Ухвала

від 03.07.2023 по справі 331/3899/23

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Провадження № 1-кс/331/1303/2023

Справа № 331/3899/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2023 року місто Запоріжжя

Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю: секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого 1-го відділення СВ УСБУ в Запорізькій області ОСОБА_3 , про арешт майна по кримінальному провадженню № 12023082140000216, внесеному доЄдиного реєструдосудових розслідувань09 червня 2023 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий 1-го відділення СВ УСБУ в Запорізькій області ОСОБА_3 звернувся з клопотанням до слідчого судді про арешт майна по кримінальному провадженню № 12023082140000216, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 червня 2023 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.

В обґрунтування заявленого клопотання зазначено, що громадянин України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українець, уродженець с. Красна Поляна, Великоновосілівського р-н, Донецької обл., в період з березня по вересень 2022 року, перебуваючи на тимчасово окупованій території м. Мелітополь, Мелітопольського р-н, Запорізької обл., територія якого з 25.02.2022 по теперішній час є тимчасово окупованою російською федерацією територією України, добровільно зайняв посаду працівника патрульно-постової служби в незаконному правоохоронному органі, так званій «народной полиции», створеній на тимчасово окупованій території Мелітопольського р-н, Запорізької обл.

В свою чергу 06.09.2022 ОСОБА_4 виїхав з тимчасово окупованої території м. Мелітополь Запорізької області до м. Запоріжжя Запорізької області. Виїзд здійснював на автомобілі ЗАЗ LANOS синього кольору з д.н.з. НОМЕР_1 в якості пасажира.

Досудовим розслідуванням встановлено, що на даний момент громадянин України ОСОБА_4 фактично проживає в домоволодінні, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується повідомленням оперативного підрозділу №5134/60/02-2023, випискою з бази даних «Інформаційного порталу Національної поліції», а також рапортом працівника поліції, який особисто бачив ОСОБА_4 у цьому будинку разом із володільцем будинку ОСОБА_5 .

Враховуючи викладене, 26.05.2023 органом досудового розслідування, на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого суду м. Запоріжжя від 10.05.2023 №1-кс/331/1253/2023 проведено обшук домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , який на праві приватної власності належить громадянину України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час проведення якого було виявлено та вилучено наступні речі, які мають вагоме значення для досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, а саме: мобільний телефон Motorola, модель XT2155-3, тип: МС3В3 з ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 , із встановленою сім-картою оператору мобільного зв`язку НОМЕР_4 , який та лежить, та яким особисто користується ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; мобільний телефон Redmi 9A, модель M2006C3LG, з ІМЕІ 1: НОМЕР_5 , ІМЕІ 2: НОМЕР_6 , з серійним номером: НОМЕР_7 , із встановленою сім-картою оператору мобільного зв`язку НОМЕР_8 , який та лежить, та яким особисто користується ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; сім-карту оператору мобільного зв`язку білого кольору із написом: НОМЕР_9 , яка та лежить, та якою особисто користується ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуваючи на тимчасово окупованій території; тримач для сім-карти оператору мобільного зв`язку білого кольору із написами « НОМЕР_10 », «PIN 000», «PUK 59807326», «8970196000000095473-0», який належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вилучені речі та документи, а саме: Мобільний телефон Motorola, модель XT2155-3, тип: МС3В3 з ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 , із встановденою сім-картою оператору мобільного зв`язку НОМЕР_4 , який та лежить, та яким особисто користується ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мобільний телефон Redmi 9A, модель M2006C3LG, з ІМЕІ 1: НОМЕР_5 , ІМЕІ 2: НОМЕР_6 , з серійним номером: НОМЕР_7 , із встановленою сім-картою оператору мобільного зв`язку НОМЕР_8 , який та лежить, та яким особисто користується ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сім-карту оператору мобільного зв`язку білого кольору із написом: НОМЕР_9 , яка та лежить, та якою особисто користується ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуваючи на тимчасово окупованій території, тримач для сім-карти оператору мобільного зв`язку білого кольору із написами « НОМЕР_10 », «PIN 000», «PUK 59807326», «8970196000000095473-0», який належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зберігають на собі сліди та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

27.06.2023 постановою слідчого всі вилучені за адресою: АДРЕСА_1 , речі та предмети було визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

Згідно із ч. 9 ст. 100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу.

Відповідно до п. 6 ч. 9 ст. 100 КПК України гроші, цінності та інше майно, що одержані фізичною або юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від нього, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено, конфіскуються.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відтак, наразі вилучені під час обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 речі у вигляді мобільних телефонів, сім-карти оператору мобільного зв`язку та тримача для сім-карти оглянуті та містять інформацію щодо обставин вчинення вказаного кримінального правопорушення, а також мають докази вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення та містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

В той же час незастосування заборони та обмеження у користуванні і розпорядженні вищезазначеними речами може призвести до їх приховування та знищення, адже вони можуть безпосередньо свідчити про причетність до вчинення вказаного злочину, а отже призведе до знищення доказів протиправної діяльності.

Слідчий в судове засідання не з`явився, проте надав суду заяву, в якій просить розглянути клопотання без його участі та задовольнити в повному обсязі.

Слідчий суддя, розглянувши клопотання та надані матеріали, приходить до такого.

Згідно ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арештумайна є - запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Метою арешту майна є - збереження речових доказів,спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. ( ч.2 ст. 170 КПК).

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Матеріалами справи встановлено, що в провадженні СВ УСБУ в Запорізькій області знаходиться кримінальне провадження № 12023082140000216 від 09.06.2023 за ч. 7 ст. 111-1 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що громадянин України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українець, уродженець с. Красна Поляна, Великоновосілівського р-н, Донецької обл., в період з березня по вересень 2022 року, перебуваючи на тимчасово окупованій території м. Мелітополь, Мелітопольського р-н, Запорізької обл., територія якого з 25.02.2022 по теперішній час є тимчасово окупованою російською федерацією територією України, добровільно зайняв посаду працівника патрульно-постової служби в незаконному правоохоронному органі, так званій «народной полиции», створеній на тимчасово окупованій території Мелітопольського р-н, Запорізької обл.

В свою чергу 06.09.2022 ОСОБА_4 виїхав з тимчасово окупованої території м. Мелітополь Запорізької області до м. Запоріжжя Запорізької області. Виїзд здійснював на автомобілі ЗАЗ LANOS синього кольору з д.н.з. НОМЕР_1 в якості пасажира.

Досудовим розслідуванням встановлено, що на даний момент громадянин України ОСОБА_4 фактично проживає в домоволодінні, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується повідомленням оперативного підрозділу №5134/60/02-2023, випискою з бази даних «Інформаційного порталу Національної поліції», а також рапортом працівника поліції, який особисто бачив ОСОБА_4 у цьому будинку разом із володільцем будинку ОСОБА_5 .

Враховуючи викладене, 26.05.2023 органом досудового розслідування, на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого суду м. Запоріжжя від 10.05.2023 №1-кс/331/1253/2023 проведено обшук домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , який на праві приватної власності належить громадянину України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час проведення якого було виявлено та вилучено наступні речі, які мають вагоме значення для досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, а саме: мобільний телефон Motorola, модель XT2155-3, тип: МС3В3 з ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 , із встановленою сім-картою оператору мобільного зв`язку НОМЕР_4 , який та лежить, та яким особисто користується ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; мобільний телефон Redmi 9A, модель M2006C3LG, з ІМЕІ 1: НОМЕР_5 , ІМЕІ 2: НОМЕР_6 , з серійним номером: НОМЕР_7 , із встановленою сім-картою оператору мобільного зв`язку НОМЕР_8 , який та лежить, та яким особисто користується ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; сім-карту оператору мобільного зв`язку білого кольору із написом: НОМЕР_9 , яка та лежить, та якою особисто користується ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуваючи на тимчасово окупованій території; тримач для сім-карти оператору мобільного зв`язку білого кольору із написами « НОМЕР_10 », «PIN 000», «PUK 59807326», «8970196000000095473-0», який належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ст.84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами, серед іншого, є речові докази, документи.

Збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим у порядку, передбаченому цим Кодексом. Сторонам обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, покладається на слідчого, прокурора.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Враховуючи, що по відношенню до зазначеного майна, існує сукупність правових підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, подальше проведення слідчих дій з ним не виявляється за можливе без застосування тимчасового позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном тобто арешту, як це передбачено ст.170 КПК України.

На підставі пояснень слідчого та матеріалів, доданих до клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання про накладення арештуна майно, яке було вилучене 26.06.2023 під час проведення обшуку домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є обґрунтованим, оскільки мета та підстави арешту в рамках зазначеного кримінального провадження, узгоджуються з положеннями частин 1, 3 ст. 170 КПК України.

Накладення арешту на вказане майно не несе негативних наслідків для їх володільця, оскільки не несе інформації та не є річчю, які б унеможливлювали життєдіяльність їх володільця.

Обмеження права власності володільця на вказане майно є розумними та співрозмірними із завданнями кримінального провадження.

Відповідно до ст. 2 КПК України «завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до положень ст.7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати засадам кримінального провадження, до яких у тому числі відноситься верховенство права, законність, рівність перед законом і судом та інші.

Відповідно до ч.6 ст. 9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу».

У відповідності дост. 41 Конституції Україникожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Ст. 1 Протоколу № 1 доЄвропейської Конвенції з прав людинивстановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

При здійсненні судочинства суди застосовуютьКонвенцію про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 року № ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України"зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі"Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

На це вказується, зокрема, і у пункті 4 мотивувальної частинирішення КонституційногоСуду України від 2 листопада 2004 року №15-рп/2004у справі №1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що вжиття судом заходу забезпечення кримінального провадження, шляхом накладення арешту на вилучене майно є запобіжним заходом проти порушення прав та законних інтересів сторін кримінального провадження, оскільки у випадку його приховування, пошкодження чи розпорядження ним, можуть настати вкрай негативні наслідки.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 9, 117, 170-173 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання старшого слідчого 1-го відділення СВ УСБУ в Запорізькій області ОСОБА_3 , про арешт майна по кримінальному провадженню № 12023082140000216, внесеному доЄдиного реєструдосудових розслідувань09 червня 2023 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, задовольнити.

Накласти арешт шляхом заборони відчуження, користування та розпорядження на майно, яке було вилучене 26.06.2023 під час проведення обшуку домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на:

- Мобільний телефон Motorola, модель XT2155-3, тип: МС3В3 з ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 , із встановденою сім-картою оператору мобільного зв`язку НОМЕР_4 , який та лежить, та яким особисто користується ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- Мобільний телефон Redmi 9A, модель M2006C3LG, з ІМЕІ 1: НОМЕР_5 , ІМЕІ 2: НОМЕР_6 , з серійним номером: НОМЕР_7 , із встановленою сім-картою оператору мобільного зв`язку НОМЕР_8 , який та лежить, та яким особисто користується ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- Сім-карту оператору мобільного зв`язку білого кольору із написом: НОМЕР_9 , яка та лежить, та якою особисто користується ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуваючи на тимчасово окупованій території;

- Тримач для сім-карти оператору мобільного зв`язку білого кольору із написами « НОМЕР_10 », «PIN 000», «PUK 59807326», «8970196000000095473-0», який належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Виконання ухвали доручити співробітникам Управління Служби безпеки України в Запорізькій області.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційногосуду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1