Рішення

від 21.06.2023 по справі 546/1222/21

РЕШЕТИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

єдиний унікальний номер справи 546/1222/21

номер провадження 2/546/28/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2023 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Романенко О.О.,

за участю

секретаря судового засідання Захарченко Л.Я.,

представника позивача адвоката Божко Т.Б.,

представника відповідача адвоката Дробот І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу 546/1222/21 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бурат-Агро»</a>, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - державний реєстратор Комендантівської сільської ради Зеленцова Ольга Олександрівна про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, скасування державної реєстрації, -

в с т а н о в и в :

13.12.2021 до Решетилівського районного суду Полтавської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «БУРАТ-АГРО»</a>, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - державний реєстратор Комендатівської сільської ради Зеленцова Ольга Олександрівна про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, скасування державної реєстрації.

У своєму позові, позивач просить суд:

- зобов`язати ТОВ «БУРАТ-АГРО» усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою шляхом повернення ОСОБА_1 земельної ділянки кадастровий номер 5324285400:00:014:0017, площею 5,4396 га., для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Решетилівської міської (Федіївської сільської) ради, Полтавського району, Полтавської області;

- скасувати рішення державного реєстратора Зеленцової О.О. (Комендантівська сільська рада Кобеляцього району Полтавської області) про державну реєстрацію іншого речового права та припинити інше речове право: номер запису про інше речове право 37679994, дата час державної реєстрації 28.07.2020 11.54.01, а саме: право оренди земельної ділянки кадастровий номер 5324285400:00:014:0017, підстава для державної реєстрації: рішення суду, серія номер: 61-37337св18 виданий 25.03.2020, видавник Верховний суд Касаційний цивільний суд; рішення суду, серія та номер: б/н, виданий 07.02.2018, видавник Решетилівський районний суд, строк дії 15 років, орендар: ТОВ «Бурат-Агро», орендодавець: ОСОБА_1 , інше речове право діє з 01.01.2009.

- стягнути з відповідача судові витрати та витрати на професійну правничу допомогу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії РЗ №652807, виданого на підставі розпорядження голови Решетилівської районної державної адміністрації №120 від 22.03.2002 є власником земельної ділянки кадастровий номер 5324285400:00:014:0017, площею 5,44 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Решетилівської міської (Федіївської сільської) ради Полтавського (Решетилівського) району Полтавської області.

Дана земельна ділянка використовувалась ТОВ «Бурат-Агро», оскільки між ОСОБА_1 та даним підприємством існували договірні відносини на підставі:

- угоди про оренду земельної ділянки від 07.02.1998, зареєстрований у книзі записів державної реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Федіївської сільської ради Решетилівського району Полтавської області за №15 від 13.06.2000. Термін угоди про використання земельної ділянки становив 5 років до 13.06.2005.

- договору оренди земельної ділянки від 25.05.2002, посвідченого державним нотаріусом Решетилівської державної нотаріальної контори Кириченко Т.М. 25.05.2002, зареєстровано в реєстрі за №1599, зареєстровано у Федіївській сільській раді Решетилівського району Полтавської області, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис 27 травня №38. Договір було укладено на 10 років, тобто до 27.05.2012.

Після закінчення дії договору від 25.05.2002 ОСОБА_1 не мала наміру продовжувати договірні відносини з ТОВ «Бурат-Агро». Але позивачу стало відомо про існування договору оренди землі від 01.01.2009, предметом якого являється надання в оренду земельної ділянки кадастровий номер 5324285400:00:014:0017, власником якої є ОСОБА_1 терміном на 15 років, який ніби то укладений між позивачем та ТОВ «Бурат-Агро» і зареєстрований Відділом Держкомзему у Решетилівському районі за №532420004002110.

Рішенням Решетилівського районного суду Полтавської області від 07.02.2017 у справі №546/314/17 відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та інших позивачів до ТОВ «Бурат-Агро» про розірвання договорів оренди землі.

Постановою Апеляційного суду Полтавської області від 07.05.2018 рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 07.02.2017 скасовано, позовні вимоги ОСОБА_1 та інших позивачів задоволено, припинено, шляхом розірвання договір оренди землі від 01.01.2009, зареєстрований в Решетилівському відділі Полтавської регіональної філії ДЗК 28.02.2012 за № 532420004002110.

Постановою Верховного суду від 25.03.2020 у справі №546/314/17 касаційну скаргу ТОВ «Бурат-Агро» задоволено, постанову Апеляційного суду Полтавської області від 07.05.2018 скасовано, рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 07.02.2018 залишено в силі.

Після цього державним реєстратором Комендантівської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області Зеленцовою О.О. проведено державну реєстрацію іншого речового права, номер запису про інше речове право 37679994, дата державної реєстрації 28.07.2020, а саме право оренди земельної ділянки кадастровий номер 5324285400:00:014:0017, підстава для державної реєстрації: рішення суду, серія номер: 61-37337св18 виданий 25.03.2020.видавник Верховний суд Касаційний цивільний суд; рішення суду, серія та номер: б/н, виданий 07.02.2018, видавник Решетилівський районний суд Полтавської області, строк дії договору 15 років, орендар ТОВ «Бурат-Агро», орендодавець ОСОБА_1 , інше речове право діє з 01.01.2009.

При цьому ОСОБА_1 земельної ділянки в оренду не передавала, істотні умови договору не погоджувала, договору оренди не підписувала, нікого на підписання даного договору не уповноважувала. Договір оренди для підписання позивачу ніхто не надавав, із заявою до органу державної реєстрації про реєстрацію речових прав ОСОБА_1 не зверталась.

Таким чином договір оренди від 01.01.2009 земельної ділянки кадастровий номер 5324285400:00:014:0017 являється неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови є такими, що регулюють відносини між сторонами договору, оскільки сторони не досягли згоди щодо істотних умов договору. Таким чином земельна ділянка знаходиться у фактичному користуванні відповідача без установлених законом підстав.

Реєстрація права оренди за неукладеним між сторонами договором порушує права та законні інтереси позивача на розпорядження власністю, а саме земельною ділянкою кадастровий номер 5324285400:00:014:0017, площею 5,44 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Решетилівської міської (Федіївської сільської) ради Полтавського (Решетилівського) району Полтавської області.

Ухвалою суду від 17.12.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження, призначено проведення підготовчого засідання.

17.01.2022 від відповідача ТОВ «БУРАТ-АГРО» надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач вважає позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими з огляду на наступне. Між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди землі від 01.01.2009 (з наступним змінами та доповнення), щодо земельної ділянки площею 5,44 га, яка знаходиться на території Федіївської сільської ради Решетилівського району та належить ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі Державного акту на земельну ділянку РЗ №652807. Вказану земельну ділянку передано в користування орендарю згідно акту прийому-передачі від 01.01.2009. ТОВ «БУРАТ-АГРО» з 2009 року обробляло вищевказану ділянку та сплачувало орендну плату за користування на умовах згідно укладеного договору. 10.04.2017 ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою до ТОВ «БУРАТ-АГРО» про припинення договору оренди, в якому зазначила, що 01.01.2009 року між нею та ТОВ «БУРАТ-АГРО» укладено договір оренди землі та передано земельну ділянку в користування відповідачу. Вищевказана справа розгляну та за результатами перегляду справи касаційною інстанцією винесена постанова Верховного суду від 25.03.2020 у справі №546/314/17, якою постанову Апеляційного суду Полтавської області від 07.05.2018 скасовано, залишено в силі рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 07.02.2018, яким у задоволенні позовних вимог - відмовлено. Як зазначено в Постанові Верховного суду від 25.03.2020: судами встановлено, що між позивачем та відповідачем 01.01.2009 укладено договори оренди строком на 15 років. 08.08.2020 за заявою ТОВ «БУРАТ-АГРО» на підставі постанови Верховного суду від 25.03.2020 у справі №546/314/17 державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 53520107, зареєстровано право оренди земельної ділянки кадастровий номер 5324285400:00:014:0017. Таким чином, договір оренди землі від 01.01.2009, щодо земельної ділянки кадастровий номер 5324285400:00:014:0017, площею 5,4396 га, яка знаходиться на території Федіївської сільської ради Решетилівського району та належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, зареєстрований у відділі Держкомзему Решетилівського району, що підтверджено чинним рішенням Решетилівського районного суду Полтавської області від 07.02.2018 та постановою Верховного суду від 25.03.2020 у справі №546/314/17. Оскільки запис про припинення речового права -права оренди земельної ділянки ТОВ «БУРАТ-АГРО» внесено 08.06.2018 на підставі постанови Апеляційного суду Полтавської області від 07.05.2018, яке скасовано постановою Верховного суду від 25.03.2020, підстава припинення реєстрації речового права-права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5324285400:00:014:0017 за ТОВ «БУРАТ-АГРО» - відсутня. Таким чином, оскільки постанову Апеляційного суду Полтавської області від 07.05.2018, на підставі якої було внесено запис про припинення права оренди ТОВ «БУРАТ-АГРО» земельної ділянки, площею 5,4396 га з кадастровим номером 5324285400:00:014:0017, рішення державного реєстратора (індексний номер 53520107 від 08.08.2020) про припинення іншого речового права, а саме права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5324285400:00:014:0017 за ФОП ОСОБА_2 відповідає вимогам чинного законодавства. Відповідач вказує на суперечливу поведінку позивача, яка полягає зокрема в тому, що поведінка не відповідає попереднім заявам, а саме в тому, що позивач, який уклав договір оренди землі та підтвердив цей факт в подальших правовідносинах, а згодом пред`явив позов про усунення перешкод в користуванні переданої земельної ділянки та скасування рішення про його державну реєстрацію, суперечить його попередній поведінці і є недобросовісною. На підставі вищевикладеного просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

08.08.2022 представником позивача - адвокатом Божко Т.Б. подано до суду клопотання про призначення у справі почеркознавчої експертизи, яке ухвалою суду від 25.08.2022 задоволено, призначено судову почеркознавчу експертизу, у зв`язку з чим на підставі п. 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

25.01.2023 на адресу суду надійшли матеріали справи разом з висновком судової почеркознавчої експертизи №2862 від 28.12.2022.

Ухвалою суду від 06.02.2023 поновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 05.04.2023 закрито підготовче засідання у справі та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання призначене на 21.06.2023 з`явились представник позивача - адвокат Божко Т.Б. та представник відповідача - адвокат Дробот І.В.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - державний реєстратор Комендантівської сільської ради Зеленцова Ольга Олександрівна, в судове засідання не з`явилась, хоча про час, дату і місце розгляду справи повідомлена належним чином, шляхом публікації оголошення про виклик на офіційному веб-сайті судової влади України, ніяких клопотань з процесуальних питань на адресу суду не надходило.

Представник позивача заявлені вимоги повністю підтримала та просила задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві. Додатково суду пояснила, що ОСОБА_1 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії РЗ №652807, виданого на підставі розпорядження голови Решетилівської районної державної адміністрації №120 від 22.03.2002 є власником земельної ділянки кадастровий номер 5324285400:00:014:0017, площею 5,44 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Федіївської сільської ради Полтавського району Полтавської області. ОСОБА_1 дійсно мала договірні відносини з ТОВ «БУРАТ-АГРО» та тривалий час надавала підприємству в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 5324285400:00:014:0017. Після закінчення дії договору оренди земельної ділянки від 25.05.2002, договір не переукладався, позивачка була впевнена, що може розпоряджатись земельною ділянкою на власний розсуд, а саме обробляти землю самостійно або надати її в оренду іншому орендарю. Спірний договір від 01.01.2009 ОСОБА_1 особисто не підписувала, свого волевиявлення на укладання нового договору строком на 15 років не виявляла, на підписання договору від її імені нікого не уповноважувала. В договорі від 01.01.2009, укладеному у письмовій формі, міститься підпис не ОСОБА_1 , а сторонньої особи. Також, даний договір не має застереження стосовно волевиявлення орендаря ТОВ «БУРАТ-АГРО» в особі директора Дяченка Г.М., на те, що даний договір може бути підписаний і волевиявлення орендаря буде проставлено на договорі факсимільним відтворенням, як того вимагає ст. 207 ЦК. На думку представника позивача, підпис у договорі проставлено саме шляхом факсимільного відтворення, а не шляхом особисто проставленого підпису уповноваженої особи ТОВ «БУРАТ-АГРО». Представник позивача не заперечує факт того, що після закінчення строку попереднього договору ОСОБА_1 продовжила отримувати орендну плату від ТОВ «БУРАТ-АГРО» та отримує її і по сьогоднішній день. Однак представник зазначає, що позивач вважала, що між нею та відповідачем виникла усна домовленість, нарахування коштів відбувалось саме за цією домовленістю, а не за договором від 01.01.2009, який позивачем не укладався. Представнику позивача не відомо про існування інших договорів між ОСОБА_1 та ТОВ «БУРАТ-АГРО», окрім оспорюваного, по яким би могла нараховуватись та виплачуватись орендна плата позивачу.

Представник відповідача заперечувала проти заявлених вимог, посилаючись на те, що позивач має суперечливу поведінку, так як даному позову передувало два інших позови, в яких позивач ОСОБА_1 стверджувала, що укладала договір від 01.01.2009, зазначала у позовних заявах, що правовідносини між нею та орендарем тривали, просила спірний договір розірвати. Дані обставини було встановлено рішенням Решетилівського районного суду Полтавської області від 07.05.2018 та постановою Верховного суду від 25.03.2020 по справі 546/314/17, за результатами розгляду позивачу було відмовлено розірванні договору оренди від 01.01.2009. Рішенням суду від 04.02.2023 по справі 532/223/21 ОСОБА_1 було відмовлено у скасуванні державної реєстрації даного договору. Отже, подаючи вищезазначені позови ОСОБА_1 стверджувала, що укладала спірний договір і просила його саме розірвати, а не визнати неукладеним, з посиланням на те, що її особистого волевиявлення на укладання договору не було, він нею не укладався та не підписувався. Представник відповідача також звертає увагу суду на те, що ОСОБА_1 зверталась до ТОВ «БУРАТ-АГРО» з письмовою заявою про зміну умов договору, який як вона стверджує нею не укладався, та просила в додаткових угодах до спірного договору збільшити орендну плату. Також, хоча ОСОБА_1 і стверджує, що спірний договір не укладала, проте з моменту його укладення 01.01.2009 і по теперішній час позивач отримує орендну плату в строки і розмірі визначені у спірному договорі. В судовому засіданні представник позивача підтвердила факт отримання ОСОБА_1 орендної плати з дня укладання договору і на момент судового розгляду. На думку представника відповідача в діях позивача ОСОБА_1 вбачається суперечлива поведінка. В схожій правовій ситуації Великою Палатою Верховного суду в постанові від 05.06.2018 у справі 338/180/17, в аналогічній справі, по своїй суті застосовано доктрину «заборони суперечливої поведінки», яка базується на тому, що «ніхто не може діяти всупереч свої попередній поведінці». Представник відповідача вважає, що так як попередня поведінка позивача кардинально відрізняється від позиції у даній справі, то у задоволенні позовних вимог слід відмовити, та стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати, які складаються з витрат на професійну правову допомогу.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, повно та всебічно дослідивши письмові докази у справі, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Згідно ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст.12 ЦПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Зазначені принципи також закріплені нормами цивільного процесуального законодавства. Зокрема, згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до частин 1 та 2 статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи (ст. 76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України).

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (допустимість доказів ст. 78 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

Частиною 1 статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частин 5, 6 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 2, 3 ст. 89 ЦПК України).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії РЗ №652807, виданого на підставі розпорядження голови Решетилівської районної державної адміністрації №120 від 22.03.2002 є власником земельної ділянки кадастровий номер 5324285400:00:014:0017, площею 5,44 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Федіївської сільської ради Решетилівського району Полтавської області. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №38 10.04.2022, що підтверджується копією даного акта (т.1 а.с.10).

Згідно копії договору оренди землі б/н від 01.01.2009, вбачається, що між ОСОБА_3 та ТОВ «БУРАТ-АГРО» в особі директора Дяченко Григорія Миколайовича, який діє на підставі статуту, було укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Федіївської сільської ради Решетилівського району Полтавської області, загальною площею 5,44 га, у тому числі сільськогосподарські угіддя, рілля 5,44 га (державний акт РЗ №652807). Договір укладено на 15 років. Розірвання договору в односторонньому порядку не допускається. Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи не є підставою для зміни умов або розірвання договору. Договір набирає чинності після підписання сторонами з моменту державної реєстрації. Договір зареєстровано у Відділі Держкомзему у Решетилівському районні, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 28.02.2012 №53242000400 (т.1 а.с.12, 141-142).

Відповідно до акту прийому-передачі земельної ділянки до договору оренди земельної ділянки від 01.01.2009 орендодавець, в особі ОСОБА_1 , передає, а орендар ТОВ «Бурат-Агро», в особі директора Дяченко Григорія Миколайовича, приймає земельну ділянку загальною площею 5,44 га, розташовану на території Федіївської сільської ради Решетилівського району Полтавської області (т.1 а.с.13, 143).

Під час укладення договору згідно Додатку № 1 до договору оренди землі від 01.01.2009 щомісячний розмір платежів в рік визначено у сумі 1262, 15 грн. Відповідно до додатку № 2 до договору оренди землі від 01.01.2009 щомісячний розмір платежів в рік, починаючи з 01.01.20009 встановлено у сумі 1744,97 грн, а додатком № 3 встановлено у розмірі 3079,59 грн (т.1 а.с.14-16).

Відповідно до копії договору оренди земельної ділянки від 25.05.2002, вбачається, що між ОСОБА_3 та ТОВ «БУРАТ-АГРО», в особі генерального директора Бугрія В.Г. який діє на підставі статуту, було укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 5,44 га, у тому числі: ріллі 5,44 га. Договір укладено на термін 10 років, починаючи з дня його реєстрації. Договір посвідчено державним нотаріусом Решетилівської державної нотаріальної контори Кириченко Т.М. та підписано в присутності нотаріуса. Зареєстровано в реєстрі №1599. Договір зареєстрований у Федіївській сільській раді Решетилівського району Полтавської області, про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис. Згідно акта прийома - передачі земельної ділянки до договору б/н від 25.05.2002 ОСОБА_3 передано ТОВ «БУРАТ-АГРО», в особі генерального директора Бугрія В.Г. земельну ділянку площею 5,44 га, що розташована за №30 (т.1. а.с.17-18,19).

Згідно копії угоди б/н від 07.02.1998 про оренду земельної ділянки, вбачається, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладено угоду про оренду земельної ділянки в розмірі 5,37 га строком на 5 років. Договір зареєстрований у книзі записів державної реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Федіївської сільської ради Решетилівського району Полтавської області за №15 від 13.06.2000 (т. 1 а.с.20,21).

З копії листа ОСОБА_1 від 17.11.2021, адресованого ТОВ «БУРАТ-АГРО» та отриманого товариством 17.11.2021 за вх №БА01-07-314, вбачається, що ОСОБА_1 просить повернути їй земельну ділянку, кадастровий номер 5324285400:00:014:0017, який належить їй на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії РЗ №652807, виданого на підставі розпорядження голови Решетилівської районної державної адміністрації №120 від 22.03.2002. Земельна ділянка кадастровий номер 5324285400:00:014:0017 знаходиться у фактичному користуванні ТОВ «БУРАТ-АГРО» без установлених законом підстав, оскільки будь-які договори та інші документи, які дають право ТОВ «БУРАТ-АГРО» користуватись вказаною ділянкою ОСОБА_1 не підписувались (т.1 а.с.22).

Згідно з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №285202170 від 17.11.2021, зазначено, що на земельну ділянку з кадастровим номером 5324285400:00:014:0017, загальною площею 5,4396 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1574026153242, 08.06.2018 зареєстровано право приватної власності за ОСОБА_1 . Підставою для реєстрації права власності стало рішення органу місцевого самоврядування відомості з ДЗК, серія та номер: 2883372, виданий 08.06.2018, видавник: Державний земельний кадастр; державний акт на право приватної власності на землю, серія та номер: Р3№652807, виданий 10.04.2002, видавник: Решетилівська райдержадміністрації. Номер запису про право власності/довірчої власності: 26570310. Інформація про державну реєстрацію іншого речового права. Дата, час державної реєстрації 28.07.2020 11:54:01. Підстава для державної реєстрації : рішення суду, серія номер: 61-37337св18, виданий 25.03.2020.видавник Верховний суд Касаційний цивільний суд; рішення суду, серія та номер: б/н, виданий 07.02.2018, видавник Решетилівський районний суд. Строк дії договору 15 років. Орендар: ТОВ «БУРАТ-АГРО», орендодавець: ОСОБА_1 . Додаткові відомості про інше речове право: діє з 01.01.2009. Номер запису про інше речове право:37679994 (т.1 а.с.23).

Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 25.03.2020 по справі №546/314/17, провадження №61-37337св18 задоволено касаційну скаргу ТОВ «БУРАТ-АГРО», постанову Апеляційного суду Полтавської області від 07.05.2018 скасовано, рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 07.02.2018 залишено в силі, що підтверджується копією даної постанови (т.1.а.с. 44-53, 194-198.)

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулась до Решетилівського районного суду Полтавської області з позовом до ТОВ «Бурат-Агро», третя особа - відділ Держгеокадастру у Решетилівському районі Полтавської області про припинення договору оренди землі шляхом його розірвання (справа № 546/314/17). Згідно заявлених позовних вимог просила припинити шляхом розірвання договір оренди землі від 01.09.2009, зареєстрований в Решетилівському районному відділі Полтавської регіональної філії ДЗК 28.02.2012 за №532420004002110, щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 5,44 га, яка знаходиться на території Федіївської сільської ради Решетилівського району Полтавської області та належить позивачу на праві приватної власності на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії РЗ №652807, що підтверджується копією даної позовної заяви від 10.04.2017. Підставами позову зазначала, що нею було укладено договір оренди 01.01.2009 та на підставі даного договору передано ТОВ «Бурат-Агро» земельну ділянку у користування. Однак орендар всупереч п. 13 договору з 2010 року не переглядав розмір орендної плати. ЇЇ пропозицію щодо укладення додаткової угоди до договору оренди у частині збільшення розміру орендної плати до 10% від грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням індексу інфляції ТОВ «Бурат-Агро» залишив поза увагою, що на думку ОСОБА_1 є підставою для розірвання договору оренди.

Рішенням Решетилівського районного суду Полтавської області від 07.02.2018 по справі № 546/314/17, провадження 2/546/27/18 відмовлено у задоволенні позовів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 та ОСОБА_7 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бурат-Агро»</a> про розірвання договорів оренди землі, що підтверджується копією даного рішення (т. 1 а.с.169-171).

Постановою Апеляційного суду Полтавської області від 07.05.2018 рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 07.02.2017 скасовано, позовні вимоги ОСОБА_1 та інших позивачів задоволено, припинено, шляхом розірвання договір оренди землі від 01.01.2009, зареєстрований в Решетилівському відділі Полтавської регіональної філії ДЗК 28.02.2012 за № 532420004002110 (т.1 а.с. 172-174).

Постановою Верховного Суду від 25.03.2020 постанову апеляційного суду від 07.05.2018 скасовано, а рішення суду першої інстанції залишено без змін (т.1 а.с. 44-53, 175-179).

Із судовий рішень у справі № 546/314/17, вбачається, що обставини щодо укладення договору були встановлені, як судом першої інстанції, так і судами апеляційної та касаційної інстанції. Однак суд першої інстанції, з висновком якого погодився Верховний Суд, прийшов до висновку про відсутність підстав для розірвання укладеного договору оренди від 01.01.2009 (т.1 а.с. 44-53, 55-58, 169-171, 172-174, 175-179).

Судом також встановлено, що ОСОБА_1 зверталась до Кобеляцького районного суду Полтавської області з позовом до Державного реєстратора Комендантівської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області Зеленцової О.О., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову, на стороні позивача : ФОП ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє вимог щодо предмета позову, на стороні відповідача: ТОВ «Бурат-Агро», що підтверджується копією даної позовної заяви ( т.1 а.с.59-64).

Ухвалою Решетилівського районного суду Полтавської області від 23.09.2021 по справі 532/223/21, провадження 2/546/327/21 підготовче провадження у справі закрито. Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора Комендантівської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області Зеленцової Ольги Олександрівни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Фізична-особа підприємець ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Бурат-Агро»</a>, про визнання незаконними та скасування рішень державного реєстратора призначити до судового розгляду по суті, що підтверджується копією даної ухвали (т.1 а.с. 65-66).

Як зазначила представник відповідача, у задоволенні цього позову також відмовлено. Сторона позивача не заперечувала даного факту. Однак до матеріалів справи сторонами не надано відповідних доказів.

Відповідно до копії наказу № 151 про надання відпустки від 20.05.2022 вбачається, що ОСОБА_8 надавалася відпустка, як начальнику юридичного відділу ТОВ «Бурат-Агро» (т. 1 а.с.104).

Із копії довіреності №1 від 31.12.2022, вбачається, що цією довіреністю ТОВ «Бурат-Агро» в особі генерального директора Семенчука Олександра Миколайовича, доручає члену дирекції Дробот Інні Вікторівні представляти інтереси ТОВ ««Бурат-Агро» у всіх установах, в тому числі і в судах всіх інстанцій. За цією довіреністю представникові надано право ведення від імені ТОВ «Бурат-Агро» переговорів та попереднього узгодження всіх процедурних питань, подання та підпису всіх документів, необхідних для використання повноважень, включаючи позовні та інші заяви, скарги, одержання належних ТОВ «Бурат-Агро» документів, дозволів, свідоцтв, ліцензій тощо, а також інших документів, що стосуються прав та законних інтересів ТОВ «Бурат-Агро» (т.1 а.с.127).

Згідно копії статуту ТОВ «Бурат-Агро» органами управління товариством є: Вищій орган - Загальні збори учасників товариства, Виконавчий колегіальний орган - Дирекція товариства, до складу якої входять генеральний директор товариства та члени дирекції товариства. Член дирекції має право без довіреності представляти інтереси товариства в усіх установах, підприємствах, організаціях незалежно від форм власності, органах державної влади, в місцевих судах, апеляційних судах, Верховному суді, третейських судах, брати участь у судових справах як уповноважена особа товариства, діяти від імені товариства відповідно до законодавства та цього статуту (т. 1 а.с.128-137).

З копії протоколу № 7 загальних зборів учасників ТОВ «Бурат-Агро» від 22.02.2018 ОСОБА_8 з 23.02.2018 обрано членом дирекції з правом без довіреності діяти в інтересах товариства у відповідності з повноваженнями, передбаченими статутом товариства (т.1 а.с. 138).

Згідно висновку експерта № 2862 складеного 28.12.2022 за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи по матеріалам цивільної справи №546/1222/21. Підписи від імені ОСОБА_1 у договорі оренди землі від 01.01.2009 року в графах «Орендодавець__ ОСОБА_1» у нижньому лівому куті 1-ї, 2-ї,3-ї сторінок та у графі «Орендодавець__ ОСОБА_1» розділу «Підписи сторін»-виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою (особами) (т. 1 а.с.205-211).

Спір у справі виник із земельних правовідносин та його вирішення регулюється нормами земельного і цивільного законодавства.

Згідно частини 2 статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України «Про оренду землі».

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до висновку експерта № 2862 від 28.12.2022 (т. 1 а.с.205-211), вбачається, що підписи від імені ОСОБА_1 у договорі оренди землі від 01.01.2009 виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою (особами).

Частинами першою та другою статті 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі статтею 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили та оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивовано в судовому рішенні.

Отже, з урахуванням наведених норм закону, вищевказані результати судової почеркознавчої експертизи спростовуються факт підписання договору позивачкою ОСОБА_1 .

Разом з цим, суд надавши оцінку встановленим у справі фактичним обставинам у їх сукупності, вважає, що висновок експерта не носить ключового значення при вирішенні спору у цій справі, з огляду на висновки, викладені нижче.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який набрав законної сили.

Суть преюдиції полягає і в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта. Лише згадувані, але такі, що не одержали оцінку суду, обставини не можуть розглядатися як встановлені судом і не набувають властивості преюдиціальності.

Судом достовірно встановлено, що постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 25.03.2020 по справі №546/314/17 задоволено касаційну скаргу ТОВ «БУРАТ-АГРО», постанову Апеляційного суду Полтавської області від 07.05.2018 скасовано, рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 07.02.2018 залишено в силі. Як зазначено в постанові Верховного Суду, судами встановлено, що між позивачами, одним з яких є ОСОБА_1 та відповідачем ТОВ «БУРАТ-АГРО» 01.01.2009 було укладено договори оренди землі строком на 15 років. Суд першої інстанції встановив, що відповідач повністю виконує свої зобов`язання за договором оренди землі від 01.01.2009, дотримувався умов договорів оренди, не порушував строків виплати орендної плати, орендна плата нараховувалась і виплачувалась відповідачем у розмірі, передбаченому договорами оренди. Судом також встановлено, що обома сторонами спірних правочинів у передбаченому законом та договором оренди землі порядку були висловлені пропозиції щодо змін умов договорів оренди землі, однак згоди з цього питання сторони не досягли (т.1.а.с. 44-53, 194-198).

Із судовий рішень у справі № 546/314/17, вбачається, що обставини щодо укладення договору були встановлені, як судом першої інстанції, так і судами апеляційної та касаційної інстанції. Однак суд першої інстанції, з висновком якого погодився Верховний Суд, прийшов до висновку про відсутність підстав для розірвання укладеного договору оренди від 01.01.2009 (т.1 а.с. 44-53, 55-58, 169-171, 172-174, 175-179).

Окрім того, суд акцентує увагу на тому, що згідно пункту 6 статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони правовідношення.

Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частина третя статті 13 ЦК України).

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 зазначив, що добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина заборони суперечливої поведінки (venire contra factum proprium) базується ще на римській максимі - ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці. В основі доктрини заборони суперечливої поведінки знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Виходячи з існування вольового критерію, у цивільних правовідносинах прийнято вважати, що кожен учасник діє добросовісно, як добрий господар, який є виваженим, передбачливим і розсудливим під час прийняття юридично значимих рішень та обранні варіанта власної поведінки.

У суб`єктивному значенні добросовісність розглядається як усвідомлення суб`єктом власної сумлінності та чесності при здійсненні ним прав і виконанні обов`язків.

Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб.

В системі загального права ця доктрина заборони суперечливої поведінки спрямована на недопущення ситуації, в якій одна сторона може займати іншу позицію в судовому розгляді справи, що відрізняється від її більш ранньої поведінки або заяв, якщо це ставить протилежну сторону у невигідне становище.

Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 24.10.2019 у справі № 904/3315/18, від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц, від 25.05.2021 у справі № 461/9578/15-ц, від 14.12.2022 у справі № 126/2200/20, від 24.05.2023 у справі № 759/17745/18, інш., а також постановах ВП ВС від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 01.02.2022 у справі № 910/5179/20, від 20.07.2022 у справі № 923/196/20, інш.

Таким чином, якщо особа, яка має суб`єктивне право, висловила безпосередньо або своєю поведінкою дала зрозуміти, що договір оренди був укладений, то така особа пов`язана своїм рішенням і не вправі його змінити згодом. Спроба особи згодом здійснити право суперечитиме її попередній поведінці і має призводити до припинення зазначеного права.

Повноваження суду щодо оцінки доказів є тим процесуальним механізмом, який дозволяє суду оцінити добросовісність дій сторін та встановити суперечливість їх поведінки.

Судом встановлено, що у квітні 2017 року ОСОБА_1 разом з іншими позивачами звернулись до Решетилівського районного суду Полтавської області з позовом до ТОВ «БУРАТ-АГРО», третя особа - відділ Держгеокадастру у Решетилівському районні Полтавської області, про розірвання договорів оренди земельних ділянок (справа № 546/314/17). Позовні вимоги обґрунтували тим, що ОСОБА_1 та інші позивачі є власниками земельних ділянок, які розташовані на території Федіївської сільської ради Решетилівського району Полтавської області та які були передані ними в оренду ТОВ «БУРАТ-АГРО» на підставі укладених у 2008-2009 роках договорів оренди землі. Однак, всупереч пункту 13 договорів оренди, яким передбачено перегляд орендної плати один раз на три роки, зокрема у разі підвищення цін, тарифів, розміру інфляції, орендар з 2010 року розмір орендної плати не переглядав, пропозиції позивачів щодо укладання додаткових угод про внесення змін до договорів оренди у частині збільшення розміру орендної плати до 10% від грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням індексу інфляції ТОВ «БУРАТ-АГРО» залишив поза увагою, що є підставою для розірвання вищевказаних договорів оренди. На підставі даних обставин ОСОБА_1 та інші позивачі просили суд розірвати договори оренди належних їм земельних ділянок, які укладені між ними та «БУРАТ-АГРО» у 2008-2009 роках (т.1.а.с. 44-53, 194-198).

Очевидно, що дії ОСОБА_1 , яка у 2017 році зверталась до суду з позовом про розірвання договору оренди землі, а згодом пред`являє позов про усунення перешкод в користуванні переданої земельної ділянки та скасування рішення про його державну реєстрацію внаслідок неукладення договору оренди землі від 01 січня 2009 року, суперечать її попередній поведінці, а саме, зверненню до суду з позовом про розірвання договору з підстав неналежного на її думку виконання його умов орендарем та того, що між орендодавцями та орендарем не було досягнуто згоди щодо укладання додаткових угод про внесення змін до договорів оренди у частині збільшення розміру орендної плати та те, що весь цей час позивачка отримувала орендну плату за договором.

Тобто ОСОБА_1 пов`язана своїм попереднім заявам і не вправі їх змінити згодом. Така процесуальна поведінка позивачки розцінюється судом як недобросовісна, та на думку суду свідчить про суперечливу поведінку позивачки у вказаній справі та недотримання мінімальних стандартів добросовісної поведінки сторони, на які вправі розраховувати як суд, так і протилежна у спорі сторона.

Окрім того, при наданні оцінки встановленим фактичним обставинам у даній справі, суд враховує правові позиції ВП ВС. Зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 зроблено правовий висновок про те, що не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону.

Якщо договір оренди (найму) хоча й має ознаки неукладеного, але виконувався обома його сторонами, то така обставина захищає відповідний правочин від висновку про неукладеність і в подальшому він розглядається як укладений та чинний, якщо тільки не є нікчемним чи оспорюваним з інших підстав.

Тобто суду необхідно встановити не просто факт використання спірного майна орендарем, а й те, чи сплачував орендар за таке використання орендодавцю та його правонаступникам і чи приймали вони таку оплату.

У разі якщо договір виконувався обома сторонами (зокрема, орендар користувався майном і сплачував за нього, а орендодавець приймав платежі), то кваліфікація договору як неукладеного виключається, такий договір оренди вважається укладеним та може бути оспорюваним (за відсутності законодавчих застережень про інше).

Зазначені висновки підтримані у постанові ВПВС від 26.10.2022 у справі № 227/3760/19-ц (п.6.35-6.38).

Судом достовірно встановлено, що на виконання умов договору оренди від 01.01.2009 ТОВ «Бурат-Агро» до даного часу використовується земельна ділянка та орендодавцю виплачується щорічно орендна плата у визначені договором строки, а позивачем орендна плата приймається. Зазначені обставини підтверджені у судовому засіданні як стороною відповідача, так й стороною позивача. Обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання суд не має. Тому, відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України ці обставини не підлягають додатковому доказуванню.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» (Seryavin and others v. Ukraine, № 4909/04, § 58).

Враховуючи наведене, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про відмову позивачці у задоволенні позовних вимог.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд приходить до наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних із розглядом справи відносяться витрати на професійну правничу допомогу.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України у зв`язку з відмовою в задоволенні позову, судові витрати понесені позивачем при зверненні до суду стягненню з відповідача не підлягають.

Представником відповідача ТОВ «БУРАТ-АГРО» - адвокатом Дробот І.В. в судовому засіданні заявлено клопотання про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «БУРАТ-АГРО» витрат на професійну правничу допомогу.

З приводу клопотання представника відповідача, суд зазначає наступне, згідно ч. 3 ст. 58 ЦПК юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

При цьому, Дробот І.В., яка є адвокатом, також є членом наглядової ради ТОВ «БУРАТ-АГРО» та начальником юридичного відділу ТОВ «БУРАТ-АГРО» (т. 1 а.с.104,127-138), що вказує на здійснення ОСОБА_8 представництва ТОВ «БУРАТ-АГРО» у формі самопредставництва відповідно до ч. 3 ст. 58 ЦПК, тому витрати на правову допомогу відсутні та не підлягають стягненню.

На підставі ст.ст. 3, 13, 15, 16, 638, 792 ЦК України, ЗУ «Про оренду землі», керуючись ст.ст. 3, 4, 5, 10, 11, 12, 13, 58, 76-82, 89, 110, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бурат-Агро»</a>, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - державний реєстратор Комендантівської сільської ради Зеленцова Ольга Олександрівна про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, скасування державної реєстрації - відмовити.

Судові витрати, понесені позивачем у справі, покласти на позивача - ОСОБА_1 .

У задоволенні заяви про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бурат-Агро»</a> витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 03 липня 2023 року.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ;

представник позивача - адвокат Божко Тетяна Борисівна, адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 ;

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «БУРАТ-АГРО»</a>, ЄДРПОУ: 30152327, місцезнаходження: с. Піщане Полтавського району Полтавської області, пошт. інд. 38410;

представник відповідача - адвокат Дробот Інна Вікторівна, адреса місцезнаходження: пров. Бестужева, буд. 11, м. Полтава Полтавського району Полтавської області, пошт. інд. 36013;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - державний реєстратор Комендантівської сільської ради Зеленцова Ольга Олександрівна, місце знаходження: вул. Миру, буд. 42, с. Комендантівка Полтавського району Полтавської області, пошт. інд. 39420.

Суддя О.О. Романенко