Постанова

від 04.07.2023 по справі 727/6078/22

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2023 року м. Чернівці

Справа № 727/6078/22

Провадження №22-ц/822/555/23

Чернівецький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Литвинюк І. М.,

суддів: Височанської Н.К., Кулянди М.І.,

секретар Конецька Д.Г.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач ОСОБА_2 ,

треті особи Чернівецька міська рада, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 24 травня 2023 року, головуючий у І-й інстанції Калмикова Ю.О.,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи Чернівецька міська рада, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 24 травня 2023 року задоволено клопотання позивача ОСОБА_1 про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи. Призначено у цивільній справі судову будівельно-технічну експертизу. Виконання експертизи доручено експертам Спільного Підприємства «Західно-Український Експертно-Консультативний Центр», що знаходиться за адресою: 58001, м. Чернівці, вул. Головна, 119. Попереджено експертів про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку та за відмову експерта від давання висновку без поважних причин за ст. 384, 385 КК України.

На розгляд експертів поставлено наступні питання:

1) яка реальна (фактична) загальна площа житлового будинку АДРЕСА_1 ?

2) у випадку, якщо реальна площа житлового будинку є більшою ніж зареєстрована (86,6 кв.м), вказати за рахунок яких приміщень площа житлового будинку могла збільшитися?

Зобов`язано сторін по справі надати експертам для огляду житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

Зобов`язано ОСОБА_2 не чинити перешкоди судовому експерту при проведенні судової будівельно-технічної експертизи та на виконання цілей експертизи надати необхідний доступ до об`єкта нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 .

Оплату експертизи покладено на позивача ОСОБА_1 . Попереджено її, що у разі несплати за проведення експертизи справа буде розглядатися на підставі наявних у справі матеріалів.

Роз`яснити сторонам положення статті 109 ЦПК України про наслідки ухилення від участі в експертизі.

Зупинено провадження по даній цивільній справі на весь час проведення експертизи.

Задовольняючи клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи, суд першої інстанції виходив з того, що для з`ясування обставин, що мають значення для справи, потрібні спеціальні знання, а сторонами не надані відповідні висновки експертів з цих самих питань.

Не погодившись з указаною ухвалою, відповідач ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду про призначення судової будівельно-технічної експертизи.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ухвала суду є незаконною, що при її постановленні суд не врахував доводи сторони відповідача, викладені в запереченні. Проведення огляду всього будинку та отримання необхідних даних є прямим втручанням в особисте життя відповідача. Поставлені перед експертом питання відсутні в переліку питань, визначеному п.5.1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень і Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз і експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08 жовтня 1998 року.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін.

Зазначає, що апеляційна скарга є необґрунтованою та безпідставною, а ухвала суду першої інстанції про призначення у справі експертизи законною, оскільки предметом спору у даній справі є визнання тамбуру площею 6,20 кв.м в будинку АДРЕСА_1 самочинним будівництвом та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, кадастровий номер 7310136300:08:001:0088, яка належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1 , шляхом знесення вищезазначеного тамбуру.

Відповідно до частин 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 ЦПК України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Позов - це звернена через суд до відповідача матеріально-правова вимога про поновлення порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, який здійснюється в певній, визначеній законом процесуальній формі.

Основними елементами, що визначають сутність будь-якого позову (індивідуалізуючі ознаки позову), є предмет і підстава.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення. Вона опосередковується спірними правовідносинами - суб`єктивним правом і обов`язком відповідача.

Підставу позову складають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога.

Звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Відповідно до частин першої, третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 79 ЦПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частин 1, 5 статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1)для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці звертає увагу, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Дульський проти України» від 01.06.2006 року).

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», у разі коли необхідність експертного висновку обумовлена обставинами, викладеними у позовній заяві, чи поданими доказами, суддя має призначати експертизу, як правило, при підготовці справи до судового розгляду, враховуючи при цьому думку осіб, які беруть участь у справі.

Судова експертиза повинна призначатися лише для встановлення даних, які входять в предмет доказування у справі, і не може стосуватися тлумачення і застосування правових норм.

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку про те, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для з`ясування обставин, що мають значення для справи (фактичних даних, що входять до предмета доказування), без яких встановити відповідні обставини неможливо, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, наявні у справі докази є взаємно суперечливими.

При цьому неприпустимо ставити перед судовими експертами питання, вирішення яких не спрямовано на встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі, а також правові питання, вирішення яких згідно з чинним законодавством віднесено до компетенції суду.

Викладене узгоджується з правовими висновками, наведеними у постановах Верховного Суду України від 29 лютого 2012 року в справі № 6-9цс12, від 17 вересня 2014 року в справі № 6-131цс14 та у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2019 року в справі № 496/4851/14-ц (провадження 61-7835сво19).

Отже, питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Постановляючи оскаржувану ухвалу про призначення будівельно-технічної експертизи для встановлення реальної (фактичної) загальної площі житлового будинку АДРЕСА_1 та за рахунок яких приміщень, у випадку якщо площа є більшою ніж зареєстрована, ця площа могла збільшитися, суд першої інстанції виходив із доцільності її призначення у даній справі для з`ясування обставин, що мають значення для справи.

Однак з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не може погодитися з наступних мотивів.

Як убачається зі змісту позовної заяви, ОСОБА_1 просила усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою з підстав порушення права на користування через самовільно побудову відповідачем тамбуру площею 6,2 кв.м.

Враховуючи зміст пред`явлених ОСОБА_1 позовних вимог, колегія суддів вважає, що питання, поставлені на вирішення експертизи, не стосуються предмету спору, а відтак не підлягають з`ясуванню судом при розгляді даної справи. Ухвала суду не містить мотивації потреби у призначення такої експертизи.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Зважаючи на викладене, враховуючи помилковість висновків суду щодо наслідків розгляду клопотання про призначення по справі судової будівельно-технічної експертизи, при невідповідності поставлених питань предмету доказування у справі, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги.

За наведених обставин, ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 24 травня 2023 року слід скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 379, 381, 382, 383, 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 24 травня 2023 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий І.М. Литвинюк

Судді: Н.К. Височанська

М.І. Кулянда