового рішення шляхом подачі скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 23 червня 2023 року.

Головуючий суддя : М.А.Яворський

Судді: Т.Ц.Кашперська В.О.Фінагеєв