УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 756/4105/18
провадження № 51-5939ск23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду
у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу ТОВ «Колор С.І.М.» в особі директора ОСОБА_4 на ухвалу Київського апеляційного суду від 29 червня 2023 року у кримінальному провадженні стосовно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1
засудженого за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України (далі-КК),
Зміст судових рішень і встановлені судами обставини
Вироком Оболонського районного суду м. Києва від 18 червня 2018 року затверджено угоду про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_5 .
ОСОБА_5 визнано винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК та призначено узгоджене сторонами угоди покарання у виді штрафу у розмірі 250 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 4250 грн, з позбавленням права обіймати посади пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в юридичних особах приватного та публічного права на строк 3 роки.
ТОВ «Колор С.І.М.» в особі директора ОСОБА_4 подало апеляційну скаргу, вважаючи що вищевказане судове рішення порушує права ТОВ «Колор С.І.М.».
Київський апеляційний суд ухвалою від 29 червня 2023 року, з огляду на вимоги ч. 4
ст. 394 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), повернув скаргу особі, яка її подала відповідно до положень п. 2 ч. 3 ст. 399 цього Кодексу.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
ТОВ «Колор С.І.М.» в особі директора ОСОБА_4 , посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 29 червня 2023 року та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вважає, що апеляційний суд безпідставно повернув їй скаргу як особі, яка не має права на оскарження, оскільки вироком Оболонського районного суду м. Києва від 18 червня 2018 року порушено права ТОВ «Колор С.І.М.», інтереси якого вона представляє. Вищевказане твердження директор ТОВ «Колор С.І.М.»обґрунтовує тим, що фактичні дані, які встановлені у вироку, яким затверджено угоду про визнання винуватості між прокурором та ОСОБА_5 , використовуються як преюдиційні факти щодо «Колор С.І.М.», та порушують права та законні інтереси останнього. Вказує, що її обґрунтування підтверджуються тим, що Головне управління ДПС у Рівненській області прийняло податкове повідомлення-рішення, яким збільшено суму грошового зобов`язання, пославшись при цьому на вирок Оболонського районного суду м. Києва від 18 червня 2018 року.
Мотиви Суду
Перевіривши доводи, наведені в касаційній скарзі, дослідивши копії судових рішень, колегія суддів вбачає, що у відкритті касаційного провадження потрібно відмовити з огляду на таке.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Положення п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України визначають одну з основних засад судочинства - забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Частиною 2 вказаної норми процесуального закону гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому КПК, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.
Згідно з вимогами статей 398, 399 КПК питання про те, чи подана апеляційна скарга на вирок чи ухвалу суду першої інстанції особою, яка має право її подавати, розглядається і вирішується суддею-доповідачем суду апеляційної інстанції до прийняття рішення про відкриття апеляційного провадження.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК апеляційна скарга повертається, якщо її подала особа, яка не має права подавати апеляційну скаргу.
Коло осіб, які мають право подати апеляційну скаргу, визначено ст. 393 КПК. Згідно
з п. 10 ч. 1 ст. 393 КПК апеляційну скаргу мають право подати інші особи у випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 475 КПК вирок на підставі угоди може бути оскаржено у порядку, передбаченому цим Кодексом, на підставах, передбачених ст. 394 КПК.
Згідно з ч. 4 ст. 394 КПК вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений:
1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди;
2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
Згідно з позицією, що міститься у правовому висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 03 березня 2016 року (справа № 5-374кс15), конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи касаційному порядку, яке має бути реалізовано, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження; і при цьому відсутність «інших осіб» у вичерпному переліку суб`єктів оскарження, передбаченому ст. 394 КПК, за умови, що судове рішення стосується їх прав, свобод та інтересів, не є перешкодою в доступі до правосуддя та звернення до суду вищої інстанції, що передбачено ч. 2 ст. 24 КПК.
Відповідно до правового висновку Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, викладеного у постанові від 18 травня 2020 року у справі
№ 639/2837/19, провадження № 51-5394кмо19 (№ в ЄДРСР 89372564), суддя-доповідач суду апеляційної інстанції, вирішуючи відповідно до вимог ст. 398 КПК питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою іншої особи (захисника чи представника іншої особи) на вирок на підставі угоди, має впевнитися, що у тексті вироку зазначено такі дані, які прямо вказують на конкретну особу, або визнані встановленими такі обставини, які дозволяють апеляційному суду (судді-доповідачеві) з впевненістю ідентифікувати іншу особу; крім того, вирок має стосуватися прав, свобод та інтересів цієї іншої особи.
Як убачається зі змісту оскаржуваної ухвали, апеляційний суд установив, що ТОВ «Колор С.І.М.» в особі директора ОСОБА_4 не є стороною угоди про визнання винуватості, затвердженої між прокурором та обвинуваченим.
Крім цього, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга ТОВ «Колор С.І.М.» в особі директора ОСОБА_4 не містить належних доводів на підтвердження того, що вирок Оболонського районного суду м. Києва від 18 червня 2018 року щодо ОСОБА_5 стосується прав, свобод та інтересів зазначеного товариства.
Як випливає з вироку, місцевий суд розглянув кримінальне провадження стосовно
ОСОБА_5 в межах висунутого йому обвинувачення відповідно до ст. 337 КПК.
З матеріалів за касаційною скаргою і судових рішень убачається, що ТОВ «Колор С.І.М.» в установленому КПК порядку не було визнано потерпілим, а тому відповідними правами потерпілого не користується.
У тексті вироку Оболонського районного суду м. Києва від 18 червня 2018 року переглянутому при повному доступі до ЄДРСР, із встановлених обставин кримінального правопорушення, будь-яких посилань на вчинення дій службовими особами ТОВ «Колор С.І.М.» та скоєння дій щодо цього товариства судом не зроблено.
На переконання колегії суддів касаційної інстанції, апеляційний суд, постановляючи ухвалу про повернення апеляційної скарги товариства, діяв відповідно до вимог кримінального процесуального закону, ухвалив рішення, в якому наведені належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення. Рішення цього суду узгоджується з приписами статей 370 та 399 КПК. Підстав для сумніву у правильності висновків суду апеляційної інстанції немає.
Інших доводів стосовно незаконності судового рішення, які могли би бути безумовними підставами для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення, касаційна скарга ТОВ «Колор С.І.М.» не містить.
Оскільки з касаційної скарги та копій судових рішень не вбачається підстав для задоволення касаційної скарги, згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись ч. 2 ст. 428 КПК, Верховний Суд
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ «Колор С.І.М.» в особі директора ОСОБА_4 на ухвалу Київського апеляційного суду від 29 червня 2023 року у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_5 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Суд | Касаційний кримінальний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 09.10.2023 |
Оприлюднено | 11.10.2023 |
Номер документу | 114052644 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
Бородій Василь Миколайович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні