Рішення

від 28.06.2023 по справі 756/3644/22

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 756/3644/22

Провадження № 2/756/887/23

УКРАЇНА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 червня 2023 року місто Київ

Оболонський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Ткач М.М.,

за участі секретаря судового засідання - Косянчук Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

Позивач Акціонерне товариство «Кредобанк» (далі - АТ «Кредобанк») звернулося до Оболонського районного суду м. Києва з позовом до відповідача ОСОБА_1 в порядку цивільного судочинства та просить стягнути заборгованість за кредитним договором. В обґрунтовування позовних вимог, позивач зазначив, що 15.09.2020 між ПАТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № CL-289977, за умовами якого Банк зобов`язався надати позичальнику кредитні кошти в розмірі 279047,38 грн. на строк до 12 вересня 2025 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 35 % річних. У порушення умов Договору відповідач свої зобов`язання належним чином не виконала, в результаті чого станом на 19.01.2022 утворилась заборгованість у розмірі 329 346,86 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту - 259 886,81 грн.; заборгованості за відсотками по кредиту - 69460,05грн., яку позивач просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 , а також судові витрати.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 07.07.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості. Розгляд справи постановлено проводити за правилами загального позовного провадження.

10.10.2022 на електронну пошту суду надійшов відзив відповідача ОСОБА_1 на позовну заяву, в якому вона заперечує щодо задоволення позовних вимог, зазначивши серед іншого, що позивачем не доведено, що витримано та завершено досудовий етап вркгулювання спору, а отже звернення до суду є передчасним.. Зазначила, що у розрахунку заборгованості відсутні відомості про деякі проведені нею оплати за договором: 16.10.2020 - 9988,00грн., 14.11.2020 - 9988,00грн., 24.11.2020 - 15000,00грн., 07.10.2021 - 9988,00грн., 06.02.2022 - 9988,00грн., 11.03.2022 - 9988,00грн., 14.04.2022 - 9988,00грн., а отже розмір заборгованості не відповідає дійсності. Також, зазначає, що розмір заборгованості, що вказаний у вимозі банку відрізняється від розміру заборгованості, що зазначена у позовні заяві, а вимоги про стягнення правової допомоги значно завищені.

Ухвалою суду від 11.10.2022, серед іншого було відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про обов`язкову участь представника позивача у наступному судовому засіданні; клопотання відповідача ОСОБА_1 про витребування доказів у справі за позовом Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено; витребувано у Акціонерного товариства «Кредобанк» (79026, м. Львів, вул. Сахарова, 78) для огляду оригінал кредитного договору №CL-289977 від 15.09.2020. Продовжено строк підготовчого провадження у справі №756/3644/22 строком на 30 (тридцять) днів.

31.01.2023 на адресу суду від представника позивача АТ «Кредобанк» надійшов оригінал кредитного договору №CL-289977 від 15.09.2020, укладений між ОСОБА_1 та АТ «Кредобанк», додаток №1 та додатковий договір №1 до нього, який представник позивача просив повернути після розгляду справи.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 24.04.2023 підготовче провадження у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості закрито, справу призначено до розгляду по суті.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи. У позовній заяві представник позивача просив суд розглянути справу за наявними матеріалами.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про час та місце судового розгляду повідомлялась.

Враховуючи, що у судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 15.09.2020 між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № CL-289977, відповідно до умов якого банк надав відповідачу кредит в розмірі 279047,38 грн. на споживчі потреби строком на 60 місяців, з кінцевим терміном повернення - 12.09.2025. Умовами вказаного договору передбачено, що процентна ставка за користування кредитом становить 35% річних (а.с.66-72). 14.05.2021 між сторонами до вказаного кредитного договору укладено додатковий договір № 1, відповідно до п. 1 якого сторони погодили змінити порядок погашення заборгованості шляхом підписання нового графіка платежів (а. с.72).

З усіма істотними умовами кредитування відповідач був ознайомлений, що підтверджується його підписом у кредитному договорі, в якому закріплено, зокрема строк договору, строк кредитування, мета отримання кредиту, процента ставка за користування кредитними коштами, порядок повернення кредиту, комісії тощо.

Відповідно до п. 1 Кредитного договору банк зобов`язується надати у власність позичальникові грошові кошти на умовах поворотності, строковості, платності та цільового характеру використання, а позичальник зобов`язується використати кредит на цілі, вказані у цьому кредитному договорі, повернути кредит, сплатити проценти та інші платежі в строк та на умовах, визначених цим кредитним договором. Кредит видається виключно на цілі зазначені в цьому Кредитному договорі.

Відповідно до пункту 2.4 кредитного договору позичальник доручає банку здійснити переказ кредитних коштів з Позичкового рахунку на наступні цілі: 1) на поточні потреби розмірі 0 грн. на поточний рахунок позичальника № відкритий у (МФО 325365); 2) на погашення (рефінансування) кредитної заборгованості перед «ПРИВАТБАНК» за кредитним договором НОМЕР_3 від 11.04.2014 у сумі 39190,98 грн.; 3) на погашення (рефінансування) кредитної заборгованості перед ПУМБ за кредитним договором № 1001562247603 від 29.02.2020 у сумі 77953,79 грн; 4) на погашення (рефінансування) кредитної заборгованості перед ПАТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» за кредитним договором № НОМЕР_4 від 04.02.2019 у сумі 66326,86 грн.

Як вбачається з п.п. 4.1., 4.2. Кредитного договору, за користування кредитом позичальник сплачує банку відсотки за процентною ставкою 35 % річних; проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно на суму заборгованості по кредиту за методом «факт/360» (фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів), за ставкою, визначеною у пункті 4.1. кредитного договору, з дня видачі кредиту до дня повернення кредиту в повному обсязі; якщо інше не випливає із умов цього кредитного договору.

У відповідності до приписів п. 6.1 та п. 6.2 Договору позичальник зобов`язаний повернути банку кредит у повному обсязі в порядку і строки, передбачені кредитним договором та/або додатками до нього; погашення заборгованості здійснюється згідно Графіку платежів.

Банк свої зобов`язання за Кредитним договором виконав у повному обсязі, видавши відповідачу кредит в безготівковій формі шляхом перерахування кредитних коштів за дорученням Позичальника, яке міститься в п. 2.4. Кредитного договору, що підтверджується випискою по рахунку № НОМЕР_1 , а також меморіальними ордерами від 15.09.2020 №49112614, 49112595, 49112575 та 49112551, вказані грошові кошти були перераховані позивачем за призначенням (а.с.10-16).

Згідно п.6.9 Кредитного договору , банк у випадках порушення істотних умов договору, прострочення повернення кредиту або сплати відсотків, вправі вимагати дострокового повернення кредиту, процентів, комісії та інших належних до сплати платежів за кредитним договором, про що письмово повідомляє позичальника.

Пунктом 6.10 Кредитного договору , що позичальник зобов`язаний після отримання повідомлення банку, передбаченого п. 6.9 Кредитного договору, усунути порушення умов Кредитного договору, вказаних у повідомленні протягом 30 календарних днів із дня отримання такого повідомлення. Якщо позичальник не усунув вказані порушення, то він зобов`язаний достроково повернути кредит, проценти, комісії та інші належні до сплати платежі за кредитним договором не пізніше 31 дня після отримання письмового повідомлення банку.

Відповідач ОСОБА_1 не виконувала умов укладеного договору, внаслідок чого у неї утворилась заборгованість станом на 18.11.2021 в розмірі 313939,06грн. Відповідно до поштового штампу про відправку поштового відправлення (а. с. 18-20) позивачем 24.11.2022 на адресу місця реєстрації відповідача було направлено лист-вимогу про необхідність достроково протягом 35 днів погасити заборгованість по вищевказаному кредитному договору (термін дії якого до 12.09.2025) (а.с. 17).

Відповідно до розрахунку заборгованості (а. с. 9), виписки з рахунку відповідача (а. с. 14-16), відповідач свої зобов`язання за договором не виконала і станом на 19.01.2022 за вказаним договором відповідач має заборгованість в сумі 329 346,86 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту - 259 886,81 грн.; заборгованості за відсотками по кредиту - 69460,05грн.

Як убачається із розрахунку позивача проведені відповідачем проплати були враховані.

Доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем суду не надано.

Доводи відповідача щодо незгоди з позовними вимогами оскільки невраховано сплачені суми спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Згідно ст. 548 ЦК України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором.

Згідно із ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно із ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 80 ЦПК України визначає, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як передбачено ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, враховуючи порушення позичальником умов договору, зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, розрахунок розміру заборгованості, суд приходить до висновку про необхідність стягнути з відповідача заборгованість за тілом кредиту у розмірі 259 886,81 грн.

Разом з тим, щодо стягнення заборгованості по відсотках слід зазначити наступне.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за відсотками, які нараховані в період з 15.09.2020 по 19.01.2022 по вищевказаному кредитному договору (з терміном дії до 12.09.2025).

Згідно з приписами частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (пункт 90), припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування . Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Виходячи з факту надіслання кредитором - АТ «Кредобанк» досудової вимоги позичальнику, товариство змінило строк виконання основного зобов`язання, надіславши 24.11.2021 боржнику вищевказану вимогу про дострокове погашення заборгованості.

Факт неотримання відповідачем вимоги про дострокове виконання зобов`язання не впливає на обчислення нового строку виконання основного зобов`язання, оскільки саме по собі направлення вимоги, в якій вказано порядок і строк виконання зобов`язання, - свідчить про те, що банк реалізував своє право вимоги на дострокове повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, та в односторонньому порядку змінив умови договору. До таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 27 січня 2021 року у справі №755/22611/14-ц (провадження № 61-10697св20).

Встановлення строку дії кредитного договору має важливе значення для правильного вирішення справи з огляду на те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Звернувшись з позовом позивач просить стягнути заборгованість по відсотках за період з 15.09.2020 по 19.01.2022.

Однак, враховуючи, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у зв`язку з пред`явленням до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, то право АТ «Кредобанк» нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припинилось з 36 календарного дня після відправлення 24.11.2021 позичальнику повідомлення про дострокове повернення кредиту, тобто по 28.12.2021 включно.

У зв`язку з цим, суд самостійно провівши розрахунок відсотків за період з 15.09.2020 по 28.12.2021, встановив, що сума заборгованості по відсотках становить 68020,02 грн.

З урахуванням викладеного, враховуючи, що право кредитодавця на нарахування процентів припинено 28.12.2021, сума заборгованості по відсотках, що підлягає стягненню на користь позивача становить 68020,02 грн. У задоволенні решти частини відсотків слід відмовити. Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність позов задовольнити частково.

Що стосується вимог про відшкодування відповідачем на користь позивача АТ «Кредобанк» витрат на правничу допомогу у розмірі 1 400,00 грн. слід зазначити наступне.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч.1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За правилом ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Згідно з ч. 2 вказаної вище статті порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Згідно ч.3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 ЦК України. Зокрема, ст. 903 ЦК України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Стаття 632 ЦК України регулює поняття ціни договору. За приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Таким чином, системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити наступні висновки: (1) договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині другій статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність"); (2) за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України; (3) як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару; (4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв; (5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; (6) відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 06 березня 2019 року в справі №922/1163/18, від 19 листопада 2019 року в справі №5023/5587/12, від 12 серпня 2020 року в справі №916/2598/19, від 27 серпня 2020 року в справі №873/2/20, від 07 вересня 2020 року в справі №910/4201/19 та від 17 вересня 2020 року в справі №904/3583/19.

При цьому суд враховує, що договір про надання правової допомоги укладається між двома суб`єктами - адвокатом та його клієнтом, однак, у випадках встановлених ЦПК України, на його підставі можуть виникнути права та обов`язки у особи, яка не є стороною цього договору та на яку судом буде покладено обов`язок щодо їх відшкодування.

Зважаючи на зазначене, ЦПК України, зокрема в статтях 137, 141, встановлено повноваження суду щодо зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, відмови у їх відшкодуванні, залишення без розгляду заяви про їх відшкодування тощо.

Додатково суд звертає увагу, що особа, яка надає правничу допомогу у справі є адвокатом, який здійснює незалежну професійну діяльність щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту, склала кваліфікаційний іспит, підтвердивши теоретичні знання у галузі права, історії адвокатури, адвокатської етики особи, високий рівень практичних навичок та умінь у застосуванні закону.

Таким чином, укладаючи договір про надання правової допомоги, адвокат не тільки обізнаний про порядок, умови та особливості укладення договору про надання правової допомоги, правові наслідки пов`язані з його виконанням, а також розподілом витрат на професійну правничу допомогу між сторонами за результатами розгляду справи, а й повинен забезпечувати допомогу клієнту щодо отримання відшкодування витрат понесених ним у зв`язку з судовим розглядом справ (в тому числі щодо формування тексту договору, погодження розміру витрат (вартості робіт), підтвердження їх первинними документами тощо.

Згідно змісту позовної заяви, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь витрати за надання правової допомоги.

На підтвердження понесення відповідачем витрат на правову допомогу було надано до суду копію договору про надання правової допомоги від 01.09.2021 укладеного між АТ «Кредобанк» та Адвокатським об`єднанням «Юридична компанія «Аксіліум», свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Мужик Н.Т. серія ЛВ№000550, довіреності на представництво інтересів позивача №12443 від 04.01.2022.

Однак зі змісту договору про надання правової допомоги не прослідковується: що клієнтом за ним є позивач саме по даній справі №756/3644/22, строк дії договору, відповідальність сторін тощо, оскільки долучено договір який не має останніх сторінок правочину.

Крім того, не надано розрахунку (детального опису конкретних робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом саме по даній справі, акт приймання-передачі наданих послуг по даній справі, платіжні документи про оплату таких послуг.

У постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких втрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких втрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

За таких обставин, відсутні підстави для задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу (правову) допомогу у розмірі 1400 гривень.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» (код ЄДРПОУ 09807862, місцезнаходження: м. Львів, вул. Сахарова, буд. 78) заборгованість за кредитним договором № CL-289977 від 15.09.2020, у розмірі 327 906 (триста двадцять сім тисяч дев`ятсот шість) гривень 83 копійки, що складається з: заборгованості за тілом кредиту у сумі 259 886 (двісті п`ятдесят дев`ять тисяч вісімсот вісімдесят шість) гривень 81 копійка; заборгованості за відсотками по кредиту у сумі 68020 (шістдесят вісім тисяч двадцять) гривень 02 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства «Кредобанк»(код ЄДРПОУ 09807862, місцезнаходження: м. Львів, вул. Сахарова, буд. 78) витрати по сплаті судового збору у розмірі 4918 (чотири тисячі дев`ятсот вісімнадцять) гривень 60 копійок.

Врешті заявлених позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторін:

1. Позивач: Акціонерне товариство «Кредобанк» (код ЄДРПОУ 09807862, місцезнаходження: м. Львів, вул. Сахарова, буд. 78);

2. Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ).

Суддя М.М. Ткач