Рішення

від 22.06.2023 по справі 905/1575/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.06.2023 Справа №905/1575/20

Господарський суд Донецької області у складі:

судді Лободи Т.О.

при секретарі судового засідання Білик М.Л.,

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорський ринок", м. Краматорськ Донецької області, код 05494142,

до ОСОБА_1 , м. Краматорськ Донецької області

про стягнення 1 975 000,00 грн ,

за участю сторін:

позивача ОСОБА_2 ,

відповідача ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Колхозний ринок", яке в подальшому змінило своє найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "Краматорський ринок", звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення збитків у сумі 1 975 000,00 грн, завданих юридичній особі її посадовою особою.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді директора ТОВ "Колхозний ринок" у період з 14.02.2019 по 19.03.2019, тобто будучи уповноваженою на виконання організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій особою та маючи право першого підпису банківських та інших фінансових документів, умисно, всупереч інтересам товариства, зловживаючи своїм службовим становищем, вчинив розтрату коштів на загальну суму 1 975 000,00 грн шляхом їх перерахування на користь третіх осіб, а саме Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістик Технолоджі", Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК Синтез", Адвокатського бюро "Житченко та партнери".

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 19.10.2020 відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 02.09.2021 у справі № 905/1575/20, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.12.2021, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.02.2022 постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.12.2021 та рішення Господарського суду Донецької області від 02.09.2021 у справі № 905/1575/20 скасовано, справу № 905/1575/20 передано на новий розгляд до Господарського суду Донецької області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.06.2022 для розгляду справи № 905/1575/20 визначено суддю Лободу Т.О.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 22.06.2022 прийнято справу № 905/1575/20 до свого провадження. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Про дату, час і місце підготовчого засідання учасників справи вирішено повідомити додатково відповідною ухвалою. Визначено позивачу та відповідачу строк до 15.07.2022 для надання письмових пояснень по суті спору з обґрунтуванням власної актуальної правової позиції з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 16.02.2022 у справі № 905/1575/20.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 29.07.2022 з метою підтвердження інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 для подальшого належного повідомлення відповідача про рух справи та з метою надання йому можливості скористатись своїм конституційним правом на захист, зобов`язано Державну міграційну службу України у строк протягом п`яти днів з моменту отримання цієї ухвали надіслати на електронну адресу суду inbox@dn.arbitr.gov.ua інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 .

17.08.2022 до суду надійшов лист Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації Державної міграційної служби України в якому повідомляється, що місце проживання ОСОБА_1 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 21.10.2022 призначено підготовче засідання на 08.11.2022 року о 11:30 год., визначено позивачу та відповідачу строк до 05.11.2022 для надання письмових пояснень по суті спору з обґрунтуванням власної актуальної правової позиції з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 16.02.2022 у справі № 905/1575/20.

З метою повідомлення сторін про призначення підготовчого засідання, у зв`язку із зупиненням поштових відправлень з 22.02.2022 у Господарському суді Донецької області (розпорядження від 21.02.2022), суд намагався повідомити сторони шляхом передання телефонограм, оскільки сторонами суду не надані відомості про наявні в них адреси електронної пошти. Позивачу телефонограму було передано 24.10.2022. Передати телефонограму відповідачу виявилось неможливим, у зв`язку з чим судом було опубліковано відповідне оголошення на сайті Господарського суду Донецької області.

27.10.2022 на електронну пошту суду надійшло клопотання позивача про витребування доказів.

01.11.2022 на електронну пошту суду надійшли письмові пояснення представника позивача по суті позову з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 16.02.2022, в яких позивач також просить суд задовольнити позов та розгляд даної справи провести без участі представника позивача.

08.11.2022 на електронну пошту суду надійшли письмові пояснення представника відповідача на виконання вимог ухвали суду від 21.10.2022, в яких він просить суд відмовити в задоволенні позовної заяви в повному обсязі.

Суд зазначає, що підготовче засідання по справі неодноразово було відкладено, а також в підготовчому засіданні оголошувались перерви, у зв`язку з неявкою сторін, необхідністю витребування додаткових доказів, а також у зв`язку з наслідками, які були спричинені обстрілами міста Харкова та неможливістю проведення судових засідань, зокрема, 09.03.2023 м. Харків було повністю знеструмлено.

Ухвалою суду від 08.11.2022 відмовлено в задоволенні клопотання позивача про витребування доказів, яке було подано 27.10.2022.

28.11.2022 відповідачем було подано клопотання про закриття провадження у справі (вх. 7403/22 від 28.11.2022).

Ухвалою суду від 07.02.2023 відмовлено в клопотанні відповідача про закриття провадження у справі (вх. 7403/22 від 28.11.2022).

01.12.2022 до суду надійшло клопотання позивача про витребування доказів (вх. №7532/22 від 01.12.2022).

Ухвалою суду від 07.02.2023 задоволено клопотання позивача про витребування доказів (вх. №7532/22 від 01.12.2022):

- зобов`язано ТОВ "КАССІС ВТК" (08154, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, місто Боярка, вул. Соборності, будинок 36, код 42045604) в строк до 28.02.2023 надати до суду належним чином засвідчену копію договору про надання послуг № 1 від 01.02.2019, що укладений з ТОВ "Колхозний ринок," та докази надання послуг за цим договором;

- зобов`язано ТОВ "ТК Синтез" (61020, Харківська обл., місто Харків, просп. Любові Малої, буд. 99 А, код 38034738) в строк до 28.02.2023 надати до суду належним чином засвідчену копію договору № 11 від 19.03.2019 (про купівлю будівельних матеріалів), що укладений з ТОВ Колхозний ринок, та докази виконання зобов`язань за цим договором.

02.03.2023 ухвала суду, направлена на адресу ТОВ "КАССІС ВТК", повернута поштою без вручення з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

20.03.2023 ухвала суду, направлена на адресу ТОВ "ТК Синтез", повернута поштою без вручення з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 12.04.2023, яка занесена до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.05.2023 о 12:00год.

Ухвалою суду від 10.05.2023 відкладено судове засідання з розгляду справи по суті на 30.05.2023 року.

Ухвалою суду від 30.05.2023, яка занесена до протоколу судового засідання, в розгляді справи по суті оголошено перерву до 01.06.2023 року о 15:00 год.

Ухвалою суду від 01.06.2023, яка занесена до протоколу судового засідання, в розгляді справи по суті оголошено перерву до 22.06.2023 року о 12:00 год.

У судових засіданнях по даній справі представник позивача повністю підтримала заявлені позовні вимоги, вказувала на те, що відповідач уклав договори, в яких не було необхідності для господарської діяльності товариства позивача. Відповідач не обґрунтував необхідність укладення таких договорів, перерахував кошти товариствам, від яких не було нічого отримано на їх виконання, що на думку позивача свідчить про свідоме витрачання коштів товариства, при тому, що відповідачу було достеменно відомо про наявність на розгляді в суді питання щодо незаконного звільнення попереднього директора та призначення ОСОБА_1 директором позивача.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що всі договори укладені в межах компетенції та повноважень відповідача, ніяких порушень діючого законодавства при цьому не допущено. Представник зазначив, що у відповідача відсутня будь-яка документація щодо договорів, по яким заявлені позовні вимоги, оскільки при поновленні попереднього директора на посаді, ОСОБА_1 попросили звільнити приміщення, він не забирав ніяких речей та документів з офісу. Представник відповідача зазначив, що всі спірні дії були вчинені відповідачем під час перебування ним на посаді директора, після того, як ОСОБА_1 стало відомо про наявність судового рішення про поновлення на посаді попереднього директора, він не вчиняв ніяких дій від імені товариства.

Щодо строку розгляду справи суд зазначає наступне.

Частинами 1 та 2 ст. 195 ГПК України передбачено, що суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України", суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Проте, вихід за межі встановленого ст. 195 ГПК України строку був обумовлений виключними загальновідомими обставинами, пов`язаними із триваючою військовою агресією Російської федерації на територію України.

Господарський суд Донецької області знаходиться на території Харківської територіальної громади, яка з першого дня військової агресії перебуває під постійними ворожими обстрілами, які становлять загрозу життю та здоров`ю всіх учасників судового процесу. Окрім того, ворогом неодноразово вчинялися дії, спрямовані на руйнування об`єктів критичної інфраструктури регіону, що, зокрема, спричиняло тривале знеструмлення електричних мереж та вихід з ладу систем зв`язку та інтернету. Такі обставини істотно уповільнили роботу суду, як щодо організаційно-технічного забезпечення судового процесу, так і щодо безпосереднього розгляду справи.

З урахуванням викладеного, за об`єктивних обставин розгляд справи був здійснений судом без невиправданих зволікань настільки швидко, наскільки це було можливим за вказаних умов, у межах розумного строку в контексті положень Господарського процесуального кодексу України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Судом вчинено всі дії для повідомлення сторін про розгляд справи, надання сторонам можливості реалізувати свої права, зокрема, щодо участі в судових засіданнях, обґрунтування позиції по справі.

Вислухавши представників сторін, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

16.01.2019 наказом голови правління ТОВ Колхозний ринок ОСОБА_4 №39-К звільнено ОСОБА_5 з посади директора на підставі п.2 ст.41 КЗпП України з 16.01.2019 у зв`язку із втратою довіри до нього.

19.01.2019 ОСОБА_1 на підставі наказу від 17.01.2019 №40-К приступив до виконання обов`язків директора ТОВ Колхозний ринок на підставі рішення загальних зборів учасників товариства згідно протоколу від 15.01.2019 №1 з 19.01.2019.

12.02.2019 між ТОВ Колхозний ринок в особі директора ОСОБА_1 і банком в особі Акціонерного товариства Сбербанк укладена заява-договір №Т050-013073638 щодо обслуговування на умовах пакету продуктів та послуг банку в рамках договору щодо банківського обслуговування.

Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 12.02.2019 у справі № 234/949/19, яке залишене без змін постановою Донецького апеляційного суду від 07.08.2019, поновлено ОСОБА_5 на посаді директора ТОВ Колхозний ринок; стягнуто з ТОВ Колхозний ринок на користь ОСОБА_5 моральну шкоду в розмірі 10 000,00 грн.

У період з 14.02.2019 по 22.03.2019 ТОВ Колхозний ринок здійснені перерахування коштів на рахунки інших підприємств за надані юридичні та транспортні послуги, а також в якості передплати за будівельні матеріали без відповідного підтвердження виконання робіт, отримання послуг чи придбання товарів.

Так, відповідно до платіжних доручень:

- від 14.02.2019 №1 ТОВ Колхозний ринок на рахунок АБ Житченко та партнери (ідентифікаційний код 38601331) перераховано 285 000, 00 грн з призначенням платежу оплата юридичних послуг до договору від 12.02.2019;

- від 18.02.2019 № 1, від 20.02.2019 № 1, від 04.03.2019 № 1, від 05.03.2019 № 1, від 05.03.2019 № 2, від 05.03.2019 № 3 ТОВ Колхозний ринок на рахунок ТОВ Логістик Технолоджи, яке у подальшому змінило свою назву на ТОВ Кассіс ВТК, перераховано відповідно 200 000, 00 грн, 290 000, 00 грн з призначенням платежу експедиційно-транспортні послуги по договору від 08.02.2019 № 1, договір про надання послуг від 08.02.2019 № 1 рахунок № 68 від 14.02.2019; 147 000,00 грн, 117 500,00 грн, 117 500,00 грн, 118 000,00 грн з призначенням платежу договір про надання послуг від 01.02.2019 № 1 рахунок від 04.03.2019 № 95;

- від 19.03.2019 № 1, № 2, № 3 ТОВ Колхозний ринок перераховано на рахунок ТОВ ТК-Синтез відповідно 250 000,00 грн, 250 000,00 грн та 200 000,00 грн, усього 700 000,00 грн з призначенням платежу авансова плата будматеріалів за договором від 19.03.2019 № 11.

Наказом від 22.03.2019 №71-К поновлено на посаді директора ОСОБА_5 згідно рішення Краматорського міського суду Донецької області від 12.02.2019 у справі №234/949/19 з 22.03.2019; звільнено з посади директора ТОВ Колхозний ринок ОСОБА_1 з 22.03.2019 у зв`язку із поновленням на роботі на посаді директора ОСОБА_5 .

08.05.2019 адвокат Кучерявий Д.В., який представляв інтереси ТОВ Колхозний ринок, звернувся до Теліуса І.В. з адвокатським запитом від 07.05.2019 №07/05/2019-2, в якому просив повернути всі документи фінансового-господарської діяльності ТОВ Колхозний ринок; повідомити інформацію про те, які саме юридичні послуги були надані АБ Житченко та партнери на підставі договору від 12.02.2019, які саме будівельні матеріали були придбані у ТОВ ТК-Синтез на підставі договору від 19.03.2019 №11, хто від імені підприємства приймав будівельні матеріали від ТОВ ТК Синтез, які саме транспортні послуги надані ТОВ Логістик Технолоджи згідно договорів від 01.02.2019 № 1 та від 08.02.2019 №1.

12.09.2019 комісією ТОВ Колхозний ринок у складі заступника директора, головного бухгалтера, інженера, комірника центрального складу проведена інвентаризація руху товарно-матеріальних цінностей товариства за період з 15.01.2019 по 21.03.2019, за результатами якої складений відповідний акт, в якому зафіксована нестача коштів на розрахунковому рахунку підприємства на суму 1 975 000, 00грн.

30.09.2019 незалежним практикуючим фахівцем ТОВ Аудиторська фірма Аудіт - Колос складений звіт щодо огляду фінансової звітності ТОВ Колхозний ринок станом на 31.03.2019 за результатами огляду дебіторської заборгованості товариства по балансовому рахунку 685 виявлена наявність дебіторської заборгованості, у тому числі на суму 1 975 000,00 грн по трьом контрагентам - АБ Житченко та партнери, ТОВ ТК-Синтез, ТОВ Логістик Технолоджи, яка документально не підтверджується.

04.10.2019 на підставі наказу № 196 Товариство з обмеженою відповідальністю Колхозний ринок сформувало нарахування резерв сумнівної заборгованості.

17.07.2020 ТОВ Колхозний ринок звернулося до відповідача з вимогою № 68/2020, у якій вимагало повернути всі документи фінансового-господарської діяльності ТОВ Колхозний ринок; повідомити інформацію про те, які саме юридичні послуги були надані АБ Житченко та партнери на підставі договору від 12.02.2019, які саме будівельні матеріали були придбані у ТОВ ТК-Синтез на підставі договору від 19.03.2019 №11, хто від імені підприємства приймав будівельні матеріали від ТОВ ТК-Синтез, які саме транспортні послуги надані ТОВ Логістик Технолоджи згідно договорів від 01.02.2019 № 1 та від 08.02.2019 №1.

Посилаючись на те, що посадовою особою товариства за час виконання нею обов`язків було завдано юридичній особі збитків, вчинено неправомірні дії з безпідставного перерахування грошових коштів, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з п.8 ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Аналогічні положення передбачені ст.20 Господарського кодексу України (далі ГК України).

Відповідно до приписів ст.11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов`язання, які виникають з договорів та інших правочинів або внаслідок завдання шкоди.

Частинами 1, 2 ст.22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частинами першою та другою статті 1166 ЦК України, яка регулює загальні підстави відповідальності за завдану шкоду, передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Вирішуючи спір про відшкодування шкоди, суд повинен встановити наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, яке має містити такі складові:

- неправомірність поведінки особи, тобто її невідповідність вимогам, наведеним в актах цивільного законодавства;

- наявність шкоди, під якою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права, взагалі будь-яке знецінення блага, що охороняється законом, та її розмір;

- причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, який виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, тобто протиправна поведінка конкретної особи (осіб), на яку покладається відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що невідворотно спричинила шкоду;

- вину заподіювача шкоди.

За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільна відповідальність не настає.

За загальними правилами розподілу обов`язку доказування кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частини перша, третя статті 74 ГПК України).

Отже, при зверненні з позовом про відшкодування заподіяної майнової шкоди позивач повинен довести належними, допустимими та достовірними доказами неправомірність поведінки заподіювача шкоди, наявність шкоди та її розмір, а також причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою.

Водночас зі змісту частини другої статті 1166 ЦК України вбачається, що цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди. Відповідний висновок міститься, зокрема, у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.01.2018 у справі №753/7281/15-ц. Тому спростування цієї вини є процесуальним обов`язком її заподіювача.

Згідно із частинами третьою та четвертою статті 92 ЦК України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. Якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов`язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі.

У частині другій статті 89 Господарського кодексу України визначено, що посадові особи відповідають за збитки, завдані ними господарському товариству. Відшкодування збитків, завданих посадовою особою господарському товариству її діями (бездіяльністю), здійснюється у разі, якщо такі збитки були завдані:

- діями, вчиненими посадовою особою з перевищенням або зловживанням службовими повноваженнями;

- діями посадової особи, вчиненими з порушенням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення подібних дій, встановленої установчими документами товариства;

- діями посадової особи, вчиненими з дотриманням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення відповідних дій, встановленої товариством, але для отримання такого погодження та/або дотримання процедури прийняття рішень посадова особа товариства подала недостовірну інформацію;

- бездіяльністю посадової особи у випадку, коли вона була зобов`язана вчинити певні дії відповідно до покладених на неї обов`язків;

- іншими винними діями посадової особи.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 04.12.2018 у справі № 910/21493/17 зробив висновок, що згідно з вимогами статті 92 ЦК України особи, які виступають від імені юридичної особи, зобов`язані діяти не лише в межах своїх повноважень, але й добросовісно і розумно. З огляду на положення наведеної правової норми та довірчий характер відносин між господарським товариством та його посадовою особою (зокрема, директором чи генеральним директором) протиправна поведінка посадової особи може виражатись не лише в невиконанні нею обов`язків, прямо встановлених установчими документами товариства, чи перевищенні повноважень при вчиненні певних дій від імені товариства, а й у неналежному та недобросовісному виконанні таких дій без дотримання меж нормального господарського ризику, з особистою заінтересованістю чи при зловживанні своїм розсудом, прийнятті очевидно необачних чи марнотратних рішень. Аналогічні висновки зроблені і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №911/2129/17.

Наведене відповідає міжнародним Принципам корпоративного управління Організації економічного співробітництва та розвитку, які закріплюють такі основні фідуціарні обов`язки директорів підприємства, як обов`язок дбайливого ставлення (діяти добросовісно на користь розвитку підприємства, приділяючи достатньо часу, зусиль і професійних навичок управлінню ним) та обов`язок лояльності (уникати конфлікту інтересів і діяти під час ухвалення рішень щодо діяльності підприємства лише в інтересах останнього).

Головною метою фідуціарних обов`язків є необхідність забезпечення економічного розвитку підприємства, а відповідно недотримання таких базових обов`язків може призвести до завдання збитків підприємству і зобов`язання їх відшкодувати.

Отже, при застосуванні статті 92 ЦК України потрібно оцінювати не лише формальну сторону питання - дотримання посадовою особою всіх положень законодавства, статуту, рішень загальних зборів учасників/акціонерів тощо. Адже навіть коли посадова особа формально виконала всі вимоги законодавства та установчих документів товариства, її дії (бездіяльність) можуть не бути добросовісними, розумними та вчиненими в інтересах товариства.

Вирішуючи питання відповідальності посадової особи перед юридичною особою, суд виходить з презумпції, що така посадова особа діяла в найкращих інтересах товариства; її рішення були незалежними та обґрунтованими; її фідуціарні обов`язки були виконані належним чином.

Водночас при наявності спору та спростуванні позивачем відповідної презумпції за одним з критеріїв свідчить про неналежне виконання своїх фідуціарних обов`язків відповідачем. У цьому разі вже відповідач зобов`язаний довести, що він діяв в інтересах товариства

Зі змісту частини другої статті 1166 ЦК України вбачається, що цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди. Відповідний висновок міститься, зокрема, у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.01.2018 у справі №753/7281/15-ц. Тому спростування цієї вини є процесуальним обов`язком її заподіювача.

Відповідно до частини другої статті 76 ГПК України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (частини перша, друга статті 86 ГПК України).

Відповідно до положень ст.. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

У період перебування ОСОБА_1 на посаді директора ТОВ Колхозний ринок та виконання ним відповідних повноважень, діяв Статут товариства, затверджений зборами учасників товариства протоколом від 28.08.2007 №31 (з урахуванням змін, затверджених рішеннями загальними зборами учасників товариства, які оформлені протоколами від 03.04.2009 № 41, від 29.09.2009 № 46, від 07.12.2010 № 49).

Відповідно до п. 2.2 Статуту товариство самостійно планує та здійснює, зокрема, такі види діяльності :

надання послуг у сфері торгівлі , зокрема, на комісійних засадах, а саме : а) створення необхідних умов для реалізації сільськогосподарської продукції населенням, споживкооперацією, сільськогосподарськими підприємствами, а також продукцією підприємств і кооперативів громадського харчування, виробничих і торгівельно-заготівельних, здійснення торгівельно-закупівельної діяльності; б) сприяння громадянам, які мають власні підсобні господарства, садово - городні ділянки і одержують сільськогосподарські продукти внаслідок свої діяльності, в реалізації сільськогосподарської продукції, а громадянам, що здійснюють індивідуальну трудову діяльність, у збуті вироблених ними кустарно-ремісничих виробів;

організація привезення сільськогосподарської продукції на ринок, надання торгуючим допомоги в зберіганні на реалізації силами та засобами ринку сільськогосподарської продукції, створення для цього торгівельно-закупівельних підприємств, а також виробництво і реалізація власної продукції;

здійснення широкого продажу промислових товарів масового попиту, господарських товарів, садово городнього інвентарю, мінеральних добрів, насіння, саджанців , квітів та інше;

розвиток матеріально-технічної бази ринку, оснащення його сучасним обладнанням, інвентарем та іншими технічними засобами, виготовлення будівельних матеріалів тощо.

Згідно інформації, яка була внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань станом на 19.01.2019, видами діяльності ТОВ «Колхозний ринок», код 05494142, є : роздрібна торгівля з лотків і на ринках текстильними виробами, одягом і взуттям; роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (основний).

Рішенням загальних зборів учасників ТОВ «Колхозний ринок», оформленим протоколом № 3 від 09.04.2019, затверджено статут товариства в новій редакції, в якому основним видом діяльності визначено надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Суд зазначає, що як відкриття розрахункового рахунку, так і укладення господарських договорів, у зв`язку з укладанням яких виник даний спір, було здійснено відповідачем з дотриманням повноважень, які були надані йому Статутом. Укладені договори можуть відповідати загальним засадам Цивільного кодексу України. Однак, при вирішенні даного спору необхідним є доведення, що договори з АБ Житченко та партнери, ТОВ ТК-Синтез та ТОВ Логістик Технолоджи укладені відповідачем з дотриманням інтересів ТОВ "Колхозний ринок", що такі договори необхідні були для ведення господарської діяльності ТОВ "Колхозний ринок", оскільки як вже зазначено, посадова особа товариства має діяти добросовісно та виключно в інтересах товариства.

Як пояснила представник позивача, ТОВ "Колхозний ринок" (ТОВ "Краматорський ринок") є ринком і основною його діяльністю є здача в оренду торгових місць. Позивач вважає сумнівним здійснення авансової оплати будматеріалів за договором від 19.03.2019 № 11, укладеним з ТОВ "ТК-Синтез", основним видом діяльності якого є "виробництво нетканих текстильних матеріалів і виробів із них, крім одягу (КВЕД 13.95)", а також оплату ТОВ "Логістик Технолоджі", яке змінило своє найменування на ТОВ "Кассіс ВТК", експедиційно-транспортних послуг, отримання яких безпосередньо не пов`язано з основним видом діяльності позивача та по даті не співпадає з перерахуванням коштів за будматеріали, які б могли перевозитись відповідним автотранспортом, що в свою чергу свідчить про витрачання відповідачем коштів на господарські операції, реальність та зв`язок яких з господарською діяльністю позивача жодним чином не підтверджується, відповідно суперечить його інтересам та завдало йому збитків.

Відповідач, заперечуючи проти позову, не навів жодного контраргументу стосовно позиції позивача, посилаючись лише на те, що всі дії відповідачем вчинені в межах повноважень, що були надані Статутом та діючим законодавством.

Представники сторін повідомили, що у них відсутні письмові договори, які були укладені з ТОВ "ТК Синтез" та ТОВ "Логістик Технолоджі", яке змінило своє найменування на ТОВ "Кассіс ВТК". Позивач вказував, що відповідачем не передавалась відповідна документація, яка також не була виявлена в подальшому на товаристві. Факт укладання договорів був встановлений згідно даних банку про перерахування коштів з зазначенням підстав перерахування. Позивач самостійно звертався до контрагентів, однак, вжитими заходами не вдалось отримати договори з доказами їх виконання.

Відповідач зазначив, що йому не дали можливості передати документацію, оскільки його просто попросили покинути приміщення товариства, документи за актом приймання-передачі ним не передавались після його звільнення, але він не забирав документи, у нього такі документи відсутні та повинні знаходитись у позивача.

Суд звертає увагу на те, що позивач звертався до відповідача, зокрема, в травні 2019 року з вимогою про передачу документів фінансового-господарської діяльності ТОВ Колхозний ринок та надання пояснень щодо того які саме юридичні послуги були надані АБ Житченко та партнери на підставі договору від 12.02.2019, які саме будівельні матеріали були придбані у ТОВ ТК-Синтез на підставі договору від 19.03.2019 №11, які саме транспортні послуги надані ТОВ Логістик Технолоджи згідно договорів від 01.02.2019 № 1 та від 08.02.2019 №1. Відповідні докази направлення такої вимоги містяться в матеріалах справи.

Однак, відповідачем не було надано відповіді на таку вимогу, а також не надано інших доказів, що ним вчинялись дії з належного оформлення передачі документів фінансового-господарської діяльності ТОВ Колхозний ринок.

Судом як при первісному розгляді, так і під час повторного розгляду справи, були витребувані відповідні документи від ТОВ "ТК Синтез" та ТОВ "Логістик Технолоджі", однак, ухвали суду повернуті без вручення адресатам, відповідні документи не надані.

19.03.2022 відповідачем укладено договір № 11 з ТОВ ТК-Синтез щодо придбання будівельних матеріалів. Відповідачем не надано пояснень які саме будівельні матеріали були придбані та для яких цілей. Позивачем було встановлено, що ніякі будівельні матеріали не були оприбутковані на складі товариства, також не отримувались такі матеріали і після звільнення ОСОБА_1 .

Крім того, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань видами діяльності ТОВ ТК-Синтез , код 38034738, є : 13.95 Виробництво нетканих текстильних матеріалів і виробів із них, крім одягу (основний); 13.96 Виробництво інших текстильних виробів технічного та промислового призначення; 13.99 Виробництво інших текстильних виробів, н.в.і.у.; 46.41 Оптова торгівля текстильними товарами; 77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у.; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення.

З урахуванням господарської діяльності, яку здійснював позивач, а також з урахуванням видів діяльності ТОВ "ТК-Синтез" сумнівним є придбання будівельних матеріалів позивачем саме у ТОВ "ТК-Синтез" та перерахування вказаному товариству 19.03.2019 авансового платежу в загальній сумі 700 000,00 грн.

Судом була отримана інформація з податкового органу про те, що з 01.01.2019 по 17.05.2021 ТОВ "ТК-Синтез" не зареєстроване як платник ПДВ, що може свідчити про те, що товариство або мало суму надходжень від операцій до 1 000 000,00 грн без ПДВ , оскільки при перевищенні такого обороту товариство має зареєструватись як платник ПДВ (п. 181.1 ст. 181 Податкового кодексу України в редакції станом на 01.01.2019), або було зареєстровано як платник єдиного податку та в такому випадку його обсяг доходу не перевищує 5 000 000,00 грн за календарний рік (п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України в редакції станом на 01.01.2019). У будь-якому випадку це свідчить про те, що ТОВ ТК-Синтез в 2019 році не здійснювало активної господарської діяльності, оскільки при надходженні коштів лише від позивача за один день у сумі 700 000,00 грн воно могло мати максимум 7 клієнтів на рік.

Суд ще раз акцентує увагу на тому, що кошти в сумі 700 000,00 грн були перераховані на будівельні матеріали, при тому, що діяльність ТОВ "ТК-Синтез" ніяким чином не пов`язана з будівельними матеріалами, а відповідачем не обґрунтована необхідність придбання будівельних матеріалів для здійснення господарської діяльності ТОВ "Колхозний ринок" та доцільність придбання у товариства, яке не займається такими матеріалами, при тому, що в країні ринок будівельних матеріалів є розвинутим та різноманітним.

З аналізу вищевикладеного суд приходить до висновку, що кошти в сумі 700 000,00 грн, які належать ТОВ "Колхозний ринок", були витрачені ОСОБА_1 всупереч інтересів ТОВ "Колхозний ринок".

ОСОБА_1 також не обґрунтовано які саме експедиційно-транспортні послуги були отримані товариством від ТОВ "Логістик Технолоджі" та необхідність їх отримання.

З урахуванням того, що оплати на користь ТОВ "Логістик Технолоджі" були здійснені 18.02.2019, 20.02.2019 , 04.03.2019 та 05.03.2019, а податкові накладні ТОВ "Логістик Технолоджі" подані до реєстрації 01.03.2019, суд приходить до висновку, що станом на 01.03.2019 ТОВ "Логістик Технолоджі" надані в повному обсязі відповідні послуги позивачу, оскільки відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України ( в редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, а згідно з п. 201.1 ст. 20 Податкового кодексу України ( в редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Отже, згідно вказаних документів позивач отримав від ТОВ "Логістик Технолоджі" транспортно-експедиційні послуги протягом лютого 2019 року на загальну суму 990 000,00 грн. Отримання таких послуг є сумнівним, оскільки господарська діяльність ТОВ "Колхозний ринок" ніяким чином не пов`язана з необхідністю перевезення товарів, а загальна вартість вказаних послуг свідчить про неодноразове перевезення значної кількості товару, при тому, що на складах товариства не було оприбутковано отримання товару та взагалі відсутні договори та оплати щодо придбання такої кількості товарів. Договір щодо придбання будматеріалів був укладений пізніше, ніж фіксування факту отримання логістичних послуг, при цьому недоцільним було б перевезення будівельних матеріалів вартістю 700 000,00 грн за ціною логістичних послуг 990 000,00 грн.

АБ Житченко та партнери надано суду засвідчену копію договору від 12.02.2019 про надання юридичної допомоги та проведення Due diligence (а.с.215-218 т.1) та акт від 01.03.2019 про надання юридичної допомоги до договору (а.с.219 т.1).

Відповідно до умов договору від 12.02.2019 про надання юридичної допомоги та проведення Due diligence, який укладений між ТОВ Колхозний ринок як клієнтом та АБ Житченко та партнери як адвокатським бюро, клієнт доручає, а адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надати клієнту за винагороду правову допомогу з проведення дьо-ділідженс (англ. Due diligence) (юридична експертиза) діяльності клієнта, що може включати в себе: юридичну експертизу документів підтверджуючих право власності на об`єкти нерухомого та рухомого майна, що належить клієнту, юридичний аналіз корпоративного управління (система взаємодії між засновниками і керівництвом компанії), юридичний аналіз установчих документів, вивчення регулюючих аспектів діяльності, у тому числі ліцензії та інших дозвільних документів, юридичний аналіз стану кадрової служби та трудових відносин, наявності судових спорів, їх перспективи, наявність обґрунтованих матеріальних та інших претензій (п. п. 1.1 - 1.9 договору).

Згідно з п.4.1 договору правову допомогу з проведення дью-ділідженс та інші види послуг, що надаються адвокатським бюро, клієнт оплачує в гривнях на банківський рахунок адвокатського бюро, без ПДВ в сумі, що становить 300 000 грн 00 коп. Сума за вказаним договором в майбутньому може коригуватись сторонами по результатам надання робіт та виконання послуг.

Оплата за даним договором здійснюється на підставі рахунку протягом 3 банківських днів з моменту укладення договору (п.4.2 договору).

Відповідно до п.4.3 договору за результатами надання юридичної допомоги складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін. Акт надсилається клієнту адвокатським бюро факсимільним зв`язком, електронною поштою, або передається особисто представнику клієнта.

У відповідності до п.4.5 договору сума, вказана в п.4.1 даного договору є гонораром адвокатського бюро за надання юридичної допомоги та поверненню не підлягає у разі дострокового розірвання договору з ініціативи клієнта.

На виконання умов договору позивачем перераховано АБ Житченко та партнери 14.02.2019 за платіжним дорученням №1 грошові кошти в сумі 285 000,00 грн з призначенням платежу оплата юридичних послуг до договору від 12.02.2019.

01.03.2019 між сторонами підписано акт про надання юридичної допомоги до договору про надання юридичної допомоги.

Згідно з цим актом:

-АБ здійснено юридичну експертизу документів, що підтверджують право власності на об`єкти нерухомого та рухомого майна, що належить клієнту; проведено юридичний аналіз корпоративного управління клієнта (система взаємодії між засновниками і керівництвом компанії); проведено юридичний аналіз установчих документів клієнта; досліджено регулюючі аспектів діяльності; проведений юридичний аналіз основних договорів клієнта та інших важливих транзакцій; здійснено юридичний аналіз стану кадрової служби та трудових відносин щодо дотримання чинного законодавства в діяльності клієнта; проведений аналіз триваючих судових спорів, визначена їх перспективність; проаналізовано ризики наявності та/або виникнення в майбутньому обґрунтованих матеріальних та інших претензій від контрагентів, працівників, звільнених осіб, колишніх керівників клієнта;

- АБ надано наступну правову допомогу: ознайомлення з матеріалами судових справ; вироблення правових позицій в судових справах; підготовка процесуальних документів, в тому числі, відзиви на позови; ознайомлення з матеріалами справи клієнта в Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації; вироблення правової позиції щодо справи клієнта в Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації; підготовка письмових заперечень на скаргу щодо клієнта, яка розглядалась Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації; представництво інтересів клієнта під час засідання Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації; надано усні консультації з поточної діяльності клієнта.

Актом також підтверджено, що АБ передано та клієнтом отримано без зауважень та претензій щодо якості наданих послуг/виконаних робіт результати наданої правової допомоги з проведення дью-ділідженс: письмовий звіт і рекомендації АБ з вирішення проблемних питань.

Суд звертає увагу на те, що як договір, так і акт про надання юридичної допомоги містить загальні посилання на роботи, які повинні бути виконані та які фактично виконані, такі зазначення в обох документах є ідентичними. При цьому, надані документи не містять доказів щодо фактичних результатів наданих юридичних послуг щодо діяльності ТОВ "Колхозний ринок" та використання таких результатів ОСОБА_1 в діяльності ТОВ "Колхозний ринок".

Відсутнє обґрунтування об`єктивної необхідності отримання вказаних послуг за визначеною вартістю, чи дійсно існували якісь правові питання, які потребували додаткового вивчення за наявності юриста. Отримання юридичних послуг від АБ Житченко та партнери скоріш було в інтересах особисто ОСОБА_1 , ніж товариства позивача. Ні матеріали справи, ні пояснення сторін не свідчать про те, що станом на лютий 2019 року ТОВ "Колхозний ринок" мало необхідність в отриманні комплексних юридичних послуг, при цьому конкретні результати надання таких послуг відсутні.

Суд звертає увагу на те, що на момент укладення вказаного договору на розгляді в суді знаходився спір щодо поновлення попереднього директора ТОВ "Колхозний ринок" на посаді, в якій ТОВ "Колхозний ринок" було відповідачем (справа № 234/949/19), однак, з наданих документів не вбачається чи ознайомлювався адвокат АБ Житченко та партнери з матеріалами такої справи, яку правову позицію він рекомендував ТОВ "Колхозний ринок".

12.02.2019 у вказаній справі було прийнято рішення суду, яке не набрало законної сили, отже, адвокат мав ознайомитись з вказаною справою та надати відповідні рекомендації щодо необхідності його оскарження. Про наявність вказаного спору відповідачу було достеменно відомо, оскільки представник ТОВ "Колхозний ринок" приймав участь у справі, що вбачається з тексту наданого суду рішення у справі № 234/949/19.

Суд зазначає, що наказ про звільнення ОСОБА_1 був виданий 22.03.2019, однак, як вже зазначено судом, ОСОБА_1 , як директору ТОВ "Колхозний ринок", яке було відповідачем у справі № 234/949/19, було достеменно відомо про наявність судової справи за позовом ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Колхозний ринок" про поновлення на роботі.

Так, матеріали справи не містять достеменних доказів, коли саме ОСОБА_1 стало відомо про прийняте у справі № 234/949/19 рішення, однак, знаючи про наявність такого спору, відповідач мав проявити обачність та стежити за судовим розглядом, при тому, що з тексту рішення Краматорського міського суду Донецької області від 12.02.2029 у справі № 234/949/19 вбачається, що справа розглянута за участю представника ТОВ «Колхозний ринок» Ковальова Є.О.

Отже, представник мав повідомити ОСОБА_1 про постановлене рішення, відповідач мав можливість ознайомитись з прийнятими процесуальними рішеннями по справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень, також якщо АБ Житченко та партнери дійсно надавало юридичні послуги, то ОСОБА_1 мав отримати інформацію про рішення суду за результатами надання таких юридичних послуг.

Всі ці факти свідчать про те, що ОСОБА_1 був обізнаний про результати розгляду Краматорським міським судом Донецької області справи № 234/949/19 саме після прийняття рішення суду, така обізнаність існувала значно раніше, ніж 22.03.2019 року.

Проаналізувавши викладене, суд приходить до висновку, що знаючи про постановлене судом рішення у справі № 234/949/19, відповідач вчиняє дії на укладення договорів та перерахування коштів (всі перерахування здійснені після 12.02.2019) у загальній сумі 1 975 000,00 грн третім особам всупереч інтересам Товариства з обмеженою відповідальністю Колхозний ринок.

Укладені договори ніяким чином не стосуються безпосередньо господарської діяльності ТОВ "Колхозний ринок", за результатами таких договорів позивач не отримав ніяких ні послуг ні товарів.

Враховуючи, що відповідач, як посадова особа, мав діяти в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю, а відповідач вчинив правочини всупереч таким інтересам, внаслідок укладення договорів з ТОВ "ТК Синтез", ТОВ "Логістик Технолоджі" та АБ "Житченко та партнери" з рахунку позивача перераховані кошти в загальній сумі 1 975 000,00 без реального отримання результатів та можливості використання таких результатів в господарський діяльності, враховуючи, що в деліктних зобов`язаннях передбачено презумпцію вини заподіювача шкоди та в даному випадку саме відповідач мав довести суду, що укладаючи вищезазначені договори він діяв добросовісно та в інтересах ТОВ "Колхозний ринок", однак, відповідачем відповідного обґрунтування суду не надано, суд приходить до висновку, що неправомірність поведінки відповідача, його вина та причинний зв`язок між його протиправною поведінкою та шкодою, що завдана позивачу є доведеними.

Розмір збитків складає суму коштів, яка була перерахована з рахунку позивача на виконання договорів, які укладені не в інтересах позивача та ніяким чином не стосуються його господарської діяльності, а саме загальну суму 1 975 000,00 грн.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Пунктом 5 частини 1 статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з п. 2 ч.1 ст.129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до положень статті 129 ГПК України у зв`язку із скасуванням ухвалених судових рішень і передачею справи на новий розгляд розподіл судових витрат у справі, у тому числі й сплаченого за подання апеляційної та касаційної скарг судового збору, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Враховуючи те, що позивачем оскаржувалось рішення суду в даній справі, яке було постановлено не на користь позивача та те, що справа була направлена на новий розгляд, враховуючи, що при новому розгляді справи суд задовольнив позов повністю, у відповідності до ст. 129 ГПК України витрати щодо сплати судового збору в сумі 29 625,00 грн, сплаченій за подачу даного позову, а також в сумах 44 437,50 грн та 59 250,00 грн, сплачених за подання апеляційної та касаційної скарг відповідно, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Суд зазначає, що, враховуючи наявність у суду обмеженої кількості знаків поштової оплати, для вручення сторонам рішення по справі будуть використані альтернативні способи вручення процесуальних документів учасникам справи, а саме шляхом направлення даного рішення на електронні адреси позивача та відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статями 1-5, 10, 11, 12, 20, 73-80, 86, 129, 165, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорський ринок" (84331, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Паркова, буд. 81, код 05494142) збитки в розмірі 1 975 000,00 грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 133 312,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 03.07.2023.

Суддя Т. О. Лобода