Постанова

від 04.09.2024 по справі 727/6078/22

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

4 вересня 2024 року м. Чернівці

справа № 727/6078/22

провадження №22-ц/822/645/24

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Перепелюк І. Б.

суддів: Височанської Н.К., Литвинюк І.М.

секретар Тодоряк Г.Д.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м.Чернівців від 15 травня 2024 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи : Чернівецька міська рада, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,

встановив:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, треті особи : Чернівецька міська рада, ОСОБА_3 , ОСОБА_4

Позов обґрунтовано наступним. Позивач є співвласником земельної ділянки на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, індексний № 31976871 від 31 грудня 2014 року на земельну ділянку за кадастровим № 7310136300:08:001:0088, право сумісної спільної власності.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 25.06.2007 року,власником будинку АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 . Як вказано в договорі житлова площа складає 33,10 кв. м., загальна складає 86.10.

Відповідно до інвентаризаційної справи з змінами від 29.05.2007 року площа складала: по першому поверху:тамбур - 1,90 кв.м., кухня - 19,20 кв.м., коридор - 2,40 кв.м., санвузол - 3,60 кв.м., гараж - 15,60 кв.м., (всього по першому поверсі42.70 кв.м);по другому поверсі: коридор 10,10 кв.м., кімната 17,50 кв.м., кімната- 15.8 кв.м.(всього по другому поверсі 43.40 кв.м,),всього по будинку 86.10 кв.м., житлова площа 33,30 кв.м. (таким чином зокрема площа тамбуру на 29.05.2007 рік складала 1.90 кв.м.).

Таким чином відповідно до дублікату договору від 25.06.2007 року саме тамбур розміром 1,90 кв. м. перейшов у власність ОСОБА_1 .

В період з 2007 року по 2014 рік ОСОБА_1 самочинно без відповідних дозволів зробила реконструкцію тамбуру та будинку та 08 грудня 2014 року був виготовлений новий технічний паспорт, де вказані наступні площі:тамбур - 6.20 кв.м.,кухня - 19,20 кв.м., коридор - 1,3 кв.м., вбиральня - 1,2 кв.м., душова - 3,6 кв.м, кабінет - 14. З кв.м (всього по першому поверсі45.80 кв. м.);по другому поверсі: коридор 7.5 кв. м., кімната 17,50 кв.м., кімната- 15.8 кв. м. (всього по другому поверсі 40.80) кв. м., всього по будинку 86.10 кв.м., житлова площа 33,30 кв. м., де площа тамбуру склала вже 6. 2 кв.м.

15.12.2014 року відповідачка на підставі цього техпаспорту та дублікату договору перереєстровує за собою право власності на житловий будинок, де вказані площі не відповідно до договору, а вже згідно з техпаспортом та вказана площа не 86,1 кв.м. як в договорі, а нова площа 86,6 кв.м.

Позивач зазначає, що площі зазначені в технічному паспорті від 08.12.2014 року не відповідають реальним площам житлового будинку, а тамбур площею - 6.2 кв.м. є самочинно перебудованим та право власності на тамбур площею 6,2 кв.м. не є зареєстрованим належним чином.

Відповідно до інвентарної справи зі змінами від 29.05.2007 року, розмір тамбуру складає 1,9 кв.м. загальна площа складає 86,1 кв. м.

Як вбачається з техпаспорту від 2014 року, тамбур складає 6,2 кв.м.

Позивач зазначає, що не оспорюючи право власності відповідача на житловий будинок загальною площею 86,6 кв.м, важає, його реальна площа становить 90,4 кв.м., а тамбур розміром 6,2 кв.м є самочинним та підлягає до повернення в попередній стан, оскільки даний тамбур не ввійшов в площу, яка була зареєстрована на праві власності за відповідачем 14 грудня 2014 року.

Крім того, факт самочинної перебудови підтверджується пунктом 5 рішення виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Чернівці ради від 16 квітня 2008 за № 65/5, яким зобов`язано ОСОБА_1 , що є власницею будинку АДРЕСА_1 відновити у попередній стан, відповідно до інвентарної справи на будинок, самовільно перебудований тамбур, в термін до 01.05.2008 року.

Таким чином, тамбур площею 6.2 кв.м розмішений на земельній ділянці, яка належить на праві спільної сумісної власності позивачу, побудований із численними порушеннями будівельних норм і правил та порушує права користування та розпоряджання своїм майном ОСОБА_2 .

Позивач просила визнати тамбур площею 6.20 кв.м в будинку АДРЕСА_1 - самочинним будівництвом, усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою кадастровий номер 7310136300:08:001:0088, яка належить на праві сумісної власності ОСОБА_2 , шляхом знесення зазначеного тамбуру та стягнути судовий збір у розмірі 1 984,80 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівців від 15 травня 2024 року задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, треті особи : Чернівецька міська рада, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Визнано тамбур площею 6.20 кв. м в будинку АДРЕСА_1 - самочинним будівництвом.

Усунуто перешкоди у користуванні земельної ділянкою кадастровий номер 7310136300:08:001:0088, яка належить на праві сумісної власності ОСОБА_2 , шляхом знесення тамбуру площею 6.20 кв.м в будинку АДРЕСА_1 .

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 1984,80грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційнійскарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців від 15.05.2024 року та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 .

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В апеляційнійскарзі ОСОБА_1 зазначає, що при розгляді даної справи судом першої інстанції було допущено порушення норм матеріального та процесуального права, а саме рішення суду суперечить іншим рішенням з даного приводу, які вступили в законну силу.

Так з аналогічними позовними вимогами ОСОБА_2 зверталась до Шевченківського районного суду м. Чернівців із позовною заявою до відповідача, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, шляхом зобов`язання здійснити перебудову самочинно збудованого тамбуру літ. І - 1 в будинку АДРЕСА_1 , зробивши його прямокутної конфігурації з лінійними розмірами 2,15 кв. м уздовж стіни житлового будинку, 0,88 кв.м від стіни житлового будинку та площею 1,90 кв. м; (справа № 727/6848/16-ц).

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівців від 27.12.2017 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 , зобов`язано ОСОБА_1 здійснити перебудову вхідного тамбуру літ. І 1 в будинку АДРЕСА_1 , зробивши його прямокутної конфігурації з лінійними розмірами 2,15 кв.м. вздовж стіни житлового будинку, 0,88 кв.м. від стіни житлового будинку та площею 1,90 кв.м.

Постановою апеляційного суду Чернівецької області від 27.02.2018 року, постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 27.12.2017 року, скасовано. У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом зобов`язання здійснити перебудову самочинно збудованого тамбура, відмовлено.

Постановою Верховного Суду України від 23.05.2018 року постанову апеляційного суду Чернівецької області від 27 лютого 2018 року залишено без змін.

Судом першої інстанції при розгляді даної справи зазначеного не було враховано.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги безпідставними.

Мотивувальна частина

Обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, щозгідно з договором купівлі-продажу житлового будинку від 25.06.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Новосельською Н.Л. за реєстром №4149 ОСОБА_5 передала у власність ОСОБА_1 житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . Загальною площею 86,10 кв.м.

Згідно з інвентаризаційною справою від 29.05.2007 року на будинок АДРЕСА_1 , напершому поверсі:тамбур - 1,90 кв.м., кухня - 19,20 кв.м., коридор - 2,40 кв.м., санвузол - 3,60 кв.м., гараж - 15,60 кв.м., (всього по першому поверсі42.70 кв.м);на другому поверсі: коридор 10,10 кв.м., кімната 17,50 кв.м., кімната - 15.8 кв.м.(всього по другому поверсі 43.40 кв.м.).Всього по будинку 86.10 кв.м., житлова площа 33,30 кв.м.

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію право власності №30984889 від 15.12.2014 року, ОСОБА_1 є власницею житлового будинку за адресою: будинок АДРЕСА_1 , загальна площа 86,6 кв.м., житлова площа 33.3 кв.м.

Згідно з рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівців №2-31/12 від 08.07.2013 року, ухвалено знести за рахунок ОСОБА_1 , ОСОБА_6 самочинно добудований до будинку АДРЕСА_1 , тамбур, площею 5,5 кв.м., усунути перешкоди ОСОБА_2 в користуванні земельною ділянкою розміром 0,0005 га.

Згідно з рішенням апеляційного суду Чернівецької області від 07.08.2013 року, рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців №2-31/12 від 08.07.2013 року в частині знесення самочинного будівництва скасовано. В задоволенні цих вимог відмовлено.

Згідно з постановою Чернівецького апеляційного суду від 29.07.2020 року, апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, рішення Першотравневого районного суду м. Чернівців скасовано, в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання рішення сесії Чернівецької міської ради про передачу у приватну власність земельної ділянки недійсним, скасування свідоцтва про право власності на земельну ділянку відмовлено.

Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За вимогами частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Уст.129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до п. п. 4 п. 5ст. 12 ЦПК Українисуд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Задовольняючи позов та визнаючи тамбур площею 6,20 кв.м. в будинку АДРЕСА_1 самочинним будівництвом, суд першої інстанції посилався на Припис Управління державної архітектурно-будівельної інспекції Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 11.02.2016 року стосовно ОСОБА_1 щодо приведення у відповідність до вимог чинного законодавства до 11.05.2016 року виявлених порушень, а саме: станом на 10.02.2016 житловий будинок АДРЕСА_1 після проведення будівельних робіт з реконструкції експлуатується без введення в експлуатацію. З виходом на місце та при вивчені документів, встановлено, що в житловому будинку АДРЕСА_1 в період з 2007 року проведене реконструкція, а саме: збільшено розміри в плані тамбуру (приміщення №1 відповідно до по поверхового плану ЧКОБТІ), площа перебудови складала 1,90 кв.м., після перебудови тамбуру зі збільшенням розмірів в плані площа (відповідно до інвентаризаційної справи, виготовленої ФОП ОСОБА_7 ) складає 6,20 кв.м.; змінено функціональне призначення приміщень: замість приміщення гаража (приміщення № НОМЕР_1 відповідно до по поверхового плану ЧКОБТІ) тощо.

Також суд першої інстанції, зазначив, що факт самочинної перебудови тамбура підтверджується: пунктом 5 рішення виконавчого комітету Шевченківської районної у м.Чернівці ради від 16 квітня 2008 року за № 65/5, яким зобов`язано ОСОБА_1 - власницю будинку АДРЕСА_1 відновити у попередній стан, відповідно до інвентарної справи на будинок, самовільно перебудований тамбур, в термін до 01.05.2008 року; Актом Управління ДАБІ в Чернівецькій області від 11.02.2016 року, приписом Управління ДАБІ в Чернівецькій області про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних від 11.02.2016 року, Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівців від 08 липня 2013 року.

Однак, судом першої інстанції не було враховано наступного.

Статтею 14 Конституції України передбачено, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до частин першої, другої статті 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Згідно з частиною першою статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

У відповідності до частини першої статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За змістом статті 391 ЦК України та статті 155 ЗК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Порушення, невизнання або оспорювання права власності особи на земельну ділянку є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Суд повинен установити: чи були порушені, не визнані, обмежені або оспорені права, свободи чи інтереси цієї особи; у чому полягає таке порушення прав; якими доказами воно підтверджується. Залежно від установленого суд повинен вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

За приписами статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Звертаючись з позовом, позивач просила визнати тамбур площею 6.20 кв.м в будинку АДРЕСА_1 - самочинним будівництвом, усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, яка належить на праві сумісної власності ОСОБА_2 , шляхом знесення зазначеного тамбуру.

Апеляційним судомвстановлено, щоспір міжсторонами зприводу тамбурата усуненняперешкод укористуванні земельноюділянкою вжебув предметомсудового розгляду.Так у вересні 2016 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_8 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом зобов`язання здійснити перебудову самочинно збудованого тамбура.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівців від 27 грудня 2017 року позов задоволено: зобов`язано ОСОБА_8 здійснити перебудову вхідного тамбура літ.І-1 в будинку АДРЕСА_1 площею 6,2 кв.м. до тамбура прямокутної конфігурації із зменшенням його площі до 1,9 кв.м. з лінійними розмірами 2,15 м вздовж стіни житлового будинку та 0,88 м від стіни житлового будинку.

Постановою апеляційного суду Чернівецької області від 27 лютого 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення суду першої інстанції скасовано з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Постановою Верховного Суду від 23 травня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, постанову апеляційного суду Чернівецької області від 27 лютого 2018 року залишено без змін.

При розгляді зазначеної справи, судом апеляційної та касаційної інстанції було встановлено наступне.

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 31 грудня 2014 року, є власниками земельної ділянки площею 0,0447 га, яка знаходиться по АДРЕСА_2 і призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами.

ОСОБА_8 набула право власності на житловий будинок АДРЕСА_3 , на підставі договору купівлі-продажу від 25 червня 2007 року.

До складу вказаного будинку входить тамбур площею 1,90 кв.м, після реконструкції якого, його площа збільшилась до 6,20 кв.м, про що 15 серпня 2008 року було внесено зміни до технічного паспорта на вказаний будинок та Чернівецьким міським комунальним бюро технічної інвентаризації здійснено реєстрацію цих змін.

Як вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав не нерухоме майно про реєстрацію права власності, 15 грудня 2014 року зареєстровано право власності ОСОБА_8 на житловий будинок АДРЕСА_4 .

Отже, за відповідачкою ОСОБА_8 зареєстровано право власності на житловий будинок, до складу якого входить реконструйований тамбур.

За змістом ст.2 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяженьдержавна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Після державної реєстрації права власності ОСОБА_8 на житловий будинок із збільшеною площею за рахунок реконструкції тамбура не можна застосувати до неї наслідків самочинного будівництва, передбачених ст.376 ЦК України.

Відповідно до ст.377 ЦК України, ст.120 ЗК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

При цьому при застосуванні положень статті 120 ЗК України у поєднанні з нормою статті 125 ЗК України слід виходити з того, що у випадку переходу права власності на об`єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об`єкти. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстровано одночасно з правом на нерухомість, однак земельна ділянка набула ознак об`єкта права власності.

Встановлено, що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 є власниками земельної ділянки площею 0,0447 га, яка знаходиться по АДРЕСА_2 і призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 31 грудня 2014 року.

Отже, позивач стала власником земельної ділянки вже після реєстрації права власності 15 грудня 2014 року ОСОБА_8 на житловий будинок АДРЕСА_4 .

За таких обставин, судами зроблений висновок про відсутність правових підстав для задоволення позову ОСОБА_2 , оскільки сам факт отримання останньою у власність спірної земельної ділянки, не є підставою для позбавлення ОСОБА_8 права на цю земельну ділянку, яке вона набула за правилами статті 377 ЦК України та статті 120 ЗК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК Україниобставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Зазначеного не було враховано судом першої інстанції при розгляді даної справи.

З врахуванням встановлених обставинміж тими ж сторонами, позовні вимоги ОСОБА_2 задоволенню не підлягають, оскільки при розгляді вказаних справ ці доводи позивача були спростовані у встановленому законом порядку, а тому колегія суддів враховує дані обставини як преюдиційно встановлені.

Згідно до частини першої статті 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, складовою якого є юридична визначеність.

Принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. В його основі лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. «вирішена справа»), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися. Іншими словами, цей принцип гарантує остаточність рішень («що вирішено - вирішено і не має переглядатися до безмежності»).

У рішенні від 19 лютого 2009 року у справі «Христов проти України», заява № 24465/04, Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити у контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (рішення Європейського суду з прав людини від 28 листопада 1999 року у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania)).

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду, згідно з яким жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі; повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи (рішення Європейського суду з прав людини від 03 грудня 2003 року у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia)).

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом порушені норми процесуального права та не застосовано норми матеріального права, які підлягали застосуванню, суд фактично повторно розглянув спір між сторонами, який раніше уже був вирішений, тому рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом порушені норми процесуального права та не застосовано норми матеріального права, які підлягали застосуванню, що відповідно до п.3, п.4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України є підставами для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового судового рішення про відмову в позові.

Згідно ч. 1ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ч.13ст.141 ЦПК України,якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та відмови у позові, з позивача слід стягнути на користь відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 2977,50 грн за подачу апеляційної скарги.

Керуючись ст. 367, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Шевченківського районного суду м.Чернівців від 15 травня 2024 року скасувати.

В позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Чернівецька міська рада, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 2977,50 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повна постанова складена 6 вересня 2024 року.

Головуючий І.Б. Перепелюк

Судді: Н.К. Височанська

І.М. Литвинюк