Рішення

від 23.06.2023 по справі 756/14399/20

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

23.06.2023 Справа № 756/14399/20

УКРАЇНА

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Унікальний №756/14399/20

Провадження №2/756/233/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2023 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва, в складі:

головуючого судді Диби О.В.,

за участю секретаря Колесник А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шелнет»</a>, третя особа: ОСОБА_2 , про витребування майна із чужого незаконного володіння, -

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся із позовом до відповідача про витребування майна із чужого незаконного володіння, в якому зазначив, що 03.03.2007 позивач набув у власність та зареєстрував за собою дві житлові квартири: квартира загальною площею 135,7 кв.м, житловою площею 69,3 кв.м, за адресою АДРЕСА_1 , та квартира загальною площею 224,2 кв.м, житловою площею 115,3 кв.м, за адресою АДРЕСА_2 .

Проте як стало відомо позивачу у листопаді 2017 року, право власності на належні йому квартири було переоформлено на невідому особу ОСОБА_2 на підставі договорів купівлі-продажу від 20.11.2007 та від 21.09.2007, посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мойсеєнко Т.О.

Дізнавшись про факт переоформлення належного йому нерухомого майна на іншу особу позивач звернувся до поліції із заявою про вчинення кримінального правопорушення, на підставі якої 04.11.2017 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне провадження №12017100050010222 за фактом вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 190 КК України.

Згодом право власності на спірні квартири державним реєстратором філії КП Мирнопільської сільської ради «Результат» у м. Києві зареєстровано за відповідачем на підставі протоколу серія та номер №3, виданого 14.11.2017 ТОВ «Шелнет», акту оцінки майна, що передається до статутного капіталу від 14.11.2017 та акту прийому-передачі майна серія та номер №01 від 14.11.2017.

На підставі викладеного, оскільки спірне майно незаконно вибуло із власності позивача на підставі підроблених документів, позивач просить суд витребувати від відповідача на свою користь квартиру загальною площею 135,7 кв.м, житловою площею 69,3 кв.м, за адресою АДРЕСА_1 , та квартиру загальною площею 224,2 кв.м, житловою площею 115,3 кв.м, за адресою АДРЕСА_2 , а також стягнути з відповідача судові витрати.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 19.11.2020 у справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 24.05.2021 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору залучено ОСОБА_1 .

Ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання від 29.06.2021, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 01.06.2022 провадження у справі зупинено до залучення до участі у справі правонаступників ОСОБА_3 , який вибув з процесу у зв`язку зі смертю.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 08.08.2022 провадження у справі поновлено, справу призначено до розгляду у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 23.09.2022 до участі у справі в якості правонаступників позивача залучено ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .

Ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання від 13.03.2023, ОСОБА_4 виключено зі складу позивачів у справі, оскільки вона відмовилася від прийняття спадщини.

У судовому засіданні позивач та її представники просили задовольнити позовні вимоги у повному обсязі посилаючись на обставини викладені у позові.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, в матеріалах справи міститься відзив відповідача на позов, в якому він просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідач є добросовісним набувачем. Вказував, що позивач знав про відчуження спірних квартир, оскільки здавав їх в оренду та отримував за це грошові кошти з обов`язком в подальшому укласти договори купівлі-продажу квартир. Зазначав про необхідність застосування наслідків спливу строків позовної давності.

Третя особа ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази. Звертався до суду із заяво у якій вказував на те, що всі юридично значимі дії стосовно спірного майна, були вчинені правомірно.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_5 суду показав, що у 2015 році давав свідчення в Управлінні поліції, в той час був студентом. Зазначив, що за невеликі гроші вони підписували документи у приватного нотаріуса у нотаріальній конторі на Позняках, про які документи йшла мова йому невідомо, документи були надруковані дрібним шрифтом. Вказував, що у створенні ТОВ «Шелнет» участі не приймав, нічого про це товариство не знає, тільки видавав довіреності невідомим особам.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні суду показала, що їй відомо щодо використання у шахрайський спосіб її паспорта, який вона загубила ще у 2017 році. Повідомила, що про ТОВ «Шелнет» їй нічого невідомо, жодних документів вона не підписувала. Власності на частку у статутному капіталі відповідача не набувала та не продава.

Заслухавши пояснення учасників, свідків, повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що квартира загальною площею 135,7 кв.м, житловою площею 69,3 кв.м, за адресою АДРЕСА_1 , та квартира загальною площею 224,2 кв.м, житловою площею 115,3 кв.м, за адресою АДРЕСА_2 , належали ОСОБА_3 на праві приватної власності на підставі свідоцтв про право власності виданих 03.03.2007 Головним управлінням житлового забезпечення (а.с.35-38, т.І).

З відповідей КП «Київського міського бюро технічної інвентаризації» №062/14-13635 від 06.11.2017 та №062/14-13650 від 07.11.2017 убачається, що спірні квартири зареєстровані у бюро за ОСОБА_3 , заяв на виготовлення довідок-характеристик у 2007 році до бюро не надходило (а.с.46,47, т.І).

Водночас, як встановлено судом, 21.09.2007 між ОСОБА_3 (продавець) та ОСОБА_2 (покупець) укладено договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мойсеєнко Т.О. на бланку серія ВЕХ №270242, згідно якого продавець продав, а покупець купив квартиру АДРЕСА_3 (а.с.39-40, т.І).

20.11.2007 між ОСОБА_3 (продавець) та ОСОБА_2 (покупець) укладено договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мойсеєнко Т.О. на бланку серія ВКА №966895, згідно якого продавець продав, а покупець купив квартиру АДРЕСА_4 (а.с.41-42, т.І).

Як встановлено п.15 вказаних договорів, вони укладаються зі згоди дружини продавця ОСОБА_1 .

При цьому, згідно свідоцтва про укладення шлюбу серія НОМЕР_1 , виданого 07.06.1997 Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з Державним Центром розвитку сім`ї, ОСОБА_1 дійсно уклала шлюб з ОСОБА_3 , проте прізвище дружини після укладення шлюбу було змінено на ОСОБА_1 (а.с.29, т.І).

Згідно інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №102711410 від 06.11.2017 та №102704594 від 06.11.2017, спірні квартири були зареєстровані на праві приватної власності за ОСОБА_2 (а.с.21-24, т.І).

Згідно висновку ТОВ «Київський експертно-дослідний центр» №14612 від 12.03.2018 (а.с.48-59, т.І), підписи від імені ОСОБА_3 у графі «Продавець» у технічних копіях договорів купівлі-продажу квартири від 21.09.2007 та від 20.11.2007 виконані не ОСОБА_3 , а іншою особою із застосуванням технічних прийомів, зокрема, шляхом перерисовки на просвіт один з одного та (або) з якогось підпису ОСОБА_3 . Рукописні записи « ОСОБА_3 » у графі «Продавець» у технічних копіях договорів купівлі-продажу квартири від 21.09.2007 та від 20.11.2007 виконані не ОСОБА_3 , а іншою особою із застосуванням технічних прийомів, зокрема, шляхом перерисовки на просвіт один з одного та (або) з якогось запису або з наслідуванням почерку ОСОБА_3 .

З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_3 03.11.2017 звертався до Оболонського УП ГУНП із заявою про вчинення кримінального правопорушення, на підставі чого 04.11.20177 до Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесено відомості про кримінальне провадження №12017100050010222 (а.с.18-20, 43, т.І).

Згідно наданої старшому слідчому СУ НП у м. Києві Севруку Т.Р. відповіді Головного територіального управління юстиції у м. Києві №21376/4-17 від 06.11.2017 (а.с.44,45, т.І), діяльність приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мойсеєнко Т.О. з 06.09.2016 припинена. У зв`язку з надходженням заяви приватного нотаріуса щодо неможливості передачі документів нотаріального діловодства та архіву було створено комісію щодо вилучення та передачі документів та архіву приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мойсеєнко Т.О. до Київського державного нотаріального архіву. Згідно доповідної записки, долученої до вказаної відповіді, спеціальний бланк нотаріальних документів ВКА №966895 використано 20.11.2007 під інший договір відчуження нерухомого майна, а щодо використання спеціального бланка нотаріальних документів ВЕХ №270242 у реєстрах вчинення нотаріальних дій за 2007 рік записів не знайдено.

Крім того, як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 також звертався до ОСОБА_2 з позовом про визнання договору недійсним і скасування запису.

Згідно відповіді Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) №1348/6-20 від 12.05.2020 (а.с.80, т.І), 21.09.2007 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мойсеєнко Т.О. не вчинялись нотаріальні дії за участю ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , а спеціальний бланк нотаріальних документів серії ВЕХ №270242 був використаний для вчинення іншої нотаріальної дії.

З відповіді Київського державного нотаріального архіву №1520/01-21 від 15.05.2020 (а.с.83, т.І) убачається, що у справі №02-33 «Реєстр для реєстрації нотаріальних дій» приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мойсеєнко Т.О. міститься запис про посвідчення договору дарування квартири від 21.09.2007 викладеного на спеціальному бланку ВЕХ №270242, сторонами договору є інші особи.

З відповіді Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) №40794/6-20 від 19.11.2020 убачається, що 20.11.2007 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мойсеєнко Т.О. використано спеціальний бланк нотаріальних документів серії ВКА №966895 для посвідчення договору купівлі-продажу кватири за адресою відмінною у запиті та за участю інших осіб (а.с. 154, т.І).

Судом вживалися заходи стосовно отримання оригіналів договір купівлі - продажу для процесуальної перевірки обставин, на які посилаються учасники однак, вони не призвели до позивних результатів.

Згідно ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

За змістом ч.ч.1,4 ст. 202, ч.3 ст. 203 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно ч.7 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до положень ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів). У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує частинам другій, третій статті 215 ЦК України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є невчиненими. Разом із тим, у випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення.

До таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц.

Таким чином, враховуючи, що є всі підстави вважати, що ОСОБА_3 не підписував договорів купівлі-продажу спірних квартир, і відповідно не погоджував істотні умови вказаних договорів, суд приходить до висновку про те, що договори купівлі-продажу спірних квартир є неукладеними.

Посилання сторони відповідача про те, що висновок експерта наданий стороною позивача не є належним доказом, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи. Крім того, суд зауважує, що відповідач не був позбавлений права та можливості звернутися до суду з відповідним клопотанням про призначення експертизи, проте своїм правом не скористався.

Судом встановлено, що згідно довіреності від 22.06.2015 (а.с.142-143, т.ІІ) посвідченої 25.05.2017 державним нотаріусом Двадцять першої київської державної нотаріальної контори Шовкошитньою В.В., ОСОБА_5 уповноважив ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 представляти свої інтереси з питань пов`язаних з реєстрацією будь-яких юридичних осіб, в яких він виступає учасником, засновником, власником, членом, захистом інтересів та розпорядженням належними йому частками у статутному фонді юридичних осіб та корпоративними правами.

Згідно довіреності від 22.06.2015 (а.с.144-145, т.ІІ) посвідченої 25.05.2017 державним нотаріусом Двадцять першої київської державної нотаріальної контори Шовкошитньою В.В., ОСОБА_12 уповноважив ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 представляти свої інтереси з питань пов`язаних з реєстрацією будь-яких юридичних осіб, в яких він виступає учасником, засновником, власником, членом, захистом інтересів та розпорядженням належними йому частками у статутному фонді юридичних осіб та корпоративними правами.

На підставі протоколу №1 загальних зборів ТОВ «Шелнет» від 31.05.2017 створено ТОВ «Шелнет», учасниками якого виступили ОСОБА_5 та ОСОБА_12 в особі їх уповноваженого представника ОСОБА_11 (а.с.146-147, т.ІІ).

На підставі протоколу №2 загальних зборів ТОВ «Шелнет» від 07.11.2017 учасники товариства ОСОБА_5 та ОСОБА_12 в особі їх уповноваженого представника ОСОБА_11 здійснили продаж своїх часток у статутному капіталі товариства ОСОБА_2 (а.с.149-150, т.ІІ), що також підтверджується відповідними договорами купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Шелнет» від 07.11.2017 (а.с.151-154, т.ІІ).

Згідно протоколу №3 загальних зборів ТОВ «Шелнет» від 14.11.2017 сформовано збільшений статутний капітал товариства шляхом внесення до нього спірних квартир (а.с.156-157, т.ІІ).

Як убачається з акту №01 прийому-передачі майна ТОВ «Шелнет» від 14.11.2017 (а.с.135, т.І), учасник товариства ОСОБА_2 передав, а директор товариства ОСОБА_2 прийняв у власність спірні квартири.

Згідно інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №230101912 від 28.10.2020 та №230179336 від 29.10.2020, спірні квартири були зареєстровані на праві приватної власності за ТОВ «Шелнет» (а.с.25-28, т.І).

Окрім того, суд звертає увагу на те, що постановою Київського апеляційного суду від 04.05.2023 у справі за позовом ОСОБА_3 , правонаступником якого є ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ТОВ «Шелнет», ОСОБА_13 про визнання договору недійсним та скасування запису про державну реєстрацію права власності рішення Оболонського районного суду м. Києва від 04.10.2021 було скасовано. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 , правонаступником якого є ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ТОВ «Шелнет», ОСОБА_13 про визнання договору недійсним та скасування запису про державну реєстрацію права власності було відмовлено.

Київський апеляційний суд установив, що спірний договір купівлі - продажу від 20.10.2007 стосовно квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 є неукладеним, тому підстав для визнання його недійсним немає (а.с. 124 - 137, т. ІІ).

Таким чином, сукупність вказаних обставин свідчить про те, що ОСОБА_3 не підписував договорів купівлі - продажу спірних об`єктів та не виявляв свого волевиявлення на такі дії, що у свою чергу свідчить про неукладеність таких договорів та вибуття з права власності спірних об`єктів від законного власника поза його волею.

За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Отже, оскільки договори купівлі-продажу спірних квартир є неукладеними, не породжують юридичних наслідків, у ОСОБА_2 не виникло прав та обов`язків щодо спірних квартир, він не набув права власності на них, а тому не мав права їх відчужувати до статутного капіталу ТОВ «Шелнет».

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Згідно із ст. 330 ЦК України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

У відповідності до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ч.1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

З матеріалів справи убачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, після його смерті заведено спадкову справу №4/2022, єдиним спадкоємцем ОСОБА_3 є його дружина ОСОБА_1 (а.с.54, 65-77, т.ІІ).

Оскільки волевиявлення законного власника на відчуження спірного майна не було, спірні квартири АДРЕСА_5 та АДРЕСА_3 незаконно вибули з його володіння, а тому підлягають витребуванню від відповідача на користь позивача.

Твердження відповідача про те, що він є добросовісним набувачем не є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Посилання сторони відповідача на пропуск стороною позивача строку позовної давності спростовується матеріалами справи з урахуванням приписів п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України. Окрім того суд звертає увагу на те, що право власності на спірні квартири третьою особою були зареєстровані лише у жовтні 2017 року, а позивач звернувся до суду у листопаді 2020 (в період дії п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України), то наслідки спливу строків позовної давності застосування не підлягають.

Суд зауважує, що встановлений ст.388 ЦК України механізм витребування власником майна у добросовісного набувача не може розглядатися як протиправне позбавлення права власності у розумінні ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та відповідної практики Європейського суду з прав людини.

Крім того, відповідно до норм чинного законодавства відповідач не позбавлений можливості відновити свої права шляхом звернення до суду з позовом до продавця спірного майна за договором купівлі-продажу з майновими вимогами про відшкодування збитків, завданих вилученням квартир.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про витребування від відповідача спірних квартир.

Інші наявні в матеріалах справи докази висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 263-265, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шелнет»</a> (04128, м. Київ, вул. Туполєва, 15-Е, код ЄДРПОУ 41367454), третя особа: ОСОБА_2 (дата народження невідомо, РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_6 ) про витребування майна із чужого незаконного володіння - задовольнити.

Витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю «Шелнет»</a> (04128, м. Київ, вул. Туполєва, 15-Е, код ЄДРПОУ 41367454) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) квартиру, загальною площею 135, 7 кв. м., житловою площею 69, 3 кв. м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1388602980000).

Витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю «Шелнет»</a> (04128, м. Київ, вул. Туполєва, 15-Е, код ЄДРПОУ 41367454) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) квартиру, загальною площею 224,2 кв. м., житловою площею 115,3 кв. м., розташованої за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1388657980000).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шелнет»</a> (04128, м. Київ, вул. Туполєва, 15-Е, код ЄДРПОУ 41367454) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 10 510 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Повний текст судового рішення складено 23.06.2023.

Суддя: Олексій ДИБА