ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 червня 2023 року
м. Київ
справа № 810/4456/18
адміністративне провадження № К/9901/10685/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Коваленко Н.В., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2018 року (суддя Журавель В.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2019 року (колегія суддів: Кучма А.Ю., Аліменко В.О., Безименна Н.В.) у справі № 810/4456/18 за позовом ОСОБА_1 до Ірпінського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Ірпінського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, в якому просив суд: визнати протиправними дії відповідача щодо неврахування при призначенні пенсії за віком позивачу заробітної плати за період з 1985 року по 1990 року у Відкритому акціонерному товаристві "Луганський автоскладальний завод"; зобов`язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії позивачу на підставі довідки №03-14/5934 від 07 грудня 2017 року.
2. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2019 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
3. Не погоджуючись з судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
4. Ухвалою Верховного Суду від 17 травня 2019 року відкрито касаційне провадження.
5. Відзив на касаційну скаргу не надходив.
6. У зв`язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, справа розглядається в порядку письмового провадження.
7. Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
8. Судами встановлено, що 10 липня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Ірпінського ОУПФ із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне забезпечення".
Також 10 липня 2018 року позивач звернувся із заявою до відповідача, в якій просив врахувати при призначенні пенсії довідки, видані на тимчасово окупованій території, зокрема довідку про заробітну плату № 03-14/5934 від 07 грудня 2017 року за період роботи з 1985 року по 1990 року у Відкритому акціонерному товаристві "Луганський автоскладальний завод", видану так званим архівним управлінням адміністрації м. Луганська ЛНР.
9. Листом від 24 липня 2018 року № 295/К-03 відповідач повідомив позивача про те, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 року № 595 з 01 грудня 2014 року на територіях, які тимчасово не контролюються українською владою, органи державної влади, в тому числі Пенсійного фонду України, не функціонують. Законом України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" від 15 квітня 2014 року № 1207-VIII визначено особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на тимчасово окупованій території. Крім того, будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною третьою статті 9 зазначеного Закону, є недійсними і не створює правових наслідків.
Відтак, довідка про розмір заробітної плати № 03-14/5934 від 07 грудня 2017 року не може бути прийнята до уваги, а стаж обрахований по записам трудової книжки.
10. Розпорядженням № 167948 від 13 серпня 2018 року Ірпінським ОУПФ призначено ОСОБА_1 пенсію за віком у сумі 2334 грн. 89 коп., розмір якої визначений з розрахунку його загального стажу роботи - 35 років, 3 місяці, 17 днів з урахуванням середньомісячного заробітку за період з 1 липня 2000 року по 31 травня 2014 року.
11. Позивач вважає, що дії відповідача щодо неврахування заробітної плати з 1985 року по 1990 рік у Відкритому акціонерному товаристві "Луганський автоскладальний завод" є протиправними, у зв`язку з чим звернувся до суду.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
12. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що відмовляючи у неврахуванні при призначенні пенсії за віком позивачу заробітної плати архівної довідки про заробітну плату № 03-14/5934 від 07 грудня 2017 року, виданої у м. Луганську, Ірпінське ОУПФ діяло на підставі та в межах повноважень, оскільки з огляду на приписи ст. 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" така є недійсною і не створює жодних правових наслідків. ІV.ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
13. Касаційну скаргу обгрунтовано тим, що позивач перебуває на обліку у відповідача і з 13 серпня 2018 року отримує пенсію за віком. Проте, при призначенні пенсії за віком відповідачем не було враховано архівну довідку про заробітну плату № 03-14/5934 від 07 грудня 2017 року за період з січня 1985 року по грудень 1990 року, яку видано у м. Луганську. Вказує на порушення його конституційного права щодо пенсійного забезпечення та відсутність вини позивача у неможливості органу пенсійного фонду перевірити правильність видачі цієї довідки.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
14. Колегія суддів, дослідивши спірні правовідносини, зазначає таке.
15. Вимогами частини першої статті 40 Закону України № 1058-1V встановлено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
16. За правилами частини першої статті 44 Закону №1058-1V заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
17. Нормами підпункту 3 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, передбачено, що за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
18. Відповідно до пункту 2.10 вказаного Порядку довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
19. Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем відмовлено позивачу у проведенні перерахунку пенсії з урахуванням довідки про заробітну плату № 03-14/5934 від 07 грудня 2017 року, яка видана створеним не у порядку, передбаченому законом, архівним управлінням м. Луганська ЛНР з посиланням на пункти 2, 3 статті 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України".
20. Згідно з статтею 18 Закону України від 15.04.2014 №1207-VII "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" (далі - Закон № 1207-VII) громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та прав на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.
21. Положеннями частин 1 - 3 статті 9 Закону № 1207-VII передбачено, що державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.
Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що акт (рішення, документ), виданий органом на тимчасово окупованій території, є недійсним і не створює правових наслідків у разі, якщо він виданий органом, створеним у порядку, не передбаченому законом.
22. Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на положення частини четвертої статті 9 Закону № 1207-VII, відповідно до якої встановлення зв`язків та взаємодія органів державної влади України, їх посадових осіб, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з незаконними органами (посадовими особами), створеними на тимчасово окупованій території, допускається виключно з метою забезпечення національних інтересів України, захисту прав і свобод громадян України, виконання міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, сприяння відновленню в межах тимчасово окупованої території конституційного ладу України.
23. Водночас судами не встановлено виконання з боку відповідача приписів вказаної норми Закону № 1207-VII для повного та всебічного захисту пенсійних прав позивача, не досліджено матеріали пенсійної справи останнього з метою співставлення періодів, зазначених в спірних довідках, із записами про роботу в трудовій книжці, не з"ясовано правові наслідки можливого проведення перерахунку пенсії на підставі поданої довідки в частині щодо реальної зміни розміру пенсії у бік збільшення та вірогідності покращення становища пенсіонера за наслідками такого перерахунку, що є складовою конституційного права позивача на отримання належного рівня пенсійного забезпечення.
24. Згідно ч. 2 ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
25. Згідно із частиною другою статті 353 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом від 15.01.2020 № 460-IX) підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.
На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення підлягають скасуванню із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 343, 349, 353, 356 КАС України, Суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2019 року скасувати.
Справу № 810/4456/18 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий А.Ю. Бучик
Судді Н.В. Коваленко
А.І. Рибачук
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 29.06.2023 |
Оприлюднено | 30.06.2023 |
Номер документу | 111883855 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них осіб, звільнених з публічної служби |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Бучик А.Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні