Рішення

від 28.06.2023 по справі 140/5894/23

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 червня 2023 року ЛуцькСправа № 140/5894/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Денисюка Р.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Притані до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Притані (далі позивач, ТзОВ «Притані», товариство) звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі відповідач, ГУ ДПС у Волинській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.03.2023 № 0033470709.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що інспекторами Головного управління ДПС у Волинській області проведено документальну позапланову перевірку з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності за період з 25.01.2021 по 23.02.2023, за результатами якої складено акт перевірки від 02.03.2023 №2767/07-09/40087925. У висновку зазначеного акту перевірки контролюючий орган вказав на порушення товариством пункту 2 статті 13 Закону України Про валюту та валютні операції» та пункту 14-2 Постанови правління НБУ від 24.02.2022 № 18 (далі Постанова №18), в частині несвоєчасного надходження виручки у сфері ЗЕД по контракту №20-PR-MSLOT від 21.05.2021, укладеного з нерезидентом «MalagSoltau Gmbii».

На підставі вказаного акту документальної позапланової перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 22.03.2023 № 0033470709, яким до товариства застосовано штрафні санкції (пеню) в сумі 256207,74 грн.

Позивач не погоджується з прийнятим податковим повідомленням-рішенням та вважає його протиправним. Вказує на те, що відповідно до вимог положень пункту 52-1 підрозділу 10 ПК України, не можуть бути застосовані штрафні санкції за порушення податкового законодавств, з 01.03.2020 по останній календарний день місяця включно в якому завершується дія карантину. На момент проведення перевірки та застосування штрафних санкцій до позивача дія карантину, введеного з метою запобігання поширенню на території України короновірусної хвороби (COVID-19) не закінчилася. Тому враховуючи зазначене вважає, що у відповідача були відсутні підстави для застосування до товариства штрафних санкцій у вигляді пені під час дії карантину. З цих підстав вважає, що податкове повідомлення-рішення винесене всупереч вимогам законодавства, просить визнати його протиправним та скасувати.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 11.04.2023 прийнято дану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

У відзиві на позов відповідач позовні вимоги заперечив та зазначив, що посадовими особами ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Притані», за результатами якої складено акт перевірки від 02.03.2023 №2767/07-09/40087925.

Під час перевірки було виявлено порушення позивачем встановлених законодавством термінів повернення валютної виручки у сфері ЗЕД по контракту №20-PR-MSLOT від 21.05.2021. Вказане є порушенням пункту 2 статті 13 Закону України Про валюту та валютні операції» та пункту 14-2 Постанови №18.

Звертає увагу, що застосування заходів впливу, визначених Законом України «Про валюту та валютні операції» не підпадають під дію мораторію, визначеного пунктом 52-1 підрозділу 10 ПК України.

Вказує на те, що внесеними змінами до п.п.69.2 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України відновлено можливість застосування санкцій до платників податків в разі виявлення податкового законодавства. Враховуючи, що ця норма прийнята пізніше, то саме вона підлягає до застосування, а тому накладення на позивача штрафної санкції є правомірним. З врахуванням наведеного просив у задоволенні позову відмовити повністю.

У відповіді на відзив позивач ще раз вказав на протиправність винесеного податкового повідомлення рішення. Звернув увагу на те, що відповідно до норм ПК України, пеня за порушення у сфері ЗЕД є за своєю суттю штрафною санкцією на яку поширюється встановлений законодавством мораторій. Крім того, звертає увагу на те, що норми п.п.69.2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України не пов`язані із пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, оскільки внесені у нього зміни регламентують інші правовідносини та не регулюють відносини у сфері ЗЕД. Також у даному випадку вказує на необхідність застосування принципів, визначених статтею 4 ПК України.

За змістом статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у відзиві на позовну заяву відповідач викладає виключно заперечення проти позову, відзив не може містити будь-яких заяв чи клопотань, позаяк заяви та клопотання учасники справи подають окремо у письмовій формі із зазначенням підстав та з дотриманням інших вимог статті 167 КАС України. Отже, заявлене у відзиві представником ГУ ДПС у Волинській області клопотання про розгляд справи за участі сторін не підлягало судом вирішенню по суті.

Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ГУ ДПС у Волинській області проведено позапланову перевірку ТзОВ «Притані», за результатами якої складено акт перевірки від 02.03.2023 №2767/07-09/40087925 (а.с.12-14).

Згідно висновку, зазначеного в акті перевірки позивачем порушено пункт 2 статті 13 Закону України Про валюту та валютні операції» та пункт 14-2 Постанови №18, в частині несвоєчасного надходження виручки у сфері ЗЕД по контракту №20-PR-MSLOT від 21.05.2021, укладеного з нерезидентом «MalagSoltau Gmbii».

Так в ході проведення перевірки встановлено, що валютна виручка від нерезидента «MalagSoltau Gmbii» по вказаному контракту в сумі 28542,42 Євро надійшла з порушенням граничних термінів сплати, а саме: МД UA 205050/2022/030255 від 21.05.2022 на суму 15572,26 Євро (з яких протерміновано 12970,16 євро - граничний термін надходження 16.11.2022; МД UA 205050/2022/030259 від 21.05.2022 на суму 15572,26 євро - граничний термін надходження 16.11.2022.

Згідно з виписками, вказані кошти надійшли в Україну 30.01.-31.01.2023 та 07.02.2023 (а.с.27-29).

На підставі акта перевірки, ГУ ДПС у Волинській області 22.03.2023 прийняло податкове повідомлення-рішення № 0033470709 про застосування штрафних санкцій, пені за порушення у сфері ЗЕД в сумі 256207,74 грн (а.с.8-10).

ТзОВ Притані не погоджуючись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням оскаржив його в судовому порядку.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

ПК України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Положеннями статті 62 ПК України встановлено, що податковий контроль здійснюється шляхом, зокрема, перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. Види документальних перевірок, порядок планування, проведення та оформлення їх результатів, що проводяться контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, встановлюються Митним кодексом України.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок визначений статтею 78 ПК України.

Зокрема п.п. 78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України визначено, що позапланова перевірка проводиться, якщо отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Згідно із пунктом 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Приписами п.81.1 статті 81 Податкового кодексу Українивизначено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: - направлення на проведення такої перевірки; - копії наказу про проведення перевірки; - службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Відповідно до пункту 52-1 підрозділу 10розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України визначено, що за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) штрафні санкції не застосовуються.

Також вказаним підпунктом передбачено, перелік порушень за які можуть бути застосовані санкції.

Абзацом 11 даного підпункту передбачено, що протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Так,постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 9 грудня 2020 року № 1236установлено з 19 грудня 2020 року до 31 грудня 2021 року на території України карантин.

В подальшому, вказана дія карантину неодноразово продовжувалася. На момент виникнення спірних правовідносин карантин в Україні скасовано не було.

Відповідно до підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України визначено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбаченихпідпунктом 112.8.9пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Частинами 1-3 статті 13 Закону України «Про валюту та валютні цінності» визначено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Згідно з частиною 1 статті 14 даного Закону, за порушення вимог валютного законодавства (крім порушення строків за операціями з експорту та імпорту товарів, відповідальність за яке встановлюється згідно ізстаттею 13цього Закону) можуть бути застосовані зокрема штрафні санкції.

Як вбачається із частиною 4 статті 14 даного Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, має право адекватно вчиненому порушенню застосувати до юридичних осіб (крім уповноважених установ) захід впливу у вигляді штрафних санкцій у розмірі до 100 відсотків суми операції, проведеної з порушенням валютного законодавства.

Пунктом 14-2 Постанови №18 визначено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

Аналізуючи доводи сторін та норми чинного законодавства, які регламентують спірні правовідносини суд вважає, що в дану випадку застосування до позивача штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства відповідно до спірного податкового повідомлення рішення є правомірним, виходячи з наступного.

Позивачем у даному випадку не заперечуються вказані у висновку акту перевірки від 02.03.2023 контролюючим органом порушення щодо строків повернення валютної виручки.

Однак, посилаючись на вимоги пункту 52-1 підрозділу 10розділу XX «Перехідні положення» ПК України вважає, що така санкція в період дії карантину до підприємства застосована бути не може.

Суд вважає, що такі твердження позивача не ґрунтуються на вимогах закону.

У зв`язку з прийняттям Закону № 2260 з 27.05.2022 були внесені зміни у підпункт 69.2 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, яким фактично відновлено відповідальність у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків, з урахуванням обставин, передбаченихпідпунктом 112.8.9пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності.

При цьому, вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Слід зазначити, що Законом № 2260 не скасовано пункт 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ, яким запроваджено звільнення від санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних під час дії карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), і ця норма чинна та не зазнала змін.

У даному випадку суд звертає увагу на те, що відповідно до норм ПК України, пеня за порушення у сфері ЗЕД є за своєю суттю штрафною санкцією, на яку поширюється встановлений законодавством мораторій.

З моменту набрання чинності Законом України № 2260 до платників податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки поновлюються зобов`язання та відповідальність щодо дотримання термінів подання податкової звітності, сплати податків та зборів та реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування.

При цьому подальшими змінами до ПК України відновлено можливість проведення перевірок, в тому числі, про дотримання вимог валютного законодавства.

Суд наголошує, що з прийняттям Закону № 2260 були зняті обмеження щодо застосування санкцій за порушення законодавства, зокрема, і за порушення у сфері ЗЕД.

Підтвердженням цієї думки є те, що внесеними змінами у ПК України було відновлено проведення перевірок, в тому числі, і в сфері дотримання валютного законодавства.

Здійснення податкового контролю зі сторони контролюючого органу включає в себе і право останнього за наслідками проведених перевірок, у разі виявлення порушення застосувати штрафні санкції.

При цьому, позивачем не подано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження обставин, що не уможливлюють притягнення його до відповідальності, а факт порушення граничних розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів з нерезидентом «MalagSoltau Gmbii» ним не заперечується.

Підсумовуючи вищевказане суд дійшов висновку, що оскільки за наслідками проведеної перевірки було встановлено порушення позивачем вимог пункту 2 статті 13 Закону України Про валюту та валютні операції» та пункт 14-2 Постанови № 18 відповідач правомірно нарахував штрафні санкції за порушення граничних термінів розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, про які йдеться в акті перевірки; підстави для звільнення позивача від відповідальності за матеріалами справи не встановлено.

Штрафна санкцій за виявлене порушення відповідачем застосована у розмірах, визначених законом.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За обставин цієї справи та на підставі положень законодавства, якими врегульовані спірні правовідносини, суд дійшов переконання, що відповідач при прийнятті податкового повідомлення-рішення від 22.03.2023 № 0033470709 діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Відтак, підстави для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, що є предметом оскарження, відсутні та суд відмовляє у задоволенні позову.

Щодо тверджень позивача про те, що внесені до підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України стосуються лише податкових накладних та не було внесено змін до пункту 52-1 даного розділу, то суд їх до уваги не приймає, виходячи з наступного.

У даному випадку прийнятими до підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України змінами було регламентовано дію норм податкового законодавства в умовах військового стану.

При чому аналіз норми пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України свідчить про те, що вона стосується не лише податкових накладних, а регламентує й інші правовідносини, в тому числі у сфері валютного законодавства в умовах військового часу.

У реченнях першому-третьому абзацу п`ятого пункту 3 мотивувальної частиниРішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням ОСОБА_1 щодо офіційного тлумачення частини п`ятої статті 94 та статті 160 Конституції України (справа про набуття чинності Конституцією України) від 3 жовтня 1997 року№ 4-зп/1997, суд зазначив, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.

Суд вважає, що з прийняттям даних змін до підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, норми пункту 52-1 даного розділу, під час дії воєнного стану застосуванню не підлягають.

Слід зазначити, що у даному випадку у спірних правовідносинах не може йти мова про порушення принципу стабільності законодавства чи найбільш сприятливого для особи тлумачення норм права, оскільки у даному випадку законодавець, діючи в межах наданих йому повноважень, внесенням змін до раніше прийнятих нормативних актів не змінив систему оподаткування чи інше, а лише прийняв нову норму, якою було знято мораторій на застосування штрафних санкцій під час дії воєнного стану.

Відтак, враховуючи зазначене, на момент виникнення спірних правовідносин застосуванню підлягав саме п.п. 69.2 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Зважаючи на вищевказане в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Враховуючи те, що у задоволенні позову відмовлено, судові витрати позивачу відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Притані до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.03.2023 № 0033470709 відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя Р.С. Денисюк