Ухвала

від 29.06.2023 по справі 756/4105/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 756/4105/18

Провадження № 11-кп/824/4147/2022 Доповідач: ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2023 року суддя судової палати у кримінальних справах Київського апеляційного суду ОСОБА_1 , перевіривши апеляційну скаргу директора ТОВ "КОЛОР С.І.М." ОСОБА_2 на вирок Оболонського районного суду м. Києва від 18 червня 2018 року щодо ОСОБА_3 , -

ВСТАНОВИВ:

Вироком Оболонського районного суду м. Києва від 18 червня 2018 року затверджено угоду від 26 березня 2018 року про визнання винуватості, укладену між прокурором прокуратури м. Києва ОСОБА_4 , з одного боку, та підозрюваним ОСОБА_3 за участю його захисника ОСОБА_5 , з другого боку, та визнано ОСОБА_3 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України та призначено узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання у виді штрафу у розмірі 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 4250 (чотири тисячі двісті п`ятдесят) гривень з позбавленням права обіймати посади пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в юридичних особах приватного та публічного права строком на 3 роки.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, директором ТОВ "КОЛОР С.І.М." ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, у якій вона просить вирок Оболонського районного суду м. Києва від 18.06.2018 року скасувати та відмовити в затвердженні угоди про визнання винуватості.

Перевіривши подану апеляційну скаргу, вважаю, що вона підлягає поверненню особі, яка її подала, з огляду на таке.

Особливості оскарження вироку суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості передбачено ч. 4 ст. 394 КПК України.

Зокрема, вирок може бути оскаржено: 1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди; 2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Відповідно до ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Також гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.

Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 393 КПК України апеляційну скаргу мають право подати інші особи у випадках, передбачених цим Кодексом.

Право особи на апеляційне оскарження спрямоване насамперед на реалізацію гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий суд. Забезпечення такого права є однією з важливих гарантій ухвалення правосудного рішення у кримінальному провадженні.

Разом з тим, у своїй практиці Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (рішення у справі «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам ІІ проти Німеччини»).

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 03 березня 2016 року у справі № 5-347кс15, конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи касаційному порядку, яке має бути реалізоване, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження; і при цьому відсутність «інших осіб» у вичерпному переліку суб`єктів оскарження, передбаченому ст. 394 КПК України, за умови, що судове рішення стосується їх прав, свобод та інтересів, не є перешкодою у доступі до правосуддя та звернення до суду вищої інстанції, що передбачено ч. 2 ст. 24 КПК України. Крім того, Верховний Суд України у зазначеній постанові наголосив на тому, що при вирішенні питання, чи є підстави для оскарження рішення суду першої інстанції до суду вищого рівня певною особою, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді, ключовим є з`ясування, чи насправді це рішення стосується інтересів конкретної особи.

Як слідує з вироку місцевого суду щодо ОСОБА_6 виходячи з формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, воно стосується виключно обвинувачення ОСОБА_6 , який уклав угоду про визнання винуватості. Дослідження та оцінки правомірності дій інших осіб, зокрема ТОВ "КОЛОР С.І.М.", суд не здійснював, не вирішував наперед питання про її права, свободи чи інтереси і не встановлював преюдиційних фактів щодо ТОВ.

З огляду на зазначене, вирок, на який подано апеляційну скаргу, не містить жодних відомостей щодо ТОВ "КОЛОР С.І.М.", не порушує прав та законних інтересів останнього.

Таким чином, директор ТОВ "КОЛОР С.І.М." не є особою, яка має право на апеляційне оскарження вироку Оболонського районного суду м. Києва від 18.06.2018 року щодо ОСОБА_3 у відповідності до вимог статей 393, 394 КПК України.

Враховуючи наведені обставини, а також положення п.2 ч.3 ст.399 КПК України, апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала - директору ТОВ "КОЛОР С.І.М", оскільки вона подана особою, яка не має права на її подання.

Керуючись ч.ч.4, 5 ст.399 КПК України, суддя, -

ухвалив :

Апеляційну скаргу директора ТОВ "КОЛОР С.І.М." ОСОБА_2 на вирок Оболонського районного суду м. Києва від 18 червня 2018 року щодо ОСОБА_3 - повернути особі, яка її подала.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Кримінального касаційного суду протягом трьох місяців.

Суддя Київського

апеляційного суду ОСОБА_1