Рішення
від 22.06.2023 по справі 908/3278/21
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 27/210/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2023 Справа № 908/3278/21

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової Світлани Сергіївни, при секретарі судового засідання Камаєвій О.М., розглянувши матеріали справи

за позовом: Заступника керівника Мелітопольської окружної прокуратури Запорізької області (72319 Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Байбулатова, 22) в інтересах держави, в особі Управління освіти Мелітопольської міської ради Запорізької області (69107 м. Запоріжжя, пр. Соборний, 164, ідентифікаційний код юридичної особи 02136092)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю СЕРВІС ГРУПП ЛТД (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, 4А, оф. 139, ідентифікаційний код юридичної особи 38772399)

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 100 892 грн 35 коп.

за участю

представник прокуратури: Гапонова В.М., посвідчення № 075791 від 01.03.2023

представника позивача: Джаним М.С., дов. № 03-06/118 від 02.05.2023

представник відповідача: не прибув

СУТЬ СПОРУ:

11.11.2021 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява заступника керівника Мелітопольської окружної прокуратури Запорізької області в інтересах держави, в особі Управління освіти Мелітопольської міської ради Запорізької області до Товариства з обмеженою відповідальністю СЕРВІС ГРУПП ЛТД про:

- визнання недійсною додаткову угоду № 1 від 10.02.2021 до Договору № 493/21 від 29.01.2021 на постачання природного газу, укладеного між Управлінням освіти Мелітопольської міської ради Запорізької області (ЄДРПУ 02136092, вул. Осипенко, 96, м. Мелітополь, Запорізька область, 72313) та Товариством з обмеженою відповідальністю СЕРВІС ГРУПП ЛТД (ЄДРПОУ 38772399, вул. Цілиноградська, 58А, м. Харків, Харківська область, 61202);

- визнання недійсною додаткову угоду № 2 від 22.02.2021 до Договору № 493/21 від 29.01.2021 на постачання природного газу, укладеного між Управлінням освіти Мелітопольської міської ради Запорізької області (ЄДРПУ 02136092, вул. Осипенко, 96, м. Мелітополь, Запорізька область, 72313) та Товариством з обмеженою відповідальністю СЕРВІС ГРУПП ЛТД (ЄДРПОУ 38772399, вул. 21 Цілиноградська, 58А, м. Харків, Харківська область, 61202);

- визнання недійсною додаткову угоду № 3 від 09.04.2021 до Договору № 493/21 від 29.01.2021 на постачання природного газу, укладеного між Управлінням освіти Мелітопольської міської ради Запорізької області (ЄДРПУ 02136092, вул. Осипенко, 96, м. Мелітополь, Запорізька область, 72313) та Товариством з обмеженою відповідальністю СЕРВІС ГРУПП ЛТД (ЄДРПОУ 38772399, вул. Цілиноградська, 58А, м. Харків, Харківська область, 61202);

- стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю СЕРВІС ГРУПП ЛТД (ЄДРПОУ 38772399, вул. Цілиноградська, 58А, м. Харків, Харківська область, 61202) на користь Управління освіти Мелітопольської міської ради Запорізької області (ЄДРПУ 02136092, вул. Осипенко, 96, м. Мелітополь, Запорізька область, 72313) кошти в сумі 100 892 грн. 35 коп.

Відповідно до витягу з протоколу розподілу судової справи між суддями від 11.11.2021 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/3278/21 та визначено до розгляду судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду 16.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3278/21, присвоєно справі номер провадження 27/210/21. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження. Судове засідання призначено на 13.12.2021.

Ухвалою суду від 13.12.2021 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, до 16.02.2022 в порядку статті 177 частина 3 ГПК України, відкладено підготовче засідання на 17.01.2022.

Ухвалою суду від 17.01.2022 підготовче провадження відкладалося на 31.01.2022.

Ухвалою суду від 31.01.2022 в порядку ст. 183 ГПК України відкладено підготовче провадження на 14.02.2022.

В судовому засіданні 14.02.2022 оголошено перерву без ухвали на 16.02.2022.

Ухвалою суду від 16.02.2022 закрито підготовче провадження, розгляд справи по суті призначено на 02.03.2022.

Ухвалою суду від 02.03.2022 продовжено строк розгляду справи.

Ухвалою суду від 10.03.2023 призначено судове засідання на 10.04.2023.

Ухвалою суду від 10.04.2023 відкладено розгляд справи на 10.05.2023, у зв`язку з неявкою відповідача у справі.

Ухвалою суду від 10.05.2023 призначено розгляд справи на 06.06.2023.

Ухвалою суду від 06.06.2023 відкладено в порядку статті 216 ГПК України розгляд справи по суті.

Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України здійснювалося повне фіксування судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суддею оголошено, яка справа розглядається, склад суду, та роз`яснено учасникам справи їх права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

Прокурор в судовому засіданні 22.06.2023 підтримав позовні вимоги на підставах, викладених у позовній заяві. Просив суд задовольнити позовні вимоги.

Представник Управління освіти Мелітопольської міської ради Запорізької області зазначив, що позивачем не було порушено законності укладення додаткових угод, про що зазначив у заяві, надісланій на адресу суду 14.01.2022.

22.06.2023 позивач надав до канцелярії суду письмові пояснення.

Судом пояснення у справі не прийняті у зв`язку з тим, що Господарським процесуальним кодексом України обмежено сторонам строк на подання додаткових пояснень та долучених додаткові пояснення до матеріалів справи на стадії розгляду справи по суті.

Позивач підтвердив свої доводи викладені в заві від 12.01.2022 за вих. № 2123/01-02-01, зазначив, що Управління освіти Мелітопольської міської ради Запорізької області не підтримує позовні вимоги та вважає, що додаткові угоди № 1 від 10.02.2021, № 2 від 22.02.2021, № 3 від 09.04.2021 до Договору № 493/21 від 29.01.2021 на постачання природного газу укладені з дотриманням вимог чинного законодавства та є законними. На запити (листи) Мелітопольської окружної прокуратури від 02.06.2021 № 55-2373 вих. -21, від 09.08.2021 № 55-4817 вих-21, від 12.10.2021 № 55-6865 вих. 21 управлінням освіти Мелітопольської міської ради Запорізької області надавалися відповіді (листи) від 08.06.2021 за вих. № 937/01-02-01, від 13.09.2021 за вих. № 1268/01-02-01, від 22.10.2021 вих. № 1682/01-02-01 в яких управлінням освіти викладено позицію про законність та обґрунтованість укладення додаткових № 1 від 10.02.2021, № 2 від 22.02.2021, № 3 від 09.04.2021 до Договору № 493/21 від 29.01.2021 на постачання природного газу. Вказане листування долучено до позовної заяви заступника керівника Мелітопольської окружної прокуратури та знаходиться в матеріалах справи. Позивач вважає, що додаткові угоди укладено законно. Законність укладення додаткових угод обґрунтовано наступним. Додаткові угоди укладалися на підставі пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», яким передбачено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку «..збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії»; додаткові угоди про збільшення вартості природного газу укладалися на підставі листів постачальника природного газу - ТОВ «СЕРВІС ГРУШІ ЛТД» з обґрунтуванням підвищення ціни на газ та документального підтвердження: цінової довідки № 1770/20 від 05.01.2021 року Харківської торгово-промислової палати; цінової довідки №205-2/21 від 29.01.2021 року Харківської торгово-промислової палати; цінової довідки № 268-1/21 від 05.02.2021 року Харківської торгово-промислової палати; цінової довідки № 759/21 від 01.04.2021 року Харківської торгово-промислової палати (вказані документи долучені до позовної заяви заступника керівника Мелітопольської окружної прокуратури та знаходяться в матеріалах справи). Щодо недотримання обмеження «ліміту» 10% при укладенні додаткових угод позивач зазначив, що Управління освіти Мелітопольської міської ради Запорізької області не погоджується та вважає суперечливим позицію що обмеження 10% застосовується як «максимальний ліміт» щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод). Позивач вважає, що за результатами укладання додаткових угод №№ 1, 2, 3 сума договору про закупівлю не збільшувалася, що підтверджується змістом зазначених додаткових угод.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. В матеріалах справи міститься письмовий відзив, відповідно до якого відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовної заяви у поновному обсязі, посилаючись на наступне. Щодо додаткової угоди № 1 від 10.02.2021 (діє з 01.02.2021): згідно з ціновою довідкою Харківської торгово-промислової палати (надалі також - ХТПП) № 198-1/21 відбулося коливання ціни у бік збільшення ціни з 31.12.2020 (дата тендерної пропозиції) по 29.01.2021 (дата укладання договору) на 26,74% з 6 344,48 грн. з ПДВ за 1000 куб.м до 8 040,77 грн. з ПДВ за 1000 куб.м. Тобто за період з моменту формування тендерної пропозиції до моменту укладення договору та додаткової угоди до нього ціна збільшилася на 26,74%, а додатковою угодою було збільшено ціну лише на 9,69%. Щодо додаткової угоди № 2 від 22.02.2021 (діє з 05.02.2021): згідно з ціновою довідкою Харківської торгово-промислової палати № 268-1/21 від 05.02.2021 відбулося коливання ціни у бік збільшення ціни з 29.01.2021 по 05.02.2021 на+3,48%. Щодо додаткової угоди № 3 від 09.04.2021 (діє з 01.04.2021): згідно з ціновою довідкою ХТПП № 759/21 від 01.04.2021 за період з 01.03.2021 по 01.04.2021 відбулося коливання ціни що найменше ніж на 11,64%. Якщо взяти у порівнянні з 05.02.2021 ціну у розмірі 8200,55 грн. (довідка № 268-1/21 від 05.02.2021) з ціною станом на 01.03.2021 (довідка № 759/21) у розмірі 8480,38 грн. Тобто коливання ціни за період з 05.02.2021 по 01.03.2021 становив 0%, а тому на підтвердження коливання ціни для укладання додаткової угоди № 3 брався період з 01.03.2021 по 01.04.2021 (дата початку дії ціни за додатковою угодою № 3). Тобто коливання зміни цін за договором є документально підтвердженим та обґрунтованим. Посилання позивачів на те, що вимога про документальне підтвердження коливання ціни товару із зазначенням діапазону такого коливання, встановлена у листі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 3302-06/34307-06 від 27.10.2016 не може прийматися судом до уваги, оскільки у самому листі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України в останньому абзаці на аркуші 8 зазначено, що лист носить виключно рекомендаційний та інформативний характер, а також не містить норм права; норми права можуть міститися лише в положеннях законодавства, а отже, встановлюються лише нормативно - правовими актами, які підлягають відповідній державній реєстрації. Тому лист міністерства може носити лише роз`яснювальний характер, та не містить в собі норм права, а отже доводи вказаного листа не є положеннями законодавства. Отже, вимоги щодо документального підтвердження, а тим більше, такого підтвердження саме довідкою та саме у розрізі порівняльних періодів змін ціни із зазначенням відсоткового діапазону такого коливання, Закон не містить. Тому вказане порушення, як таке, що тягне за собою недійсність правочину, не може бути застосовано до спірних правовідносин. Щодо недотримання 10% бар`єру при укладанні додаткових угод. Відповідно до п. 2 ч. 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Стосовно посилань позивачів на постанову Об`єднаної палати Верховного суду № 927/491/19, то такі доводи спростовуються наступним. Верховний Суд у своєму рішенні дав правову оцінку правовідносинам, що виникли та потребували правового врегулювання станом на чинність іншої редакції зазначеного пункту Закону України «Про публічні закупівлі». Зокрема, у своїй постанові суд зауважив наступне: «Після укладення договору сторонами було підписано низку додаткових угод, в результаті чого ціна на газ збільшилася на 45, 81 %, а обсяг поставленого газу істотно зменшився. ТОВ "АС" обґрунтовувало необхідність зміни ціни договору зростанням цін на газ на ринках України та за кордоном. Посилалось на п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону "Про публічні закупівлі" чи є правомірним укладання низки додаткових угод, якими ціна товару кожного разу збільшується на 10 %...». У постанові № 927/491/19 оцінка надається додатковим угодам, укладеним у період з 10.08.2018 року по 16.10.2018 року. У вказаному проміжку часу діяла редакція Закону України «Про публічні закупівлі» від 27.01.2018 року, згідно з якою положення закону, якому надавалася правова позиція, було у наступній редакції: « 2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;». Виходячи з даного положення законодавства України Верховний суд дійшов наступних висновків: «Верховний Суд вважає, що метою регулювання, передбаченого ст. 36 Закону "Про публічні закупівлі", а саме закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.

Прокурор скористався правом на надання відповіді на відзив (міститься в матеріалах справи).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Статті 42, 46 Господарського процесуального кодексу України зобов`язують сторони користуватись рівними їм процесуальними правами.

Враховуючи те, що норми статей 182, 183 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 3 частини 1 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від відповідачів до суду не надійшло.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Реалізація норми ст. 81 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб`єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права витребовувати через суд докази.

Загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне та обґрунтоване рішення у справі неможливо.

Згідно з положеннями ст. 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Від повноти встановлення відповідних обставин справи та правильної оцінки доказів залежить обґрунтованість висновків суду при ухваленні судом рішення по суті спору. При цьому, суд в кожному випадку повинен навести мотиви через які він приймає одні докази та відхиляє інші.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Положеннями п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства визначено змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом, в межах наданих повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами, за відсутністю відповідача.

Розглянувши матеріали справи та фактичні обставини справи, вислухавши прокурора та позивача, суд вийшов з нарадчої кімнати та згідно ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголосив вступну та резолютивну частини рішення, повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши надані докази, вислухавши пояснення прокурора та представника позивача, суд

УСТАНОВИВ:

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто, зазначене конституційне положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.

Відповідно ст. 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Статтею 1 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 2 Закону на прокуратуру покладається функція з представництва інтересів держави в суді у випадках, визначених цим Законом. Згідно з частиною третьою статті 23 Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з приписами частин 3, 4, 5 ст. 53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст. 174 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Європейський Суд з прав людини також звертав увагу на категорії справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009) Європейський Суд з прав людини висловив таку думку: "сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

Рішенням Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року № 3-рп/99 визначено, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України № 3-рн/99 від 08.04.1999, під поняттям "орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру, представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Нездійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Судом враховано, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Проте, з метою захисту інтересів держави прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежним чином.

Так, у постанові Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18 суд дійшов висновку, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому, прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів. Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18.04.2019 у справі № 906/506/18, від 11.04.2019 у справі № 904/583/18, від 13.02.2019 у справі № 914/225/18, від 21.05.2019 у справі № 921/31/18.

Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 сформовано правовий висновок, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного королівства" суд проголосив, що засіб захисту повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання даної норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Зокрема, така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 904/9169/17.

Правовідносини, пов`язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) додаткових угод № 1, № 2 та № 3, на підставі яких ці кошти витрачалися, такому суспільному інтересу не відповідає.

Відповідно до Положення про управління освіти Мелітопольської міської Запорізької області, затвердженого рішенням сесії Мелітопольської міської ради від 15.04.2016 №6/3, управління є виконавчим органом міської ради, є підзвітним та підконтрольним раді, підпорядковується виконавчому комітету та міському голові, а з питань делегованих йому повноважень підконтрольний Департаменту освіти і науки Запорізької ОДА. Управління фінансується з місцевого бюджету, являється юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банків.

У платіжних дорученнях № 974 від 25.02.2021, № 965 від 25.02.2021, № 967 від 25.02.2021, № 1351 від 18.03.2021, № 1338 від 18.03.2021, № 1330від 18.03.2021, № 1309 від 19.03.2021, № 1961 від 20.04.2021, № 1966 від 20.04.2021, № 1967 від 20.04.2021, № 2586 від 19.05.2021, № 2581 від 19.05.2021, № 2578 від 19.05.2021, № 2552 від 19.05.2021 платником вказано саме Управління освіти Мелітопольської міської ради.

Отже, Управління освіти Мелітопольської міської ради є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Крім цього, Управління є головним розпорядником коштів та з його рахунків було виділено кошти на оплату за відповідним договором, а тому, безпідставно та незаконно витрачені бюджетні кошти у розмірі 100 892, 35 грн. підлягають стягненню саме на його користь.

У той же час, встановлено, що Управлінням будь - яких заходів до стягнення безпідставно сплачених бюджетних коштів з відповідача не вжилось.

Відповідно до листа Управління № 1268/01-02-01 від 13.09.2021 встановлено, що будь - які заходи представницького характеру не вживались.

На виконання вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» окружною прокуратурою на адресу Управління 09.08.2021 скеровано лист з викладом виявлених порушень вимог бюджетного законодавства та запропоновано протягом розумного строку самостійно вжити відповідних заходів, у тому числі у судовому порядку.

Листом за № 1268/01-02-01 від 13.09.2021 Управління повідомило, що додаткові угоди № 1 від 10.02.2021, №2 від 22.02.2021, № 3 від 09.04.2021 до договору є законними. Підстави для вжиття заходів представницького характеру відсутні.

Прокурором 12.10.2021 повторно скеровано до Управління лист з пропозицією самостійного вжиття відповідних заходів до усунення виявлених порушень бюджетного законодавства протягом розумного строку.

Листом за № 1682/01-02-01 від 22.10.2021 Управління вдруге повідомило про відсутність підстав для подання позову про стягнення з відповідача коштів.

Таким чином, упродовж тривалого часу позивач не звернувся до суду із відповідною позовною заявою.

Вказане свідчить, що Управління освіти Мелітопольської міської ради захист інтересів держави не здійснює, а прокурором дотримано порядку встановленого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

За таких обставин, вбачаються підстави для представництва прокурором інтересів держави та звернення до суду із вказаним позовом.

Мелітопольською окружною прокуратурою за результатами вивчення стану законності у сфері публічних закупівель товарів, робіт та послуг за бюджетні кошти встановлено наступне.

Управлінням освіти Мелітопольської міської ради проведено відкриті торги щодо закупівлі 400 000 кубічних метрів газового палива (природний газ) ДК 021:2015 код 091200000-6 з очікуваною вартістю 3 120 000,00 ІІАН з ПДВ.

Оголошення про проведення відкритих торгів оприлюднено в мережі Інтернет на веб-сайті «Рrоzоrrо» за UA-2020-12-19-000278-b. Учасниками вказаних відкритих торгів зареєструвалися Товариство з обмеженою відповідальністю СЕРВІС ГРУПП ЛТД з остаточною пропозицією 2 247 600,00 грн. (ціна за одиницю товару становить 5619 грн.), Товариство з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ГАЗ СИСТЕМ» з пропозицією 2 420 000,00 грн. (ціна за одиницю товару становить 6050 грн.), Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ" - 2 424 000,00 грн. (ціна за одиницю товару становить 6060 грн.), Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКОТЕХНОІНВЕСТ" - 2 651 520,00 грн. (ціна за одиницю товару становить 6628,8 грн.), Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГІЯ УКРАЇНИ" -2 880 000,00 грн. (ціна за одиницю товару становить 7200 грн.).

За результатом проведення торгів переможцем вказаного аукціону визначено Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС ГРУПП ЛТД" з остаточною пропозицією 2 247 600,00 грн., тобто з ціною за природний газ по 5619 грн. за 1000 кубічних метрів.

За результатами проведених торгів між Управлінням освіти Мелітопольської міської ради та Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС ГРУПП ЛТД" 29.01.2021 укладено договір № 493/21 на постачання природного газу.

Предметом договору є газове паливо (природний газ) (код ДК 021:2015 код 091200000-6 - газове паливо) з річним обсягом постачання 400000 кубічних метрів, загальна сума договору визначена у розмірі 2 247 600 грн., ціну газу, з урахуванням ПДВ, визначено у розмірі 5 619 грн. за 1000 кубічних метрів.

У подальшому між замовником та постачальником укладено 4 додаткові угоди:

- додатковою угодою № 1 від 10.02.2021 сторонами погоджено зменшення обсягу закупівлі з 400 тис. куб. м. газу до 366,849234 тис. куб. м. газу, зі зміню вартості за одиницю товару до 6164,04 грн. (на 9,69% більше);

- додатковою угодою № 2 від 22.02.2021 зменшено обсяг закупівлі газу до 355,619106 тис. куб. м. газу та збільшено ціну за одиницю товару до 6378 грн. (ціна збільшилась на 3,47 %);

- додатковою угодою № 3 від 09.04.2021 повторно зменшено річний плановий об`єм постачання газу до 338,792209 тис. куб. м. газу та збільшено ціну за одиницю товару до 6930 грн. (ціна збільшилась на 8,65 %).

- додатковою угодою № 4 від 05.07.2021 сторонами погоджено розірвати договір № 493/21 на постачання природного газу від 29.01.2021.

Прокурор у позові зазначив, що додатковими угодами кожного разу ціна за одиницю товару з одночасним зменшенням кількості одиниць товару, додаткові угоди № 1 від 10.02.2021 та № 2 від 22.02.2021 про зменшення річних планових обсягів постачання та збільшенням ціни за одиницю товару укладено протягом 2 тижнів.

Внаслідок укладення додаткових угод № 1 від 10.02.2021, № 2 від 22.02.2021 та № 3 від 09.04.2021 ціну за кубічний метр газу збільшено з 5619 грн. до 6930 грн. за 1000 кубічних метрів, тобто на 1311 грн. (23,33 % від первинної ціни), та зменшилась кількість товару з 400, 000 тис. куб. м. до 338,792209 тис.куб. м., що на 61, 207791 тис.куб. м. менше від кількості визначеної сторонами у договорі № 493/21 від 29.01.2021.

Відповідно до рішення № 208 від 10.02.2021 уповноваженої особи управління освіти Мелітопольської міської ради на підтвердження збільшення ціни за одиницю товару згідно п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» Постачальник надав цінові довідки Харківської торгово-промислової палати від 05.01.2021 № 1770/20, № 205-2/21, згідно з якими з 29.01.2021 ринкова вартість природного газу за 1000 куб. м. з ПДВ склала 7924,65 грн.

Відповідно до рішення № 213 від 11.02.2021 уповноваженої особи управління освіти Мелітопольської міської ради на підтвердження збільшення ціни за одиницю товару згідно п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» Постачальник надав довідку Харківської торгово-промислової палати від 05.02.2021 № 268-1/21, станом на 05.02.2021 ринкова вартість природного газу за 1000 куб. м. з ПДВ склала 8 200 грн.

Відповідно до рішення № 438 від 06.04.2021 уповноваженої особи управління освіти Мелітопольської міської ради на підтвердження збільшення ціни за одиницю товару згідно п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» Постачальник надав довідку Харківської торгово-промислової палати від 05.02.2021 №268-1/21, станом на 01.03.2021 та на 01.04.2021 ринкова вартість природного газу за 1000 куб. м. з ПДВ склала 8 493, 32 грн. та 9 467,43 грн. відповідно.

У тендерній пропозиції Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕРВІС ГРУПП ЛТД» брало на себе зобов`язання постачати газ за ціною, з урахуванням ПДВ та тарифів на транспортування у розмірі 5619 грн. за 1000 кубічних метрів.

Однак, ця пропозиція з самого початку була нижчою за офіційну ціну НАК Нафтогаз Україна, розміщеній на офіційному сайті (ціна на січень 2021 року, тобто на час розкриття тендерної пропозиції та підписання договору становила 8797,74 грн., на лютий 8209,38 грн., на березень 7535,72 грн., на квітень - 7827,43 грн.).

При цьому, на момент укладання основного договору від 29.01.2021 постачальнику було достеменно відомо про ринкову вартість природного газу, яка як зазначено вище, станом на 01.01.2021 становила 8797,74 грн., проте відповідачі взяли на себе зобов`язання про закупівлю газу саме по нижчій ціні, передбаченій тендерною пропозицією.

Пропозиція переможця Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС ГРУПП ЛТД" (5619 грн. за 1 000 м3) є відверто нижчою за ринкову.

Відповідно до вимог ст.ст. 632, 638 Цивільного кодексу України «ціна» є істотною умовою договору та установлюється за домовленістю сторін.

Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕРВІС ГРУПП ЛТД» під час укладання договору № 493/21 від 29.01.2021 було згодне з п. 3.1 розділ 3 «Ціна постачання природного газу» даного договору, згідно яких ціна природного газу становить 5619 грн. за 1000 кубічних метрів.

Таким чином, на момент укладення договору за результатами процедури закупівлі, який укладено 29.01.2021, Товариству з обмеженою відповідальністю «СЕРВІС ГРУПП ЛТД» було достеменно відомо про економічну невигідність його укладення згідно змісту поданої тендерної пропозиції.

У той же час, товариство не скористалось правом відмовитись від укладення договору про закупівлю, а підписало договір, маючи на меті подальше спонукання Управління освіти Мелітопольської міської ради до укладення незаконних і таких, що порушують інтереси держави, додаткових угод.

Так, рішення про намір укласти договір про закупівлю приймається замовником у день визначення переможця, та протягом одного дня після прийняття такого рішення замовник оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір та надсилає його переможцю. Відповідно до частини 6 статті 33 Закону України «Про публічні закупівлі» (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше, ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця.

Відповідно до частини 7 статті 33 Закону (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), зокрема у разі відмови переможця торгів від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або неукладення договору про закупівлю з вини учасника у строк, визначений Законом, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника та визначає переможця серед тих учасників, строк дії тендерної пропозиції яких ще не минув.

Згідно ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Отже, рішення переможця про підписання договору є його добровільним волевиявленням, про те, що він погоджується на умови договору, в тому числі на ціну за одиницю товару на день підписання договору.

Додатковими угодами № 1 від 10.02.2021, № 2 від 22.02.2021 сторони за 12 календарних днів збільшили ціну газу на 13,5 % від первинної ціни.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлює Закон України «Про публічні закупівлі».

Метою Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Частиною 1 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

У відповідності до ст. 180 Господарського кодексу України (істотні умови господарського договору) (у тому числі в редакція яка діяла на час укладання угоди) зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Згідно до ч. 4 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Згідно ч. 2 ст. 632 Цивільного кодексу України зміна ціни після укладання договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

У абзаці 2 ч. 3 ст. 6 ЦК України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Отже, Закон встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», зокрема, за п. 2 ч. 5 наведеної норми - у випадку коливання цін товару на ринку чи то у бік збільшення, чи у бік зменшення, що надає сторонам право змінювати умови договору щодо ціни товару, при цьому не більше ніж на 10% та не збільшуючи загальну суму договору.

Тобто, неухильним аспектом при застосуванні п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» при збільшенні ціни за одиницю товару є підтвердження (наявність) факту коливання ціни такого товару на ринку.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про публічні закупівлі» уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом.

Положенням про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, визначено, що вказане Міністерство є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державних та публічних закупівель.

Згідно з роз`ясненнями Міністерства економічного розвитку торгівлі України, як уповноваженого органу щодо формування державної політики у сфері публічних закупівель, від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 «Щодо зміни істотних умов договору», внесення змін до договору про закупівлю у залежності від коливання ціни товару на ринку повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.

Отже, підтвердження факту коливання ціни на товар, у документі, який видає компетентна організація має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження.

Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі визначених преамбулою та статтею 5 Закону України «Про публічні закупівлі».

Таким чином, постачальником не доведено підвищення ціни на природний газ за допомогою належних доказів, не обґрунтовано для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі, не доведено чому неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції.

Цінові довідки Харківської торгово-промислової палати, якими обґрунтовано внесення змін до договору, за своїм змістом відображають ціни на природний газ як товар, станом на певні проміжки часу.

Відтак, довідки торгово-промислової палати не є належними доказами коливання ціни на природний газ, оскільки вказані документи лише констатують рівень загальних ринкових цін на газове паливо на певну дату та не доводять її коливання.

У документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання).

Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження, викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо.

Таким чином, коливання ціни товару на ринку кожного разу при укладенні оспорюваних додаткових угод сторонами договору жодним чином не обґрунтовано та об`єктивно не підтверджено, у зв`язку з чим, ними не дотримано вимоги п. 2 ч. 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (у відповідній редакції) та безпідставно змінено істотні умови договору.

Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 5 Закону України «Про публічні закупівлі».

Всупереч інтересів держави, без будь-яких належних на те підстав, в порушення ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та положень договору про закупівлю за державні кошти, укладено додаткові угоди №№ 1,2,3 якими суттєво підвищено ціни на предмет Договору.

Відповідач з метою одержати перемогу у відкритих торгах занизив пропоновану ціну газу, а після укладення договору домігся збільшення ціни шляхом укладення додаткових угод.

Статтею 5 Закону України «Про публічні закупівлі» (у відповідній редакції) визначено, що закупівлі здійснюються за принципами добросовісної конкуренції серед учасників та максимальної економії та ефективності.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 04 серпня 2021 року у справі № 912/994/20 з подібних правовідносин виклав правову позицію про те, що нікчемність додаткових угод (недійсність відповідно до закону) не означає відсутність між сторонами договірних відносин, адже відносини між ними врегульовані Договором, тобто зобов`язання є договірними; обов`язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений покупцеві, врегульований нормами Глави 54 ЦК "Купівля-продаж" і тому як правова підстава такого повернення не може бути застосована ст. 1212 цього Кодексу. Відтак, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача грошових коштів, сплачених Відділом освіти за товар, який так і не був поставлений продавцем, хоча й припустилися при цьому помилкового мотивування щодо правових підстав для задоволення відповідної вимоги - застосувавши ст. 1212 ЦК, замість ч. 1 ст. 670 ЦК (п.64, 65 постанови).

Відповідно до ст. 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором: купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Згідно ч. 1, 3 ст. 12 Закону «Про ринок природного газу» (в редакції на час укладання договору) постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Відповідно до ч. 2 статті 712 ЦК України передбачено, що до договору постачання застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частинами 4, 5 ст. 656 Цивільного кодексу України, до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.

Статтею 669 ЦК України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Таким чином, недійсність додаткових угод означає, що зобов`язання сторін регулюються умовами договору.

Загальна кількість отриманого Управлінням освіти Мелітопольської міської ради газу за договором № 493/21 ГК від 29.01.2021, згідно актів прийому передачі, за період січень - квітень 2021 року включно, становить 145,459 тис. куб. м. (з 22.01.2021 по 31.01.2021: 17,139278 тис.м3*5619 грн. = 96305,6грн.; з 01.02.2021 по 04.02.2021:6,6673 м3*6164,04 грн. - 41097,5 грн.; з 05.02.2021 по 28.02.2021: 57,6760 тис.м3*6378 грн. = 367857,528 грн.; за березень 2021 року: 55,067020 тис.м3 * 6378 грн. = 351217,45 грн.; за квітень: 8,910190 тис. м3*6930 грн. = 61747,62 грн.) на загальну суму 918 226, 47 грн.

За первісною ціною по 5619 грн. за 1000 куб. м сума перерахованих коштів постачальнику за поставлений газ мала б становити 817 334, 12 грн. Однак, з урахуванням укладених додаткових угод, якими збільшено ціну, за поставлений газ перераховано кошти у сумі більшій на 100 892 грн 35 коп.

Таким чином, на підставі додаткових угод №№ 1,2,3 зайво сплачено бюджетних коштів на загальну суму 100 892 грн 35 коп.

Згідно з оголошенням про проведення відкритих торгів UA-2020-12-19-000278-b джерелами фінансування закупівлі є кошти місцевого бюджету.

Відповідно до Положення про управління освіти Мелітопольської міської Запорізької області, затвердженого рішенням сесії Мелітопольської міської ради від 15.04.2016 № 6/3, управління є виконавчим органом міської ради, є підзвітним та підконтрольним раді, підпорядковується виконавчому комітету та міському голові, а з питань делегованих йому повноважень підконтрольний Департаменту освіти і науки Запорізької ОДА. Управління фінансується з місцевого бюджету, являється юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банків.

Крім цього, Управління є головним розпорядником коштів та з його рахунків було виділено кошти на оплату за відповідним договором, а тому, безпідставно та незаконно витрачені бюджетні кошти у розмірі 100 892 грн 35 грн. підлягають стягненню саме на його користь.

Таким чином, оскільки додаткові угоди № 1 від 10.02.2021, № 2 від 22.02.2021, № 3 від 09.04.2021 до договору № 493/21 на постачання природного газу від 29.01.2021 підлягають визнанню недійсними, то безпідставно та незаконно витрачені бюджетні кошти підлягають поверненню на користь Управління.

Крім того, за результатами укладання додаткових угод до договору сторонами, в порушення п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» збільшено суму, визначену в договорі про закупівлю.

Так, загальна сума, визначена сторонами у договорі склала 2 247 600 грн. за 400 тис. м3 газу (5619 грн. за 1000 м3).

За результатами укладання додаткової угоди № 1 від 10.02.2021 загальну суму по договору збільшено на 13 673 грн. (зменшено кількість газу до 366,849234 тис. м3 по 6164,04 грн./ЮОО м3; (366,849234 тис. м3 * 6164,04 грн. = 2 261 273 грн.) - 2 247 600 грн. = 13 673 грн.).

За результатами укладання додаткової угоди № 2 від 22.02.2021 загальну суму по договору збільшено ще на 6865,6 грн. порівняно з додатковою угодою №1 від 10.02.2021 (зменшено кількість газу до 355,619106 тис. м3 по 6378 грн./ЮОО м3; (355,619106 тис. м3 * 6378 грн. = 2 268 138,6 грн.) - 2 261 273 грн. = 6865,6 грн.).

За результатами укладання додаткової угоди №3 від 09.04.2021 загальну суму по договору збільшено ще на 79 691,4 грн. порівняно з додатковою угодою №2 від 22.02.2021 (зменшено кількість газу до 338,792209 тис. м3 по 6930 грн./1000 м3; (338,792209 тис. м3 * 6930 грн. = 2 347 830 грн.) - 2 268 138,6 грн. = 79691,4 грн.).

Таким чином, внаслідок укладання оспорюваних додаткових угод сторонами збільшено загальну суму, визначену в договорі про закупівлю на 100 230 грн 00 коп.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про публічні закупівлі, договір про закупівлю - це договір, що укладається між замовником і учасником торгів за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.

Відповідно до ч. 1 - 3 ст. 180 Господарського кодексу України (далі ГК України), зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті. що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

За приписами ч. 4 ст. 41 зазначеного Закону, умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватись належним чином, зокрема відповідно до умов договору (ч. 1).

Частиною 1 ст. 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України, зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Закон України Про публічні закупівлі не містить виключень з цього правила.

Як вже зазначалось, правовою підставою зміни ціни під час укладання сторонами додаткових угод №№ 1, 2, 3 було визначено п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі (в редакції на час укладення договору), істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Отже, зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов:

- відбувається за згодою сторін;

- порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації);

- підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником);

- ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%;

- загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.

Судом враховано, що кожна сторона договору має добросовісно користуватись наданими їй правами, не допускати зловживання правом, його використання на шкоду іншим особам (ст. 13 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. При цьому сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це іншій стороні договору. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у 20-денний строк після одержання пропозиції повідомляє іншу сторону про результати такого розгляду.

Частиною 1 статті 207 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до приписів частини першої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України унормовано, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Крім того, ч. 2 ст. 208 ГК України визначено, що у разі визнання недійсним зобов`язання з інших підстав кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні все одержане за зобов`язанням, а за неможливості повернути одержане в натурі відшкодувати його вартість грошима, якщо інші наслідки недійсності зобов`язання не передбачені законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 13 ЦК України не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція.

Статтею 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Невиконання встановлених законодавством норм при організації та проведенні тендерних процедур порушує інтереси держави в частині гарантування організації діяльності органів державної влади відповідно до вимог Конституції та законів України, забезпечення безумовного виконання нормативно-правових актів держави.

Згідно з приписами частинами 1, 2 статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Подання Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕРВІС ГРУПП ЛТД» при проведенні торгів найменшої цінової пропозиції, яка суттєво менша від очікуваної вартості та пропозицій інших учасників та, невдовзі після укладення договору, неодноразове підвищення ціни за одиницю товару не відповідає принципу добросовісної конкуренції серед учасників та свідчить про штучне заниження цін при поданні пропозиції.

Укладення Управлінням освіти Мелітопольської міської ради додаткових угод №№ 1, 2, 3 зі збільшенням ціни за товар жодним чином не відповідає принципу максимальної економії та ефективності.

Згідно п. 11.5 договору про постачання природного газу № 493/21 від 29.01.2021 відповідно до частини першої статті 638 Цивільного кодексу України, статті 180 Господарського кодексу України істотними умовами цього договору є: предмет договору, ціна (ціна за одиницю товару), строк поставки і строк дії договору.

Згідно із ст. 185 Господарського кодексу України до укладення господарських договорів на біржах, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних бірж, ярмарків та публічних торгів.

Положеннями статті 5 Закону України (в редакції станом на дату укладання спірних додаткових угод) визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Вказаний Закон передбачає, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 41 Закону).

У абзаці 2 частини 3 ст. 6 Цивільного кодексу України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Отже, Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме за пунктом 2 частини 5 наведеної норми - у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю що надає сторонам право змінювати умови договору щодо збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку.

Пунктом 11.7 договору постачання природного газу встановлено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни

такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така

зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе

до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань

щодо передачі товару у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних

обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили,

затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до

збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

5)погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни

кількості (обсягу) та якості товарів), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку;

6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Рlatts, АRGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень п. 11.8 Договору.

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі № 924/1240/18 з подібних правовідносин вказав, що у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (п. 8.10 постанови).

Суд встановив, що станом на момент підписання договору сторони погодили всі істотні умови - предмет, ціну та строк виконання зобов`язань за договором відповідно до вимог частини третьої статті 180 ГК України та Закону України "Про публічні закупівлі".

Необхідність укладення додаткових угод до договору обґрунтовано відповідачем збільшенням ціни товару (природного газу).

Частиною 1 статті 632 Цивільного кодексу України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Згідно частини 1 статті 190 Господарського кодексу України, вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні регульовані ціни.

Відповідно до положень частини 9 статті 29 Закону України «Про публічні закупівлі» розгляду на відповідність вимогам тендерної документації підлягає тендерна пропозиція, яка визначена найбільш економічно вигідною.

Отже, ціна за одиницю товару, визначена в договорі є такою, що сформована сторонами за результатами проведення процедури закупівлі (тендеру) на основі вільного волевиявлення в домовленості між собою та не може братися для порівняння при визначенні коливання ціни товару на ринку.

Верховний Суд у постановах неодноразово зазначав, що відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження ринкової вартості вказаного товару на момент укладення договору позбавляє суд можливості порівняти рівень цін та дійти висновку про зменшення або збільшення ціни (постанова від 13.10.2021 у справі № 910/20141/20, постанова від 18.03.2021 по справі № 924/1240/18, постанова від 07.09.2022 у справі № 927/1058/21).

Враховуючи зазначене, ціна товару визначена в договорі № 85/21 не може братися для порівняння та визначення коливання (зростання) ціни.

Відповідач не надав суду жодного доказу щодо розміру ринкової ціни природного газу на дату укладення договору, що нівелює його посилання на значне збільшення такої ціни.

Відповідач не надав жодного доказу в підтвердження, за якими даними визначалася ним ціна природного газу, указана у тендерній пропозиції, та в договорі на дату його укладення.

Суд також зазначає, що укладення додаткових угод до договору щодо зміни ціни на товар за відсутності підстав для цього, визначених Законом, тим самим спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання договору.

Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 3 Закону України "Про публічні закупівлі".

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.02.2020 у справі № 913/166/19.

Як зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма (ч. 4 ст. 36 Закону "Про публічні закупівлі") застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 04 серпня 2021 року у справі № 912/994/20 з подібних правовідносин виклав правову позицію про те, що перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення шляхом так званого "каскадного" укладення додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця (п. 57 постанови).

Верховний Суд у постанові від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18 наголосив, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст. 3 Закону "Про публічні закупівлі".

Враховуючи вищенаведене, господарський суд дійшов висновку, що при укладенні між Управлінням освіти Мелітопольської міської ради Запорізької області та Товариством з обмеженою відповідальністю СЕРВІС ГРУПП ЛТД додаткових угод № 1 від 10.02.2021, № 2 від 22.02.2021, № 3 від 09.04.2021 до договору на постачання природного газу № 493/21 від 29.01.2021 сторони не дотримали вимоги п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки безпідставно змінили істотні умови Договору, кожного разу при укладенні Додаткових угод сторонами договору належним чином не обґрунтовано та документально не підтверджено коливання ціни природного газу в період виконання умов договору. Сторонами договору не підтверджено належними доказами коливання ціни природного газу і під час розгляду цієї справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК, ст. 20 ГК визнання правочину недійсним є способом захисту цивільних прав та інтересів. Частина 2 ст. 20 ГК серед способів захисту визначає визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

У той же час, ч. 1 ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою ст. 203 цього кодексу.

Господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності) згідно з ч. 1 ст. 207 ГК України може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або частково.

Враховуючи те, що додаткові угоди № 1 від 10.02.2021, № 2 від 22.02.2021, № 3 від 09.04.2021 до договору на постачання природного газу № 493/21 від 29.01.2021 укладено з порушенням вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі, то відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України, вказані додаткові угоди підлягають визнанню недійсними.

Оскільки суд визнав вказані додаткові угоди недійсними, то вони, відповідно, не породжують жодних правових наслідків для сторін.

З огляду на викладене вище, відповідач має повернути позивачу 66993,40 грн згідно з ч. 1 ст. 670 ЦК України. Таким чином, позовні вимоги про стягнення 100 892 грн 35 коп. суд визнає обґрунтованими та задовольняє.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги заступника керівника Мелітопольської окружної прокуратури Запорізької області в інтересах держави, в особі Управління освіти Мелітопольської міської ради Запорізької області до Товариства з обмеженою відповідальністю СЕРВІС ГРУПП ЛТД задовольнити.

Визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 10.02.2021 до Договору № 493/21 від 29.01.2021 на постачання природного газу, укладеного між Управлінням освіти Мелітопольської міської ради Запорізької області (ЄДРПУ 02136092, вул. Осипенко, 96, м. Мелітополь, Запорізька область, 72313) та Товариством з обмеженою відповідальністю СЕРВІС ГРУПП ЛТД (ЄДРПОУ 38772399, вул. Цілиноградська, 58А, м. Харків, Харківська область, 61202).

Визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 22.02.2021 до Договору № 493/21 від 29.01.2021 на постачання природного газу, укладеного між Управлінням освіти Мелітопольської міської ради Запорізької області (ЄДРПУ 02136092, вул. Осипенко, 96, м. Мелітополь, Запорізька область, 72313) та Товариством з обмеженою відповідальністю СЕРВІС ГРУПП ЛТД (ЄДРПОУ 38772399, вул. 21 Цілиноградська, 58А, м. Харків, Харківська область, 61202).

Визнати недійсною додаткову угоду № 3 від 09.04.2021 до Договору № 493/21 від 29.01.2021 на постачання природного газу, укладеного між Управлінням освіти Мелітопольської міської ради Запорізької області (ЄДРПУ 02136092, вул. Осипенко, 96, м. Мелітополь, Запорізька область, 72313) та Товариством з обмеженою відповідальністю СЕРВІС ГРУПП ЛТД (ЄДРПОУ 38772399, вул. Цілиноградська, 58А, м. Харків, Харківська область, 61202).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю СЕРВІС ГРУПП ЛТД (ЄДРПОУ 38772399, вул. Цілиноградська, 58А, м. Харків, Харківська область, 61202) на користь Управління освіти Мелітопольської міської ради Запорізької області (ЄДРПУ 02136092, вул. Осипенко, 96, м. Мелітополь, Запорізька область, 72313) кошти в сумі 100 892 (сто тисяч вісімсот дев`яносто дві) грн 35 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 03.07.2023.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення буде розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.


Дата ухвалення рішення	22.06.2023
Оприлюднено	05.07.2023
Номер документу	111937261
Судочинство	Господарське

Дроздова С.С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 22.06.2023 по справі 908/3278/21ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —908/3278/21

Рішення від 22.06.2023

Рішення
від 22.06.2023 по справі 908/3278/21
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