Постанова

від 13.06.2023 по справі 344/1119/20

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 344/1119/20

Провадження № 22-ц/4808/438/23

Головуючий у 1 інстанції Пастернак І. А.

Суддя-доповідач Максюта

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2023 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

головуючого (суддя-доповідач) Максюти І.О.,

суддів Василишин Л.В., Фединяка В.Д.,

секретаря Возняк В.Д.,

з участю особи, яка подала апеляційну скаргу, позивача ОСОБА_1 , представників відповідача Вищого художнього професійного училища №3 в м.Івано-Франківську Козин Л.В. і адвоката Говзана М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вищого художнього професійного училища №3 в м.Івано-Франківську про скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення і відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду, ухвалене суддею Пастернак А.І., 19 жовтня 2022 року, повний текст якого складено 28 жовтня 2022 року, повний текст якого складено 28 жовтня 2022 року,

в с т а н о в и в:

У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Вищого художнього професійного училища №3 в м.Івано-Франківську про скасування наказу в.о. директора Вищого художнього професійного училища №3 в м.Івано-Франківську №3 від 05.07.2019 року №75-ОС Про оголошення догани, стягнення моральної шкоди в розмірі 6000 грн та стягнення судових витрат.

Позовні вимоги мотивував тим, що з 1986 року працює у Вищому художньому професійному училищі № 3 м. Івано-Франківськ на посаді майстра виробничого навчання. Наказом в.о. директора ВХТУ № 3 від 05.07.2019 року № 75-0С йому оголошено догану за систематичне порушення трудової дисципліни (відсутність на роботі без поважної причини з 16 год. 15хв. до 17год. 15хв. 02.07.2019 року).

Вважає наказ відповідача незаконним і таким, що винесений з особистих мотивів директора, оскільки він не порушував трудової дисципліни та не вчиняв жодних порушень, а належним чином і в повному об`ємі виконував всі свої посадові обов`язки. У наказі зазначено лише посилання на відсутність на роботі протягом години часу, однак відсутні підтверджуючі матеріали щодо систематичності порушення ним трудової дисципліни.

Згідно наказу догану йому оголошено за систематичне порушення трудової дисципліни, однак не надано підтверджуючих матеріалів щодо систематичності порушення ним трудової дисципліни, а тільки посилання на відсутність на роботі протягом години часу. Покарання за систематичне порушення трудової дисципліни не відповідає обставинам справи.

Його відсутність в майстерні на час її відвідування заступником директора не є фактом його відсутності в училищі, тобто на роботі. Його тимчасове відлучення, в тому числі телефонного дзвінка та для фізіологічних потреб, тощо не може трактуватись як систематичне порушення трудової дисципліни.

Оскільки він незаконно притягнутий до дисциплінарної відповідальності, і порушення його прав та гарантій як працівника призвели до значних моральних страждань, втрати впевненості в завтрашньому дні та побоюваннях його незаконного звільнення з боку дирекції училища, де він працює, що призводить до необхідності прикладання ним додаткових зусиль по організації свого життя, вважає, що наявні підстави для відшкодування йому моральної шкоди в розмірі 6000 грн.

Просив поновити пропущений строк для повторного подання позову та прийняти позовну заяву для розгляду з підстав, зазначений у заяві про поновлення пропущеного строку. Скасувати наказ в.о. директора Вищого художнього професійного училища №3 в м.Івано-Франківську «Про оголошення догани» №3 від 05.07.2019 року №75-ОС. Стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду в розмірі 6000 грн. Судові витрати покласти на відповідача (а.с.а.с.2-4, 8-9).

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 28 жовтня 2022 року у задоволенні позову відмовлено (а.с.150-153).

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій посилається на порушення норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що суд не дослідив яке саме робоче місце визначено позивачу і чи зобов`язаний він перебувати весь робочий час на одному місці без відвідування інших підрозділів закладу (відділ кадрів, бухгалтерія, майстерня, тощо), виконання розпоряджень керівництва чи прохань і допомога співробітникам, відлучень на біологічні потреби (пиття води, туалет, тощо). При цьому суд робить суттєву помилку щодо ототожнення роботи та робочого місця, адже позивачу не визначено конкретного місця перебування в учбовому закладі.

Вказує, що службові записки від 29.03.2019 року, 01.04.2019 року, 10.04.2019 року, на які посилається суд, не є достовірними доказами в розумінні ст.79 ЦПК України, так як дисциплінарне порушення може бути підтверджене певними засобами доказування, якими в даному випадку, можуть бути тільки накази про оголошення догани. В матеріалах справи відсутні накази про оголошення догани позивачу за попередні періоди праці.

Суд не надав значення та не дослідив, що позивач в поясненні зазначив свідків, які бачили його на роботі 02 липня 2019 року, а роботодавець провів службове дослідження. Суд не звернув увагу на той факт, що в.о. директора пише службову записку 02 липня 2019 року, адже робочий час закінчився (зазначено відсутність позивача 02.07.2019 року до 17 год 15 хв.), а вже 03 липня 2019 року позивачу оголошено догану та складено сфальсифікований акт про відмову від пояснення, хоча пояснення надано 04 липня 2019 року та суд не дослідив дані обставини. Крім того, суд не з`ясував чому з оспорюваним наказом позивача ознайомлено аж 08 липня 2019 року (за його письмовою вимогою).

Також апелянт вказує, що перебування його на роботі підтверджується наявністю ключа в дверях майстерні і для доведення факту відсутності працівника адміністрація на роботі могла забрати ключі.

Просив рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити (а.с.160-162).

Відзив на апеляційну скаргу не подано, що відповідно до ч.2 ст.360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

В силу ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, але апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення особи, яка подала апеляційну скаргу, позивача ОСОБА_1 , представників відповідача Вищого художнього професійного училища №3 в м.Івано-Франківську Козин Л.В. і адвоката Говзана М.М., дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає її необґрунтованою, виходячи з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд виходив з положень ст.ст.147-149, 150 КЗпП України, встановивши, що оспорюваний наказ видано на підставі встановлених фактичних порушень позивачем трудової дисципліни (у зв`язку з відсутністю працівника на робочому місці без підтвердження поважності причин, і в межах видів санкцій за порушення трудової дисципліни та строків їх застосування, які передбачені ст.ст.147,148 КЗпП України), яким не доведено належними та допустимими доказами поважність причин його відсутності на робочому місці чи погодження такої відсутності із керівництвом закладу, дійшов висновку про необґрунтованість та недоведеність позовних вимог.

Зважаючи на те, що під час розгляду справи не було встановлено обставин, які свідчать про порушення прав ОСОБА_1 , суд дійшов висновку про відмову у застосуванні положень ч. 4 ст. 267 ЦК України. Оскільки позовні вимоги в цій частині є похідними від первісних вимог, тому також не підлягають задоволенню.

З такими висновками суду першої інстанції не погоджується апеляційний суд, оскільки судом не повно встановлені обставини справи та не розглянуте питання щодо поновлення строків звернення до суду.

Згідно ч.1 ст.233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення.

Відповідно до ст.234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.

Встановлено,що ОСОБА_1 подав позов 27 січня 2020 року (повторно). При цьому він клопотав перед судом про його поновлення, зазначаючи, що це звернення є повторним, так як вчасно поданий первісний позов був йому повернутий судом.

Так, 03 жовтня 2019 року ним подано до Івано-Франківського міського суду про скасування дисциплінарного стягнення та відшкодування моральної шкоди. Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 07.10.2019 року позовну заяву залишено без руху (несплата судового збору), 05.12.2019 року повернуто позовну заяву. 19 грудня 2019 року ним повторно подано аналогічну позовну заяву до суду. Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 23.12.2019 року позовну заяву залишено без руху (несплата судового збору), а ухвалою від 10.01.2020 року повернуто позовну заяву. Позов у цій справі поданий 27 січня 2020 року.

Враховуючи неможливість подання ним оригіналу квитанції (неповернення оригіналу квитанції), а також фактичне виконання ним у строк вимог ухвали суду просив суд на підставі п.3 та п.7 ст.185 ЦПК України поновити пропущений строк для повторного подання позову.

З часу видання оспорюваного наказу минув строк, визначений ч.1 ст.233 КЗпП України, однак такий пропущений позивачем з поважної причини, відтак пропущений строк підлягає поновленню.

Встановлено, що ОСОБА_1 з 1986 року працював у Вищому художньому професійному училищі №3 м. Івано-Франківськ (попередня назва Франківське СПТУ №3) на посаді майстра виробничого навчання (а.с.215-217).

Наказом №173-ОС від 14.11.2018 року з 17.11.2018 року надано право підпису документів виконуючому обов`язки заступника директора з навчально-виробничої роботи ОСОБА_2 в межах повноважень директора на час відпустки директора ОСОБА_3 та у випадках виробничої необхідності (а.с.37).

Наказом директора ВХПУ №3 м.Івано-Франківська ОСОБА_3 №205-ОС від 29.12.2018 року доручено проінформувати майстрів виробничого навчання про графік роботи в училищі. ОСОБА_1 ознайомлено під розписку. Графік роботи в училищі є наступним: робочий день з понеділка до четверга з 08.30 год до 17.15 год; робочий день в п`ятницю з 08.30 год до 16.00 год. Тривалість обідньої перерви-30 хв. (а.с.31).

Судом досліджено матеріали службового розслідування обставин відсутності на роботі майстра виробничого навчання ОСОБА_1 02 липня 2019 року з 16 год 15 хв до 17 год 15 хв (а.с.197-206).

Згідно наказу директора Департаменту освіти та науки від 14.06.2019 року за №136-вп директору ВХПУ №3 ОСОБА_3 надано частину щорічної основної відпустки з 01.07.2019 року по 30.07.2019 року (а.с.30, 207).

Актом від 02.07.2019 року з 16 год 15 хв зафіксовано відсутність на роботі майстра з виробничого навчання ОСОБА_1 02 липня 2019 року з 16 год 15 хв до 17 год 15 хв. (а.с.199).

Актом, складеним заступника директора з навчально-виробничого навчання ОСОБА_2 , заступника директора з навчально-методичної роботи Сміжак І.Д., юрисконсульта ОСОБА_4 та інспектора з кадрів ОСОБА_5 від 03.07.2019 року зафіксовано відмову ОСОБА_1 надавати пояснення з приводу причин відсутності на робочому місці 02 липня 2019 року (а.с.а.с.201,35).

04 липня 2019 року ОСОБА_1 надав письмові пояснення в.о. директора ВХПУ №3 м.Івано-Франківська ОСОБА_2 з приводу своєї відсутності на робочому місці 02 липня 2019 року в час з 16.15 год до 17.15 год (а.с.202)

Відповідно до доповідної записки від 02.07.2019 року, в.о. заступника директора з навчально-виробничої роботи ОСОБА_2 повідомив Директора ВХПУ №3 м.Івано-Франківська, про порушення ОСОБА_1 трудової дисципліни, а саме: 02 липня 2019 року був відсутній на роботі з 16. год.15 хв до 17 год.15 хв. без поважних на те причин. Одночасно вказано, це не перший випадок порушення трудової дисципліни ОСОБА_1 . Просить вжити заходи дисциплінарного проступку (а.с.34).

За змістом доповідної записки від 05.07.2019 року ОСОБА_6 02 липня 2019 року бачила ОСОБА_1 біля виходу з майстерень в 15.30 год. (а.с.204).

З пояснень ОСОБА_7 02.07.2019 року останній бачив майстра ОСОБА_1 біля механічного цеху орієнтовно десь по обіді (а.с.205).

З пояснень ОСОБА_8 02 липня 2019 року ОСОБА_8 бачив в коридорі виробничих майстерень майстра ОСОБА_1 в 15.05 год (а.с.203).

04 липня 2019 року позивачем надано письмове пояснення, у якому він заперечує про відсутність на роботі 02 липня 2019 року з 16 год. 15 хв. до 17 год. 15хв. 02.07.2019 року, що можуть підтвердити свідки (а.с.6).

Наказом виконуючого обов`язки директора Вищого художнього професійного училища №3 м. Івано-Франківська № 75-ОС від 05 липня 2019 року «Про оголошення догани», оголошено догану ОСОБА_1 - майстру виробничого навчання за систематичне порушення трудової дисципліни (відсутність на роботі без поважної причини з 16 год.15 хв. до 17 год.15 хв. 02.07.2019 року). Підстави: доповідна записка виконуючого обов`язки заступника директора з навчально-виробничої роботи ОСОБА_2 про відсутність на роботі майстра виробничого навчання ОСОБА_1 від 02.07.2019 року; акт про відсутність майстра виробничого навчання ОСОБА_1 на роботі 02.07.2019 року; акт про відмову майстра виробничого навчання ОСОБА_1 надати письмове пояснення причини відсутності на роботі 02 липня 2019 року від 03.07.2019 року; пояснювальна записка від ОСОБА_1 від 04.07.2019 року (а.с.5).

Систематичність порушення трудової дисципліни майстром виробничого навчання ОСОБА_1 полягала у його неодноразовій відсутності на робочому місці протягом останнього року, що підтверджується службовими записками від 29.03.2019 року, від 01.04.2019 року та від 10.04.2019 року.

Так, згідно службової записки виконуючого обов`язки директора від 29.03.2019 року ОСОБА_1 покинув своє робоче місце 29 березня 2019 року о 15.00 год (а.с.39); відповідно до службової записки виконуючого обов`язки директора від 01.04.2019 року ОСОБА_1 покинув своє робоче місце 01 квітня 2019 року з 15.30 до 16.20 год (а.с.40); згідно службової записки виконуючого обов`язки директора від 02.07.2019 року ОСОБА_1 покинув своє робоче місце 02 липня 2019 року з 16.15 год (а.с.40).

Посадовою інструкцією, затвердженою Директором ВХПУ №3 м.Івано-Франківська 01.09.2018 року, до педагогічних працівників ВХПУ та установ професійно-технічної освіти належать майстри виробничого навчання.

Майстер виробничого навчання зобов`язаний працювати сумлінно, дотримуватись Режиму роботи, виконувати вимоги Статуту навчального закладу і Правил внутрішнього розпорядку, дотримуватися дисципліни праці та інструкцій з охорони праці (п.2.1).

Згідно п.2.5 Посадової інструкції майстер зобов`язаний проводити індивідуальну, позакласну роботу з учнями, залучати їх до роботи в гуртках, секціях; дбати про дотримання учнями режиму дня, правил особистої та суспільної гігієни, вимог безпечної поведінки (а.с.208-210).

Матеріалами справи підтверджується, що позивач у встановленому порядку був ознайомлений з посадовими обов`язками та відповідною інструкцією.

Управлінням Держпраці в Івано-Франківській області проведено перевірку щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 , що зафіксовано актом інспекційного відвідування за №09-01-0209/122 від 08.08.2019 року. Порушень трудового законодавства про працю в частині притягнення адміністрацією училища до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 не виявлено (а.с.27-29).

Згідно зі статтею 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження роботодавця, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна роботодавця, з яким укладено трудовий договір.

Відповідно до частини першої статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення.

Статтею 148 КЗпП України визначено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Відповідно до частини третьої статті 149 КЗпП України при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

На роботодавця покладається обов`язок доказування фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, з яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена провина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

У статті 149 КЗпП України визначено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати

від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

Правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з`ясування усіх обставин його вчинення, у тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника.

Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.

У справах, в яких оспорюється незаконне притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення, саме роботодавець повинен довести, що застосування таких заходів дисциплінарного стягнення відбулося без порушення законодавства про працю, зокрема довести факт вчинення працівником нового порушення трудових обов`язків, якими він обґрунтовував наказ (розпорядження) про звільнення.

Подібний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 вересня 2020 року по справі № 9901/743/18 (провадження № 11-914заі19).

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 26.10.2022 р. у справі № 947/6744/21 (провадження № 61-8268св22), робоче місце працівника - це певна зона, де працівник знаходиться і працює із застосуванням у процесі роботи різних технічних та/або інших засобів. Основою визначення робочого місця є функціональний розподіл праці у взаємозв`язку із засобами праці, що дозволяє розглядати робоче місце як місце докладання робочої сили працівників.

Трудова діяльність працівника може здійснюватися (а відповідно його робоче місце може знаходиться) безпосередньо на підприємстві (фіксоване робоче місце) або в межах іншого територіального простору, який використовує працівник для виконання трудових обов`язків.

Однак, доказів того, що він ОСОБА_1 був присутній на робочому місці в період з 02 липня 2019 року з 16 год 15 хв до 17 год 15 хв чи виконував інші обов`язки, визначені посадовою інструкцією, позивачем не надано та не спростовано обставини, з якими пов`язано застосування дисциплінарного стягнення.

Згідно із ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 77-80 Цивільного процесуального кодексу України.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Цивільного процесуального кодексу України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Враховуючи зазначені вище обставини та положення закону, суд приходить до висновку, що оскаржуваний наказ є законним та таким, що винесений відповідачем з дотриманням вимог ст.149 КЗпП України, з урахуванням та належного з`ясування всіх обставин.

Оскільки судом встановлено, що адміністрацією не порушено прав працівника ОСОБА_1 під час накладення дисциплінарного стягнення, таке на нього накладено правомірно, докази про те, що позивач був присутній на робочому місці (в тому числі і таких, які б свідчили про те, що він проводив виховну роботу у гуртожитку із студентами) 02.07.2019 року з 16.15 год по 17.15 год відсутні, відповідач дотримався вимог Закону при накладенні дисциплінарного стягнення, тому позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди необґрунтовані і у задоволенні позову в цій частині також слід відмовити.

Відповідно до частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. 374, 376, 381- 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 19 жовтня 2022 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким поновити пропущений строк звернення до суду ОСОБА_1 на скасування наказу виконуючого обов`язки директора Вищого художнього професійного училища №3 в м.Івано-Франківську «Про оголошення догани» №3 від 05.07.2019 року №75-ОС і відшкодування моральної шкоди.

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову про скасування наказу виконуючого обов`язки директора Вищого художнього професійного училища №3 в м.Івано-Франківську «Про оголошення догани» №3 від 05.07.2019 року №75-ОС і відшкодування моральної шкоди.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий І.О. Максюта

Судді: Л.В.Василишин

В.Д. Фединяк

Повний текст постанови складено 29 червня 2023 року.