Постанова

від 26.06.2023 по справі 926/3343/22

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" червня 2023 р. м. Львів Справа №926/3343/22

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:

Головуючий суддя І.Б. Малех

СуддіВ.М. Гриців

О.В. Зварич

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Летичівський комбікормовий завод» за вих. №14 від 30.01.2023 (вх. № апеляційного суду 01-05/335/23 від 02.02.23)

на рішення Господарського суду Чернівецької області від 04 січня 2023 року (головуючий суддя Тинок О.С., повний текст рішення складено та підписано 16.01.2023, м. Чернівці)

у справі №926/3343/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Летичівський комбікормовий завод», смт. Летичів, Хмельницька область

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод технологічного обладнання «Аванпак», м. Чернівці, Чернівецька область

про стягнення грошових коштів за поставку товару неналежної якості та сплату штрафу за поставку товару неналежної якості в сумі 52 646,40 грн.

ВСТАНОВИВ:

09.09.2022 на розгляд Господарського суду Чернівецької області поступила позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Летичівський комбікормовий завод» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод технологічного обладнання «Аванпак» про стягнення грошових коштів в сумі 43 872,00 грн. за поставку товару неналежної якості, сплату штрафу в сумі 8 774,40 грн. та вартість судових витрат.

Дані позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач в порушення п.2.1. укладеного сторонами договору купівлі-продажу №К-04-11 від 11.04.2022 поставив позивачу товар (тубус на ширину плівки 530 мм (шов внахлист) та тубус на ширину плівки 800 мм (шов внавхлист) неналежної якості. Позивач зазначає, що конструктив отриманого товару не відповідав конструктиву наданого відповідачу зразка та умовам договору, оскільки не формувався шов плівки внахлист, ні на тубусі під плівку 800 мм , ні на тубусі під плівку 530 мм.

На підставі даного, як вказує позивач, він звертався до відповідача з претензією та вимогою усунути недоліки поставленого товару, що останнім було зроблено. Однак, 22.07.2022, в ході випробування отриманого після усунення недоліків товару, позивач виявив, що тубуси на ширину плівки 800 мм та плівки 530 мм не формують шов плівки внахлист, внаслідок конструктивних дефектів.

Позивач повторно стверджує, що ним було виявлено, розміри тубусу на ширину плівки 800 мм, після усунення недоліків, ідентичні розмірам тубусу, який надавався в якості зразка згідно п.3.1. договору купівлі-продажу і розрахований на плівку шириною 850 мм . Також, було виявлено, як вказує останній, що в конструктивних елементах тубусів на ширину плівки 800 мм та плівки 530 мм є конструктивні відхилення від переданого зразка , а саме: кут тубусу, що розрахований на ширину плівки 800 мм складає 42 градуси. Кут коміру тубуса, що розрахований на ширину плівки 530 мм складає 45-50 градусів, з обох сторін відповідно, що свідчить про викривлення конструкції, внаслідок конструктивного дефекту.

В подальшому, як вказує позивач, ним повторно повідомлено відповідача, що використання вказаних тубусів є неможливим через конструктивні дефекти, просив усунути недоліки, однак такі не усунені.

Відповідно до цього, керуючись положеннями умов договору купівлі-продажу №К-04-11 від 11.04.2022, ч.5 ст. 7, абз.5-7 ч.1 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. ст. 231, 268, 269 Господарського кодексу України, ст. 678 Цивільного кодексу України просить стягнути з відповідача на його користь 43 872,00 грн. за поставку товару неналежної якості та штраф у розмірі 8 774,40 грн.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 04 січня 2023 року у справі 3926/3343/22 в задоволенні позову відмовлено.

Дане рішення мотивоване тим що, позивачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували передання відповідачем товару неналежної якості і доводи останнього ґрунтуються виключно на письмових доводах, які викладені в позовній заяві та які не підтверджені належними доказами.

Щодо відмови у задоволенні позовних вимог, в частині стягнення штрафу у розмірі 8774,40 грн., суд обґрунтовує своє рішення, з посиланням на ст. ст. 549, 551, 612 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України.

Позивач ТОВ «Летичівський комбікормовий завод», не погодившись з винесеним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій вказує, що таке прийнято з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, з неповним встановленням обставин, що мають значення для справи, а саме:

Скаржник вказує, що судом не взято до уваги того, що підписання видаткової накладної свідчить лише про фізичну передачу товару на умовах обумовлених договором. І при цьому вказує, що поза увагою залишився той факт, що відповідачем до умов договору №К-04-11 від 11.04.2022 товар передавався позивачу на умовах FCA (м. Чернівці, вул. Комарова, 1). Товар виготовлявся відповідачем у відповідності до умов договору, за наданим зразком та на підставі власних конструкторських розрахунків відповідача, представник позивача не мав можливості перевірити якість поставленого товару в місці отримання і невідповідність якості отриманого товару було виявлено лише після доставки даного товару за місцезнаходженням позивача (Хмельницька область, смт. Летичів, вул. Савіцького Юрія, 101) монтаж та випробування поставленого товару.

Судом також, як вказує скаржник, не надано належної оцінки обґрунтуванням позивача переліченим в позовній заяві та копіях наданих претензій №60/1 від 27.06.2022, №68 від 25.07.2022 з повним переліком виявлених недоліків товару, які судом не враховані та не досліджені.

Також, на думку скаржника, не взято до уваги того, що відповідач не заперечував та не спростовував факт поставки товару неналежної якості. Суд, не думку скаржника не взяв до уваги той факт, що відповідач фактично погодився з тим, що товар поставлений на підставі договору №К-04-11 від 11.04.2022 неналежної якості, оскільки 12.07.2022 прийняв товар для усунення недоліків, про що позивач зазначав у претензії №68 від 25.07.2022.

В обґрунтування своїх вимог, позивач посилається на положення ч. 5 ст. 268 Господарського кодексу України, ст. 672, 678, 679 Цивільного кодексу України і вказує, що дослідженню та оцінці підлягають договір-купівлі продажу №К-04-11 від 11.04.2022; претензія №60/1 від 27.06.2022; претензія №68 від 25.07.2022; посвідчення про відрядження №00000007 від 12.07.2022, №00000007 від 12.07.2022, №00000008 від 21.07.2022.

Відповідно до цього, просить, рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 07 лютого 2023 року (головуючий суддя Малех І.Б., судді Гриців В.М., Зварич О.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Летичівський комбікормовий завод» за вих. №14 від 30.01.2023 (вх. № апеляційного суду 01-05/335/23 від 02.02.2023) на рішення Господарського суду Чернівецької області від 04 січня 2023 року у справі №926/3343/22; ухвалено дану апеляційну скаргу розглядати без повідомлення учасників справи.

У відповідності до вимог ч.10 ст. 270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Частиною 13 статті 8 ГПК України встановлено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Ціна позову у справі №926/3343/22 є меншою ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому з урахуванням цієї обставини та предмету спору вказана справа підлягає розгляду судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

20.02.2023 в канцелярію суду поступили матеріали справи №926/3343/22.

Учасники справи належним чином повідомлені про розгляд справи в порядку спрощеного провадження ухвалою суду від 07.02.2023 на електронні адреси таких.

Відповідач не скористався правом подання відзиву.

Згідно статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою, оцінивши зібрані у справі докази, судова колегія Західного апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відповідність рішення Господарського суду Чернівецької області від 04 січня 2023 року у справі №926/3343/22 нормам чинного матеріального та процесуального права, матеріалам та обставинам справи, виходячи з наступного.

Обставини справи.

11.04.2022 ТОВ «Завод технологічного обладнання «Аванпак» (постачальник) та ТОВ «Летичівський комбікормовий завод» (покупець) укладено договір купівлі-продажу №К-04-11 від 11.04.2022 (а.с.21-23), згідно п.1.1. якого постачальник зобов`язується передати у власність покупцеві, а покупець оплатити і прийняти комплектуючі, (далі товар) в порядку, передбаченому даним договором, у кількості, якості, комплектності та за цінами, зазначеними в додатку №1 до даного договору.

В додатку №1 до договору, сторони узгодили, що товар слугуватиме: тубус на ширину плівки 530 мм (шов внавхлист) на тубус на ширину плівки 800 мм (шов внахлист) на загальну суму 43 872,00 грн. (а.с.24).

Товар має бути новим, комплектним, справним і відповідати додатку №1 до даного договору (п.2.1. договору).

При цьому, п.2.2 договору визначено, що постачальник дає гарантію, що товар не має дефектів і відповідає параметрам, зазначеним в назві товару.

Пунктом 3.1. договору узгоджено, що товар передається покупцеві на умовах FСА (м. Чернівці, вул. Комарова, 1), протягом 35 (тридцяти п`яти) календарних днів_ з моменту підписання даного договору та за умови отримання постачальником передплати за товар_ згідно п.4.2. за умови повної оплати товару згідно п.п. 4.2-4.3, а також надання зразка товару для проведення конструкторських робіт та 1 рулону плівки шириною 530 мм- та 1 рулону плівки шириною 800 мм.

У відповідності до п.п. 4.1.- 4.3. договору, встановлено, що загальна вартість товару становить 43 872,00 грн. в тому числі ПДВ. 70% вартості товару оплачується покупцем протягом 4 (чотирьох) банківських днів від дати підписання даного договору . 30% вартості товару оплачується покупцем протягом 3 (трьох) банківських днів від дати отримання повідомлення про готовність товару до відвантаження.

Згідно платіжних доручень №272 від 15.04.2022 на суму 30710,40 грн. та платіжним дорученням №558 від 22.06.2022 в сумі 13161,60 грн. позивачем оплачено за товар по договору (а.с.26, 27).

Згідно п.5.1. договору, товар вважається зданим постачальником і прийнятим покупцем, а договір виконаним з дати підписання видаткової накладної.

Позивачем долучена до матеріалів позовної заяви видаткову накладну №06/23-02 від 23.06.2022, яка скріплена підписами сторін, і з якої вбачається, що відповідач здав товар (тубус на ширину плівки 530 мм (шов внахлист) та тубус на ширину плівки 800 мм (шов внахлист), а представник позивача прийняв товар загальною вартістю 43 872,00 грн.

З п.3.1 договору вбачається, що місце складання видаткової накладної та здача-приймання товару відбулося у м. Чернівці.

У відповідності до п.6.1. договору встановлено, що у випадку виникнення між сторонами суперечок або розбіжностей за даним договором або у зв`язку з ним, такі суперечки або розбіжності будуть урегульовані повноважними представниками цих сторін шляхом переговорів.

Позивач, як в позовній заяві, так і в апеляційній скарзі вказує, що 24.06.2022 в ході випробування отриманого товару тубусу на ширину плівки 800 мм, було виявлено, що поставлений тубус не відповідає заявленим в договорі характеристикам та розрахований на ширину плівки 850 мм, внаслідок чого, на плівці 800 мм не формується шов внавхлист. Крім того, вказує, що було виявлено, що розміри вказаного тубусу ідентичні розмірам тубусу, який надавався в якості зразка, згідно п.3.1. договору і розрахований на плівку шириною 850 мм. Аналогічні недоліки, як вказує позивач, були виявлені в тубусі, на ширину плівки 530 мм. Конструктив отриманого товару не відповідав конструктиву наданого зразка та умовам договору та не формував шов плівки внахлист, ні на тубусі під плівку 800 мм , ні на тубусі під плівку 530 мм.

Отже, як вказує позивач, встановивши дані дефекти невідповідності товару, 30.06.2022 направив відповідачу претензію №60/1 від 27.06.2022 стосовно виявлених недоліків та просив відповідача повернути кошти за неякісний товар або здійснити заміну товару, а саме: поставленого на підставі договору №К-04-11 від 11.04.2022 тубусу на ширину плівки 800 мм (шов внахлист), що фактично розрахований на ширину плівки 850 мм на аналогічний належної якості, розрахований на ширину плівки 800 мм.

З обставин справи вбачається, що позивачем надіслано відповідачу претензію, письмової відповіді на вказану претензію товариство не отримувало, однак, як вказує позивач, відповідач в усному порядку погодився здійснити усунення недоліків товару, у зв`язку з чим 12.07.2022 на виконання усного повідомлення відповідача, позивач передав відповідачу тубуси на ширину плівки 800 мм та плівки 530 мм, для усунення недоліків. Приймання-передача товару відбулась на складі відповідача, однак від складання акту приймання-передачі відповідач відмовився.

