Постанова

від 22.06.2023 по справі 308/4633/22

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/4633/22

П О С Т А Н О В А

Іменем України

22 червня 2023 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача: Мацунича М.В.

суддів: Куштана Б.П., Джуги С.Д.

з участю секретаря судового засідання: Чичкало М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Орбан Наталія Леонідівна, на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25 травня 2022 року, ухвалене головуючою суддею Зарева Н.І., в справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу освіти Оноківської сільської ради про визнання незаконним та скасування наказу про оголошення дисциплінарного стягнення

встановив:

У квітні 2022 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Відділу освіти Оноківської сільської ради про визнання незаконним та скасування наказу про оголошення дисциплінарного стягнення.

Позивні вимоги обґрунтовані тим, що 16.03.2022 начальником відділу освіти Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, на підставі доповідної записки водія відділу освіти Оноківської сільської ради Віктора Чобаля та акту, складеного начальником відділу освіти Оноківської сільської ради Василем Телеп від 12.03.2022, відносно нього видано Наказ № 11 "Про оголошення дисциплінарного стягнення". Зі змісту оскаржуваного наказу вбачається, що дисциплінарне стягнення накладено за порушення трудової дисципліни за відсутність працівників на роботі 12.03.2022 без поважних причин.

Вважає, що оголошення дисциплінарного стягнення є незаконним та необгрунтованим, тому підлягає скасуванню в судовому порядку. Зазначив, що він не ознайомлений з підставами його винесення, не мав можливість надати докази своєї невинуватості, йому не надано можливості надання пояснень, тому відповідачем допущено порушення норм законодавства України про працю.

З врахуванням наведеного, ОСОБА_1 просив суд визнати незаконним та скасувати наказ Відділу освіти Оноківської сільської ради від 16.03.2022 № 11-к «Про оголошення дисциплінарного стягнення» та стягнути на його користь понесені судові витрати, а саме, судовий збір у розмірі 992,40 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25 травня 2022 року, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Орбан Н.Л., подав апеляційну скаргу в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Вказує, що суд першої інстанції залишив поза увагою те, що оскаржуваний наказ взагалі не відповідає вимогам трудового законодавства України, зокрема, в наказі про оголошення дисциплінарного стягнення відповідач не вказав, яку саме норму посадової інструкції порушив ОСОБА_1 як директор Кам`яницького опорного закладу, не вказав які саме працівники були відсутні на робочому місці, не вказав які наслідки настали в результаті допущених ним порушень.

Крім цього, незаконність рішення суду першої інстанції полягає і в тому, що відмовляючи у задоволенні позову про визнання незаконним та скасування наказу, суд першої інстанції не дослідив всіх наявних доказів та обставин, що мають істотне значення для справи, не встановив головного, центрального елементу складу дисциплінарного проступку - вини, що в результаті призвело до абсолютно безпідставного та необґрунтованого висновку суду про наявність дисциплінарного проступку в діях директора закладу ОСОБА_1 "

Зокрема, судом першої інстанції було проігноровано і не досліджено Табель виходу педагогічних працівників за березень 2022 року, зокрема за 12.03.2022 року, згідно якого жоден із працівників не був відсутній на робочому місці без поважної причини, що виключає вину ОСОБА_1 у вчиненні дисциплінарного проступку.

У відповідності до даних Табеля виходу педагогічних працівників на роботу 12.03.2022, відсутність переважної частини працівників на робочих місцях була обумовлена перебування їх у відпустці без збереження заробітної плати. Таким чином, відсутність працівників на робочому місці в жодному разі не можна розглядати як «відсутність без поважної причини».

Окрім цього, суд першої інстанції, в порушення статей 16, 222 ЦПК України, не вирішив клопотання представника позивача щодо визнання неналежними та недопустимими доказами наступні документи: акт від 12.03.2022 та доповідну записку ОСОБА_3 від 12.03.2022, чим допустив порушення суб`єктивного права позивача на захист його прав судом.

Твердження суду першої інстанції про те, що 12.03.2022, більшість працівників Кам`яницького опорного закладу загальної середньої освіти І-ПІ ступенів були відсутні на робочих місцях, що ускладнило роботу з підготовки закладу до поселення внутрішньо переміщених осіб, не відповідають дійсності та є надуманими. Більше того, ані відповідач у оскаржуваному наказі, ані суд в своєму рішенні від 25.05.2022 не вважали за потрібне вказати конкретних працівників, відсутність яких і стала причиною звинувачень Позивача у порушенні трудової дисципліни. Відповідач навіть не вказує конкретну норму Трудового кодексу, яку на його думку порушив ОСОБА_4 . Позивач, вважає неприпустимим такі абстрактні формулювання у індивідуально-правових актах, як і те, що суд першої інстанції своїми діями визнає такі грубі порушення норм процесуального права законними.

При цьому, в матеріалах справи відсутні докази, які б вказували на те, що 12.03.2022 було зірвано поселення внутрішньо переміщених осіб в Кам`яницькому опорному закладі ЗСО І-ІІІ ступенів. На такі суд першої інстанції не посилається і у своєму рішенні.

Окрім цього, при вирішенні питання про притягнення ОСОБА_5 , до дисциплінарної відповідальності, відповідачем була порушена процедура проведення дисциплінарного провадження та порядок застосування дисциплінарного стягнення.

Таким чином, під час дисциплінарного провадження позивачу не було надано можливості реалізувати своє право на підготовку та надання пояснень, не була надана можливість скористатись правовою допомогою, не було надано можливості ознайомитись з матеріалами дисциплінарної справи. Під час розгляду питання про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності також не було враховано його бездоганної поведінки та неодноразових нагород.

Приймаючи рішення про відмову в задоволення позову про визнання незаконним та скасування наказу, суд першої інстанції не врахував правову позицію викладену у постанові Верховного Суду від 22.07.2020 по справі №554/9493/17.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає що така підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

А ч. 1 ст. 5 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Так з приписів ст. 76, ч.ч. 1, 2 ст. 77, ст.ст. 78, 79 і 80, ч.ч. 1, 4 ст. 81 ЦПК України вбачається, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 01.07.2020 обіймає посаду директора Кам`яницького опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів, трудові відносини оформлені наказом відділу освіти Ужгородської РДА від 11.06.2020 № 129-к та контрактом від 11.06.2020.

Відповідно до п. 1.5 посадової інструкції, підписаної позивачем ОСОБА_1 , директор закладу підпорядковується засновнику та начальнику відділу освіти.

Згідно з статутом, затвердженим рішенням ІІ засідання І сесії VІІІ скликання Оноківської сільської ради від 21 листопада 2020 року № 34-І-VІІІ, засновником Кам`яницького опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області є Оноківська сільська рада.

Відповідно до п. 1.18 посадової інструкції, затвердженої начальником відділу освіти Оноківської сільської ради, у своїй діяльності директор керується Конституцією України; законами України, указами Президента України, рішеннями Кабінету Міністрів України, наказами та іншими нормативно правовими актами центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та підпорядкованих їм органів відділу освіти; правилами й нормами охорони праці та безпеки життєдіяльності, цивільного захисту, пожежної безпеки; статутом і правилами внутрішнього розпорядку закладу освіти, наказами й розпорядженнями засновника й начальника відділу освіти, цією посадовою інструкцією.

Згідно з п. 2.4 посадової інструкції, директор здійснює управління закладом і несе відповідальність за освітню, фінансово господарську та інші види діяльності закладу освіти згідно з вимогами нормативно правових актів, а також забезпечує їх виконання та контролює, чи виконують їх працівники закладу освіти.

Відповідно до п. 2.70 Інструкції Директор дотримується статуту та правил внутрішнього розпорядку закладу освіти.

Відповідно до пунктів 4.1 та 4.2 посадової інструкції, директор несе відповідальність за неякісне виконання або невиконання посадових обов`язків, що передбачені цією інструкцією та порушення статуту та правил внутрішнього розпорядку закладу освіти

Згідно з п. 4.12 статуту Кам`яницького опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, затвердженого рішенням ІІ засідання І сесії VІІІ скликання Оноківської сільської ради від 21.11.2020 року № 34-І- VІІІ, директор опорного закладу освіти в межах наданих йому повноважень організовує діяльність опорного закладу освіти в межах наданих йому повноважень.

11 березня 2022 року розпорядженням Ради Оборони Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області № 5 "Про збільшення визначених місць щодо розміщення внутрішньо переміщених осіб на території Оноківської сільської ради" було збільшено місця для розміщення внутрішньо переміщених осіб, згідно додатка, та призначено ОСОБА_1 відповідальним за поселення внутрішньо переміщених осіб в Кам`яницькому опорному закладі ЗСО І-ІІІ ступенів.

Згідно з доповідною запискою водія відділу освіти Оноківської сільської ради - ОСОБА_6 , 12.03.2022 він прибув за дорученням начальника відділу освіти Оноківської сільської ради до Кам`яницького опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області з метою організувати роботу по розміщенню в закладі внутрішньо переміщених осіб. Станом на 10 годину в закладі освіти були присутні: директор, завідувач господарством та дві прибиральниці службових приміщень. Всі інші працівники були відсутні.

Відповідно до акту від 12.03.2022, більшість працівників Кам`яницького опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів були відсутні на роботі протягом дня 12.03.2022, що ускладнило роботу з підготовки закладу до поселення внутрішньо переміщених осіб. Директор закладу ОСОБА_1 відмовився надати письмові пояснення причин відсутності працівників.

16 березня 2022 року наказом начальника відділу освіти Оноківської сільської ради № 11 «Про оголошення дисциплінарного стягнення», за порушення трудової дисципліни у вигляді відсутності працівників закладу на роботі без поважної причини 12.03.2022, директора Камяницького опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів - ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено на нього дисциплінарне стягнення у виді догани. Цього ж дня, 16.03.2022 року ОСОБА_1 був ознайомлений з вказаним наказом.

Виходячи із загальних підстав статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової дисципліни.

Трудова дисципліна це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов`язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано такий захід стягнення як догана.

Відповідно до частини першої статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення.

Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. За відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Отже, при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.

Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції прийшов до висновку про необґрунтованість позову, оскільки, вважав доведеним факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку у виді неналежного виконання ним покладених на нього обов`язків із забезпечення організації роботи з поселення внутрішньо переміщених осіб у закладі, керівником якого він є, через відсутність підпорядкованих йому працівників на місці роботи.

Проте з таким висновком суду першої інстанції апеляційний суд не погоджується з огляду на наступне.

За обставинами справи встановлено, що згідно наказу №11-к від 16.03.2022 ОСОБА_1 , як директора Камяницького опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів, притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення трудової дисципліни, що виразилося у відсутності працівників на роботі без поважної причини 12 березня 2022 року.

Апеляційний суд вважає, що наказ про накладення на позивача дисциплінарного стягнення не відповідає вимогам трудового законодавства, зокрема у ньому не зазначено, в чому конкретно полягає винне порушення позивачем трудових обов`язків.

Так, 11 березня 2022 року розпорядженням Ради Оборони Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області № 5 "Про збільшення визначених місць щодо розміщення внутрішньо переміщених осіб на території Оноківської сільської ради" було збільшено місця для розміщення внутрішньо переміщених осіб, згідно додатка, та призначено ОСОБА_1 відповідальним за поселення внутрішньо переміщених осіб в Кам`яницькому опорному закладі ЗСО І-ІІІ ступенів.

З доповідної запискою водія відділу освіти Оноківської сільської ради - Віктора Чобаля слідує, що 12.03.2022 він прибув за дорученням начальника відділу освіти Оноківської сільської ради до Кам`яницького опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області з метою організувати роботу по розміщенню в закладі внутрішньо переміщених осіб. Станом на 10 годину в закладі освіти були присутні: директор, завідувач господарством та дві прибиральниці службових приміщень. Всі інші працівники були відсутні.

Але ж, розпорядженням № 5 від 11 березня 2022 року було призначено ОСОБА_1 відповідальним за поселення внутрішньо переміщених осіб в Кам`яницькому опорному закладі ЗСО І-ІІІ ступенів. Та аж ніяк даним розпорядженням не було вповноважено вчителів Кам`яницького опорного закладу ЗСО І-ІІІ ступенів здійснювати розміщення внутрішньо переміщених осіб у даному закладі.

Крім цього, відділ освіти Оноківської сільської ради не надав жодних доказів того, що відсутність всіх працівників Кам`яницького опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області на робочому місці ускладнило або унеможливило здійснити розміщення у закладі освіти внутрішньо переміщених осіб.

Зі змісту Посадової інструкції директора закладу ЗСО не вбачаються зобов`язання за які може наступити дисциплінарна відповідальність директора, зокрема щодо організації робіт по розміщенню в закладі освіти внутрішньо переміщених осіб або інших осіб.

У наказі № 11-к від 16.03.2022 року начальника відділу освіти Оноківської сільської ради, ОСОБА_1 у порушення трудової дисципліни ставилось у вину відсутність без поважних причин на робочому місці більшості працівників закладу освіти.

Проте, такий висновок начальника відділу освіти Телеп В.С. суперечить наявним в матеріалах справи наказам, що 12 березня 2022 року частина працівників вказаного закладу не перебувала на робочому місці у зв`язку з відпусткою без збереження зарплати, а.с. 47-66.

Безпосередньо 12 березня 2022 року разом із завідуючим господарством закладу освіти, прибиральницями та іншими особами, ОСОБА_1 був присутнім у закладі освіти де організовував та керував роботою по облаштуванню додаткових ліжко-місць для внутрішньо переміщених осіб.

Тож у діях ОСОБА_1 відсутні ознаки дисциплінарного проступку, які б слугували підставою для застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді догани.

З огляду на зазначене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для накладення на директора Кам`яницького опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

Так як рішення суду першої інстанції ухвалено за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи та неправильного застосування норм матеріального права, тому воно підлягає скасуванню з постановленням нового судового рішення про часткове задоволення заявлених позовних вимог.

Оскільки заявлений ОСОБА_1 позов апеляційний суд задовольнив частково, то сплачений судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги в розмірі 2481,00 гривень підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо відшкодування судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката.

Відповідно до змісту частин 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно приписів частин 2, 3 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Як зазначено в ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Так, матеріали справи містять договір про надання правової допомоги від 23.03.2022 року, який укладено між адвокатом Орбан Н.Л. та Мазюта М.М., а.с. 87. Виходячи зі змісту договору про надання правової допомоги від 16.05.2022 такий укладено між ОСОБА_1 та адвокатом Хиля М.М., а.с. 121.

Відповідно до актів здачі-приймання виконаної роботи від 13.04.2022 та 24.05.22 адвокат Орбан Н.Л. надала розрахунок виконаної роботи на суму 4300 грн. До даного акту додано Детальний опис робіт (наданих послуг) із зазначенням вартості виконаної роботи. Складаючи Детальний опис робіт (наданих послуг) із зазначенням вартості виконаної роботи сторони враховували вимоги ч. 4 ст. 137 ЦПК України.

Тому саме зазначена суму витрат на правничу допомогу підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо зазначеного адвокатом Хиля М.М. у додатковій угоді до договору про надання правової допомоги від 20.05.2022 гонорару адвоката, то така до уваги судом не береться, оскільки адвокатом не надано розрахунок розміру витрат на правничу (правову) допомогу і такий зазначено значно завищеним і не співмірним за обсягом робіт для даної справи, а звідси, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене рішення, всі понесені нею судові витрати, якщо вони завищені та не відповідають обсягу необхідних для здійснених захисту робіт.

Виходячи знаведеного такеруючись статтями141,367,374,376,381,382,384ЦПК України,апеляційний суд

постановив:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Орбан Наталія Леонідівна, задовольнити частково.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25 травня 2022 року скасувати та постановити у цій справі постанову про часткове задоволення позову.

Наказ № 11-к від 16 березня 2022 року начальника відділу освіти Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області про притягнення ОСОБА_7 директора Кам`яницького опорного закладу загальної середньої освіти І ІІІ ступенів до дисциплінарного стягнення у вигляді догани, визнати незаконним та скасувати.

Стягнути з відділу освіти Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, код ЄДРПОУ 44187517, юридична адреса: 89412, с. Оноківці, вул. Головна, будівля № 59, Ужгородського району Закарпатської області на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 судові витрати у розмірі 2 481,00 гривні, судового збору за подання позовної заяви й апеляційної скарги та судові витрати у розмірі 4 300,00 гривень, за надання професійної правничої допомоги.

У задоволенні решти розміру витрат на професійну правничу допомогу, відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови суду складено 30 червня 2023 року.

Суддя-доповідач:

Судді: