ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
20.06.2023 Справа №905/1870/20
Господарський суд Донецької області у складі судді Кротінової О.В.,
при секретарі судового засідання Галагузі М.П.,
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Покровської окружної прокуратури Донецької області , м.Покровськ Донецької області, в інтересах держави в особі Східного офісу Державної аудиторської служби України, м.Дніпро, код ЄДРПОУ 40477689,
до відповідача 1, Відділу культури, туризму та охорони культурної спадщини Покровської міської ради Донецької області, м.Покровськ Донецької області, код ЄДРПОУ 00183839,
та до відповідача 2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Телевізійна компанія «Орбіта», м.Покровськ Донецької області, код ЄДРПОУ 22025804,
про визнання недійсним рішення тендерного комітету та укладеного на його підставі договору №15-2020 від 04.03.2020 на суму 250 000,00 гривень,
за участю представників сторін:
прокурор: Хряк О.О. - службове посвідчення;
від Східного офісу Державної аудиторської служби: не з`явився;
від відповідача 1: Олехнович О.О. - самопредставництво;
від відповідача 2: Гінінгер А.А. - довіреність, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, -
І. Встановив:
Керівник Красноармійської місцевої прокуратури Донецької області, в інтересах держави в особі Східного офісу Державної аудиторської служби України звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Відділу культури, туризму та охорони культурної спадщини Покровської міської ради Донецької області та Товариства з обмеженою відповідальністю «Телевізійна компанія «Орбіта» про визнання недійсним рішення тендерного комітету Покровської міської ради щодо застосування переговорної процедури закупівлі UA-2020-02-21-002278-b та визнання договору №15-2020 від 04.03.2020, укладений між Відділом культури, туризму та охорони культурної спадщини Покровської міської ради Донецької області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Телевізійна компанія «Орбіта» недійсним на підставі ст.ст.203, 215 Цивільного кодексу України, ст.ст.2, 35 Закону України «Про публічні закупівлі».
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням вимог статей 2, 35 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки замовник необґрунтовано застосував переговорну процедуру закупівлі, з підстав відсутності конкуренції (у тому числі з технічних причин) на відповідному ринку, внаслідок чого договір про закупівлю укладений лише з одним постачальником, за відсутності при цьому альтернативи. Таке порушення, на думку прокурора, унеможливлює раціональне та ефективне використання державних коштів і здане спричинити істотної шкоди інтересам держави.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 10.02.2021 у справі №905/1870/20 залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 28.04.2021, позов керівника Красноармійської місцевої прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі Східного офісу Державної аудиторської служби України задоволено.
Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.09.2021 у справі №905/1870/20 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Телевізійна компанія "Орбіта" задоволено частково; рішення Господарського суду Донецької області від 10.02.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 28.04.2021 у справі №905/1870/20 скасовано; справу №905/1870/20 направлено на новий розгляд до Господарського суду Донецької області.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 09.02.2022 у справі №905/1870/20 (повний текст рішення складено та підписано 21.02.2022) в позові відмовлено повністю.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 18.10.2022 у справі №905/1870/20 апеляційну скаргу заступника керівника Донецької обласної прокуратури на рішення Господарського суду Донецької області від 09.02.2022 у справі №905/1870/20 залишено без задоволення; рішення Господарського суду Донецької області від 09.02.2022 у справі №905/1870/20 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.01.2023 у справі №905/1870/20 касаційну скаргу Першого заступника керівника Харківської обласної прокуратури задоволено частково; рішення Господарського суду Донецької області від 09.02.2022 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.10.2022 у справі №905/1870/20 скасовано, а справу №905/1870/20 передано на новий розгляд до Господарського суду Донецької області.
З дотриманням приписів ст.32 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, за результатом розподілу автоматизованої системи документообігу Господарського суду Донецької області для розгляду справи №905/1870/20 визначено суддю Кротінову О.В. (протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.02.2023).
Ухвалою суду від 15.02.2023 прийнято справу №905/1870/20 до свого провадження; вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 01.03.2023 о 15:30 год.; встановлено сторонам у строк до 01.03.2023 представити суду письмові пояснення по суті спору, з урахуванням висновків, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.01.2023 у справі №905/1870/20; повідомлено, що участь у підготовчому судовому засіданні можлива для сторін в режимі відеоконференції та відбудеться лише за умови наявності об`єктивних обставин, які забезпечать безпеку проведення підготовчого засідання у приміщенні Господарського суду Донецької області; роз`яснено необхідність дотримання приписів ст.197 Господарського процесуального кодексу України при поданні клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
ІІ. Під час розгляду справи господарським судом:
24.02.2023 від Східного офісу Державної аудиторської служби України на офіційну електронну поштову адресу суду отримано заяву №040425-17/1300-2023 від 24.02.2023. Просить розгляд справи №905/1870/20 здійснювати без участі Східного офісу Державної аудиторської служби України.
28.02.2023 від Покровської окружної прокуратури на офіційну електронну поштову адресу суду отримано письмові пояснення №56-548ВИХ-23 від 28.02.2023. За змістом пояснень зазначено, що на території міста Покровська, Покровського району та прилеглих територій діяльність у сфері телебачення на підставі діючих ліцензій здійснюють кілька суб`єктів господарювання, у тому числі: ТОВ «Телебачення «Капрі» (код ЄДРПОУ 33320794), ТОВ «Телерадіокомпанія «Україна» (код ЄДПРОУ 05744121), що свідчить про те, що будь-який суб`єкт господарювання, який мав діючу ліцензію, міг скласти конкуренцію ТОВ «ТК «Орбіта» на укладення договору про надання телевізійних послуг і замовник мав альтернативу у виборі виконавця послуг, а відтак тендерний комітет останнього безпідставно обрав переговорну процедуру; звернуто увагу, що ні в обґрунтуванні підстав для застосування переговорної процедури закупівлі, ні у повідомленні про намір укласти договір, ні у спірному договорі не містяться посилання Замовника на експертні, нормативні чи технічні підстави проведення спірної процедури закупівлі саме в переговорній процедурі закупівлі, у вказаних документах також відсутні посилання на те, що обов`язковою умовою для учасників має бути наявність знімального обладнання для проведення повітряних зйомок, спеціального обладнання для підводних та підземних зйомок у гірничих виробках шахт, тобто, таке обґрунтування додумано після оскарження процедури закупівлі і на час проведення закупівлі його не було; підкреслено, що обраний спосіб захисту спрямований на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання, а саме дотримання вимог чинного законодавства під час проведення закупівель за бюджетні кошти, принципів максимальної ефективності та економії, створення конкурентного середовища, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, об`єктивного та неупередженого визначення переможця, запобігання корупційним діям і зловживанням.
Ухвалою суду від 01.03.2023 відкладено підготовче засідання на 30.03.2023 о 13:30 год.; встановлено позивачу та відповідачам строк до 30.03.2023 для надання суду письмових пояснень по суті спору; повідомлено, що участь у підготовчому судовому засіданні можлива для сторін в режимі відеоконференції та відбудеться лише за умови наявності об`єктивних обставин, які забезпечать безпеку проведення підготовчого засідання у приміщенні Господарського суду Донецької області; роз`яснено необхідність дотримання приписів ст.197 Господарського процесуального кодексу України при поданні клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
06.03.2023 від відповідача 1, через канцелярію Господарського суду Донецької області отримано письмові пояснення б/н від 27.02.2023. За змістом письмових пояснень зазначено, що прокуратура звертається до суду в інтересах держави в особі Східного офісу Державної аудиторської служби України, що реалізує державну політику у сфері фінансового контролю, не є стороною договору та не має право вимоги щодо наслідків недійсності правочину, така позиція прокурора суперечить його позовним вимогам щодо визнання недійсним договору №15-2020 від 04.03.2020; зауважено, що ТОВ «Телевізійна компанія «Орбіта», на відміну від іншого суб`єкта, що надає телевізійні послуги у м.Покровськ, має шість знімальних груп, що дає їм можливість бути присутніми одночасно на декількох заходах, єдина в регіоні компанія, що має можливість для здійснення аеро-, фото- та відеозйомки, тобто має технічні можливості, яких не має ТОВ «Телебачення «Капрі», крім того встановлено, що останній знаходиться на території Російської Федерації; підкреслено, що оспорювана закупівля телевізійних послуг для висвітлення діяльності відділу відбулась з дотриманням вимог законодавства, зокрема, ч.2 ст.35 Закону України «Про публічні закупівлі» та без порушень ст.ст.10, 16 цього Закону й у відповідності до річного плану закупівель; вказано, що прокурор не зазначає та не надає відповідних доказів, в чому саме порушуються права та законні інтереси зацікавленої особи, не надано доказів того, яким чином у результаті визнання договору недійсним майнові інтереси зацікавленої особи будуть відновлені, чи отримає зацікавлена особа що-небудь в результаті проведення реституції (права або майно); звернуто увагу, що прокурором не доведено у чому саме полягає невигідність для держави оспорюваної закупівлі, позов та додані до нього матеріали не містять доказів, які б свідчили про протиправне витрачання коштів з місцевого бюджету та перевищення ліміту використання бюджетних коштів, не наведено розміру шкоди, яка завдана та взагалі наявності такої шкоди. Таким чином, відсутність у даному випадку законних підстав для представництва інтересів держави в особі позивача свідчать про заявлення позову особою, яка не має процесуальної дієздатності, що є підставою для залишення позову без розгляду на підставі п.1 ч.1 ст.226 ГПК або відмови у задоволенні позовних вимог. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог позивача, керівника Красноармійської місцевої прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі Східного офісу державної аудиторської служби України про визнання недійсним рішення тендерного комітету та укладеного на його підставі договору №15-2020 від 04.03.2020 на суму 250 000,00 гривень (в порядку ст.131-1 Конституції України, ст.ст. 2, 53 Господарського процесуального кодексу України, ст.23 Закону України «Про прокуратуру«), в повному обсязі.
20.03.2023 від Покровської окружної прокуратури Донецької області на офіційну електронну поштову адресу суду отримано письмові пояснення №56-772ВИХ-23 від 17.03.2023. У письмових поясненнях повідомлено, що через реорганізацію органів прокуратури Красноармійську місцеву прокуратуру змінено на Покровську окружну прокуратуру, як органу прокуратури, щодо здійснення представництва інтересів держави відповідно до ст.53 Господарського процесуального кодексу України, ст.23 Закону України "Про прокуратуру".
28.03.2023 зареєстровано додаткові пояснення б/н від 26.03.2023 у справі від представника відповідача 2, адвоката Гінінгера Андрія Анатолійовича, що подано через підсистему «Електронний суд». За змістом пояснень свідчить, що вимоги прокурора до відповідача 1 та відповідача 2 виникли з різних підстав, підтверджуються різними доказами, а тому не можуть бути об`єднані в одному позові, вказане свідчить про пред`явлення прокурором позову без додержання вимог ст.173 ГПК України; вважає наявні підстави для залишення позовної заяви без розгляду на підставі п.8 ч.1 ст.226 ГПК України; вказує, що прокурором не доведено наявність державного інтересу щодо публічних закупівель між Замовником та Товариством; підкреслює, що державний інтерес щодо цих закупівель реалізується шляхом притягнення винних осіб до відповідальності, а не шляхом визнання недійсним договору (що не є формою відповідальності); зазначає, що враховуючи часткове надання ТОВ «ТК «Орбіта» послуг за договором №15-2020, а також зважаючи на приписи абзацу 2 частини 1 статті 216 ЦК України, у разі задоволення позову прокурора щодо визнання недійсним договору надання послуг, замовник закупівлі буде зобов`язаний відшкодувати вартість виконаної виконавцем роботи за цінами, які існуватимуть на момент такого відшкодування, а відтак виконавчий орган місцевого самоврядування може понести додаткове грошове навантаження, що вочевидь не сприятиме ефективному використанню бюджетних коштів, у разі визнання договору недійсним Замовник вже не зможе оголосити новий тендер з меншою сумою забезпечення і укласти договір на інших умовах, оскільки відповідні послуги вже були надані і спожиті, а актуальність необхідності таких послуг, з огляду на закінчення періоду їх потреби (31.12.2020), вже відпала; підкреслено, що прокурором не спростовано обставини неможливості поновлення порушених прав та інтересів держави або отримання відшкодування у разі задоволення позовних вимог, більше того, у разі задоволення позову держава може понести додаткові збитки у вигляді повторного відшкодування вартості послуг, які вже були сплачені, за таких підстав, вважає, що прокурором обрано неефективний спосіб захисту порушених прав та законних інтересів; звернуто увагу, що договір виконано повністю, так як строк дії останнього закінчився 31.12.2020, а сторони не можуть складати та підписувати акти приймання-передачі послуг після вказаної дати; наведено попередній (орієнтовний) розмір судових витрат, які відповідач 2 поніс або очікує понести у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції 28000,00грн. та заявлено, що докази понесення судових витрат будуть надані суду протягом 5 днів після прийняття рішення у справі на підставі ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України. Просить залишити без розгляду позов керівника Красноармійської місцевої прокуратури Донецької області, правонаступником якої є Покровська окружна прокуратура в інтересах держави в особі Східного офісу Державної аудиторської служби України, до Відділу культури, туризму та охорони культурної спадщини Покровської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю «Телевізійна компанія «Орбіта» про визнання недійсним рішення тендерного комітету та укладеного на його підставі договору; відмовити в задоволенні позову керівника Красноармійської місцевої прокуратури Донецької області, правонаступником якої є Покровська окружна прокуратура в інтересах держави в особі Східного офісу Державної аудиторської служби України, до Відділу культури, туризму та охорони культурної спадщини Покровської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю «Телевізійна компанія «Орбіта» про визнання недійсним рішення тендерного комітету та укладеного на його підставі договору; судові витрати у справі покласти на сторону позивача.
До пояснень додано (електронна копія): попередній (орієнтований) розрахунок розміру судових витрат на професійну правничу допомогу; запит на публічну інформацію від 22.03.2023 на адресу відповідача 1.
Ухвалою суду від 30.03.2023 вимоги відповідача 2 про залишення позову без розгляду залишено без задоволення; продовжено строк підготовчого провадження до 16.05.2023 (включно); відкладено підготовче засідання на 26.04.2023 о 15:00 год; повідомлено учасників справи про закриття підготовчого провадження 26.04.2023 та призначення справи до судового розгляду по суті, у відповідності до приписів ст.185 Господарського процесуального кодексу України; повідомлено, що участь у підготовчому судовому засіданні можлива для сторін в режимі відеоконференції та відбудеться лише за умови наявності об`єктивних обставин, які забезпечать безпеку проведення підготовчого засідання у приміщенні Господарського суду Донецької області; роз`яснено необхідність дотримання приписів ст.197 Господарського процесуального кодексу України при поданні клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
30.03.2023 від відповідача 1 отримано електронну копію заяви №72 від 30.03.2023, у якій просив перенести судове засідання, призначене на 30.03.2023 о 13:30 год. на іншу дату.
Заяву №72 від 30.03.2023 залишено судом без розгляду, про що відображено в ухвалі суду від 26.04.2023.
Ухвалою суду від 07.04.2023 замінено учасника справи - Красноармійську місцеву прокуратуру Донецької області (85302, Донецька обл., м.Покровськ, вул.Центральна, 148) у справі №905/1870/20 на його правонаступника Покровську окружну прокуратуру Донецької області (85302, Донецька обл., м.Покровськ, вул.Центральна, 148).
26.04.2023 зареєстровано заяву б/н від 26.04.2023 від представника відповідача 2, адвоката Гінінгера Андрія Анатолійовича, що подано через підсистему «Електронний суд», якою надано у доповнення доводів наведених у підґрунтя заперечень (електронні копії) платіжні інструкції №17 від 24.03.2020 та №22 від 19.06.2020; запит на публічну інформацію від 25.04.2023 на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Телебачення «Капрі»; запит на публічну інформацію від 25.04.2023 на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Україна».
Ухвалою від 26.04.2023 закрито підготовче провадження по справі №905/1870/20; призначено справу №905/1870/20 за позовом Покровської окружної прокуратури Донецької області, м.Покровськ Донецької області, в інтересах держави в особі Східного офісу Державної аудиторської служби України, м.Дніпро, до відповідача 1, Відділу культури, туризму та охорони культурної спадщини Покровської міської ради Донецької області, м.Покровськ Донецької області, та до відповідача 2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Телевізійна компанія «Орбіта», м.Покровськ Донецької області, про визнання недійсним рішення тендерного комітету та укладеного на його підставі договору №15-2020 від 04.03.2020 на суму 250 000,00 гривень, до судового розгляду по суті; визначено проведення судового засідання 25.05.2023 о 16:00 год. за адресою: 61022, м.Харків, проспект Науки, 5, зал судового засідання №406, для розгляду справи по суті; повідомлено, що участь у судовому засіданні можлива для сторін в режимі відеоконференції та відбудеться лише за умови наявності об`єктивних обставин, які забезпечать безпеку проведення підготовчого засідання у приміщенні Господарського суду Донецької області; роз`яснено необхідність дотримання приписів ст.197 Господарського процесуального кодексу України при поданні клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
26.04.2023 від представника відповідача 2, адвоката Гінінгера А.А., через підсистему «Електронний суд» отримано клопотання б/н від 26.04.2023 про відкладення (перенесення) розгляду справи (підготовчого засідання) та продовження строку підготовчого провадження. Просив відкласти засідання у справі №905/1870/20 на іншу дату.
Дане клопотання залишено судом без розгляду, про що відображено в ухвалі суду від 25.05.2023.
05.05.2023 від відповідача 1 на офіційну електронну поштову адресу суду отримано додаткові письмові пояснення №117 від 05.05.2023 у справі №905/1870/20 за позовом про визнання недійсним рішення тендерного комітету та укладеного на його підставі договору №15-2020 від 04.03.2020 на суму 250 000,00 гривень. За змістом пояснень зазначає, що на території м.Покровськ Донецької області у 2020 році свою діяльність здійснювали три телерадіокомпанії ТОВ «Телевізійна компанія «Орбіта», ТОВ «Телебачення «Капрі» та ТОВ «ТРК «Україна», остання є єдиним суб`єктом інформаційної діяльності на території Донецької області, що здійснює регіональне телевізійне мовлення; вказує, що між Покровською міською радою та ТОВ «ТРК «Україна» укладено договір №ТРК-096181/2020 від 11.03.2020 на висвітлення діяльності міської ради не регіональному рівні, так як відповідач 1 є структурним підрозділом Покровської міської ради, тому в якості висвітлювача своєї діяльності ТОВ «ТРК «Україна» не розглядали, крім того, ТОВ «ТРК «Україна» повідомила про те, що у телекомпаній у м.Покровськ відсутні технічні засоби для проведення аерозйомки, наявна лише одна знімальна група, до завдання якої не входить виробництво контенту з орієнтацією виключно на аудиторію м.Покровська; також встановлено, що ТОВ «Телебачення «Капрі» знаходиться на території Російської Федерації, та відповідно до рішення РНБО застосовано, зокрема, заборону здійснення державних закупівель товарів, робіт і послуг у юридичних осіб, частка статутного капіталу яких знаходиться у власності іноземної держави, а також державних закупівель у інших суб`єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт, послуг походженням з іноземної держави, до якої застосовано санкції згідно з Законом; підкреслює, що спірна закупівля здійснена з дотриманням вимог законодавства, жодних доказів наявності інших потенційних учасників закупівлі, які б могли задовольнити потреби замовника за менший розмір коштів, а також наявність на час укладання договору більш вигідних для держави цінових пропозицій прокурором не надано. Просить врахувати ці пояснення при винесенні рішення по справі, відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
16.05.2023 від Східного офісу Державної аудиторської служби України на офіційну електронну поштову адресу суду отримано заяву №040525-17/4340-2023 від 16.05.2023.
Заяву №040525-17/4340-2023 від 16.05.2023 залишено без розгляду, про що відображено в ухвалі суду від 25.05.2023.
Ухвалою від 25.05.2023 відкладено розгляд справи на 20.06.2023 о 13:00 год. зал судового засідання №406 (приміщення Господарського суду Донецької області, за адресою: 61022, м.Харків, пр.Науки, 5); визначено з урахуванням положень статті 3 Конституції України про те, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю - рекомендувати у випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці представників учасників справи подавати до суду заяви про розгляд справи в їхній відсутності за наявними матеріалами в порядку частини третьої статті 196 Господарського процесуального кодексу України; повідомлено сторін, що заяви по суті справи, заяви з процесуальних питань, клопотання, пояснення, додаткові письмові докази, висновки експертів, можуть бути ними подані в електронному вигляді на електронну пошту суду або через особистий кабінет в системі «Електронний суд»; повідомлено, що участь у судовому засіданні можлива для сторін в режимі відеоконференції та відбудеться лише за умови наявності об`єктивних обставин, які забезпечать безпеку проведення судового засідання у приміщенні Господарського суду Донецької області; роз`яснено необхідність дотримання приписів ст.197 Господарського процесуального кодексу України при поданні клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
31.05.2023 електронною поштою від Східного офісу Державної аудиторської служби України в Донецькій області на офіційну електронну поштову адресу суду отримано клопотання №040425-17/4428-2023 від 30.05.2023. Просить розгляд справи №905/1870/20 здійснювати без участі Східного офісу Державної аудиторської служби України в Донецькій області.
13.06.2023 від відповідача 2, через підсистему «Електронний суд», отримано додаткові пояснення б/н від 13.06.2023, у яких зазначає, що прокуратурою не заявлялись вимоги про застосування наслідків недійсності правочинів, в матеріалах справи наявні докази, зокрема акти приймання-передачі наданих за договором послуг б/н від 19.03.2020 та б/н від 18.06.2020, які підтверджують факт часткового виконання договору в частині надання послуг, також в матеріалах справи наявні платіжні доручення №17 від 24.03.2020 та №22 від 19.06.2020, які підтверджують факт часткового виконання договору в частині оплати наданих послуг; підкреслює, що в цій справі обраний спосіб захисту, який не забезпечує реституцію (поверненню в початковий стан) за оскаржуваним частково виконаним правочином, з огляду на що, обраний прокуратурою спосіб захисту є неефективним та неналежним; посилається на позицію Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладену у постанові у справі №905/77/21 від 26.05.2023.
Прокурор у судовому засіданні 20.06.2023 підтримав позовні вимоги у повному обсязі, наполягав на їх задоволені; визначає обраний спосіб захисту належним; зазначив, що питання застосування реституції та інших наслідків недійсності правочину буде вирішено в подальшому після визнання рішення тендерного комітету та договору недійсним; вважає справу №905/77/21 такою, що не є тотожною; розцінює звіт про виконання договору як ініціативу замовника, звіт не є правовстановлюючим фактом; стверджує, що договір не виконано у повному обсязі і дія його не завершена.
Представник Східного офісу Державної аудиторської служби України у судове засідання 20.06.2023 не з`явився, заявлено про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача 1 у судовому засіданні 20.06.2023 просив відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у представлених суду поясненнях; наполягає на тому, що відповідач 1 діяв відповідно до вимог законодавства, тендерну процедуру не порушували; листи, на підставі яких сформовано висновки про відсутність конкурентоспроможних осіб, отримано до прийняття оскаржуваного рішення; визначає договір таким, що втратив свою силу, відсутнє право працювати на його підставі.
Представник відповідача 2 у судовому засіданні 20.06.2023 проти задоволення позовних вимог заперечував; стверджував на здійсненні переговорної процедури у відповідності до вимог Закону; навів посилання на правові висновки Верховного Суду у справі №905/77/21; наполягав на тому, що прокурором обрано неефективний спосіб захисту, не заявлено вимогу про застосування наслідків недійсності правочину, заявлені прокурором позовні вимоги не сприяють захисту інтересів держави; визначає договір таким, що закінчив свою дію 31.12.2020, посилається на ст.4 Закону України «Про публічні закупівлі»; наведено посилання також на п.12 ч.1 ст.10 Закону України «Про публічні закупівлі», вказує на публікацію звіту про виконання договору.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Враховуючи суть спору, загальну тривалість розгляду справи, а також забезпечення з боку суду можливості учасників справи для реалізації своїх процесуальних прав, в тому числі шляхом направлення поштою (іншим належним засобом зв`язку) відповідних доказів до суду, з огляду на таке суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи (оголошення перерви) та існуючою можливість розглянути спір за наявними в справі матеріалами, у цьому судовому засіданні.
ІІІ. Фактичні обставини справи:
Рішенням Покровської міської ради Донецької області «Про Програму економічного і соціального розвитку міста Покровська Донецької області на 2020 рік» №7/72-2 від 20.12.2019 затверджено Програму економічного і соціального розвитку міста Покровська Донецької області на 2020 рік, у розділі «Розвиток інформаційного простору. Забезпечення доступу до неупереджених джерел інформації» до складу включено закупівля телевізійних послуг для висвітлення діяльності Покровської міської ради на місцевому телеканалі «Орбіта» та на регіональному телеканалі «Донбас», термін виконання 2020, виконавець Покровська міська рада, висвітлення діяльності щотижня.
08.01.2020 відповідач 2 звернувся до відповідача 1 з пропозицією для співробітництва, у якій пропонував співпрацю і свої інформаційні послуги в плані висвітлення діяльності Покровської міської ради та її відділів, надав інформацію щодо діяльності телекомпанії, у тому числі технічних можливостей.
Відповідно до протоколу №01/03 від 14.01.2020 засідання тендерного комітету Відділу культури, туризму та охорони культурної спадщини Покровської міської ради Донецької області порядком денним визначено розгляд листа з пропозицією для співробітництва від Товариства з обмеженою відповідальністю «Телевізійна компанія «Орбіта», обставинами виступає отримання означеної пропозиції від Товариства з обмеженою відповідальністю «Телевізійна компанія «Орбіта» та її зміст, з відображенням як великого ряду унікальних пропозицій та можливостей для співпраці. Також вказано на нові напрямки телевізійної роботи з наданих довідок від телевізійної компанії Товариства з обмеженою відповідальністю «Телевізійна компанія «Орбіта», яка має у своїй власності обладнання та матеріально-технічну базу необхідну для надання послуг з виготовлення та розміщення телевізійної продукції, власне знімальне обладнання, яке зокрема працює у форматі Full HD, 7 монтажних комплектів на базі робочих станцій НР, студія і ефірна апаратна, що підтримують дозвіл аж до 4К, мобільна ПТС для роботи на масових заходах в місті та обладнання для прямих включень з місця подій. Зазначено про готовність телекомпанії у будь-який час доби розмістити в ефірі важливу для жителів міста інформацію (будь-то відеозвернення в прямому ефірі, сюжети, а також оголошення в рухомому рядку, який цілодобово транслюється в ефірі). Ухвалено розглянути пропозицію та прийняти до уваги врахувавши зазначену інформацію при плануванні закупівель відділом. Вирішено затвердити пропозицію для співробітництва з Товариством з обмеженою відповідальністю «Телевізійна компанія «Орбіта».
На веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель PROZORRO (https://prozorro.gov.ua) 21.02.2020 Відділом, як замовником, оприлюднено форму річного плану закупівель на 2020 рік за №UA-P-2020-02-21-006598-b, якою передбачено закупівлю замовником телевізійних послуг (місцевий бюджет), код ДК 021:2015: 92220000-9 за переговорною процедурою, з бюджетним призначенням 250 000,00 гривень.
Оголошення про проведення закупівлі опубліковано на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель PROZORRO за №UA-2020-02-21-002278-b-86775027са954b3fb9fb82e449333a86, яким передбачено закупівлю замовником предмета закупівлі телевізійних послуг (місцевий бюджет) з очікуваною вартістю закупівлі 250000,00 гривень. Строк надання послуг замовником визначено 03.02.2020 - 31.12.2020.
Згідно з оголошення про проведення закупівлі Телевізійні послуги (місцевий бюджет) застосування переговорної процедури обґрунтовано наступним: З метою задоволення конституційних прав громадян на інформацію, сприяння розвитку громадянського суспільства, створення у місті Покровську умов для організації всебічного висвітлення заходів на виконання вимог Конституції України, Закону України Про інформацію, Закону України Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні. Відповідно до статті 5 Закону України Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації. Створення спеціальних звітів і репортажів про важливі події в місті, створення та поширення інформації, авторських матеріалів висвітлення яскравих фестивалів, народних обрядів, відкриття виставок, творчих зустрічів з поетами, художниками, запис і зберігання відео- і аудіоматеріалів про висвітлення міських заходів, заходів до пам`ятних дат. Частиною сьомою статті 2 Закону встановлена заборона на придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону. Таким чином, у даному випадку відповідно до пункту 2 частини другої статті 35 Закону може бути застосована переговорна процедура закупівлі, яка за результатами проведених переговорів з учасником (учасниками) замовник приймає рішення про намір укласти договір. Генеральний директор ТОВ Телекомпанія Орбіта Баркулов Ю.В. повідомив, що Товариство з обмеженою відповідальністю Телевізійна компанія Орбіта протягом останніх 25 років забезпечує якісне висвітлення подій та останніх новин м. Покровська, Покровського району та прилеглих територій, здійснює регіональне телемовлення (північно-західна частина Донецької області, східна частина Дніпропетровської області). Рішенням національної ради України з питань телебачення і радіомовлення №1229 від 02.08.2018 Про заяву ТОВ Телевізійна компанія Орбіта, м. Покровськ, Донецької області, щодо продовження строку дії ліцензії на мовлення (НР №00980-м від 16.09.2011) (багатоканальне, логотип: «Телекомпанія «Орбіта»), продовжено дію ліцензії. Телевізійна компанія «Орбіта» має низку конкурентних переваг, а саме, авторські проекти, може бути виконавцем складних телевізійних роликів, здійснює мовлення протягом 24 годин, має можливість та кваліфіковані кадри для здійснення зйомки одночасно декількома знімальними групами. Єдина в регіоні має можливість для здійснення аеро, фото та відео зйомки. Має можливість швидкого реагування на суспільно значимі питання та новини міста, важливі факти діяльності закладів культури.
21.02.2020 складено протокол №02/03 переговорів між Відділом культури, туризму та охорони культурної спадщини Покровської міської ради Донецької області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Телевізійна компанія «Орбіта», відповідно до якого голова тендерного комітету повідомила про необхідність закупівлі послуг по створенню та розміщенню інформаційної продукції на телеканалі «Орбіта» у м.Покровськ на 2020 рік, умова застосування переговорної процедури закупівлі, відповідно до п.2 ст.35 Закону України «Про публічні закупівлі», необхідність відсутність конкуренції (у тому числі з технічних причин) на відповідному ринку, внаслідок чого договір про закупівлю може бути укладено лише з одним постачальником, за відсутності при цьому альтернативи. Обґрунтування наведено згідно оголошення про проведення закупівлі. Також головою тендерного комітету повідомлено про проведення засідання тендерного комітету у межах його повноважень, на якому за наявністю обставин, передбачених відповідно до п.2 ст.35 Закону України «Про публічні закупівлі», ч.2 ст.39 Закону прийнято рішення про застосування переговорної процедури закупівлі. За результатами ухвалили: вжити всіх передбачених законодавством взаємних заходів щодо застосування переговорної процедури закупівлі; погодити обсяг закупівлі послуг по створенню та розміщенню інформаційної продукції на телеканалі «Орбіта» на 2020 рік загальна сума обсягу фінансування 250000,00грн.; опублікувати повідомлення про намір укладення договору на закупівлю послуг по створенню та розміщенню інформаційної продукції на телеканалі «Орбіта» на сайті системи електронних закупівель «PROZORRO».
21.02.2020, після проведення переговорної процедури закупівлі, замовником оголошено повідомлення про намір укласти договір із учасником Товариством з обмеженою відповідальністю «Телевізійна компанія «Орбіта».
04.03.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Телевізійна компанія «Орбіта» (виконавець) та Відділом культури, туризму та охорони культурної спадщини Покровської міської ради Донецької області (замовник) укладено договір №15-2020 про надання послуг, відповідно до п.1.1 якого виконавець зобов`язався надати послуги: з створення та розміщення інформаційної продукції: сюжети, репортажі, роліки, авторські програми, реклама, оголошення та ін. на телеканалі «Орбіта», а також розміщення телевізійної продукції і інформаційних матеріалів, реклами та ін. на сайтах http://orbita.dn.ua/, http://pokrovsk.news/, ДК 021:2015: 92220000-9 «Телевізійні послуги».
Загальна вартість послуг за договором складає 250000,00 грн. у тому числі ПДВ 20% - 41666,67 гривень (п.1.2 договору).
На надані послуги виконавець складає акт приймання наданих інформаційних послуг за підписами сторін цього договору (п.1.4 договору).
Оплата здійснюється замовником на розрахунковий рахунок виконавця, згідно акту приймання наданих інформаційних послуг за двома підписами сторін, протягом 30 днів з дня підписання сторонами акту (п.2.1 договору).
Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2020, а в частині фінансових зобов`язань до повного їх виконання. Цей договір також діє до повного виконання своїх зобов`язань за цим договором сторонами (п.3.1 договору).
Моментом надання послуг або виконання послуг є дата складання акта виконаних послуг (п.187.1 ПКУ) (п.3.2 договору).
На підтвердження виконання умов договору №15-2020 від 04.03.2020 між відповідачами складені акти приймання наданих послуг від 19.03.2020 на суму 41078,16грн. та від 18.06.2020 на суму 11250,00грн., що підписані та скріплені печатками з боку виконавця та замовника.
Згідно цих актів всі послуги по розміщенню інформаційних послуг були виконані виконавцем у повному обсязі та вчасно, в передбачений договором строк. Якість наданих послуг задовільна.
Як свідчать платіжні інструкції №17 від 24.03.2020 (проведено банком 25.03.2020) на суму 41078,16грн., №22 від 19.06.2020 (проведено банком 22.06.2020) на суму 11250,00грн. означені послуги на загальну суму 52328,16грн. оплачено у повному обсязі.
На виконання наказу Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області №18 від 15.04.2020 здійснювався моніторинг закупівель.
Відповідно до висновку про результати моніторингу закупівлі від 24.04.2020 №47 замовник застосував переговорну процедуру закупівлі телевізійних послуг без наявних підстав, передбачених пунктом 2 частиною другою статті 35 Закону України Про публічні закупівлі, у зв`язку з чим Держаудитслужба зобов`язала здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема, в межах законодавства вжити заходів щодо розірвання договору та протягом 5 робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електрону систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладеного у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію при причини неможливості усунення виявленого порушення. Вказаний висновок опублікований 24.04.2020, встановлено кінцевий строк оскарження 12.05.2020.
У матеріалах справи відсутні відомості про те, що впродовж 2020 року Відділом проводились відкриті торги для закупівлі телевізійних послуг, які були б відмінені через відсутність достатньої кількості учасників.
З відомостей Державного реєстру суб`єктів інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення (htpps://www.nrada.gov.ua) вбачається, що:
- Товариство з обмеженою відповідальністю «Телебачення «Капрі» (код ЄДРПОУ 33320794) за територіальною категорією мовлення здійснює місцеве телемовлення у м.Покровську та м.Костянтинівка на підставі ліцензії НР № 01395-м та ліцензії НР № 01482-м (дозволено продовжити роботу ТРО на період проведення АТО) (htpps://www.nrada.gov.ua/state-register/tb-kapri-tov);
- Товариство з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Україна» (код ЄДРПОУ 05744121) за територіальною категорією мовлення здійснює загальнонаціональне та регіональне телемовлення на підставі ліцензій НР №00108-м, НР №00110-м, НР №00106-м, НР №00217-м, НР №00249-м, НР №00216-м, НР №00109-м, НР №00326-м, НР №00219-м, НР №00220-м, НР №00218-м, НР №01593-м, НР №00107-м (https://www.nrada.gov.ua/state-register/trk-ukrayina-tov).
Згідно з довідками за №№26, 27, 28 від 02.03.2020 вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Телевізійна компанія «Орбіта» має досвід успішної співпраці з виконавчим органом органу місцевого самоврядування, аналогічному замовнику - Відділу культури, туризму та охорони культурної спадщини Покровської міської ради Донецької області; має великий штат кваліфікованих працівників, та використовує в роботі наявну сучасну матеріально-технічну базу, у тому числі й засоби для проведення аерозйомки.
У матеріалах справи наявна електронна копія листа Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Україна» №К-1032 від 23.11.2020, яким надано відповідь на адвокатський запит №2 від 18.11.2020. Адвокатський запит здійснено у межах представництва інтересів відповідача 2.
Відповідно до відповіді повідомлено, що у м.Покровську Донецької області на постійній основі працює знімальна група регіонального телеканалу «Донбас», технічні засоби для здійснення аерозйомки знімальній групі не передавались; завданням знімальної групи є створення сюжетів, присвячених подіям у регіоні мовлення в цілому; виробництво телеконтенту з орієнтацією виключно на аудиторію мешканців м.Покровська не є завданням знімальної групи; має можливість забезпечити присутність знімальних груп одночасно на декількох закладах, які проводяться в місті Покровську одночасно виключно за умови відрядження до міста додаткових знімальних груп у випадках, що стосуються подій загальнонаціонального значення. Для висвітлення подій (чи заходів) регіонального значення, що відбуваються у м.Покровську або прилеглій місцевості, працює одна знімальна група у зазначеному вище складі; до завдань знімальної групи регіонального телеканалу «Донбас» в м.Покровську не входить пряма трансляція сесій Покровської міської ради та виробництво авторських сюжетів про події з життя міста Покровська та району.
За змістом листа фізичної особи-підприємця Романенко Олексія Юрійовича №5 від 26.11.2020 інтернет-сайт з ім`ям хосту: kapri.dn.ua знаходиться на сервері з ІР адресою, яка, за данними бази даних організації RIPE, що розподіляє ІР адреси на Європейському континенті, належить Хостинговій компанії Veesp та фізично знаходиться за координатами місце розташування Російська Федерація.
У підтвердження даних обставин відповідачем 1 надано роздруківку з сайту про місцезнаходження ІР адреси або домену, з відображення на ній дати 11.12.2020.
За відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходження юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Телебачення «Капрі» - Україна, 85300, Донецька область, місто Покровськ, вул.Захисників України, буд.6; кінцевий бенефіціарний власник юридичної особи Андрійченко Ірина Юріївна, ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ; характер бенефіціарного володіння прямий, частка 100%; місцезнаходження реєстраційної справи Покровська районна державна адміністрація Донецької області; взяття на облік як платника податків 22.12.2004, Головне управління ДПС у Донецькій області, Покровсько-Добропільське управління, Покровська ДПІ, 43142826; взяття на облік як платника єдиного внеску 22.12.2004, Головне управління ДПС у Донецькій області, Покровсько-Добропільське управління, Покровська ДПІ, 43142826, 9.
Відповідно до листа Товариства з обмеженою відповідальністю «Телебачення «Капрі» №22/09-1 від 22.09.2022 на звернення прокурора надано відповідь, згідно якої зазначено про відсутність будь-якого відношення фізичної особи-підприємця Романенко Олексія Юрійовича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Телебачення «Капрі»; сервер інтернет-сайту Товариства з обмеженою відповідальністю «Телебачення «Капрі» та сервер телевізійного мовлення Товариства з обмеженою відповідальністю «Телебачення «Капрі» є різними серверами; інформація, викладена фізичною особою-підприємцем Романенко Олексія Юрійовича, не відповідає дійсності. До листа додано документи у підтвердження останніх тверджень.
Прокурор, звертаючись з позовом, стверджує, що переговорна процедура закупівлі проведена відповідачем 1 з приводу закупівлі предмету телевізійних послуг, з порушенням законодавства, а саме: із неправомірним обранням переговорної процедури закупівлі, необхідність якої не була обумовлена відсутністю конкуренції (у тому числі з технічних причин) на відповідному ринку. Вказане порушення вплинуло на об`єктивність визначення переможця торгів та усунуло належне конкурентне середовище серед учасників з метою обрання найбільш економічно вигідної пропозиції. Таке порушення, на думку прокурора, унеможливлює раціональне та ефективне використання державних коштів і здатне спричинити істотної шкоди інтересам держави.
Позивач під час першого розгляду справи підтвердив відсутність обґрунтування замовником наявності умов застосування переговорної процедури закупівлі, передбаченої п.2 ч.2 ст.35 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме у тендерній документації не зазначено мінімальні вимоги до предмета закупівлі, що не підлягатимуть переговорам; зазначив про наявність декількох суб`єктів господарювання, які здійснюють діяльність у сфері телебачення та радіомовлення на території м.Покровська, Покровського району та прилеглих територій, і що протягом 2020 року замовником не проводились відкриті торги для закупівлі телевізійних послуг, які відмінені через відсутність достатньої кількості учасників. Також вказано на порушення наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22.03.2016 №490, а саме п.14 повідомлення про намір укласти договір не містить посилань на експертні, нормативні, технічні та інші документи, які підтверджують наявність умов застосування процедури закупівлі. З посиланням на п.10 ст.10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», абз.3 п.9 п.4 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43, визначає відсутніми законодавчо визначені підстави для звернення до суду, з урахуванням чого підтримує позовну заяву прокуратури. Іншої позиції під час нового розгляду справи не висвітлено.
Відповідачі не погоджується із заявленими позовними вимогами, стверджують на здійсненні оспорюваної закупівлі телевізійних послуг для висвітлення діяльності відділу з дотриманням вимог законодавства, зокрема, ч.2 ст.35 Закону України «Про публічні закупівлі» та без порушень ст.ст.10, 16 цього Закону й у відповідності до річного плану закупівель; вважають, що прокурором обрано неефективний спосіб захисту порушених прав та законних інтересів; звертають увагу, що договір виконано повністю, так як строк дії останнього закінчився 31.12.2020, а сторони не можуть складати та підписувати акти приймання-передачі послуг після вказаної дати. До того ж, на їх думку, відсутні підстави для представництва прокурором інтересів держави у розглядуваному випадку.
Відповідач 1 також визначає результати моніторінгу та вказані порушення необґрунтованими у зв`язку з тим, що при здійсненні передтендерної пророботки ринку надання телевізійних послуг встановлено, що на місцевому рівні в м.Покровську такі послуги надають відповідач 2 та Товариство з обмеженою відповідальністю «Телебачення «Капрі». При цьому виявлено, що перший, на відміну від другого суб`єкта, має шість знімальних груп, що дає їм можливість бути присутніми одночасно на декількох заходах, єдина в регіоні компанія, що має можливість для здійснення аеро-, фото- та відео зйомки, та інше, тобто має технічні можливості, яких не має Товариство з обмеженою відповідальністю «Телебачення «Капрі». Крім того підкреслено знаходження ІР адреси останнього на території Російської Федерації, з посиланням на приписи п.17 Правил забезпечення захисту інформації в інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2006 №373, рекомендації Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, рішення РНБО щодо заборони здійснення державних закупівель товарів, робіт і послуг у юридичних осіб- резидентів іноземної держави державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких знаходиться у власності іноземної держави, а також державних закупівель у інших суб`єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт, послуг походженням з іноземної держави, до якої застосовано санкції згідно з Законом.
IV. Мотиви з яких виходить суд та застосовані ним положення законодавства:
Частиною 1 ст.316 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
Згідно із ст.129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.
За змістом ст.13 Господарського процесуального кодексу України встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.
За приписом ст.76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.
В силу припису ч.1 ст.75 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Відповідно до ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Справа розглядалась неодноразово.
Спір виник щодо наявності/відсутності підстав для визнання недійсним рішення тендерного комітету про застосування переговорної процедури закупівлі як такої, що порушує вимоги Закону України «Про публічні закупівлі», та відповідно щодо наявності чи відсутності підстав для визнання недійсним договору, укладеного відповідачами за результатами проведення вказаної переговорної процедури.
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 12.01.2023 у даній справі вказав, що судами попередніх інстанцій не надано оцінки твердженням прокурора в частині визнання недійсним рішення тендерного комітету про застосування переговорної процедури закупівлі. Обмежившись посиланням на те, що прокурор просив визнати недійсним договір фактично лише на підставі статей 203, 215 ЦК України, залишили поза увагою наведені вище положення законодавства, які регулюють спірні правовідносини; оцінки спірним правовідносинам у контексті зазначених норм Закону Про публічні закупівлі не надали; належним чином з дослідженням поданих сторонами доказів не з`ясували, чи суперечить рішення тендерного комітету про застосування переговорної процедури закупівлі вимогам статей 2, 35 Закону України Про публічні закупівлі.
Верховний Суд також вважає передчасними висновки судів попередніх інстанцій, що позивач просив визнати правочин недійсним лише з підстав, передбачених статтею 203, 215 ЦК України (нормативно-правова кваліфікація обставин), та зазначає, що аргументи сторін стосовно спірних правовідносин у цьому випадку необхідно було оцінити також з урахуванням положень Закону Про публічні закупівлі.
При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину враховуються загальні приписи статей 3, 15, 16 ЦК України. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене та в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулося.
Вирішуючи спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2019 у справі № 910/6642/18).
Поняття інтереси держави відрізняються від інтересів інших сторін господарського процесу. В основу перших завжди покладена потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист закону, прав та інтересів усіх суб`єктів господарювання тощо. Інтереси держави є оціночним поняттям, у кожному конкретному випадку прокурор самостійно визначає з посиланням на законодавство, у чому саме відбулося чи може відбутись порушення матеріальних чи інших інтересів держави.
Тобто, подаючи позов в інтересах держави, не можна говорити лише про матеріальне благо держави, адже відновлення законності є не менш вагомим чинником у демократичному суспільстві, основним покликанням якого є насамперед недопущення порушення закону у майбутньому.
Державний інтерес, зокрема, але не виключно, може бути спрямований на задоволення суспільної потреби у відновленні законності, принципів максимальної ефективності, прозорості, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції тощо.
У даній справі Верховний Суд наголосив, що вирішення судом питання про застосування правових наслідків недійсності правочину може бути самостійним предметом розгляду у господарському суді, адже заявлення такої вимоги є також належним способом захисту. Питання ефективності способу захисту має з`ясовуватись у кожному конкретному випадку в залежності від обставин справи та правових норм, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, якщо інше не встановлено законом. Суди мають надати обґрунтовану оцінку доводам про те, в чому саме полягає ефективність/неефективність способу захисту в спірних правовідносинах.
Верховний Суд звернув увагу на тому що, чи дійсно надані послуги з огляду на предмет договору, які саме послуги надані та чим це підтверджується; яким чином договір виконаний в частині розрахунків за наданні послуги у відповідності до пункту 3.1. договору, чи є виконаним повністю. Щоб стверджувати, що спосіб захисту є неефективним, зокрема з підстав виконання договору сторонами та закінчення строку дії такого, господарським судам необхідно достеменно перевірити чи реально виконаний такий договір та чим це підтверджується.
Дотримуючись наведених вище вказівок суду касаційної інстанції, судом встановлено наступне.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлені Законом України «Про публічні закупівлі» (у редакції, чинній на момент існування спірних правовідносин).
Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Також, зазначеним законом визначені принципи здійснення закупівель, зокрема максимальна економія та ефективність, відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель тощо, а також загальні умови здійснення закупівлі із застосуванням однієї з таких процедур: відкриті торги; конкурентний діалог; переговорна процедура закупівлі (ст.ст.3, 12 Закону України «Про публічні закупівлі»).
Вказаний закон застосовується, зокрема, до юридичних осіб (установ), які забезпечують потреби держави, замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень (п.9 ч.1 ст.1, ч.1 ст.2 Закону України «Про публічні закупівлі»).
Пунктом 5 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що договір про закупівлю - це договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Згідно з п.18 ч.1 ст.1 Закону України «Про публічні закупівлі» предметом закупівлі є товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом.
Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України «Про публічні закупівлі», замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме: оголошення про проведення процедури закупівлі та тендерну документацію - не пізніше ніж за 15 днів до дня розкриття тендерних пропозицій, якщо вартість закупівлі не перевищує межі, встановлені у частині четвертій цієї статті, та не пізніше 30 днів у разі перевищення таких меж; зміни до тендерної документації та роз`яснення до неї (у разі наявності) - протягом одного дня з дня прийняття рішення про їх внесення або надання роз`яснень; оголошення з відомостями про укладену рамкову угоду (у разі здійснення закупівлі за рамковими угодами) - не пізніше ніж через сім днів з дня укладення рамкової угоди; протокол розгляду тендерних пропозицій - протягом одного дня з дня його затвердження; повідомлення про намір укласти договір про закупівлю - протягом одного дня з дня прийняття рішення про визначення переможця процедури закупівлі; інформацію про відхилення тендерної пропозиції учасника - протягом одного дня з дня прийняття рішення про відхилення; договір про закупівлю - протягом двох днів з дня його укладення; повідомлення про внесення змін до договору - протягом трьох днів з дня внесення змін; звіт про виконання договору - протягом трьох днів з дня закінчення строку дії договору, виконання договору або його розірвання; звіт про укладені договори - протягом одного дня з дня укладення договору.
Згідно з ст.11 Закону України «Про публічні закупівлі» для організації та проведення процедур закупівель замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб). Тендерний комітет або уповноважена особа (особи): планує закупівлі, складає та затверджує річний план закупівель; здійснює вибір процедури закупівлі; проводить процедури закупівель; забезпечує рівні умови для всіх учасників, об`єктивний та чесний вибір переможця; забезпечує складання, затвердження та зберігання відповідних документів з питань публічних закупівель, визначених цим Законом; забезпечує оприлюднення інформації та звіту щодо публічних закупівель відповідно до Закону; здійснює інші дії, передбачені цим Законом.
За умов ч.1 ст.12 Закону України «Про публічні закупівлі» закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з таких процедур: відкриті торги; конкурентний діалог; переговорна процедура закупівлі.
Статтею 35 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено умови застосування переговорної процедури закупівлі.
Так, згідно з частиною першою цієї норми, переговорна процедура закупівлі - це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками.
Замовник під час проведення переговорів вимагає від учасника подання ним підтвердженої документально інформації про відповідність учасника кваліфікаційним вимогам відповідно до статті 16 цього Закону.
Відповідно до ч.2 ст.35 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі:
1) закупівлі творів мистецтва або закупівлі, пов`язаної із захистом прав інтелектуальної власності, або укладення договору про закупівлю з переможцем архітектурного чи мистецького конкурсу;
2) відсутності конкуренції (у тому числі з технічних причин) на відповідному ринку, внаслідок чого договір про закупівлю може бути укладено лише з одним постачальником, за відсутності при цьому альтернативи;
3) нагальної потреби у здійсненні закупівлі у зв`язку з виникненням особливих економічних чи соціальних обставин, що унеможливлюють дотримання замовниками строків для проведення тендеру, а саме пов`язаних з негайною ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій, а також наданням у встановленому порядку Україною гуманітарної допомоги іншим державам. Застосування переговорної процедури закупівлі в таких випадках здійснюється за рішенням замовника щодо кожної процедури;
4) якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації;
5) потреби здійснити додаткову закупівлю в того самого постачальника з метою уніфікації, стандартизації або забезпечення сумісності з наявними товарами, технологіями, роботами чи послугами, якщо заміна попереднього постачальника (виконавця робіт, надавача послуг) може призвести до несумісності або виникнення проблем технічного характеру, пов`язаних з експлуатацією та обслуговуванням;
6) необхідності проведення додаткових будівельних робіт, не зазначених у початковому проекті, але які стали через непередбачувані обставини необхідними для виконання проекту за сукупності таких умов: договір буде укладено з попереднім виконавцем цих робіт, такі роботи технічно чи економічно пов`язані з головним (первинним) договором; загальна вартість додаткових робіт не перевищує 50 відсотків вартості головного (первинного) договору;
7) закупівлі юридичних послуг, пов`язаних із захистом прав та інтересів України, у тому числі з метою захисту національної безпеки і оборони, під час врегулювання спорів, розгляду в закордонних юрисдикційних органах справ за участю іноземного суб`єкта та України, на підставі рішення Кабінету Міністрів України або введених в дію відповідно до закону рішень Ради національної безпеки і оборони України.