На підтвердження даного позивачем до позовної заяви долучено копію посвідчення про відрядження №Лет00000007 представників позивача Осіпішина О.А. та Іщука Ю.А. від 12.07.2022 з відміткою про прибуття представників позивача на ТОВ «Завод технологічного обладнання «Аванпарк». Копія посвідчення про відрядження №Лет00000008 представника позивача Осіпішина О.А. від 21.07.2022.

В подальшому, як вказує позивач, в позовній заяві 22.07.2022 в ході випробування отриманого після усунення недоліків товару, позивач виявив , що тубуси на ширину плівки 800 мм та плівки 530 мм не формують шов плівки внахлист, внаслідок конструктивних дефектів. Як вказує було виявлено, що розміри тубусу на ширину плівки 800 мм після усунення недоліків ідентичні розмірам тубусу, який надавався в якості зразка, згідно п.3.1. договору купівлі-продажу і розрахований на плівку шириною 850 мм; також виявлено, що в конструктивних елементах тубусів на ширину плівки 800 мм та плівки 530 мм є конструктивні відхилення від переданого зразка, а саме: кут коміру тубуса, що розрахований на ширину плівки 800 мм складає 42 градуси. Кут коміру тубуса , що розрахований на ширину плівки 530 мм складає 24 градусів 50 градусів, з обох сторін, відповідно, що свідчить про викривлення конструкції внаслідок конструктивного дефекту.

Отже, як вказує позивач встановивши дефекти отриманого після доопрацювання товару, вчергове направив претензію відповідачу №68 від 25.07.2022.

Відповіді на претензії позивача , як вбачається з матеріалів справи є відсутніми.

Відповідно до цього, предметом спору є стягнення з відповідача грошових коштів за поставку товару неналежної якості та сплату штрафу за поставку товару неналежної якості в сумі 52 646,00 грн.

При перегляді рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку Західний апеляційний господарський суд керувався наступним.

У відповідності до вимогч.1 ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що згідно зі статтею 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з обставин справи підставою спору є невиконання відповідачем умов договору договір купівлі-продажу №К-04-11 від 11.04.2022

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, що кореспондується положенням ст. 193 Господарського кодексу України, встановлено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

У відповідності до вимог ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 675 Цивільного кодексу України встановлено, що товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.

Як вбачається з договору, при підписані такого, сторонами не було обумовлено переліку документів, які повинні надаватися постачальником на підтвердження якості товару.

Відтак, слід відмітити, що у відповідності до вимог ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Частиною 1 статті 679 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту.

З врахуванням наведених норм , суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим твердження суду першої інстанції про те, що продавець несе відповідальність за недоліки товару, якщо вони виникли до його передання покупцеві або якщо їх виникнення обумовлене причинами, що виникли до передачі товару. Відповідно, коли недоліки товару виявлені після переходу до покупця права власності на товар, саме на покупця у такому випадку покладається обов`язок доведення того, що недоліки чи їх причини виникли до передачі йому товару.

Отже, тягар доведення невідповідність поставленого товару (наявності недоліків) умовам договору та вимогам, встановленим законом (стандартам тощо) покладається саме на покупця (позивача в даній справі).

У відповідності до частини 1 статті 687 Цивільного кодексу України, встановлено, що перевірка додержання продавцем умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару та інших умов здійснюється у випадках та в порядку, встановлених договором або актами цивільного законодавства. Якщо нормативно-правовими актами з питань стандартизації встановлено вимоги щодо порядку перевірки кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару, порядок перевірки, визначений договором, має відповідати цим вимогам.

Згідно з частиною 2 статті 687 Цивільного кодексу України якщо порядок перевірки додержання продавцем умов договору купівлі-продажу не встановлений відповідно до частини першої цієї статті, перевірка здійснюється відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться в таких випадках.

Як вірно відмічено судом першої інстанції те, що силу приписів ст. 678 Цивільного кодексу України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

Згідно з ч.5 ст.268 Господарського кодексу України у разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми.

На правову підставу для стягнення сплаченої вартості неякісного товару позову позивач посилається на ч. 2 ст. 678 Цивільного кодексу України та ч. 5 ст. 268 Господарського кодексу України, відповідно до яких у разі поставки неякісного товару, покупець вправі вимагати заміни товару або відмовитися від прийняття товару і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.

З матеріалів та обставин справи , як вірно відмічено судом першої інстанції вбачається, що позивач не відмовився від прийняття товару, що є обов`язковим для застосування цієї норми і повернення сплачених коштів за неякісний товар.

Позивач, як в суді першої, так і апеляційної інстанцій, посилаючись на той факт, що відповідач поставив товар, який за своїми технічними характеристиками не може бути використаний з визначеною позивачем метою, то відповідно такий має довести, що даний факт мав місце, характеристики товару не відповідають умовам договору та є такими, що унеможливлюють його використання з визначеною метою та не можуть бути змінені покупцем самостійно. Характеристики істотних недоліків обумовлюють права покупця, який придбав товар із вказаними недоліками.

З матеріалів та обставин справи вбачається, що представник позивача підписав видаткову накладну №06/23-02 від 23.06.2022 без буд-яких зауважень, щодо отриманого товару.

У відповідності до пункту 5.1. договору, товар вважається зданим постачальником і прийнятим покупцем, а договір виконаним з дати підписання видаткової накладної.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого суду про те, що всупереч вимог процесуального законодавства, позивачем не надано жодного документального доказу та не доведено належними засобами доказування обставин та факту передачі відповідачем товару із порушенням вимог, щодо технічних характеристик у момент поставки, зокрема, факту поставки відповідачем необумовленого договором товару або товару, характеристика якого не відповідає умовам договору, а отже, відповідно до цього вірним є висновок суду про те, що невідповідність поставленого товару, не є підставою для відповідальності відповідача, згідно частини 2 статті 678 Цивільного кодексу України, якою передбачено правові наслідки передання товару неналежної якості.

У відповідності до вимог ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи , та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч.1 ст. 74 ГПК України).

Згідно вимог ч.1 ст.76 ГПК України належними є докази,на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування , не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 ГПК України).

Направлені претензії відповідачу та копії посвідчення відряджень працівників позивача до відповідача не засвідчують факту порушення відповідачем вимог щодо якості товару, у зв`язку із не оформлення відповідного належного та допустимого документу, який б посвідчував факт отримання товару неналежної якості.

Відтак, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що жодних належних, допустимих доказів (акт про виявлені недоліки отриманого товару, акт встановлення браку в продукції, акт про приховані недоліки продукції, протокол комісії з перевірки якості товару, експертиза), які б підтверджували передання товару неналежної якості в матеріалах справи є відсутніми.

Крім цього, судом першої інстанції зауважено, що обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, щодо стягнення грошових коштів за поставку товару неналежної якості та сплату штрафу за поставку товару неналежної якості, позивач в позовній заяві вказує на необхідність застосування до правовідносин сторін аналогії закону та посилається на статті 7-8 Закону України «Про захист прав споживачів» - стосовно продукції, на яку гарантійні строки або строк придатності не встановлено, споживач має право пред`явити продавцю (виробнику, виконавцю) відповідні вимоги, якщо недоліки було виявлено протягом двох років, а стосовно об`єкта будівництва - не пізніше десяти років від дня передачі їх споживачеві. У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі для обов`язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: 1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

Відповідно до статті 8 ЦК України, якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону). У разі неможливості використати аналогію закону для регулювання цивільних відносин вони регулюються відповідно до загальних засад цивільного законодавства (аналогія права).

Можливість застосування аналогії закону передбачена в частині 10 статті 11 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).

Аналогію закону можна застосовувати виключно у разі подібності спірних неврегульованих правовідносин (аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного суду України від 15.04.2015 року у справі № 3-39гс15).

Судом першої інстанції відмічено, що при вирішенні справи по аналогії закону чи аналогії права обов`язковим є дотримання таких умов: аналогія допустима лише у випадку повної чи часткової відсутності правових норм; суспільні відносини, до яких застосовується аналогія, повинні знаходитися у сфері правового регулювання; повинна бути схожість між обставинами справи і наявною нормою за суттєвими юридичними ознаками; пошук норми, що регулює аналогічний випадок, повинен здійснюватися спочатку в актах тієї ж галузі права, у випадку відсутності - в іншій галузі права і у законодавстві в цілому; винесене у процесі використання аналогії правове рішення не повинно суперечити нормам закону, його меті; обов`язково повинно бути мотивоване пояснення причин застосування рішення по аналогії до конкретного випадку (ухвала ВАСУ від 18.10.2017 року у справі №К/800/33693/16).

Отже, застосування аналогії забороняється, якщо вона прямо заборонена законом, чи якщо закон пов`язує настання юридичних наслідків з наявністю конкретних норм.

При цьому, слід зазначити, що укладений між сторонами у справі спірний договір регулюється нормами глави 54 Цивільного кодексу України та главою 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до цього, обґрунтованим є висновок місцевого господарського суду про те, що правовідносини сторін, що є предметом даного судового розгляду, врегульовані, як укладеним між ними договором купівлі-продажу №К-04-11 від 11.04.22 року, так і нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, що виключає можливість застосування у даному випадку аналогії закону або аналогії права.

Відповідно до преамбули Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що цей закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

З врахуванням наведеного, судом першої інстанції зроблено обґрунтований висновок про те, що незалежно від предмета і підстав позову на правовідносини, що виникають з господарського договору, укладеного між двома суб`єктами господарювання, що здійснюють підприємницьку діяльність, дія Закону України «Про захист прав споживачів» не поширюється.

Спірний договір купівлі-продажу №К-04-11 від 11.04.22, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Завод технологічного обладнання «Аванпак» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Летичівський комбікормовий завод», з метою придбання останнім промислового обладнання/комплектуючого для його подальшого використання у своїй господарській діяльності.

З врахуванням наведеного, правовідносини сторін у даній справі, які виникли під час виконання договору купівлі-продажу товару, зважаючи на наявність у позивача, як у покупця за договором статусу юридичної особи та придбання ним товару для потреб здійснення підприємницької діяльності, не можуть бути предметом правового регулювання на підставі Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки позивач за укладеним між сторонами договором не може розглядатися як споживач товарів, права якого захищаються в порядку та на умовах, визначених у цьому Законі.

Відтак, з врахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду, який не спростований скаржником в апеляційній скарзі, про не доведення факту поставки неякісного товару, у зв`язку з чим відсутніми є підстави для стягнення з відповідача грошових коштів за поставку товару неналежної якості.

Поряд з цим , позивач, просив стягнути штраф в сумі 8774,40 грн. за поставку товару неналежної якості.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Враховуючи те, що позивач не довів належними та допустимими доказами порушення відповідачем зобов`язань, визначених договором, то відповідно і вимога про стягнення штрафу за договором купівлі-продажу №К-04-11 від 11.04.22 року правомірно не задоволена з підстав того, що позивачем не доведено факт отримання товару неналежної якості як 23.06.2022 року, так і після усунутих відповідачем недоліків 21.07.2022 року.

З врахуванням наведеного доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого господарського суду, викладених в рішенні Господарського суду Чернівецької області від 04 січня 2023 року в даній справі.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п.1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Суд апеляційної інстанції вважає, що Господарський суд Чернівецької області ухвалив рішення від 04 січня 2023 року у справі №926/3343/22, з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, рішення Господарського суд Чернівецької області від 04 січня 2023 року у справі №926/3343/22 належить залишити без змін, апеляційну скаргу ТОВ «Летичівський комбікормовий завод» - без задоволення.

Згідно з п.2 ч.1 ст.129 ГПК України у спорах, що виникають виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України). Відтак, згідно ст.129 ГПК України сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.

Керуючись п.10 ч.3 ст. 2, ст.ст. 114, 129, 236, 269, 275, 276, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Летичівський комбікормовий завод» за вих. №14 від 30.01.2023 (вх. № апеляційного суду 01-05/335/23 від 02.02.23) залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду Чернівецької області від 04 січня 2023 року у справі №926/3343/22 - залишити без змін.

3.Судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на ТОВ «Летичівський комбікормовий завод».

4.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.

5.Матеріали справи №926/3343/22 повернути Господарському суду Чернівецької області.

Головуючий суддяІ.Б. Малех

СуддяВ.М. Гриців

СуддяО.В. Зварич