Рішення

від 26.06.2023 по справі 761/16005/22

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/16005/22

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2023 року м. Київ

Подільський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді - Якимець О. І.,

за участю секретаря судового засідання Карпишиної К.С.,

учасників справи не викликались,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому в місті Києві заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКПАУ» - адвоката Томарова І.Є. про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКПАУ» до ОСОБА_1 про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації,

в с т а н о в и в:

рішенням Подільського районного суду м. Києва від 27 квітня 2023 року задоволено частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКПАУ» до ОСОБА_1 про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації. Визнано недостовірною та такою, що порочить ділову репутацію Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКПАУ» інформацію, поширену фізичною особою ОСОБА_1 на своїй персональній сторінці в соціальній мережі Fасеbооk за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_4 о 14 годині 30 хвилин, а саме інформацію наступного змісту: «После очередного изъятия незаконных документов представители СБУ сообщили о своеобразном национальном антирекорде. По словам правоохранителей, представитель компании МасРaw заказал "услугу вывоза на срочное лечение в Польшу" сразу для 27 сотрудников. По документам у каждого из них было обнаружено редкое заболевание, требующее неотложной помощи за пределами Украины. Тем не менее, МасРaw не единственные, кто пытался организовать незаконное пересечение границы.»; зобов`язано фізичну особу ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) протягом десяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням, спростувати поширену недостовірну інформацію про Товариство з обмеженою відповідальністю «МАКПАУ» (місцезнаходження - місто Київ, вулиця Олекси Тихого, будинок № 42-А, код ЄДРПОУ 36797385), шляхом розміщення на своїй персональній сторінці в соціальній мережі Fасеbооk за активним посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 публічно копії вступної та резолютивної частини рішення суду за результатами розгляду цього позову, не допускаючи власних коментарів, із забезпеченням до спростування вільного доступу необмеженого кола осіб без вимоги внесення паролів та/або кодів, під заголовком «Спростування недостовірної інформації щодо ТОВ «МАКПАУ». Спростування опублікувати без права видалення допису. В решті позовних вимог - відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКПАУ» судові витрати у розмірі 39 298 гривень 24 копійки.

Представником позивача подано до суду заяву про ухвалення додаткового рішення у цій справі щодо вирішення питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу понесених у розмірі 335 661,54 грн та 8 277,52 грн витрат на сплату судового збору, які просять стягнути з відповідача та таке не вирішено судом, адже заявлено заяву у відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

Відповідна заява направлена відповідачу. Від відповідача на адресу суду не надійшла заява про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

У судове засідання учасники справи не викликались, у зв`язку із відсутністю необхідності, а тому у відповідності до ч. 4 ст. 270 ЦПК України, суд вважає за можливе провести засідання без виклику учасників справи.

Згідно з ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та з`ясувавши дійсні обставини справи щодо вирішення заявленого питання, суд прийшов наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 Цивільного процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Із матеріалів справи убачається, що 09.08.2022 між позивачем та адвокатом Сидорчук Ольгою Євгенівною укладено договір про надання правової допомоги № 20/2022, що підтверджено копією такого договору.

Відповідно до п. 2 зазначеного договору, адвокат надавала ТОВ «МАКПАУ» послуги з: написання позовної заяви та заяви про забезпечення позову в справі щодо захисту честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації; подання до суду позовної заяви та заяви про забезпечення позову; представництво інтересів в суді першої інстанції, в т.ч. участь в судових засіданнях; складення будь-яких інших процесуальних документів, необхідних для обґрунтування правової позиціі.

Відповідно до п. 3.1 договору, загальна вартість цього договору становить 109 705,80 грн, що становить 3 000,00 доларів США за курсом долара, встановленого НБУ станом на дату підписання цього договору.

Після підписання договору, протягом 5-ти робочих днів з дати виставлення рахунку клієнт сплачує адвокату платіж в розмірі, що становить еквівалент 1500,00 доларів США, визначений згідно курсу долара, встановленого НБУ на дату здійснення платежу (п. 3.2.1. договору)

Відповідно до п. 1.1 договору, клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги (професійної правничої допомоги) та фактичні витрати, необхідні для виконання адвокатом умов цього договору.

Платіжним дорученням № 543 від 19.08.2022 підтверджується перерахування коштів у сумі 54852,90 грн. без ПДВ на рахунок ОСОБА_2 як оплати за правову допомогу згідно з рахунком № 3-20/2022 від 16.08.2022.

Крім цього, 24.10.2022 між ТОВ «МАКПАУ» (далі - клієнт) та адвокатським об`єднанням «Юридична фірма «Василь Кісіль і Партнери» (далі - ВКП) укладено договір про юридичні послуги №1968-22 від 24.10.2022 р. (Загальні умови) та договір про юридичні послуги № 1968-22-1 від 24.10.2022 р. (Спеціальні Умови).

Відповідно до п. 2.1 Загальних Умов, згідно з цим договором ВКП надасть клієнту послуги щодо проекту та/або згідно з інструкціями клієнта, які надаються час від часу та прийняті до виконання ВКП, а клієнт оплатить гонорари та відшкодує ВКП витрати.

Відповідно до п. 4 Спеціальних Умов, ВКП надаватиме клієнту послуги щодо представництва клієнта в суді першої інстанції у справі №761/16005/22. Послуги включають підготовку необхідних процесуальних документів (в тому числі пояснень щодо позову і доказів, відповіді на відзиви всіх відповідачів, необхідні заяви з процесуальних питань), участь в судових засіданнях.

Відповідно до п. 5 Спеціальних умов, за послуги клієнт сплачує ВКП 5 000 євро без ПДВ. Клієнт оплатить 100% гонорару авансом в гривневому еквіваленті за курсом «Райффайзен Банк».

Платіжною інструкцією № 599 від 28.10.2022 підтверджується перерахування коштів у сумі 231900,00 грн з ПДВ на рахунок АО «ЮФ «Василь Кісль і Партнери» як оплати за юридичні послуги згідно з рахунком № НОМЕР_2 від 25.10.2022, в т.ч. ПДВ 38 650 грн.

Отже, загальна сума витрат на професійну правничу допомогу позивача становила 286 752,90 грн.

Також позивачем понесено наступні витрати: на компенсацію вартості довідки та звіту за результатами фіксації змісту вебсторінки в сумі 12 313,44 грн, без ПДВ (рахунок № 2-20/2022 від 16.08.2022; оплату підтверджено платіжним дорученням № 545 від 19.08.2022); на компенсацію 2 323,12 грн судового збору та вартості послуг нотаріуса в сумі 510 грн, що в разом становить 2 833,12 грн без ПДВ (рахунок №1-20/2022 від 16.08.2022; оплату підтверджено платіжним дорученням №544 від 19.08.2022); за замовлення послуг семантико-текстуальної експертизи у ТОВ «Центр судових експертиз «Альтернатива» у сумі 30 000 грн з ПДВ (замовлення та оплата семантико-текстуальної експертизи ВКП у сумі 25 000 грн підтверджується додатками № 13 та 14 до уточненої позовної заяви від 07.11.2022 року, рахунком № 39421 від 27.10.2022) та додаткові витрати у сумі 12 039,66 грн з ПДВ, з яких 3 900 грн - звіту Центру компетенці адресного простору мережі Інтернет; 1 041,05 грн - транспортні витрати на відвідування судових засідань; 130 грн - поштові витрати на відправку судових документів; 4 962 грн - оплата судового збору; та 2 006,61 грн - ПДВ.

3 урахуванням всіх вище перелічених доказів позивач просить суд про присудження до відшкодування судових витрат на оплату послуг адвокатів, які позивач поніс у зв`язку з розглядом справи, у загальному розмірі 335 661,54 грн та судового збору у сумі 8 277,52 грн.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаннях з розглядом справи, до яких зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно положень ч. ч. 1 - 4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 137 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц (провадження 14-382цс19) зазначено наступне:

«Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Суд враховує, що відповідно до ч. 1, 3 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, у позовній заяві позивачем, зокрема, вказується, що попередній (орієнтовний) розмір витрат на правничу допомогу які він очікує понести у зв`язку з розглядом справи складає 150 000,00 грн (т.1 арк.спр.16), а згідно уточненої позовної заяви такий орієнтовний розмір витрат на правничу допомогу зазначено у розмірі 418 972, 00 грн.

На підтвердження надання правничої допомоги та визначеного розміру на її оплату, до матеріалів справи позивачем, зокрема, долучено: копію договору про надання правової допомоги № 20/2022 від 09.08.2022, укладеним між ТОВ «МАКПАУ» та адвокатом Сидорчук Ольгою Євгеніївною; рахунок № 3-20/2022 від 16.08.2022 на оплату послуг за надання правової допомоги адвокатом в сумі 54 852,90 грн без ПДВ; платіжне дорученням № 543 від 19.08.2022 на перерахування коштів у сумі 54 852,90 грн; договір про юридичні послуги № 1968-22 від 24.10.2022 р. (Загальні Умови) та договір про юридичні послуги № 1968-22-1 від 24.10.2022 р. (Спеціальні Умови) укладеним між ТОВ «МАКПАУ» та Адвокатським об`єднанням «Юридична фірма «Василь Кісіль і Партнери»; рахунок № НОМЕР_2 від 25.10.2022 на оплату за надання юридичних послуг в сумі 231 900 грн з ПДВ; платіжна інструкція № 599 від 28.10.2022 на підтвердження перерахування коштів у сумі 231 900 грн.

Суд бере до уваги, що як зазначено у постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

При цьому, судом враховується, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях ст. 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у ст. 43 Конституції України (відповідна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 01.10.2020 у справі № 910/15191/19).

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається ч. 1 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору. Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку. Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18. Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, провадження № 12-14гс22).

Нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (див. постанову Верховного Суду від 12.01.2023 у справі № 910/8342/21).

Відповідач у справі заяву про зменшення витрат на правничу допомогу, заперечень в будь-якій формі щодо суми заявленого до стягнення розміру таких витрат - не подав.

Водночас, суд також бере до уваги, що як зазначено у постанові Верховного Суду від 02.02.2023 у справі № 915/606/21, суд порушує принцип змагальності сторін, якщо самостійно з власної ініціативи здійснює за сторону доведення обставин, що мають значення для вирішення питання розподілу судових витрат.

Крім того, суд враховує, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання сторони утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача. Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (див. постанову Верховного Суду від 30.01.2023 №910/7032/17).

При визначенні суми відшкодування витрат на правничу допомогу у даній справі суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Враховуючи результат розгляду справи в суді, оцінивши подані позивачем докази на підтвердження понесених ним витрат, суд вважає, що заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу у сумі яка зазначена до відшкодування в даній справі не відповідає критеріям співмірності, обґрунтованості та пропорційності до предмета спору.

Разом з тим, щодо відшкодування судового збору у розмірі 8 277,52 грн, судом вирішено питання про стягнення судових витрат у розмірі 39 298, 24 грн, що включає судовий збір, витрати на проведення експертного висновку № 77/22 від 03.11.2022 та звіту про проведення фіксації та дослідження змісту вебсторінок в мережі Інтернет № 146/2022-3В від 11.08.2022, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог.

З урахуванням наведеного, відсутність клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, а також з огляду на приписи п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, суд вбачає наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 8 000,00 грн витрат на правничу допомогу, що відповідає критеріям розумності, співмірності, обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, у зв`язку з чим вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення у даній справі, а заяву представника позивача задовольнити частково.

Керуючись ст. ст. 76-81, 259, 264, 265, 270, 273, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

п о с т а н о в и в:

заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКПАУ» адвоката Томарова І.Є. про ухвалення додаткового рішення у справі №761/16005/22 - задовольнити частково.

Ухвалити у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКПАУ» до ОСОБА_1 про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації - додаткове судове рішення щодо вирішення питання про судові втрати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКПАУ» судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 (вісім тисяч) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «МАКПАУ» (код ЄДРПОУ 36797385), адреса місцезнаходження: вул. Олекси Тихого, 42-А, м. Київ, 03067;

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 .

Повне судове рішення складено 26 червня 2023 року.

Суддя О. І. Якимець