Номер провадження: 11-сс/813/1045/23
Справа № 495/1007/23 1-кс/495/553/23
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 червня 2023 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі:
головуючий суддя ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретар судового засідання ОСОБА_5 ,
за участі:
прокурора ОСОБА_6 ,
представник користувача майна ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника користувача майна ОСОБА_7 , який діє в інтересах Селянського (фермерського) Господарства « ОСОБА_8 », на ухвалу слідчого судді Білгород Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 16 березня 2023 року про арешт майна в рамках кримінального провадження №12023162240000016, внесеного до ЄРДР 05 січня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України,
установив:
Зміст оскаржуваного судового рішення.
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді було задоволено клопотання слідчого відділення №2 СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_9 , яке погоджене прокурором Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_6 , та накладено арешт на земельні ділянки, які на даний час перебувають у користуванні СФГ «Чабланенко С.І.», шляхом заборони користування, відчуження та розпорядження, а саме на:
?земельну ділянку з кадастровим номером: 5125083900:01:001:1759, площею 7,2404 га, яка належить потерпілій ОСОБА_10 ;
?земельну ділянку з кадастровим номером: 5125083900:01:001:0709, площею 3,6198 га, яка належить потерпілій ОСОБА_11 ;
?земельні ділянки з кадастровими номерами: 5125083900:01:001:0731, площею 3,62 га, 5125083900:01:001:0732, площею 3,62 га, які належать потерпілому ОСОБА_12 ;
?земельну ділянку з кадастровим номером: 5125083900:01:001:0733, площею 3,6239 га, яка належить потерпілій ОСОБА_13 ;
?земельну ділянку з кадастровим номером: 5125083900:01:001:0746, площею 3,6198 га, яка належить потерпілій ОСОБА_14 .
Рішення слідчогосудді мотивованетим,що зазначені земельні ділянки відповідають критеріям ст.98 КПК України та наявні обґрунтовані ризики, передбачені ч.1 ст.170 КПК України, що в свою чергу свідчить про наявність необхідності в забезпеченні збереження речових доказів та проведення відповідних судових експертиз у кримінальному провадженні.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не погодившись із зазначеною ухвалою слідчого судді представник користувача майна ОСОБА_7 , який діє в інтересах Селянського (фермерського) Господарства « ОСОБА_8 », подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що ухвалу слідчого судді є незаконною та необґрунтованою, просить її скасувати постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволені клопотанні слідчого про арешт майна, виходячи з наступного:
- СФГ «Чабаненко С.І.» отримав право оренди арештованими земельними ділянками внаслідок укладання договорів;
- вказане кримінальне провадження розпочато за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, тобто, предметом кримінального правопорушення визнається підроблений документ, тому арешт земельних ділянок з метою збереження речових доказів є безпідставним. Крім того, слідчий суддя посилається на необхідність проведення почеркознавчих експертиз, предметом дослідження якої є документи, а не земельні ділянки;
- слідчий суддя зазначив, що земельні ділянки потребують зберігання з метою припинення вчинення кримінального правопорушення, а саме незаконного користування земельними ділянками потерпілих, однак, органом досудового розслідування не надано жодного доказу щодо наявності кримінального провадження за даним фактом.
Позиції учасників судового розгляду.
У судовому засіданні апеляційного суду представник користувача майна ОСОБА_7 доводи апеляційної скарги підтримав у повному обсязі та просив її задовольнити.
Прокурор заперечувала проти задоволення апеляційної скарги та просила ухвалу слідчого судді залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників кримінального провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до таких висновків
Мотиви апеляційного суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Частина 1 ст. 370 КПК України передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
При застосуванні будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою, гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Згідно ст. 131, ч. 1 ст. 170 КПК України засобом забезпечення кримінального провадження є арешт майна, який полягає у тимчасовому, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Перевіряючи рішення слідчого судді та доводи апеляційних скарг, апеляційний суд виходить з того, що у відповідності до вимог чинного кримінального процесуального закону, арешт майна це один із заходів забезпечення кримінального провадження, який є важливим елементом здійснення завдань кримінального провадження, своєчасне застосування якого може запобігти непоправним негативним наслідкам при розслідуванні кримінального правопорушення.
Проте, слідчий суддя суду першої інстанції при розгляді клопотання слідчого про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12023162240000016, внесеному до ЄРДР 05 січня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, не дотримався вимог кримінального процесуального законодавства та дійшов до помилкового висновку про наявність правових підстав для задоволення вказаного клопотання.
Під час апеляційного перегляду встановлено, що у провадженні Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області перебуває кримінальне провадження №12023162240000016, внесене до ЄРДР 05 січня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України (а.с. 3 т. 1).
Як вбачається зі змісту клопотань слідчого про накладення арешту на майно, 04.01.2023 року до чергової частини відділення поліції №2 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області надійшов рапорт оперуповноваженого зонального сектору №2 ВКП Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_15 , про те, що члени СФГ «Чабаненко С.І.» за попередньою змовою підробили договір емфітевзису на земельну ділянку, що належить ОСОБА_13 .
Під час проведення досудового розслідування встановлено, що уповноважені особи Селянського (фермерського) Господарства « ОСОБА_8 », яке розташоване за адресою: с. Приморське, вул. Весела, 19, Білгород-Дністровського району Одеської області в особі ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , які мешкають за адресою: АДРЕСА_1 маючи на балансі Господарства 116 земельних ділянок, загальною площею 420 га, які були передані їм в оренду мешканцями на теперішній час Лиманської об`єднаної територіальної громади Білгород-Дністровського району Одеської області здійснили укладення договорів оренди земельної ділянки, договорів емфітевзису та інших договорів, без відома власників земельних ділянок з можливим підробленням їх підписів.
Допитана в якості потерпілої ОСОБА_13 , яка являється власницею земельної ділянки з кадастровим №5125083900:01:001:0733, площею 3,6239 га, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 2034056151250, яка пояснила наступне: на протязі багатьох років, її земельна ділянка перебуває в оренді СФГ «Чабаненко С.І..», Код ЄДРПОУ : 21014733, втім, нещодавно вона випадково дізналась про те, що в реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень з`явились відомості про наявність зареєстрованого права оренди належної їй ділянки за Селянським (фермерським) господарством «Чабаненко С.І.». Підставою для реєстрації права оренди за СФГ «Чабаненко С.І.», як їй стало відомо є укладений між нею та громадянином ОСОБА_17 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) договір оренди. В свою чергу, як вбачається з відомостей з реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, підставою для державної реєстрації такого договору оренди, був невідомий їй договір емфітевзису, який було укладено між ОСОБА_17 та начебто ОСОБА_13 . Проте потерпіла ОСОБА_13 , зазначає, що ніколи не укладала жодних Договорів емфітевзису з громадянином ОСОБА_17 та будь-яких інших Договорів.
В ході допиту інших заявників, які в свою чергу є власниками земельних ділянок, що перебувають в оренді СФГ «Чабаненко С.І.», з якими також як їм стало відомо укладено договори оренди земельної ділянки строками від 15 років до 50 років, з якими вони особисто не ознайомлювались та не підписували.
Також з допиту заявників, встановлено, що в уповноважених осіб СФГ «Чабаненко С.І.» зберігаються всі відповідні оригінали договорів, оскільки на руки вони їх не надавали. При цьому в уповноважених осіб СФГ «Чабаненко С.І.» знаходяться і документи на земельні ділянки заявників, в тому числі Державні акти на право приватної власності на землю, які ОСОБА_16 відмовляється повернути власникам земельних ділянок.
10.03.2023 року до відділення №2 СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області надійшла заява від потерпілої ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_2 , яка просить накласти арешт на земельну ділянку, яка перебуває у її власності за кадастровим номером 5125083900:01:001:1759, площею 7,2404 га, яка розташована на території Лиманської об`єднаної територіальної громади Білгород-Дністровського району Одеської області, у зв`язку з незаконним використанням СФГ «Чабаненко С.І.» в особі ОСОБА_16 , які підробили її підпис в договорі оренди землі №61, з яким остання не ознайомлювалась та не підписувала.
Також 10.03.2023 року до відділення №2 СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області надійшла заява від потерпілої ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканки АДРЕСА_2 , яка просить накласти арешт на земельну ділянку, яка перебуває у її власності за кадастровим номером 5125083900:01:001:0709, площею 3,6198 га, яка розташована на території Лиманської об`єднаної територіальної громади Білгород-Дністровського району Одеської області, у зв`язку з незаконним використанням СФГ «Чабаненко С.І.» в особі ОСОБА_16 , які підробили її підпис в договорі оренди землі №23 від 01.12.2014, з яким остання не ознайомлювалась та не підписувала.
Також 10.03.2023 року до відділення №2 СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області надійшла заява від потерпілого ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканця АДРЕСА_2 , який просить накласти арешт на земельні ділянки, які перебувають у його власності за кадастровими номерами 5125083900:01:001:0731, 5125083900:01:001:0732 площею 3,62 га кожна, які розташовані на території Лиманської об`єднаної територіальної громади Білгород-Дністровського району Одеської області, у зв`язку з незаконним використанням СФГ «Чабаненко С.І.» в особі ОСОБА_16 , які підробили підпис останнього в договорі оренди землі, з яким останній не ознайомлювався та не підписував.
Також 10.03.2023 року до відділення №2 СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області надійшла заява від потерпілої ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканки АДРЕСА_2 , яка просить накласти арешт на земельну ділянку, яка перебуває у її власності за кадастровим номером 5125083900:01:001:0733, площею 3,6239 га, яка розташована на території Лиманської об`єднаної територіальної громади Білгород-Дністровського району Одеської області, у зв`язку з незаконним використанням СФГ «Чабаненко С.І.» в особі ОСОБА_16 , які підробили її підпис в договорі емфітевзису, з яким остання не ознайомлювалась та не підписувала.
Також 10.03.2023 року до відділення №2 СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області надійшла заява від потерпілої ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , мешканки АДРЕСА_2 , яка просить накласти арешт на земельну ділянку, яка перебуває у її власності за кадастровим номером 5125083900:01:001:0746, площею 3,6198 га, яка розташована на території Лиманської об`єднаної територіальної громади Білгород-Дністровського району Одеської області, у зв`язку з незаконним використанням СФГ «Чабаненко С.І.» в особі ОСОБА_16 , які підробили її підпис в договорі оренди землі, з яким остання не ознайомлювалась та не підписувала.
У зв`язку з тим, у орган досудового розслідування вважає, що уповноважені особи СФГ «Чабаненко С.І.» на даний час незаконно користуються земельними ділянками заявників, мотивуючи це тим, що в них є договори оренди землі, які як стверджують потерпілі вони ні з ким з уповноважених осіб СФГ не укладали та з ними не ознайомлювались, виникла необхідність у накладені арешту на земельні ділянки, які належать потерпілим за наступними кадастровими номерами: 5125083900:01:001:1759, площею 7,2404 га, 5125083900:01:001:0709, площею 3,6198 га, 5125083900:01:001:0731, площею 3,62 га, 5125083900:01:001:0732 площею 3,62 га, 5125083900:01:001:0733, площею 3,6239 га, 5125083900:01:001:0746, площею 3,6198 га, які розташовані на території Лиманської об`єднаної територіальної громади Білгород-Дністровського району Одеської області.
Постановою слідчого ОСОБА_9 від 10.03.2023 року вказані земельні ділянки визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12023162240000016, внесеному до ЄРДР 05 січня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України.
14 березня 2023 року слідчий відділення №2 СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_9 , за погодженням з прокурором Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді з клопотанням, в якому просив накласти арешт на земельні ділянки, які розташовані на території Лиманської об`єднаної територіальної громади Білгород-Дністровського району Одеської області, за наступними кадастровими номерами: 5125083900:01:001:1759, площею 7,2404 га, 5125083900:01:001:0709, площею 3,6198 га, 5125083900:01:001:0731, площею 3,62 га, 5125083900:01:001:0732 площею 3,62 га, 5125083900:01:001:0733, площею 3,6239 га, 5125083900:01:001:0746, площею 3,6198 га, з метою припинення вчинення кримінального правопорушення, а саме незаконного користування земельними ділянками потерпілих на підставі підроблених договорів оренди та подальшого проведення почеркознавчих експертиз.
Частиною 2 статті 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Частиною 2 ст. 173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідні дані повинні міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
З урахуванням положень ст.ст. 2, 7 КПК України, при розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст.ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні та відповідати вимогам закону.
Пославшись в ухвалі на приписи ст. 98 та 170 КПК України та завдання кримінального провадження, слідчий суддя зазначив, що приходить до висновку про наявність достатніх підстав для накладення арешту на зазначені вище земельні ділянки, із забороною відчуження, користування, розпорядження ними, проте, не зазначив жодного обґрунтування, які саме докази на це вказують, зокрема як саме вказані земельні ділянки стосуються даного кримінального провадження та можуть бути використані як докази, тому ухвала є необґрунтованою, невмотивованою, а отже незаконною і підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали.
Відповідно до вимог ст.98КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Статтею 358 КК України, за якою здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023162240000016, внесеному до ЄРДР 05 січня 2023 року, передбачена кримінальна відповідальність за підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів.
Виходячи з вище наведеного, предметом вказаного злочину є: 1) посвідчення або інший документ, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією незалежно від форми власності, громадянином-підприємцем, приватним: нотаріусом, аудитором чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов`язків; 2) печатки, штампи, бланки підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, інші офіційні печатки, штампи, бланки, тобто земельні ділянки, які розташовані на території Лиманської об`єднаної територіальної громади Білгород-Дністровського району Одеської області, за наступними кадастровими номерами: 5125083900:01:001:1759, площею 7,2404 га, 5125083900:01:001:0709, площею 3,6198 га, 5125083900:01:001:0731, площею 3,62 га, 5125083900:01:001:0732 площею 3,62 га, 5125083900:01:001:0733, площею 3,6239 га, 5125083900:01:001:0746, площею 3,6198 га, не є предметом посягання злочину, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України.
Посилання прокурорана те,що вищевказанамайно єречовим доказому кримінальномупровадженні,є необґрунтованими,оскільки земельніділянки неє предметомчи знаряддямвчинення кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.3ст.358КК України. При цьому, прокурором не доведено, що земельні ділянки зберігли на собі сліди можливого підроблення договорів оренди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час досудового розслідування даного кримінального провадження. Визнання земельних ділянок речовими доказами у даному кримінальному провадженні, само по собі, не може бути достатньою підставою для накладення арешту на це майно.
Як наслідок, зазначене майно не відповідає вимогам, наведеним у ст. 98 КПК України, оскільки не являється ні предметом злочину, ні знаряддям його вчинення та не містить жодних відомостей, які б могли бути використані для доведення обставин в рамках зазначеного кримінального провадження №12023162240000016, внесеного до ЄРДР 05 січня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, томуколегія суддів приходить до висновку, що слідчим та прокурором не було доведено необхідності накладення арешту на земельні ділянки, які розташовані на території Лиманської об`єднаної територіальної громади Білгород-Дністровського району Одеської області, за наступними кадастровими номерами: 5125083900:01:001:1759, площею 7,2404 га, 5125083900:01:001:0709, площею 3,6198 га, 5125083900:01:001:0731, площею 3,62 га, 5125083900:01:001:0732 площею 3,62 га, 5125083900:01:001:0733, площею 3,6239 га, 5125083900:01:001:0746, площею 3,6198 га.
Крім того, апеляційний суд звертає увагу, що потерпілі у вказаному кримінальному провадженні під час допиту підтвердили факт передання в оренду апелянту земельних ділянок без укладання письмово договору оренди (а.с.12-15,18-21,27-30, 36-39,43-45), тобто земельні ділянки перебувають у користуванні апелянта з дозволу їх власників.
Враховуючи викладені обставини, колегія суддів вважає, що слідчий суддя не прийняв до уваги зазначені вище положення кримінального процесуального закону та викладені апеляційним судом обставини та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення клопотання.
Приписами п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України передбачено, що за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Пункт 2 ч. 1 ст. 409 КПК України встановлює, щопідставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 411 КПК України,судове рішення вважається таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, якщо висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду.
Отже, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала слідчого судді скасуванню із постановленням нової ухвали про відмову в задоволенні клопотання про накладення арешту на майно.
Керуючись ст.ст. 170, 174, 370, 376, 395, 404, 405, 407, 409, 411, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд
постановив:
Апеляційну скаргу представника користувача майна ОСОБА_7 , який діє в інтересах Селянського (фермерського) Господарства « ОСОБА_8 », - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Білгород Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 16 березня 2023 року про арешт майна в рамках кримінального провадження №12023162240000016, внесеного до ЄРДР 05 січня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого відділення №2 СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_9 , яке погоджене прокурором Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_6 , про накладення арешту на земельні ділянки, які на даний час перебувають у користуванні СФГ «Чабланенко С.І.», шляхом заборони користування, відчуження та розпорядження, а саме на:
?земельну ділянку з кадастровим номером: 5125083900:01:001:1759, площею 7,2404 га, яка належить потерпілій ОСОБА_10 ;
?земельну ділянку з кадастровим номером: 5125083900:01:001:0709, площею 3,6198 га, яка належить потерпілій ОСОБА_11 ;
?земельні ділянки з кадастровими номерами: 5125083900:01:001:0731, площею 3,62 га, 5125083900:01:001:0732 площею 3,62 га, які належать потерпілому ОСОБА_12 ;
?земельну ділянку з кадастровим номером: 5125083900:01:001:0733, площею 3,6239 га, яка належить потерпілій ОСОБА_13 ;
?земельну ділянку з кадастровим номером: 5125083900:01:001:0746, площею 3,6198 га, яка належить потерпілій ОСОБА_14 .
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
Суд | Одеський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 22.06.2023 |
Оприлюднено | 04.07.2023 |
Номер документу | 111924338 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Кримінальне
Одеський апеляційний суд
Артеменко І. А.
Кримінальне
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області
Мишко В. В.
Кримінальне
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області
Мишко В. В.
Кримінальне
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області
Мишко В. В.
Кримінальне
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області
Мишко В. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні