Рішення

від 20.06.2023 по справі 522/18535/20

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №522/18535/20

Провадження №2/522/1365/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2023 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси

у складі: головуючого судді - Домусчі Л.В.,

за участі секретаря судового засідання Кулябко О.В.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування жилим приміщенням та вселення,

ВСТАНОВИВ:

До суду 22.10.2020 року надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування жилим приміщенням та вселення.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачка є власником 1/3 частини

домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що в цілому складається з одного жилого будинку під літерою «А», загальною площею 507 кв.м., житловою 126,8 кв.м.

Право власності на зазначену частину будинку виникло на підставі рішення апеляційного суду Одеської області від 01.12.2015 року по цивільній справі No 2-10529/09. Іншим співвласником є відповідач, якому належить 2/3 спірного будинку.

Відповідач перешкоджає позивачці у користуванні будинком, у зв?язку з чим вона була змушена звернутись до суду з таким позовом.Ухвалою суду від 26.10.2020 року провадження у справі було відкрито та призначено до розгляду в підготовчому засіданні на 30.11.2020 року.

Разом із позовом представником позивача було подано до суду клопотання про призначення по справі судової будівельно-технічної експертизи.

У зв`язку з перебуванням судді на лікарняному, розгляд справи 30.11.2020 року був відкладений.

Представником відповідача 21.01.2021 року подано до суду відзив на позов, згідно якого просили відмовити у задоволенні позову. Також представником відповідача подано письмові заперечення на заяву про призначення по справі судової експертизи. Просив відмовити у задоволенні клопотання.

Відзив обґрунтований тим, що посилаючись на неможливість проведення експертизи самостійно через нібито перешкоджання відповідачем позивачці увійти в будинок з експертом, ОСОБА_1 . Не надано жодних належних та допустимих доказів такого перешкоджання, як і не наведено жодних конкретних даних стосовно експертів т/або експертних установ, обставин, дат та випадків, коли позивачці чинили перешкоду увійти до будинку, також задля проведення.

Поряд з вищенаведеним, сімейні відносини між сторонами припинені вже більше як 10 років, в будинку безперервно проживають однією сім`єю ОСОБА_2 з ОСОБА_3 , їхнім спільним сином ОСОБА_4 , матір відповідача ОСОБА_5 , а також спільний син позивачки та відповідача- ОСОБА_6 . При цьому зареєструвати матір та ОСОБА_3 . За відповідною адресою відповідач не має змоги без згоди позивачки як співвласника.

Таким чином, спільне користування та проживання позивачки з сім?єю відповідача, у тому числі з малолітньою дитиною, є неможливим.

У підготовчому засіданні 25.01.2021 року представник позивача подане клопотання про призначення експертизи підтримав та просив задовольнити. Представник відповідача ОСОБА_7 заперечувала та просила відмовити у призначенні заявленої експертизи.

Із наданням можливості ознайомитись із матеріалами відзиву, поданням копії рішення суду, на яку посилалась сторона відповідача, розгляд справи був відкладений судом на 15.03.2021 року.

У підготовче засіданні 15.03.2021 року сторони не з`явились, були сповіщені про час та місце розгляду справи належним чином. Від представника позивача до суду надійшла заява, згідно якої просив розглянути питання про призначення по справі судової експертизи та зобов`язати відповідача надати доступ до будинку.

Представником відповідача ОСОБА_7 15.03.2021 року до суду подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з її службовим відрядженням 15.03.2021 року до м. Києва. Просили клопотання про призначення експертизи за їх відсутності не розглядати.

Ухвалою суду від 18.03.2021 року призначено по справі судову будівельно-технічну експертизу, на час проведення якої провадження у справі було зупинено.

До суду 06.09.2021 року з ПП «Одеській науково-дослідницький центр експертних досліджень ім. Скибінського С.С.» надійшли матеріали цивільної справи № 522/18535/20 разом з листом директора ПП «ОНДЦЕД ім. Скибінського С.С.» про неможливість надання Висновку.

З повідомлення судового експерта №134 складеного 01.09.2021 року вбачається, що 12.07.2021 року судовим експертом до суду було направлено додаткове клопотання № 112 про дання доступу до об`єкта дослідження, проте зазначене клопотання до теперішнього часу не задоволено, у зв`язку з чим надати Висновок судової будівельно-технічної експертизи по даній справі, експерту не надається можливим.

Матеріали справи суддя отримала 07.09.2021 року.

Ухвалою судувід 17.09.2021року поновленопровадження та призначено справу до судовогорозгляду упідготовчому засіданніна11.10.2021року.

08.10.2021 року на електронну адресу суду надійшло клопотання представника позивачки адв. ОСОБА_8 про повторне призначення експертизи.

У судове засідання 11.10.2021 року сторони не з`явились. Про день та час слухання справи повідомлені належним чином та своєчасно. Розгляд справи відкладено на 01.11.2021 року.

До суду 27.10.2021 року надійшла заява представника ОСОБА_2 адв. ОСОБА_7 , згідно якої заявлено відвід судовому експерту Скибінській Тетяні Михайлівни та у випадку призначення по справі судової будівельно-технічної експертизи, її проведення просили доручити експертам ОНДІСЕ.

У судове засідання 01.11.2021 року були присутні представник позивача та представник відповідача, представник відповідача ОСОБА_9 подану заяву підтримав та просив задовольнити, та у разі відведення судового експерта Скибінської Т.М., проведення експертизи доручити експертам ОНДІСЕ. Посилався на те, що вважає останніх неупередженими.

Також був присутній представник позивача Судаков В.В., який заперечував проти задоволення заяви, посилаючись на її недоведеність. Додатково зазначив, що проведення експертизи вже сплачена ними, статуси експертних установ (ОНДІСЕ та ПП «Одеській науково-дослідницький центр експертних досліджень ім. Скибінського С.С.») є однаковими, та через завантаженість експертів ОНДІСЕ проведення експертизи буде здійснюватися не менше 2-х років. Вважає, що це буде лише затягуванням розгляду справи.

По справі було оголошено перерву до 02.11.2021 року.

У підготовче засідання 02.11.2021 року сторони не з`явились, були сповіщені про час та місце розгляду справи належним чином.

Ухвалою суду від 03.11.2021 року у задоволенні заяви представника відповідача про відвід судового експерта відмовлено. Матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування жилим приміщенням та вселення повернути експертам ПП «Одеський науково-дослідний центр експертних досліджень ім. С.С. Скибінського» для продовження проведення експертного дослідження згідно ухвали суду від 18.03.2021 року. Провадження у справі зупинити на час проведення експертизи.

До суду 16.05.2022 року матеріали цивільної справи № 522/18535/20 були повернуті до суду разом із висновком експерта № 095/2021 від 26.04.2022 року судової будівельно-технічної експертизи листом директора ОНІДСЕ від 29.04.2022 року.

Ухвалою суду від 20.05.2022 року поновлено провадження та призначено справу до судового розгляду у підготовчому засіданні на 13.06.2022 року.

13.06.2022 року представник ОСОБА_2 адвокат Бойко Н.І. надала суду заперечення на Висновок експерта № 095/2021 від 26.04.2022 року та клопотання про допит свідка.

У підготовчому засіданні 13.06.2022 року була присутня представник ОСОБА_2 адвокат Бойко Н.І., проти клопотання представника позивача про відкладення не заперечувала, представник ОСОБА_1 адвокат Судаков І.О. не з`явився, на електронну адресу суду надав заяву про відкладення, розгляд справи відкладено на 27.06.2022 року.

17.06.2022 року представник ОСОБА_1 адвокат Судаков І.О. надав суду клопотання, яким просив прийняти уточнення та доповнення позовних вимог.

27.06.2022 року представник ОСОБА_2 адвокат Бойко Н.І. надала суду клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових доказів.

У підготовче засідання призначене на 27.06.2022 року сторони не з`явилися, представник ОСОБА_1 адвокат Судаков І.О. на електронну адресу суду надав заяву, в якій просив вирішити питання про прийняття позовних вимог, справу розглядати за його відсутністю.

Розгляд справи відкладено на 11.07.2022 року.

У підготовче засідання призначене на 11.07.2022 року з`явилася року представник ОСОБА_2 адвокат Бойко Н.І., позов не визнала, зазначивши, що ними було надано відзив на позов. Також просила задовольнити клопотання про виклик у якості свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , та клопотання про долучення висновку судового експерта від 10.01.2022 року, яку було проведено поза межами суду за їх заявою. Проти закриття підготовчого засідання по справі та призначення її до розгляду по суті не заперечувала.

Представник ОСОБА_1 адвокат Судаков І.О. у підготовче засідання не з`явився, на електронну адресу суду надав заперечення про висновки експертизи, надані відповідачем та заперечення проти виклику свідків з боку відповідача. Також надав суду заяву, в якій просив провести засідання за його відсутністю, проти закриття підготовчого засідання по справі та призначення її до розгляду по суті не заперечував.

Протокольною ухвалою суду задоволено клопотання представників сторін, викликано у якості свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_6 ; долучено до справи копію Висновку судового експерта від 10.01.2022 року та заперечення щодо висновків від обох представників. Також судом прийнято уточнення та доповнення позовних вимог.

Ухвалою суду від 11.07.2022 року по справі підготовче засідання закрито та справу призначено до розгляду по суті з призначенням на 20.09.2022 року.

У судове засідання призначене на 20.09.2022 року звилися представник позивача ОСОБА_8 ,, представник відповідача ОСОБА_7 , свідок ОСОБА_6 та вільний слухач ОСОБА_10 .

Представниу позивача пояснив, що позивач є співвласником 1/3 будинку і відповідач не дає їй користуватися. Була проведена експертиза-5 варіантів, а вони обрали 1 з них. В даному будинку проживають члени сім`ї відповідача, але це не важливо. Вони не є співвласниками та не за згодою позивачки вони там проживають. представник позивача заперечував проти експертизи з боку відповідача, бо надав виковки з правових питань.

Представник відповідача не згоден та пояснив, що позов поданий з метою тиску та отримання коштів. Зараз в судовому засіданні присутня особа, яка фактично і є набувачем за цим позовом. У сторони відповідача є сумніви, що договір з адвокатом саме ця особа підписала. Сторони були вимушені розійтися, оскільки позивачка зловживала алкоголь, що іноді було небезпечно, тобто жити разом було неможливо. Вони дали експертизу по справі про поділ майна, щоб вирішити окремо її частки, але такий виділ є технічно неможливим. Сторона відповідача надала свої заперечення і висновки експертизи містять неправдиву інформацію. На час проведення обстеження у будинку мешкало 5 осіб, а експерт написала, що тільки відповідач, експерт не зазначив які переобладнання необхідно робити для можливості жити. Просили не приймати висновок експерта як належний та допустимий. В будинку мешкає малолітня дитинна, їй неможливо виділити частку в натурі, тому позивачка має право просити про виплату її частки. Такий позов порушує право інших мешканців.

На питання представника позивачки представник відповідача відповіла, що буде просити зробити яку для позивачки обов`язковою та суд побачить її. У цьому будинку проживає син сторін та він її боїться, його жінка та їх малолітня дитини. Мати відповідача померла 7 днів тому. Представник відповідача вважає. що представник позивачки хоче вселити у приміщення інших осіб. а не позивачку.

Відповідач готовий сплатити за частку позивачки, але стороні відповідача ніхто не давав проект мирової угоди, відсутні цифри та поділити на 1/3 неможливо з ринкової вартості, бо за цей час робився ремонт.

Свідок ОСОБА_6 пояснив, що відповідач це його батько, він знає що позивачка-мати- хоче вселитись до будинку, але позивачка там не живе з 2008р. добровільно. Коли свідкові було 18 років позивачка з відповідачем вирішили розірвати шлюб та не жити разом. Позивачка кожного дня вживала алкогольні напої., вела себе вкрай агресивно. Позивачка зібрала свої речі та з`їхала в квартиру свої матері і потім ще деякий час свідок та позивачка дзвонили один-одному, привозили їй продукт та гроші. У той квартирі було брудно та позивачка у стані алкогольного сп`яніння. Наразі свідок не знає де знаходиться позивачка, не може з нею зв`язатися. Свідок вважає. що для нього сумісне проживання з позивачкою неможливе як морально так і психологічно.

На питання представника відповідача свідок відповів, що в останнє спілкувався з позивачкою десь у 2010 році. він та відповідач хотіли вилікувати її від алкогольної залежності, але позивачка не хотіла. Вона жила квартирі бабусі, але вона там не живе, бо там живуть інші люди.

На питання представника позивачки свідок відповів, що він не знає як наразі себе почуває позивачка і чи зловживає вона наразі.

Представник відповідача заявила клопотання про визнання явки позивачки обов`язковою та допитати позивачку у якості свідка.

На питання суду представник позивачки відповів, що у позивачки дуже конфліктна ситуація і вона не бажає брати участь в судових засіданнях.

Протокольною ухвалою у клопотанні представника відповідача- ОСОБА_7 щодо виклику позивачки у судові засідання як свідка відмовлено.

Представник відповідача заявила клопотання про визнання явки позивачки у судові засідання обов`язковою.

Представник позивачки заперечував та зазначив, що наддасть до суду нотаріально посвідчену довіреність.

Протокольною ухвалою суду згідно ст. ст. 222, 223 ЦПК України задоволено клопотання представника відповідача та викликано позивачку для дачі особистих пояснень, у зв`язку з чим оголошено перерву на 09.11.2022 року.

У судове засідання призначене на 09.11.2022 року з`явилися позивачка ОСОБА_1 , представник позивачки ОСОБА_8 ,, представник відповідача ОСОБА_7 .

Представник позивач просив допитати позивачку у якості свідка.

Позивачка та представник відповідача не заперечували.

Протокольною ухвалою суд з урахуванням згоди позивачки та заяви представника позивачки допитати позивачку у якості свідка.

Свідок ОСОБА_1 (позивачка) пояснила, що є рішення апеляційного суду по позову відповідача, сину сторін дали 1/3 частину будинку. Позивачка вимушена придбати у селі дім 1937 року та з урахуванням віку позивачки у тій місцевості відсутні аптеки, лікарні та там неможливо знаходитись. Сторони багато років жили у шлюбі, тому позивачка вважає, що має право жити у цьому будинку. Позивачці наразі потрібно жиле приміщення. З 2009 року після розірвання шлюбу позивачка не жила у цьому будинку, жила в іншій квартирі, а потім придбала будинок, де тепер і проживає.. Вона хоче там жити, бо відповідач інших варіант не пропонував позивачці. Позивачка дуже довго не бачила відповідача десь з 2010р. та сина, який він від неї відрікся. Позивачка готова до розмови та хоче домовитись.

На питання представника позивачки свідок відповіла, що вона ознайомлена з висновком експерта та обирає перший варіант. В будинку є 4 виходи, вихід з кухні виходить на земельну ділянку позивачки і поруч там є кімната та санвузол. тому вважає, що є можливість зовсім відділити з земельною ділянкою. Свідок може продати земельну ділянку у селі, вона готова вселитись в спірний будинок та не проти спілкуватися з відповідачем та сином та вони зможуть домовитись як використовувати дім; земельну ділянку свідка-позивачки реально поділити та частина цієї ділянки знаходиться під будинком. Свідок не знаходиться на обліку у наркологічному та психіатричному диспансері та не хворіла ніколи.

На питання представника відповідача свідок відповіла, що при розірванні шлюбу була мирова угода щодо виплати компенсації будинку буз земельної ділянки. Був нотаріально посвідчений договір про виплату , але відповідач не виконав цю виплату та позивача подавала на примусове виконання в виконавчу службу. У перший час відповідач та син чимось допомагали позивачці, але у той же час вони користувались земельною ділянкою позивачки та частиною будинку.

Якщо б він виплатив ту компенсацію, то позивачка не претендувала ні на будинок, і на земельну ділянку тоді. Позивачка не заперечувала проти компенсації, але від відповідача та сина не надходили такі пропозиції. Вона згодна щоб їй виплатили компенсацію за її частину будника. Позивачка готова витрати деякі кошти для облаштування собі там житла, треба зробити деякі переобладнання. Відповідач хотіі розірвати шлюб з позивачкою через вживання нею алкогольних напої, відповідач налаштував сина проти неї. Наразі позивачка працює.

Представник позивачки пояснив, що в 2010 року було нотаріально посвідчено договір з виплатою компенсації, а потім в 14.09.2009 року було підписано мирову угоду, 16.10.2009 року суд визнав мирову угоду ( суддя Науменко А.), потім дана угода не виконувалась. було примусове виконання. Визнано у 2013 році виконавчий лист за цією мировою угодою там. що не підлягає виконанню. Сторона позивачки готова отримати компенсацію.

Представник відповідача попросила сторону позивачки надати копії цих документів для суду.

Оголошено перерву на 09.12.2022 року.

У зв`язку з відсутність електропостачання у приміщені Приморського районного суду м. Одеси судове засідання, призначене на 09.12.2022 року, відкладено на 14.03.2023 року.

У зв`язку з оголошенням повітряної тривоги у місті Одесі та Одеській області судове засідання, призначене на 14.03.2023 року, відкладено на 27.04.2023 року.

У зв`язку зі замінуванням Приморського районного суду м. Одеси та евакуацією співробітників судове засідання, призначене на 27.04.2023 року, відкладено на 07.06.2023 року.

У судовезасіданні призначенена 07.06.2023року з`явилисяпредставник позивачки ОСОБА_8 ,, представник відповідача ОСОБА_7 .

Представник відповідача ОСОБА_7 надала додаткові пояснення до заперечення на виковок експертизи № 095/2021 від 26.04.2022 року та пояснила, що запропоновані графічні зображення експертом планів розрізняються від того, що в дійсності. Відповідно до залучених доказів до висновку експертизи в технічний паспорт, який використовувала експерт не є актуальним. Експерт не вимагала від сторони технічний паспорт, а користувалась тим, який був наданий стороною позивача, хоча, обстеживши будинок мала встановити невідповідність та затребувати актуальний технічний паспорт від 05.03.2019 року.

Представник позивачки заперечував, сторона відповідача додала додатковий доказ, але все стадія судового розгляду та не має клопотання про поновлення строку на приєднання доказів-це є зловживанням процесуальним правом.

Щодо змісту технічного паспорту, то сторона відповідача не знає. Не має клопотання про повторну чи додаткові експертизу від відповідача, а так суд може оцінювати лише обидва висновки в нарадчій кімнаті. Відповідач не має права надавати додаткові докази.

Представник відповідача заявила клопотання про поновлення строку на подання доказів та залучення таких доказів.

Представник відповідача щодо не надання клопотання про призначення додаткової або повторної експертизи пояснила, що висновок експертизи не є належним і допустимим доказом, можна побачити очевидні речі та сторона відповідача не вбачає необхідності просити призначити експертизу.

Представник позивачки пояснив, що відсутні поважні причини та зазначив, що відповідач вже у третій раз не з`являється у судове засідання., це є навмисним затягуванням.

Представник відповідача пояснила, що й вони бажають скоріше розглянути справу та на питання представника позивача відповіла, що не має належних доказів поважності неявки відповідача.

Оголошено перерву на 14.06.2023 року з метою виклику у якості свідка відповідача та після чого вирішити питання про поновлення строку на подання документів.

У судове засідання призначене на 14.06.2023 року з`явилися відповідач ОСОБА_2 , представник позивачки ОСОБА_8 ,, представник відповідача ОСОБА_7 .

Відповідач у якості свідка пояснив, що живе у будинку з 2002 року, з позивачкою жив там до 2009 року. Позивачка зловживала алкогольними напоями. В них є син ОСОБА_11 . Відповідач з сином неодноразово говорили з позивачкою щодо її лікування і вона увесь час обіцяла, що більше не буде приймати. 28.07.2009 року позивачка покинула дім та виїхала до своєї квартири. Відповідач з сином не дозволяли позивачці пити. В листопаді 2009 року-через 3-4 місяці вони розірвали шлюб. Відповідач відправляв позивачці гроші у сумі 450-500 ;. а в 2012 році позивачка різко змінила своє відношення та позивач перестав платити їй. С того моменту відповідач та позивачка судяться.

На питання представника відповідача відповідач відповів, що сьогодні в будинку живуть відповідач, син. В 2016 році відповідач вдрегу одружився, тому й жінка з дитиною 6 років також проживають у будинку та ще буда мати відповідача, але вона померла. Вважає, що разом жити у цьому будинку неможливо, будинок не розраховано на дві сім`ї. Відповідач сам проектував будинок. Відповідач ознайомився з висновками експертизи, вона була в будинку відповідача перед війною, але відповідач знайшов багато розбіжностей .Відповідач надав свій технічний паспорт за 2019 рік.

На питання представника позивачки відповідач відповів, що так, позивачка є власником 1/3 будинку. Востаннє відповідач бачив її у 2012 році. Технічний паспорт відповідач у 2019 році замовив, потрібно було провести експертизу з рахунком паспорту за 2019 рік. В судовій експертизі викладені приміщення, яких немає у житті, буда віні та відповідач не має юридичної освіти та не знав що потрібний був технічний паспорт, наданий ними паспорт фальшивка.

На питання представника відповідача відповідач відповів, що потрібно подивитись на загальну площу будинку по технічному паспорту за 2019 рік- площа складає 507 кв.м.

Відповідач надав суду на огляд оригінал технічного паспорту 2019 року.

Представник відповідача наполягав на залучені технічного паспорту.

Представник позивачки заперечував проти приєднання.

Протокольною ухвалою суд задовольнив клопотання представника відповідача ОСОБА_7 задля об`єктивності розгляду справи , поновив строк на подачу доказів та приєднав до справи доказ-копію технічного паспорту від 05.03.2019 року, оригінал якого суд оглянув у судовому засіданні.

Оголошено перерву на 20.06.2023 року.

У судове засідання призначене на 20.06.2023 року з`явилася представник відповідача ОСОБА_7 , інші учасники справи у судове засідання не з`явилися. від представник а позивачки до суду надійшла зава про проведення судового засідання за відсутності позивачки та представника позивачки.

Судові дебати.

До суду надійшли письмові судові дебати представника позивачки ОСОБА_8 , згідно який представник позивачки вважає, що є підстави для задоволення позовних вимог позивачки та відсутні підстави для відмови. Позивачка є співвласником 1/3 спірного будинку та перешкоджати у користуванні позивачці, яка має рівні з відповідачем права користування, не грунтується на законі та порушує права позивачки на мирне володіння майном.

Спільне користування будинком позивачкою та відповідачем можливе, експертом у висновку судової технічно-будівельної експертизи, призначеної на підставі ухвали суду, яку провела позивачка. Дана експертиза була проведена з дослідженням технічного паспорту від 17.02.2002 року.

07.06.2023 року відповідачем надано технічний паспорт від 05.03.2019 року, який він навмисно приховував від суду і з грубим порушенням вимог ЦПК України щодо строків та порядку надання доказів. При цьому ніяким чином не обгрунтовано, як відомості зазначені у даному технічному паспорті впливають на висновки експертизи. Тільки усно звертав увагу суду на невідповідність конфігурацій приміщень, зазначених на фотографіях, зроблених експертом на основі технічного паспорту 2002 року.

На підставі цього представник позивачки просив позовні вимоги задовільнити у повному обсязі.

Представник відповідача просила відмовити у задоволені позовних вимог з огляду на те, що позивачці дійсно належить 1/3 спірного будинку, але зазначене майно є неподільним, тобто виділити долю неможливо та у спірному будинку неможливо проживати відповідачеві зі своєю родиною та позивачці й вона цього не бачить. Графічні зображення повинні відповідати фактичним обставинам. Відповідача не просили надати експерту актуальних технічний паспорт, але й експерта попередили про кримінальну відповідальність. Є розбіжності та неточності у висновку.

Суд, вислухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.

Предметом позову є встановлення порядку користування жилим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 заг. пл. 507 кв.м., житл. пл..126,8 кв.м., що розташований на земельній ділянці, площею 0,0894 га та вселення до зазначеного приміщення ОСОБА_1 .

Судом встановлено, що рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 18.10.2009р. шлюб між сторонами розірвано за позовом ОСОБА_2 .

З пояснень позивача та показів як свідка їх сина вбачається, що розірвання шлюбу та поділ майна в судовому порядку відбулось з причин зловживання ОСОБА_1 спиртними напоями.

ОСОБА_1 є власником 1/3 житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 на підставі рішення Апеляційного суду Одеської області від 01.12.2015р. (справа №2-10529/09) та земельної ділянки кадастровий номер 5110137500:54:005:0226 пл.447 кв.м. за зазначеною вище адресою згідно договору дарування від 11.04.2022р..

ОСОБА_2 є власником 2/3 житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 на підставі рішення Апеляційного суду Одеської області від 01.12.2015р. (справа №2-10529/09) і на підставі договору дарування від 28.07.2020р., та земельної ділянки кадастровий номер 5110137500:54:005:0226 за зазначеною вище адресою.

Вказане підтверджується Інформаційною довідкою від 22.10.2020 року №229096278 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Судом також встановлено, що ОСОБА_1 згідно договору купівлі-продажу житлового будинку від 18.07.2014р. є власницею земельної ділянки з кадастровим номером 5123781700:02:002:0030 площею 0,2458 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , та власницею будинку з господарчими будівлями та спорудами, розташованими за адресою: АДРЕСА_2 . Зазначене підтверджується інформаційною довідкою №24080375 від 18.01.2021 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.(а.с.109).

Відповідно до рішення Апеляційного суду Одеської області від 01.12.2015 року по справі №_№2-10529/09 рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17 лютого 2014 року скасовано.

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна, визнання права особистої приватної власності, визнання особи такою, яка втратила право користування житловим будинком, усунення перешкод власнику, шляхом зняття з реєстрації за місцем проживання задовольнити частково.

У порядку розподілу спільного сумісного майна подружжя виділити у власність ОСОБА_2 :

-1/3 (одну третю) частини домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що в цілому складається з одного житлового будинку під літ. «А», загальною площею 507,0 кв.м., житловою площею 126, 8 кв.м.;

-автомобіль марки «LEXUS ES 350», кузов кузов НОМЕР_1 ,

У задоволені позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання її такою, що втратила право користування житловим будинком, усунення перешкод власнику, шляхом зняття з реєстрації за місцем проживання відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна, виділення частини житлового будинку, стягнення компенсації вартості частини спільного майна, виділення зі спільного майна частини предметів домашнього побуту задовольнити частково.

У порядку розподілу спільного сумісного майна подружжя виділити у власність ОСОБА_1 :

-1/3 (одну третю) частину домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що в цілому складається з одного житлового будинку під літ. «А», загальною площею 507,0 кв.м., житловою площею 126, 8 кв.м.; Та інші меблі і побутові речі

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 136 208,75 грн. доплати за різницю у вартості поділеного майна.

У задоволені позову ОСОБА_6 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визнання земельної ділянки спільною частковою власністю, визнання права власності на частину земельної ділянки відмовлено.

Вказаним рішенням суду також було встановлено, що не підлягають задоволенню й вимоги ОСОБА_1 виділити їй 1/3 частину спірного житлового будинку в натурі з урахуванням меж належній їй на праві власності земельної ділянки площею 0,047 га.

Так, згідно висновків будівельно-технічної експертизи №458 від 02 квітня 2015 року, проведеної експертом ТОВ ОФ «ІНЮГ-ЕКСПЕРТИЗА» на підставі ухвали апеляційного суду Одеської області від 30 грудня 2014 року, виділити в натурі ОСОБА_1 у власність :

- в ідеальних частках 1/3 частину спірного житлового будинку з надвірними спорудами є технічно неможливим;

- 1/3 частину спірного житлового будинку з надвірними спорудами, розташованої на земельній ділянці площею 0,0447 га по АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі державного акту серії РІ № 468367 від 17 червня 2002 року неможливо у зв`язку з порушенням п.3.25 ДБН 360-92**. Крім того, на дату обстеження вказана земельна ділянка не є ізольованою та не забезпечена окремим під`їздом .

З метою визначення порядку користування спірним будинком позивач звернувся до суду з клопотанням про призначення відповідної експертизи, яка була призначена ухвалою суду від 18.03.2021 року.

До суду надано 16.05.2022р. надійшов Висновок судового експерта ПП «Одеський науково-дослідницький центр експертних досліджень ім.. Скибинського С.С.» №095/2021 судової будівельно-технічної експертизи від 26.04.2022 року (а.с.187-206), що містить п`ять технічно можливих варіантів порядку користування приміщеннями житлового будинку.

Позивачка в позові просить встановити порядок користування житловим будинком за варіантом №3 висновку, а саме виділити їй:

Приміщення №1-10- кладова, пл..6,6 кв.м.

Приміщення №1-19- житлова, пл..20,4 кв.м.

Приміщення №1-20-ванна, пл..12,1 кв.м..

та частину із приміщень спільного користування -129,55 кв.м.

Виділити ОСОБА_2 :

Приміщення №1-8-тренувальний зал,пл..36,9 кв.м.

Приміщення №1-9-кладова, пл..8,8 кв.м.,

Приміщення №1-14-санвузол ,пл..6,5 кв.м.

Приміщення №1-15-кабінет, пл..20,2 кв.м.

Приміщення№1-17-вітальня, пл..31,8 кв.м.,

Приміщення 1-21-житлова, пл..22,6.кв.м.

Приміщення№1-22- житлова, пл..31,8 кв.м.,

Приміщення №1-23-мансарда, пл..50,2 кв.м.

та частину із приміщень спільного користування -129,55 кв.м.

В спільне користування співвласників виділити наступні приміщення,пл..259,1 кв.м.:

-приміщення №1-1-гараж, пл..37,5 кв.м.

-приміщення №1-2-басейн, пл..76,3 кв.м.

-приміщення №1-3-хол, пл..19,1 кв.м.

-приміщення №1-4-підсобне, пл..4,3.кв.м.

Приміщення №1-5-сауна, пл.. 7,7 кв.м.

Приміщення №1-6-пральня, пл.. 10,7 кв.м.

Приміщення №1-7-котельня, пл..11,2 кв.м.

Приміщення №1-11-коридор,пл..7,1 кв.м.

Приміщення №1-12-передпокій, пл.. 24,1 кв.м.,

Приміщення №1-13-коридор, пл.. 4,5 кв.м.

Приміщення №1-16 кухня, пл.. 27,3 кв.м.

Приміщення №1-18 коридор, пл..29,3 кв.м.

Також до суду з боку відповідача надано Висновок експерта судової будівельно-технічної експертизи №01/22 від 10.01.2022 року, яка виконана за заявою відповідача, , аналізуючи об`ємно-планувальні рішення будинку, а саме наявність трьох житлових кімнат- пл..20,4, пл.22,6 кв.м., кв.м.31,8 кв.м., визначена неможливість надання варіантів користування житловим будинком АДРЕСА_1 , враховуючи, що ОСОБА_1 належить 1/3 будинку, а іншому співвласнику ОСОБА_2 2/3 частини зазначеного будинку.(а.с.230-240).

Відповідно до ст. 106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Свідок ОСОБА_1 , допитана в судовому засіданні, зазначила, що позбавлена можливості користуватись будинком, власницею якого вона являється, внаслідок перешкод, які створюються з боку відповідача.

При цьому пояснила, що в будинку не живе з 2009. та з того часу не бачилась з відповідачем. Також вона не бачилась і з сином з 2010р. Також пояснила, що якби відповідач їй щось виплатив за її частку, то вона тоді б не претендувала на цієї вимозі, проте згода обговорити питання компенсації.

Свідки ОСОБА_2 (позивач) та ОСОБА_6 (син) стверджували про неможливість сумісного використання спірного будинку та просили врахувати, що позивачка добровільно не проживає будинку з 2009р, що їх сім`я розпалась з її вини з причини зловживання спиртним та агресивною поведінкою, вони досить не підтримують стосунки, та при таких обставинах разом жити неможливо у зв`язку з її залежністю та у неї є інше житло.

Також судом встановлено, що в спірному будинку проживають і зареєстровано: позивач, його дружина ОСОБА_3 , малолітній син ОСОБА_12 2017р.н., його старший син ОСОБА_6 1990р.н.

Також вбачається що за цією ж адресою зареєстрована і позивачка, яка фактично не проживаю там з 28.07.2009 року.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (1950 року), ратифікованою Законом від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, зокрема статтею 1 Першого протоколу до неї (1952 року) передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Гарантії здійснення права власності та його захисту закріплено і в статті 41 Конституції України, в якій гарантовано право кожному володіти, користуватись та розпоряджатись своєю приватною власністю, набутою у порядку, визначеному законом.

Непорушність права власності закріплено і в статті 321 ЦК України, відповідно до частини першої якої ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до частини першої статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядженням своїм майном.

Згідно частин першої, третьої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Відповідно до статті 356 ЦК України, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

За положенням частини першої, другої статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Отже, первинне значення у врегулюванні відносин між співвласниками має домовленість. Але, як вбачається із матеріалів справи, домовленості між сторонами, щодо користування спірним будинком не досягнуто.

Очевидним є те, що рішення суду не може підмінити собою домовленість щодо користування майном, між співвласниками та наймачами. Водночас, при виникненні конфліктної ситуації, яка унеможливлює добровільне встановлення порядку користування спільним майном між співвласниками, такий порядок користування може встановити суд.

Положеннями частин 1-3 статті 13 ЦПК України також передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина перша статті 89 ЦПК України).

Крім того, пункт 4 ч.2 ст.43 ЦПК України передбачає обов`язок учасників справи подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

При цьому, відповідно до положень ст.ст. 78, 79 ЦПК України, докази мають бути допустимими та достовірними, тобто тими, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Обов`язок доказування та подання доказів покладається ст. 81 ЦПК України на кожну зі сторін, адже кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 6 ст. 81 УПК України, доказування не можу ґрунтуватись на припущеннях.

Серед доказів, наявних в матеріалах справи міститься рішення апеляційного суду від 01.12.2015 року по справі № 2-10529/09, яким встановлено, що виділити в натурі ОСОБА_1 в власність в ідеальних частках 1/3 частину спірного житлового будинку з надвірними спорудами є технічно неможливим. Також встановлено, що 1/3 частину спірного житлового будинку з надвірними спорудами, розташованої на земельній ділянці площею 0,0447 га по АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі державного акту серії РІ№468367 від 17.06.2002 року неможливо у зв`язку з порушенням п. 3.25 ДБН 360-92.

В матеріалах справи міститься два висновки судової будівельно-технічної експертизи щодо можливості встановлення порядку користування спірним житловим будинком, які не можуть бути прийняті судом в якості належних та достовірних доказів, виходячи з наступного.

Щодо висновку судової будівельно-технічної експертизи №01/22 від 10.01.2022 року визначена неможливість надання варіантів користування житловим будинком АДРЕСА_1 , суд зазначає, що обставини, які були досліджені експертом при формуванні висновку та обставини, існуючі на час прийняття судом рішення, не ідентичні. Так, зазначений експертний висновок ґрунтується на встановленні можливості або неможливості визначення варіантів користування спірним житловим будинком, виходячи з визначення житлової площі щодо кожної мешкаючої в будинку особи. При цьому, відповідно до Акту№1 обстеження в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 від 03.06.2021 року мешкають ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_12 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 .

Також встановлено, що у висновку експерта №095/2021 від 26.04.2022р. зазначено, що при обстеженні в будинку також була присутня адвокат відповідача- Бойко, що не відповідає дійсності, і це не спростовано стороною позивача.

Крім того експерт використовував неактуальні технічні данні будинку.

Як встановлено судом, Технічний паспорт, який містить актуальну інформацію щодо спірного будинку, датований 05.03.2019 року, в той час як експерт посилається в своєму висновку на Технічний паспорт від 17.06.2002 року та від 10.06.2003 року.

Дослідивши в судовому засіданні оригінал Технічного паспорту від 05.03.2019 року, суд встановив не співпадіння технічних характеристик, що містяться в технічних паспортах від 17.06.2002 року та 05.03.2019 року.

В судовому засіданні було встановлено, що запропонований судовим експертом 3 варіант порядку користування будинком відповідно до графічних відображень Не відповідає дійсності, а саме: в схематичний план підвалу експертом відображено приміщення №1-5-сауна, пл. 7,7 кв.м., яка є окремим приміщенням, проте позивач вказав, що фактично такого не існує, оскільки такого окремого приміщення в підвалі не існує. Зазначене підтверджується фото за №21.

Крім того також встановлено, що на графічному відображенні експертом 1 поверху накреслено приміщення №1-13 коридор пл..4,5 кв.м. та приміщення №1-18-коридор п.29,3 кв.м., які розділені перестінком, проте фактично такого окремого приміщення та перестінку не існує і ці приміщення складають одне ціле приміщення (блакитного кольору). Зазначене підтверджується фото за №4..

Щодо графічного зображення мансарди то він також не відповідає дійсним обставинам та вимірам, а саме: експерт відобразив мансарду з кутовим відступом (а.с.200),проте як відображено на фото №29 та №30 мансарда має прямий кут, тобто має фігуру чотирикутника, а тим самим неправильно відображена її розмір і площа.

Стосовно Висновку експерта №095/2021 від 24.06.2022 року, суд зазначає, що в судовому засіданні встановлено невідповідність графічних зображень варіантів поділу технічним характеристикам будинку, які відображені в технічному паспорті від 05.03.2019 року, що не дозволяє суду прийняти зазначений доказ як такий, на підставі якого можна встановити дійсні обставини справи.

Як вбачається в обох експертизах, в спірному будинку є лише 3 житлові кімнати: пл..20,4, пл.22,6 кв.м., кв.м.31,8 кв.м, одна кухня, одна ванна, один санвузол.

Позивачка за позовом просить виділити їй окрім житлової кімнати, також і ванну, а відповідачу окрім двох житлових кімнат виділити і санвузол.

Проте відсутні будь-які пояснення з приводу позбавлення відповідача та його родини користування ванною кімнатою, та можливість користуванням позивачкою запропонованим варіантом поділу без санвузла.

Отже, висновок експерта, не є таким, що може бути визначений судом достовірним.

При цьому представники сторін (адвокати) не скористувались своїм правом на проведення повторної судової експертизи у зв`язку з виявленими недоліками, а лише апелювали один до одного на таке право як протилежної сторони.

Отже, матеріали справи не містять жодного належного та допустимого доказу, який би дозволив суду встановити можливість запропонованого позивачкою варіант користування спільною власністю позивачки та відповідача.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

За змістом статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Висновки експертизи є одним з засобів доказування (пункт 2 частини другої статті 76 ЦПК України).

Згідно зі статтею 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Висновок експерта є одним із видів доказів і має відповідати критеріям належності і допустимості доказів.

Отже, висновок експерта№095/2021 від 24.06.2022 року , з урахуванням встановлених судом обставин, пояснень сторін, не є таким, що може бути визначений судом достовірним.

Матеріали справи також не містять належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 намагалась вселитись до спірного будинку, але не змогла цього зробити внаслідок створення перешкод з боку відповідача. Всупереч цьому матеріали справи містять також копію позовної заяви ОСОБА_1 про стягнення вартості її частки у спільній сумісній власності (справа №2-10529/09), в якій ОСОБА_1 зазначає про неможливість спільного проживання з ОСОБА_2 та ОСОБА_6 в одному житловому будинку (а.с.85). Крім того з пояснень сторін в судових засіданнях судом встановлено, що з 2009р. позивачка в спірному будинку не проживає та не там не з`являлась та не бачилась ніз відповідачем, ані з сином. Таким чином суд не вбачає обґрунтованими пояснення позивачки щодо чинення відповідачем перешкод в користуванні будинком, а тому відсутні підстави для її вселення.

Вимогами ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, оскільки доводи, викладені в ньому не знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 15, 16, 386, 391 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 12, 13, 19, 43, 44, 76-82, 89, 210, 211, 223, 247, 258, 259, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

У задоволені позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановленняпорядку користуванняжилим приміщеннямта вселення- відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1 ст. 354 ЦПК України.

Повний текст рішення суду складено 03.07.2023 року.

Суддя: Домусчі Л.В.