Рішення

від 05.06.2023 по справі 953/21124/21

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/21124/21

н/п 2/953/981/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2023 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Зуб Г.А.,

за участю секретаря Черниш О.М.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Харківської міської ради про відновлення порушеного права, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з вказаним позовом, в якому просить скасувати рішення Харківської міської ради в частині передачі земельної ділянки ОСОБА_2 , визнати недійсним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку виданий ОСОБА_2 , визнати право власності на спірну земельну ділянку за позивачем. В наступному, позивач уточнила первісні позовні вимоги не змінюючи предмету позову, в яких просить скасувати рішення Харківської міської ради в частині передачі земельної ділянки ОСОБА_2 , визнати недійсним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку виданий ОСОБА_2 , припинити право власності на земельну дільнку за відповідачкою, та визнати право власності на спірну земельну ділянку за позивачем.

Позовні вимогимотивовані наступним.На підставінотаріально посвідченогодоговору-купівліпродажу позивачстала власникомдомоволодіння знадвірними будівлямиза адресою: АДРЕСА_1 ,та записьмовим договорому формірозписки придбалау відповідачки ОСОБА_2 земельну ділянку,на якійбув розташованийвказаний будинок.Про зверненняпродавця будинкущодо приватизаціїземельної ділянкипозивач незнала.З 15червня 2005року позивачвідкрито користуєтьсяземельною ділянкоюта будинкомз надвірнимибудівлями розташованихна ній,сплачує податковізобов`язання зподатку наземельну ділянкуякі надходятьпоштою наїї ім`я.Випадковим чином,у грудні2020року,позивачка дізналась,про наявністьдержавного актуна земельнуділянку,якою вонакористується наім`я відповідача ОСОБА_2 ,державний актна земельнуділянку буввидний напідставі рішення Харківської міської ради від 22 лютого 2005 року № 32/05 ХХХІІІ сесії ІV скликання. Позивач вважає, що вона набула права власності на земельну ділянку за набувальною давністю, що її право порушено, просить позов задовольнити.

Представником відповідача Харківської міської ради подано відзив, та письмові пояснення, відзивом відповідач заперечує проти заявлених вимог позивача в частині скасування рішення Харківської міської ради та визнання недійсним/скасування державного акту на земельну ділянку виданого на ім`я відповідача ОСОБА_2 , свої заперечення обґрунтовує незаконністю заявлених вимог, зазначає що 20.05.2005 року Харківською міською радою на 33 сесії 4 скликання було прийнято рішення № 32/05 «Про передачу у власність та надання в оренду громадянам земельних ділянок», пунктом 1.90 додатку 1, передано у приватну власність відповідачу ОСОБА_2 спірну земельну ділянку. Договір купівлі-продажу з позивачкою був укладений вже після рішення ради, а саме 30.05.2005 року, відповідачу правомірно було передано у власність земельну ділянку, тому на думку представника відсутні підстави для задоволення позову в цій частині, в письмових поясненнях підтримує вищенаведене, посилається що у випадку переходу права власності на об`єкт нерухомості розміщений на земельній ділянці, у набувача виникає право власності на відповідну земельну ділянку.

Представник позивача адвокат Бринцев М.А. в судове засідання не з`явився, на адресу суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності, та відсутності позивачки, уточнені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, позов просив задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, повідомлялась судом у встановленому законом порядку, спрямувала на адресу суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала, та заперечень проти позову не має.

Представник ХМР в судове засідання не з`явився, повідомлявся судом належним чином та своєчасно, у поданих до суду поясненнях просить розглянути справу без участі представника ХМР, та просить прийняти рішення, яке б не порушуватиме права третіх осіб.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін, та за наявними в справі доказами.

08.11.2021 вказана позовна заява надійшла до Київського районного суду м. Харкова, та розподілена судді Ляху М.Ю.

Ухвалою судді від 03.12.2021 вказану позовну заяву залишено без руху з наданням позивачеві строку для усунення недоліків, які усунені позивачем 09.12.2021.

Ухвалою судді від 10.12.2021 прийнято вказану позовну заяву до розгляду, та відкрито позовне провадження в порядку загального позовного провадження.

24.10.2022 здійснено повторний розподіл вказаної справи, справу перерозподілено судді Зубу Г.А.

Ухвалою від 21.03.2023 вказану справу прийнято до провадження судді.

25.04.2023 на адресу суду надійшла позовна заява у уточненій редакції.

Ухвалою суду від 11.05.2023 закрито підготовче провадження по справі, та справу призначено до розгляду по суті.

Судом встановлено, що 20 лютого 2005 року Харківською міською радою на 33 сесії 4 скликання було прийнято рішення № 32/05 «Про передачу у власність та надання в оренду громадянам земельних ділянок, Пунктом 1.90. додатку 1 рішення, передано у приватну власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 454,22 кв.м. по АДРЕСА_1 для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд(присадибна ділянка).

На підставі договору купівлі-продажу від 30 травня 2005 року ОСОБА_1 придбала у ОСОБА_2 житловий будинок АДРЕСА_2 , житловою площею 54.8 кв.м., та надвірними будівлями: вбиральня літ.Д, сарай літ.Ж, льох літ.З, гараж літ.И, огорожа № 1,2, зливна яма № 3, розташовані на земельній ділянці площею 446 кв.м., згідно рішення виконкому Київської ради № 16 від 23.08.1955 року.

23 травня 2008 року ОСОБА_2 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 215002, на підставі XXXIII сесії IV скликання Харківської міської ради від 22.02.2005 року № 32/05, про право власності на земельну ділянку площею 0,0454 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням: для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, зареєстрований за № 310867100166.

Згідно довідки НД № 6300002332021 від 17.02.2021 року, інформація про наявність у Державному земельному кадастрі відомостей про одержання у власність земельної ділянки у межах норм безоплатної приватизації відсутні.

Згідно довідки № 236739030 від 13.12.2020 року право власності на будинок АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 4834793 зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 30.05.2005 р., з площею земельної ділянки 446 кв.м..

Наданою розпискою про отримання коштів від продажу земельної ділянки підтверджується факт переходу прав на земельну ділянку до позивача.

За даними податкового повідомлення-рішення № 0107561703 від 30.04.2013 року повідомлено ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , про виникнення зобов`язання з плати земельного податку в сумі 112,50 грн., згідно підпункту 54,3,3 пункту 54,3 ст. 54 розділу ІІ та пункту 286.5 ст.286 розділу ХІІІ Податкового Кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексуУкраїни кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

За змістом ч. 2 ст. 373 Цивільного кодексу Україниправо власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Частинами першою, другою статті 152 Земельного кодексуУкраїни передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно ч.1 ст.120 Земельного Кодексу України - у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта до набувача такого об`єкта без зміни її цільового призначення. У разі якщо відчужувачу (попередньому власнику) такого об`єкта належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку, до набувача цього об`єкта переходить право власності на таку частку.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, щостаттею 328 ЦК Українивизначено презумпцію правомірності набуття права власності. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Тож факт неправомірності набуття права власності, якщо це не випливає із закону, підлягає доказуванню, а правомірність набуття права власності включає законність і добросовісність такого набуття.

Підстави набуття права власності поділяють на первісні (набуття права власності вперше, незалежно від волі попередніх власників) і похідні (зміна власника).

Відповідно до правилЦК Українидо первісних підстав набуття права власності належать набуття права на новостворене майно, у тому числі об`єкт будівництва (стаття 331), переробка речі (стаття 332), привласнення загальнодоступних дарів природи (стаття 333), набувальна давність (стаття 344) та інші.

Згідно ч. 1. ст. 344 Цивільного Кодексу України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом встановленого строку набуває право власності на це майно.

Стаття 344 ЦК України встановлює, що порядок виникнення права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється спеціальним Законом. У даних правовідносинах таким Законом є Земельний Кодекс України, зокрема ч.1 ст.119 ЗКУ встановлює строк володіння земельною ділянкою для набуття права власності на неї на підставі набувальної давності 15 років. Перебіг цього строку починається з моменту виникнення володіння.

Судом встановлено та сторонами у справі не заперечується, що моментом виникнення права володіння земельною ділянкою за позивачкою ОСОБА_1 є 15.06.2005 року, обумовлений сторонами строк в укладеному договорі купівлі-продажу від 30.05.2005 р., щодо звільнення житлового будинку продавцем та розпискою від 15 червня 2005 року, про отримання коштів продавцем ОСОБА_2 від позивача, за відчуження на її користь земельної ділянки, на якій був розташований придбаний нею будинок.

Земельна ділянка на час розгляду даного спору знаходиться у володінні позивачки, протягом більш ніж 15 років, якою остання користується відкрито та добросовісно.

Від відповідачки ОСОБА_2 заперечень наведеного до суду не надходило.

Визнанням права власності на земельну ділянку за позивачем, не може відбутись без припинення права власності на спірну земельну ділянку за відповідачкою, адже вимоги в даному є взаємозалежними, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Вимоги про визнання незаконними та скасування рішення органу місцевого самоврядування щодо земельної ділянки можуть бути заявлені особою, права якої порушено, за умови доведеності факту порушення прав цієї особи. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 21 квітня 2021 року в справі № 592/10260/16 (провадження № 61-5017св19).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Однак, суду, не надано достатніх доказів про підстави скасування рішення Харківської міської ради в частині передачі земельної ділянки ОСОБА_2 , та визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку виданий ОСОБА_2 , тому суд відмовляє в їх задоволенні в зв`язку із необґрунтованістю та недоведеністю.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача витрати по оплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12,13,141,259,263-265,268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Харківської міської ради про відновлення порушеного права - задовольнити частково.

Припинити за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку кадастровий номер № 6310136600:06:021:0001, площею 0,0454 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Визнати право власності на сформовану земельну ділянку кадастровий номер № 6310136600:06:021:0001, площею 0,0454 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зі збереженням цільового призначення.

Стягнути з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 в розмірі 1816 грн. 00 коп.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог- відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач - ОСОБА_1 , місцеперебування: АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 .

Відповідач - ОСОБА_3 , місцеперебування: АДРЕСА_3 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 .

Відповідач - Харківська міська рада, місцезнаходження: м. Харків, м-н Конституції, буд. 7, код ЄДРПОУ 04059243.

Повний текст рішення складено 05 червня 2023 року.

СУДДЯ Г.А. ЗУБ