КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
29 червня 2023 року місто Київ
єдиний унікальний номер справи: 759/7200/21
провадження номер: 22-ц/824/11734/2023
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Верланова С.М., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою Державної казначейської служби України на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 03 квітня 2023 року у складі судді Твердохліб Ю.О., у справі за позовом ОСОБА_1 до Київської міської прокуратури, Християнської Релігійної Громади «Дорогою Христа» у Дніпровському районі міста Києва в особі директора Горобця Юрія Васильовича, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої неправомірними (незаконними) діями,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 03 квітня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 700 000 грн 00 коп.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, 19 червня 2023 року Державна казначейська служба України подала апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду.
На запит Київського апеляційного суду від суду першої інстанції 29 червня 2022 року надійшли матеріали даної цивільної справи.
Перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду апеляційним судом та підлягає залишенню без руху, оскільки заявником не сплачено судовий збір.
В апеляційній скарзі Державна казначейська служба України заявила клопотання про звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору до закінчення воєнного стану, посилаючись на те, що органи Казначейства не мають пільг при сплаті судового збору, Казначейство утримується за рахунок державного бюджету, є державним органом з відповідним обсягом фінансування та затвердженим кошторисом для фінансування власної установи. Скаржник посилається на зміст п.19 Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану № 590, відповідно до змісту якого видатки зі сплати судового збору відносяться до третьої черги платежів, що унеможливлює своєчасно та в повному обсязі сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги.
У задоволенні вказаного клопотання слід відмовити з таких підстав.
Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України «Про судовий збір».
Як убачається зі змісту цієї норми, існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення (ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір»), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (частина друга цієї ж статті): 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Системний аналіз ст.8 Закону України «Про судовий збір» вказує на те, що законодавець, визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5 є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 дійшла висновку, що положення пунктів 1 та 2 ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення п.3 ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
У відповідності до вимог ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду
Предметом справи, що розглядається, не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, тому підстав для розгляду апеляційним судом питання про звільнення Державної казначейської служби України від сплати судового збору немає.
Отже, наведена норма взагалі не передбачає звільнення юридичних осіб від сплати судового збору. У зв`язку із цим посилання Державної казначейської служби України на те, що органи Казначейства не мають пільг при сплаті судового збору, Казначейство утримується за рахунок державного бюджету, є державним органом з відповідним обсягом фінансування та затвердженим кошторисом для фінансування власної установи, не є передбаченою законом підставою для звільнення від сплати судового збору.
При цьому обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору, що відповідає ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.
Щодо клопотання Державної казначейської служби України про відстрочення слати судового збору до закінчення військового стану, то слід зазначити таке.
Так, юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату, але лише до ухвалення судового рішення.
Проте, для вирішення клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, суд також має встановити майновий стан сторони.
Враховуючи те, що Державною казначейською службою України не наведено обґрунтованих підстав, за яких суд апеляційної інстанції може відстрочити сплату судового збору, та не додано будь-яких доказів на підтвердження неможливості сплати судового збору, клопотання про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню.
Обставини, зазначені у апеляційній скарзі, не є безумовною підставою для відстрочення сплати судового збору, як такі, що перешкоджають Казначейству виконати вимоги законодавства щодо оплати поданої апеляційної скарги судовим збором.
Відповідно до ст.129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й державних органів.
Відхиляючи клопотання Державної казначейської служби України апеляційний суд керується практикою Європейського суду з прав людини, який неодноразово вказував, що положення п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання особі права на безкоштовні провадження у цивільних справах. Надання необґрунтованих переваг одній стороні перед іншою, в тому числі щодо сплати судового збору, буде порушувати принципи змагальності та рівності сторін перед законом та судом, встановлені ч.3 ст.2 ЦПК України.
Оскільки Державна казначейська служба України не звільняється від сплати судового збору за подання та розгляд апеляційної скарги, то воно зобов`язаний сплатити судовий збір у розмірі ставки, визначеної відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір».
Згідно з п.п.1.6 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» розмір ставки судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду становить 150 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви.
В апеляційній скарзі Державна казначейська служба України оскаржує рішення суду першої інстанції у повному обсязі, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.
Ураховуючи характер спору та клопотання у скарзі, Державній казначейській службі України необхідно сплатити судовий збір у розмірі 17 025 грн 00 коп.
Судовий збір має бути сплачено за реквізитами: отримувачГУК у м.Києві/Соломян. р-н; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: (МФО) 899998; рахунок отримувача: UA548999980313101206080026010; код класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу: 101, судовий збір за апеляційною скаргою (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський апеляційний суд.
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до положень ч.2 ст.357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 ЦПК України.
Оскільки апеляційна скарга Державної казначейської служби України не оплачена судовим збором, то її слід залишити без руху, надавши заявнику строк для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст.ст.185, 357 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ,
У Х В А Л И В:
Відмовити Державній казначейській службі України у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору.
Апеляційну скаргу Державної казначейської служби України на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 03 квітня 2023 року залишити без руху та надати їй строк для виконання вимог ухвали протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали апеляційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Київського
апеляційного суду С.М. Верланов
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 29.06.2023 |
Оприлюднено | 04.07.2023 |
Номер документу | 111910301 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про відшкодування шкоди, з них завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду |
Цивільне
Київський апеляційний суд
Верланов Сергій Миколайович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні