Постанова

від 22.06.2023 по справі 908/1276/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2023 року м.Дніпро Справа № 908/1276/21 (908/921/22)

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Мороза В.Ф. - доповідач,

суддів:Чередка А.Є., Коваль Л.А.

секретар судового засідання Крицька Я.Б.

розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства "Швидкісний трамвай" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 23.03.2023 (суддя Юлдашев О. О.)

у справі № 908/1276/21 (908/921/22)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Електротрейдінг Груп, м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю ПАВЕРСТОК, м. Київ

про стягнення 21 743 796,84 грн

в межах справи №908/1276/21

про банкрутство - Товариства з обмеженою відповідальністю АРЕДДІТУМ-ІНВЕСТ, код ЄДР 43097025 (69081, м. Запоріжжя, вул. Привокзальна, 21)

кредитор Приватне підприємство КОПІЙКА ПЛЮС, код ЄДР 35594421 (51933 Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Сачка, буд.26, прим.27)

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 09.08.2022 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю ПАВЕРСТОК, код ЄДРПОУ 43016569 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АРЕДДІТУМ-ІНВЕСТ заборгованість за надані послуги у розмірі 21 743 796 (двадцять один мільйон сімсот сорок три тисячі сімсот дев`яносто шість) грн 84 коп., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 250 000 (двісті п`ятдесят тисяч) грн 00 коп. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю ПАВЕРСТОК на користь Державного бюджету України (отримувач: ГУК у Зап.обл/м.Зап./Вознес./22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37941997, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача ) 326 156 (триста двадцять шість тисяч сто п`ятдесят шість) грн. 95 коп. судового збору.

На виконання вказаного рішення видано накази.

Ухвалою суду від 25.01.2023 здійснено процесуальну заміну позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю АРЕДДІТУМ-ІНВЕСТ, код ЄДР 43097025 у справі №908/1276/21(908/921/22) правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю ЕЛЕКТРОТРЕЙДІНГ ГРУП, код ЄДР 42190690.

14.03.2023 до Господарського суду Запорізької області надійшла заява Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Гненного Д.А. про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.03.2023 заяву приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Гненного Дмитра Анатолійовича задоволено. Звернено стягнення на грошові кошти у сумі 3 637 525 (три мільйони шістсот тридцять сім тисяч п`ятсот двадцять п`ять) грн. 68 коп., які належать Комунальному підприємству «ШВИДКІСНИЙ ТРАМВАЙ», яке має заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю «ПАВЕРСТОК» у сумі 3 637 525 (три мільйони шістсот тридцять сім тисяч п`ятсот двадцять п`ять) грн. 68 коп., в рахунок задоволення вимог стягнення по виконавчому провадженню №70939762 з примусового виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 25.01.2023 року у справі №908/1276/21(908/921/22) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАВЕРСТОК" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АРЕДДІТУМ-ІНВЕСТ" заборгованість за надані послуги в розмірі 21 743 796 (двадцять один мільйон сімсот сорок три тисячі сімсот дев`яносто шість) грн. 84 коп., витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 250 000 (двісті п`ятдесят тисяч) грн. 00коп правонаступником прав стягувача за даним рішенням виступає ТОВ "ЕЛЕКТРОТРЕЙДІНГ ГРУП".

Не погодившись з вказаним судовим рішенням Комунальним підприємством "Швидкісний трамвай" подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати ухвалу господарського суду Запорізької області від 23.03.2023 у справі №908/1276/21(908/921/22), ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Гненного Дмитра Анатолійовича про звернення стягнення на кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником у справі.

В обґрунтування поданої скарги апелянт зазначає, що ухвала суду першої інстанції прийнята при неповному з`ясуванні обставин справи, неправильному застосуванні норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права.

Наголошує, що КП "Швидкісний трамвай" було позбавлене можливості направити в судове засідання свого представника та подати в установлений строк свої заперечення і докази оплати заборгованості перед ТОВ «Паверсток», оскільки заяву приватного виконавця та ухвалу про призначення до розгляду даної заяви підприємство отримало лише 23.03.2023 року, про що свідчать відповідні докази.

За твердженням скаржника, КП "Швидкісний трамвай" свої зобов`язання за мировою угодою від 10.03.2022 виконано в повному обсязі, заборгованість у сумі 3 637 525,68 грн, яка була предметом спору у справі № 904/442/22, сплачена повністю.

Зауважує, що Господарський суд Запорізької області під час розгляду заяви приватного виконавця про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, не переконався належним чином у наявності або відсутності такої заборгованості та прийняв рішення про задоволення заяви, що призводить до негативних наслідків, які впливають на господарську діяльність апелянта, а саме: накладання арешту на розрахункові рахунки та кошти підприємства, а також до безпідставного стягнення з нього суми, яка вже була сплачена кредитору в порядку виконання затвердженої судом мирової угоди.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.04.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Швидкісний трамвай" на ухвалу господарського суду Запорізької області від 23.03.2023 у справі №908/1276/21(908/921/22). Розгляд апеляційної скарги призначено у судове засідання з викликом сторін на 22.06.2023 о 10 год. 30 хв.

10.05.2023 до Центрального апеляційного господарського суду від ТОВ Електротрейдінг Груп надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить скаргу задовольнити частково, а оскаржувану ухвалу змінити, зменшивши грошову суму, на яку звернено стягнення до 2 137 525,68 грн.

12.05.2023 до Центрального апеляційного господарського суду від приватного виконавця Гненного Д.А. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить скаргу задовольнити частково, а оскаржувану ухвалу змінити, зменшивши грошову суму, на яку звернено стягнення до 2 137 525,68 грн.

17.05.2023 до Центрального апеляційного господарського суду від КП "Швидкісний трамвай" надійшов відгук на відзив на апеляційну скаргу, в якому він підтримав доводи своєї скарги та наполягав на необхідності задоволення її в повному обсязі.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, у зв`язку з рішенням ВРП від 23.05.2023р. про звільнення з посади судді Центрального апеляційного господарського суду у зв`язку з поданням заяви про відставку судді ОСОБА_1 , для розгляду справи №908/1276/21(908/921/22) визначено колегію суддів у складі головуючого судді Мороза В.Ф., суддів: Коваль Л.А., Чередка А.Є.

Від приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Генного Дмитрія Анатолійовича надійшло клопотання про участь в судових засіданнях у справі №908/1276/21(908/921/22) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.05.2023 ухвалено судові засідання у справі №908/1276/21(908/921/22), у тому числі, призначене на 22.06.2023 о 10:30 год. провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із забезпеченням її проведення для приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Генного Дмитрія Анатолійовича з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв`язку "EasyCon" (https://vkz.court.gov.ua/).

В судовому засіданні 22.06.2023 приймали участь приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Гненний Д.А. (поза межами приміщення суду) та представники позивача ТОВ Електротрейдінг Груп та апелянта КП "Швидкісний трамвай" (в залі суду). Відповідач, будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, уповноваженого представника не направив, про причини неявки суд не проінформував.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh v.Russia" від 24.07.2003 року, "Svitlana Naumenko v. Ukraine" від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції").

«Розумність» строку визначається окремо для кожної справи. Для цього враховують її складність та обсяг, поведінку учасників судового процесу, час, необхідний для проведення відповідної експертизи (наприклад, рішення Суду у справі «G. B. проти Франції»), тощо. Отже, поняття «розумний строк» є оціночним, суб`єктивним фактором, що унеможливлює визначення конкретних строків судового розгляду справи, тому потребує нормативного встановлення.

Точкою відліку часу розгляду справи протягом розумного строку умовно можна вважати момент подання позовної заяви до суду.

Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Отже, при здійсненні правосуддя судом мають враховуватися не тільки процесуальні строки, визначені ГПК України, а й рішення ЄСПЛ, як джерела права, зокрема, в частині необхідності забезпечення судового розгляду впродовж розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Відтак, органи судової влади здійснюють правосуддя навіть в умовах воєнного стану.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Суд звертає увагу на висновки Європейського суду з прав людини, викладені у рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії", відповідно до якого заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті власних інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04.10.2001 у справі "Тойшлер проти Германії" (Тeuschler v. Germany).

Тобто сторона повинна демонструвати зацікавленість у найшвидшому вирішенні її питання судом, брати участь на всіх етапах розгляду, що безпосередньо стосуються її, для чого має утримуватись від дій, що можуть безпідставно затягувати судовий процес, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28.10.2021 у справі № 11-250сап21 акцентувала увагу на тому, що ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об`єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі «Цихановський проти України» (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Суд нагадує, що він зазвичай визнає порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, які порушують питання, подібні до тих, що порушуються у цій справі. Аналогічну позицію висловлено у рішеннях ЄСПЛ «Смірнова проти України» (Smirnov v. Ukraine, Application N 36655/02), «Карнаушенко проти України» (Karnaushenko v. Ukraine, Application N 23853/02).

Як відзначив Верховний Суд у постановах від 12.03.2019 у справі № 910/12842/17 , від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18, від 07.07.2022 у справі № 918/539/16 відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Таким чином, згідно усталеної судової практики та позиції ЄСПЛ відкладення розгляду справи можливе з об`єктивних причин, як-то неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні чи недостатність матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.

Згідно ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Пунктом 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Частиною 12 ст. 270 ГПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи положення ст. 7, 13, 14, 42-46 ГПК України, зокрема, щодо того, що учасники справи мають рівні права, якими вони повинні користуватися добросовісно, та несуть ризик настання тих чи інших наслідків, зумовлених невчиненням ними процесуальних дій, з урахуванням того, що суд не визнавав обов`язковою явку учасників справи, а в матеріалах справи містяться докази їх повідомлення про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, приймаючи до уваги необхідність дотримання розумних строків розгляду справи, обставини сприяння судом у наданні учасникам судового процесу достатнього часу для належної підготовки своєї позиції та викладення її в поданих процесуальних документах (відзиві), а також в забезпеченні участі в судових засіданнях, в тому числі в режимі відеоконференції, і цими правами вони розпоряджаються на власний розсуд, констатуючи достатність матеріалів для апеляційного перегляду справи, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами, без участі представника ТОВ «Паверсток».

Судом апеляційної інстанції було здійснено всі необхідні дії, що сприяли в реалізації сторонами принципу змагальності та диспозитивності

Представник апелянта просив суд скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви приватного виконавця в повному обсязі.

Приватний виконавець та представник позивача (стягувача) просили апеляційну скаргу задовольнити частково, зменшивши суму, на яку звернено стягнення, до 2 137 525,68 грн.

Апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення учасників справи, їх представників, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши повноту та об`єктивність встановлених обставин та висновки місцевого господарського суду, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, рішенням Господарського суду Запорізької області від 09.08.2022 у справі №908/1276/21(908/921/22) позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю ПАВЕРСТОК на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АРЕДДІТУМ-ІНВЕСТ заборгованість за надані послуги у розмірі 21 743 796,84 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 250 000,00 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю ПАВЕРСТОК на користь Державного бюджету України 326156,95 грн судового збору.

На виконання вказаного рішення видано накази.

23.01.2023 на адресу Господарського суду Запорізької області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю АРЕДДІТУМ-ІНВЕСТ про заміну первісного позивача його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю Електротрейдінг Груп.

Ухвалою суду від 25.01.2023 здійснено процесуальну заміну позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю АРЕДДІТУМ-ІНВЕСТ, код ЄДР 43097025 у справі № 908/1276/21(908/921/22) правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю ЕЛЕКТРОТРЕЙДІНГ ГРУП, код ЄДР 42190690.

14.03.2023 до Господарського суду Запорізької області надійшла заява Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Гненного Д.А. про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником.

Відповідно до поданої заяви заявник просить суд звернути стягнення на грошові кошти у сумі 3 637 525,68 грн., які належать Комунальному підприємству ШВИДКІСНИЙ ТРАМВАЙ (50057, м. Кривий Ріг, Майдан Праці, 1; код ЄДРПОУ: 30950099), яка має заборгованість перед ПАВЕРСТОК, код ЄДРПОУ 43016569 (03150, м. Київ, вул. Грінченка Миколи, 4) у сумі 3 637 525,68 грн., в рахунок задоволення вимог стягнення по виконавчому провадженню №70939762 примусового виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 25.01.2023 року у справі № №908/1276/21 (908/921/22) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАВЕРСТОК", код ЄДРПОУ 43016569 (03150, м. Київ, вул. Грінченка Миколи, 4) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АРЕДДІТУМ-ІНВЕСТ", код ЄДР 43097025 (69081, м. Запоріжжя, вул. Привокзальна, 21) заборгованість за надані послуги в розмірі 21 743 796 (двадцять один мільйон сімсот сорок три тисячі сімсот дев`яносто шість) грн. 84 коп., витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 250 000 (двісті п`ятдесят тисяч) грн. 00 коп.

Судом установлено, що 10.02.2023 р. приватним виконавцем Гненним Д.А. було примусово стягнуто з рахунків ТОВ «ПАВЕРСТОК» грошові кошти у сумі 423 843,22 гривень, з яких: кошти стягнуті за виконавчим документом - 384 857,47 гривень, кошти стягнуті в якості основної винагороди приватного виконавця - 38 485,75 гривень, кошти стягнуті в якості сплати витрат виконавчого провадження - 500,00 гривень.

Станом на момент подачі даної заяви до суду залишок боргу за виконавчим провадженням ВП № 70939762 складає 23 769 833,30 гривень, з яких: сума стягнення за виконавчим документом - 21 608 939,37 гривень, основана винагорода приватного виконавця - 2 160 893,93 гривень, витрати виконавчого провадження - 0,00 гривень.

Як зазначає заявник, 05 квітня 2022 року Господарським судом Дніпропетровської області постановлено ухвалу по справі №904/442/22 про затвердження мирової угоди від 10.03.2022 р. про врегулювання спору в господарській справі № 904/442/22 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Паверсток» та Комунальним підприємством «ШВИДКІСНИЙ ТРАМВАЙ», за якою КП «ШВИДКІСНИЙ ТРАМВАЙ» має заборгованість перед ТОВ «ПАВЕРСТОК» у розмірі 3 637 525,68 грн.

Таким чином, Комунальне підприємство «ШВИДКІСНИЙ ТРАМВАЙ» (50057, м. Кривий Ріг, Майдан Праці, 1; код ЄДРПОУ: 30950099) - особа, яка має заборгованість перед боржником, яка підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.

За даними Автоматизованої системи виконавчого провадження виконавче провадження про стягнення боргу з Комунального підприємства «ШВИДКІСНИЙ ТРАМВАЙ» (50057, м. Кривий Ріг, Майдан Праці, 1; код ЄДРПОУ: 30950099) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАВЕРСТОК" (03038, м. Київ, вул. Грінченка Миколи, буд. 4; код ЄДРОІІУ: 43016569) - не перебувало.

Задовольняючи заяву приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Гненного Дмитра Анатолійовича про звернення стягнення на кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником у справі, суд першої інстанції дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджено наявність у Комунального підприємства «ШВИДКІСНИЙ ТРАМВАЙ» (50057, м. Кривий Ріг, Майдан Праці, 1; код ЄДРПОУ: 30950099) заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Паверсток» в сумі 3 637 525,68 грн. станом на дату розгляду заяви. В свою чергу, Комунальне підприємство «ШВИДКІСНИЙ ТРАМВАЙ» (50057, м. Кривий Ріг, Майдан Праці, 1; код ЄДРПОУ: 30950099) свої заперечення, які б спростували наведенні в матеріалах справи обставини, до суду не надало.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, оскаржуваному судовому рішенню та доводам апеляційної скарги, апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Конституційний Суд України у рішенні від 13.12.2012 №18-рп/2012 зазначив, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист.

Заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на кошти, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб (п. 1 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про виконавче провадження" (Закон № 1404-VIII).

Так, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постанові від 21.09.2022 у справі № 910/11124/19 досліджував питання щодо звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі в межах заборгованості такої особи перед боржником та дійшов наступних висновків.

Виконуючи рішення суду, виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб. На належні боржникові у разі передачі від інших осіб кошти, що перебувають на рахунках у банках та інших фінансових установах, стягнення звертається виконавцем на підставі ухвали суду в порядку, встановленому цим Законом. За ухилення від виконання розпоряджень виконавця особа, в якої перебуває майно боржника, несе відповідальність відповідно до закону (частини перша, четверта та п`ята статті 53 Закону № 1404-VIII).

Порядок звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, визначено статтею 336 ГПК України. Так, суд, що розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою стягувача або державного чи приватного виконавця звернути стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили. Заява розглядається судом протягом десяти днів з дня її надходження. Суд розглядає заяву про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, в судовому засіданні з викликом такої особи та учасників справи, проте їх неявка не перешкоджає розгляду справи за умови належного їх повідомлення про дату, час і місце розгляду справи. За заявою стягувача суд може накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили. Про задоволення заяви про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, або про відмову у її задоволенні суд постановляє ухвалу. У разі задоволення заяви судове рішення може бути виконано шляхом звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі в межах заборгованості такої особи перед боржником. Звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, є підставою для визнання виконавчого документа, за яким боржник виступає стягувачем, таким, що не підлягає виконанню в розмірі стягнутої суми.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої у постанові від 08.11.2019 у справі №910/7023/19 особа, яка має заборгованість перед боржником, що не оспорюється нею або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили, набуває статусу боржника саме у виконавчому провадженні, розпочатому виконавцем на виконання судового рішення, в силу ухвали суду про задоволення заяви стягувача, а не в межах окремих майнових відносин між стягувачем та такою особою.

Також у висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 22.07.2021 у справі №905/1642/19 вказано, що подана в порядку статті 336 ГПК України виконавцем чи стягувачем заява про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, є по суті вимогою про стягнення коштів з такої особи з визначених законом підстав, що у разі її задоволення судом має відповідати та забезпечувати досягнення мети виконавчого провадження - реальне виконання судового рішення, шляхом стягнення грошових коштів з особи, яка має заборгованість перед боржником.

У цій судовій процедурі процесуальний закон, визначаючи її ініціатора, у статті 336 ГПК України ототожнює виконавця та стягувача, презюмуючи єдність їх мети у застосуванні цього заходу.

Системний аналіз приписів частини першої статті 336 ГПК України свідчить про те, що такий спеціальний порядок звернення стягнення на грошові кошти передбачений законодавцем задля неупередженого, ефективного, своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій, виключно, з метою фактичного виконання рішення суду.

З огляду на положення вказаних норм, під час розгляду заяви про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам відповідно до частини першої статті 336 ГПК України, предметом дослідження суду має бути факт наявності заборгованості, що підтверджується належними доказами, які відповідають вимогам статей 76-79 ГПК України, зокрема, це може бути відповідне рішення суду, або факт беззаперечності заборгованості особи, якій належать кошти, на які стягувач чи виконавець просить звернути стягнення.

Послідовна та стала правова позиція щодо предмета дослідження у даній категорії справ щодо застосування положень статті 336 ГПК України висловлена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.04.2020 у справі №910/5300/17, постановах Верховного Суду від 23.07.2018 у справі № 925/1048/17, від 11.09.2019 у справі № 902/1260/15, від 01.08.2019 у справі № 927/313/18, від 06.02.2020 у справі № 913/381/18, від 13.10.2020 у справі №913/526/17.

Проте Верховний Суд у постанові від 13.08.2021 у справі № 910/20504/16 зазначив, що виходячи з положень ч. 2 ст. 336 ГПК України, під час розгляду такої заяви судам необхідно враховувати, що факт наявності заборгованості не обов`язково має бути підтверджено судовим рішенням. Якщо немає такого рішення суд має надати власну оцінку доводам заявника щодо наявності відповідної заборгованості, її розміру, а також з`ясувати обставини не пропуску строку позовної давності для відповідної вимоги боржника до особи, яка має заборгованість перед ним.

Спірність заборгованості з урахуванням положень чинного законодавства визначають не за суб`єктивним ставленням кредитора чи боржника до неї, у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент звернення особи із заявою в порядку ст. 336 ГПК України боржник мав заборгованість перед кредитором, тобто чи була заборгованість взагалі чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначає заявник, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на момент такого звернення.

При цьому згідно положень ч. 8 ст. 336 ГПК України у разі задоволення заяви судове рішення може бути виконано шляхом звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі в межах заборгованості такої особи перед боржником.

Судом встановлено, що на виконанні в офісі приватного виконавця Гненного Дмитра Анатолійовича, перебуває виконавче провадження № 70939762 з примусового виконання наказу Господарського суду Запорізької області 908/1276/21 (908/921/22) від 25.01.2023 року про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАВЕРСТОК", код ЄДРПОУ 43016569 (03150, м. Київ, вул. Грінченка Миколи, 4) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АРЕДДІТУМ-ІНВЕСТ", код ЄДР 43097025 (69081, м. Запоріжжя, вул. Привокзальна, 21) заборгованість за надані послуги в розмірі 21 743 796 (двадцять один мільйон сімсот сорок три тисячі сімсот дев`яносто шість) грн. 84 коп., витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 250 000 (двісті п`ятдесят тисяч) грн. 00 коп. правонаступником прав стягувача за даним рішенням виступає ТОВ "ЕЛЕКТРОТРЕЙДІНГ ГРУП".

При проведенні виконавчих дій з Єдиного державного реєстру судових рішень, приватному виконавцю стало відомо, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/442/22 від 05 квітня 2022 року ухвалою суду затверджено мирову угоду від 10.03.2022 р. про врегулювання спору в господарській справі № 904/442/22 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Паверсток» та Комунальним підприємством «ШВИДКІСНИЙ ТРАМВАЙ», за якою КП «ШВИДКІСНИЙ ТРАМВАЙ» має заборгованість перед ТОВ «ПАВЕРСТОК» у розмірі 3 637 525,68 грн. Рішення суду набрало законної сили.

Як вже було зазначено, відповідно до статті 53 Закону України №1404-VIII визначено, що виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб. Зазначені особи зобов`язані подати на запит виконавця у визначений ним строк відомості про належне боржнику майно, що перебуває у них, та майно чи кошти, які вони повинні передати боржнику.

Разом з тим, матеріали справи не містять листування приватного виконавця Гненного Д.А. з КП "Швидкісний трамвай" щодо наявності у останнього належних ТОВ «Паверсток» грошових та існування непогашеної безспірної (визнаної судом) суми заборгованості.

Поряд з тим, суд першої інстанції не досліджував зміст, умови та подальший порядок виконання мирової угоди від 10.03.2022 р. про врегулювання спору в господарській справі №904/442/22 (т. 3 а.с. 82).

Так, відповідно до п. 3. Мирової угоди сума заборгованості у розмірі 3 664 807,12грн. підлягає сплаті відповідачем КП "Швидкісний трамвай" позивачеві ТОВ "Паверсток" за наступним графіком:

3.1. до 31.03.2022 року - 375 000 грн.

3.2. до 30.04.2022 року - 375 000 грн.

3.3. до 31.05.2022 року - 375 000 грн.

3.4. до 30.06.2022 року - 375 000 грн.

3.5. до 31.07.2022 року - 375 000 грн.

3.6. до 31.08.2022 року - 375 000 грн.

3.7. до 30.09.2022 року - 375 000 грн.

3.8. до 31.10.2022 року - 375 000 грн.

3.9. до 31.11.2022 року - 637 525,68 грн.

3.10. до 31.11.2022 року - 27 281,44 грн.

За п. 4. Мирової угоди датою виконання зобов`язань, передбачених у пп.3.1-3.9 п.3 Мирової угоди вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок позивача із спеціальним режимом використання за реквізитами: IBAN: НОМЕР_1 ВАТ "Ощадбанк", МФО:322669.

Згідно п. 5. Мирової угоди датою виконання зобов`язань, передбачених у пп.3.10. п.3 Мирової угоди вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок позивача за реквізитами IBAN: НОМЕР_2 ВАТ "Ощадбанк", МФО: 322669.

Поза увагою суду залишились також обставини укладення між ТОВ «Паверсток» (Первісний кредитор), ТОВ «Паверсток Трейд» (Новий кредитор) та КП "Швидкісний трамвай" (Боржник) Угоди про внесення змін до мирової угоди від 10.03.2022 по справі № 904/442/22 від 30.06.2022 (т. 3 а.с. 83).

Відповідно до п. 1. Угоди в зв`язку з тим, що між ТОВ «Паверсток» та ТОВ «Паверсток Трейд» укладено договір № 38 від 28.06.2022 року про відступлення права вимоги, сторонами досягнуто згоди з приводу того, що залишок заборгованості, необхідний до сплати КП "Швидкісний трамвай" в рамках укладеної та затвердженої судом мирової угоди від 10.03.2022 року, сплачується Боржником на розрахунковий рахунок ТОВ «Паверсток Трейд»: розрахунковий рахунок НОМЕР_3 АТ КБ «Приватбанк» ІПН 432795426591 код.

За п. 2. Угоди Сторони підтверджують, що на день укладання даної угоди заборгованість КП "Швидкісний трамвай" складає 2 164 807,12 грн (два мільйони сто шістдесят чотири тисячі вісімсот сім гривень 12 коп.), яка складається з:

- заборгованості за постачання електричної енергії відповідно Договору № 6680 від 28.10.2021 року в сумі 2 137 525,68 грн;

- компенсації 50 відсотків сплаченого Позивачем судового збору по справі № 904/442/22 в сумі 27 281,44 грн,

та сплачується за наступним графіком:

до 31.07.2022 року - 375 000 грн.

до 31.08.2022 року - 375 000 грн.

до 30.09.2022 року - 375 000 грн.

до 31.10.2022 року - 375 000 грн.

до 31.11.2022 року 664 807,12 грн.

Згідно п.3. Угоди Сторони погодили, що за умови належного виконання мирової угоди від 10.03.2022р. у справі № 904/442/22, не матимуть одна до одної жодних майнових чи немайнових претензій стосовно заборгованості за поставлену електроенергію за Договором № 6680 від 28.10.2021 року, а також судових витрат по справі № 904/442/22.

Ця угода про внесення змін до мирової угоди від 10.03.2022 по справі № 904/442/22 набирає чинності з моменту її підписання сторонами, складена у 3 (трьох) примірниках по одному для кожної сторони та є невід`ємною частиною мирової угоди від 10.03.2022 по справі № 904/442/22.

Крім того, листом за вих.№ 1 від 28.06.2022 (т. 3 а.с. 84) ТОВ «Паверсток» повідомило КП "Швидкісний трамвай" про необхідність сплати заборгованості за Договором з постачання електричної енергії № 6680 від 28.10.2021 року в сумі 2 137 525,68 грн з ПДВ на розрахунковий рахунок ТОВ «Паверсток Трейд», код ЄДРПОУ 43279549 згідно Договору переуступки № 38 від 28.06.2022, а листом від 28.06.2022 (вх.№ 413 від 29.06.2022, т. 3 а.с. 85) КП "Швидкісний трамвай" повідомлено про укладення між ТОВ «Паверсток» (Первісний кредитор) та ТОВ «Паверсток Трейд» (Новий кредитор) Договору відступлення права вимоги № 38 від 28.06.2022 (т. 3 а.с. 86-88) за Договором з постачання електричної енергії № 6680 від 28.10.2021 року.

Копія Договору долучена в додатках до даного повідомлення. При цьому неспівпадіння номеру договору про постачання електричної енергії (№ 6755 замість № 6680) пояснюється допущеною опискою, а не розбіжністю, враховуючи вищезгадане листування сторін з посиланням на правильний номер договору.

Колегія суддів зауважує, що укладені між ТОВ «Паверсток» (Первісний кредитор) та ТОВ «Паверсток Трейд» (Новий кредитор) Договір відступлення права вимоги № 38 від 28.06.2022 та між ТОВ «Паверсток» (Первісний кредитор), ТОВ «Паверсток Трейд» (Новий кредитор) та КП "Швидкісний трамвай" (Боржник) Угода про внесення змін до мирової угоди від 10.03.2022 по справі № 904/442/22 від 30.06.2022 не визнані в судовому порядку недійсними, доказів зворотнього учасниками справи не надано, тому в силу презумпції правомірності правочину за ст. 204 ЦК України у суду апеляційної інстанції відсутні підстави вважати, що ТОВ «Паверсток Трейд» не набуло право вимоги до КП "Швидкісний трамвай" на суму 2 137 525,68 грн.

Також, як слідує з наданих апелянтом копій платіжний інструкцій (т. 3 а.с. 89-96), ним було сплачено 1 500 000,00 грн (№ 1280 від 21.03.2022, № 1653 від 12.04.2022, № 2170 від 12.05.2022, № 2540 від 09.06.2022) на користь ТОВ «Паверсток» з призначенням платежу: «Сплата заборг. за спож. електроенергію за дог. № 6680 від 28.10.2021р. зг. Мир. угоди по спр. №904/442/22 від 10.03.2022р. Пров. проц. закуп. не передб.», що залишилось поза увагою господарського суду при розгляді заяви приватного виконавця. про звернення стягнення на грошові кошти, що належать боржнику.

В свою чергу, за платіжними інструкціями № 2821 від 04.07.2022, № 3166 від 29.07.2022, № 3205 від 02.08.2022 з призначенням платежу: «Сплата заборг. за спож. електроенергію за дог. № 6680 від 28.10.2021р. зг. Мир. угоди по спр. №904/442/22 від 10.03.2022р. Пров. проц. закуп. не передб.» та № 3368 від 11.08.2022 з призначенням платежу: «Сплата 50% судового збору зг. Мир. угоди по спр. №904/442/22 від 10.03.2022р. Пров. проц. закуп. не передб. Без ПДВ», КП "Швидкісний трамвай" сплатило ТОВ «Паверсток Трейд» грошові кошти в сумі 2 137 525,68 грн.

Однак, при визначенні суми заборгованості, яка обліковується у КП "Швидкісний трамвай" перед ТОВ «Паверсток», судом першої інстанції вищевказані платежі не було враховано взагалі.

Апеляційний суд зазначає, що виконання мирової угоди від 10.03.2022 по справі №904/442/22 є предметом судового контролю в межах справи № 904/442/22.

При цьому за умовами пунктів 13-15 Мирової угоди Ухвала Господарського суду Дніпропетровської області про затвердження даної мирової угоди у справі № 904/442/22 є виконавчим документом відповідно до ст.4 Закону України "Про виконавче провадження". У разі повного чи часткового невиконання (неналежного виконання) відповідачем своїх зобов`язань, передбачених Мирової угодою, позивач має право пред`явити ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/442/22 про затвердження Мирової угоди до примусового виконання в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження". Строк пред`явлення ухвали про затвердження даної мирової угоди 3 (три) роки з дня набрання нею законної сили.

Таким чином, у випадку невиконання боржником КП "Швидкісний трамвай" своїх зобов`язань, передбачених Мирової угодою, кредитор ТОВ «Паверсток» мало право звернутися до органів виконавчої служби/приватного виконавця з заявою про примусове виконання Мирової угоди, пред`явивши ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/442/22 від 05.04.2022.

Проте, матеріали справи не містять доказів такого звернення або будь-яких зауважень чи вимог ТОВ «Паверсток» до КП "Швидкісний трамвай" щодо виконання зобов`язань зі сплати грошових сум, передбачених Мировою угодою. Навпаки, за даними Автоматизованої системи виконавчого провадження виконавче провадження про стягнення боргу з Комунального підприємства «ШВИДКІСНИЙ ТРАМВАЙ» (50057, м. Кривий Ріг, Майдан Праці, 1; код ЄДРПОУ: 30950099) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАВЕРСТОК" (03038, м. Київ, вул. Грінченка Миколи, буд. 4; код ЄДРОІІУ: 43016569) - не перебувало.

Слід наголосити, що у справі № 908/1276/21 (908/921/22) предметом дослідження суду є факт наявності заборгованості, що підтверджується належними доказами, які відповідають вимогам статей 76-79 ГПК України, для чого під час розгляду заяви приватного виконавця суду необхідно надати оцінку доводам заявника щодо наявності відповідної заборгованості, її розміру, а також доводам протилежної сторони, яка може заперечувати як розмір боргу так і факт його існування, в тому числі з підстав його погашення.

До того ж, суд не досліджує законність підстав вибуття грошових коштів, належних боржнику, на користь інших осіб, в тому числі за згодою самого боржника, оскільки визначальним є саме факт їх наявності у особи, до якої пред`явлено вимоги у поданій до суду заяві.

Натомість суд першої інстанції при розгляді заяви про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником обмежився лише цитуванням доводів заявник, при цьому зазначивши, що КП "Швидкісний трамвай" свої заперечення, які б спростували наведенні в матеріалах справи обставини, до суду не надало.

З цього приводу скаржник зазначає, що він був позбавлений можливості направити в судове засідання свого представника та подати в установлений строк свої заперечення і докази оплати заборгованості перед ТОВ «Паверсток», оскільки заяву приватного виконавця та ухвалу про призначення до розгляду даної заяви підприємство отримав лише 23.03.2023 року.

Так, матеріали справи свідчать, що заява приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Гненного Д.А. надійшла до Господарського суду Запорізької області 14.03.2023.

Ухвалою суду від 14.03.2023 прийнято заяву до розгляду; розгляд заяви призначено на 23.03.2023 о 12 год 15 хв., в судовому засіданні.

Як визначено ч. 4 ст. 336 ГПК України суд розглядає заяву про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, в судовому засіданні з викликом такої особи та учасників справи, проте їх неявка не перешкоджає розгляду справи за умови належного їх повідомлення про дату, час і місце розгляду справи

В свою чергу, відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії. Цей термін може бути скорочений судом у випадку, коли цього вимагає терміновість вчинення відповідної процесуальної дії (огляд доказів, що швидко псуються, неможливість захисту прав особи у випадку зволікання тощо).

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, ухвала Господарського суду Запорізької області від 14.03.2023 про призначення заяви до розгляду на 23.03.2023 була направлена учасникам справи 145.03.2023 та з урахуванням нормативних строків пересилання поштових відправлень надійшла до КП "Швидкісний трамвай" (м. Кривий Ріг) та була отримана ним 23.03.2023, тобто в день слухання.

Більше того, заява приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Гненного Д.А. про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником з додатками була отримана КП "Швидкісний трамвай" 24.03.2023, про що свідчать дані трекінгового відстеження поштового відправлення за накладною № 0304011100782, тобто вже після прийняття судом оскаржуваної ухвали (т. 3 а.с. 36-37).

Наведене вказує на те, що суд не переконався в отриманні особи, стосовно якої вирішувалося питання про стягнення грошових коштів, що належить боржнику, заяви приватного виконавця та обізнаності щодо відкриття провадження з її розгляду, чим власне було позбавлено скаржника права на подання заперечень і доказів в обґрунтування своєї позиції. З урахуванням цього суд апеляційної інстанції вважає поважними причини неподання відповідних доказів, що долучені КП "Швидкісний трамвай" до апеляційної скарги та приймає їх до розгляду, надавши відповідну оцінку, яка викладена у тексті постанови.

Колегією суддів також враховується, що однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Стаття 13 ЦК України, у якій визначаються межі здійснення цивільних прав, встановлює, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства, зокрема, при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині, тобто не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Межі є невід`ємною рисою будь-якого суб`єктивного права. Суб`єктивні цивільні права, будучи мірою можливої поведінки уповноваженої особи, має певні межі за змістом і за характером здійснення.

Зокрема, зловживання правом - це особливий тип правопорушення, яке вчиняється правомочною особою при здійсненні нею належного їй права, пов`язаний з використанням недозволених конкретних форм в рамках дозволеного йому законом загального типу поведінки.

За одним із сучасних визначень, під зловживанням правом розуміються випадки, коли суб`єкт цивільних правовідносин, якому належить певне суб`єктивне цивільне право, здійснює його неправомірно, коли суть здійснення права йде врозріз з його формальним змістом.

Тобто уповноважена особа, маючи суб`єктивне право і спираючись на нього, виходить за межі дозволеної поведінки. Слово "зловживання" за своїм буквальним змістом означає використання, вживання чого-небудь з метою заподіяння певного зла, шкоди, збитків кому б то не було.

Семантичне тлумачення терміну "зловживання правом" призводить до висновку про те, що його основним змістом є використання належного уповноваженій особі суб`єктивного цивільного права на шкоду іншому учаснику цивільних відносин.

Відтак, можна стверджувати, що учасники цивільних відносин при здійсненні своїх прав зобов`язані діяти добросовісно, утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб; не допускаються дії, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. На цих засадах мають ґрунтуватися і договірні відносини.

Таким чином, не можна покладати надмірний тягар на сумлінного боржника, який виконав своє зобов`язання щодо кредитора в порядку та спосіб, погоджені між ними, переслідуючи інтереси останнього. Натомість недобросовісний кредитор має нести усі негативні ризики, пов`язані з його діями, які можуть бути спрямовані на ухилення від виконання своїх зобов`язань як боржника перед іншим кредитором. Адже у даному випадку судом не встановлено умислу КП "Швидкісний трамвай" на ухилення від виконання своїх зобов`язань чи злісної домовленості з ТОВ «Паверсток» на шкоду іншим кредиторам, зокрема, ТОВ «Енерготрейдінг Груп», ТОВ Ареддітум-Інвест, а тому висновки Господарського суду Запорізької області про наявність підстав для задоволення заяви є передчасними.

Згідно з ч.ч. 1, 2, 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 23.03.2023 у справі № 908/1276/21 (908/921/22) цим вимогам не відповідає, оскільки судом було допущено порушення норм процесуального права, не з`ясовано всіх обставин, що мають значення для справи та не досліджено всі важливі докази та доречні аргументи скаржника, в результаті чого зроблено висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи, а саме про наявність підстав, з якими пов`язується можливість задоволення заяви про звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Натомість ч. 4 ст. 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Принцип справедливості судового розгляду (ст. 6 Конвенції) в рішеннях ЄСПЛ трактується як належне відправлення правосуддя, право на доступ до правосуддя, рівність сторін, змагальний характер судового розгляду справи, обґрунтованість судового розгляду тощо.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що: «стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію стосовно того, що одним із елементів права на справедливий суд є право на виправлення судової помилки, включаючи право на скасування неправосудного рішення та прийняття правового рішення по справі.

Суд має пересвідчитися, чи провадження в цілому, включаючи спосіб збирання доказів, було справедливим, як того вимагає п. 1 статті 6 (див., mutatismutandis, рішення у справі «Шенк проти Швейцарії» (Schenk v. Switzerland) від 12 липня 1988 р., серія A № 140, с. 29, п. 46).

Відповідно до п. 48 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Мала проти України" від 3 липня 2014 року, остаточне 17.11.2014: "Більше того, принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (див. рішення у справах "Проніна проти України" (Pronina v. Ukraine), заява № 63566/00, п. 25, від 18 липня 2006 року, та "Нечипорук і Йонкало проти України" (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine), заява № 42310/04, п. 280, від 21 квітня 2011 року).

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) не з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Встановлені апеляційним судом обставини дають підстави для скасування ухвали Господарського суду Запорізької області від 23.03.2023 у справі № 908/1276/21 (908/921/22) та постановлення нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Гненного Дмитра Анатолійовича про звернення стягнення на кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником у справі.

Частиною 14 статті 129 ГПК України визначено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (ч. 9 ст. 129 ГПК України).

При розподілі судових витрат колегією суддів враховується, що процесуальний закон визначає право як стягувача, так і виконавця (державного, приватного) на звернення до суду із вказаною заявою у порядку статті 336 ГПК України, презюмуючи при цьому єдність їх мети у застосуванні цього заходу.

Таким чином, зважаючи на те, що заява подана саме приватним виконавцем та є необґрунтованою, витрати за подання апеляційної скарги належить покласти на нього, стягнувши їх на користь апелянта.

Керуючись статтями 129, 233-236, 269, 270, 275, 277, 282, 336 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Швидкісний трамвай" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 23.03.2023 у справі № 908/1276/21 (908/921/22) задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 23.03.2023 у справі № 908/1276/21 (908/921/22) скасувати.

У задоволенні заяви приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Гненного Дмитра Анатолійовича про звернення стягнення на кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником у справі - відмовити.

Стягнути з приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Гненного Дмитра Анатолійовича (03040, м. Київ, просп. Голосіївський, 86/1, РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Комунального підприємства «ШВИДКІСНИЙ ТРАМВАЙ» (50057, м. Кривий Ріг, Майдан Праці, 1; код ЄДРПОУ 30950099) судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 2 684,00 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписано 04.07.2023

Головуючий суддяВ.Ф. Мороз

Суддя А.Є. Чередко

Суддя Л.А. Коваль