Постанова

від 30.06.2023 по справі 906/6/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2023 року Справа № 906/6/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Філіпова Т.Л. , суддя Бучинська Г.Б.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Житомирської області від 6 березня 2023 року, повний текст рішення складено 9 березня 2023 року по справі №906/6/23 (суддя Кравець С.Г.)

за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Затишна оселя 25"

про стягнення грошових коштів у розмірі 82013 грн 86 коп.

Апеляційну скаргу розглянуто судом без повідомлення учасників справи, відповідно до частин 2, 10 статті 270, частини 13 статті 8 та частини 3 статті 252 ГПК України.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (надалі Позивач) звернулося в Господарський суд Житомирської області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Затишна оселя 25" у якому просило суд стягнути з Відповідача на користь Позивача: 49475 грн 31 коп. основного боргу, 5483 грн 95 коп. пені, 4504 грн 82 коп. процентів річних, 22549 грн 78 коп. інфляційних втрат.

В обґрунтування позову посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов`язань за договором №6122/1920-ТЕ-10 від 25 вересня 2019 року постачання природного газу (надалі Договір; а.с.15-24).

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 6 березня 2023 року позов задоволено частково. Стягнуто із Відповідача на користь Позивача 49 475 грн 31 коп. заборгованості, 5483 грн 95 коп. пені, 4 504 грн 81 коп. 3% річних, 21 102 грн 21 коп. інфляційних втрат. Також, даним судовим рішенням покладено на Відповідача витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 437 грн 21 коп..

Приймаючи дане рішення, суд першої інстанції виходив з того, що Відповідачем частково проведено розрахунки за поставлений газ на загальну суму 139442 грн 10 коп., що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою Позивача по Договору №6122/1920-ТЕ-10 за період з 31 грудня 2019 року по 4 січня 2022 року та враховуючи надання Відповідачу послуг з постачання природного газу за період жовтня 2019 - березень 2020 року на загальну суму 188917 грн 41 коп. та здійснені Відповідачем проплати у розмірі 139 442 грн 10 коп., неоплаченими станом на час звернення з позовом до суду залишився борг в сумі 49 475 грн 31 коп. за Договором №6122/1920-ТЕ-10. Враховуючи наведене, суд першої інстанції прийшов до висновку, що вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 49 475 грн 31 коп. основного боргу є правомірними, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

Що ж стосується позовних вимог про стягнення з Відповідача 5 483 грн 95 грн пені, 4 504 грн 82 коп. 3% річних та 22549 грн 78 коп. інфляційних втрат, то місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні вказав, що Позивачем нараховано до стягнення з Відповідача 4 504 грн 82 коп. 3% річних та 22 549 грн 78 коп. інфляційних втрат. Господарський суд, перевіривши за допомогою програми "Ліга:Закон" здійснені Позивачем нарахування 3% річних встановив, що правомірними за визначені Позивачем періоди є нарахування 3% річних в загальній сумі 4 504 грн 81 коп.. Місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні вказав, що здійснивши перевірку проведених Позивачем нарахувань інфляційних втрат, суд встановив, що правомірним є нарахування інфляційних втрат в сумі 21 102 грн 21 коп.. З огляду на вказане суд першої інстанції в частині стягнення з Відповідача інфляційних втрат в сумі 1 447 грн 57 коп. відмовив з огляду на безпідставність вимог Позивача в цій частині.

Місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні вказав, що здійснивши перевірку проведених Позивачем нарахувань інфляційних втрат, суд встановив, що правомірним є нарахування інфляційних втрат в сумі 21 102 грн 21 коп.. З даного судом здійснено висновк про обґрунтованість та такими, що підлягають задоволенню є вимоги Позивача про стягнення з Відповідача інфляційних втрат в сумі 21102 грн 21 коп. (261 грн 99 коп. + 11482 грн 39 коп. + 9357 грн 83 коп), з огляду на що в частині стягнення з Відповідача інфляційних втрат в сумі 1 447 грн 57 коп. суд визнав вимоги Позивача безпідставними, а тому у їх задоволенні суд відмовив.

