Рішення

від 26.01.2023 по справі 910/13227/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.01.2023Справа № 910/13227/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Селівона А.М., при секретарі судового засідання П`янковській Т.В., розглянувши в судовому засіданні матеріали

заяви відповідача позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВІ Україна"

про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на правничу допомогу

у справі № 910/13227/22

за позовом Приватного акціонерного товариства "Пиво-Безалкогольний комбінат "Радомишль" (вул. Микгород 71, м. Радомишль, Житомирська область, 12201)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВІ Україна" (вул. К. Маркса 1, м. Київ, 02088)

про розірвання договору та стягнення 299 790,00 грн.

Представники сторін:

від позивача: не з`явився.

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Пиво-Безалкогольний комбінат "Радомишль" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВІ Україна" про стягнення 299 790,00 грн. та розірвання договору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем як постачальником своїх зобов`язань за Договором поставки № 03/09/20 від 03.09.2020 року в частині поставки товару належної якості та відмови усунення дефектів поставленого товару, виявлених протягом гарантійного строку, внаслідок чого укладений договір підлягає розірванню згідно частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України з одночасним стягненням з відповідача сплаченої за товар суми на підставі частини 2 статті 678 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.08.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/13227/21, приймаючи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом на підставі частини 3 статті 12 ГПК України постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 23.09.2021 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2021 року відкладено розгляд справи на 10.11.2021 року.

Проте, у зв`язку з тим, що судове засідання призначене на 10.11.2021 року не відбулось, ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.11.2021 року розгляд справи призначено на 01.12.2021 року.

В підготовчому засіданні 01.12.2021 року протокольною ухвалою оголошено перерву на 22.12.2021 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2021 року враховуючи те, що судом остаточно з`ясований предмет спору та характер спірних правовідносин, позовні вимоги та склад учасників справи, визначені обставини справи, які підлягають встановленню, та зібрані відповідні докази, вчинені усі дії з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, закрито підготовче провадження у справі № 910/13227/21 та призначена справа до судового розгляду по суті на 02.02.2022 року.

Проте, у зв`язку з перебуванням судді Селівона А.М. на лікарняному, призначене на 02.02.2022 року судове засідання не відбулось.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2022 року розгляд справи по суті призначено на 02.03.2022 року.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та введенням воєнного стану з 24.02.2022 року, призначене на 02.03.2022 року судове засідання не відбулось.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.05.2022 року з урахуванням приписів норм статті 3 Конституції України та положень статті 2 Господарського процесуального кодексу України судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 07.07.2022 року.

Протокольними ухвалами від 07.07.2022 року, 10.08.2022 року та 08.09.2022 року судом оголошувались перерви у розгляді справи по суті на 10.08.2022 року, 08.09.2022 року та 12.10.2022 року відповідно.

У зв`язку із запровадженням тимчасово на період з 12 по 14 жовтня року дистанційного режиму роботи для працівників апарату Господарського суду міста Києва, відповідно до Наказу Господарського суду міста Києва від 12.10.2022 року "Про запровадження дистанційного режиму роботи для працівників апарату Господарського суду міста Києва", 12.10.2022 року судове засідання не відбулося.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.10.2022 року розгляд справи по суті призначено на 17.11.2022 року.

У судовому засіданні з розгляду справи по суті 17.11.2022 року судом протокольною ухвалою оголошено перерву на 08.12.2022 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.12.2022 року у справі № 910/13227/21 в задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Пиво-Безалкогольний комбінат "Радомишль" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВІ Україна" про стягнення 299 790,00 грн. та розірвання договору відмовлено повністю.

В свою чергу, через систему "Електронний суд" 13.12.2022 року від відповідача надійшло клопотання/заява б/н від 13.12.2022 року про розподіл судових витрат (стягнення витрат на правничу допомогу) в порядку ст.ст. 123, 126, 129, 221, 244 ГПК України, в якій останній просить ухвалити додаткове рішення у справі та стягнути з позивача - Приватного акціонерного товариства "Пиво-Безалкогольний комбінат "Радомишль" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000,00 грн., понесені відповідачем в межах судової справи №910/13227/21. Заяву разом з доказами на підтвердження понесених витрат та доказами направлення копії заяви про ухвалення додаткового рішення до електронного кабінету позивача судом долучено до матеріалів справи.

Відповідно до вимог статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Клопотання про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина третя статті 244 Господарського процесуального кодексу України).

Оскільки судове рішення у справі № 910/13227/21 ухвалено судом в порядку загального позовного провадження та під час винесення рішення від 08.12.2022 року питання про судові витрати позивача в частині витрат на професійну правничу допомогу не вирішувалось, судом здійснюється розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/13227/21 в судовому засіданні за участю представників сторін.

Отже, ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.12.2022 року заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення було прийнято до розгляду та призначено судове засідання на 26.01.2023 року.

Судом встановлено, що до початку судового засідання через систему «Електронний суд» від відповідача 24.01.2023 року надійшла заява б/н від 24.01.2023 про розгляд справи без участі представника відповідача в судовому засіданні 26.01.2023 року. Заява судом долучена до матеріалів справи.

Будь - яких інших заяв та клопотань процесуального характеру, окрім наявних в матеріалах справи, сторонами на час проведення судового засідання 26.01.2023 року суду не надано.

У судове засідання з розгляду заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення 26.01.2023 року уповноважені представники позивача та відповідача (заявника) не з`явилися.

Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Про дату, час і місце розгляду даної справи 26.01.2023 року позивач повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0105493297097.

Про поважні причини неявки в судове засідання 26.01.2023 року представника позивача суд не повідомлено.

Згідно із частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

В свою чергу суд наголошує, що відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

З огляду на вищевикладене, оскільки позивач та відповідач не скористалися наданими їй процесуальними правами, зокрема, представники сторін не прибули в судове засідання з розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення 26.01.2023 року, а також позивачем не надано будь-яких письмових пояснень/заперечень на заяву відповідача, враховуючи клопотання представника відповідача про розгляд справи без участі відповідача та/або його представника, суд здійснював розгляд заяви в судовому засіданні 26.01.2023 року виключно за наявними матеріалами за відсутності представників сторін.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши надані сторонами суду докази, які мають значення для розгляду заяви, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Право на правову допомогу гарантовано статтями 8, 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України (Рішення від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000; Рішення від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009; Рішення від 11 липня 2013 року № 6-рп/2013).

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Стаття 16 Господарського процесуального кодексу України закріплює за учасниками справи право на користування правничою допомогою.

За приписами статей 123, 126 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат.

Витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов`язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських об`єднань та бюро, з надання правничої допомоги щодо ведення справи в суді розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених статтями 129, 130 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, як свідчать матеріали справи, під час прийняття рішення у даній справі 08.12.2022 року судом не було вирішено питання судових витрат, зокрема, в частині понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто, у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Відповідно до частини першої, другої статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Так, відповідачем у поданій суду першій заяві по суті спору - відзиві на позовну заяву б/н від 14.09.2021 року викладено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які відповідач поніс і очікує понести у зв`язку з розглядом даної справи, розмір яких становить 30 000,00 грн., до складу яких відповідачем включено: витрати на професійну правничу допомогу, що пов`язані з наданням консультацій та узгодженням правової позиції - 6 000,00 грн., ознайомлення з матеріалами справи - 1 000,00 грн., написання, підготовка та подання відзиву на позовну заяву - 8 000,00 грн., збирання доказів - 4 000,00 грн., написання, підготовка та подання заперечень - 2 000,00 грн., участь у підготовчому судовому засіданні - 4 000,00 грн., участь під час розгляду справи по суті (одне засідання) - 5 000,00 грн., докази на підтвердження яких будуть надані в ході судового розгляду до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Окрім цього, в судовому засіданні 07.07.2022 року представником відповідача подано заяву б/н від 07.07.2022 року, в якій останній повідомляв про подання доказів щодо розміру витрат на оплату професійної правничої протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду у даній справі у відповідності до пункту 8 статті 129 ГПК України.

Поряд з цим, через систему «Електронний суд» 27.10.2022 року надійшла заява про вступ до справи іншого представника відповідача, відповідно до якої на підставі укладеного між ТОВ «ЕВІ Україна» та адвокатом Сарнецькою Надією Василівною Договору №8/22 про надання правової допомоги від 19.10.2022 року новим представником відповідача у справі №910/13227/21 є адвокат Сарнецька Н.В.

До вказаної заяви адвокатом додано копію Договору №8/22 про надання правової допомоги від 19.10.2022 року та ордер на надання правової допомоги АІ №1294443. Дана заява разом з доказами її надсилання на адресу позивача залучена судом до матеріалів справи.

В свою чергу, через відділ документообігу суду 15.11.2022 року від представника відповідача - адвоката Барсегян М.Х. надійшла заява №01 від 24.10.2022 року про припинення представництва відповідача, відповідно до якої у зв`язку з припиненням за взаємною згодою сторін дії Договору про надання професійної (правової) допомоги №201 від 01.09.2021 року, укладеного між ТОВ «ЕВІ Україна» та Адвокатським об`єднанням «ЛАККІ ЛОЙЕРС», можливість подальшого представництва адвокатом Барсегян М.Х. інтересів відповідача відсутня.

Також, як встановлено судом за матеріалами справи, відповідачем 13.12.2022 року через систему «Електронний суд» подано клопотання б/н від 13.12.2022 року про розподіл судових витрат (стягнення витрат на правничу допомогу), в якому останній просить суд ухвалити додаткове рішення у справі про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 25 000,00 грн., з доданими до неї доказами понесених відповідачем витрат та детальним описом робіт, виконаних адвокатом.

Отже, зважаючи на дату ухвалення рішення у даній справі № 910/13227/21 - 08.12.2022 року та враховуючи заяву відповідача б/н від 07.07.2022 року про надання доказів понесених витрат на правову допомогу згідно ст.ст. 129, 221 ГПК України, звернення відповідача до суду 13.12.2022 року із клопотанням б/н від 13.12.2022 року про ухвалення додаткового рішення у справі та надання відповідних доказів понесених витрат на правову допомогу здійснене з дотриманням встановлених господарським процесуальним законодавством строків.

В свою чергу, з аналізу вищенаведених норм законодавства вбачається, що витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Таким чином, якщо стороною не буде документально доведено, що нею понесені витрати на правничу допомогу, а саме: не надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для стягнення таких витрат.

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Суд у позовному провадженні є арбітром, що надає оцінку тим доказами і доводам, що наводяться сторонами у справі, тобто суд не може діяти на корить будь-якої зі сторін, що не відповідатиме основним принципам господарського судочинства.

Таким чином суд може зменшити розмір витрат на правову допомогу, що підлягають розподілу, за клопотанням іншої сторони, яка і зобов`язана довести не співмірність заявлених опонентом витрат.

Зокрема, як свідчать матеріали справи, заперечень з боку позивача на клопотання відповідача про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на правничу допомогу та заявленого до стягнення їх розміру до суду не надходило.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (статті 16, 126 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

За приписами п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності щодо надання правової інформації, консультацій та роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч.1 ст.1 вказаного Закону).

В статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» наведені види адвокатської діяльності, а також адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність").

За приписами частиною 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Відповідно до частини 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За результатами розгляду заяви відповідача про стягнення витрат на правничу допомогу по справі № 910/13227/21 в порядку статті 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України судом встановлено, що відповідачем долучено до матеріалів справи докази на підтвердження понесення ним витрат на професійну правничу допомогу, а саме: копію Договору про надання правової допомоги №8/22 від 19.10.2022 року, копію Додатку від 19.10.2022 року до вказаного Договору, Детальний опис наданих послуг від 12.12.2020 року, Акт наданих послуг від 12.12.2022 року, платіжну інструкцію №555 від 12.12.2022 року на суму 25 000,00 грн.

Поряд з цим, до матеріалів справи відповідачем додано ордер на надання правової допомоги АІ №1294443 від 19.10.2022 року, виданий ТОВ «ЕВІ Україна» адвокату Сарнецькій Надії Василівні на представництво інтересів відповідача в Господарському суді міста Києва.

Наразі, як підтверджується матеріалами справи, представництво інтересів ТОВ «ЕВІ Україна» під час розгляду справи № 910/13227/21 здійснювалось адвокатом Сарнецькою Н.В., якою було підготовано, підписано і подано від імені ТОВ «ЕВІ Україна» заяву б/н від 27.10.2022 року про вступ до справи іншого представника відповідача, заяву б/н від 31.10.2022 року про ознайомлення з матеріалами справи, письмові пояснення у справі б/н від 11.11.2022 року, клопотання б/н від 16.11.2022 року про поновлення строку для поданні доказів, заяву б/н від 24.0.2023 року про розгляд справи без участі представника відповідача, а також клопотання/заяву про розподіл судових витрат (стягнення витрат на правничу допомогу) б/н від 13.12.2022 року в порядку ст.ст. 123, 129, 221, 244 ГПК України.

За твердженням відповідача, загальна сума понесених ТОВ «ЕВІ Україна» судових витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом справи № 910/13227/21, склала 25000,00 грн.

Так, як встановлено судом за матеріалами справи, 19.10.2022 року між відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕВІ Україна» (клієнт за договором, відповідач у справі) та адвокатом Сарнецькою Н.В. (адвокат за договором) укладено Договір про надання правової допомоги № 8/22 (далі - Договір), за умовами п.1.1 якого клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання надати клієнту правову допомогу з метою захисту прав та інтересів клієнта у судовій справі №910/13227/21 за позовом ПАТ «Пиво-Безалкогольний комбінат «Радомишль» до клієнта про розірвання договору та стягнення коштів (далі - справа) в обсязі, що визначений у пункті 1.2 договору, а клієнт у свою чергу зобов`язується прийняти надані адвокатом послуги у порядку, визначеному цим договором.

Перелік правової допомоги, що надається адвокатом згідно цього Договору і інтересах клієнта наведено в п. 1.2 Договору.

Згідно з пунктом 11.1 Договору цей договір набуває чинності з дня його підписання сторонами та діє до 31.03.2023 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

Суд зазначає, що відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09.06.2017 року, передбачено, що при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час на виконання доручення.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

При цьому, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 року у справі № 910/4201/19).

Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.

Рішенням Європейського суду з прав людини у справі "East/WestAllianceLimited" проти України (заява № 19336/04, п. 269) визначено, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Відповідно до умов пункту 6.1 Договору розмір винагороди за надання правової допомоги згідно цього договору та порядок її сплати визначається на підставі відповідного Додатку до цього договору.

Зокрема, Додатком від 19.10.2022 року до Договору визначено, що розмір винагороди (гонорару ) адвоката за надання правової допомоги, визначеної в пункті 1.2. Договору є погодинним і становить 1 000,00 (одна тисяча гривень) грн. за 1 (одну) годину, що включає в себе фактично понесені втрати адвокатом, а саме: витрати на копіювання та друк документів, відправку поштової кореспонденції учасникам справи, суду, проїзд до місцезнаходження суду. При цьому фактичні витрати адвоката, що не визначені цим пунктом Додатку до Договору, підлягають додатковому відшкодуванню клієнтом адвокату в порядку визначеному пунктом 4 цього Додатку (пункт 1 Додатку до Договору).

Згідно з пунктом 3 Додатку від 19.10.2022 року до Договору винагорода адвоката підлягає сплаті клієнтом на підставі складеного адвокатом рахунку протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати його складення, однак не пізніше 30 (тридцяти) днів з дати підписання акту наданих послуг.

За умовами п. 7.1 Договору факт надання адвокатом клієнту правової допомоги, визначеної п. 1.2 цього Договору підтверджується актом наданих послуг, до якого в обов`язковому порядку додається інформація щодо видів та строків надання правової допомоги, розміру винагороди адвоката та понесених адвокатом витрат для належного надання правової допомоги (у випадку понесення таких витрат), а також іншої інформації, яка визначена сторонами як обов`язкова інформація.

Наразі, як встановлено судом, на виконання умов Договору про надання правової допомоги № 8/22 від 19.10.2022 року між відповідачем та адвокатом було погоджено та підписано Акт наданих послуг від 12.12.2022 року до Договору, у якому відображено перелік фактично наданих адвокатом в межах розгляду справи №910/13227/21 послуг тривалістю 25 годин на загальну суму 25 000,00 грн.

Так, згідно змісту вказаного Акту наданих послуг від 12.12.2022 року адвокатом у період з 19.10.2022 року по 12.12.2022 року включно (далі - строк надання правової допомоги) надано, а клієнтом прийнято наступні послуги з надання професійної правничої допомоги:

- ознайомлення з матеріалами справи № 910/13227/21, наявними у клієнта - 3 години - 3000,00 грн.;

- підготовка заяви про вступ до справи іншого представника, забезпечення її направлення позивачу та до Господарського суду міста Києва через підсистему «Електронний суд» - 1 година - 1000,00 грн.;

- підготовка та подання до Господарського суду міста Києва через підсистему «Електронний суд» заяви про надання доступу до матеріалів справи - 0,5 годин - 500,00 грн.;

- підготовка клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, направлення її до суду через підсистему «Електронний суд» - 0,5 години - 500,00 грн.;

- ознайомлення з матеріалами справи в приміщенні суду 03.11.2022 року, включно з витратами часу на проїзд до суду і в зворотному порядку - 2,5 години - 2500,00 грн.;

- визначення перспективності справи та способу захисту прав та законних інтересів клієнта, аналіз судової практики в подібних спорах - 4 години - 4000,00 грн.;

- написання письмових пояснень по справі, забезпечення направлення їх позивачу та до суду через підсистему «Електронний суд» - 5,5 годин - 5500,00 грн.;

- складання клопотання про поновлення строку для подання доказів, забезпечення направлення його позивачу та до суду через підсистему «Електронний суд» - 2 години - 2000,00 грн.;

- представництво інтересів клієнта в Господарському суді міста Києва під час судового засідання 17.11.2022 року включно з витратами часу на проїзд до суду та в зворотному напрямку - 2 години - 2000,00 грн.;

- представництво інтересів клієнта в Господарському суді міста Києва під час судового засідання 08.11.2022 року включно з витратами часу на проїзд до суду та в зворотному напрямку - 2 години - 2000,00 грн.;

- складання тексту заяви про розподіл судових витрат, формування пакетів документів. забезпечення направлення їх позивачу та до суду через підсистему «Електронний суд» - 2 години - 2000,00 грн.

Як зазначено в акті, гонорар адвоката з надані клієнту послуги згідно п. 1 цього акту вартістю 25000,00 грн. включають в себе фактично понесені витрати адвокатом.

Вказаний Акт підписаний повноважним представником відповідача (клієнта) та адвокатом без зауважень щодо вартості, строків та якості послуг про надання правничої допомоги за Договором.

Згідно п. 3 Додатку від 19.10.2022 року до Договору винагорода адвоката підлягає сплаті клієнтом на підставі складеного адвокатом рахунку протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати його складення, однак не пізніше 30 днів з дат підписання акту наданих послуг.

Окрім цього, в матеріалах справи наявна копія платіжної інструкції №555 від 12.12.2022 року на суму 25 000,00 грн., згідно якої відповідачем здійснено «оплату за послуги згідно договору № 8/22 від 19.10.22 року».

Тобто, матеріалами справи підтверджується, що в процесі розгляду справи № 910/13227/21 в Господарському суді міста Києва з 19.10.2022 року інтереси відповідача представляв адвокат Сарнецька Н.В. на підставі Договору № 8/22 про надання правової допомоги від 19.10.2022 року та ордеру серії АІ № 1294443 від 19.10.2022 року, виданого ТОВ «ЕВІ Україна» адвокату, який від імені відповідача подавав заяви та документи у даній справі.

Отже, загальна вартість наданих відповідачеві за Договором про надання правової допомоги та заявлених до стягнення з позивача послуг з надання правової допомоги становить 25 000,00 грн.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Така ж правова позиція випливає з інших рішень Європейського суду з прав людини, зокрема, у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п. п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Поряд із цим, згідно правової позиції, викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі № 904/4507/18, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

У відповідності до статті 124, пунктів 2, 3, 4 ч. 2 статті 129 Конституції України, статей 2, 7, 13 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є, зокрема, рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд наголошує, що відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити реальність їх оплати. Натомість саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, покладено обов`язок доведення неспівмірності витрат з наданням відповідних доказів.

Водночас, як зазначено в постанові Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі №922/445/19, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Окрім цього витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

В свою чергу, як свідчать матеріали справи, від позивача не надходило письмових заперечень щодо заявленої відповідачем до стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу, в тому числі їх змісту, обсягу та вартості.

Таким чином, виходячи з наданих відповідачем доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду даної справи суд виходить із загальних критеріїв оцінки послуг з надання правової (правничої) допомоги з урахуванням обсягу та змісту підготованих адвокатом документів.

Зокрема, суд оцінює та досліджує подані відповідачем документи та встановлює, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не подавав адвокат під час розгляду справи явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено в документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Так, за результатами здійсненого судом аналізу наданих відповідачем доказів, в тому числі Акту наданих послуг від 12.12.2022 року за Договором №8/22 від 19.10.2022 року на суму 25 000,00 грн. суд наголошує, що згідно приписів чинного господарського процесуального законодавства вартість наданої учаснику справи професійної правничої допомоги оцінюється судом виходячи з критеріїв складності справи, виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

Судом встановлено, що відповідачем вартість витрат на професійну правничу допомогу визначено з урахуванням часу, витраченого адвокатом на надання певних послуг.

В свою чергу, як свідчать матеріали справи, до складу витрат відповідача на професійну правничу допомогу, заявлених до стягнення з позивача, включені витрати на забезпечення участі представника ТОВ «ЕВІ Україна» в судових засіданнях 17.11.2022 року та 08.12.2022 року (виїзд до суду та представництво інтересів клієнта в суді) вартістю 4000,00 грн. (4 год.), в той час як відповідно до протоколів судових засідань від 17.11.2022 року та 08.12.2022 року тривалість засідань за участю адвоката Сарнецької Н.В. становила 18 хвил. та 45 хвил., що, навіть з урахуванням витрат часу на проїзд, не відповідає даним, врахованим відповідачем при визначенні вартості відповідних послуг.

Поряд з цим, суд зазначає про включення до складу наданих адвокатом послуг послуги із визначення перспективності справи та способу захисту прав та законних інтересів клієнта, аналіз судової практики в подібних спорах вартістю 10 000,00 грн., які, на переконання суду, не можуть бути виділені в окремий вид послуг, позаяк є обов`язковою передумовою здійснення представництва та захисту інтересів клієнта у справі, а відтак поглинаються іншими послугами з правової допомоги. При цьому судом враховано факт подання відзиву та письмових пояснень у даній справі, а також наявність сформованої правової позиції сторони - відповідача на час вступу у справу адвоката Сарнецької Н.В.

Також судом під час оцінки обґрунтованості та співмірності заявлених до стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу враховано кількість, обсяг та зміст підготованих адвокатом документів, а саме: заяви про надання доступу до матеріалів справи в електронному вигляді (викладеної на 0,5 стор.), клопотання про ознайомлення з матеріалами справи у Господарському суду м. Києва (викладеної на 1 стор.), клопотання про поновлення строку подання доказів по справі (викладеної на 3 сторінках, 2 з яких - реквізити сторін та прохальна частина клопотання), заява про вступ до справи іншого представника відповідача (викладеної на 3 сторінках, 2 з яких - реквізити сторін та прохальна частина заяви), загальна вартість яких визначена відповідачем у Акті від 22.12.2022 року у сумі 4 000,00 грн., що, на думку суду, не відповідає критеріям співрозмірності та розумності, позаяк вказані документи не можуть бути віднесені до складних за змістом та таких, що потребують значних витрат часу на підготовку.

В свою чергу, на переконання суду, відповідачем необґрунтовано завищено вартість послуг з ознайомлення представника відповідача з матеріалами справи, зокрема, до Акту надання послуг від 12.12.2022 року включені суми 3 000,00 грн. (за ознайомлення з матеріалами справи, наявними у клієнта) та 2 500,00 грн. (за ознайомлення з матеріалами справи у приміщенні суду), оскільки відповідачем у поданій заяві не наведено процесуальної доцільності та необхідності виокремлення під час надання правничої допомоги у справі № 910/13227/21 кількох окремих дій по ознайомленню з матеріалами справи та визначення окремих сум з їх оплати.

Суд також зазначає, що з урахуванням предмету позову та фактичних обставин справи, зважаючи на час, необхідний для дослідження наявної в матеріалах справи кількості доказів, характер спору, враховуючи відсутність арифметичних розрахунків, суд приходить до висновку про те, що розмір заявлених до стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу відповідачем значно завищено.

В контексті понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу суд в котрий раз констатує, що виходить з позиції обґрунтованості, співмірності витрат із складністю справи, відповідності критерію реальності таких витрат та обсягом наданих послуг, а також розумності їхнього розміру.

При цьому, згідно правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Таким чином, господарський суд, розподіляючи витрати, понесені відповідачем на професійну правничу допомогу адвоката, дійшов висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази та встановлені судом фактичні обставини справи не є безумовною підставою для стягнення судом витрат на професійну правничу допомогу з позивача саме в розмірі 25 000,00 грн., адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований, відповідати критерію розумної дійсності та необхідності таких витрат, співмірності з ціною позову та ринковими цінами на правничу допомогу і адвокатські послуги.

Додатково судом враховано правовий висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17, згідно якого стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Отже, враховуючи вищевикладене, дослідивши надані представником відповідача докази, в т.ч. Акт наданих послуг від 12.12.2022 року, приймаючи до уваги принципи співмірності та розумності судових витрат на професійну правничу допомогу, предмет позову, рівень складності, характер спору та юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, а також їх значення для спору, суд приходить до висновку, що зменшення розміру витрат відповідача до 10500,00 грн. від попередньо заявленої суми 25000,00 грн., яка є завищеною, відповідатиме критерію пропорційності і розумності. Аналогічну позицію виклав у своїх постановах Верховний Суд від 07.08.2018 року у справі № 916/1283/17 та від 12.05.2020 року у справі № 904/4507/18.

За таких обставин, з урахуванням вищенаведених висновків суду про зменшення витрат, клопотання/заява відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню, а саме в сумі 10500,00 грн.

Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Заяву відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕВІ Україна» про ухвалення додаткового рішення про розподіл витрат на професійну правничу допомогу у справі №910/13227/21 задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Пиво-Безалкогольний комбінат "Радомишль" (вул. Микгород 71, м. Радомишль, Житомирська область, 12201, код ЄДРПОУ 05418365) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВІ Україна" (вул. К.Маркса 1, м. Київ, 02088, код ЄДРПОУ 40878255) 10 500 (десять тисяч п`ятсот) грн. 00 коп. відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

3. В задоволенні заяви відповідача в частині відшкодування решти витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

4. Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 29 червня 2023 року.

Суддя А.М.Селівон