Постанова

від 14.11.2023 по справі 382/520/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №382/520/21 Головуючий у 1 інстанції: Кисіль О.А.

Провадження №22-ц/824/12555/2023 Суддя-доповідач: Гаращенко Д.Р.

14 листопада 2023 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду в складі:

головуючого Гаращенка Д.Р.

суддів Олійник В.І., Сушко Л.П.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Алего Логістик» на рішення Яготинського районного суду Київської області від 06 червня 2023 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алего Логістик» про стягнення заборгованості із заробітної плати,-

ВСТАНОВИЛА

У травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Алего Логістик» про стягнення заборгованості по заробітній платі.

Позов обґрунтовано тим, що 05 червня 2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Алего Логістик» було укладено строковий трудовий договір №1406.

10 липня 2019 року за згодою сторін, ОСОБА_1 був звільнений із займаної посади. Проте, при звільнені заробітна плата ОСОБА_1 за період з 15.06.2018 по 10.07.2019 ТОВ «Алего Логістик» не виплачена. За вказаний період позивач отримував лише виплати за відрядження.

17 вересня 2020 року ТОВ «Алего Логістик» знову приймає ОСОБА_1 на посаду водія транспортних засобів.

10 березня 2021 року ОСОБА_1 було звільнено із займаної посади за згодою сторін. Однак, як і першого разу при звільнені заробітна плата ОСОБА_1 за період з 17.09.2020 по 10.03.2021 ТОВ «Алего Логістик» не виплачена.

За вказаний період позивач отримував лише виплати за відрядження.

Підтвердженням надходжень коштів лише за відрядження є виписка з карткового рахунку ПАТ КБ «Приватбанк». В той же час, вказані кошти ТОВ «Алего Логістик» не були відображені у відомостях під час звіту до Пенсійного фонду.

Як вбачається з індивідуальних відомостей про застраховану особу формами 5-Ок позивачу нібито виплачувалися кошти у вигляді мінімальної заробітної плати, проте такі кошти за період своєї трудової діяльності останній не отримував.

Таким чином, за період з 15.06.2018 по 10.07.2019 ТОВ «Алего Логістик» не було виплачено основної заробітної плати в розмірі 51549 грн. за 2018 рік, а також за період з 17.09.2020 по 10.03.2021 в розмірі 27000 грн. Отже загальний розмір заборгованості по заробітній платі ТОВ «Алего Логістик» перед ОСОБА_1 становить 78549 грн.

Враховуючи вищевикладене просив стягнути з ТОВ «Алего Логістик» на його користь заборгованість із заробітної плати в розмірі 78549 гривень.

Рішенням Яготинського районного суду Київської області від 06 червня 2023 року позов задоволено.

Стягнуто з ТОВ «Алего Логістик» на користь ОСОБА_1 заборгованість з заробітної плати у сумі 78549 гривень.

Стягнуто з ТОВ «Алего Логістик» на користь держави судовий збір в розмірі 2684 гривні.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не спростовані факти викладені в позові та в силу ст.81 ЦПК України не доведено факту виплату заробітної плати про яку йдеться в позові у вказаній сумі, то вимоги позову є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, 11 липня 2023 року ТОВ «Алего Логістик» подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення Яготинського районного суду Київської області від 06 червня 2023 року та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що ОСОБА_1 нараховано за весь період трудових відносин - 88711,41 гривень заробітної шати, після утримання податків, фактично виплачено в готівковій формі через касу підприємства - 54511,71 гривень та утримано та сплачено аліментів із заробітної плати в безготівковому порядку -17976,72 гривень.

ТОВ «Алего Логістик»повідомило суд першої інстанції, що виплата заробітної плати працівникам підприємства здійснюється через касу підприємства в готівковій формі. Виплати за відрядження здійснюються на картковий рахунок в безготівковій формі.

Апелянт звертає увагу, що 11 відомостей на виплату готівки ОСОБА_1 на загальну суму 18354 гривень та 2 видаткових касових ордера на загальну суму 8156,91 гривень містять підпис ОСОБА_1 про фактичне отримання заробітної плати.

Відповідач повідомив суд першої інстанції, що деякі докази про виплату заробітної плати позивачу є предметом кримінального провадження №12021100020000692 від 03.03.2021 року (ч.3 ст. 185 КПК України, крадіжка особистий речей та документів ТОВ «АЛЕГО ЛОГІСТИК»), що підтверджується наступними документами: Витяг з єдиного реєстру досудових розслідувань; довідка Дарницького управління ГУ Національної поліції у м. Києві від 10.03.2021 року.

Викрадені документи (відомості по виплаті готівки) за періоди: січень - липень 2019 року, вересень 2020 - січень 2021 року - 11 відомостей про видачу готівки позивачу загальну суму 28000,80 гривень.

Після скоєння крадіжки документів ТОВ «АЛЕГО ЛОГІСТИК», по підприємству було видано Наказ №0303 від 03 березня 2021 року про поновлення вкрадених документів. При звільненні позивача 10 березня 2021 року, він був ознайомлений з наказом про поновлення документів, зокрема, відомостей про фактичну виплату заробітної плати.

Однак, Позивач відмовився підписувати документи, що потребують поновлення, про що був складений Акт про відмову від підпису втрачених документів.

10 березня 2021 року (день звільнення) ТОВ «АЛЕГО ЛОГІСТИК» здійснило розрахунок та внесло запис про звільнення до трудової книжки відповідно до вимог ст.47 та ст.116 КЗпП України.

Позивач 10 березня 2021 року отримав остаточний розрахунок при звільненні, що підтверджується підписом Позивача у видаткових касових ордерах: № 42 - заробітна плата за лютий 2021 року в сумі 4830,00 гривень, № 11166 - заробітна плата за березень 2021 в сумі 3326,91 гривень

Крім відомостей про фактичне отримання заробітної плати Позивачем, Відповідачем подано документи про утримання та перерахування із заробітної плати Позивача аліментів на утримання дитини (Виконавче провадження №57402991 від 15.11.2018 року). Доказами перерахування грошових коштів, утриманих із заробітної плати Позивача є надані Відповідачем платіжні доручення на загальну суму 17 976,72 гривні.

Доказами фактичної виплати заробітної плати також є звіти ТОВ «Алего Логістик», що подані до ДПС про нарахування та виплату доходу фізичним особам (форма 1ДФ), які містять інформацію як про нарахований, так і фактично виплачений дохід Позивача, суми утриманого податку.

При прийнятті оскаржуваного рішення, всупереч наведеним вище приписам, суд першої інстанції оцінив лише доводи Позивача, при цьому не надавши оцінки доказам, поданим Відповідачем та не зазначивши належних мотивів відхилення поданих доказів, що суперечить вимогам ст.89 ЦПК України.

Також Відповідач звертає увагу, що сам Позивач при зверненні до суду подав Довідку Пенсійного фонду України (форма ОК-5), що підтверджує нарахування та сплату податків виплати заробітної плати ТОВ «АЛЕГО ЛОГІСТИК».

Доказом «не отримання заробітної плати» Позивач надає роздруківку з карткового рахунку ПАТ «ПриватБанк» про отримання грошових коштів тільки за відрядження. Судом не з`ясована обставина, що має значення для справи - ТОВ «Алего логістик» виплачуєзаробітну плату в готівковій формі, а не через картковий рахунок і доказом отримання заробітної плати в готівковій формі є саме відомості про отримання готівки з підписом Позивача.

Роздруківка карткового рахунку ПАТ «Приватбанк» не є належним доказом про невиплату заробітної плати, так як не стосується предмету спору (рахунок використовується для виплат сум на відрядження і дана вимога не заявлялася Позивачем).

Крім того, у апеляційній скарзі просив задовольнити клопотання про виклик та допит свідків, так як у суді першої інстанції було необґрунтовано відмовлено у його задоволенні.

10 листопада 2023 року на адресу Київського апеляційного суду надійшов відзив адвоката Коваль Л.М. - представника ОСОБА_1 , в якому вона просить апеляційну скаргу ТОВ «Алего Логістик» залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Вважає рішення суду законним й обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги безпідставними.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

У порядку ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вказане, розгляд справи здійснювався без виклику сторін у порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах, передбачених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судове рішення скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позову.

Судом першої інстанції встановлено, що 15 червня 2018 року між ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ТОВ «АЛЕГО ЛОГІСТИК» було укладено строковий трудовий договір №1406.

Як вбачається з пункту 1.4. Договору працівник приймається на посаду водія транспортних засобів. Пунктом 1.5. Договору передбачено, що договір набуває чинності з 15 червня 2018 року на підставі наказу по Підприємству і діє до 31 грудня 2019 року. На виконання зазначеного пункту відповідачем по справі 14 червня 2018 року було видано наказ за №1406, що підтверджується записом в трудовій книжці. Пунктом 2.1.1 Договору передбачено, що роботодавець зобов`язаний виплачувати працівникові заробітну плату згідно з умовами, зазначеними в цьому Договорі. В силу пункту 3.4. Договору робота працівника передбачає часті закордонні відрядження. Посадовий оклад виплачується працівникові незалежно від кількості відряджень на місяць, оплата відряджень проводиться окремо згідно чинного законодавства. Пунктом 4.1. Договору передбачено, що за виконання посадових обов`язків працівнику встановлюється посадовий оклад згідно штатного розкладу. За домовленістю сторін такий оклад становив мінімальний розмір заробітної плати.

ОСОБА_1 отримував у період з червня 2018 року по грудень 2018 року отримував заробітну плату, що засвідчував підписом про одержання у відомостях на виплату готівки:

- Відомість на виплату готівки № АЛ-0000020 за червень 2018 року, сума 1529 грн 50 коп. (а.с. 50-51 т.1);

- Відомість на виплату готівки № АЛ-0000022 за липень 2018 року, сума 3059 грн 00 коп. (а.с. 52-53 т.1);

- Відомість на виплату готівки № АЛ-0000023 за серпень 2018 року, сума 1529 грн 50 коп. (а.с. 54-55 т.1);

- Відомість на виплату готівки № АЛ-0000025 за серпень 2018 року, сума 1529 грн 50 коп. (а.с. 56-57 т.1);

- Відомість на виплату готівки № АЛ-0000028 за вересень 2018 року, сума 1529 грн 50 коп. (а.с. 58-59 т.1);

- Відомість на виплату готівки № АЛ-0000030 за вересень 2018 року, сума 1529 грн 50 коп. (а.с. 60-61);

- Відомість на виплату готівки № АЛ-0000033 за жовтень 2018 року, сума 1529 грн 50 коп. (а.с. 62-63 т.1);

- Відомість на виплату готівки № АЛ-0000037 за жовтень 2018 року, сума 1529 грн 50 коп. (а.с. 64-65 т.1);

- Відомість на виплату готівки № АЛ-0000040 за листопад 2018 року, сума 1529 грн 50 коп. (а.с. 66-67 т.1);

- Відомість на виплату готівки № АЛ-0000042 за листопад 2018 року, сума 1529 грн 50 коп. (а.с. 68-69 т.1);

- Відомість на виплату готівки № АЛ-0000043 за грудень 2018 року, сума 1529 грн 50 коп. (а.с. 70-71 т.1);

Відомість на виплату готівки № АЛ-0000002 за грудень 2018 року (а.с. 72-73 т.1) не містить підпису ОСОБА_1 про отримання.

У період з січня 2019 року по липень 2019 року матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження факту отримання заробітної плати у готівковій формі.

Відомості на виплату готівки № АЛ-0000004 за січень 2019 року, № АЛ-0000008 за лютий 2019 року, № АЛ-0000011 за березень 2019 року, № АЛ-0000018 за травень 2019 року, № АЛ-0000024 за червень 2019 року (а.с. 74-81 т.1) містять у графі примітки посилання на акт №1 від 09.03.2021 року (а.с. 187 т.1).

Загальна сума заробітної плати отриманої за період роботи з 15 червня 2018 року по 10 липня 2019 року у готівковій формі складає 18 354 грн, що підтверджується матеріалами справи.

У листопаді головним державним виконавцем Цимбал Н.В. було направлено ТОВ «Алего Логістик» для виконання постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 15.11.2018, винесену при примусовому виконанні виконавчий лист №753/20383/14 від 29.08.2018, що видав Дарницький районний суд (а.с. 114-117 т.1).

На виконання даної постанови, ТОВ «Алего Логістик» здійснювало відрахування з заробітної плати ОСОБА_1 та перераховувало їх у відповідності до чинного законодавства за реквізитами одержувача вказаними у виконавчому провадженні, що підтверджується:

- Платіжне доручення № 12 від 09 січня 2019 року на суму 2660,00 грн (а.с. 118 т.1);

- Платіжне доручення № 85 від 13 лютого 2019 року на суму 2366,70 грн (а.с. 119 т.1);

- Платіжне доручення № 149 від 14 березня 2019 року на суму 2366,70 грн (а.с. 120 т.1);

- Платіжне доручення № 205 від 09 квітня 2019 року на суму 2366,70 грн (а.с. 121 т.1);

- Платіжне доручення № 312 від 23 травня 2019 року на суму 2366,70 грн (а.с. 122 т.1);

- Платіжне доручення № 400 від 19 червня 2019 року на суму 2366,70 грн (а.с. 123 т.1);

- Платіжне доручення № 451 від 09 липня 2019 року на суму 2366,70 грн (а.с. 124 т.1);

- Платіжне доручення № 624 від 19 серпня 2019 року на суму 1116,52 грн (а.с. 125 т.1).

Загальна сума перерахованих аліментів за виконавчим провадженням №57402991 з заробітної плати ОСОБА_1 у період з січня 2019 року по серпень 2019 складає 17 976 грн 72 коп.

10 липня 2019 року за згодою сторін позивач був звільнений із займаної посади. Доказів щодо проведення розрахунку при звільненні матеріали справи не містять.

17 вересня 2020 року ТОВ «Алего Логістик» знову приймає ОСОБА_1 на посаду водія транспортних засобів.

Відомості на виплату готівки № АЛ-0000008 за вересень 2020 року, № АЛ-0000010 за жовтень 2020 року, № АЛ-0000009 за листопад 2020 року, № АЛ-0000003 за грудень 2020 року, № АЛ-0000001 за січень 2021 року (а.с. 82-90 т.1) містять у графі примітки посилання на акт №1 від 09.03.2021 року (а.с. 187 т.1).

Акт №1 від 09.03.2021 року засвідчує, що ОСОБА_1 ознайомлений з наказом №0303 від 03.03.21 про відновлення бухгалтерських документів, у зв`язку з крадіжкою, та відмовився підписувати надані відновлені документи. Підпису про ознайомлення з даним актом ОСОБА_1 не міститься.

Відповідно до копії довідки виданої Головним управлінням національної поліції у м. Києві Дарницьким управлінням поліції від 10.03.2021 року вбачається, що у директора ТОВ «Алего Логістик» ОСОБА_2 було викрадено особисті речі, грошові кошти, документи, відомості по даному факту внесені до ЄРДР за №12021100020000692 від 03.03.2021 року (а.с.21-22, 185 т.1).

10 березня 2021 року ОСОБА_1 було звільнено із займаної посади за згодою сторін.

Згідно з видатковими касовими ордерами від 10 березня 2021 року ТОВ «Алего Логістик» здійснило виплату заробітної плати ОСОБА_1 за лютий 2021 року у розмірі 4830,00 грн (а.с. 126) та за березень у розмірі 3326,91 (а.с. 127, т.1), що підтверджується підписом позивача у графі про одержання.

Відповідно до частини першої та шостої статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Частиною першою статті 3, статтею 4 КЗпП України встановлено, що трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулюються законодавством про працю, яке складається з КЗпП України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Відповідно до вимог частини першої статті 94 КЗпП України, приписи якої кореспондуються із частиною першою статті 1 Закону України «Про оплату праці», визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно зі статтею 1 Конвенції «Про захист заробітної плати» № 95, ухваленої генеральною конференцією Міжнародної організації праці та ратифікованої Україною 30 червня 1961 року, термін «заробітна плата» означає, незалежно від назви й методу обчислення, будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах і встановлені угодою або національним законодавством, що їх роботодавець повинен заплатити працівникові за працю, яку виконано чи має бути виконано, або за послуги, котрі надано чи має бути надано.

У Рішенні Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року № 8- рп/2013 у справі № 1-13/2013 зазначено, що поняття «заробітна плата» і «оплата праці», які використано у законах, що регулюють трудові правовідносини, є рівнозначними в аспекті наявності у сторін, які перебувають у трудових відносинах, прав і обов`язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов`язків, а також дійшов висновку, що під заробітною платою, що належить працівникові, необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.

Заробітною платою є винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець (власник або уповноважений ним орган підприємства, установи, організації) виплачує працівникові за виконану ним роботу (усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).

Згідно із частиною першою статті 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Відповідно до статті 29 Закону України «Про оплату праці» при укладанні працівником трудового договору (контракту) роботодавець доводить до його відома умови оплати праці, розміри, порядок і строки виплати заробітної плати, підстави, згідно з якими можуть провадитися відрахування у випадках, передбачених законодавством.

Статтею 110 КЗпП України передбачено, що при кожній виплаті заробітної плати власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати; сума заробітної плати, що належить до виплати.

Відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Аналогічна норма міститься статті 30 Закону України «Про оплату праці», яка доповнена зобов`язанням власника або уповноваженого ним органу забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

Виходячи з положень КЗпП України, Закону України «Про оплату праці», заробітна плата працівникам виплачується за умови виконання ними своїх функціональних обов`язків на підставі укладеного трудового договору з дотриманням установленої правилами внутрішнього трудового розпорядку тривалості щоденної (щотижневої) роботи за умови провадження підприємством господарської діяльності. Нарахування та виплата заробітної плати працівникам проводиться на підставі документів з первинного обліку праці та заробітної плати: штатний розклад, розцінки та норми праці, накази та розпорядження (на виплату премій, доплат, надбавок тощо), табель обліку використаного часу, розрахунково-платіжна відомість.

Частиною другою статті 233 КЗпП України визначено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Системний аналіз наведених норм КЗпП України дає підстави дійти висновку про те, що захисту підлягають трудові права працівника у разі порушення їх роботодавцем.

Матеріалами справи підтверджується отримання ОСОБА_1 заробітної плати готівкою за період з 15 червня 2018 року по 10 липня 2019 року у сумі 18 354 грн., перерахованої частини заробітної плати у вигляді аліментів за виконавчим провадженням №57402991 у розмірі 17 976 грн 72 коп. та отриманої заробітної плати у готівці за період з 17 вересня 2020 року по 10 березня 2021 у сумі 8156,21 грн.

Враховуючи те, що відповідачем не доведено факту отримання ОСОБА_1 заробітної плати за період з січня 2019 року по липень 2019 року та з вересня 2020 року по грудень 2020 року, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_1 до ТОВ «Алего Логістик» про стягнення заробітної плати у розмірі 34 062 грн 07 коп.

В оцінці доводів апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не задовольнив клопотання про виклик та допит свідків, апеляційний суд врахував, що заявник не навів належного обґрунтування, яким чином такі дії суду першої інстанції призвели до неправильного вирішення спору по суті заявлених позовних вимог, а також які обставини можуть підтвердити показання свідків за не встановлення яких висновки суду є передчасними.

Відповідно до частини другої статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

Інші доводи апеляційної скарги, окрім врахованих судом апеляційної інстанції при ухвалення цього судового рішення, не дають підстав для відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

З урахуванням викладеного вище, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з підстав передбачених ст. 376 ЦПК України з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Алего Логістик» задовольнити частково.

Рішення Яготинського районного суду Київської області від 06 червня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алего Логістик» про стягнення заборгованості із заробітної плати задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Алего Логістик» (код за ЄДРПОУ 38636280, адреса: вул. Митна, 19-а, с. Мала Олександрівка Бориспілсьького району Київської області, 08320), на користь ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ), заборгованість з заробітної плати у сумі 34 062 (тридцять чотири тисячі шістдесят дві) гривні 07 копійок.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий Д.Р. Гаращенко

Судді В.І. Олійник

Л.П. Сушко