Ухвала

від 20.06.2023 по справі 461/1408/23

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 461/1408/23 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/811/359/23 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2023 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові у режимі відеоконференції кримінальне провадження № 461/1408/23 про обвинувачення

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лисичанськ Луганської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , без визначеного місця проживання у м. Львові,

зач. 4 ст. 185 КК України,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Лисичанськ Луганської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстрований як ВПО та проживає за адресою: АДРЕСА_3 ,

зач. 4 ст. 185 КК України,

з участю секретаря ОСОБА_7 ,

прокурора ОСОБА_8 ,

обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

захисника адвоката ОСОБА_9 ,

за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_5 на вирок Галицького районного суду м. Львова від 21 березня 2023 року,

в с т а н о в и л а:

Вироком Галицького районного суду м. Львова від 21 березня 2023 року ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та йому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років. Строк відбуття покарання ОСОБА_5 визначено рахувати з 09.01.2023, тобто з часу фактичного затримання, зарахувавши у строк відбування покарання термін перебування під вартою.

Цим же вироком ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та йому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років. Звільнено ОСОБА_6 на підставі ст.75 КК України від призначеного покарання з випробовуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців, та на підставі ст.76 КК України покладено на нього наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання/роботи.

Вирішено питання щодо речових доказів у справі.

Згідно з вироком суду, ОСОБА_5 за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_6 , 09.01.2023 близько 18.00 год., перебуваючи біля закладу «Ma Pizza», за адресою: м. Львів, вул. Івана Франка, 71, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, та з метою особистого збагачення, шляхом вільного доступу, таємно викрали належне ТзОВ «Мама Італьяно Груп» майно, а саме: велосипед гірський марки «Formula F1» з додатковими комплектуючими частинами, серійний номер VLT 211212569 сірого кольору, вартістю 31637 грн.

Своїми протиправними діями ОСОБА_5 та ОСОБА_6 заподіяли потерпілому ТзОВ «Мама Італьяно Груп» матеріальної шкоди на суму 31637 грн.

На вирок суду обвинувачений ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, у якій просить вирок суду щодо нього змінити, а саме, звільнити його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

В обґрунтування апеляційних вимог ОСОБА_5 зазначає, що судом не враховано його щире каяття та добровільне сприяння досудовому розслідуванню, а також те, що завдані збитки відшкодовані у повному обсязі, а потерпілі не мають жодних претензій.

Звертає увагу, що через повномасштабне вторгнення російської федерації опинився у скрутному матеріальному становищі.

У судіапеляційної інстанціїобвинувачений ОСОБА_5 апеляційну скаргу підтримав та просив пом`якшити йому покарання, застосувавши положення ст. 75 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав доводи апеляційної скарги ОСОБА_5 . Просив звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням.

Захисник ОСОБА_9 підтримав доводи апеляційної скарги обвинуваченого, просить такі задовольнити.

Прокурор ОСОБА_8 апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_5 заперечив.

Заслухавши доповідь судді, обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_9 , обвинуваченого ОСОБА_6 на підтримку апеляційної скарги, прокурора щодо законності судового рішення, обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як вбачається з вироку суду, судовий розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_5 , ОСОБА_6 було здійснено на підставі положень ч. 3ст. 349 КПК України.

При цьому, суд першої інстанції дотримався вимог норм ч. 3ст. 349 КПК України, допитав обвинувачених, і за згодою усіх учасників процесу визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким не оскаржувались.

На підставі викладеного, колегія суддів, відповідно доч. 1 ст. 404 КПК України, не перевіряє висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин кримінального провадження, які не оскаржувались і стосовно яких, відповідно до вимогст. 349 КПК України, докази не досліджувались.

Кваліфікація дій ОСОБА_5 , ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України в апеляційній скарзі обвинуваченим також не оспорюється.

Іншими учасниками кримінального провадження вирок суду не оскаржувався.

Що стосується покарання, з яким не погоджується апелянт, то воно призначене судом з дотриманням вимог ст.ст.65,66 КК України: відповідає ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обране з врахуванням особи винного, його віку, незадовільного стану здоров`я (хворіє на ВІЛ та хронічний гепатит С), є внутрішньо переміщеною особою, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за злочини проти власності, вчинив новий злочин проти власності, обставини, які пом`якшують покарання щире каяття, відсутність обставин які обтяжують покарання; та призначене в межах, санкції ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 роки.

Щодо доводів апелянта про необхідність врахування при призначенні покарання особи обвинуваченого та обставин, які пом`якшують покарання, то усі дані про особу обвинуваченого, у тому числі наявність у нього малолітньої дитини, та обставини, які пом`якшують покарання, були відомі суду та в повній мірі враховані судом першої інстанції при призначенні покарання.

Підстав вважати, що призначене обвинуваченому ОСОБА_5 покарання за своєю суворістю не відповідає тяжкості кримінальних правопорушень та особі обвинуваченого і за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через суворість, немає.

На думку колегії суддів, підстави для застосування щодо ОСОБА_5 при призначенні йому покарання положень ст. 75 КК України, як про це просить обвинувачений, відсутні.

Відповідно до п. 2, п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» вбачається, що судам висновки з усіх питань, пов`язаних із призначенням покарання, необхідно належним чином мотивувати у вироку, у тому числі щодо звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Відповідно до ст. 75 КК України суд може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у разі, якщо з врахуванням тяжкості злочину, особи винного та інших обставин справи дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.

Щодо доводів апеляційної скарги про можливість призначення обвинуваченому ОСОБА_5 покарання із застосуваннямст. 75 КК України, то, з врахуванням характеру протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_5 та його особи, який раніше неодноразово судимий, що в цілому свідчать про схильність до вчинення злочинів проти власності, обставин вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_5 та спосіб їх вчинення, апеляційний суд вважає, що звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням буде недостатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що призначене обвинуваченому ОСОБА_5 покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, яке є мінімальним в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України, відповідає тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, є справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів й підстав для зміни вироку та пом`якшення обвинуваченому покарання немає.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, судом першої інстанції допущено не було.

Апеляційна скарга обвинуваченого не містить правових підстав для зміни вироку, й колегія суддів визнає її необґрунтованою.

Вирок суду ухвалений з дотриманням вимогглави 29 КПК України, є законним, обґрунтованим та вмотивованим, і підстав для його зміни чи скасування немає.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Вирок Галицького районногосуду м.Львова від21березня 2023року щодо ОСОБА_5 , ОСОБА_6 залишити без змін, а апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_5 без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримаються під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.

С у д д і :

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4