ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.05.2023м. ДніпроСправа № 904/590/23
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г. за участю секретаря судового засідання Голігороваї Т.І., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу:
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", м. Київ
до Державного вищого навчального закладу "Дніпровський коледж залізничного транспорту та транспортної інфраструктури", м. Дніпро
третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", м. Київ
третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз», м. Дніпро
про стягнення заборгованості за типовим договором постачання природного газу постачальником "останньої надії" у загальному розмірі 543 429,09 грн.
Представники:
від позивача: не з`явився;
від відповідача: не з`явився;
від третьої особи-1: не з`явився;
від третьої особи-2: не з`явився.
ПРОЦЕДУРА:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просить тягнути з Державного вищого навчального закладу "Дніпровський коледж залізничного транспорту та транспортної інфраструктури" заборгованість у загальному розмірі 543 429,09 грн., яка складається з: основного боргу - 374 652,61 грн.; пені - 53 059,53 грн.; інфляційних втрат - 106 169,32 грн.; трьох відсотків річних - 9 547,63 грн., відповідно до умов типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії".
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, та призначено підготовче судове засідання на 07.03.2023 о 11:00 год.
07.02.2023 на офіційну електрону поштову адресу Господарського суду Дніпропетровської області від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" надійшла заява вих.№ б/н від 07.02.2023 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2023 заяву позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено та підготовче судове засідання призначене на 07.03.2023 о 11:00 год. проводити в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за участю представника позивача.
17.02.2023 від відповідача до суду надійшли відзив та заперечення на позовну заяву.
03.03.2023 на офіційну електрону поштову адресу Господарського суду Дніпропетровської області від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" надійшла відповідь на відзив.
07.03.2023 представник відповідача надав у судовому засіданні клопотання про залучення третіх осіб, а саме Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" та Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз".
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.03.2023 клопотання відповідача про залучення третіх осіб задоволено, залучено до участі у справі в якості третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача "Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" та третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз", також відкладено підготовче судове засідання на 29.03.2023 о 12.00 в режимі відеоконференції.
13.03.2023 від позивача-Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" до суду надійшло клопотання про долучення доказів.
20.03.2023 від третьої особи-1- "Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" до суду надійшли пояснення по суті позовних вимог.
20.03.2023 від позивача-Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" до суду надійшли пояснення щодо відображення інформації.
28.03.2023 від третьої особи-2 - Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" до суду надійшли пояснення по суті позовних вимог та клопотання про розгляд справи без участі представника.
28.03.2023 від відповідача Державного вищого навчального закладу "Дніпровський коледж залізничного транспорту та транспортної інфраструктури" до суду надійшло клопотання про витребування доказів та клопотання про стягнення заборгованості.
В підготовчому судовому засіданні 29.03.2023 оголошено перерву до 19.04.2023 о 17.00 в режимі відеоконференції за участую представника позивача (третьої особи-1).
В засіданні суду 19.04.2023 протокольною ухвалою господарський суд відмовив у задоволенні клопотань відповідача про витребування доказів та про стягнення заборгованості.
У підготовчому судовому засіданні 19.04.2023 представниками сторін зазначено, що ними було надано всі можливі та допустимі докази по справі.
Судом були визначені всі необхідні обставини у справі та зібрані відповідні докази, що є підставою для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.05.2023 о 14:90 год. в режимі відеоконференції за участю представника позивача.
09.05.2023 оголошено перерву до 22.05.2023 о 12:00 год в режимі відеоконференції за участю представника позивача.
У судовому засіданні 22.05.2023 оголошено перерву до 22.05.2023 о 16:00 год в режимі відеоконференції за участю представника позивача.
Представники сторін у призначене судове засідання 22.05.2023 о 16:00 не з`явилися.
Представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" до суду 22.05.2023 надіслав клопотання про проведення засідання без участі представника позивача.
В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 22.05.2023 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -
ПОЗИЦІЇ СТОРІН:
Позиція позивача
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов спірного договору в частині своєчасної оплати вартості природного газу, спожитого у період з 16.11.2021 по 19.12.2021.
Позиція відповідача
Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог.
ДВНЗ "Дніпровський коледж залізничного транспорту та транспортної інфраструктури" не погоджується з твердженням позивача про поставку йому газу у період з 16.11.2021 по 19.12.2021 та автоматичним включенням відповідача до портфелю постачальника останньої надії, оскільки Коледж ні яким чином позивачем не був повідомлений про факт, що після укладання договору з ТОВ Газопостачальна компанія Нафогаз Трейдинг № 03-1160/21-БО-Т від 22.11.2021 про постачання природного газу, постачання природного газу постачальником остатньої надії продовжено, і лише ця інформація з`явилася при наданні ним рахунку № 2614 від 12.01.2022.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (далі - позивач, постачальник, постачальник "останньої надії") відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 04.07.2017 № 880 здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.
За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 917-р Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" визначено постачальником "останньої надії" на ринку природного газу.
Держаний вищий навчальний заклад «Дніпровський коледж залізничного транспорту та транспортної інфраструктури є бюджетною установою, на доказ чого до матеріалів справи надано Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та Рішенням ДГП у Чечелівському районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області №180466400032 від 14.06.2018 року, щодо включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій від 12.12.2016.
У відповідності до положень пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС оператори газорозподільних систем, оператор газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) протягом трьох діб зобов`язані надати постачальнику "останньої надії" через інформаційну платформу інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії", за формою оператора газотранспортної системи, погодженою Регулятором. Інформація скріплюється електронним підписом уповноваженої особи оператора газорозподільної системи/оператора газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) та повинна містити: ЕІС-код споживача або ЕІС-код точки комерційного обліку споживача; назву та ЄДРПОУ (для споживачів, що не є побутовими); поштову адресу об`єкта споживача. Зазначена інформація надається через інформаційну платформу, за допомогою відправки повідомлення на поштову скриньку постачальника останньої надії в інформаційній платформі дані скриньки G_MAIL_PLR.
У зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) за участю операторів газорозподільних систем (далі - оператори ГРМ) об`єми природного газу, спожитого відповідачем з 29.10.2021 автоматично включено до портфеля постачальника "останньої надії" - Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених позивачем.
Таким чином, позивач, як суб`єкт ринку природного газу має право доступу до Інформаційної платформи у межах прав на перегляд відображених відомостей.
За відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача - ДВНЗ "Дніпровський коледж залізничного транспорту та транспортної інфраструктури", зазначено ЕІС-код споживача природного газу - 56ХQ00001383А008.
Факт включення відповідача, зокрема у спірний період з 16.11.2021 по 19.12.2021 до реєстру споживачів постачальника "останньої надії" та віднесення газу, спожитого відповідачем, до портфеля постачальника "останньої надії" з наведених вище підстав підтверджується:
- листом оператора ГТС - від 13.12.2022 № ТОВВИХ-22-13588;
- інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" від оператора ГРМ (Форма № 10).
Відповідно до пункту 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) № 2496 від 30.09.2015 (далі - Правила), договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" укладається у випадках, передбачених пунктом 3 розділу VI, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника "останньої надії" та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.
Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" не потребує двостороннього підписання.
Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.
Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" (далі - договір) затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2501.
Так, відповідно до пункту 2.1. договору постачальник зобов`язується постачати природний газ споживачу в необхідних для нього об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.
Згідно з пунктом 3.1. договору постачання природного газу споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в Реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи.
Згідно з пунктом 3.3. договору період безперервного постачання природного газу постачальником не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу споживачу постачальником, крім випадків дострокового розірвання договору.
Так, відповідно до підпункту 4.2. розділу IV договору, об`єм (обсяг) постачання та споживання природного газу Споживачем за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних Оператора ГТС та доведені споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.
Постачальник зобов`язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо Сторонами це окремо обумовлено) (пункт 4.3. договору).
Згідно з підпунктом 1 пункту 5.1 та підпунктом 1 пункту 5.2. договору, споживач має право отримувати природний газ на умовах, зазначених у договорі та зобов`язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату поставленого природного газу згідно з умовами договору.
Пунктом 8.1. договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену договором та чинним законодавством.
У пункті 8.2. договору сторони передбачили, що постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків, а споживач відшкодовує збитки, понесені постачальником, виключно у разі: порушення споживачем строків розрахунків з постачальником - в розмірі, погодженому сторонами в договорі; відмови споживача надати представнику постачальника доступ до свого об`єкта, що завдало постачальнику збитків, - в розмірі фактичних збитків постачальника.
У пункті 11.1. договору передбачено, що договір набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою Оператора ГТС днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Дія договору не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем, в якому почалося фактичне постачання природного газу постачальником. Розірвання (припинення дії) договору не звільняє споживача від обов`язку сплатити заборгованість постачальнику за договором.
Відповідно до пункту 2 глави 7 розділу XIІ Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП № 2493 від 30.09.2015 (далі Кодекс ГТС) у точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної локації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М).
Таким чином, об`єм (обсяг) спожитого споживачем природного газу передається Оператором ГРМ в інформаційну платформу Оператора ГТС та використовується постачальником для розрахунку вартості спожитого природного газу.
Отже, позивач проводить нарахування вартості спожитого споживачем природного газу виключно на підставі даних Оператора ГРМ про об`єм (обсяг) розподіленого/спожитого споживачем природного газу, які отримує в процесі доступу до інформаційної платформи оператора ГТС.
Вартість природного газу визначається шляхом множення об`ємів природного газу, на ціну природного газу, визначену відповідно до встановленого тарифу.
З 01.12.2021 ціна природного газу (з урахуванням ПДВ) відповідно до умов договору опублікована/оприлюднена на сайті позивача за посиланням https://gas.ua/uk/business/news/pon-archive-price, відповідна роздруківка наявна в матеріалах справи. Ціна природного газу також підтверджується довідкою позивача за тарифом для непобутового споживача.
На виконання пункту 4.3. договору позивачем направлялись на адресу відповідача відповідні рахунки на оплату поставленого природного газу, які станом на час звернення позивача із позовом до суду відповідачем не оплачені.
Порядок здійснення оплати визначений пунктом 4.4. договору, яким передбачено, що споживач зобов`язаний оплатити вартість спожитого ним природного газу до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.
Позивач стверджує, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" було виконано в повному обсязі взяті на себе зобов`язання, відповідно до договору, у строк та порядок передбачений договором, належним чином та в повному обсязі.
Отже, на виконання умов договору в період з 16.11.2021 по 19.12.2021 позивач поставив відповідачу природний газ в загальному об`ємі 8,75595 куб.м. Вартість отриманого газу за розрахунком позивача становить 430 889,27 грн (з урахуванням вартості транспортування). Відповідачем було здійснено єдину оплату в розмірі 56 236,66 грн. 23.12.2021, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 374 652,61 грн.
За прострочення виконання зобов`язання на підставі пункту 4.5. договору позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за загальний період прострочення з 01.01.2022 по 30.11.2022 в сумі 53 059,53 грн. На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за період прострочення з січня по листопад 2022 року у сумі 106 169,32 грн, а також 3% річних за період прострочення з 01.01.2022 по 30.11.2022 у сумі 9 547,63 грн. Вказане і є причиною спору.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ.
Судом встановлено, що типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно зі статтями 173, 174, 175 Господарського кодексу України, статтями 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, а відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно з частиною 2 статті 714 Цивільного кодексу України до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Частиною 2 статті 265 Господарського кодексу України визначено, що договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.
Тобто, виходячи з частини 2 статті 265 Господарського кодексу України та предмету договору, укладеного між позивачем та відповідачем, а також враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та укладеним між ними договором, який за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статей 712, 655-697 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України.
Отже, всі відносини між споживачем та постачальником після укладання договору регулюються Цивільним кодексом та іншими нормативними актами, а саме, Законом України "Про ринок природного газу", Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496, Типовим договором постачання природного газу постачальником "останньої надії", затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2501.
Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексів України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" є оплатним.
Так, умови щодо порядку здійснення оплати визначені в пункті 4.4. договору, яким передбачено, що споживач зобов`язаний оплатити вартість спожитого ним природного газу до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, в період з 16.11.2021 по 19.12.2021 позивачем був поставлений природний газ в загальному об`ємі 8,75595 куб.м., відповідачем оплачено частково в сумі 56 236,66 грн.
За розрахунком позивача заборгованість відповідача складає 374 652,61 грн., визначаючи вартість отриманого відповідачем газу позивач застосував тариф для непобутового споживача.
Суд погоджується із запереченнями відповідача та вважає помилковим розрахунок суми основного боргу, зроблений позивачем, з огляду на таке.
Як встановлено вище з посиланням на відповідні докази, наявні у матеріалах справи, Держаний вищий навчальний заклад «Дніпровський коледж залізничного
транспорту та транспортної інфраструктури є бюджетною установою.
Відповідно до п. 41-7. постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 р. № 1236, установлено з 1 жовтня по 30 листопада 2021р. граничну ціну на природний газ за договорами постачання між споживачами, що є бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо) та постачальником останньої надії - на рівні 16,8 гривні за 1 куб. метр (з урахуванням податку на додану вартість).
Отже ціна за отриманий відповідачем газ у спірний період має розраховуватись виходячи саме із тарифу 16,8 гривні за 1 куб. метр, тоді як позивач розраховував суму боргу виходячи із тарифу для непобутових споживачів.
В той же час доводи відповідача, що неправильний розрахунок суми боргу є підставою для відмови в позові є безпідставним.
В силу положень статей 525 та 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з нормами статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Виходячи з викладеного позовна вимога про стягнення суми основного боргу підлягає частковому задоволенню та складає за розрахунком суду 90 863,30грн.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача пені
Згідно з ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.
За визначенням ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Згідно з ч. ч. 4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
Відповідно до пункту 4.5. типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії" у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Позивачем правильно визначено період, за який нараховується пеня, проте оскільки невірно визначено суму на яку пеня нарахована, то судом проведено власний розрахунок, згідно з яким стягненню підлягає пеня на суму 90 863,30 грн за період з 01.02.2022 по 30.11.2022 в сумі 28 603,27 грн.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, законом установлено обов`язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов`язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та відсотків річних за весь час прострочення виконання зобов`язання.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у виді інфляційного нарахування на суму боргу та процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Отже, у розумінні положень наведеної норми позивач як кредитор, вправі вимагати стягнення у судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов`язання.
Оскільки нараховані позивачем суми інфляційних втрат та 3 % річних містять помилку стосовно суми на яку вони можуть бути нараховані, суд дійшов висновку про часткове стягнення з відповідача нарахованих компенсаційних виплат.
За розрахунком суду сума втрат від інфляції, що підлягає стягненню за період лютий-листопад 2022 складає 21 906,92 грн; сума 3% річних за період 01.02.2022-30.11.2022 складає 2 262,87 грн.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.
На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Отже, встановивши наявність особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення його, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.
З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в наступних сумах: основний борг у розмірі 90 863,30 грн; пеня у розмірі 28 603,27 грн, інфляційні втрати у розмірі 21 906,92 грн, 3% річних у розмірі 2 262,87 грн.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
Щодо судового збору.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 2 154,55 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Державного вищого навчального закладу "Дніпровський коледж залізничного транспорту та транспортної інфраструктури" (49006, м. Дніпро, пр-т Пушкіна, буд. 77-А; код ЄДРПОУ 01116118) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вулиця Шолуденка, буд. 1; код ЄДРПОУ 40121452) основний борг у розмірі 90 863,30 грн; пеню у розмірі 28 603,27 грн; інфляційні втрати у розмірі 21 906,92 грн, 3% річних у розмірі 2 262,87 грн, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 154,55 грн.
В решті позову відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано - 28.06.2023.
Суддя В.Г. Бєлік
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 22.05.2023 |
Оприлюднено | 03.07.2023 |
Номер документу | 111885842 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг енергоносіїв |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Бєлік Вікторія Геннадіївна
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Мороз Валентин Федорович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Бєлік Вікторія Геннадіївна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Бєлік Вікторія Геннадіївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні