Постанова

від 26.06.2023 по справі 922/4255/15

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2023 року м. Харків Справа № 922/4255/15

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Радіонова О.О., суддя Медуниця О.Є., суддя Стойка О.В.

за участю секретаря судового засідання Семенова О.Є.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Бачіашвілі М.О., адвокат, ордер серія АХ№1137208 від 26.06.2023

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Крона-Компані", м.Київ (вх. № 1051 Х/3) на рішення Господарського суду Харківської області від 23.03.2018 (повний текст складено 28.03.2018 року у місті Харкові) у справі №922/4255/15 суддя Светлічний Ю.В.

за позовом Харківської міської ради, м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Крона-Компані", м. Київ

про внесення змін до договору оренди землі

ВСТАНОВИВ:

22.07.2015 позивач, Харківська міська рада звернулась до Господарського суду Харківської області з позовом №7087/9-15 від 22.07.2015 до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Крона-Компані", м. Київ про внесення змін до договору оренди землі від 20.02.2004 року за реєстраційним номером №6623/04 шляхом визнання укладеною додаткову угоду до вказаного договору оренди землі у редакції позивача, викладеній у позовній заяві (т. 1, а.с. 4-14).

В обґрунтування позовних вимог Харківська міська рада посилається на ст. ст. 13, 144 Конституції України, ст. ст. 12, 93, 125, 126, 189 та п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України, ст. ст. 15, 30 Закону України "Про оренду землі", ст. ст. 5, 13, 15, 21 Закону України "Про оцінку земель", ст. ст. 629, 649, 651, 653, 654, 792 ЦК України, ст.ст. 179, 188, 193 ГК України. Також до стягнення позивачем заявлені судові витрати, понесені останнім у розмірі 1218 грн.

Окрім того, позивач зазначив, що на підставі рішень Харківської міської ради Департаментом земельних відносин Харківської міської ради було:

- одержано витяг з державного земельного кадастру про земельну ділянку;

- одержано витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (додаток до листа №4246/08 від 19.11.2013);

- виконано розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку комунальної власності станом на 01.01.2013.

На підставі вказаних документів Департаментом підготовлено проект додаткової угоди до договору оренди землі, який разом із листами-пропозиціями від 17.12.2013 №5500/0/225-13 та від 18.12.2013 №5663/0/225-13 рекомендованим поштовим відправленням направлено на адресу відповідача (т. 1, а. с. 31-32).

Позивач також зазначив, що ухилення орендаря від підписання додаткової угоди до договору оренди землі завдасть значних збитків територіальній громаді міста Харкова у вигляді неодержаного доходу за користування земельною ділянкою комунальної власності.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.07.2015 у справі №922/4255/16, зокрема, прийнято позовну заяву до розгляду. Порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 01.09.2015 о (об) 10:20 год (т. 1, а. с. 2-3).

Провадження у справі №922/4255/15 неодноразово відкладалось (ухвали від 01.09.2015; від 22.09.2015 (т. 1, а. с. 34-55, а. с. 67-69) та ухвалою господарського суду від 30.09.2019 було задоволено клопотання відповідача про зупинення провадження у справі. Провадження у справі №922/4255/15 зупинено до розгляду Окружним адміністративним судом м. Києва справи №826/22287/15 (т. 1. а. с. 97-98).

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.12.2015 у справі №826/22287/15, зокрема, позов ТОВ «Крона-Компані» задоволено повністю. Визнано протиправними дії департаменту земельних відносин Харківської міської ради з виконання розрахунку розміру орендної плати за земельну ділянку комунальної власності, грошову оцінку якої проведено станом на 01 січня 2013 року за №69/14, на підставі Положення про порядок визначення розмірів орендної плати, плати за суперфіцій, земельний сервітут при наданні земельних ділянок у платне користування в місті Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 27 лютого 2008 року №41/08 (із змінами та доповненнями). Визнано протиправним виконаний департаментом земельних відносин Харківської міської ради розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку комунальної власності, грошову оцінку якої проведено станом на 01 січня 2013 року за №69/14, на підставі Положення про порядок визначення розмірів орендної плати, плати за суперфіцій, земельний сервітут при наданні земельних ділянок у платне користування в місті Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 27 лютого 2008 року №41/08 (із змінами та доповненнями) (т. 1, а.с.105-109).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.03.2016 провадження у справі №922/4255/15 поновлено. Призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 06.04.2016 о 10:00 год (т. 1, а. с. 112-113).

Протокольною ухвалою від 06.04.2016 було оголошено перерву в судовому засіданні до 13.04.2016 о 10:45 год (т. 1, а. с. 121-122).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.04.2016 клопотання відповідача про призначення судової земельно-технічної експертизи задоволено. Призначено по справі судову земельно-технічну експертизу (т. 1, а. с. 142-144).

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.05.2016 апеляційну скаргу Харківської міської ради залишено без задоволення. Апеляційне провадження в частині оскарження ухвали про призначення судової експертизи припинено. Ухвалу господарського суду Харківської області від 13.04.2016 у справі №922/4255/15 в частині зупинення провадження залишено без змін (т. 1, а. с. 177-180).

Постановою Вищого господарського суду України від 26.07.2016 касаційну скаргу Харківської міської ради залишено без задоволення. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.05.2016 у справі №922/4255/15 Господарського суду Харківської області залишити без змін (т. 1, а. с. 198-201).

Враховуючи те, що Господарський суд Харківської області дійшов висновку про необхідність проведення судової земельно-технічної експертизи по даній справі та те, що експертна установа, яку визначив суд не спроможна провести відповідну експертизу, суд прийшов до висновку про необхідність визначення іншої експертної установи для проведення судової земельно-технічної експертизи (ухвала Господарського суду Харківської області від 30.08.2016 - (т. 1, а. с. 206-208).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.11.2016 провадження у справі №922/4255/15 поновлено. Призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 07.12.2016 о 10:45 год (т. 1, а. с. 240-241).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.12.2016 р. у справі №922/4255/16 призначено судову земельно-технічну експертизу, проведення даної експертизи доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. Провадження у зазначеній справі зупинено до вирішення питань поставлених судовому експерту. Матеріали справи направлено до експертної установи (т. 1, а. с. 254-258).

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.02.2017 апеляційну скаргу Харківської міської ради залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 07.12.2016 в частині зупинення провадження у справі №922/4255/15 залишено без змін (т. 2, а. с. 40-44).

Постановою Вищого господарського суду України від 13.06.2017 касаційну скаргу Харківської міської ради залишено без задоволення. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.02.2017 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 07.12.2016 у справі №922/4255/15 залишено без змін (т. 2, а. с. 106-111).

26.12.2017р. до Господарського суду Харківської області надійшов висновок судових експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз разом із матеріалами справи №922/4255/15 (т. 4, а. с. 22-36).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.12.2017р, зокрема, поновлено провадження у справі №922/4255/15. Призначено справу №922/4255/15 до розгляду в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 24.01.2018 о 11:00 год (т. 4, а. с. 37-39).

Рішенням Господарського суду Харківської області від 23.03.2018 у справі №922/4255/15 позовні вимоги Харківської міської ради, м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Крона-Компані", м. Київ про внесення змін до договору оренди землі задоволені частково.

Внесено зміни до договору оренди землі від 24 лютого 2004 №6623/04 шляхом визнання укладеною додаткової угоди до зазначеного договору оренди землі, редакція якої викладена у резолютивній частині рішення. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Крона - Компані" на користь Харківської міської ради 1218,00 грн. витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви (т. 4, а. с. 175-194).

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції зазначив, зокрема про те, що враховуючи підстави та предмет позову, позовні вимоги щодо внесення змін до договору оренди через зміну грошової оцінки землі за даною справою є нормативно обґрунтованими.

При укладенні спірного договору оренди земельної ділянки в пункті 3.1.2. договору сторони узгодили, що орендодавець має право вносити зміни в розділ 2 цього договору щодо розміру і строків внесення плати за землю в разі зміни ставки земельного податку в законодавчому порядку, та пунктами 4.1., 2.2. 7.5. договору сторони визначили, що у разі недосягнення згоди щодо зміни умов цього договору спори пов`язані із орендною платою вирішуються в судовому порядку. Також, у договорі оренди відсутня нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що передана відповідачу в оренду, що є не вірним. Оскільки орендна плата за використання земельних ділянок державної та комунальної власності є регульованою ціною, у зв`язку зі зміною зазначеним рішенням органу місцевого самоврядування розмірів нормативної грошової оцінки земель міста Харкова, що використовується для визначення розміру орендної плати по укладеному між сторонами договору оренди землі, виникли обставини для внесення змін до договору оренди землі.

Суд дійшов висновку, що позовні вимоги про внесення змін до договору оренди землі за №6623/04 від 24.02.2004 року в частині розміру орендної плати через зміну грошової оцінки землі, які запропоновані в доданій до позовної заяви додатковій угоді є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, суд зауважив, що прийнятий для розрахунку розміру орендної плати відсоток від нормативної грошової оцінки у розмірі 4,8 %, що запропонований позивачем і зазначений у розрахунку №69/14 від 05.12.2013 року, є правильним.

Також, суд першої інстанції дійшов висновку, що приписи чинного законодавства не надають витягам з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок статусу правових актів, що потребують скасування та визнання недійсними у судовому порядку, тому наведені у витязі з технічної документації дані про нормативну грошову оцінку земельної ділянки ретельно перевірені судом під час розгляду даної справи, та встановлено правомірність і правильність зазначеної в ньому інформації.

Вивчаючи висновок судових експертів, що наданий експертами Київського науково - дослідного інституту судових експертиз, з урахуванням пояснень, що надані експертами, що з`являлись під час розгляду даної справи на стадії підготовчого провадження, суд дійшов висновку, що експерт фактично надав оцінку законності процедури формування витягу регламентованою нормативно - правовими актами, що суперечить завданням та питанням, що ставляться перед земельно-технічною експертизою, відповідно до цього висновок експертів за №70/17-41 від 13.12.2017 відхилив. Зазначив, що суд може самостійно перевірити дотримання визначеної Порядком нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженим наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27.01.2006 №18/15/21/11 формули, за якою встановлюється нормативна грошова оцінка одного квадратного метра земельної ділянки населених пунктів та відповідність застосування коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки.

Крім того, суд зазначив, що відповідачем надано відповідь на вказані пропозиції позивача про часткову згоду із запропонованими умовами додаткової угоди, а саме лист №02/12-05 від 12.05.2014 р.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою вих.№03/12-04 від 12.04.2018 (вх.1051Х від 13.11.2018) до Харківського апеляційного господарського суду (з урахуванням доповнень), в якій просив відмовити в задоволенні позову та скасувати рішення суду першої інстанції (т. 4, а. с. 200-209).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Крона-Компані» вважає зазначене рішення незаконним через невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права.

Підставами скасування оскаржуваного рішення, відповідач зазначає наступні обставини:

- оскаржуване рішення суду першої інстанції ґрунтується на висновку, що інформація у Витягу є правильною та такою, що може бути застосованою, а відповідач начебто не спростував це. Проте, зазначений висновок не відповідає обставинам справи. Суд не дослідив всі обставини справи та не надав правової оцінки взагалі позиції відповідача, яка була викладена, зокрема, у відзиві на позовну заяву, чим порушив ст. 6 Конвенції про захист прав людини, п. 5 ст.236, п.4 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України;

- неправильне визначення вказаних локальних коефіцієнтів спричинило помилкове визначення значення коефіцієнту Км3, що, в свою чергу, призвело до неправильного визначення коефіцієнту Км та, відповідно, нормативної грошової оцінки квадратного метра орендованої земельної ділянки та земельної ділянки в цілому;

- значення коефіцієнту Кф, який характеризує функціональне використання земельних ділянок, визначено не правильно. Оскільки, наявне змішане використання земельної ділянки - то для частини цієї ділянки, на якій розташовано ТРЦ «Караван» з відповідною інфраструктурою, значення коефіцієнту КФ має становити 2,5; для іншої частини зайнятою житловими приміщеннями та територією необхідною для її обслуговування, значення коефіцієнту Кф має становити 1,0; а для частини, площі земельної ділянки, яка зайнята поточним або майбутнім будівництвом, значення коефіцієнту Кф має становити 0,5. Таким чином, встановлення у Витязі коефіцієнту Кф із єдиним значенням по відношенню до всієї площі земельної ділянки є порушенням таблиці 1.1 Порядку оцінки, яке вплинуло на визначення помилкового значення нормативної грошової оцінки квадратного метра земельної ділянки та земельної ділянки в цілому;

- оформлення Витягу 19.11.2013 є порушенням п.271.2 ст. 271 Податкового кодексу України, п. 4 Порядку оцінки, п. 2 рішення Харківської міської ради від 03.07.2013 №1209/13, оскільки нормативна грошова оцінка, на підставі якого він оформлювався, не підлягала застосуванню на той час;

- висновок суду першої інстанції про те, що судові експерти не надали відповіді згідно із завданими питаннями, що були поставлені перед земельно-технічною експертизою не відповідає обставинам справи. У висновку судових експертів надані відповіді у чіткій відповідності до поставлених судом питань. При цьому, в частині наведених відповідей судових експертів немає оцінки законності процедури формування витягу регламентованою нормативно-правовим актам, на що посилався суд першої інстанції, як на підставу відхилення судової експертизи. Фактично, висновки експерта надають відповідь на питання суду щодо правильності зазначення коефіцієнтів у витягу, і такі відповіді є чіткими та прямими. Правильність застосування коефіцієнтів у витягу впливає на встановлення розміру орендної плати;

- щодо порушення судом норм матеріального права, відповідач, зокрема, зазначив, що в тексті спірної додаткової угоди та позовної заяви Харківська міська рада посилається на рішення Харківської міської ради від 19.12.2012 №960/12 як на підставу укладення додаткової угоди до договору оренди землі. Але, відповідно до п. 29 даного Порядку, цей Порядок не поширюється на договори оренди землі (додаткові угоди) та угоди про розірвання договорів оренди землі, які були підписані міським головою до набрання чинності даним Порядком, оскільки вказаний Порядок оформлення договорів оренди землі у місті Харкові набрав чинності з 01.01.2013 році, а договір укладено та зареєстровано у 2004 році;

- щодо порушення процесуальних порушень відповідач зазначив, що заяву про відвід судді Светлічного Ю.В. було відхилено незаконно (не досліджуючи підстави та обставини викладені в заяві про відвід).

Також апелянт звертав увагу суду апеляційної інстанції на те, що відповідачем в порядку апеляційного судочинства оскаржено доказ, на підставі якого позивач прагне змінити розмір орендної плати за договором, шляхом визнання укладеною додаткову угоду до договору (23.01.2018 Окружний адміністративний суд м. Києва відкрив провадження на підставі зазначеної позовної заяви у справі №826/975/18).

18.04.2018 за вх.№735/18 від ТОВ «Крона-Компані» на поштову адресу Господарського суду Харківської області надійшли доповнення до апеляційної скарги у справі №922/4255/15 (вих.№01/17-04 від 17.04.2018) (т. 4, а.с. 214-215).

На підставі ст.266 Господарського процесуального кодексу України, відповідач доповнив апеляційну скаргу, зокрема, наступним:

- висновок суду першої інстанції про часткову згоду відповідача із запропонованими умовами додаткової угоди не відповідає обставинам справи, оскільки в листі №02/12-05 від 12.05.2014 надається згода на зміну розміру орендної плати до рівня трьох відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а в проекті додаткової угоди розмір орендної плати передбачався значно вище трьох відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки;

- в оскаржуваному рішенні суд першої інстанції посилається в обґрунтування рішення на Порядок оформлення договорів оренди землі у місті Харкові, затверджений рішенням Харківської міської ради від 29.12.2012 за №960/12. Проте, зазначений нормативно-правовий акт втратив чинність згідно із рішенням Харківської міської ради від 20.12.2017 №858/17. Отже, суд керувався нормативно-правовим актом, який не мав сили на момент ухвалення рішення та неправильно застосував норми матеріального права.

26.04.2018 за вх. №3200 на поштову адресу Господарського суду Харківської області від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі №922/4255/15 (вих.№06/26-04 від 26.04.2018 (том 4, а. с. 219-221).

Відповідач у відповідності до вимог статті 227 ГПК України просив суд зупинити провадження у справі №922/4255/15 до моменту набрання законної сили рішення у справі №826/975/18 (адміністративне провадження).

В обґрунтування наведеного клопотання відповідач зазначив, що за результатами судової земельно-технічної експертизи, яка буда проведена на виконання ухвали Господарського суду Харківської області від 07.12.2016 за даною справою Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз було проведено судову земельно-технічну експертизу від 13.12.2017 №70/17-41, якою було встановлено, що витяг оформлено з порушенням норм законодавства України. Таким чином, ТОВ «Крона-Компані» в порядку адміністративного судочинства оскаржено доказ, на підставі якого позивач прагне змінити розмір орендної плати за договором шляхом визнання укладеною додаткову угоду до договору. Оскільки витяг є єдиним доказом, на підставі якого може бути змінена орендна плата, подальший розгляд справи є неможливим до моменту набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі щодо оскарження витягу.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 23.04.2018 року по справі №922/4255/15 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Крона-Компані" та призначено її розгляд справи на 07.05.2018 року; запропоновано учасникам протягом 15 днів подати до апеляційного господарського суду відзив, відповідь, заперечення, документи в обгрунтування вимог та заперечень (т. 4, а.с. 198-199).

Протягом строку, встановленого судом, позивачем не надано відзив на апеляційну скаргу.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 07.05.2018 року по даній справі, клопотання відповідача про зупинення провадження у справі задоволено, зупинено провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням у адміністративній справі №826/975/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Крона-Компані" до Управління Держгеокадастру у місті Харкові Харківської області про визнання протиправним та скасування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (кадастровий номер 6310136600:13:009:0021), який є додатком до листа зазначеного Управління від 19.11.2013 р. № 4246/08, та зобов`язано відповідача негайно повідомити суд апеляційної інстанції про прийняття рішення в адміністративній справі №826/975/18 та набрання ним законної сили (т. 4, а.с. 235-238).

Не погодившись з прийнятою ухвалою, позивач, Харківська міська рада, м. Харків, звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, в якій просив скасувати ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 07.05.2018 року по справі №922/4255/15 про зупинення провадження у справі, та передати справу до Харківського апеляційного господарського суду для продовження її розгляду (т. 5, а. с. 1-5).

Указом Президента України від 29.12.2017 року №454/2017 "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах" ліквідовано Донецький апеляційний господарський суд та Харківський апеляційний господарський суд та утворено Східний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Донецьку, Луганську, Полтавську та Харківську області, з місцезнаходженням у місті Харкові.

Указом Президента України від 28.09.2018 року №295/2018 переведено суддів Донецького апеляційного господарського суду та Харківського апеляційного господарського суду на роботу на посадах суддів Східного апеляційного господарського суду.

Відповідно до частини 6 статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суди, що ліквідуються, припиняють здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлень голів новоутворених судів про початок роботи новоутворених судів.

Повідомлення про початок роботи Східного апеляційного господарського суду оприлюднено в газеті "Голос України" № 185 (6940) від 03.10.2018 року.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.10.2018 року у справі №922/4255/15 касаційну скаргу позивача залишено без задоволення, ухвалу ХАГС від 07.05.2018 року - без змін (т. 5, а. с. 54-66).

Відповідно супровідного листа Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.10.2018 року, матеріали справи №922/4255/15 повернуті на адресу Східного апеляційного господарського суду (т. 5, а. с. 67).

Відповідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.11.2018 року сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Радіонова О.О., судді Стойка О.В., Чернота Л.Ф. (т. 5, а. с. 69).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.11.2018 прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Крона-Компані", м. Київ на рішення Господарського суду Харківської області від 23.03.2018р. у справі №922/4255/15 до провадження Східного апеляційного господарського суду. Зобов`язано учасників справи повідомити Східний апеляційний господарський суд про результат перегляду та про прийняття рішення в адміністративній справі №826/975/18 та набрання ним законної сили (т. 5, а. с. 70-72).

21.01.2019 на адресу учасників справ №922/4255/15 Харківській міській раді та Товариству з обмеженою відповідальністю "Крона-Компані" направлено листа щодо надання інформації про рух розгляду справи №826/975/18 та повідомлення про можливість поновлення провадження у справі (т. 5, а. с. 75-76).

У подальшому, Східний апеляційний господарський суд неодноразово направляв на адреси учасників справи та на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва листи щодо надання інформації про рух розгляду справи №826/975/18 (т. 5, а. с. 81-140).

Відповідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.05.2023 у зв`язку із звільненням у відставку судді Чернота Л.Ф. справу №922/4255/15 передано колегії суддів: головуючий суддя Радіонова О.О., суддя Стойка О.В., суддя Медуниця О.Є. (т. 5, а.с.150).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових справ постановою Шостого апеляційного адміністративного суд від 26.07.2022, яка оприлюднена в ЄДРСР 01.08.2022, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Крона-Компані» задоволено. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 березня 2021 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Крона-Компані» до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, третя особа: Харківська міська рада про визнання протиправними та скасування рішень - задоволено. Визнано протиправним та скасовано витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (кадастровий номер 6310136600:13:009:0021), який є додатком до листа Управління Держземагенства у м.Харкові Харківської області від 19.11.2013 №4246/08. Визнано протиправним та скасовано витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (кадастровий номер 6310136600:13:009:0021), який сформований Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області 26.05.2017.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.05.2023 апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Крона-Компані" на рішення Господарського суду Харківської області від 23.03.2018 у справі №922/4255/15 поновлено. Розгляд справи призначено у приміщенні Східного апеляційного господарського суду на "26" червня 2023 р. о 14:00 год., за адресою: 61058, м. Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, зал засідань №131. Встановлено учасникам справи строк до 16.05.2023 року включно, для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його направлення всім учасникам справи (т. 5, а. с. 151-153).

Станом на дату прийняття віповідної ухвали відповіді від учасників справи на адресу суду не надходили.

23.05.2023 (вх.№5837) від Товариства з обмеженою відповідальністю «Крона-Компані» на поштову адресу суду надійшли письмові пояснення б/н від 16.05.2023, за змістом яких відповідач просить суд задовольнити апеляційну скаргу повністю (т. 5, а. с. 156-159).

В обґрунтування своєї правової позиції за даною справою відповідач зазначив, що 26.07.2022 Шостий апеляційний адміністративний суд постановою у справі №826/975/18 скасував витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку спірної у даній справі земельної ділянки (кадастровий номер 6310136600:13:009:0021), на підставі якого позивачем у спірній додатковій угоді визначено розмір зміненої орендної плати. При цьому, в межах зазначеної справи судом було встановлено, що Головне управління Держгеокадастру у Харківській області застосувало в оскаржуваних Витягах завищені значення коефіцієнту Км3 та Кф, що вплинуло на кінцевий результат нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Отже, судом першої інстанції ухвалено рішення про зміну (збільшення) орендної плати на підставі некоректного документу (Витягу), який безпідставно завищував показники і через що в подальшому його було визнано протиправним та скасовано. Таким чином, висновок суду першої інстанції про можливість застосування даних/інформації (в тому числі коефіцієнтів) із Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (кадастровий номер 6310136600:13:009:002), який є додатком до листа Управління Держземагенства у м. Харкові Харківської області від 19.11.2013 №4246/08 для встановлення розміру орендної плати не відповідає обставинам справи. Отже, Витяг на підставі якого встановлений розмір орендної плати в оскаржуваному рішенні скасовано і є протиправним, а інших чинних та коректних витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки на підставі яких можна встановити інший розмір орендної плати - в матеріалах справи відсутній.

26.06.2023 до початку судового засідання через «Електронний суд» від позивача, Харківської міської ради надійшло клопотання, за змістом якого останній просить суд:

- прийняти клопотання та розглянути його;

- задовольнити клопотання Харківської міської ради та відкласти розгляд справи №922/4255/15 на інший час та дату;

- надати особі, що діє в порядку самопредставництва від імені Харківської міської ради для ознайомлення матеріали справи №922/4255/15;

- про дату та час наступного судового засідання повідомити Харківську міську раду.

Вказане клопотання обґрунтоване тим, що у зв`язку з обстрілами російських військових на даний час відсутній доступ до приміщень, де знаходились матеріали судових справ (в тому числі даної справи) та невизначено стану будівлі, яка розташована за адресою пл. Конституції, 7 в м. Харкові, де розміщені вказані приміщення для придатності безпечного для життя перебування в ній співробітників міської ради.

Таким чином, за вказаних обставин, в зв`язку з відсутністю матеріалів судового провадження по вказаній справі у особи, що діє в порядку самопредставництва від імені Харківської міської ради відсутня можливість для належного та якісного представництва інтересів Харківської міської ради в суді.

Розглянувши клопотання Харківської міської ради щодо ознайомлення з матеріалами справи та про відкладення розгляду справи, колегія суддів зазначає про таке.

Відповідно до ст.43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Статтею 42 ГПК України передбачені права та обов`язки учасників справи, зокрема, право на ознайомлення з матеріалами справи.

Відповідно до ч. 11 ст.270 ГПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу на те, що повноваження щодо відкладення судового розгляду на підставі поданого учасниками судового процесу клопотання є дискреційними.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Верховний Суд у постанові від 14.07.2022 у справі №260/4504/20 зазначив, що за загальним правилом при вирішенні питання щодо можливості відкладення розгляду справи в період дії воєнного стану на підставі поданої учасниками судового процесу заяви суд залежно від інтенсивності бойових дій на певній території, загальної воєнної ситуації як в країні, так і в певному регіоні, де знаходиться суд, або учасник справи (його представник), поведінки суб`єктів владних повноважень, що мають компетенцію в сфері повідомлень щодо ризиків перебування на певній території (об`єкті нерухомості) та ін., має дотримуватися балансу між безпекою суддів, працівників апарату, учасників справи та дотриманням процесуальних прав учасників справи і засад судочинства. При цьому, врахуванню підлягають попередня поведінка учасника справи, можливість розгляду справи за відсутності представників сторін, можливість прибути у судове засідання та скористатися правом участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

З матеріалів справи вбачається, що ухвала Східного апеляційного господарського суду від 01.05.2023, якою, зокрема, апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Крона-Компані" на рішення Господарського суду Харківської області від 23.03.2018 у справі №922/4255/15 поновлено та розгляд справи призначено у приміщенні Східного апеляційного господарського суду на "26" червня 2023 р. о 14:00 год., отримана Харківською міською радою «за довіреністю Величко» - 08.05.2023, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (т.5, а. с.155).

Отже, позивач був завчасно повідомлений про дату, час та місце розгляду справи та мав достатньо часу підготуватися до судового засідання, ознайомитися з матеріалами справи, направити до судового засідання уповноваженого представника або скористатися своїм правом на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Як вбачається з комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду", представник позивача Буряковська О.Ю. (заступник директора Юридичного департаменту Харківської міської ради) зареєстрована у підсистемі "Електронний суд", а тому мала можливість ознайомлюватися з матеріалами справи у електронному вигляді за допомогою названої підсистеми за умови завчасного звернення із заявою про внесення її відомостей до комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду".

Проте із такою заявою представник позивача звернувся лише 26.06.2023 о 11 год 44 хв.

Як було зазначено вище, справа №922/4255/15 знаходиться в провадженні Східного апеляційного господарського суду з 19.11 2018 року (т.5, а.с.70-72).

Колегія суддів наголошує, що Харківська міська рада знаходиться в одному зі Східним апеляційним господарським судом місті Харкові, тобто в однакових воєнних умовах під час виконання своїх повноважень.

Разом з тим, у своєму клопотанні позивач не зазначає жодних причин, які завадили йому з`явитися до початку судового засідання апеляційної інстанції для ознайомлення з матеріалами справи або взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Таким чином, враховуючи, що у представника позивача було достатньо часу та існувала реальна можливість для ознайомлення з матеріалами справи та підготовки до судового розгляду, матеріалів справи достатньо для розгляду апеляційної скарги відповідача у даному судовому засіданні, загальна обстановка у м. Харків є такою, що дозволяє проведення судового засідання у приміщенні суду, а позивачем не надано жодних обґрунтувань неможливості прибути до судового засідання, судова колегія дійшла висновку про необґрунтованість клопотання позивача про відкладення розгляду справи.

Разом з цим, суд апеляційної інстанції зауважує, що право на ознайомлення з матеріалами справи учасник справи може використати і після закінчення апеляційного провадження.

Представник відповідача у судовому засіданні 26.06.2023 наполягав на вимогах апеляційної скарги, просив суд її задовольнити, рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Позивач до судового засідання 26.06.2023 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу, а також те, що явка сторін не визнавалася судом обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника позивача.

Відповідно до вимог статей 222, 223 ГПК України судом під час розгляду даної справи було здійснено повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу та складено протокол судового засідання.

Відповідно до ч.1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши апеляційну скаргу, додаткові письмові пояснення та матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

Як свідчать матеріали справи, 24.02.2004 року між Харківською міською радою (орендодавець - позивач у справі) та ТОВ "Крона-Компані" (орендар - відповідач у справі) був укладений договір оренди землі, відповідно до умов якого (пункт 1) орендодавець на підставі рішення XVIII сесії Харківської міської ради XXIV скликання від 24.11.2003 року №274/03 "Про передачу фізичним та юридичним особам функцій замовника на будівництво", надає, а орендар приймає в оренду земельну ділянку за адресою: м. Харків, вул. Героїв Праці, ріг вул. Барабашова загальною площею 9,8833 га (т. 1, а.с. 18-20).

Згідно п.2 договору земельна ділянка надається в оренду строком до 01.12.2052 р. для будівництва кварталу об`єктів обслуговування багатофункціонального призначення з паркінгом та елементами житлової забудови (але не пізніше прийняття об`єкту до експлуатації) та подальшої експлуатації. Будівництво виконати до 01.12.2028р.

За умовами договору оренди нормативна грошова оцінка земельної ділянки не визначено.

Згідно з пунктом 2 договору оренди землі плата за землю вноситься орендарем у грошовій формі на рахунок відділу Державного казначейства у м. Харкові. №33212810900002, банк Управління Державного казначейства у Харківській області м. Харкова, МФО 851011, код ЗКПО 24134490, код платежу 13050200;01 не пізніше п`ятнадцятого числа наступного місяця. Розмір орендної плати:

- орендна плата за земельну ділянку на період будівництва, згідно з довідкою №77/04 від 31.01.2004р. встановлюється в розмірі: 21106,68 грн. по 31.12.2004р.; 26634,62 грн. з 01.01.2005р. по 31.12.2005р.; 34675,26 грн. з 01.01.2006р. по 31.12.2006р.; 50254,00 грн. з 01.01.2007р. по 01.12.2028р.;

- орендна плата за земельну ділянку на період експлуатації, згідно з довідкою №78/04 від 02.02.2004р. встановлюється у розмірі 159477,24 грн. з 01.01.2029р.

В пункті 2.2 договору орендна плата за землею збільшується при зміні розміру земельного податку відповідно до законодавства України, при цьому сторони укладають додаткову угоду, яка є невід`ємною частиною договору оренди.

Пунктом 4 та 4.1. сторони передбачили, що зміна умов договору можлива за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору, спір вирішується у судовому порядку.

24.02.2004 року договір зареєстрований у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №6623/04.

На виконання умов договору, позивач передав, а відповідач прийняв в оренду земельну ділянку площею 98833,0217 га, розташовану в м. Харків, вул. Героїв Праці, ріг вул. Барабашова для будівництва кварталу об`єктів обслуговування багатофункціонального призначення з паркінгом та елементами житлової забудови (але не пізніше прийняття об`єкту до експлуатації) та подальшої експлуатації. Будівництво виконати до 01.12.2028 (т. 1, а.с.23).

Харківська міська рада рішенням №41/08 від 27.02.2008 року затвердила Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Харкові (т. 1, а. с. 88-92).

Дане Положення розроблено з метою створення єдиних організаційно-правових та економічних засад визначення та справляння орендної плати за земельні ділянки, орендодавцями яких згідно із земельним законодавством виступає Харківська міська рада.

Рішенням Харківської міської ради від 03.07.2013 року за №1209/13 (т. 1, а.с. 42) затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 року. Це рішення вводиться в дію з моменту оприлюднення в установленому порядку, а нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2013 застосовується з 01 січня 2014 року (пункт 2 рішення).

Згідно з пунктом 1.1. вказаного рішення затверджено базову вартість одного квадратного метра земель міста Харкова у сумі 291,18 грн., яка отримана на підставі витрат на освоєння і облаштування території міста станом на 01.01.2013 рік та підлягає в подальшому індексації в порядку, встановленому законодавством України.

Крім того, рішенням Харківської міської ради від 25.09.2013 року №1269/13 "Про затвердження "Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 року" визначено, що плата за землю на підставі даних "Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 рік " вводиться в дію з 01.01.2014 року (т. 1, а.с. 40-42).

Зміни до договорів оренди землі, пов`язані зі зміною розміру орендної плати, оформлюються додатковою угодою до договору оренди землі згідно з Порядком оформлення договорів оренди землі у місті Харкові (пункт 2, 3 рішення від 25.09.2013 року).

Пунктом 5 даного рішення Департамент земельних відносин Харківської міської ради зобов`язано попередити всіх землекористувачів (орендарів) земельних ділянок, реєстрація яких у Державному земельному кадастрі не здійснена, про необхідність приведення розміру плати за землю відповідно до вимог чинного законодавства.

Порядок оформлення договорів оренди землі у місті Харкові затверджений рішенням Харківської міської ради від 29.12.2012 року за №960/12, і згідно з пунктом 16.4 якого, зміни до договору оренди землі, пов`язані зі зміною розміру орендної плати, оформляються додатковою угодою до договору оренди землі. Розмір орендної плати, передбачений договором оренди землі, підлягає перегляду у випадку, зокрема зміни нормативної грошової оцінки землі.

Для приведення розміру орендної плати у відповідність до вимог чинного законодавства щодо нормативної грошової оцінки земель та укладення додаткової угоди до договору оренди, позивач в порядку статті 188 Господарського кодексу України листами від 17.12.2013 року №5500/0/225-13 та від 18.12.2013 №5663/0/225-13 (т. 1, а.с. 32-32) звернувся до відповідача із пропозицією внести зміни до договору оренди землі, проте відповідач додаткову угоду не підписав.

Враховуючи, що відповідачем не вчинено дії по підписанню додаткової угоди до договору оренди землі, з метою приведення його у відповідність до норм чинного законодавства, позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив прийняти рішення, яким внести зміни до договору оренди землі за №6623/04 від 24.02.2004 року шляхом визнання укладеною додаткову угоду до договору оренди землі в редакції, викладеній у позовній заяві.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, колегія суддів виходить з наступного.

Предметом розгляду у цій справі є вимоги Ради про внесення змін до договору оренди землі від 20.02.2004 року за реєстраційним номером №6623/04 щодо встановлення нового розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки у розмірі 210112040 грн відповідно до Витягу з технічної документації про НГО земельної ділянки, що є додатком до листа №4246/08 від 19.11.2013, та розміру орендної плати, що становить 4,8% від її нормативної грошової оцінки та складає 10085377,92 грн , або в місяць - 840448,16 грн.

Згідно ч. 1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 632 ЦК України передбачено застосування у встановлених законом випадках цін (тарифів, ставок тощо), які встановлюються або регулюються упоноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. При цьому зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, передбачених договором або законом.

За змістом ч.ч.1, 2 ст.21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної форми власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно з п.3 ч.1 ст.15 Закону України «Про оренду землі» істотною умовою договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення, перегляду та відповідальності за її несплату.

Пунктом 288.5 ст.288 ПК України встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної длянки. Розмір орендної плати встановлюється в договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Пунктом 289.1 ст.289 ПК України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Таким чином, з урахуванням положень ст.632 ЦК України, ст.288, 289 ПК України та ст.15, 21 Закону України «Про оренду землі» нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 03.12.2013 у справі №3-34гс13, від 07.10.2015 у справі №3-481гс15, від 02.03.2016 у справі №3-476гс15, у постановах КГС у складі Верховного Суду від 07.06.2018 у справі №922/518/14, від 22.01.2019 у справі № 922/539/18, від 13.06.2019 у справі № 910/11764/17, від 23.10.2019 у справі № 904/8787/18.

Частиною другою ст.651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст.632 ЦК України зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Статтею 30 Закону України «Про оренду землі» визначено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішуєтьсяв судовому порядку.

Виходячи зі змісту ст.ст.632,651 ЦК України та ст. 30 Закону України «Про оренду землі», за загальним правилом зміна умов договору, в тому числі в частині розміру орендної плати, здійснюється за взаємною згодою сторін. За відсутності такої згоди такий договір може бути змінений за рішенням суду лише у випадках, встановлених умовами договору або в силу закону.

Питання, пов`язані із зазначенням розміру орендної плати, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку ї внесення і перегляду врегульовані розділом 2 Договору «Плата за землю».

Відповідно до п.2.2 Договору орендна плата за землю збільшується при зміні розміру земельного податку відповідно до законодавства України, при цьому сторони укладають додаткову угоду, яка є невід`ємною частиною договору оренди.

Згідно з п.4 та п.4.1 зміна умов Договору можлива за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору, спір вирішується в судовому порядку.

Згідно з п. 4 Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, який затверджено спільним наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27.01.2006 №18/15/21/11 дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Витяг з технічної документації є документом, який оформлюється за результатом проведення нормативної грошової оцінки та відображає дані стосовно окремої земельної ділянки, та складається на основі розрахованих у встановленому порядку показників (коефіцієнтів), які визначені у технічній документації, що затверджується рішенням відповідної сільської, селищної або міської ради.

На дату видачі Витягу був чинним Порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, який затверджено спільним наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27 січня 2006 №18/15/21/11.

Згідно з п. 4 вказаного Порядку дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Відповідно до п.271.2 ст.271 ПК України рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період), в іншому випадку норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за планом періодом.

Згідно листа Міжрегіонального головного управління ДФС - центрального офісу з обслуговування великих платників податків від 25 листопада 2011 року № 26024/10/28-10-06-11 якщо рішення органів місцевого самоврядування щодо НГО земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, прийнято та офіційно оприлюднено відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня поточного року, то норми такого рішення застосовуються з 01 січня наступного бюджетного року (з початку планового періоду).

Згідно п.2 рішення ХМР від 03 липня 2013 № 1209/13 нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01 січня 2013 року застосовується, починаючи з 01 січня 2014 року.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.11.2013 Управління Держземагенства у м. Харкова Харківської області оформило Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки із кадастровим номером 6310136600:13:009:0021, який є додатком до листа Управління Держземагенства у м. Харкові Харківської області від 19.11.2013 №4246/08 (т. 1, а. с. 30).

Вищенаведений витяг був оформлений на підставі даних технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2013.

Технічна документація 2013 затверджена рішенням Харківської міської ради від 03.07.2013 №1209/13 (т. 1, а. с. 42).

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оформлення Витягу 19 листопада 2013 року є порушенням п.271.2 ст.271 ПК України, п.2 рішення Харківської міської ради від 03 липня 2013 № 1209/13, п.4 Порядку оцінки, оскільки нормативна грошова оцінка на підставі якого він оформлювався, не підлягала застосуванню на той час.

Слід зазначити, що п.3 рішення 26 сесії ХМР 6 скликання від 25.09.2013 № 1269/13 «Про затвердження Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013» передбачає, що укладення додаткової угоди до договору оренди про зміну розіру орендної плати у зв`язку із впровадженням нової нормативної грошової оцінки землі у м.Харкові станом на 01.01.2013 здійснюється виключно і лише у відповідності до Порядку оформлення договорів оренди землі у м. Харкові, що затверджений рішенням 21 сесії ХМР 6 скликання від 19.12.2012 № 960/12.

Разом з цим, відповідно до п.29 даного Порядку, цей Порядок не поширюється на договори оренди землі (додаткові угоди) та угоди про розірвання договорів оренди землі, які були підписані міським головою до набрання чинності даним Порядком. Вказаний Порядок оформлення договорів оренди землі у м.Харкові набрав чинності з 01.01.2013, а Договір укладено та зареєстровано у 2004 році.

Крім того, зазначений нормативно-правовий акт втратив чинність згідно із рішенням Харківської міської ради від 20.12.2017 №858/17.

Позивач у тексті спірної додаткової угоди та в позовній заяві посилається на рішення 21 сесії ХМР 6 скликання від 19.12.2012 № 960/12.

Відповідно до ч.3 ст.3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

За результатами судової земельно-технічної експертизи, яка була проведена на виконання ухвали господарського суду Харківської області від 07.12.2016 в цій справі було встановлено, що Витяг про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 6310136600:13:009:0021 (додаток до листа Управління Держземагентства у м. Харкові від 19.11.2013 № 4246/08) не відповідає вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрію та землекористування, чинних станом на 19.11.2013 (т.4, а.с.24-36).

Проте, суд першої інстанції дійшов висновку, що може самостійно перевірити дотримання визначеної Порядком нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, який затверджено спільним наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27.01.2006 №18/15/21/11, за якою встановлюється нормативна грошова оцінка одного квадратного метра земельної ділянки населених пунктів та відповідність застосування коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки, а також вважав, що інформація, що міститься у витязі з технічної документації про НГО, що є додатком до листа № 4246 від 19.11.2013 не спростована відповідачем у встановленому порядку під час розгляду справи.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст.ст. 13, 74 ГПК України).

Отже, позивач з метою доведення наявності передбачених законом підстав для внесення змін до Договору в частині розміру орендної плати повинен надати докази існування належним чином виконаних та оформлених витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а також розрахунку розміру орендної плати за земельну ділянку. Наявність цих доказів є необхідною умовою для внесення відповідних змін до Договору щодо розміру орендної плати.

Суд не приймає в якості належних та допустимих доказів надані позивачем витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, як додаток до листа № 4246/08 від 19.11.2013 (т.1, а.с.30) виконаний на його підставі розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку, грошова оцінка якої проведена станом на 01.01.2013 №69/14 (т.1, а.с.29) з наступного.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 березня 2021 року у справі №826/975/18 за позовом ТОВ «Крона-Компані» до відповідача Управління Держгеокадастру у м.Харкові Харківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Харківська міська рада про визнання протиправним та скасування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (кадастровий номер 6310136600:13:009:0021, який є додатком листа Управління Держземагенства у м.Харкові Харківської області від 19.11.2013 № 4246/08 у задоволенні адміністративного позову відмовлено (т. 4, а.с. 49-54).

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.07.2022 у справі №826/975/18 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Крона-Компані» задоволено. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 березня 2021 року скасовано.

Прийнято нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Крона-Компані» до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, третя особа: Харківська міська рада про визнання протиправними та скасування рішень - задоволено. Визнано протиправним та скасовано Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (кадастровий номер 6310136600:13:009:0021), який є додатком до листа Управління Держземагенства у м. Харкові Харківської області від 19.11.2013 №4246/08. Визнано протиправним та скасовано Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (кадастровий номер 6310136600:13:009:0021), який сформований Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області 26.05.2017.

При цьому, в межах зазначеної справи судом було встановлено, що Головне управління Держгеокадастру (раніше Держземагенства) у Харківській області застосувало в оскаржуваних витягах завищені значення коефіцієнту Км3 та Кф, що вплинуло на кінцевий результат нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Отже, адміністративним судом був визнаний протиправним та скасований Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку спірної у даній справі земельної ділянки (кадастровий номер 6310136600:13:009:0021), який є додатком до листа Управління Держземагентства у м.Харкові від 19.11.2013 № 4246/08, визнаний протиправним та скасований Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (кадастровий номер 6310136600:13:009:0021), який сформований Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області 26.05.2017, на підставі якого позивачем у спірній додатковій угоді визначено розмір зміненої орендної плати.

Постанова набрала законної сили, в касаційному порядку не оскаржувалась.

Преюдиція - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню.

Тобто, за змістом частини четвертої статті 75 ГПК України учасники господарського процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи. Натомість такі учасники мають право посилатися на зміст судового рішення у відповідних справах, що набрало законної сили, в якому відповідні обставини зазначені як установлені (подібні висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 24.11.2021 у справі №649/1393/19, від 13.09.2022 у справі № 911/731/18).

Верховний Суд неодноразово зазначав, що преюдиціальність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини. Суб`єктивними межами є те, що у двох справах беруть участь одні й ті самі особи чи їх правонаступники, чи хоча б одна особа, щодо якої встановлено ці обставини. Об`єктивні межі стосуються обставин, встановлених рішенням суду (висновок викладений у постанові Верховного Суду від 08.06.2022 у справі №438/723/17).

Враховуючи наведене, колегія суддів наголошує на тому, що земельно-технічна експертиза в межах даної справи, яку суд першої інстанції не взяв до уваги, містила висновки щодо некоректності коєфіціентів у Витязі.

Такі обставини унеможливлюють використання наданих позивачем Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, як додаток до листа № 4246/08 від 19.11.2013 (т.1, а.с.30) виконаний на його підставі розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку, грошова оцінка якої проведена станом на 01.01.2013 №69/14 (т.1, а.с.29).

Аналогічна правова позиція про неможливість застосування судом розрахунків орендної плати, виконаних на підставі неправильних витягів з технічної документації (з невірним застосуванням коефіцієнтів функціонального використання, локальних коефіцієнтів) наведена в постанові Верховного Суду від 17.10.2018 у справі №922/528/14.

Таким чином, судом першої інстанції в даній справі було ухвалено рішення про зміну (збільшення) орендної плати на підставі некоректного документу (Витягу), який безпідставно завищував показники і через що в подальшому його було визнано протиправним та скасовано.

Колегія суддів наголошує, що викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог ст.7 ГПК України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

За твердженнями апелянта, 07.03.2018 р. відповідач звернувся до господарського суду Харківської області з заявою про відвід судді Светлічного Ю.В. у справі №922/4255/15 через сумніви у його неупередженості та/або об`єктивності (т. 4, а.с. 165-166).

Вказана заява обґрунтована тим, що суддя Светлічний Юрій Валентинович, який розглядає зазначену справу мав трудові відносини (працівником) позивача, а саме Харківської міської ради. Таким чином, суддя Светлійчний Ю.В. може мати емоційну прив`язаність та відповідно лояльність до позивача, тому, на переконання відповідача, зазначена обставина викликає значні сумніві у неупередженості та/або об`єктивності судді Светлічного Юрія Валентиновича. Посилює сумніви й обставина щодо відмови на підготовчому засіданні у задоволенні клопотання відповідача щодо зупинення провадження у справі.

З протоколу судового засідання від 07.03.2018 у даній справі вбачається, що заяву відповідача про відвід було залишено без розгляду (т.4, а.с.167-168).

Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що у судовому засіданні 07.03.2018р. суд першої інстанції зазначив, що згідно ч. 4 ст. 35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно, думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу, та судом розцінено вказану заяву відповідача про відвід судді, як зловживання процесуальними правами, тому заяву відповідача залишено без розгляду згідно ст. 43 ГПК України.

Судова колегія апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги відносно залишення клопотання відповідача щодо відводу судді Светлічного Ю.В. у справі №922/4255/15 без розгляду, зазначає про наступне.

Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у п. 24 рішення від 20.07.2006 у справі "Сокуренко і Стригун проти України" наголосив на тому, що фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Хаушильд проти Данії" від 24.05.1989 зазначив, що найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості.

Підстави для відводу, самовідводу судді встановлені ст. ст. 35, 36 ГПК України (в редакції станом на 03.10.2017 № 2147-VШ).

За ст.35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, установлених статтею 36 цього Кодексу.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Наявність безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хаушильд проти Данії" від 24.05.1989).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі "Білуха проти України" зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими".

За змістом ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 суд у межах своїх повноважень має бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ветштайн проти Швейцарії" від 21.12.2000).

Щодо суб`єктивного критерію, то презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01 квітня 2022 року у справі №905/1926/18.

Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Це означає, що при з`ясуванні питання про те, чи існують законні підстави для побоювання щодо відсутності безсторонності у певного судді, позиція заявника має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути ці побоювання об`єктивно виправдані.

Апеляційний господарський суд, встановивши, що доводи заяви відповідача про відвід зводяться до його незгоди у задоволенні клопотання щодо зупинення провадження у справі, відповідачем під час розгляду справи в суді першої інстанції не доведено (не надано доказів), встановлених ст. ст. 35, 36 ГПК України підстав для відводу судді Светлічного Ю.В. від розгляду заяви, погоджується з висновками суду першої інстанції, що зазначена заява є необґрунтованою. Таким чином, доводи відповідача в цій частині апеляційної скарги судова колегія вважає необґрунтованими та відхиляє.

В решті позовних вимог позивача про внесення змін до Договору шляхом визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі в редакції позивача судом було відмовлено.

В цій частині апелянт не оскаржує рішення суду.

Відповідно до ч. 4 ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині пунктів 1.2, 2.2, 2.3, 2.4, 2.5, 2.6, розділу 3 розділу 4, розділу 5, розділу 6, розділу 7 проекту додаткової угоди до договору оренди землі від 24.02.2004 року за №6623/04, суд дійшов висновку про те, що ці пункти безпосередньо не стосуються зміни розміру орендної плати за договором у зв`язку зі зміною розміру нормативної оцінки землі, що вже відбулася, а отже не стосуються предмету позову.

Як вбачається з позовної заяви, позивач, серед іншого посилався в обгрунтування своїх вимог на положення постанови КМУ від 03.03.2004 № 220 «Про затвердження Типового договору оренди землі».

Відповідно до ч. 4 ст.179 ГК України при укладанні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, типового договору, затвердженого КМУ чи у випадках, передбачених законом, іншим державним органом або органом державної влади, коли сторони не можуть відступити від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Зазначена постанова прийнята після укладення Договору і тому не застосовується по відношенню до нього згідно з положеннями статей 5, 6 ЦК України. Ними передбачено, що акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності. Тобто, Постанова КМУ 03.03.2004 № 220 та інші постанови, якими внесені зміни до форми типового договору оренди землі, підлягає застосуванню по відношенню до тих договорів, котрі укладаються після набрання нею чинності. При цьому ні ця постанова, ні інші нормативні акти не містять вимог про приведення раніше укладених договорів у відповідність до умов нового типового договору. Отже вимоги позивача, обґрунтовані необхідністю надання цій постанові зворотної сили у часі, є юридично неспроможними. Така позиція суду відповідає правовій позиції Верховного суду, зробленій в аналогічній справі у постанові від 25.02.2020 у справі №907/87/19.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає оскаржуване рішення Господарського суду Харківської області від 23.03.2018 по справі №922/4255/15 таким, що ухвалене з нез`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні, встановленим обставинам справи, а тому таким, що повинно бути скасовано з прийняттям нового рішення про відмову у задоволені позову.

Розподіл судових витрат здійснено у відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273,275, 277, 282, 283,284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Крона-Компані", м. Київ на рішення Господарського суду Харківської області від 23.03.2018 у справі №922/4255/15 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Харківської області від 23.03.2018 у справі №922/4255/15 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

4. Стягнути з Харківської міської ради (ідентифікаційний код 04059243, 61003, м. Харків, майдан Конституції, 7) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Крона-Компані" (ідентифікаційний код 32759456, 04074, м. Київ, вул. Лугова, буд.12) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 2643, 00 грн.

5. Доручити Господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів через Східний апеляційний господарський суд з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 03.07.2023.

Головуючий суддя О.О. Радіонова

Суддя О.Є. Медуниця

Суддя О.В. Стойка