Рішення

від 06.06.2023 по справі 382/520/21

ЯГОТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Яготинський районний суд Київської області

Справа № 382/520/21

Провадження № 2/382/34/23

РІШЕННЯ

Іменем України

06 червня 2023 року Яготинський районний суд Київської області ускладі:

головуючого суддіКисіль О.А.

при секретаріПшик Ю. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Яготин справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алего Логістик» про стягнення заборгованості із заробітної плати,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Яготинського районного суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алего Логістик» про стягнення заборгованості із заробітної плати, котрий обгрунтовано тим, що 5 червня 2018 року між позивачем та відповідачем було укладено строковий трудовий договір №1406. Як вбачається з пункту 1.4. Договору працівник приймається на посаду водія транспортних засобів. Пунктом 1.5. Договору передбачено, що договір набуває чинності з 15 червня 2018 року на підставі наказу по Підприємству і діє до 31 грудня 2019 року. На виконання зазначеного пункту відповідачем по справі 14 червня 2018 року було видано наказ за №1406, що підтверджується записом в трудовій книжці. Пунктом 2.1.1 Договору передбачено, що роботодавець зобов`язаний виплачувати працівникові заробітну плату згідно з умовами, зазначеними в цьому Договорі.В силу пункту 3.4. Договору робота працівника передбачає часті закордонні відрядження. Посадовий оклад виплачується працівникові незалежно від кількості відряджень на місяць, оплата відряджень проводиться окремо згідно чинного законодавства. Пунктом 4.1. Договору передбачено, що за виконання посадових обов`язків працівнику встановлюється посадовий оклад згідно штатного розкладу. За домовленістю сторін такий оклад становив мінімальний розмір заробітної плати. 10 липня 2019 року за згодою сторін позивач був звільнений із займаної посади. Проте, при звільнені заробітна плата позивачу за період з 15.06.2018 по 10.07.2019 відповідачем не виплачена. За вказаний період позивач отримував лише виплати за відрядження. 17 вересня 2020 року відповідач позивача знову приймає на посаду водія транспортних засобів. 10 березня 2021 року позивача було звільнено із займаної посади за згодою сторін. Однак, як першого разу при звільнені заробітна плата позивачу за період з 17.09.2020 по 10.03.2021 відповідачем не виплачена. За вказаний період позивач отримував лише виплати за відрядження. Підтвердженням надходжень коштів лише за відрядження є виписка з карткового рахунку ПАТ КБ «Приватбанк». В той же час, вказані кошти відповідачем не були відображені у відомостях під час звіту до Пенсійного фонду. Як вбачається з індивідуальних відомостей про застраховану особу формами 5-Ок позивачу нібито виплачувалися кошти у вигляді мінімальної заробітної плати, проте такі кошти за період своєї трудової діяльності останній не отримував. Таким чином за період з 15.06.2018 по 10.07.2019 відповідачем не було виплачено основної заробітної плати в розмірі 51549 грн. за 2018 рік , а також за період з 17.09.2020 по 10.03.2021 в розмірі 27000 грн. Отже загальний розмір заборгованості по заробітній платі відповідача перед позивачем становить 78549 грн.

1

Враховуючи вищевикладене просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість із заробітної плати в розмірі 78549 гривень.

ТОВ "Алего Логістик" ОСОБА_2 направило на адресу суду клопотання з котрого вбачається, що відповідач заперечує проти позовних вимог, вважає їх необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Відповідач повідомляє, що об`єм витребуваних документів судом дуже значний, крім того деякі докази є предметом кримінального провадження, та на даний час готується відзив та докази на заперечення проти позову. 08.05.2021 року від директора ТОВ "Алего Логістик" Яригіної О. А. на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву з котрого вбачається,що відповідач заперечує проти позовних вимог, вважає їх необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а саме: позивач працював на підприємстві на посаді водія в період з 15.06.2018 по 10.07.2019 року ( наказ про прийняття на роботу №1406 від 14.06.2021 року, наказ про звільнення №100719 від 10.07.2019 року) та в період з 17.09.2020 року по 10.03.2021 року ( наказ про прийняття на роботу №1609420 від 16 09 2021 року наказ про звільнення №100321 від 10.03.2021 року). Між Позивачем та Відповідачем був укладений трудовий договір №1406 від 15.06.2018 року.

При виконанні трудових відносин. Позивач отримував заробітну плату та отримував грошові кошти за відрядження.

За весь час перебування у трудових відносинах, ТОВ «АЛЕГО ЛОГІСТИК» кожен місяць нараховувало та виплачувало заробітну плату Позивачу. Відомості про суми нарахованої та виплаченої заробітної зазначені в Бухгалтерській довідці. Доказом отрнимання заробітної плати Позивачем є його підпис на відомостях про отримання заробітної плати в готівковій формі. Доказом «не отримання заробітної плати» Позивач надає роздруківку з карткового рахунку ПАТ "Приват Банк» про отримання грошових коштів тільки за відрядження.

Відповідач повідомляє, що виплати заробітної плати працівникам підприємства здійснюється через касу підприємства в готівковій формі. Виплати за відрядження здійснюється на картковий рахунок в безготівковій формі.

Доказом виплати заробітної плати через касу підприємства є наступні бухгалтерські документи: Платіжні доручення на отримання готівки на виплату заробітної плати. Відомості по виплати готівки працівникам ТОВ «АЛЕГО ЛОГІСТИК».

Доказом виплати заробітної плати також є звіти до ДПС про нарахування та виплату доходу фізичним особам ( форма 1ДФ)

Позивач подав до суду Довідку Пенсійного фонду України ( форма ОК-5), що підтверджує виплату заробітної плати ТОВ «АЛЕГО ЛОГІСТИК».

Крім того, підтвердженням нарахування та виплати заробітної плати Позивачу є факт утримання із заробітної плати Позивача аліментів на утримання дитини (Виконавче провадження №57402991 від 15.11.2018 року)

Докази перерахування грошових коштів, утриманих із заробітної плати Позивача - платіжні доручення на загальну суму 17 976,72 гривні.

При підготовці Відзиву на позовну заяву, Відповідачем було виявлено, що при виконанні перерахувань аліментів. Товариство сплатило надлишкову суму в розмірі 1075,74 гривень (за рахунок власних коштів) і даний надлишок є заборгованістю Позивача перед Товариством.

Відповідач повідомляє , що деякі докази про виплату заробітної плати Позивачу є предметом кримінального провадження №12021100020000692 від 03.03.2021 року (ч.3.ст.185 КПК України, крадіжка особистий речей та документів ТОВ «АЛЕГО ЛОГІСТИК»), що підтверджується наступними документами: Витяг з єдиного реєстру досудових розслідувань. Довідка Дарницького управління ГУ Національної поліції у м. Києві від 10.03.2021 року.

Викрадені документи ( відомості по виплаті готівки ) за періоди: січень - липень 2019 року, вересень 2020 - січень 2021 року.

Після скоєння крадіжки документів ТОВ «АЛЕГО ЛОГІСТИК», по підприємству було видано Наказ №0303 від 03.03.2021 року про поновлення вкрадених документів.

При звільненні Позивача 10.03.2021 року, він був ознайомлений з наказом про поновлення документів, зокрема, відомостей про фактичну виплату заробітної плати. Позивач

2

відмовився підписувати документи, що потребують поновлення, про що був складений Акт про відмову від підсу втрачених документів.

Відповідач вважає, що Позивач скориставшись ситуацією з викраденням документів, має корисливий мотив - стягнення в судовому порядку заробітну плату (яка фактично вже виплачена, але підтверджуючи документи частково викрадені), тобто умисел на неправомірне збагачення за рахунок ТОВ «АЛЕГО ЛОГІСТИК».

Позивач стверджує, що він не отримував заробітну плату в період 15.06.2018 року по 10.07.2019 року, але не зважаючи на відсутність заробітної плати, просить його працевлаштувати повторно, що є не логічним.

Згідно ст. 47 КЗпП власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати копію наказу (розпорядження) про звільнення, провести з ним розрахунок у строки, статті 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про -- трудової книжки, що зберігається у працівника.

10.03.2021 року (день звільнення) Відповідач здійснив розрахунок та вніс записи про звільнення до трудової книжки.

Позивач 10.03.2021 року отримав остаточний розрахунок при звільненні, що підтверджується підписом позивача на касових ордерах № 42 та № 11166.

Жодних вимог, претензій щодо суми остаточного розрахунку Позивачем при звільненні не пред`являлися.

Позивачу нараховано за весь період трудових відносин - 88711,41 гривень заробітної плати, після утримання податків, фактично виплачено в готівковій формі через касу підприємства - 54511,71 гривень та сплачено аліментів в безготівковому порядку - 17976,72 гривень. Заборгованість Позивача перед Відповідачем становить 1075,74 гривень ( яка не заявлялась відповідачем).

Вважають, що позовні вимоги не обгрунтовані та не підтверджені належними та достатніми доказами, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримала вимоги позову та просила їх задоволити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явилася, направила заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги не визнавала, просила в позові відмовити.

Перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

В судовому засіданні встановлено, що 5 червня 2018 року між ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ТОВ «АЛЕГО ЛОГІСТИК» було укладено строковий трудовий договір №1406. Як вбачається з пункту 1.4. Договору працівник приймається на посаду водія транспортних засобів. Пунктом 1.5. Договору передбачено, що договір набуває чинності з 15 червня 2018 року на підставі наказу по Підприємству і діє до 31 грудня 2019 року. На виконання зазначеного пункту відповідачем по справі 14 червня 2018 року було видано наказ за №1406, що підтверджується записом в трудовій книжці. Пунктом 2.1.1 Договору передбачено, що роботодавець зобов`язаний виплачувати працівникові заробітну плату згідно з умовами, зазначеними в цьому Договорі. В силу пункту 3.4. Договору робота працівника передбачає часті закордонні відрядження. Посадовий оклад виплачується працівникові незалежно від кількості відряджень на місяць, оплата відряджень проводиться окремо згідно чинного законодавства. Пунктом 4.1. Договору передбачено, що за виконання посадових обов`язків працівнику встановлюється посадовий оклад згідно штатного розкладу. За домовленістю сторін такий оклад становив мінімальний розмір заробітної плати. 10 липня 2019 року за згодою сторін позивач був звільнений із займаної посади. Проте, при звільнені заробітна плата позивачу за період з 15.06.2018 по 10.07.2019 відповідачем не виплачена. За вказаний період позивач отримував лише виплати за відрядження. 17 вересня 2020 року відповідач позивача знову приймає на посаду водія транспортних засобів. 10 березня 2021 року позивача було звільнено із займаної посади за згодою сторін. Однак, як першого разу при звільнені заробітна плата позивачу за період з 17.09.2020 по 10.03.2021 відповідачем не

3

виплачена. За вказаний період позивач отримував лише виплати за відрядження. Підтвердженням надходжень коштів лише за відрядження є виписка з карткового рахунку ПАТ КБ «Приватбанк». В той же час, вказані кошти відповідачем не були відображені у відомостях під час звіту до Пенсійного фонду (а.с.3-12 т.1).

Відповідно до копії довідки виданої Головним управлінням національної поліції у м. Києві Дарницьким управлінням поліції від 10.03.2021 року вбачається, що було викрадено особисті речі, грошові кошти та документи та відомості по даному факту внесені до ЄРДР за №12021100020000692 від 03.03.2021 року (а.с.21-22, 185 т.1)

Згідно до копії протоколу № 10 загальних зборів учасників ТОВ "Алего Логістик", вбачається, що на посаду директора обрано ОСОБА_2 та зобов`язано вчинити дії необхідні для проведення державної реєстрації (а.с.23-24 т.1)

ОСОБА_1 працював на підприємстві на посаді водія в період з 15.06.2018 по 10.07.2019 року ( наказ про прийняття на роботу №1406 від 14.06.2021 року, наказ про звільнення №100719 від 10.07.2019 року) та в період з 17.09.2020 року по 10.03.2021 року ( наказ про прийняття на роботу №1609420 від 16 09 2021 року наказ про звільнення №100321 від 10.03.2021 року). Між Позивачем та Відповідачем був укладений строковий трудовий договір №1406 від 15.06.2018 року (а.с. 41-48 т.1).

При виконанні трудових відносин ОСОБА_1 не в повній мірі отримував заробітну плату, а надані платіжні доручення та меморіальні ордера носять загальний характер розрахунків та не містять доказів виплати заробітної плати позивачу по справі (а.с. 49-113 т.1).

Відповідно до постанови головного державного виконавця Яготинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від 15.11.2018 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію стипендію чи інші доходи боржника, було утримання із заробітної плати ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини (Виконавче провадження №57402991 від 15.11.2018 року)Докази перерахування грошових коштів, утриманих із заробітної плати ОСОБА_1 - платіжні доручення на загальну суму 17 976,72 гривні (а.с.114-127 т.1).

Відповідно до податкових розрахунків, не вабчається, що відбувалися виплати заробітної плати ОСОБА_1 та також є звіти до ДПС про нарахування та виплату доходу фізичним особам ( форма 1ДФ) в загальних відомостях (а.с.128-183 т.1).

Після скоєння крадіжки документів ТОВ «АЛЕГО ЛОГІСТИК», по підприємству було видано Наказ №0303 від 03.03.2021 року про поновлення вкрадених документів. При звільненні Позивача 10.03.2021 року, він був ознайомлений з наказом про поновлення документів, зокрема, відомостей про фактичну виплату заробітної плати. Позивач відмовився підписувати документи, що потребують поновлення, про що був складений Акт про відмову від підсу втрачених документів. (а.с.184-189 т.1).

Згідно із ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом, право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оплату праці» основна заробітна плата, це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата, це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Статтею 47 КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган

4

зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 166 цього Кодексу.

Положеннями ст. 94 КЗпП України передбачено, що заробітна плата, це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган за трудовим договором виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно з ч. 1 ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (зокрема, справа Суханов та Ільченко проти України заяви № 68385/10 та 71378/10, а також справа Ганс-Адам II проти Німеччини, заява № 9 42527/98 тощо) майно може являти собою існуюче майно або засоби, включаючи право вимоги відповідно до якого заявник може стверджувати, що він має принаймні законне сподівання/правомірне очікування (legitimate expectation) стосовно ефективного здійснення права власності.

Європейський Суд неодноразово вказував, що володінням, на яке поширюються гарантії ст. 1 Протоколу № 1 є також майнові інтереси, вимоги майнового характеру, соціальні виплати, щодо яких особа має правомірне очікування, що такі вимоги будуть задоволені.

Стаття 116 КЗпП України встановлює, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 КЗпП України підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до абз. 2 ст. 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної платні без обмеження будь-яким строком.

Враховуючи вище викладене, а також те, що відповідачем не спростовані факти викладені в позові та в силу ст.81 ЦПК України не доведено факту виплату заробітної плати про яку йдеться в позові у вказній сумі, то вимоги позову є обгрутованими та такими, що підлягають до задоволення.

Керуючись ст. ст. 258-259, 265, 268, 354, 141 ЦПК України, ст.ст. 47, 94, 115, 116, 117, 233 КЗпП України, Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, ст. 2 Закону України «Про оплату праці», ст. 43 Конституції України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алего Логістик» про стягнення заборгованості із заробітної плати, задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Алего Логістик»

5

(ідентифікаційний номер 38636280, адреса: вул.Митна, 19-а, с.Мала Олександрівка Бориспілсьького району Київської області, 08320), на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зоборгованість з заробітної плати у сумі 78549 (сімдесят вісім тисяч п`ятсот сорок дев`ять) гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Алего Логістик» на користь держави судовий збір в розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят одну) гривню.

В межах стягнення заборгованості із заробітної плати за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, після проголошення повного рішення 30 червня 2023 року, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Кисіль О.А.

6