Рішення

від 21.06.2023 по справі 458/328/17

СТАРОСАМБІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 458/328/17

Провадження № 2/455/130/2023

РІШЕННЯ

Іменем України

21 червня 2023 року м.Старий Самбір

Старосамбірський районний суд Львівської області

в складі: головуючого судді Пошивака Ю.П.,

секретар судового засідання Бобельська Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду - залі судових засідань, цивільну справу №458/328/17 за позовною заявою ОСОБА_1 до Мостового ремонтно - будівельного державного підприємства, треті особи: Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, Управління соціального захисту населення Самбірської районної державної адміністрації Самбірського району Львівської області, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, про встановлення факту каліцтва,

В С Т А Н О В И В:

29.03.2017року ОСОБА_1 звернувся до Турківського районного суду Львівської області з позовною заявою до Мостового ремонтно-будівельного державного підприємства про встановлення факту каліцтва, в якій посилається на те, що він працював підсобним робочим другого розряду в Львівській мостовій ремонтно-будівельній дільниці № 2 з 11.06.1990року.

04.02.1991року під час роботи на будівництві мосту в с.Комарники Турківського району Львівської області коли він ніс бетон на ношах, спіткнувся, упав та зламав ногу - отримав закритий перелом латеральної кістки лівої гомілки, у зв`язку із чим лікувався в Боринській міській лікарні з 04 лютого по 19.04.1991року.

Акт про нещасний випадок на виробництві на той час не складався. Після нещасного випадку на виробництві він постійно хворіє, став інвалідом І групи загального захворювання довічно, останні десять років взагалі не може ходити.

Він став звертатися до Турківського відділення фонду соціального страхування з вимогою про нарахування страхових виплат у зв`язку із нещасним випадком на виробництві, але йому в цьому було відмовлено. Відділення фонду вимагало у нього акт про нещасний випадок на виробництві, а такого акту не було. Тільки 26.02.2010року наказом №128 територіального управління держірпромнагляду по Львівській області було призначено комісію для розслідування нещасного випадку, що стався 04.02.1991року і 08.04.2010року, де акт було складено.

Відповідно до висновку комісії нещасний випадок з ОСОБА_1 вважається пов`язаним з виробництвом, береться на облік в Мостовому ремонтно-будівельному державному підприємстві і по ньому складається акт за формою Н-1.

Рішенням Львівського апеляційного суду від 19.03.2013року було скасовано акт форми Н-1 від 08.04.2010року про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом і скасовано акт форми Н-5 від 08.04.2010року розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 у Львівській мостовій ремонтно-будівельній дільниці №2, на даний час Мостове ремонтно-будівельне державне підприємство.

Своє рішення суд обґрунтував тим, що четверо членів комісії із шести не підписала актів, а висловили свою окрему думку. Як зазначив в своєму поясненні член комісії ОСОБА_2 , з посиланнями на свідчення майстра ОСОБА_3 , що згідно усної домовленості на період лікування ОСОБА_1 за нього на роботу буде виходити його дружина та виконувати роботи по охорону об`єкта.

Аналогічні пояснення дали і члени комісії по розслідуванню нещасного випадку- - голова Львівської обласної організації профспілки автомобільного транспорту та шляхового господарства ОСОБА_4 , голова профспілки Мостового ремонтно-будівельного державного підприємства ОСОБА_5 , страхового експерта з охорони праці ВВД ФСНВ у м. Львові ОСОБА_6 .

Із вказаних пояснень вважає, що випливає той факт, що коли стався нещасний випадок з ним і він поступив в Боринську міську лікарню, керівництво ремонтно-будівельної дільниці зробило все для того, щоб скрити факт нещасного випадку на виробництві. А саме вони скрили нещасний випадок від реєстрації, продовжували нараховувати ОСОБА_1 заробітну плату, про що стверджують члени комісії з розслідування нещасного випадку.

Вважає, що члени комісії з розслідування нещасного випадку не заперечують факт перебування ОСОБА_1 на лікуванні, однак намагаються стверджувати, що травму ОСОБА_1 отримав в побуті.

Факт отримання ним травми в побуті не відповідає дійсності, оскільки доказом того, що він поступив на лікування 04.02.1991року свідчать записи лікарів. Також зазначив, що якби він отримав травму в побуті і не виходив на роботу, то підприємство не продовжувало б нараховувати йому заробітну плату.

Це підтверджується поясненням членів комісії, які прийшли до висновку, що тодішнє керівництво ремонтно-будівельної дільниці таким чином намагалося скрити і скрило від обліку факт нещасного випадку на виробництві.

Львівська мостова ремонтно-будівельна дільниця №2 ( МРБД-№2), де він працював і отримав каліцтво, розпорядженням по ДП «Львівський облавтодор» від 03.08.2000року №15-1/1452перейменована в «Мостове ремонтно-будівельне державне підприємство» з статусом правонаступника.

Просить встановити факт каліцтва від нещасного випадку на виробництві отриманого ним 04.02.1991 року у Львівській мостовій ремонтно-будівельній дільниці №2 під час виконання робіт по будівництву моста в с.Комарники Турківського району Львівської області.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.03.2017року справу розподілено судді Турківського районного суду Львівської області ОСОБА_7 .

Ухвалою судді від 06.04.2017року по справі відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду на 14 годину 00 хвилин 14.06.2017року.

Ухвалою суду від 14.06.2017року заявлений відвід представника позивача ОСОБА_8 головуючому по справі судді Федитнику І.Д. задоволено.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.06.2017року справа визначена судді ОСОБА_9 .

Ухвалою судді від 19.06.2017року справу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 14 годину 30 хвилин 19.07.2017року.

Ухвалою суду від 19.07.2017року заявлений суддею Строна Т.Г. самовідвід задоволено, справу передано на розгляд Старосамбірського районного суду Львівської області.

27.07.2017року справа поступила до Старосамбірського районного суду Львівської області, протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями розподілена судді ОСОБА_10 .

Ухвалою судді Старосамбірського районного суду Львівської області від 26.09.2017року справу призначено до розгляду на 11 годину 20.12.2017року.

Наказом від 01.08.2018року суддю ОСОБА_10 відраховано зі штату Старосамбірського районного суду Львівської області, як такого, що звільнений у відставку відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 24.07.2018року №2410/0/15-18«Про звільнення ОСОБА_10 з посади судді Старосамбірського районного суду Львівської області у відставку».

З огляду на вказані обставини, на підставі розпорядження керівника апарату суду Волошина І.С. № 137/08/2018від 07.08.2018року по даній справі був призначений повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями. Призначення не відбулося, оскільки не вистачало потрібної кількості суддів для розподілу справи.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.08.2018року справу передано для розгляду судді ОСОБА_11 .

Ухвалою судді від 10.10.2018року вказану справу прийнято до розгляду та призачено судове засідання на 11 годину 00 хвилин 19.06.2019року, яке неодноразово відкладалося.

Наказом №47-К від 10.07.2020року суддю ОСОБА_11 відраховано зі штату Старосамбірського районного суду Львівської області у зв`язку з її смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З огляду на вказані обставини, на підставі розпорядження керівника апарату суду Волошина І.С. №123/07/2020від 15.07.2020року по даній справі був призначений повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями. Призначення не відбулося, оскільки не вистачало потрібної кількості суддів для розподілу справи.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.08.2020року справу передано для розгляду судді Пошиваку Ю.П.

Ухвалою судді від 19.08.2020року справу прийнято до розгляду та призначено підготовче засідання на 11 годину 30 хвилин 08.09.2020року.

04.09.2020року до суду від представника відповідача МРБП адвоката Маїка І.С. надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову, посилаючись на те, що випадок, який мав місце 04.02.1991року, слід кваліфікувати як такий, що не пов`язаний з виробництвом, а такий, що стався у побуті, оскільки запис про поступлення хворого у лікарню зроблено 09.02.1991року. При цьому відсутній аналізі крові на етанол. ОСОБА_1 не подав у МРБП документи, у яких би зазначалося про його тілесні ушкодження, одержані після 03.02.1991року, не долучено до матеріалів справи пояснення лікаря, який приймав ОСОБА_1 . Також, немає медичного висновку про причини та характер і ступінь тяжкості травм потерпілого, як цього вимагає наказ МОЗ України від 04.07.2007року «Про затвердження класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості». Не обстежено місце, де стався нещасний випадок, не відібрано пояснень від роботодавця і його представників, посадових осіб, працівників МРБП, не з`ясовано обставини та причини нещасного випадку. До справи долучено свідчення осіб, які непричетні до діяльності МРБП. Те, що нещасний випадок стався на виробництві заперечується тим фактом, що в амбулаторній книзі хворою відсутній перший запис 04.02.1991року, перший листок непрацездатності був виданий 09.02.1991року, а випадок стався 04.02.1991року. Отож, на 5 днів ОСОБА_1 було видано медичну довідку, яку передбачено видавати медичною установою при реєстрації нещасного випадку, що стався у побуті. До того, в амбулаторній книзі хворого не було прикріплено клеєм картку з аналізом крові, а Боринська комунальна міська лікарня видала відповідну довідку аж після виголошення докору про її відсутність. Окрім того, посади сторожа станом на 1991 рік у Львівській мостовій ремонтно-будівельній дільниці №2 не існувало. Способом вирізнення типів робіт була оплата праці. Працівники, що виконували будівельно-монтажні роботи працювали по відрядній оплаті праці, а сторожі отримували погодинну оплату праці. ОСОБА_1 , охороняючи об`єкт, отримував оплату праці погодинно. Всі дні непрацездатності позивача відображені в табелі обліку робочого часу. Мостове ремонтно-будівельне державне підприємство існує надалі, воно не ліквідовано. Згідно з розрахунковими відомостями по заробітній платі МРБД-2 за лютий місяць1991року ОСОБА_1 не було виплачено жодних компенсацій внаслідок тимчасової втрати працездатності, а це свідчить про те, що постраждалий не надав відповідних документів про тимчасову непрацездатність, оформлених в установленому порядку. Дивлячись на розрахункову відомість по заробітній платі за березень1991року можна зауважити, що працівники, які зайняті на основних будівельних роботах мали по 10 робочих днів і працювали на відрядній оплаті праці, тобто виконували будівельно-монтажні роботи, а ОСОБА_1 закрито 20 робочих днів з погодинною оплатою праці, тобто ОСОБА_1 отримував заробітну плату за охорону об`єкта. За квітень місяць1991року працівники, зайняті на будівельно-монтажних роботах, отримувати заробітну плату знову ж таки за відрядною оплатою, а ОСОБА_1 за погодинною. Оскільки ОСОБА_1 був прийнятий на підприємство 11.06.1990року, а нещасний випадок стався з ним 04.02.1991року (загальний робочий стаж складає -7,5 місяців), постраждалий отримував би відшкодування по листках непрацездатності по листках непрацездатності значно меншу суму ніж за фактично відпрацьовані дні. В 90-тих роках у будівельних організаціях не практикували вносити окрему одиницю як сторож об`єктів у штатний розпис, тому в більшості випадків підсобних робітників нижчих розрядів (1.2) по трудовій книжці оформляли, як робітників, але насправді вони виконували роботу охоронців об`єкту. У1991році не було поставлено жодних вимог до МРБП зі сторони Територіального управління Держгірпромнагляду по Львівській області щодо проведення внутрішнього розслідування нещасного випадку задля з`ясування обставин, за яких трапився даний випадок. Безпідставно Наказом Територіального управління Держгірпромнагляду по Львівській області №128 від 26.02.2010року призначено Комісію для спеціального розслідування нещасного випадку. Тобто, не було здійснено за відсутності обставин, визначених п.40 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві. До того ж чотири члени комісії із шести вважають, що нещасний випадок не пов`язаний і виробництвом, а стався у побуті. ОСОБА_1 , будучи хворим з 04.02.1991року не міг вийти на роботу у цей період часу. У відповідь на прохання дружини ОСОБА_1 . МРБП дало згоду, щоб саме вона - дружина ОСОБА_1 - вийшла замість нього на роботу сторожем. Адже, жінка може охороняти об`єкт. Їй було здійснено погодинну оплату праці ОСОБА_1 , який заліковував у цей час травму, отриману в побуті. До-речі, у позовній заяві позивач визнає вихід дружини ОСОБА_1 на роботу для функціонального виконання його робочих обов`язків. Жінка ОСОБА_1 вийшла на заміну свого чоловіка на місце його праці, щоб охороняти об`єкт, а не щоб переносити бетон. ОСОБА_1 не працював підсобним робочим другого розряду, і не переносив бетон на ношах. Майстер ОСОБА_3 стверджує, що існувала усна домовленість з дружиною ОСОБА_1 про те, що вона буде виконувати всі роботи по охороні об`єкта на період лікування її чоловіка, а майстер ОСОБА_3 буде обліковувати робочі дні, однак ОСОБА_3 керівництву про це не повідомив. ОСОБА_1 хоч і був прийнятим на роботу підсобним робочим, але насправді виконував роботи сторожа, тобто жодних робіт на будівельному об`єкті не здійснював. А травму ОСОБА_1 отримав в побуті. Хоч офіційно посади сторожа у ті часи не існувало, проте була потреба аби хтось охороняв будівельний об`єкт. На той час робочі обов`язки по охороні об`єкта неофіційно виконував ОСОБА_1 . Окрім того, ОСОБА_1 поступив у лікарню 09.02.1991року, а не 04.02.1991року.

08.09.2020року підготовче засідання відкладено на 16 годину 00 хвилин 03.02.2021 року, яке неодноразово відкладалося.

Ухвалою суду від 30.11.2021року без виходу в нарадчу кімнату залучено в якості третьої особи Управління соціального захисту населення СамбірськоїРДА Самбірського району Львівськоїобласті,виключивши зчисла третіхосіб Управліннясоціального захистунаселення ТурківськоїРДА, в підготовчомузасіданні оголошеноперерву до14години 00хвилин 25.05.2022року,яке неодноразововідкладено.

Ухвалою суду від 29.12.2022року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 11 годину 00 хвилин 23.03.2023року.

Ухвалою суду від 23.03.2023року без виходу в нарадчу кімнату замінено треті особи:Територіальне управлінняДержгірпромнагляду уЛьвівській областіна Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, а такожУправління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області на Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області. Судове засідання відкладено на 15 годину 00 хвилин 30.05.2023року, яке відкладено на 12 годину 00 хвилин 21.06.2023року.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Його представник адвокат Буняк Д.М. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, просив їх задовольнити.

Представник відповідачаМостового ремонтно - будівельного державного підприємства Маїк І.М. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву, просив відмовити у задоволенні позову.

Представник третьої особи Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причина неявки суду не відома.

Представник третьої особи Управління соціального захисту населення Самбірської районної державної адміністрації Самбірського району Львівської області в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причина неявки суду не відома.

Представник третьої особи Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. 30.05.2023 року представник Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області Ковальчук О.Я. в судовому засіданні проти позову заперечила та просила відмовити в його задоволенні.

Свідок ОСОБА_12 в суді пояснив, що він на даний час працює директором Боринської районної лікарні. В 1991 році він працював там же лікарем-травматологом. В лютому 1991 року ОСОБА_1 звернувся в лікарню із травмою, а саме із закритим переломом латеральної кістки. Щодо обставин отримання даної травми, то з огляду на те, що пройшло дуже багато часу і велика кількість пацієнтів після того випадку, то він не може пригадати, що саме розповів ОСОБА_1 . Якщо опиратися на медичні документи, то травма була отримана в побуті, адже, згідно діючого на той час законодавства, при отриманні травми в побуті медичним закладом видавалася спочатку довідка на 5 днів, яка звільняла від роботи. І лише після 5-го дня, за потреби, відкривався листок непрацездатності (лікарняний). Якщо ж травма була отримана на роботі, то лікарняний відкривався з 1-го дня. Обставини встановлювалися зі слів пацієнта, відтак ОСОБА_1 була видана довідка після його пояснень щодо обставин отримання травми. Також зазначив, що медичні документи ОСОБА_1 були видані за заявою його дружини і медичному закладу не поверталися про що надав копію сторінки відповідного журналу.

Свідок ОСОБА_13 в суді показала, що позивач є її чоловіком. Він працював в мостострою і зламав ногу на роботі, близько 16 години 00 хвилин. Точної дати не пам`ятає, це був початок весни. Коли зламав ногу то ввечері був вдома, перележав в хаті через ніч, вона його перев`язала, а рано його повезла до лікарні в с.Бориня, де наклали гіпс. Додала, що в її чоловіка був відкритий перелом ноги. Швидку в той день не викликали, а лише ногу перев`язала. На наступний день робили рентген, наклали гіпс. Операції не робили.

Заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, вважає, що позовні вимоги не підлягають до задоволення, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебував в трудових відносинах з Львівською мостовою ремонтно-будівельною дільницею №2 працюючи з 11.06.1990 року до 29.06.1992 року підсобним робочим ІІ розряду на час будівництва моста в с.Комарники (а.с.18).

Відповідно до акту спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 04.02.1991 року, близько полудня у Львівській мостовій ремонтно-будівельній дільниці №2, на даний час Мостове ремонтно-будівельне державне підприємство Код згідно з ЄДРПОУ03446222 Райадміністрація Франківського району м.Львова, форми Н-5 від 08.04.2010 року, затвердженого 12.04.2010 року начальником Територіального управління Держгірпромнагляду по Львівській області, нещасний випадок з ОСОБА_1 вважається пов`язаним з виробництвом, береться на облік в Мостовому ремонтно-будівельному державному підприємстві і по ньому складається акт за формою Н-1. (а.с.3-6, том 1).

З окремих думок ОСОБА_2 , ОСОБА_14 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 вбачається, що останні прийшли до висновку, що випадок, який стався з ОСОБА_1 04.02.1991року, слід кваліфікувати як такий, що не пов`язаний з виробництвом. (а.с.7--10).

12.04.2010 року начальником Територіального управління Держгірпромнагляду по Львівській області затверджено акт про нещасний випадок форми Н-1 від 08.04.2010року, який підписано двома членами комісії ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , яким встановлено, що нещасний випадок ОСОБА_1 стався на виробництві при виконанні трудових обов`язків (а.с.11-14, том 1).

Водночас, рішенням колегії суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області від 19.03.2013року рішення Галицького районного суду м.Львова від 22.11.2012року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м.Львові задоволено. Скосовано акт форми Н-1 від 08.04.2010року про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, що стався з ОСОБА_1 , 04.02.1991рок, скасовано акт форми Н-5 від 08.04.2010року розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 близько полудня у Львівській мостовій ремонтно-будівельній дільниці №2, на даний час Мостове ремонтно-будівельне державне підприємство (а.с.10, том 2).

Водночак, апеляційним судом встановлено, що листом від 19.02.2010 року Держгірпромнаглядом направлено начальнику Територіального управління Держгірпромнагляду по Львівській області лист з проханням вжити заходів щодо проведення розслідування нещасного випадку за зверненням ОСОБА_1 .

На виконання вказаного листа Територіальним управлінням Держгірпромнагляду по Львівській області 26.02.2010 року наказом за №128 призначено комісію для спеціального розслідування нещасного випадку з працівником Львівського мостового ремонтно - будівельного підприємства №2 ОСОБА_1 , до складу якої включено шестеро осіб ОСОБА_17 , ОСОБА_6 , ОСОБА_16 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_14 .

Разом з тим, відповідно до пункту 40 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворюваньі аварій на виробництві НПАОП 0.00-6.02-04, затверджениого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004року №1112(далі - Порядок) спеціальному розслідуванню підлягають:

нещасні випадки із смертельними наслідками;

групові нещасні випадки, які сталися одночасно з двома і більше працівниками, незалежно від ступеня тяжкості ушкодження їх здоров`я;

випадки смерті працівників на підприємстві;

випадки зникнення працівників під час виконання трудових (посадових) обов`язків;

нещасні випадки з тяжкими наслідками, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого (за рішенням органів Держнаглядохоронпраці). Віднесення нещасних випадків до таких, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі до нещасних випадків з можливою інвалідністю потерпілого, здійснюється відповідно до Класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості, що затверджується МОЗ.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.01.2014року касаційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_18 віхилено, рішення апеляційного суду Львівської області від 19.03.2013року залишено без змін (а.с.12, том 2).

Рішенням Турківського районного суду Львівської області від 24.06.2008року встановлено, що 09.02.1991року під час роботи в Львівській МРБД-2 при виконаннібудівельних робіт на будівництві мосту в с. Комарники із ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 стався нещасний випадок на виробництві під час виконання трудових обов`язків він отримав травму закритий перелом латеральної кісточки лівої гомілки та у зв`язку із встановленням судом даного факту зобов`язано Фонд соціального страхування від нещасних випадків України в особі Турківського відділення ФСНВУ скерувати ОСОБА_1 на МСЕК для встановлення відсотку втрати працездатності, після чого провести нарахування відповідних страхових виплат, передбачених Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (61, том 1).

З листа голови Турківського районного суду Львівської області №458/328/17 від 15.06.2023року відомо, що Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 13.10.2008року рішення Турківського районного суду Львівської області у цивільній справі №2-141/2008від 24.06.2008 року скасовано (а.с.234, том 2).

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Із довідки Боринської комунальної міської лікарні №95 від 07.04.2005року відомо, що ОСОБА_1 ,1949року народження знаходився на амбулаторному лікуванні в Боринській КМП з 09.02.1991року по 19.04.1991року з діагнозом закритий перелом латеральної кісточки лівої гомілки (а.с.16, том 1).

Згідно Довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААА №356619, ОСОБА_1 23.12.2016року встановлено інвалідність першої підгрупи «А», загального захворювання (а.с.19, том 1).

Відповідно до ст.43Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці.

Стаття 153Кодексу законівпро працюУкраїни визначає, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Відповідно достатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04.11.1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Згідно частини першоїстатті 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша стаття 5 ЦПК України)

З роз`яснень, які викладені у п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року судам роз`яснено, що питання, пов`язані із встановлення факту каліцтва на виробництві, коли з приводу цього виникає спір, а також якщо при каліцтві в зв`язку з виконанням державних чи громадських обов`язків призначається пенсія особам, які внаслідок цього стали інвалідами, вирішується в порядку, встановленому для розгляду трудових спорів.

Суд приймає до уваги, що на момент отримання травми правовідносини сторін регулювались ст. 173 КЗпП України главою 40 ЦК України, главою 40 ЦК Українив редакції 1963 року, Указом Президії Верховної Ради СРСР від 02.10.1961 року, «Правилами відшкодування підприємствами, установами, організаціями шкоди, заподіяної робітникам і службовцям каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаних з їх роботою» затверджених постановою Держкомпраці СРСР і Президії ВЦСПС від 22.12.1961 року, постановою президії ВЦРПР від 16.11.1976 року «Про затвердження положення про порядок розслідування нещасних випадків відбувшихся у побуті, у шляху на роботу або з роботи» та постановою президії ВЦРПР від 13.08.1982 року «Про затвердження положення про розслідування та обліку нещасних випадків на виробництві».

Статтями 13, 14 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» визначено поняття страхового випадку та нещасного випадку. Страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, зазначених у ст. 14 цього Закону, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг.

Нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків, в наслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю або настала смерть.

За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Згідно п. 1.4 постанови президії ВЦРПР від 13.08.1982 року «Про затвердження положення про розслідування та обліку нещасних випадків на виробництві», який діяв на час отримання ОСОБА_1 травми, нещасний випадок на виробництві, що викликав втрату у працівника працездатності не менш одного дня, або нещасний випадок, що викликав необхідність перекладу його з роботи по основній професії на іншу роботу, оформляються актом за формою Н-1.

Адміністрація підприємства, прийшовши до висновку про відсутність зв`язку нещасного випадку з виробництвом, зобов`язана внести це питання на розгляд профспілкового комітету. За згодою профспілкового комітету з висновком адміністрації на акті форми Н-1 (у правому верхньому куті) робиться запис: «Нещасний випадок не пов`язаний з виробництвом».

Як вбачається з п. 1.6 постанови президії ВЦРПР від 13.08.1982 року «Про затвердження положення про розслідування та обліку нещасних випадків на виробництві» відповідальність за правильне і своєчасне розслідування і облік нещасних випадків, оформлення актів форми Н-1, виконання заходів, зазначених в актах, несе керівник підприємства, керівники структурних підрозділів та виробничих ділянок підприємства.

Згідно п. 2.3 постанови президії ВЦРПР від 13.08.1982 року «Про затвердження положення про розслідування та обліку нещасних випадків на виробництві» комісія з розслідування нещасного випадку зобов`язана: протягом 24 годин розслідувати обставини і причини, при яких стався нещасний випадок;

Відповідно до п. 3.1 постанови президії ВЦРПР від 13.08.1982 року «Про затвердження положення про розслідування та обліку нещасних випадків на виробництві» спеціальному розслідуванню підлягають: нещасний випадок з тяжким наслідком (тяжкість травми визначається за характером пошкоджень згідно зі схемою, затвердженою Міністерством охорони здоров`я СРСР 22.09.1980 року). Висновок про тяжкість травми видається лікувальним установою, в якому проводиться лікування потерпілого, за запитом адміністрації підприємства.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що відповідними органами не встановлено настання нещасного випадку на виробництві із ОСОБА_1 .

Виходячи з вищевикладеного, з урахуванням пояснень наданих свідками, представником позивача, представником відповідача, наданих письмових доказів, суд приходить до висновку, що нещасний випадок який стався з ОСОБА_1 мав місце в побуті, оскільки доказів того, що це сталося при проведенні будь-яких робіт в яких міг бути задіяний ОСОБА_1 суду не надано.

Суд бере до уваги те, що медичні документи оформлялися на підставі пояснень самого ОСОБА_1 безпосередньо після події, яка мала місце 04.02.1991 року, тобто жодних перешкод для повідомлення лікарю щодо обставин отримання травми у ОСОБА_1 не було. В той же час, із заявою до суду ОСОБА_1 вперше звернувся в 2008 році, тобто через 17 років.

Жодних письмових доказів на підтвердження своїх вимог позивачем не надано, адже акт форми Н-1 від 08.04.2010 року скасовано в судовому порядку, як зрештою і рішення Турківського районного суду від 24.06.2008 року.

Таким чином з урахуванням того, що позивачем не доведено підставність позовних вимог належними та допустимими доказами, суд прийшов до висновку про відсутність визначених законом підстав для задоволення позовних вимог.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст.4, 12, 13, 76, 77, 78, 80, 81, 141, 258, 259, 264, 265, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Мостового ремонтно - будівельного державного підприємства, треті особи: Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, Управління соціального захисту населення Самбірської районної державної адміністрації Самбірського району Львівської області, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, про встановлення факту каліцтва - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Дата складання повного судового рішення 30.06.2023 року.

Суддя Пошивак Ю.П.