Як визначено частиною третьою цієї статті Закону, за результатами проведених переговорів з учасником (учасниками) замовник приймає рішення про намір укласти договір. Повідомлення про намір укласти договір обов`язково безоплатно оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу протягом одного дня після прийняття рішення та повинно містити: найменування та місцезнаходження замовника; найменування, кількість товару та місце його поставки, вид робіт і місце їх виконання або вид послуг та місце їх надання; строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг; найменування, місцезнаходження та контактні телефони учасника (учасників), з яким проведено переговори; ціну пропозиції; обґрунтування застосування переговорної процедури.
Замовник має право укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі у строк не раніше ніж через 10 днів (п`ять днів - у разі застосування переговорної процедури закупівлі з підстав, визначених пунктом 3 частини другої цієї статті, а також у разі закупівлі нафти, нафтопродуктів сирих, електричної енергії, послуг з її передання та розподілу, централізованого постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, послуг з централізованого опалення, послуг поштового зв`язку, поштових марок та маркованих конвертів, телекомунікаційних послуг, у тому числі з трансляції радіо- та телесигналів, послуг з централізованого водопостачання та/або водовідведення та послуг з перевезення залізничним транспортом загального користування) з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір за результатами застосування переговорної процедури закупівлі.
Форма повідомлення про намір укласти договір під час застосування переговорної процедури затверджена наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22.03.2016 №490 «Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель».
За цією формою повідомлення про намір укласти договір під час застосування переговорної процедури повинне містити пункт 13 "Умова застосування переговорної процедури закупівлі відповідно до частини другої статті 35 Закону України «Про публічні закупівлі» та пункт 14 "Обґрунтування, застосування переговорної процедури закупівлі (посилання на експертні, нормативні, технічні та інші документи, що підтверджують наявність умов застосування процедури закупівлі)".
У залежності від предмета закупівлі, який визначається замовником відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 №454, та умови для застосування переговорної процедури закупівлі, замовник самостійно визначає документи, зокрема, експертні, нормативні, технічні та інші, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі відповідно до частини другої статті 35 Закону України «Про публічні закупівлі».
Тобто, у разі наявності умов, передбачених п.2 ч.2 ст.35 Закону України «Про публічні закупівлі», замовник може застосовувати переговорну процедуру закупівлі, проте зобов`язаний обґрунтувати відсутність конкуренції (у тому числі з технічних причин) на відповідному ринку, внаслідок чого договір про закупівлю може бути укладено лише з одним постачальником, за відсутності при цьому альтернативи для застосування цієї виняткової процедури.
В іншому випадку закупівля здійснюється відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», шляхом застосування однієї з конкурентних процедур закупівель.
Згідно із ч.3 ст.11 Закону України «Про публічні закупівлі» вибір процедури закупівлі здійснює тендерний комітет або уповноважена особа (особи).
Як зазначають відповідачі, вибір спірної переговорної процедури обґрунтовано п.2 ч.2 ст.35 Закону України «Про публічні закупівлі», відповідно до якої відсутність конкуренції (у тому числі з технічних причин) на відповідному ринку, внаслідок чого договір про закупівлю може бути укладено лише з одним постачальником, за відсутності при цьому альтернативи.
Підставою для застосування переговорної процедури за відсутності конкуренції, на думку відповідачів, пов`язано з відсутністю у інших суб`єктів господарювання, що надають телекомунікаційні послуги, зокрема на території міста Покровська, такої матеріальної та технічної можливості (в тому числі знімального обладнання для проведення повітряних зйомок, спеціального обладнання для підводних та підземних зйомок у гірничих виробках шахт), як у відповідача 2. Крім того, посилались на неприпустимість замовлення інформаційних послуг у суб`єкта господарювання Товариства з обмеженою відповідальністю «Телебачення «Капрі», сервер якого знаходиться на території Російської Федерації.
Відповідно до оголошення про проведення закупівлі «Телевізійні послуги (місцевий бюджет)» (UA-P-2020-02-21-006598-b) застосування переговорної процедури обґрунтовано таким: «З метою задоволення конституційних прав громадян на інформацію, сприяння розвитку громадянського суспільства, створення у місті Покровську умов для організації всебічного висвітлення заходів на виконання вимог Конституції України, Закону України Про інформацію, Закону України Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні. Відповідно до статті 5 Закону України Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації. Створення спеціальних звітів і репортажів про важливі події в місті, створення та поширення інформації, авторських матеріалів висвітлення яскравих фестивалів, народних обрядів, відкриття виставок, творчих зустрічів з поетами, художниками, запис і зберігання відео- і аудіоматеріалів про висвітлення міських заходів, заходів до пам`ятних дат. Частиною сьомою статті 2 Закону встановлена заборона на придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону. Таким чином, у даному випадку відповідно до пункту 2 частини другої статті 35 Закону може бути застосована переговорна процедура закупівлі, яка за результатами проведених переговорів з учасником (учасниками) замовник приймає рішення про намір укласти договір. Генеральний директор ТОВ Телекомпанія Орбіта Баркулов Ю.В. повідомив, що Товариство з обмеженою відповідальністю Телевізійна компанія Орбіта протягом останніх 25 років забезпечує якісне висвітлення подій та останніх новин м. Покровська, Покровського району та прилеглих територій, здійснює регіональне телемовлення (північно-західна частина Донецької області, східна частина Дніпропетровської області). Рішенням національної ради України з питань телебачення і радіомовлення №1229 від 02.08.2018 Про заяву ТОВ Телевізійна компанія Орбіта, м. Покровськ, Донецької області, щодо продовження строку дії ліцензії на мовлення (НР №00980-м від 16.09.2011) (багатоканальне, логотип: Телекомпанія Орбіта), продовжено дію ліцензії. Телевізійна компанія Орбіта має низку конкурентних переваг, а саме, авторські проекти, може бути виконавцем складних телевізійних роликів, здійснює мовлення протягом 24 годин, має можливість та кваліфіковані кадри для здійснення зйомки одночасно декількома знімальними групами. Єдина в регіоні має можливість для здійснення аеро, фото та відео зйомки. Має можливість швидкого реагування на суспільно значимі питання та новини міста, важливі факти діяльності закладів культури».
Відповідачем 1 таке обґрунтовано необхідністю висвітлення діяльності Відділу та поширення інформації про його діяльність на місцевому рівні, при цьому, окрім відповідача 2, відсутні інші суб`єкти господарювання, що надають телекомунікаційні послуги на такому рівні та наявністю технічної можливості.
Проте, з поданих сторонами документів та пояснень вбачається, що на території міста Покровська, Покровського району та прилеглих територій діяльність у сфері телебачення здійснюють кілька суб`єктів господарювання, у тому числі: Товариство з обмеженою відповідальністю «Телебачення «Капрі» (код ЄДРПОУ 33320794) за територіальною категорією мовлення здійснює місцеве телемовлення у м. Покровську та м. Костянтинівка на підставі ліцензії (дозволено продовжити роботу ТРО на період проведення АТО), Товариство з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Україна» (код ЄДПРОУ 05744121) за територіальною категорією мовлення здійснює загальнонаціональне та регіональне телемовлення на підставі ліцензій.
Стосовно доводів відповідачів щодо неприпустимості замовлення інформаційних послуг у суб`єкта господарювання Товариства з обмеженою відповідальністю «Телебачення «Капрі» у зв`язку зі знаходженням серверу на території Російської Федерації, суд зазначає наступне.
Згідно листа фізичної особи-підприємця Романенка №5 від 26.11.2020 Інтернет-сайт з ім`ям хосту: kapri.dn.ua знаходиться на сервері з IP-адресою НОМЕР_1 та фізично знаходиться на території Російської Федерації.
По-переше, означений лист містить інформацію про розміщення серверів Товариства з обмеженою відповідальністю «Телебачення «Капрі» станом на 26.11.2020, тобто вже після проведення переговорної процедури закупівлі.
Доказів знаходження серверу Товариства з обмеженою відповідальністю «Телебачення «Капрі» на території Російської Федерації на момент прийняття рішення про проведення переговорної процедури закупівлі (21.02.2020) матеріали справи не містять.
Одночасно за відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходження юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Телебачення «Капрі» - Україна, 85300, Донецька область, місто Покровськ, вул.Захисників України, буд.6; кінцевий бенефіціарний власник юридичної особи Андрійченко Ірина Юріївна, ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ; характер бенефіціарного володіння прямий, частка 100%; місцезнаходження реєстраційної справи Покровська районна державна адміністрація Донецької області; взяття на облік як платника податків 22.12.2004, Головне управління ДПС у Донецькій області, Покровсько-Добропільське управління, Покровська ДПІ, 43142826; взяття на облік як платника єдиного внеску 22.12.2004, Головне управління ДПС у Донецькій області, Покровсько-Добропільське управління, Покровська ДПІ, 43142826, 9.
По-друге, відношення фізичної особи-підприємця Романенко Олексія Юрійовича до спірних правовідносин та правомочність надання ним такого роду інформації суду не доведена.
Отже, твердження про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Телебачення «Капрі» є суб`єктом господарювання, що надає інформаційні послуги походженням з іноземної держави, є безпідставними.
Відповідно до листа від 23.11.2020 №К-1032 Товариство з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Україна», повідомило про те що у телекомпанії в м.Покровську відсутні технічні засоби для проведення аерозйомки, наявна лише одна знімальна група, до завдань якої не входить виробництво телеконтенту з орієнтацією виключно на аудиторію м.Покровська, та трансляція сесій Покровської міськради, або ж виробництво авторських сюжетів про події з життя м. Покровська.
Поряд з цим, інформацію про неможливість надання ТОВ «Телерадіокомпанія «Україна» таких послуг на час прийняття рішення застосування переговорної процедури не надано.
Суд зазначає, що будь-який суб`єкт господарювання, що мав діючу ліцензію, міг скласти конкуренцію Товариству з обмеженою відповідальністю «Орбіта» на укладення договору про надання телевізійних послуг і відповідач 1 мав альтернативу у виборі виконавця послуг.
Виходячи з викладеного, відповідачами не доведено відсутність альтернативи на ринку телекомунікаційних послуг.
Водночас суду не надано складених до прийняття рішення про проведення переговорної процедури закупівлі (21.02.2020) експертних, нормативних чи технічних підстав проведення спірної процедури закупівлі саме в переговорній процедурі закупівлі; а також не містить посилання, що обов`язковою умовою для учасників у спірному тендері має бути наявність у телерадіоорганізацій спеціального обладнання, лише місцеве мовлення. Доказів проведення аналізу, обґрунтування необхідності надання саме таких послуг, щодо яких обмежена можливість у інших суб`єктів, суду не представлено.
У матеріалах справи відсутні і відомості про те, що протягом 2020 року відповідачем 1 проводились відкриті торги для закупівлі телевізійних послуг, які були б відмінені через відсутність достатньої кількості учасників.
З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку, що наявність одних лише тверджень у повідомленні Відділу про відсутність конкуренції (у тому числі з технічних причин) на відповідному ринку, внаслідок чого договір про закупівлю може бути укладено лише з одним постачальником, за відсутності при цьому альтернативи, без надання належних та допустимих доказів, не є належним обґрунтуванням умови застосування переговорної процедури, передбаченої п.2 ч.2 ст.35 Закону України «Про публічні закупівлі».
Для обґрунтування цієї умови у замовника повинно бути документальне підтвердження та обґрунтування саме відсутності конкуренції з технічних причин та того, що лише один суб`єкт господарювання зможе поставити/виконати предмет закупівлі, що може підтверджуватися експертними, нормативними, технічними та іншими документами.
За відсутності будь-яких інших експертних, нормативних чи технічних документів не доведено належними доказами обґрунтованість застосування переговорної процедури закупівлі на підставі п.2 ч.2 ст.35 Закону України «Про публічні закупівлі».
Суд констатує, що наведене замовником обґрунтування застосування переговорної процедури не дає підстав для її застосування на підставі означеної норми.
Отже, є достатні підстави для захисту державного інтересу, спрямованого на задоволення суспільної потреби у відновленні законності, принципів максимальної ефективності, прозорості, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції тощо.
Прийняття Відділом культури, туризму та охорони культурної спадщини Покровської міської ради Донецької області рішення, оформленого протоколом тендерного комітету щодо застосування переговорної процедури у даному випадку суперечить приписам ст.ст.2, 35 Законом України «Про публічні закупівлі», відомості про що зазначені у висновку Держаудитслужби про результати моніторингу закупівлі №47 від 24.04.2020.
Одночасно, щодо тверджень про те, що прокурором обраний неналежний спосіб захисту порушеного права, оскільки право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним, слід відзначити таке.
У даній справі в якості способу захисту інтересів держави прокурор обрав визнання недійним рішення тендерного комітету та договору, укладеного за результатом такого рішення - переговорної процедури. У свою чергу, порушеним правом прокурор вказав на загрозу порушення інтересів держави внаслідок прийняття спірного рішення та укладення оспорюваного правочину, завдано шкоди бюджету у вигляді незаконних витрат.
За змістом до п.1.1 договору виконавець зобов`язався надати послуги: з створення та розміщення інформаційної продукції: сюжети, репортажі, роліки, авторські програми, реклама, оголошення та ін. на телеканалі «Орбіта», а також розміщення телевізійної продукції і інформаційних матеріалів, реклами та ін. на сайтах http://orbita.dn.ua/, http://pokrovsk.news/, ДК 021:2015: 92220000-9 «Телевізійні послуги».
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору №15-2020 від 04.03.2020 про надання послуг відповідачами були складені акти приймання наданих послуг від 19.03.2020 на суму 41078,16 грн. та від 18.06.2020 на суму 11250,00 грн., загалом у розмірі 52328,16 грн., що підписані та скріплені печатками з боку виконавця та замовника.
Згідно цих яків всі послуги по розміщенню інформаційних послуг були виконані виконавцем у повному обсязі та вчасно, в передбачений договором строк. Якість наданих послуг задовільна.
Так, згідно акту приймання наданих послуг №1 від 19.03.2020 на суму 41078,16 грн., відповідачем 2 надано відповідачу 1 такі послуги: виготовлення сюжету в «Час новин», розміщення сюжету в «Час новин», розміщення сюжету на сайті, додаткове розміщення сюжету на сайті в рубриці «Крупний план», розміщення 1 хв. (60 сек.) ролика 38 раз, виготовлення матеріалу для сайту (стаття), розміщення матеріалу на сайті (статті), повторне розміщення матеріалу на сайті (статті), виготовлення репортажа, розміщення 4.5 хв. репортажа 5 раз, розміщення репортажа на сайті, запис на носій замовника.
Згідно акту приймання наданих послуг №1 від 18.06.2020 на суму 11250,00 грн., відповідачем 2 надано відповідачу 1 такі послуги: виготовлення сюжету в «Час новин», розміщення сюжету в «Час новин», розміщення сюжету на сайті, додаткове розміщення сюжету на сайті в рубриці «Крупний план».
Отже, відповідачем 2 надавались послуги відповідно до предмета договору №15-2020 від 04.03.2020.
Під час розгляду справи прокурор або інші учасники справи не посилалися на обставини невідповідності кількості, вартості або ж якості виконаних виконавцем робіт, на розмір збитків, чи наявність інших істотних порушень, які б могли вплинути на виконання умов оспорюваного договору.
Дані послуги оплачено у повному обсязі, підтвердженням чого виступають платіжні інструкції №17 від 24.03.2020 (проведено банком 25.03.2020) на суму 41078,16 грн., №22 від 19.06.2020 (проведено банком 22.06.2020) на суму 11250,00 грн., загалом у розмірі 52328,16 грн.
Також згідно інформації, розміщеної на веб-сайті https://prozorro.gov.ua сума оплати за спірним договором підтверджена у загальній сумі 52328,16 грн.
Отже, договір №15-2020 від 04.03.2020 є частково виконаним.
У контексті спірних правовідносин строк дії договору №15-2020 від 04.03.2020 є таким, що сплинув 31.12.2020.
Усупереч положенням статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України прокурором не зазначений та не доведений розмір неефективно використаних бюджетних коштів, а тому, з огляду на часткове виконання сторонами взятих на себе зобов`язань на суму 52328,16 грн., відсутність заявлених вимог про відшкодування державі розміру понесених, на його думку, збитків, посилання органу прокуратури на відповідний розмір завданої матеріальної шкоди у сумі 250000,00грн є необґрунтованими.
Поряд із тим, надаючи оцінку обраному прокурором способу захисту, а саме здатності його ефективного та реального поновлення порушених інтересів держави, якими у даному випадку є визначені законодавчі дотримання процедури публічних закупівель та ефективного використання бюджетних коштів, суд зазначає наступне.
Рішення тендерного комітету за своєю правовою природою не є правочином, а виступає підставою застоування процедури закупівлі, яка завершується оформленням договору, то оскаржити можна договір, а самостійна вимога про визнання недійсним рішення тендерного комітету Покровської міської ради щодо застосування переговорної процедури закупівлі UA-2020-02-21-002278-b не є належними та ефективними способами захисту.
Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відтак, необхідно встановлювати, в чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення господарського договору, якою із сторін і в якій мірі виконано зобов`язання, а також наявність наміру у кожної із сторін.
Наявність такого наміру у сторін (сторони) означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність договору, що укладається, і суперечність його мети інтересам держави і суспільства та прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. Намір юридичної особи визначається як намір тієї посадової або іншої фізичної особи, яка підписала договір, маючи на це належні повноваження. За відсутності останніх наявність наміру у юридичної особи не може вважатися встановленою.
У постанові Об`єднаної Палати Верховного Суду від 27.01.2020 у справі №761/26815/17 викладений висновок про те, що недійсність правочину, договору, акта органу юридичної особи чи документу як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати.
Отже, при розгляді позову про визнання недійсним правочину судом має бути встановлено не лише наявність підстав, з якими закон пов`язує визнання правочину недійсним, але й чи було порушене цивільне право або інтерес особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право (інтерес) порушене та в чому полягає порушення.
Згідно частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.
Обраний позивачем засіб захисту має бути ефективним, тобто поновлювати порушені права та інтереси держави (частина 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу).
Системний аналіз судової практики свідчить, що суд, який розглядає справу має з`ясувати: 1) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 2) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 3) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Способи захисту цивільного права чи інтересу - це визначені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника (пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №925/1265/16).
Інакше кажучи, це дії, спрямовані на попередження порушення або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (пункт 14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі №310/11024/15-ц).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорювання. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорювання та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Такі висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06. 2018 у справі №338/180/17 (пункт 57), від 11.09.2018 у справі №905/1926/16 (пункт 40), від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 01.10.2019 у справі №910/3907/18, від 09.02.2021 у справі №381/622/17 (пункт 14).
Частинами 1 і 2 статті 216 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.
Двостороння реституція є обов`язковим наслідком визнаного судом недійсним правочину та не може бути проігнорована сторонами. Тобто при недійсності правочину повернення отриманого сторонами за своєю правовою природою становить юридичний обов`язок, що виникає із закону та юридичного факту недійсності правочину (аналогічний висновок викладено в пунктах 64 і 65 постанови судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2021 у справі №904/1907/15).
Проте згідно з частиною 5 статті 216 Цивільного кодексу України вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.
Відповідно до статей 215 та 216 Цивільного кодексу України вимога про застосування наслідків недійсності оспорюваного правочину, як і про визнання його недійсним, може бути заявлена однією зі сторін правочину або іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину. Така вимога може бути об`єднана з вимогою про визнання правочину недійсним, що в цілому сприяє швидкому та ефективному відновленню правового становища сторін, яке існувало до вчинення правочину, або заявлена як самостійна вимога у вигляді окремого позову. Якщо позов щодо застосування наслідків недійсності правочину не подано, суд не може застосувати наслідки недійсності оспорюваного правочину з власної ініціативи, оскільки згідно з абзацом 2 частини 5 статті 216 ЦК України зазначене право є у суду лише щодо нікчемних правочинів (такий правовий висновок викладено в пунктах 80 82 постанови судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2021 у справі №904/1907/15 та в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.09.2021 у справі № 925/1276/19).
Згідно ст.37 Закону України «Про публічні закупівлі» (у редакціїї станом на дату виникнення спірних правовідносин) договір про закупівлю є нікчемним у разі:
його укладення з порушенням вимог частини четвертої статті 36 цього Закону;
його укладення в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону;
його укладення з порушенням строків, передбачених частиною другою статті 32 та абзацом восьмим частини третьої статті 35 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв`язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону.
Враховуючи викладене, договір №15-2020 від 04.03.2020, укладений між Відділом культури, туризму та охорони культурної спадщини Покровської міської ради Донецької області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Телевізійна компанія «Орбіта», не є нікчемним, з огляду на що суд у даному випадку не може застосувати наслідки недійсності оспорюваного правочину з власної ініціативи.
У даній справі прокурор не заявляв вимог про відшкодування вартості в частині сплачених бюджетних коштів та не зазначав про необхідність відшкодування державі розміру понесених, на його думку, збитків, а також не довів належними та допустимими доказами наявності матеріального вираження порушених, на його думку, матеріальних інтересів держави, що свідчить про те, що обраний прокурором спосіб захисту за наявних у даній справі обставин не є ефективним, оскільки не забезпечить реального захисту економічних інтересів держави, порушення яких обґрунтовано укладенням незаконного правочину та завдання шкоди місцевому бюджету у вигляді незаконних витрат.
Враховуючи часткове надання відповідачем 2 послуг за договором №15-2020, а також зважаючи на приписи абзацу 2 частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України, у разі задоволення позову прокурора щодо визнання недійсним договору надання послуг, замовник закупівлі буде зобов`язаний відшкодувати вартість виконаної виконавцем роботи за цінами, які існуватимуть на момент такого відшкодування, а відтак виконавчий орган місцевого самоврядування може понести додаткове грошове навантаження, що вочевидь не сприятиме ефективному використанню бюджетних коштів.
Крім того, у разі визнання договору недійсним відповідач 1 вже не зможе оголосити новий тендер з меншою сумою забезпечення і укласти договір на інших умовах, оскільки відповідні послуги вже були надані і спожиті, а актуальність необхідності таких послуг, з огляду на закінчення періоду їх потреби 31.12.2020, вже відпала.
Окрім того, постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.05.2023 у справі №905/77/21 містить наступні висновки про застосування норм права:
«Позовна вимога про визнання недійсним договору є належним способом захисту, який передбачено законом.
Разом із тим позовна вимога про визнання виконаного/частково виконаного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту цивільних прав лише в разі, якщо вона поєднується з позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину, зокрема, про стягнення коштів на користь позивача, витребування майна з володіння відповідача.
Окреме заявлення позовної вимоги про визнання виконаного/частково виконаного договору недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності не є ефективним способом захисту, бо не призводить до поновлення майнових прав позивача.
Водночас, у випадку звернення прокурора в інтересах держави з позовом про визнання недійсним виконаного/частково виконаного договору про закупівлю без заявлення вимоги про застосування наслідків недійсності правочину, виключається як необхідність дослідження господарськими судами наслідків визнання договору недійсним для держави як позивача, так і необхідність з`ясування того, яким чином будуть відновлені права позивача, зокрема, обставин можливості проведення реституції, можливості проведення повторної закупівлі товару (робіт, послуг) у разі повернення відповідачем коштів, обов`язку відшкодування іншій стороні правочину вартості товару (робіт, послуг) чи збитків, оскільки обрання позивачем неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові».
Положення п.3 ч.2 ст.287 Господарського процесуального кодексу України спрямовані на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин, та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.
Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Суд відхиляє твердження прокурора про те, що справа №905/77/21 не є тотожною справі №905/1870/20, оскільки висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, не залежать від такого. Повинна бути врахована подібність правовідносин.
У постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що:
- для цілей застосування приписів процесуальних законів щодо подібності правовідносин важливо встановити критерії її визначення. Велика Палата Верхового Суду звертає увагу на те, що слово "подібний" в українській мові має такі значення: такий, який має спільні риси з ким-, чим-небудь, схожий на когось, щось; такий самий; такий, як той (про якого йде мова).Тому термін "подібні правовідносини" може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші;
- таку спільність або тотожність рис слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб`єкти, об`єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов`язки цих суб`єктів. Отже, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", зокрема пункту 1 частини другої статті 389 (пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України; пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України [далі - КАС України]) та пункту 5 частини першої статті 396 Цивільного процесуального кодексу України [далі - ЦПК України] (пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України; пункту 5 частини першої статті 339 КАС України) таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями;
- з-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими. На те, що зміст спірних правовідносин визначальний для їхнього порівняння на предмет подібності вказує, зокрема, частина дев`ята статті 10 ЦПК України щодо можливості застосування аналогії закону, якщо правовідносини подібні саме за змістом;
- суб`єктний і об`єктний критерії матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб`єктний склад саме цих правовідносин (як-от участь банку або іншої фінансової установи у кредитних правовідносинах, що слідує зі змісту частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України [далі - ЦК України]) та/чи їх специфічний об`єкт (об`єктом правовідносин за кредитним договором є кошти);
- якщо норма права не передбачає, що її дія поширюється лише на обмежене коло осіб (наприклад, лише на фізичних або на юридичних осіб чи на конкретну групу тих або інших), немає сенсу застосовувати суб`єктний критерій для встановлення подібності правовідносин у різних справах;
- подібність спірних правовідносин, виявлена одночасно за трьома критеріями, означатиме тотожність цих відносин (однакового виду суб`єкти, однаковий вид об`єкта й однакові права та обов`язки щодо нього). Але процесуальний закон не вимагає встановлювати тотожність. У визначених випадках (частина дев`ята статті 10, пункт 10 частини першої статті 252, пункти 1, 2 і 3 частини другої статті 389, абзаци другий та третій пункту 5 частини другої статті 392 , пункт 5 частини другої статті 394, пункти 4, 5 частини першої статті 396, частини перша-четверта, пункти 2, 3 частини шостої статті 403, частина четверта, шоста-сьома статті 404, підпункт 7 пункту 1 Розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК України; частина десята статті 11, пункт 7 частини першої статті 228, пункти 1, 2, 3 частини другої статті 287, абзаци другий-третій пункту 5 частини другої статті 290, пункт 5 частини першої статті 293, пункти 4, 5 частини першої статті 296, частини перша-четверта, пункти 2, 3 частини шостої статті 302, частини четверта, шоста-сьома статті 303, підпункт 7 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України; частина шоста статті 7, пункт 5 частини другої статті 236, пункти 1, 2, 3 частини четвертої статті 328, абзаци другий, третій пункту 4 частини другої статті 330, пункт 6 частини першої статті 333, пункти 4, 5 частини першої статті 339, частини перша-четверта, абзаци другий-третій частини шостої статті 346, частини четверта, шоста-сьома статті 347, підпункт 8 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України) необхідно встановити подібність правовідносин (відносин), що з огляду на значення слова "подібний" не завжди означає тотожність;
- самі по собі предмети позовів і сторони справ можуть не допомогти встановити подібність правовідносин ні за змістовим, ні за суб`єктним, ні за об`єктним критеріями. Не завжди обраний позивачем спосіб захисту є належним й ефективним. Тому формулювання предмета позову може не вказати на зміст і об`єкт спірних правовідносин. Крім того, сторонами справи не завжди є сторони спору (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №183/1617/16 [пункт 70]). Наприклад, з неналежним відповідачем спору немає, але стороною справи він є. А позивач може помилятися з приводу участі у спірних правовідносинах, проте його процесуальний статус як позивача від цього не залежить. Тому порівняння сторін справи не обов`язково дозволить оцінити подібність правовідносин за суб`єктами спірних правовідносин;
- отже, у кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів. Тому з метою застосування відповідних приписів процесуального закону не будь-які обставини справ є важливими для визначення подібності правовідносин.
Ураховуючи наведені висновки щодо тлумачення поняття «подібні правовідносини», задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов`язують визначати подібність правовідносин (подібність відносин) Велика Палата Верховного Суду визнала за потрібне конкретизувати раніше викладені Верховним Судом висновки щодо цього питання та зазначила, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
Виходячи з цих критеріїв, правові відносини у справах №905/77/21 та №905/1870/20 є подібними.
Щодо підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді у межах розглядуваного спору.
Враховуючи зміст правовідносин, що склалися між учасниками справи, з`ясувавши питання повноти обґрунтування прокурором підстав представництва інтересів держави у даній справі, за результатами розгляду встановлено наявність законних та обґрунтованих підстав для здійснення представництва інтересів держави у спірних правовідносинах, виходячи з приписів ст.53 Господарського процесуального кодексу України, ст.23 Закону України «Про пракуратуру», Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43, ст. 7 Закону України «Про публічні закупівлі», положення Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», та встановлення порушення вимог законодавства і факту бездіяльності органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах.
Отже, доводи відповідача 1 у цій частині, та як наслідок вимоги з цього приводу, відхилено судом.
V. Висновки суду:
Враховуючи вищенаведене у сукупності та беручи до уваги висновки про застосування норм права у справі №905/77/21, суд дійшов висновку про те, що обраний прокурором спосіб захисту не є ефективним у даному випадку, що свідчить про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог прокурора.
Судові витрати зі сплати судового збору підлягають розподілу з урахуванням норм ст.129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст.4, 7, 13, 42, 73-80, 86, 129, 233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
1.У задоволенні позовних вимог Покровської окружної прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі Східного офісу Державної аудиторської служби України до Відділу культури, туризму та охорони культурної спадщини Покровської міської ради Донецької області та Товариства з обмеженою відповідальністю «Телевізійна компанія «Орбіта» про визнання недійсним рішення тендерного комітету Покровської міської ради щодо застосування переговорної процедури закупівлі UA-2020-02-21-002278-b та визнання договору №15-2020 від 04.03.2020, укладений між Відділом культури, туризму та охорони культурної спадщини Покровської міської ради Донецької області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Телевізійна компанія «Орбіта» недійсним, відмовити.
2.У судовому засіданні 20.06.2023 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
3.Згідно з ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
4.Повний текст рішення складено 30.06.2023.
Суддя О.В. Кротінова
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 20.06.2023 |
Оприлюднено | 03.07.2023 |
Номер документу | 111900221 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їхніх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності |
Господарське
Господарський суд Донецької області
Лейба Максим Олександрович
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Здоровко Людмила Миколаївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні