Постанова

від 28.06.2023 по справі 676/4060/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

28 червня 2023 року

м. Київ

справа № 676/4060/17

провадження № 61-13567св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),

учасники справи за первісним позовом:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , Довжоцька сільська рада, Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області,

учасники справи за зустрічним позовом:

позивач - ОСОБА_2 ,

відповідачі: ОСОБА_1 , виконавчий комітет Кам`янець-Подільської міської ради,

третя особа - Довжоцька сільська рада,

особа, яка подала апеляційну скаргу, - ОСОБА_3 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Хмельницького апеляційного суду від 12 липня 2021 року в складі колегії суддів: Талалай О. І., Корніюк А. П., П`єнти І. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Довжоцької сільської ради, ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, у якому просив визнати недійсними рішення Довжоцької сільської ради № 11 від 04 квітня 2011 року в частині надання ОСОБА_2 дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, яка розташована в АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0, 18 га; рішення Довжоцької сільської ради № 17 від 17 червня 2011 року в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку загальною площею 0,1780 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 та передачі безоплатно у власність цієї земельної ділянки; державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,1780 га кадастровий номер 682248400:01:004:0962, виданий ОСОБА_2 .

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що він є власником будинковолодіння АДРЕСА_1 , а ОСОБА_2 будинковолодіння АДРЕСА_1 . Також у тимчасовому користуванні відповідача перебувала земельна ділянка на АДРЕСА_2 .

У 1996 році вони спільно звернулися до виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради з заявою про розподіл між ними цієї земельної ділянки, рішенням якого від 07 березня 1996 року № 216 розподілено земельну ділянку на АДРЕСА_2 площею 810 кв.м згідно з планом, що додавався. Цим же рішенням відмінено рішення виконавчого комітету міської ради від 18 березня 1993 року № 277 про виділення земельної ділянки в тимчасове користування ОСОБА_2 .

У липні 2017 року він дізнався про приватизацію відповідачем земельної ділянки на АДРЕСА_1 площею 0,1780 кв.м, у тому числі й усієї земельної ділянки на АДРЕСА_2 , чим порушено його права.

У січні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради, у якому просив визнати незаконним і скасувати рішення виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради № 216 від 07 березня 1996 року «Про розподіл земельної ділянки по АДРЕСА_2 ».

Зустрічні позовні вимоги мотивовані тим, що приватизація ним земельної ділянки на АДРЕСА_1 проведена у встановленому законом порядку. До загального розміру приватизованої земельної ділянки увійшла суміжна земельна ділянка площею 810 кв.м на АДРЕСА_2 , яка була надана йому в 1993 році для городництва. Ні він, ні ОСОБА_1 не зверталися з заявою про розподіл між ними земельної ділянки на АДРЕСА_2 . З такою заявою зверталася його дружина ОСОБА_3 , а виконавчий комітет міської ради на власний розсуд вирішив це питання.

Короткий зміст судових рішень

Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 11 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 15 травня 2019 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано недійсними рішення Довжоцької сільської ради № 17 від 17 червня 2011 року в частині затвердження технічної документації з землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку загальною площею 0,1780 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 , та передачу безоплатно у власність цієї земельної ділянки; державний акт серії ЯК № 977293 на право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,1780 га, кадастровий номер 682248400:01:004:0962.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.

Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , суди виходили з того, що внаслідок приватизації ОСОБА_2 частини земельної ділянки на АДРЕСА_2 , на яку за рішенням компетентного органу набув право користування ОСОБА_1 , порушуються права останнього, що є підставою для визнання недійсними рішення сесії сільської ради про затвердження технічної документації із землеустрою та передачу у власність земельної ділянки і державного акта на право власності на земельну ділянку.

Водночас, відмовляючи в задоволенні зустрічного позову, суди виходили з того, що ОСОБА_2 не надав суду доказів того, що він не підписував заяву до міськвиконкому від 06 лютого 1996 року й клопотання про призначення почеркознавчої експертизи не заявляв, а також не надав доказів постійного користування ним земельною ділянкою, яка мала адресу: АДРЕСА_2 .

Постановою Верховного Суду від 11 грудня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 11 грудня 2018 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 15 травня 2019 року без змін.

У травні 2020 року ОСОБА_2 , яка не брала участі в справі, звернулася до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції.

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 12 липня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 в частині первісного позову задоволено, рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 11 грудня 2018 року в частині вирішення первісного позову та стягнення з ОСОБА_2 судового збору скасовано й ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 11 грудня 2018 року в частині вирішення зустрічного позову закрито.

Раніше прийняту в справі постанову Хмельницького апеляційного суду від 15 травня 2019 року в частині вирішення первісного позову скасовано.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що вирішуючи первісний позов, суд першої інстанції не врахував, що спірна земельна ділянка, яка була приватизована ОСОБА_2 у червні 2011 року, згідно з чинною на час приватизації частиною п`ятою статті 61 СК України є об`єктом права спільної сумісної власності його та ОСОБА_3 . Проте остання як співвласник земельної ділянки до участі в справі як співвідповідач за позовом ОСОБА_1 не залучена, що є підставою для відмови в задоволенні його позову.

Разом з тим ОСОБА_3 не зазначила, яким чином рішення суду першої інстанції в частині зустрічного позову впливає на її права чи обов`язки, тому апеляційне провадження за її апеляційною скаргою в цій частині підлягає закриттю.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Хмельницького апеляційного суду від 12 липня 2021 року в частині відмови в задоволенні його позову та залишити в силі рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 11 грудня 2018 року в цій частині.

Підставами касаційного оскарження зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 20 червня 2018 року в справі № 1311/832/12-ц.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції безпідставно поновив ОСОБА_3 строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а також не врахував, що спірна земельна ділянка має статус особистої приватної власності ОСОБА_2 .

Постанова апеляційного суду щодо закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення суду першої інстанції в частині зустрічного позову в касаційному порядку не оскаржується, тому в цій частині судом касаційної інстанції не переглядається.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 30 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

08 грудня 2021 року справа № 676/4060/17 надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 27 квітня 2023 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Фактичні обставини, встановлені судами

Рішенням виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради від 15 лютого 1990 року № 73 ОСОБА_2 виділена земельна ділянка під індивідуальне будівництво на АДРЕСА_1 .

Рішенням виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради від 18 березня 1993 року № 277 ОСОБА_2 виділена в тимчасове користування до перенесення трансформаторної підстанції під городництво земельна ділянка площею 810 кв.м на АДРЕСА_2 .

Рішенням виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради від 16 березня 1995 року № 278 ОСОБА_1 виділено з будинковолодіння на АДРЕСА_1 - 1/2 частину земельної ділянки площею 405 кв.м та 1/2 частину незавершеного будівництвом житлового будинку в окреме будинковолодіння за АДРЕСА_1 . Визнано таким, що втратило чинність рішення виконкому від 15 лютого 1990 року № 73.

Рішенням виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради від 07 березня 1996 року № 216 у зв`язку з неможливістю виділення земельної ділянки на АДРЕСА_2 на міських землях під індивідуальне житлове будівництво по причині розміщення на її межі трансформаторної підстанції високої напруги за заявами ОСОБА_2 і ОСОБА_1 проведено між ними розподіл земельної ділянки на АДРЕСА_2 і кожному виділена її частина в користування згідно з планом.

Відмінено рішення виконкому від 18 березня 1993 року № 277 «Про виділення земельної ділянки в тимчасове користування ОСОБА_2 ».

ОСОБА_1 є власником будинковолодіння АДРЕСА_1 , а ОСОБА_2 - будинковолодіння АДРЕСА_1 .

Рішенням Довжоцької сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області від 04 квітня 2011 року № 11 ОСОБА_2 надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд - 0,18 га на АДРЕСА_1 .

Рішенням Довжоцької сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області від 17 червня 2011 року № 17 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,1780 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 , та передано ОСОБА_2 безоплатно у власність зазначену земельну ділянку.

У 2012 році ОСОБА_2 видано державний акт серії ЯК № 977293 на право власності на зазначену земельну ділянку.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

11 грудня 2018 року Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області ухвалив рішення в цій справі, яким позов ОСОБА_1 задовольнив частково.

Визнав недійсними рішення Довжоцької сільської ради № 17 від 17 червня 2011 року щодо затвердження технічної документації з землеустрою та передачі безоплатно у власність ОСОБА_2 земельної ділянки, та державний акт серії ЯК № 977293 на право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку.

ОСОБА_3 (дружина ОСОБА_2 ), яка не брала участі в справі, у травні 2020 року звернулася з апеляційною скаргою на вказане рішення суду першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Частиною першою статті 352 ЦК України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

З огляду на наведені норми закону, право на апеляційне оскарження мають особи, які не брали участі в справі, проте ухвалене судом рішення певним чином впливає на їх права та обов`язки, завдає шкоди, що може виражатися у несприятливих для них наслідках.

При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі в справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції з`ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника і які конкретно. Встановивши такі обставини, суд вирішує питання про залучення скаржника до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору та, як наслідок, скасування судового рішення на підставі пункту 4 частини третьої статті 376 ЦПК України, оскільки таке порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку обов`язковою підставою для скасування рішення місцевого суду, якщо суд першої інстанції прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України, оскільки в такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, у зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження.

Оскаржуючи рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 14 грудня 2006 року в апеляційному порядку, ОСОБА_3 зазначала, що суд вирішив питання про її права, інтереси та обов`язки, оскільки спірна земельна ділянка є спільною сумісною власністю її та ОСОБА_2 .

Відповідно до матеріалів справи, з 14 червня 1981 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебувають в зареєстрованому шлюбі.

Спірна земельна ділянка була набута ОСОБА_2 внаслідок безоплатної передачі її із земель державної (комунальної) власності 17 червня 2011 року.

Згідно з частиною п`ятою статті 61 СК України (в редакції, яка була чинна на час приватизації земельної ділянки), об`єктом права спільної сумісної власності подружжя є житло, набуте одним із подружжя під час шлюбу внаслідок приватизації державного житлового фонду, та земельна ділянка, набута внаслідок безоплатної передачі її одному з подружжя із земель державної або комунальної власності, у тому числі приватизації.

Отже, апеляційний суд обґрунтовано вважав, що спірна земельна ділянка є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_4 .

Разом з тим, зазначаючи, що суд першої інстанції вирішив питання про права ОСОБА_3 , яка як співвласник земельної ділянки мала б бути залучена до участі в справі співвідповідачем, суд апеляційної інстанції не звернув уваги на таке.

Статтею 63 СК України передбачено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Згідно з частиною першою статті 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.

Презумпція спільності інтересів подружжя і сім`ї передбачає, що вчинки будь-якого з подружжя здійснюються у спільних, а не у власних інтересах.

Предметом первісного позову є визнання недійсними рішень сільської ради щодо передачі безоплатно у власність ОСОБА_2 земельної ділянки та виданого на його ім`я державного акта на право власності на земельну ділянку. ОСОБА_2 як титульний власник спірного майна залучений відповідачем за цим позовом.

Переглядаючи справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 , апеляційний суд не звернув уваги на презумпцію спільності інтересів подружжя і сім`ї, не врахував, що в спірних правовідносинах права ОСОБА_3 захищаються другим з подружжя - ОСОБА_2 , внаслідок чого дійшов передчасного висновку про те, що рішенням суду першої інстанції вирішувалося питання про її права та обов`язки.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи вищенаведене, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції в оскаржуваній частині й передачі справи в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, під час якого суду належить урахувати вищевикладене й ухвалити судове рішення відповідно вимог закону.

Щодо судових витрат

Згідно із частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки Верховний Суд не змінює судові рішення та не ухвалює нове, а передає справу на новий розгляд, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Хмельницького апеляційного суду від 12 липня 2021 року в частині відмови в задоволенні позовуОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Довжоцької сільської ради, Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання недійсними рішень та державного акта на право власності на земельну ділянку скасувати, а справу в цій частині передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. ЧервинськаСудді:А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов