Постанова

від 22.06.2023 по справі 464/5483/21

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 464/5483/21 Головуючий у 1 інстанції: Борачок М.В.

Провадження № 22-ц/811/3242/22 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Савуляка Р.В.,

суддів: Мікуш Ю.Р., Приколоти Т.І.,

секретаря: Салати Я.І.

з участю: приватного виконавця Маковецького З.В., представника Львівської міської ради Кулика А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Львівської міської ради на ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 21 червня 2022 року у справі за поданням приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Маковецького Зоряна Вікторовича про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано у встановленому законом порядку, -

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2022 року приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Маковецький Зорян Вікторович звернувся до суду з поданням про звернення стягнення на майно боржника Приватного підприємства «Ілона-Транс», право власності на яке не зареєстроване у встановленому законом порядку.

Подання виконавця мотивоване тим, що на примусовому виконанні перебуває виконавче провадження ВП № 68181550 про стягнення солідарно із ОСОБА_1 , Приватного підприємства «Ілона-Транс» на користь ОСОБА_2 заборгованості за договором позики від 26 липня 2020 в розмірі 1 576 320,00 грн.; стягнення з ОСОБА_1 , Приватного підприємства «Ілона-Транс» на користь ОСОБА_2 по 5 675,00 грн. судових витрат з кожного.

Приватний виконавець зазначав, що в боржника ПП «Ілона-Транс» відсутнє будь-яке рухоме майно або грошові кошти, на які можна звернути стягнення; право власності на нерухоме майно за боржником також не зареєстроване. Із заяви боржника ПП «Ілона-Транс» виконавцю стало відомо, що останній є власником нежитлової будівлі загальною площею 866,0 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , проте право власності на вказане майно не зареєстроване у встановленому законом порядку.

Керуючись ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 430-431 ЦПК України, з метою виконання рішення Сихівського районного суду м. Львова від 20 жовтня 2021 у справі № 464/5483/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ПП «Ілона-Транс» про стягнення солідарно заборгованості за договором позики, приватний виконавець проситв суд вирішити питання щодо звернення стягнення на зазначену вище нежитлову будівлю.

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 21 червня 2022 року подання задоволено.

Звернено стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, а саме: на нежитлову будівлю загальною площею 866,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить Приватному підприємству «Ілона-Транс» (код ЄДРПОУ 22347253), з метою виконання рішення Сихівського районного суду м.Львова від 20 жовтня 2021 року у справі №464/5483/21.

Ухвалу суду оскаржила представник Львівської міської ради Шевченко М.І.

В апеляційній скарзі посилається на те, що нежитлова будівля загальною площею 866,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 не є власністю ПП «Ілона-Транс», оскільки таке не зареєстроване за ним у встановленому законом порядку.

Стверджує, що Брюховицька селищна рада не передавала у власність належний їй об`єкт незавершеного будівництва, а лише передала його на зберігання ПП «Ілона-Транс».

Такожзазначає, що згідно з договором безоплатної передачі незавершеного будівництва від 25 грудня 2002 року, ПП МЕГ-2 безоплатно передало ТзОВ «Ілона-Транс» незавершене будівництво початкової школи по АДРЕСА_1 .

Разом з тим, в договорі не вказано на якій правовій підставі об`єкт передачі належить стороні, яка передає цей об`єкт, а саме ПП МЕГ-2.

Отже, ні чинним на той час законодавством, ні чинним ЦК України не передбачено набуття підрядником права власності на збудований ним об`єкт. Разом з тим, передбачено обов`язок підрядника забезпечити збереження ввіреного майна. Відтак, лист виконавчого комітету Брюховицької селищної ради від 23 грудня 2002 року №663 підтверджує передачу об`єкта на АДРЕСА_1 на збереження ТзОВ «Ілона-Транс», а не у власність.

Власником об`єкта будівництва - початкової школи на АДРЕСА_1 був замовник будівництва - Брюховицька селищна рада.

Також, Львівською міською радою були прийнята ухвала №6 від 29 грудня 2020 р. «Про функціонування Львівської міської територіальної громади» якою визначено Львівську міську територіальну громаду правонаступником всього майна та обов`язків територіальних громад, територія яких включена до території Львівської міської територіальної громади, у тому числі Брюховицької селищної ради.

Отже, як правонаступнику Бюховицької селищної ради, Львівській міській територіальній громаді в особі Львівської міської ради належить на праві комунальної власності будівля загальною площею 866 кв. м на АДРЕСА_1 .

Просить скасувати ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 21 червня 2022 та прийняти постанову про відмову в задоволенні подання приватного виконавця Маковецького З.В. про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстроване у встановленому законом порядку, а саме: на нежитлову будівлю загальною площею 866,0 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Львівської міської ради Кулика А.М. на підтримання апеляційної скарги, приватного виконавця Маковецького З.В. на її заперечення, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення у межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи убачається, що рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 20 жовтня 2021 у справі № 464/5483/21 позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ПП «Ілона-Транс» про стягнення заборгованості задоволено, ухвалено стягнути солідарно із ОСОБА_1 , ПП «Ілона-Транс» на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором позики від 26 липня 2020 в розмірі 1 576 320, 00 грн., стягнути із ОСОБА_1 та ПП «Ілона-Транс» на корить ОСОБА_2 по 5 675,00 грн. судових витрат з кожного (а.с.47).

22 грудня 2021 року Сихівським районним судом м. Львова був виданий виконавчий лист про стягнення солідарно із ОСОБА_1 , ПП «Ілона-Транс» на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором позики від 26 липня 2020 в розмірі 1 576 320, 00 грн., стягнути із ОСОБА_1 та ПП «Ілона-Транс» на корить ОСОБА_2 по 5 675,00 грн. судових витрат з кожного (а.с.63).

15 січня 2022 приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Маковецьким З.В., на підставі виконавчого листа № 464/5483/21, виданого 22 грудня 2021 Сихівським районним судом м. Львова, було відкрито виконавче провадження ВП № 68181550 про стягнення солідарно із ОСОБА_1 , ПП «Ілона-Транс» на користь ОСОБА_2 заборгованості за договором позики від 26 липня 2020 в розмірі 1 576 320,00 грн.; стягнення з ОСОБА_1 , ПП «Ілона-Транс» на користь ОСОБА_2 по 5 675,00 грн. судових витрат з кожного (а.с.64)

15 січня 2022 постановою приватного виконавця на все нерухоме та рухоме майно, кошти боржника накладено арешт (а.с.65).

Згідно із Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 294816237 від 15 січня 2022, за боржником ПП «Ілона-Транс» право власності на нерухоме майно не зареєстроване.

Як убачається із повідомлень АТ «Кредобанк», АТ «Укрексімбанк», АТ «Універсал Банк», АТ КБ «Приватбанк» в боржника відсутні рахунки в банківських установах.

Згідно із відповіддю ТСЦ МВС від 15 січня 2022 року боржнику на праві власності належать транспортні засоби, які оголошені в розшук постановою приватного виконавця від 24 січня 2022р та станом на момент скерування до суду подання не розшукані органами внутрішніх справ. Як зазначено у повідомленні ПП «Ілона-Транс» від 26 січня 2022, вказані транспортні засоби непридатні для використання.

Із заяви боржника ПП «Ілона-Транс» від 21 січня 2022 встановлено, що на балансі підприємства знаходиться завершене будівництво, за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно Довідки № 3708 від 18 вересня 2020, виданої Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» та Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 296017665 від 24 січня 2022 право власності на вищезазначене нерухоме майно не зареєстроване у встановленому законом порядку.

Судом встановлено, що факт належності ПП «Ілона-Транс» на праві власності нежитлової будівлі площею 866,00 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 підтверджується сукупністю наступних доказів:

- договором № 41 безоплатної передачі незавершеного будівництва від 25 грудня 2002, згідно із яким ПП «Мег-2» (код ЄДРПОУ 22350152) зобов`язується безоплатно передати у власність ПП «Ілона-Транс» (код ЄДРПОУ 22347253) незавершене будівництво на АДРЕСА_1 , який є чинним, ніким не оскаржений та не скасований;

- актом прийому-передачі об`єкта незавершеного будівництва за Договором безоплатної передачі незавершеного будівництва за № 41 від 25 грудня 2002, у якому зазначено, що право власності на зазначений об`єкт переходить до ПП «Ілона-Транс» із моменту підписання даного акту;

- повідомленням Виконавчого комітету Брюховицької селищної ради м. Львова № 663 від 23 грудня 2002, направленим на адресу ПП «Ілона-Транс», яке містить звернене до боржника прохання взяти на збереження об`єкт на АДРЕСА_1 , з подальшим його будівництвом;

- балансом ПП «Ілона-Транс» на 01 січня 2004 (складеним за формою, яка затверджена Наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. № 87), з якого вбачається, що на початок звітного періоду необоротні активи підприємства складалися, зокрема із незавершеного будівництва та становили 459,3. Аналогічна інформація зазначена у Фінансовому звіті суб`єкту малого підприємництва ПП «Ілона-Транс» станом на 01 січня 2005.

У відповідності до Фінансової звітності малого підприємства від 01 січня 2021 року станом на 31 грудня 2020 баланс ПП «Ілона-Транс» складався, зокрема із необоротних активів, серед яких незавершені капітальні інвестиції у розмірі 459,6.

Системний аналіз зазначених доказів дає підстави для висновку, що у 2002 році з відома та за згодою Брюховецької селищної рада незавершене будівництво початкової школи на 4 класи на АДРЕСА_1 у зв`язку з ліквідацією ТзОВ «МЕГ-2» було передано безоплатно у власність ПП «Ілона Транс», яке несло витрати на утримання цього майна, здійснюючи при тому за власні кошти його добудову.

ПП «Ілона Транс» у листі від 15 листопада 2007 року просило селищного голову смт. Брюховичі прийняти на баланс вказане незавершене будівництво. При тому було зазначено, що за час консервації ними було проведено ряд будівельних робіт, як-от: штукатурка стін, укладення паркету, утеплення горища, внутрішні сантехнічні роботи на 120000 гривень (а.с.32).

Рішенням №364 13 сесії 5 скликання від 29 листопада 2007 року Брюховецька селищна рада надала згоду на прийняття до комунальної власності територіальної громади смт.Брюховичі незавершеного будівництва по АДРЕСА_1 загальною площею 866 кв.м., балансовою вартістю 589300 гривень, однак таке рішення не було реалізованим і спірне майно залишилося у власності ПП «Ілона - Транс», яка до 2022 року продовжувала нести витрати на утримання цього майна.

До припинення своїх повноважень Брюховецька селищна рада не зверталася до ПП «Ілона-Транс», щодо передачі у комунальну власність спірного майна незавершеного будівництва по АДРЕСА_1 загальною площею 866 кв.м., оскільки не вкладала у це майно жодних коштів.

Таким чином будівля на АДРЕСА_1 ніколи не належала на праві комунальної власності територіальній громаді смт. Брюховичі, а тому не може належати на даний час Львівській міській територіальній громаді на праві комунальної власності, як правонаступнику Брюховицької селищної ради.

Також встановлено, що під час проведення виконавчих дій приватним виконавцем були вжиті передбачені Законом України «Про виконавче провадження» дії щодо примусового виконання рішення Сихівського районного суду м. Львова від 20 жовтня 2021 року, однак рішення суду на день звернення із даним поданням боржником ПП «Ілона-Транс» не виконано.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження», заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Загальний порядок звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна визначений ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження».

Частинами 1, 3 та 4 цієї статті встановлено, що звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. В разі звернення стягнення на об`єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з`ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом. Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об`єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, заставленого третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам.

У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.

За змістом ч. 10 ст. 440 ЦПК України питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Отже, законодавець в даній нормі чітко визначив умову, за якої суд вирішує питання звернення стягнення на нерухоме майно боржника, - це відсутність реєстрації права власності в установленому законом порядку як юридичного факту.

Верховний Суд у постанові по справі № 676/1314/19 від 10.02.2020 висловив правову позицію, за якою у разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.

У постанові від 24 січня 2020 у справі № 910/10987/18 Верховний Суд зазначає, що за змістом наведеної норми державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.

Подібний висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 у справі № 911/3594/17, а також у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 лютого 2018 у справі № 925/1121/17, від 17 квітня 2019 року у справі № 916/675/15.

В ході розгляду матеріалів подання встановлено, що боржник ПП «Ілона-Транс» набувши право власності на спірне нерухоме майно шляхом укладення договору № 41 безоплатної передачі незавершеного будівництва від 25 грудня 2002, не зареєструвало його у встановленому законом порядку, що позбавило приватного виконавця вчиняти дії, визначені Законом України «Про виконавче провадження», а саме звернути стягнення на таке майно.

Згідно із нормами цивільного законодавства, які діяли на момент укладення вищезазначеного договору № 41, право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором(ч. 1 ст. 128 Цивільного кодексу УРСР у редакції від 30.10.1999).

Таким чином, боржник ПП «Ілона-Транс» набув право власності на будівлю №2, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 грудня 2002, в день підписання відповідного Акту прийому-передачі, який засвідчує факт та момент передачі зазначеного нерухомого майна.

Вирішуючи подання приватного виконавця про звернення стягнення на майно боржника, право власності на яке не зареєстроване у встановленому законом порядку, суд першої інстанції звернув увагу на те, що Законом України «Про виконавче провадження» передбачено черговість звернення стягнення на майно боржника, відповідно до якої стягнення на нерухоме майно звертається у останню чергу.

Так, наданими приватним виконавцем доказами доведено, що у боржника відсутні грошові кошти або рухоме майно, за рахунок яких можна задовольнити вимоги стягувача, а тому звернення стягнення на нежитлову будівлю № 2, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , був єдиним способом виконання судового рішення.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи, що судове рішення боржником не виконане, а виконавець, у свою чергу, зобов`язаний вживати усіх можливих заходів, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» для виконання рішення суду, суд першої інстанції обгрунтовано задовольнив подання приватного виконавця.

19 вересня 2022 року проведено електронні торги з реалізації нежитлової будівлі «А-2», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 866 кв.м..

Вказане приміщення за 5321 431,44 гривень з електронних торгів 19 вересня 2022 року придбало ТзОВ «Санні Ленд», якому у той же день було видано свідоцтво про право власності, яке зареєстровано в Єдиному Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Згідно постанови приватного виконавця Маковецького З.В. від 20 вересня 2022 року виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №464/5883/21 виданого Сихівським районним судом м. Львова 22 грудня 2021 року, щодо стягнення з ОСОБА_1 , ПП «Ілона-Транс» на користь ОСОБА_2 заборгованості за договором позики від 26 липня 2020 в розмірі 1 576 320,00 грн.; стягнення з ОСОБА_1 , Приватного підприємства «Ілона-Транс» на користь ОСОБА_2 по 5 675,00 грн. судових витрат з кожного закінчено.

Отже, перегляд ухвали Сихівського районного суду м. Львова від 21 червня 2022 року про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, а саме: на нежитлову будівлю загальною площею 866,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належало Приватному підприємству «Ілона-Транс» (код ЄДРПОУ 22347253), з метою виконання рішення Сихівського районного суду м.Львова від 20 жовтня 2021 року у справі №464/5483/21, призведе до порушення прав нового власника, а відтак і ст.1 Додаткового протоколу до Конвенції про захист прав та основоположних свобод, щодо мирного володіння особи своїм майном.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Також, відповідно до практики ЄСПЛ, зокрема у справі «Гарсіа Руіз проти Іспанії (Garcia Ruiz v. Spain) від 21.01.1999 року (заява 30544/96), п. 26: «…при відхиленні скарги апеляційний суд може в принципі просто схвалити обґрунтування рішення суду нижчого суду…».

Зважаючи на вказане колегія суддів вважає за можливе в цілому схвалити мотиви суду першої інстанції щодо розгляду усіх позовних вимог, викладені в оскаржуваному рішенні, вважаючи такі належними та відповідними до встановлених обставин, що мають значення та вимог закону, без додаткового дублювання.

Судом правильно встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримано процедуру розгляду справи, встановлену ЦПК України, ухвалено справедливе рішення, тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 381, ст. 382, ст. 384 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Львівської міської ради залишити без задоволення.

Ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 21 червня 2022 року залишити без змін.

Постанова апеляційногосуду набираєзаконної силиз дняїї прийняття,але можебути оскарженоюу касаційномупорядку шляхомподачі касаційноїскарги безпосередньодо судукасаційної інстанціїпротягом тридцятиднів здня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 04 липня 2023 року.

Головуючий: Савуляк Р.В.

Судді: Мікуш Ю.Р.

Приколота Т.І.