Ухвала

від 16.08.2023 по справі 676/4060/17

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

16 серпня 2023 року

м. Хмельницький

Справа № 676/4060/17

Провадження № 22-ц/4820/1539/23

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Янчук Т.О. (суддя-доповідач),

Спірідонової Т.В., Ярмолюка О.І.,

секретаря: Шевчук Ю.Г.,

учасники справи: представник апелянта ОСОБА_1 адвокат Пілінський С.І.,

відповідач ОСОБА_2 , представник позивача ОСОБА_3 адвокат Сусла І.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 11 грудня 2018 року (суддя Бондар О.О.) за позовом ОСОБА_3 до Довжоцької сільської ради, ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання недійсними рішень і державного акта на право власності на земельну ділянку та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради, третя особа Довжоцька сільська рада, про скасування рішення,

в с т а н о в и в :

У травні 2017 року ОСОБА_3 звернувся в суд із позовом до Довжоцької сільської ради, ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання недійсними рішень і державного акта на право власності на земельну ділянку.

Позивач обґрунтовував свої вимоги тим, що він є власником будинковолодіння АДРЕСА_1 , а ОСОБА_2 будинковолодіння АДРЕСА_1 . Також у тимчасовому користуванні відповідача перебувала земельна ділянка на АДРЕСА_2 .

У 1996 році вони спільно звернулися до виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради з заявою про розподіл між ними цієї земельної ділянки, рішенням якого від 07 березня 1996 року № 216 розподілено земельну ділянку на АДРЕСА_2 площею 810 кв.м згідно з планом, що додавався. Цим же рішенням відмінено рішення виконавчого комітету міської ради від 18 березня 1993 року № 277 про виділення земельної ділянки в тимчасове користування ОСОБА_2 .

У липні 2017 року він дізнався про приватизацію відповідачем земельної ділянки на АДРЕСА_1 площею 0,1780 кв.м, у тому числі й усієї земельної ділянки на АДРЕСА_2 , чим порушено його права.

Посилаючись на зазначене, просив суд визнати недійсними рішення Довжоцької сільської ради №11 від 04 квітня 2011 року в частині надання ОСОБА_2 дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, яка розташована в АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,18 га; рішення Довжоцької сільської ради №17 від 17 червня 2011 року в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку загальною площею 0,1780 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 та передачі безоплатно у власність цієї земельної ділянки; державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,1780 га кадастровий номер 682248400:01:004:0962, виданий ОСОБА_2 .

У січні 2018 року ОСОБА_2 звернувся в суд із зустрічним позовом до ОСОБА_3 , виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради про скасування рішення.

Зустрічні позовні вимоги мотивовані тим, що приватизація ним земельної ділянки на АДРЕСА_1 проведена у встановленому законом порядку. До загального розміру приватизованої земельної ділянки увійшла суміжна земельна ділянка площею 810 кв.м на АДРЕСА_2 , яка була надана йому в 1993 році для городництва. Ні він, ні ОСОБА_3 не зверталися з заявою про розподіл між ними земельної ділянки на АДРЕСА_2 . Із такою заявою зверталася його дружина ОСОБА_1 , а виконавчий комітет міської ради на власний розсуд вирішив це питання.

Враховуючи вказане, просив суд визнати незаконним і скасувати рішення виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради № 216 від 07 березня 1996 року «Про розподіл земельної ділянки по АДРЕСА_2 ».

Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 11 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 15 травня 2019 року, позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Визнано недійсними рішення Довжоцької сільської ради №17 від 17 червня 2011 року в частині затвердження технічної документації з землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку загальною площею 0,1780 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 , та передачу безоплатно у власність цієї земельної ділянки; державний акт серії ЯК № 977293 на право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,1780 га, кадастровий номер 682248400:01:004:0962.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.

Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 , суди виходили з того, що внаслідок приватизації ОСОБА_2 частини земельної ділянки на АДРЕСА_2 , на яку за рішенням компетентного органу набув право користування ОСОБА_3 , порушуються права останнього, що є підставою для визнання недійсними рішення сесії сільської ради про затвердження технічної документації із землеустрою та передачу у власність земельної ділянки і державного акта на право власності на земельну ділянку.

Водночас, відмовляючи в задоволенні зустрічного позову, суди виходили з того, що ОСОБА_2 не надав суду доказів того, що він не підписував заяву до міськвиконкому від 06 лютого 1996 року й клопотання про призначення почеркознавчої експертизи не заявляв, а також не надав доказів постійного користування ним земельною ділянкою, яка мала адресу: АДРЕСА_2 .

Постановою Верховного Суду від 11 грудня 2019 року залишено без змін рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 11 грудня 2018 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 15 травня 2019 року.

У червні 2020 року ОСОБА_1 , як особа, яка не брала участі у справі, звернулася до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначала, що суд безпідставно не залучив її до участі у справі в якості співвідповідача за первісним позовом і третьої особи за зустрічним позовом, оскільки оскаржуване рішення істотно впливає на її права. Рішення суду першої інстанції про скасування рішення сесії Довжоцької сільської ради та державного акта на землю грубо порушує її права як співвласника та члена подружжя, оскільки спірна земельна ділянка є спільною сумісною власністю її та ОСОБА_2 . Апелянт стверджує, що сторони не писали заяву про поділ земельної ділянки. 06 лютого 1996 року ОСОБА_1 без відповідних повноважень власноручно написала заяву про поділ земельної ділянки від імені чоловіка ОСОБА_2 і брата ОСОБА_3 . Крім того, зазначала, що до позовних вимог ОСОБА_3 суд мав би застосувати позовну давність.

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 12 липня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 в частині первісного позову задоволено, рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 11 грудня 2018 року в частині вирішення первісного позову та стягнення з ОСОБА_2 судового збору скасовано й ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 11 грудня 2018 року в частині вирішення зустрічного позову закрито.

Раніше прийняту в справі постанову Хмельницького апеляційного суду від 15 травня 2019 року в частині вирішення первісного позову скасовано.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що вирішуючи первісний позов, суд першої інстанції не врахував, що спірна земельна ділянка, яка була приватизована ОСОБА_2 у червні 2011 року, згідно з чинною на час приватизації частиною п`ятою статті 61 СК України є об`єктом права спільної сумісної власності його та ОСОБА_1 . Проте, остання як співвласник земельної ділянки до участі в справі як співвідповідач за позовом ОСОБА_3 не залучена, що є підставою для відмови в задоволенні його позову.

Разом з тим ОСОБА_1 не зазначила, яким чином рішення суду першої інстанції в частині зустрічного позову впливає на її права чи обов`язки, тому апеляційне провадження за її апеляційною скаргою в цій частині підлягає закриттю.

Постанова апеляційного суду щодо закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення суду першої інстанції в частині зустрічного позову в касаційному порядку не оскаржувалася, тому в цій частині судом касаційної інстанції не переглядалася.

Постановою Верховного Суду від 28 червня 2023 року постанова Хмельницького апеляційного суду від 12 липня 2021 року в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , Довжоцької сільської ради, Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання недійсними рішень та державного акта на право власності на земельну ділянку скасовано, а справу в цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В судовому засіданні представник апелянтки адвокат Пілінський С.І. та відповідач ОСОБА_2 підтримали доводи апеляційної скарги в частині, що переглядається судом апеляційної інстанції, просили її задовольнити.

Представник ОСОБА_3 адвокат Сусла І.М. в судовому засіданні заперечувала проти доводів апеляційною скарги в частині, що переглядається апеляційним судом, просила їх відхилити.

Інші учасники по справі в судове засідання не з`явилися. про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового засідання, дослідивши докази, колегія суддів дійшла висновку про необхідність закриття апеляційного провадження з наступних підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків останньої, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є скаржник, або містити судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Згідно з п.3 ч.1 ст.362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Зазначені норми права визначають коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, і поділяються на дві групи учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків. На відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Отже, правовий аналіз наведених норм Закону свідчить про те, що правом на апеляційне оскарження рішення суду наділена лише особа, яка брала участь у справі, або яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки.

Судове рішення, яке оскаржується в апеляційному порядку особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є заявник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо у мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб.

У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що випливають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між заявником і сторонами спору не може братися до уваги.

У постанові від 20 січня 2020 року у справі №2-1426/08, постанові від 30 січня 2020 року у справі №646/6461/17 Верховний Суд зазначив, що особи, які не брали участі у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку ті судові рішення, які безпосередньо встановлюють, змінюють, обмежують або припиняють права або обов`язки цих осіб. Судове рішення слід вважати таким, яким вирішено питання про права та обов`язки осіб, яких не було залучено до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки або судження суду про права та обов`язки цих осіб або в резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки цих осіб. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не є підставою для висновку про вирішення судом питань про права та обов`язки цієї особи.

За змістом названих норм, право на апеляційне оскарження мають особи, які не брали участі у справі, проте ухвалене судове рішення завдає їм шкоди, що виражається у несприятливих для них наслідках.

В постанові Верховного Суду від 11 липня 2018 року у справі 911/2635/17 міститься висновок, відповідно до якого рішення суду є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо у мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 3 лютого 2016 року у справі №6-885цс15.

Оскаржуючи рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 14 грудня 2006 року в апеляційному порядку, ОСОБА_1 зазначала, що суд вирішив питання про її права, інтереси та обов`язки, оскільки спірна земельна ділянка є спільною сумісною власністю її та ОСОБА_2 .

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Довжоцької сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області від 17 червня 2011 року № 17 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку площею 0,1780 га ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 , та передано ОСОБА_2 безоплатно у власність зазначену земельну ділянку.

У 2012 році ОСОБА_2 видано державний акт серії ЯК №977293 на право власності на земельну ділянку площею 0,1780 га по АДРЕСА_3 .

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебувають в зареєстрованому шлюбі з 14 червня 1981 року.

Згідно з частиною п`ятою статті 61 СК України (в редакції, яка була чинна на час приватизації земельної ділянки), об`єктом права спільної сумісної власності подружжя є житло, набуте одним із подружжя під час шлюбу внаслідок приватизації державного житлового фонду, та земельна ділянка, набута внаслідок безоплатної передачі її одному з подружжя із земель державної або комунальної власності, у тому числі приватизації.

Отже, спірна земельна ділянка є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 .

Разом з тим, статтею 63 СК України передбачено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Згідно з частиною першою статті 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.

Презумпція спільності інтересів подружжя і сім`ї передбачає, що вчинки будь-якого з подружжя здійснюються у спільних, а не у власних інтересах.

Предметом первісного позову є визнання недійсними рішень сільської ради щодо передачі безоплатно у власність ОСОБА_2 земельної ділянки та виданого на його ім`я державного акта на право власності на земельну ділянку.

ОСОБА_2 як титульний власник спірного майна залучений відповідачем за цим позовом.

Колегія суддів вважає, що враховуючи презумпцію спільності інтересів подружжя і сім`ї, під час розгляду цієї справи у спірних правовідносинах права ОСОБА_1 захищалися другим з подружжя - ОСОБА_2

ОСОБА_2 рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 11 грудня 2018 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 15 травня 2019 року було оскаржено як в апеляційному так і в касаційному порядку.

Таким чином, оскаржуваним судовим рішенням не було і не могло бути вирішено питання безпосередньо про права та обов`язки апелянта в даних правовідносинах, тому її посилання в апеляційній скарзі на таку обставину, як на підставу для звернення до апеляційного суду слід визнати необґрунтованою.

За встановлених обставин, враховуючи, що рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 11 грудня 2018 року не вирішувалося питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_1 , апеляційне провадження підлягає закриттю на підставі п.3 ч.1 ст.362 ЦПК України, у зв`язку з чим відсутні підстави для перегляду оскаржуваного судового рішення в частині позовних вимог ОСОБА_3 до Довжоцької сільської ради, ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання недійсними рішень і державного акта на право власності на земельну ділянку, в апеляційному порядку.

Керуючись ст.ст. 362, 374, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд -

у х в а л и в :

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 11 грудня 2018 року в частині позовних вимог ОСОБА_3 до Довжоцької сільської ради, ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання недійсними рішень і державного акта на право власності на земельну ділянку, закрити.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 21 серпня 2023 року.

Судді Т.О. Янчук

Т.В. Спірідонова

О.І. Ярмолюк