Рішення

від 22.06.2023 по справі 161/5879/23

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/5879/23

Провадження № 2/161/2149/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2023 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Черняка В.В.,

за участю секретаря судового засідання Ленічевої Н.М.,

розглянувши в порядку загального позовного у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 Управління житлово-комунального господарства до Департаменту житлово-комунального господарства Луцької міської ради про відшкодування майнової та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

12 квітня 2023 року позивач звернувся до суду з цим позовом.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12 грудня 2022 року о 13 год. 41 хв. у м.Луцьку по вул. Наливайка, 37, сталося ДТП за участю автомобіля позивача Volkswagen Passat, НОМЕР_1 , який зіткнувся з електроопорою. Позивач вважає, що ДТП сталося через те, що ділянка дорога у цьому місці була покрита ожеледицею та слизькою.

Позивач вважає, що шкода була завдана його автомобілю внаслідок протиправної бездіяльності відповідача, як балансоутримувача спірної ділянки дороги в м. Луцьку.

Посилаючись на вищевикладене, а також положення глави 82 ЦК України, позивач, просить суд стягнути з відповідача на сою користь 68905,03 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 5000,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, а також 2500,00 грн. витрат на проведення оцінки.

Відповідач, Управління житлово-комунального господарства Департаменту житлово-комунального господарства Луцької міської ради, у письмовому відзиві позов заперечив з тих підстав, що позивачем не доведено наявність протиправної бездіяльності з боку відповідача. Відповідач не заперечує, що саме він є балансоутримувачем спірної ділянки дороги.

В судове засідання сторони не прибули.

Від представника позивача надійшла заява з проханням слухати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує.

Від відповідача надійшла заява з проханням слухати справу за його відсутності, позовні вимоги заперечує.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити повністю, з таких підстав.

Судом встановлено, що 12.12.2022 року о 13 год. 41 хв. у м. Луцьку по вул. Наливайка, 37 ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив наїзд на електроопору, чим завдав матеріальної шкоди.

Постановою судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 лютого 2023 року №161/17688/22, яка набрала законної сили, закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ознаками ст. 124, ч.1 ст. 139 КУпАП, у зв`язку із відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

Ухвалюючи таке рішення суддя зазначив, що у матеріалах справи міститься акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 12.12.2022 року з якого слідує, що ділянкою обстеження є перехрестя вул. Карбишева - вул. Наливайка. «Експлуатаційний стан обстеженої ділянки не відповідає вимогам ДСТУ 3587-97 «Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану»" за такими показниками: дорожнє покриття слизьке, ожеледиця.

Дані обставини також підтверджуються письмовими поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 від 12.12.2022 року, а також схемою місця ДТП.

Разом з тим, з довідки № 993/01-49/332 від 21.12.2022 року виданої Волинським обласним центром з гідрометеорології вбачається, що 12.12.2022 року в місті Луцьку на дорогах відмічалася ожеледиця зі снігом.

З наведеного суддя зробив висновок, що обставини вказані в протоколі про адміністративне правопорушення хоч і мали місце, проте виникли не з вини водія транспортного засобу, а внаслідок неналежного стану дорожнього покриття (а.с.6-7).

Копії вищенаведених акту та довідки містяться і в матеріалах розглядуваної цивільної справи (а.с.8, 9).

Позивач є власником автомобіля Volkswagen Passat, НОМЕР_1 (а.с.5).

Згідно звіту про оцінку транспортного засобу Volkswagen Passat, НОМЕР_1 , станом на 12 грудня 2022 року, який виконаний суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_4 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу з врахування коефіцієнту фізичного зносу становить 68905,03 грн. (а.с.16-36).

За виконання цієї оцінки позивач сплатив 2500,00 грн. (а.с.37-38).

Відповідачем не заперечується, що балансоутримувачем ділянки дороги за адресою м. Луцьку по вул. Наливайка, 37, де сталася ДТП, є саме він.

Надаючи свою правову оцінку відносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.

.Згідно з пунктом 4 частини першої статті 16 Закону України від 30 червня 1993 року № 3353-XII "Про дорожній рух"(далі - Закон № 3353-XII) водій має право на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху.

У частині першій статті 24 Закону № 3353-XIIпередбачено, що власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні.

Вимоги до експлуатаційного стану автомобільних доріг, вулиць населених пунктів, залізничних переїздів та технічних засобів організації дорожнього руху встановлює ДСТУ 3587-97 "Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану", який чинний від 01 січня 1998 року (далі - ДСТУ 3587-97).

Ці вимоги ДСТУ 3587-97 є обов`язковими.

Автомобільні дороги, вулиці і дороги населених пунктів та залізничні переїзди повинні на період їх експлуатації підтримуватися у справному стані і забезпечувати безпеку руху транспортних засобів та пішоходів.

Відповідно до пункту 2 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року (далі - Єдині правила), ремонт і утримання дорожніх об`єктів (крім залізничних переїздів), що перебувають у загальнодержавній власності, здійснюється дорожньо-експлуатаційними організаціями, які належать до сфери управління "Укравтодору", а тих, що перебувають у комунальній власності, - відповідними комунальними дорожньо-експлуатаційними організаціями.

Власники дорожніх об`єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації зобов`язані: постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об`єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити - невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух; контролювати якість робіт, що виконуються підрядними організаціями; відшкодовувати в установленому законодавством порядку збитки власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок незадовільного утримання доріг, вулиць, залізничних переїздів (пункт 11 розділу 2 "Обов`язки і права власників дорожніх об`єктів або уповноважених ними органів, дорожньо-експлуатаційних організацій" Єдиних правил).

Отже, якщо балансоутримувач дороги який повинен здійснювати постійний контроль за станом усіх елементів дороги, допустив бездіяльність, це є підставою для покладення на нього обов`язку відшкодування завданої майнової шкоди відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.10.2019 у справі № 639/2132/18, від 18 лютого 2020 року №916/2586/18.

Застосовуючи вказану позицію до розглядуваної справи суд зауважує, що балансоутримувачем спірної ділянки дороги є саме Управління житлово-комунального господарства Департаменту житлово-комунального господарства Луцької міської ради, яке є окремою юридичною особою,

Частинами першою та другою статті 1166 ЦК України передбачено, що Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

З аналізу вищенаведеного положення матеріального закону слідує, що тягар доказування наявності шкоди, протиправного діяння завдавача шкоди та причинно-наслідкового зв`язку між ними, як елементів цивільного правопорушення (делікту), лежить на потерпілому (позивачеві), а тягар доказування відсутності своєї вини лежить на особі, яка завдала шкоди.

Оцінюючи надані сторонами докази та доводи, суд, керуючись своїм внутрішнім переконанням, вважає, що позивач довів факт наявності шкоди, протиправного діянні відповідача та причинно-наслідкового зв`язку між ними.

Так, наявності шкоди завданої автомобілю є очевидна та зафіксована як у справі про адміністративне правопорушення №161/17688/22 так і в акті огляду транспортного засобу, який складений оцінювачем.

Наявність протиправного діяння відповідача, у вигляді бездіяльності, підтверджується актом обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 12 грудня 2022 року, який складений уповноваженими працівниками УПП у Волинській області, де зафіксовано, що покриття проїзної частини є слизьким та вкрите ожеледицею. З цього слідує, що відповідач, як балансоутримувач дороги, всупереч Єдиним правилам, не вжив вчасних заходів для приведення експлуатаційного стану дорожнього покриття у відповідність, негайно не усунув виявлену ожеледицю, а за неможливості це зробити - невідкладно не позначив таку ділянку дороги дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів та/або не припинив (обмежив) рух.

Причинно-наслідковий зв`язок між шкодою та протиправним діянням відповідача підтверджується механізмом ДТП, що сталася, та який зафіксований у справі про адміністративне правопорушення №161/17688/22, а саме що автомобіль під керуванням позивача занесло через слизьку дорогу, внаслідок чого він зіткнувся з електроопорою.

При цьому відповідач, не зважаючи на покладений на нього тягар доказування, своєї вини у завданій шкоді не спростував.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимог в частині відшкодування матеріальної шкоди слід задовольнити, а саме стягнути з відповідача Управління житлово-комунального господарства Департаменту житлово-комунального господарства Луцької міської ради на користь позивача 68905,03 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, а також 2500,00 грн. витрат на проведення оцінки.

Що стосується вимог про відшкодування моральної шкоди, суд зазначає таке.

Згідно положень ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Пунктом 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» передбачено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема враховується характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, конкретних обставин по справі, характер моральних страждань і наслідків, що наступили.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин.

Розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від: характеру моральних страждань, виду психічних страждань у вигляді занепокоєння, страху та відчаю; істотності вимушених змін у житті потерпілих, які можуть бути частково відновлені.

Справедливість, добросовісність та розумність згідно з п. 6 ст. 3 ЦК України є одними із засад цивільного законодавства. Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз. 10 п. 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

Виходячи з принципів розумності й справедливості, суд вважає, що вимога позивача про стягнення моральної шкоди підлягає задоволенню, а визначена ним сума відшкодування у 5000,00 грн. є співмірною обсягу моральних страждань, які ним були завдані бездіяльністю відповідача.

У зв`язку із повним задоволенням позову, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 1073,60 грн., який був сплачений при зверненні до суду.

Керуючись ст.ст.141, 265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 Управління житлово-комунального господарства Департаменту житлово-комунального господарства Луцької міської ради про відшкодування майнової та моральної шкоди, - задовольнити повністю.

Стягнути з Управління житлово-комунального господарства Департаменту житлово-комунального господарства Луцької міської ради на користь ОСОБА_1 68905,03 грн. (шістдесят вісім тисяч дев`ятсот п`ять гривень три копійки) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 5000,00 грн. (п`ять тисяч гривень) в рахунок відшкодування моральної шкоди, а також 2500,00 грн. (дві тисячі п`ятсот гривень) в рахунок відшкодування витрат на проведення оцінки.

Стягнути з Управління житлово-комунального господарства Департаменту житлово-комунального господарства Луцької міської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Волинського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивачем у справі є ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідачем у справі є Управління житлово-комунального господарства Департаменту житлово-комунального господарства Луцької міської ради, м. Луцьк, вул. Богдана Хмельницького, 40А, код ЄДРПОУ 03364046.

Повний текст рішення складено та підписано 29 червня 2023 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області В.В. Черняк