Не погоджуючись з винесеним судом першої інстанції рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу (а.с. 88-96), в якій з підстав, висвітлених у ній, просить скасувати рішення Господарського суду Житомирської області в частині відмови у стягненні інфляційних втрат в сумі 1447 грн 57 коп. та 3% річних у сумі 0 грн 01 коп. та прийняти в цій частині нове рішення, яким задоволити позовні вимоги в повному обсязі.

Зокрема, мотивуючи апеляційну скаргу, Позивач звертає увагу апеляційного господарського суду на те, що Господарським судом Житомирської області під час перевірки розрахунку 3 % річних, наданого Позивачем, було допущено технічну помилку, та, як наслідок, було безпідставно відмовлено у стягнені 3% річних у розмірі 0 грн 01 коп..

Апелянт зазначає, що при власному розрахунку судом була застосована сума боргу незмінна за всі періоди розрахунку - без урахування збільшення інфляційної складової.

Також апелянтом зазначено про те, що як вбачається із висновку місцевого суду, ним здійснено перерахунок інфляційних втрат, проте, не враховано суму боргу з урахуванням збільшення на інфляційну складову попереднього місяця, за який період прострочення здійснювався перерахунок. Тобто, судом були взяті окремі періоди, не враховуючи до суми боргу інфляційне збільшення попереднього періоду, що призвело до невірного обрахунку втрат від інфляційних процесів та ухвалення необгрунтованого судового рішення в цій частині.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 1 травня 2023 року по справі №906/6/23 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Позивача та запропоновано Відповідачу в строк протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали надати до відділу канцелярії та документообігу суду відзив на апеляційну скаргу з доказами його надсилання Відповідачу (а.с. 120).

Північно-західний апеляційний господарський суд констатує, що відповідно до частини 1 статті 270 Господарського процесуального кодексу України: у суду апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження, з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Згідно частини 2 статті 270 Господарського процесуального кодексу України: розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п`ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.

Частиною 3 статті 270 Господарського процесуального України передбачено, що розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

В силу дії частини 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України: апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову меншою ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

У відповідності до частини 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України: розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Разом з тим, суд констатує, що види справ, що не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження визначені в частині 4 статті 247 Господарського процесуального кодексу України.

Суд констатує, що дана справа № 906/6/23 не підпадає під дані винятки.

Водночас, суд констатує, що згідно статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", з 1 січня 2023 року встановлено прожитковий мінімуму на одну працездатну особу в розмірі 2684 грн Відтак, максимальна ціна позову, що підлягає під дію частини 10 статті 270 ГПК України складає 268400 грн 00 коп. (що є більшою сумою, ніж сума позовних вимог в даній справі).

З огляду на вищевказане, колегія апеляційного господарського суду дослідивши матеріали справи на предмет їх підставності та предметності в розрізі вимог частини 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, ухвалила рішення здійснювати розгляд даної скарги без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, в такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно, ухвалою суду від 1 травня 2023 року повідомлено сторін про те, що розгляд справи №906/6/23 проводитися в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи, постанова по даній справі буде виготовлена до 3 липня 2023 року включно.

Відтак, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги Позивача, суд прийшов до висновку, що апеляційну скаргу Позивача слід задоволити частково, а оскаржуване рішення змінити в частині стягнення інфляційних втрат. В решті рішення залишити без змін.

При цьому, суд апеляційної інстанції виходив з наступного.

Колегія суддів звертає увагу, що 25 вересня 2019 року між Позивачем та Відповідачем укладено договір №6122/1920-ТЕ-10 постачання природного газу.

Пунктом 1.1 Договору сторони передбачили, що Позивач зобов`язався поставити Відповідачу природний газ, а Відповідач зобов`язався оплатити його на умовах цього Договору.

У відповідності до пункту 1.2 Договору, природний газ, що постачається за цим Договором, використовується Відповідачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.

Згідно із пунктом 1.3 Договору, за цим Договором може бути поставлений природний газ (за кодом згідно з УКТЗЕД 2711 21 00 00) власного видобутку (природний газ, видобутий на території України) та/або імпортований природний газ, ввезений Позивачем на митну територію України).

За умовами пункту 2.1 Договору, Позивач передає Відповідачу в жовтні 2019 - квітні 2020 року замовлений Відповідачем обсяг (об`єм) природного газу в кількості 48,0 тис.куб.метрів.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що Позивач передає Відповідачу в загальному потоці природний газ власного видобутку та/або імпортований газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00), ввезений на митну територію України Позивачем) - у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи.

Право власності на природний газ переходить від Позивача до Відповіадча після підписання актів приймання-передачі.

Як визначено пунктом 4.1 Договору, ціна (без урахування тарифів на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості природного газу, відповідно до Податкового кодексу України) та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим Договором, встановлюється відповідно до вимог Положення з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 3 квітня 2019 року № 293 (із змінами) та інших нормативно-правових актів і визначається в Прейскуранті па природний газ із ресурсів Позивача під час виконання Компанією обов`язків постачати природний газ споживачам, які підпадають під дію спеціальних обов`язків для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, покладених на Компанію відповідно до статті 11 Закону України "Про ринок природного газу". Прейскурант розміщується на офіційному веб-сайті Постачальника.

Відповідно до пункту 5.1 Договору, оплата за природний газ здійснюється Відповідачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем постачання газу.

За змістом пункту 9.3 Договору сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим Договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, збитків становить п`ять років.

Пунктом 11.1 Договору визначено, що цей Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису Позивача печаткою і діє в частині постачання природного газу до 30 квітня 2020 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Договір підписаний представниками сторін та скріплений печатками підприємств.

Додатковими угодами №1 від 20 жовтня 2019 року, №2 від 12 листопада 2019 року, №3 від 9 грудня 2019 року, №4 від 20 грудня 2019 року, №5 від 28 січня 2020 року, №6 від 24 лютого 2020 року та №7 від 23 березня 2020 року сторонами вносилися зміни до вищенаведеного Договору щодо ціни, порядку та умов проведення розрахунків та інших умов Договору.

Вищенаведені додаткові угоди також підписані повноважними представниками сторін та скріплені відтисками печаток цих юридичних осіб.

На виконання умов Договору, Позивачем у період з жовтня 2019 року по березень 2020 року передано, а Відповідачем прийнято природний газ на загальну суму 188917 грн 41 коп., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, а саме:

·акт приймання-передачі природного газу від 31 жовтня 2019 року на суму 14 854 грн 39 коп. (газ, прийнятий у жовтні 2019 року);

· акт приймання-передачі природного газу від 30 листопада 2019 року на суму 34 264 грн 16 коп. (газ, прийнятий у листопаді 2019 року);

·акт приймання-передачі природного газу від 31 грудня 2019 року на суму 37 134 грн 56 коп. (газ, прийнятий у грудні 2019 року);

·акт приймання-передачі природного газу від 31 січня 2020 року на суму 46 504 грн 01 коп. (газ, прийнятий у січні 2020 року);

·акт приймання-передачі природного газу від 29 лютого 2020 року на суму 33 918 грн 61 коп. (газ, прийнятий у лютому 2020 року);

·акт приймання-передачі природного газу від 31 березня 2020 року на суму 22 241 грн 68 коп. (газ, прийнятий у березні 2020 року) (а.с. 32-37).

Зазначені Акти підписано представниками сторін та скріплено печатками підприємств без будь-яких зауважень та заперечень.

Посилаючись на неналежне виконання Відповідачем зобов`язань за Договором щодо своєчасного проведення оплати за природний газ, Позивачем заявлено вимоги про стягнення з Відповідача 49 475 грн 31 коп. основного боргу, 5 483 грн 95 коп. пені, 4 504 грн 82 коп. 3% річних та 22 549 грн 78 коп. інфляційних втрат.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із статтею 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтею 193 Господарського кодексу України, унормовано, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу дії частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачу/абоненту) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач - оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму їх використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

За умовами частини 2 статті 714 Цивільного кодексу України, до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Як встановлено місцевим господарським судом, враховуючи надання Відповідачу послуг з постачання природного газу за період жовтня 2019 року по березень 2020 року на загальну суму 188 917 грн 41 коп. та здійснені Відповідачем проплати у розмірі 139 442 грн 10 коп., неоплаченими станом на час звернення з позовом до суду залишився борг в сумі 49 475 грн 31 коп. за Договором.

Нормою статті 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції прийшов до висновку, що вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 49 475 грн 31 коп. основного боргу є правомірними, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню. Водночас, Позивач в апеляційній скарзі не оскаржує рішення суду в частині стягнення боргу в сумі 49475 грн 31 коп..

Колегія суддів констатує, що статтею 269 Господарського процесуального кодексу України визначено, що: суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї; суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

З урахуванням меж розгляду справи судом апеляційної інстанції, визначених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд здійснює перегляд справи за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відтак колегія апеляційного господарського суду не має підстав для перегляду рішення місцевого господарського суду в частині стягнення основного боргу.

Окрім суми основної заборгованості заа результатами розгляду даної справи, було задоволено позовні вимоги щодо стягнення пені з Відповідача на користь Позивача в розмірі 5483 грн 95 коп. (що Позивачем в апеляційній скарзі не оскаржується).

Предметом апеляційного оскарження та, відповідно, апеляційного розгляду, зважаючи на доводи та зміст апеляційної скарги у даній справі є рішення місцевого господарського суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення 0,01 грн річних та 1447 грн 57 коп. інфляційних втрат.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази в сукупності з вищенаведеною нормативно-правовою базою законодавства України, колегія суду досліджує доводи та заперечення Позивача, наведені в апеляційній скарзі, які зводяться до того, що при перерахунку інфляційних втрат не враховано суму боргу з урахуванням збільшення на інфляційну складову попереднього місяця, за який період прострочення здійснювався перерахунок, а щодо 3 відсотків річних, то на переконання скаржника, судом першої інстанції при здійсненні перерахунку допущено арифметичну помилку, колегія суддів зауважує таке.

Пунктом 1 частини 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з частиною 2 статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене Законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Враховуючи вищевикладене та у зв`язку з простроченням Відповідачем виконання зобов`язання щодо оплати вартості товару у строки, визначені умовами Договору, Позивач заявив вимогу про стягнення 3% річних у розмірі 4504 грн 82 коп., інфляційних втрат у розмірі 22549 грн 78 коп..

Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №905/21/19 від 26 червня 2020 року наведено формулу за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).

В даній постанові Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду також вказала, що у випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.

Крім того, Об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року в справі № 910/13071/19 надала роз`яснення, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Слід наголосити на тому, що обчислення пені, 3% річних та інфляційних втрат не потребує спеціальних знань, оскільки їх розмір визначається шляхом математичних розрахунків з урахуванням норм законодавства та умов договору, що віднесено до компетенції суду (правова позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 2 липня 2019 року в справі 925/1641/17).

Відтак, з огляду на вимоги статей 79, 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов`язати відповідача здійснити і подати суду контр розрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем)».

Місцевий господарський суд при розрахунку інфляційних втрат використав формулу розрахунку наведену в комп`ютерній програмі «ЛІГА» (а саме: ІІС=(ІІ1:100)х(ІІ2:100)х(ІІ3:100)х…(ІІZ:100); ІІ1 індекс інфляції за перший місяць прострочення, ІІZ індекс інфляції за останній місяць прострочення). Дослідивши дану формулу та співставивши їх з формулою наведеною в постановах Об`єднаної палати Верховного Суду по якій може проводитися розрахунок інфляційних втрат у випадках коли погашення боргу відбувається протягом кількох місяців ( та коли таке погашення не відбувається протягом кількох місяців підряд ("Х" * "і-1" - 100 грн = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці), за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць) та коли погашення боргу не відбувається протягом кількох місяців підряд (залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%), - суд апеляційної інтснації констатує, що формула за якою здійснює обрахунок комп`ютерна програма "ЛІГА" не відповідає визначеній Об`єднаною палатою Верховного Суду формулі, а відтак є помилковою (у випадку коли погашення не відбувається протягом кількох місяців підряд), що по суті призводить до невірного обрахунку (базовий перший місяць має обчислюватися за сумою боргу та інфляційних; і подальше обчислення інфляційних має обраховуватися від базового місяця (де додано суму боргу та інфляційні за перший місяць), а не простим перемноженням боргу на індекси інфляції за відповідні місяці (як здійснює в такому випадку компютерна програма "ЛІГА").

Відтак, здійснивши перерахунок інфляційних втрат (з врахуванням правової позиції, наведеної в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду), колегія суддів приходить до висновку, що наявний розрахунок Позивача (а.с. 7-10), що відповідає формулі, наведеній в правовій позиції Об`єднаної палати Верховного Суду, перевірений колегією суддів даний розрахунок на предмет правильності та обґрунтованості розрахунків, арифметичних та методологічних помилок чи невідповідностей приписам законодавства України (та позиції Об`єднаної палати Верховного Суду) і під час такої перевірки помилок виявлено не було.

З огляду на усе вищеописане, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про підставність пред`явленого Позивачем до Відповідача позову в частині стягнення інфляційних втрат в розмірі 22549 грн 78 коп.. А тому колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення інфляційних втрат в розмірі 22549 грн 78 коп., є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно, задовільняючи позовні вимоги в цій частині, Північно-західний апеляційний господарський суд змінює рішення місцевого господарського суду в частині стягнення інфляційних втрат, частково задовільняючи апеляційну скаргу Позивача.

Що ж стосується позовних вимог про стягнення з Відповідача на користь Позивача 4504 грн 82 коп. трьох відсотків річних, то колегія суддів зауважує наступне.

Перевіривши за допомогою програми "Ліга:Закон" здійснені Позивачем нарахування 3% річних апеляційним господарським судом встановлено наступне, що правомірними за визначені Позивачем періоди є нарахування 3% річних в загальній сумі 4 504 грн 81 коп, а саме:

·з 26 листопада 2019 року по 23 грудня 2019 року (сума боргу 14 854 грн 39 коп., кількість днів прострочення - 28) є нарахування 3% річних в сумі 34 грн 19 коп.;

·з 27 грудня 2019 року по 23 січня 2020 року (сума боргу 34264 грн 16 коп., кількість днів прострочення - 28) є нарахування 3% річних в сумі 78 грн 68 коп.;

·з 28 січня 2020 року по 23 лютого 2020 року (сума боргу 27134 грн 56 коп., кількість днів прострочення - 27) є нарахування 3% річних в сумі 60 грн 05 коп.;

· з 24 лютого 2020 року по 24 лютого 2020 року (сума боргу 9134 грн 56 коп., кількість днів прострочення - 1) є нарахування 3% річних в сумі 75 коп.;

· з 26 лютого 2020 року по 30 липня 2020 року (сума боргу 17438 грн 57 коп., кількість днів прострочення - 156) є нарахування 3% річних в сумі 222 грн 98 коп.;

·з 26 березня 2020 року по 29 липня 2021 року (сума боргу 33918 грн 61 коп., кількість днів прострочення - 491) є нарахування 3% річних в сумі 1 366 грн 68 коп.;

· з 30 липня 2021 року по 30 серпня 2021 року (сума боргу 32233 грн 63 коп., кількість днів прострочення - 32) є нарахування 3% річних в сумі 84 грн. 78 коп.;

· з 31 серпня 2021 року по 30 вересня 2021 року (сума боргу 31233 грн 63 коп., кількість днів прострочення - 31) є нарахування 3% річних в сумі 79 грн 58 коп.;

· з 1 жовтня 2021 року по 3 січня 2022 року (сума боргу 29233 грн 63 коп., кількість днів прострочення - 95) є нарахування 3% річних в сумі 228 грн 26 коп.;

· з 4 січня 2022 року по 31 жовтня 2022 року (сума боргу 27233 грн 63 коп., кількість днів прострочення - 301) є нарахування 3% річних в сумі 673 грн 75 коп.;

· з 28 квітня 2020 року по 31 жовтня 2022 року (сума боргу 22241 грн 68 коп., кількість днів прострочення - 917) є нарахування 3% річних в сумі 1 675 грн 11 коп..

При цьому суд апеляційної інстанції констатує факт того, що ним не виявлено неправильності такого обрахунку щодо стягнення річних за програмою "ЛІГА".

Отже, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню є вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 3% річних в загальній сумі 4 504 грн 81 коп.. В частині стягнення з Відповідача 3% річних в сумі 0 грн 01 коп. (4504 грн 82 коп. - 4504 грн 81 коп. = 0 грн 01 коп.) вимоги Позивача є безпідставними, а тому у їх задоволенні суд апеляційної інстанції відмовляє.

Дане рішення в цій частині й було прийняте місцевим господарським судом.

Відповідно приймаючи таке рішенні Північно-західний апеляційний господарський суд залишає рішення місцевого господарського суду в цій частині без змін.

Таким чином, колегія суддів вважає посилання Позивача, викладені в апеляційній скарзі щодо розрахунку інфляційних втрат є підставними та обґрунтованими, а щодо трьох відсотків річних безпідставними та відхиляються з підстав, вказаних вище в даній постанові.

Враховуючи усе вищевстановлене в даній постанові, Північно-західний апеляційний господарський прийшов до висновку, щодо задоволення позовних вимог частково в сумах зазначених вище в даній судовій постанові з огляду на їх підставність та доведеність.

Відповідно приймаючи таке рішення апеляційний господарський суд частково задоволює апеляційну скаргу Позивача змінюючи оспорюване рішення місцевого господарського суду в частині стягнення інфляційних втрат, та врешті залишає без змін оспорюване рішення суду першої інстанції.

Водночас, Північно-західний апеляційний господарський суд приходить до висновку про неповне з`ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи та про неправильне застосування норм матеріального права, що в силу дії пунктів 1, 2 та 4 частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України є підставою для зміни оспорюваного рішення на підставі пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України.

Судові витрати, в силу дії приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України, за розгляд позовної заяви та апеляційної скарги суд покладає на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та пропорційно задоволенню апеляційної скарги.

Керуючись статтями 129, 270, 269-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Житомирської області від 6 березня 2023 року в справі №906/6/23 - задоволити частково.

2. Рішення Господарського суду Житомирської області від 6 березня 2023 року в справі №906/6/23 змінити в частині позовних вимог щодо стягнення інфляційних втрат та в частині розподілу судових витрат, прийнявши в цій частині нове рішення, яким викласти пункти 2 та 3 резолютивної частині рішення в наступній редакції:

"2. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Затишна оселя 25" (10001, Житомирська область, м. Житомир, провулок 1-й Київський, буд. 25; ідентифікаційний код 35169576) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м.Київ, вул.Богдана Хмельницького, буд. 6; ідентифікаційний код 20077720) 49475 грн 31 коп. заборгованості, 5483 грн 95 коп. пені, 4504 грн 81 коп. трьох відсотків річних, 22549 грн 78 коп. інфляційних втрат, 2481 грн судових витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви.

3. В задоволенні позовних вимог про стягнення 0 грн 01 коп. трьох відсотків річних відмовити."

3. В решті рішення Господарського суду Житомирської області від 6 березня 2023 року в справі №906/6/23 залишити без змін.

4. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Затишна оселя 25" (10001, Житомирська область, м. Житомир, провулок 1-й Київський, буд. 25; ідентифікаційний код 35169576) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м.Київ, вул.Богдана Хмельницького, буд. 6; ідентифікаційний код 20077720) 4025 грн 97 коп. судових витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Господарському суду Житомирської області видати відповідні накази.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

7. Відповідно до частини 3 статті 287 ГПК України, дана справа не підлягає касаційному оскарженню, окрім випадків, визначених у підпунктах а, б, в, г пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України.

8. Справу №906/6/23 повернути Господарському суду Житомирської області.

Головуючий суддя Василишин А.Р.

Суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Бучинська Г.Б.