Рішення

від 26.04.2023 по справі 160/500/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2023 року Справа № 160/500/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кадникової Г.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Морістон до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Морістон (далі ТОВ Морістон, позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування:

- рішення про коригування митної вартості товарів №UA110140/2021/0000043/1 від 28.10.2021 року;

- картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110140/2021/00246 від 28.10.2021 року.

В обґрунтуванні своїх позовних вимог зазначає, що представником декларанта було подано митну декларацію №UA110140/2021/012223 на підставі зовнішньоекономічного контракту. Відповідно до поданої декларації митна вартість була встановлена згідно до Комерційного Інвойсу №UE20210927 від 27.09.2021 року. Митна вартість товарів була визначена із застосуванням основного методу. На підставі поданих документів державною митною службою України Дніпровською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA110140/2021/0000043/1 від 28.10.2021 року, а також складено картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110140/2021/00246 від 28.10.2021 року. Позивач не погоджується із вищезазначиними рішеннями митного органу, вважає, що всі документи, передбачені законодавством, що підтверджують митну вартість товару були подані позивачем до митного органу. Посилання митного органу на розбіжності та неможливість застосування основного методу не відповідають дійсності та вказують на свідоме небажання митного органу виконувати свої функції належним чином.

Ухвалою суду позовну заяву залишено без руху на підставі ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, зі встановленням строку для усунення виявлених недоліків.

На виконання ухвали суду, позивачем усунуті виявлені недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 27.02.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що за результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, з урахуванням положень ст.337 МКУ, встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості (п.3 ст.53 МКУ). Декларанта повідомлено, що враховуючи виявлені у ході перевірки невідповідності та розбіжності у документах та відомостях, наданих до митного контролю, ненадання декларантом жодного документу згідно сформованого переліку, що спростовують зазначені розбіжності, основний метод визначення митної вартості товарів (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), неможливо застосувати. У зв`язку із неможливістю застосування першого методу визначення митної вартості товарів посадовою особою Дніпровської митниці було послідовно перейдено до другорядних методів визначення митної вартості.

У відповідності до п.3 ст.337 МКУ проведено контроль співставлення автоматизоване порівняння даних, які містяться в митній декларації або інших документах, поданої для митного оформлення, з даними, які містяться в електронних ресурсах ДФС.

У зв`язку з неможливістю застосування митної вартості, заявленої декларантом, митну вартість оцінюваного товару скориговано за другорядним методом визначення митної вартості 2ґ резервний метод, згідно з положеннями ст.64 МКУ, яка ґрунтується на митній вартості товарів за ЕМД від 26.02.2021 №UA100050/2021/362478 на рівні 6,83 дол/шт.

У зв`язку з неможливістю застосування митної вартості, заявленої декларантом, з урахуванням вищезазначеного прийнято Рішення про коригування митної вартості від 28.10.2021 №UA110140/2021/0000043/1.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши наведені сторонами доводи, суд виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ Морістон та United Electrical Appliance Co., LTD Китай був укладений зовнішньо-економічний контракт №UEA/MR-2021 від 01.09.2021 року.

За умовами контракту ТОВ Морістон (покупець) купує товар у United Electrical Appliance Co., LTD Китай (продавець).

Відповідно до п. 2.1. Контракту, ціна на товар встановлюється в доларах США і вказується в інвойсах на кожну окрему партію Товару.

Пунктом 2.4. Контракту визначено, що ціни на Товар включають в себе вартість самого Товару, упаковки, маркування, навантаження і його доставки до обумовленого умовам пункту.

Згідно п. 4.3. Контракту, оплата за товар може проводитися як на умовах передоплати, так і на умовах оплати інвойсу через 180 днів після отримання товару на склад Покупця в Україні, і це зазначається в інвойсі на конкретну партію товару.

На умовах та в рамках зовнішньо - економічного контракту між Товариством з обмеженою відповідальністю «МОРІСТОН» та United Electrical Appliance Co., Ltd", Китай №UEA/MR-2021 від 01.09.2021р. було організовано поставки товарів з Китаю до України, а саме мультиварки побутові в асортименті.

28.10.2021 року представником декларанта було подано митну декларацію №UA110140/2021/012223 (номер встановлений після коригування - №UA110140/2021/012238). Так, у митній декларації №UA110140/2021/012223 поданій декларантом, було зазначено загальну суму товарів за рахунком, відповідно до інвойсу (графа 22), що складала 5380,30USD. Також було визначено розмір ПДВ та ввізного мита, сума розрахована декларантом склала 45342грн.42 коп.

На підтвердження митної вартості товарів до митного органу було надано наступні документи:

- пакувальний лист (Packing list) Пакувальний лист від 27.09.2021;

- рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № UEA20210927 від 27.09.2021;

- коносамент (Bill of lading) № MRFB21100612 від 30.09.2021;

- декларація про походження товару (Declaration of origin) № UEA20210927 від 27.09.2021;

- автотранспортна накладна (Road consignment note) № 081107 від 27.10.2021;

- комерційна пропозиція (Commercial offer) Б/Н від 01.09.2021;

- прейскурант (прайс-лист) виробника товару Б/Н від 01.09.2021;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення №UEA/MR-2021 від 01.09.2021;

- інструкція від 01.09.2021;

- інформація морських агентів від 25.10.2021;

- копія митної декларації країни відправлення № 530420210041507184 від 30.09.2021;

- Митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів №UA110140/2021/012223 від 28.10.2021.

Відповідно до поданої декларації митна вартість була встановлена згідно до Комерційного Інвойсу № UEA20210927 від 27.09.2021 року. Митна вартість товарів була визначена із застосуванням основного методу.

На підставі поданих документів Державною митною службою України Дніпровською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA110140/2021/000043/l від 28.10.2021 року, а також складено картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110140/2021/00246 від 28.10.2021 року.

Рішенням про коригування митної вартості №UA110140/2021/000043/l від 28.10.2021 року було здійснено коригування вартості за одиницю товару, а саме:

Мультиварки побутові: мод.РМС-013 - 1240 шт.; (потужність 900 Вт, об`єм чаші 5 л).Торгівельна марка: PERFEZZA мод.І.МС-5913 - 1240 шт.; (потужність 900 Вт, об`єм чаші 5 л). Торгівельна марка: UBERTON. Виробник: United Electrical Appliance Co., Ltd.. Країна виробництва: Китай, CN.

Розрахована декларантом митна вартість товару становила 5332,00 USD (140611грн.24коп., за курсом валюти станом на момент подання декларації - 26,3712), а вартість митних платежів - 44995грн.59коп., внаслідок протиправних дій відповідача у вигляді коригування митної вартості загальна вартість товару склала 16938,40 USD (446685грн.93коп. за курсом валюти - 26,3712), а вартість митних платежів склала - 142939грн.49коп.

У спірному рішенні про коригування митної вартості товарів відповідачем зазначено про відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та вказані розбіжності, що слугували підставою для невизнання митної вартості товарів та їх коригування , які полягають у наступному.

Відповідно до п. 4.3. контракту від 01.09.2021 № UEA/MR-2021 оплата за товар може проводитися як на умовах передоплати, так і на умовах оплати інвойсу через 180 днів після отримання товару на склад Покупця в Україні, і це зазначається в інвойсі на конкретну партію Товару. Відповідно до інвойсу від 27.09.2021 № UEA20210927 умови оплати зазначені як: 180 днів з моменту поставки партії товарів. Наданий декларантом переклад вищевказаного рахунку не відповідає вимогам п.2.5 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом МФУ від 30.05.12 №631, відповідно до якого правильність перекладу документів, що надаються декларантом відповідно до статті 254 МКУ, засвідчується шляхом вчинення напису "Перекладено вірно", проставленням особистого підпису особи, яка здійснила переклад, та печатки підприємства, співробітник якого зробив переклад. Необхідно зазначити, що переклад інвойсу від 27.09.2021 № UEA20210927, всупереч вищевказаним вимогам має печатку продавця, проставлення якої можливе лише на документах, які видав продавець. До того ж, вказана схема розрахунків за поставлений товар може свідчити про наявність додаткових умов та домовленостей, які унеможливлюють підтвердження заявленої ціни товарів як такої, що базується на дійсній вартості згідно статті VII ГАТТ. Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (далі - ГАТТ) оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару. Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Враховуючи зазначене, заявлений рівень вартості не обчислюється як ціна, що фактично сплачена.

Декларантом у графі 21 ЕМД від 28.10.2021 №UA110140/2021/012223 заявлено морське судно - JULIUS-S, що не відповідає відомостям морського коносаменту, в якому зазначено інше судно Maersk Hidaldo 136 W. Вищевказане може свідчити про перевантаження товару та пов`язані з цим витрати на навантажувально-розвантажувальні роботи, що є складовими митної вартості, а також на наявність додаткових транспортних документів, що відображають факт перевантаження товару з одного морського судна на інше, та які не були надані до митного оформлення. Документи, підтверджуючі витрати, пов`язані з перевантаженням товару з одного транспортного засобу на інший до митного оформлення не надавались та не надіслані в рамках консультації, що унеможливило проведення обчислення повноти включення транспортної складової при формуванні заявленої декларантом ціни товару.

У графі 44 ЕМД декларантом заявлено характер угоди-контракт з виробником (4104).У відповідності до Наказу Міністерства фінансів України від 20.09.2012 № 1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій» код документа 4104 це зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів.

Згідно інвойсу від 27.09.2020 № UEA20210927 комерційні умови поставки заявленого товару DAP Дніпро. За заявленими умовами поставки, продавець зобов`язаний за власний рахунок укласти договір перевезення до вказаного місця призначення (в даному випадку м. Дніпро), а також оплатити всі витрати до поіменованого пункту. З урахуванням правил Інкотермс 2010, Коментаря Міжнародної торгово-промислової палати (ICC) до правил Інкотермс 2010, продавцем оплачено всі витрати і фрахт до порту призначення - порт Південний, Україна, без вивантаження, тоді як за задекларованими в Україні умовами поставки - DAP Дніпро, продавець зобов`язаний за власний рахунок укласти договір перевезення до вказаного місця призначення м. Дніпро, а також оплатити додаткові витрати, які стягуються вантажно розвантажувальними комплексами (терміналами) у порту. Отже, включення у митну вартість товару витрат по його доставці з порту Південний до м. Дніпро (за умовами DAP Дніпро) декларантом не підтверджено. У наданій експортній декларації зазначені умови поставки CFR. При цьому, заявлена вартість партії товарів на умовах CFR відповідає відомостям комерційного рахунку від 27.09.2020 № UEA20210927, в якому така сама вартість товару визначена на умовах DAP. Зазначене свідчить про не включення до ціни товару всіх транспортних витрат.

Наданий прайс-лист має суб`єктивний характер відповідно до вимог статті 52 МКУ адже має умови поставки DAP Дніпро, а не для будь-якого покупця Також, митниця вважає за необхідне зазначити що заявлена декларантом Позивача митна вартість товару мультаварки на умовах поставки DAP (з урахуванням витрат на транспортування) на рівні 2,15 дол/шт., що в перерахунку на гривневий еквівалент складає 56,69 грн/шт., викликала обґрунтовані сумніви щодо достовірності заявлених відомостей.

Декларант листом від 28.10.2021 надав виключно комерційну пропозицію від 01.09.2021 та повідомив митницю про відсутність додаткових документів у підтвердження заявленої митної вартості товару. Митницею повідомлено декларанта про те, що надана комерційна пропозиція продавця від 01.09.2021 не містить відомостей щодо виробника товару, торгівельної марки запасних частин до мультиварок, умов оплати та поставки товарів, а тому не спростовує виявлені митним органом розбіжності та невідповідності заявленим відомостям.

У зв`язку із неможливістю застосування першого методу визначення митної вартості товарів посадовою особою Дніпровської митниці було послідовно перейдено до другорядних методів визначення митної вартості.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.49 Митного кодексу України (далі - МК України), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.2 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Згідно ч.ч.2, 3 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч.5 ст.53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Згідно ч.1 ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до ч.ч.2,3,5 ст.57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Відповідно до ч.6 ст.57 МК України при цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п.2 ч.1 ст.57 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч.2,3 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч.1 ст.58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

З системного аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на декларантові. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей може витребувати додаткові документи.

Суд зазначає, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст.58 МК України.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Однак, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Водночас, навіть у разі витребування додаткових документів, митний орган має враховувати, що ненадання їх повного пакету може бути підставою для коригування митної вартості лише тоді, коли подані документи є недостатніми або такими, що в сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації про заявлену митну вартість.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції, викладеній в постановах Верховного Суду від 20.02.2018 по справі 809/1884/16, від 03.04.2018 по справі 826/8797/16, від 19.03.2019 по справі 810/4116/17, від 13.10.2020 по справі № 826/13139/15.

В даному випадку підставою для здійснення коригування митної вартості заявленого до митного оформлення товару за митною декларацією в бік збільшення ціни товару із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості (резервного) стали висновки митного органу про те, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості придбаного ТОВ «Морістон» та на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості, містять розбіжності, та ненадання декларантом документів згідно із сформованим переліком на підтвердження заявленої митної вартості товару.

Так, що між ТОВ Морістон та United Electrical Appliance Co., LTD Китай був укладений зовнішньо-економічний контракт №UEA/MR-2021 від01.09.2021 року (далі - контракт).

За умовами контракту ТОВ Морістон (покупець) купує товар у United Electrical Appliance Co., LTD Китай (продавець).

Відповідно до п. 2.1. Контракту, ціна на товар встановлюється в доларах США і вказується в інвойсах на кожну окрему партію Товару.

Пунктом 2.4. Контракту визначено, що ціни на Товар включають в себе вартість самого Товару, упаковки, маркування, навантаження і його доставки до обумовленого умовам пункту.

Згідно п. 4.3. Контракту, оплата за товар може проводитися як на умовах передоплати, так і на умовах оплати інвойсу через 180 днів після отримання товару на склад Покупця в Україні, і це зазначається в інвойсі на конкретну партію товару.

На підтвердження оплати товару до суду надано копію рахуноку-фактури (інвойс) (Commercial invoice) № UEA20210927 від 27.09.2021року.

При цьому, умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку, з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Щодо відмінностей між заявленим у графі 21 ЕМД морським судном та зазначеного у наданому морському коносаменті «JULIUS-S», зазначення у наданій експортній декларації умов поставки CFR суд виходить з наступного.

Позивачем було надано до митного оформлення коносамент (Bill of lading) № MRFB21100612 від 30.09.2021 в якому зазначено судно «MAESK HIDALGO 136W», надані документи з яких вбачається інформація щодо морських агентів, місцезнаходження контейнеру та інформація про навантаження та перевантаження.

Як вбачається з наданих товаросупровідних документів, зокрема, контракту та інвойсу від 27.09.2020 № UEA20210927 комерційні умови поставки заявленого товару DAP Дніпро.

Так, за заявленими умовами поставки, продавець зобов`язаний за власний рахунок укласти договір перевезення до вказаного місця призначення (в даному випадку м. Дніпро), а також оплатити всі витрати до поіменованого пункту.

Тобто, всі витрати на перевезення, необхідні для доставки товару в узгодженому місці призначення даному випадку (м. Дніпро) несе продавець, і, відповідно, є невід`ємною складовою митної вартості товару, що оцінюється.

Відповідно до міжнародних правил перевезення Інкотермс DAP вимагає від продавця виконання митних формальностей для вивозу.

Відповідно до п.11.1 контракту, всі терміни та визначення даного Контракту відповідають термінам і визначенням, підготовленим Міжнародною торговою палатою і наведені в збірнику торгових термінів ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року.

Відповідно до правил Інкотермс 2010, термін Delivered at. Place (DAP), скорочено (Постачання в місці призначення) означає, що продавець виконав своє зобов`язання з постачання тоді, коли він надав покупцеві товар, випущений в митному режимі експорту та готовий до розвантаження з транспортного засобу, який прибув у вказане місце призначення. Умови постачання DAP покладають на продавця обов`язки нести всі витрати й ризики, пов`язані з транспортуванням товару в місце призначення, включаючи (де це буде потрібно) будь-які збори для експорту з країни відправлення.

Отже, умовами поставки передбачено, що обов`язок нести всі витрати й ризики, пов`язані з транспортуванням товару, у тому числі перевантаження, несе постачальник, ціна за товар була визначена з огляду на умови постачання, транспорті витрати включені в митну вартість товару.

При цьому, не зазначення в контракті про зарахування даних витрат до загальної суми контракту (ціни товару) протилежного не доводить, оскільки сторони контракту, узгодивши умови поставки товару згідно з офіційними правилами Інкотермс 2010, тим самим встановили, що витрати на транспортування входять до ціни товару.

За таких обставин, вимоги митниці про необхідність надання декларантом додаткових документів на підтвердження витрат пов`язаних з перевантаженням товару з одного транспортного засобу є неправомірними.

При цьому, надання документів, що підтверджують навантаження, перевантаження та інші дії пов`язані з транспортуванням товару також не є обов`язковими документами, що підтверджують заявлену митну вартість товарів враховуючи умови поставки товару та включення даних витрат до ціни товару.

Згідно з положеннями ст.6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Відповідно до ч.1 ст.6 Господарського кодексу України загальними принципами господарювання в Україні є: забезпечення економічної багатоманітності та рівний захист державою усіх суб`єктів господарювання; свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом; вільний рух капіталів, товарів та послуг на території України; обмеження державного регулювання економічних процесів у зв`язку з необхідністю забезпечення соціальної спрямованості економіки, добросовісної конкуренції у підприємництві, екологічного захисту населення, захисту прав споживачів та безпеки суспільства і держави; захист національного товаровиробника; заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

Згідно з положеннями ст.ст.179, 189, 190 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначити зміст договору на основі вільного волевиявлення; суб`єкти господарювання можуть використовувати у господарській діяльності вільні ціни; ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін; вільні ціни визначаються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб`єкта господарювання.

Відповідно до ч.3 ст.318 МК України митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Ця норма також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 року №3018-VI "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у ст.8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності та інших.

При цьому, суд враховує, що приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованого позивачем товару за резервним методом, митниця не вказала, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навела порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення відповідачем частини другої статті 55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.

У зв`язку з цим неподання позивачем (декларантом) запитуваних (витребуваних) відповідачем додаткових документів з об`єктивних причин, зокрема з причин їх невизначеності та відсутності, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не може бути достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування відповідачем іншого методу визначення митної вартості, а також не може бути підставою для прийняття оскаржуваного рішення та здійснення коригування митної вартості та картки відмови у митному оформленні.

Також, суд звертає увагу, що проведений відповідачем у відповідності до п.3 ст.337 МК України контроль співставлення-автоматизованого порівняння даних, які містяться в митній декларації або інших документах, поданої для митного оформлення, з даними, які містяться в електронних ресурсах ДФС, не свідчить про неправильність визначення митної вартості позивачем, оскільки вона залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

З урахуванням зазначеного, суд прийшов до висновку, що митний орган не навів доказів того, що документи подані декларантом є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів. В поданих при митному оформленні товарів документах відсутні розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що підлягала сплаті за цей товар, а тому не може бути підставою для прийняття оскаржуваного рішення та здійснення коригування митної вартості.

Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

В той же час, ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов`язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

На підставі ч.1 ст.139 КАС України, з урахуванням задоволення позовних вимог у повному обсязі, підлягають стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судові витрати у розмірі 5368грн. 00коп., сплата яких підтверджується платіжними дорученнями №826 від 28.12.2022 та №859 від 23.01.2023.

Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Морістон до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA110140/2021/0000043/1 від 28.10.2021 року.

Визнати протиправним та скасування картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110140/2021/00246 від 28.10.2021 року.

Стягнути з Дніпровської митниці (49000, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22, код ЄДРПОУ 43971371) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МОРІСТОН» (49022, м. Дніпро, вул. Молодогвардійська, будинок 12А, офіс 12, код ЄДРПОУ 41630273) судовий збір у розмірі 5368грн. 00коп. (п`ять тисяч триста шістдесят вісім гривень 00коп).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Г. В.Кадникова