Рішення

від 22.06.2023 по справі 916/171/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" червня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/171/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Сулімовської М.Б., за участю секретаря судового засідання Толкунової М.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури (код ЄДРПОУ 03528552, 67700, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Незалежності, 39) в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудитслужби (код ЄДРПОУ 40477150, 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83)

до відповідача-1: Відділу освіти, культури, молоді та спорту Успенівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області (код ЄДРПОУ 43917705, 68242, Одеська обл., Білгород-Дністровський р-н, с. Успенівка, вул. Кишинівська, 73)

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Форватер-СВ" (код ЄДРПОУ 37232320, 68200, Одеська область, Білгород-Дністровський район, смт. Сарата, вул. Крістіана Вернера, буд. 6/35)

про визнання незаконним та скасування рішення уповноваженої особи про намір укласти договір та недійсним договору на закупівлю робіт

за участю представників учасників справи:

прокурор: Уліцька А.В., прокурор відділу Одеської обласної прокуратури, посвідчення №073369 від 01.03.2023

від позивача: Лопатюк Ю.А., в порядку самопредставництва

від відповідача-1: Ходос В.В., в порядку самопредставництва

від відповідача-2: Манова І.М., адвокат, ордер серія ВН №1245980 від 09.05.2023

Керівник Білгород-Дністровської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудитслужби звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Відділу освіти, культури, молоді та спорту Успенівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Форватер-СВ" про визнання незаконним та скасування рішення уповноваженої особи про намір укласти договір та визнання недійсним договору.

В обґрунтування підстав позову прокурор зазначає, що прийняття спірного рішення уповноваженою особою, яке викладене у протоколі від 24.12.2021 про намір укласти договір між Відділом освіти, культури, молоді та спорту Успенівської сільської ради Білгород-Дністровського району та ТОВ "Форватер-СВ", та укладання на його підставі договору від 04.01.2022 №1 здійснено із порушенням вимог та принципів, закріплених спеціальним законодавством, яким визначено правові та економічні засади здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг за кошти бюджету, яке, за позицією прокурора, призводить до необґрунтованого, надмірного та незаконного витрачання бюджетних коштів.

Ухвалою від 12.01.2023 позовну заяву залишено без руху, встановлено прокурору строк на усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.02.2023 позовну заяву прокурора прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання та вирішено інші процесуальні питання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.02.2023 позовну заяву керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури залишено без руху, встановлено прокурору строк на усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів з дня вручення ухвали, шляхом подання відповідних доказів.

Ухвалою від 21.02.2023 продовжено розгляд справи №916/171/23.

Ухвалою суду від 09.03.2023 відкладено підготовче засідання на 30.03.2023.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.03.2023 було продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів до 11.05.2023 та відкладено підготовче засідання на 20.04.2023.

04.04.2023 позивачем подано пояснення по суті позовних вимог.

Ухвалою від 20.04.2023 закрито підготовче провадження у справі, призначено розгляд справи по суті у судовому засіданні на 11.05.2023.

В судовому засіданні 11.05.2023 за клопотанням відповідача-2 відкладено розгляд справи на 25.05.2023.

В судове засідання 25.05.2023 з`явились прокурор та представники сторін.

Після з`ясування судом питання, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, представник відповідача-1 Відділу освіти, культури, молоді та спорту Успенівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області звернувся до суду з клопотанням про долучення доказів до матеріалів справи та поновлення строку на їх подання. Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку представник зазначив, що означені докази підтверджують часткове виконання робіт за спірним договором, раніше надати докази не було можливості, оскільки виконані роботи були оплачені тільки 01.05.2023.

Після заслуховування думки учасників провадження щодо клопотання відповідача-1 судом ухвалено про відмову у поновленні строку на подання доказів.

Відмовляючи у поновленні строку суд виходив з наступного.

Так відповідно до положень ст.80 ГПК України, учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно ч.1 ст.118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

За приписами ст.119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Так ухвалою про відкриття провадження у справі від 10.02.2023 суд встановив відповідачам строк на подання відзиву на позовну заяву - не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження.

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (вх. ГСОО від 06.03.2023 №5636/23 - т.2 а.с.100), ухвала про відкриття провадження у справі отримана уповноваженою особою відповідача-1 21.02.2023.

Водночас, ні у строк встановлений судом, ні під час проведення підготовчого провадження відповідач-1 відзив на позовну заяву а також відповідні докази до суду не подавав, з клопотаннями про продовження строку на подання відзиву та додаткових доказів до суду не звертався, про обставини неможливості подання доказів у встановлений законом строк з об`єктивних причин суд не повідомляв, явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечував, хоча про всі засідання був повідомлений завчасно, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення ухвал суду.

При цьому суд критично ставиться до позиції відповідача-1 щодо неможливості подання доказів раніше 25.05.2023, оскільки останні, в тому числі, датовані березнем 2023 року.

Крім того, згідно ч. 9 ст.80 ГПК України, копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Як слідує з поданих в судовому засіданні доказів, останні під розписку були вручені лише представнику відповідача-2, доказів вручення доказів іншим учасникам провадження до суду не подано. Присутні в судовому засіданні прокурор та представник позивача зауважили, що копії доказів від відповідача-1 вони не отримували.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.42 ГПК України, учасники справи, крім іншого, мають право подавати докази.

Згідно ч.2 ст.42 ГПК України, учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

За приписами ст.43 ГПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Судом було створено всі умови для реалізації відповідачем-1 своїх прав - належним чином та завчасно повідомлено про розгляд даної справи та про всі судові засідання. Своїм правом на подання відзиву на позовну заяву та відповідних доказів відповідач-1 скористався на власний розсуд.

Згідно ч.4 ст.13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

В судовому засіданні 25.05.2023, з урахуванням положень Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ухвалено про проведення судового засідання у розумні строки та оголошено перерву до 13 год. 00 хв. 22.06.2023.

Після закінчення перерви судом продовжено розгляд справи за участю представників сторін.

Прокурор підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, просить їх задовольнити.

Представник позивача позовні вимоги прокурора вважає обґрунтованими та просить їх задовольнити.

Представники відповідачів проти позову заперечили, вважають його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Зауважили, що наразі виконано 70% робіт за договором, що свідчить про обрання прокурором не ефективного способу захисту, оскільки останнім не заявлено вимогу про застосування наслідків недійсності правочину.

Відповідно до ст.233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 22.06.2023 на підставі ст.240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників учасників провадження, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

в с т а н о в и в:

Керівник Білгород-Дністровської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудитслужби звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Відділу освіти, культури, молоді та спорту Успенівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Форватер-СВ" про визнання незаконним та скасування рішення уповноваженої особи про намір укласти договір та визнання недійсним договору на закупівлю робіт.

В обґрунтування підстав позову прокурор зазначає, що прийняття спірного рішення уповноваженою особою, яке викладене у протоколі від 24.12.2021 про намір укласти договір між Відділом освіти, культури, молоді та спорту Успенівської сільської ради Білгород-Дністровського району та ТОВ "Форватер-СВ", та укладання на його підставі договору від 04.01.2022 №1 здійснено із порушенням вимог та принципів, закріплених спеціальним законодавством, яким визначено правові та економічні засади здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг за кошти бюджету, яке, за позицією прокурора, призводить до необґрунтованого, надмірного та незаконного витрачання бюджетних коштів.

За змістом ст. 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. На розширення цього положення Основного Закону в ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Пунктом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у справі Bellet v. France ЄСПЛ зазначив, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права".

Позиція ЄСПЛ засвідчує, що основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинно чинитися правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тобто, імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.

Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 01 квітня 2008 року № 4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.

Законом України від 02.06.2016 року №1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", який набрав чинності 30.09.2016 року, до Конституції України внесені зміни, а саме Конституцію доповнено ст. 131-1, п. 3 ч. 1 якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про прокуратуру", прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.

У випадках, визначених Законом, на прокуратуру покладається функція з представництва інтересів громадянина або держави в суді (п. 2 ч. 1 с. 2 Закону).

Відповідно до п. 2 Рекомендації Rec(2012)11 Комітету Міністрів Ради Європи державам-учасникам "Про роль публічних обвинувачів поза системою кримінальної юстиції", прийнятій 19 вересня 2012 року на 1151-му засіданні заступників міністрів, якщо національна правова система надає публічним обвинувачам певні обов`язки та повноваження поза системою кримінальної юстиції, їх місія полягає в тому, щоби представляти загальні або публічні інтереси, захищати права людини й основоположні свободи та забезпечувати верховенство права.

Європейський суд з прав людини звертав увагу на те, що сторонами цивільного провадження є позивач і відповідач. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (рішення від 15.01.2009 року у справі "Менчинська проти росії").

Стаття 53 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Частиною 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України визначено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст. 174 цього Кодексу.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у ст. 23 Закону України від 14.10.2014 року №1697-VII "Про прокуратуру", який набрав чинності 15.07.2015 року. Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (ч. 1).

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (ч. 3). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва, прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абз.1-3 ч.4). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (ч.7).

Аналіз зазначених норм дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави (наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою) у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 року у справі № 1-1/99 встановлено, що прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Крім того, Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005 року, заява № 61517/00, п. 27).

Європейський Суд з прав людини уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо, суд вирішує, наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

Враховуючи викладене, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).

Наявність інтересів держави повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом.

Аналогічна позиція викладена в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 року у справі № 924/1256/17.

Разом з тим, участь прокурора в судовому процесі можлива за умови, окрім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме має бути доведено нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах суб`єктом влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтверджено відсутність такого органу (ч. 3, 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.06.2019 року у справі №587/430/16-ц зазначила, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

При цьому, за висновками Великої Палати Верховного Суду, наведеними у постанові від 26.05.2020 року у справі № 912/2385/18, при вирішенні справ за позовами прокурора, який звертається до суду в інтересах держави в особі компетентного органу, необхідно враховувати таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме, подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Так, звертаючись до суду із даним позовом, прокурор необхідність такого звернення обґрунтував тим, що позивач Південний офіс Держаудитслужби, маючи повноваження порушувати питання щодо визнання незаконним та скасування рішення уповноваженої особи замовника за результатами публічної закупівлі та недійсним договору, укладеному в порушення законодавства, всупереч інтересам держави за їх захистом не звернувся, що призводить до порушення економічних інтересів держави, необхідність захисту яких відповідно до положень ст. 131-1 Конституції України покладено на прокуратуру.

Прокурор зауважив, що Південним офісом Державної аудиторської служби України на підставі наказу від 04.01.2022 №1 здійснено моніторинг Закупівлі, за результатами якого складено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA -2021-12-20-004133-а від 11.01.2022, за результатами якого встановлені порушення при проведенні Замовником переговорної процедури за номером ID: UA -2021-12-20-004133-а на закупівлю робіт з реконструкції спортивної зали Ройлянського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Успенівської сільської ради за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, с.Ройлянка, вул.Центральна, 35 (Коригування), очікуваною вартістю 9749183,00 грн.

Листом від 08.09.2022 №55-4188ВИХ-22 (т.2 а.с.11-15) прокурор повідомив Південний офіс Держаудитслужби України про виявленні порушення законодавства, допущені при проведенні Замовником переговорної процедури за номером ID: UA -2021-12-20-004133-а на закупівлю робіт з реконструкції спортивної зали Ройлянського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Успенівської сільської ради, та запитувалася інформація щодо заходів, які вживалися для захисту інтересів держави.

Листом від 04.10.2022 №151531-17/2892-2022 (т.2 а.с.16-17) прокурора повідомлено, що з огляду на встановлене порушення законодавства у сфері закупівель, позивачем, на підставі статей 2, 5 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", Замовника зобов`язано здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема, розірвати договір з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладеного у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення.

Проте, Замовником заходів щодо усунення виявлених порушень в установленому законом порядку не вжито.

У подальшому, Південним офісом Держаудитслужби України заходи реагування для усунення виявлених порушень не вживались.

Вказане, за твердженням прокурора, свідчить про не здійснення захисту інтересів держави уповноваженим суб`єктом владних повноважень, а саме Південним офісом Держаудитслужби України.

Суд зауважує, що наведене вище листування прокурора з позивачем вказує на пасивну поведінку останнього щодо захисту інтересів держави.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", головними завданнями органу державного фінансового контролю серед іншого є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, ефективним використанням коштів і майна у бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про державні закупівлі. Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.

За змістом пунктів 1,7,8, 10 ч.1 ст.10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", органу державного фінансового контролю надається право: перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення процедур державних закупівель, пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів тощо.

Згідно з Положенням про Державну аудиторську службу України, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року №43, Державна аудиторська служба є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до п.п.3, 9 п.4 вказаного Положення, Держаудитслужба, відповідно до покладених на неї завдань, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель, вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме; вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Державна аудиторська служба України, як орган, який здійснює фінансовий контроль, при моніторингу публічних закупівель має право при виявлені випадків недотримання законодавства про державні закупівлі та не виконанні підконтрольною установою вимог до усунення відповідних порушень, звернутися до суду в інтересах держави.

Таким чином, Держаудитслужба набуває статусу позивача внаслідок звернення до суду з метою усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Держаудитслужба є компетентним органом, з повним обсягом цивільної дієздатності та має повноваження звертатися до суду для захисту порушених інтересів держави у сфері публічних закупівель, а тому прокурор за наявності підстав представництва інтересів держави, може здійснювати таке представництво в особі цього компетентного органу.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №921/524/18, від 29.07.2020 у справі №924/316/18, від 18.06.2021 у справі №927/491/19 та інших.

Постановою Кабінету Міністрів України №266 від 06.04.2016 року "Про утворення міжрегіональних територіальних органів Державної аудиторської служби" затверджено перелік міжрегіональних територіальних органів Держаудитслужби України. Відповідно до п. 1 вказаної постанови, міжрегіональні територіальні органи Держаудитслужби за переліком згідно додатку 1 утворюються як юридичні особи публічного права.

Відповідно до наказу Держаудитслужби України №23 від 02.06.2016 затверджено Положення про Південний офіс Держаудитслужби, згідно якого Південний офіс Держаудитслужби підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом. У складі Офісу утворюються як структурні підрозділи управління в Миколаївській, Херсонській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі.

Повноваження Південного офісу Держаудитслужби, визначені зазначеним наказом, кореспондуються із Положенням про Державну аудиторську службу України.

Неналежне та нераціональне, з порушенням закону використання бюджетних коштів є порушенням інтересів держави. Використання бюджетних коштів з порушенням вимог законодавства підриває матеріальну і фінансову основу системи бюджетного фінансування, що, в свою чергу, завдає шкоду інтересам держави.

Таким чином, у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес.

07.12.2022 прокурор повідомив позивача в порядку ст.23 Закону України "Про прокуратуру" про звернення до суду із даним позовом (повідомлення за вих. №55-6274ВИХ-22 - т.1 а.с.26-27).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що прокурором доведено наявність підстав для представництва в суді інтересів держави в особі позивача у даному позові і дотримано передбачений ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" порядок реалізації такого захисту.

Крім того, визначення у позові прокурором "інтересів держави" та правовідносини, пов`язані із раціональним та ефективним використанням державних коштів, становлять "суспільний", "публічний" інтерес, з огляду на що, мають бути захищені компетентними органами, у даному випадку - прокурором саме в інтересах держави в особі визначеного ним позивача.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, з огляду на наступне.

Як слідує з матеріалів справи та встановлено судом, Управлінням сім`ї, молоді та спорту Саратської районної державної адміністрації Одеської області 27.10.2017 оголошено про проведення відкритих торгів "Реконструкція спортивної зали Ройлянської ЗОШ І-ІІІ ступенів" (ідентифікаційний номер закупівлі UA-2017-10-27-000795-с) з вартістю 9751208,00.

Джерелом фінансування визначено кошти місцевого бюджету та інші джерела, не заборонені законодавством.

Згідно з реєстром отриманих тендерних пропозицій, в процедурі закупівлі взяли участь два учасника: ТОВ "Форватер-СВ" з ціновою пропозицією 8510409,00 грн. з ПДВ та ПП "Укрспецстрой" з ціновою пропозицією 8600000,00 грн. з ПДВ.

За наслідками розгляду тендерних пропозицій тендерним комітетом 16.11.2017 переможцем обрано ТОВ "Форватер-СВ", якому направлено повідомлення про намір укласти договір.

В подальшому, між Управлінням сім`ї, молоді та спорту Саратської районної державної адміністрації Одеської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Форватер-СВ" укладено договір №1 від 28.11.2017 на суму 8510409,00 грн.

За умовами п.1.1 Договору №1 Підрядник зобов`язався виконати роботи з "Реконструкції спортивної зали Ройлянської ЗОШ І-ІІІ ступенів за адресою: Одеська область, Саратський район, с.Ройлянка, вул.Центральна, 35 згідно коду (ДК 021:2015)-45454000-4 - Реконструкція", відповідно до Календарного плану виконаних робіт, який додано до Договору і є його невід`ємною частиною, а Замовник - прийняти і оплатити виконані роботи.

Пунктом 1.2 Договору №1 визначено обсяги закіпвлі товарів (робіт або послуг) та передбачено, що вони можуть бути зменшені, залежно від реального фінансування видатків.

Згідно п.5.1 Договору №1, строк виконання робіт визначено до 31.12.2018.

За умовами п.1.3, сума Договору становить 8510409,00 грн., у т.ч. ПДВ 1418401,50 грн.

Відповідно до п.10.1, Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до виконання зобов`язань Сторонами по Договору.

Укладеними в подальшому Додатковими угодами до Договору було внесено зміни щодо строків виконання робіт, реквізитів, тощо. Додатковою угодою №10 від 27.12.2018 строк виконання робіт по Договору продовжено до 31.12.2020, але у будь-якому випадку до повного та належного виконання Сторонами своїх зобов`язань за даним Договором.

27.12.2017 Договір №1 зареєстровано органами казначейської служби України та Замовником перераховано ТОВ "Форватер-СВ" аванс у розмірі 30% в сумі 588582,00 грн.

Згідно акту виконаних робіт від 28.12.2017 №1 до Договору №1 товариством виконано земляні, фундаментні роботи, встановлено металоконструкції та інші роботи, за які Замовником перераховано 721068,00 грн.

04.09.2018 згідно акту виконаних робіт від 004.09.2018 №2/04-09-2018 на рахунок ТОВ "Форватер-СВ" перераховано 987438,00 грн. за виконані роботи.

Таким чином, за виконання Договору №1 ТОВ "Форватер-СВ" протягом 2017-2019 років отримано 2297088,00 грн.

Разом з тим, наразі будь-які відомості (звіти) про виконання означеного Договору в системі публічних закупівель Prozorro відсутні, а Договір, з урахуванням умов Додаткової угоди №10 від 27.12.2018, є невиконаним та продовжує діяти до повного та належного виконання сторонами своїх зобов`язань за ним.

Як слідує з матеріалів справи, рішенням сесії Саратської районної ради Одеської області від 16.11.2020 №651-VII "Про безоплатну передачу майна із спільної власності територіальних громад сіл, селища Саратського району у комунальну власність територіальним громадам сіл Саратського району" Ройлянську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів Саратської районної ради Одеської області, що розташована за адресою: Одеська область, Саратський район, село Ройлянка, вул.Центральна, 35, разом з майновим комплексом (будівлі, споруди, рухоме майно) передано безоплатно із спільної власності територіальних громад сіл, селища Саратського району у комунальну власність територіальної громади села Ройлянка.

У зв`язку з утворенням Успенівської сільської територіальної громади, до складу якої увійшло і село Ройлянка, прийнято рішення Успенівської сільської ради від 24.12.2020 №34- VII "Про безоплатне прийняття юридичних осіб та майна із спільної власності територіальних громад сіл, селища Саратського району у комунальну власність територіальної громади села Успенівка" та п.3 даного рішення затверджений Акт приймання-передачі означеного навчального закладу.

Після прийняття у комунальну власність закладу прийняте рішення Успенівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 11.01.2021 №42- VIIІ "Про зміну найменування Ройлянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Саратської районної ради Одеської області та затвердження Статуту у новій редакції", яким найменування Ройлянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Саратської районної ради Одеської області змінено на Ройлянський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Білгород-Дністровського району Одеської області відповідно до законів України "Про освіту" та "Про повну загальну середню освіту".

В 2021 році було проведено коригування робочого проекту об`єкту "Реконстуркція спортивної зали Ройляської ЗОШ І-ІІІ ступенів", змінена його назва на "Реконструкція спортивної зали Ройлянського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Успенівської сільської ради за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, с.Ройлянка, вул.Центральна, 35 (Коригування)" та проведена експертиза проектно-кошторисної документації ДП "Укрдержбудекспертиза" в Одеській області (експертний звіт №16-1482/01-21 від 10.12.2021).

Рішенням сесії Успенівської сільської ради від 24.11.2021 №282- VIIІ "Про визначення замовником на виконання робіт відповідно до робочого проекту "Реконструкція спортивної зали Ройлянського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Успенівської сільської ради за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, с.Ройлянка, вул.Центральна, 35 (Коригування)" замовником на закінчення виконання робіт визначений Відділ світи, культури, молоді та спорту Успенівської сільської ради.

В грудні 2021 року Відділом освіти, культури, молоді та спорту Успенівської сільської ради Білгород-Дністровського району (Замовник) прийнято рішення про проведення закупівлі робіт за кошти місцевого бюджету "Реконструкція спортивної зали Ройлянського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Успенівської сільської ради за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, с.Ройлянка, вул.Центральна, 35 (Коригування)" (UA-2021-12-20-004133-а) за кодом "ДК 021:2015:4545000-4-Реконструкція", шляхом застосування переговорної процедури.

Як зазначено в протоколі проведення переговорів від 20.12.2021 (т.1 а.с.199-202), який одночасно є повідомленням про намір укласти договір, реконструкція спортивної зали Ройлянської ЗЗСО І-ІІІ ступенів відбувалась до 2019 року, у 2021 році проведено коригування робочого проекту та змінена його назва. Постала необхідність закінчення будівельних робіт на об`єктів та введення його в експлуатацію. Станом на 10.12.2021 кошторисна вартість завершальних будівельних робіт в поточних цінах складає 9749,183 тис. грн.; із загальної кошторисної вартості виконано станом на 10.12.2021 робіт на суму 2460,769 тис. грн.

У вказаному протоколі також зазначено, що додаткові роботи технічно та економічно пов`язані з первинним договором, укладеним з ТОВ "Форватер-СВ", тому доцільно в якості виконавця додаткових робіт обрати саме ТОВ "Форватер-СВ", що дозволить: забезпечити сумісність матеріалів та дотримання технологічних правил виконання робіт (зазначені додаткові роботи виконати неперервним технологічним процесом силами і засобами підрядника, який здійснював основні обсяги робіт); дотриматись якості виконаних робіт в цілому; підвищити ефективність гарантійного та післягарантійного обслуговування результатів виконаних робіт.

Отже, Відділ освіти, культури, молоді та спорту Успенівської сільської ради, Замовник торгів, як виняток на підставі п.5 ч.2 ст.40 Закону, має право закупити додаткові роботи, якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність у закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника.

За наведеного, уповноваженою особою Відділу освіти, культури, молоді та спорту Успенівської сільської ради було вирішено здійснити закупівлю завершальних робіт за робочим проектом "Реконструкція спортивної зали Ройлянського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Успенівської сільської ради за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, с.Ройлянка, вул.Центральна, 35 (Коригування)" в Учасника; погодити загальну суму закупівлі 9749,183 тис. грн.

Від імені представника Замовника в особі уповноваженої особи Відділу освіти, культури, молоді та спорту Успенівської сільської ради протокол підписано Петровою М.В., від імені Учасника - директором ТОВ "Форватер-СВ" Лохматовим В.О.

За результатами переговорної процедури Замовником із ТОВ "Форватер-СВ" укладено Договір №1 (Договір №1/2022) від 04.01.2022 на суму 9749183,00 грн.

Згідно п.1.1 Договору, підрядник зобов`язався виконати роботи "Реконструкція спортивної зали Ройлянського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Успенівської сільської ради за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, с.Ройлянка, вул.Центральна, 35" згідно коду (ДК 021:2015)-45454000-4 - Реконструкція, згідно із затвердженою кошторисною документацією в установлені цим Договором терміни.

Пунктом 2.5 Договору строк виконання робіт визначено до 01.09.2022.

Згідно п.3.1 Договору, загальна вартість робіт визначена на підставі Договірної ціни та встановлена у розмірі 9749183,00 грн.

За умовами п.8.9, Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до вконання зобов`язань Сторонами по Договору.

Проте, за твердженням прокурора, вказану переговорну процедуру закупівлі UA-2021-12-20-004133-а Замовником проведено у порушення вимог п.5 ч.2 ст.40 Закону України "Про публічні закупівлі", що і зумовило звернення до суду із даним позовом.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначено Законом України "Про публічні закупівлі".

Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції (тут і надалі у редакції Закону, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно ст.1, у цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні:

- договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару;

- замовники - суб`єкти, визначені згідно із статтею 2 цього Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону;

- предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку;

- учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об`єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.

Згідно ч.1 ст.5 Закону, закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Згідно положень ч.1 ст. 10 Закону, Замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю.

Відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є уповноважена особа, яка визначається або призначається замовником (ч.1 ст.11 Закону).

Частинами 1, 2 ст.13 Закону визначено, що закупівлі можуть здійснюватися шляхом застосування однієї з таких конкурентних процедур: відкриті торги; торги з обмеженою участю; конкурентний діалог. Як виняток та відповідно до умов, визначених у частині другій статті 40 цього Закону, замовники можуть застосовувати переговорну процедуру закупівлі.

Так ч.1 ст.40 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.40 Закону, переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність у закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Можливість і умови таких додаткових робіт чи послуг можуть бути передбачені в основному договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення тендера. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендера.

Таким чином, наведеною нормою визначено виключні підстави для проведення переговорної процедури:

- переговорна процедура закупівлі застосовується замовником за основним договором;

- закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю;

- загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендера.

Водночас, як слідує з матеріалів справи та встановлено судом, Замовником за основним договором, що був укладений за результатами проведених торгів, "Реконструкція спортивної зали Ройлянської ЗОШ І-ІІІ ступенів за адресою Одеська область, Саратський район, с.Ройлянка, вул.Центральна, 35" було Управління сім`ї, молоді та спорту Саратської районної державної адміністрації Одеської області (код ЄДРПОУ 40939181). В свою чергу, Відділ освіти, культури, молоді та спорту Успенівської сільської ради Білгород-Дністровського району (код ЄДРПОУ 43917705) не є правонаступником останнього, а є іншою юридичною особою, протилежного суду не доведено.

Також, Договір на виконаня роботи з "Реконструкції спортивної зали Ройлянської ЗОШ І-ІІІ ступенів за адресою: Одеська область, Саратський район, с.Ройлянка, вул.Центральна, 35 згідно коду (ДК 021:2015)-45454000-4 - Реконструкція" між Управлінням сім`ї, молоді та спорту Саратської районної державної адміністрації Одеської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Форватер-СВ" було укладено 28.11.2017.

Разом з цим, проведення переговорної процедури на закупівлю робіт у ТОВ "Форватер-СВ" проведено 20.12.2021, тобто більше ніж через три роки після укладення основного договору про закупівлю.

Крім того, між Управлінням сім`ї, молоді та спорту Саратської районної державної адміністрації Одеської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Форватер-СВ" було укладено договір на суму 8510409,00 грн.

В свою чергу, за результатами переговорної процедури Відділом освіти, культури, молоді та спорту Успенівської сільської ради із ТОВ "Форватер-СВ" укладено Договір №1 від 04.01.2022 на суму 9749183,00 грн., тобто загальна вартість робіт за договором склала більше 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення торгів. Більш того, вартість Договору від 04.01.22 значно перевищує вартість Договору від 28.11.2017, при цьому за умови, що за останнім було частково оплачено проведені роботи в розмірі 2297088,00 грн.

За наведених обставин, суд погоджується з доводами прокурора відносно того, що прийняте рішення уповноваженої особи про намір укласти договір за результатами переговорної процедури закупівлі не відповідає положенням пункту 5 частини 2 статті 40 Закону України "Про публічні закупівлі", що є підставою для визнання його незаконним та скасування.

Водночас, суд звертає увагу на те, що в прохальній частині позовної заяви прокурор просить суд визнати незаконним та скасувати рішення уповноваженої особи, оформлене протоколом від 24.12.2021. Суд констатує, що, фактично, означений протокол датований 20.12.2021, отже має місце технічна описка.

Враховуючи, що суду не доведено існування протоколу від 24.12.2021, наданий в матеріали справи та досліджений судом в судовому засіданні протокол датований 20.12.2021, суд ухвалює про визнання незаконним та скасування рішення уповноваженої особи, оформлене протоколом від 20.12.2021. При цьому суд враховує, що визначення судом вірної дати такого протоколу не впливає на суть спору та не свідчить про вихід суду за межі позовних вимог.

Щодо вимог прокурора про визнання недійсним договору, укладеного за результатами переговорної процедури, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які визначені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Положеннями ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у постанові "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" № 9 від 06.11.2009, договір перевіряється на дотримання його закону станом на час укладення такого правочину. При цьому суперечність договору актам законодавства як підстава його недійсності, повинна ґрунтуватися на повно та достовірно встановлених судами обставинах справи про порушення певним договором (чи його частиною) імперативного припису законодавства чи укладення певного договору всупереч змісту чи суті правовідносин сторін.

Відповідно до пункту 2.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.

За змістом ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі", договір про закупівлю - це договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари. Таким чином, договір про закупівлю є наслідком процедури закупівлі та укладається за її результатами.

Враховуючи встановлення судом факту порушень під час проведення переговорної процедури 20.12.2021, Договір №1 від 04.01.2022 на суму 9749183,00 грн., укладений між Відділом освіти, культури, молоді та спорту Успенівської сільської ради та ТОВ "Форватер-СВ", є таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства та ст. 203, 215 ЦК України, а тому підлягає визнанню недійсним.

Що стосується посилання відповідачів на обрання прокурором не ефективного способу захисту.

Так об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 26.05.2023 у справі №905/77/21 сформулювала висновок щодо застосування норм частини 3 статті 215, частин 1, 2 статті 216 ЦК України, а саме: "Позовна вимога про визнання недійсним договору є належним способом захисту, який передбачено законом. Разом із тим позовна вимога про визнання виконаного/частково виконаного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту цивільних прав лише в разі, якщо вона поєднується з позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину, зокрема, про стягнення коштів на користь позивача, витребування майна з володіння відповідача. Окреме заявлення позовної вимоги про визнання виконаного/частково виконаного договору недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності не є ефективним способом захисту, бо не призводить до поновлення майнових прав позивача".

Водночас, враховуючи обставини даної справи, суд вважає за необхідне зауважити наступне.

30.12.2022 керівник Білгород-Дністровської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудитслужби звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Відділу освіти, культури, молоді та спорту Успенівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Форватер-СВ" про визнання незаконним та скасування рішення уповноваженої особи про намір укласти договір та визнання недійсним договору.

30.12.2022 та 31.01.2023 прокурор звертався до суду із заявами про забезпечення позову, відповідно до яких просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Відділу освіти, культури, молоді та спорту Успенівської сільської ради Білгород-Дністровського району проводити будь-які фінансові операції зі сплати коштів Товариству з обмеженою відповідальністю "Форватер-СВ" по договору підряду від 04.01.2022 №1 про проведення робіт "Реконструкція спортивної зали Ройлянської ЗОШ І-ІІІ ступенів за адресою: Одеська область, Саратський район, с.Ройлянка, вул.Центральна, 35 згідно коду (ДК 021:2015)-45454000-4-Реконструкція" та заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Форватер-СВ" проводити будь-які роботи по договору про закупівлю підрядних робіт за державні кошти від 16.02.2022 №1-22/П про проведення робіт "Реконструкція спортивної зали Ройлянської ЗОШ І-ІІІ ступенів за адресою: Одеська область, Саратський район, с.Ройлянка, вул.Центральна, 35 згідно коду (ДК 021:2015)-45454000-4-Реконструкція".

Ухвалами від 12.01.2023 та 10.02.2023 у задоволенні заяв прокурора було відмовлено. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.04.2023 ухвалу місцевого суду від 10.02.2023 було залишено в силі. Як зазначив суд апеляційної інстанції, у разі забезпечення позову у цій справі, суд, забороняючи відповідачам виконувати умови спірного Договору, фактично поставив би під сумнів правомірність укладення оспорюваного правочину та спонукав сторони до невиконання умов укладеного ними договору, який на час прийняття оскаржуваного судового рішення недійсним не визнавався, що повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 27.12.2022 у справі №916/1324/22.

При цьому, відповідачам було достеменно відомо про звернення прокурора до суду із даним позовом та наміром вжити заходів забезпечення позову, оскільки всі ухвали суду направлялись останнім та були отримані, що підтверджено рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Протягом розгляду справи судом жодним з відповідачів не було повідомлено ані суду, ані іншим учасникам провадження про обставини повного або часткового виконання договору сторонами.

Водночас, відповідачу-1 Відділу освіти, культури, молоді та спорту Успенівської сільської ради було відомо про порушення приписів чинного законодавства при проведенні переговорної процедури, про що свідчить лист останнього від 26.08.2022 №235 (т.1 а.с.112-114).

Як слідує з листа Південного офісу Держаудитслужби від 04.10.2022 №151531-17/2892-2022 (т.2 а.с.16-17), з огляду на встановлене порушення законодавства у сфері закупівель, на підставі статей 2, 5 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", Замовника було зобов`язано здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема, розірвати договір з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладеного у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення.

'Проте, Замовником заходів щодо усунення виявлених порушень в установленому законом порядку не вжито.

Таким чином, відповідачі усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність своїх дій у спірних правовідносинах та були обізнані про наявність даного спору.

Разом з тим, про факт часткового виконання спірного договору відповідачі повідомили суд та інших учасників провадження лише в судовому засіданні 25.05.2023 (друге судове засідання з розгляду справи по суті) при зверненні представника відповідача-1 з клопотанням про поновлення строку на подання доказів. Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку представник зазначив, що означені докази підтверджують часткове виконання робіт за спірним договором, раніше надати докази не було можливості, оскільки виконані роботи були оплачені тільки 01.05.2023. При цьому, в судовому засіданні 22.06.2023 представники відповідачів на питання суду щодо періоду виконання робіт за спірним договором надали усні пояснення, що такі роботи проводились протягом 2022-2023 років і наразі виконані частково в обсязі 70%.

Суд враховує, що відповідно до частини 1 статті 75 ГПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені, зокрема, в поясненнях представників учасників.

Водночас, обставини часткового виконання спірного договору визнаються лише представниками відповідачів, тобто зацікавленими особами.

Як слідує з пояснень прокурора та представника позивача, останнім про обставини виконання договору не відомо.

За приписами ч.1 ст.77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц зроблені правові висновки в частині стандарту доказування та оцінки доказів судом. Зокрема, відзначено, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.

Частиною 1 ст.2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч.2 ст.2 ГПК України, суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства.

Згідно ч. 1, 2 ст.177 ГПК України, завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.42 ГПК України, учасники справи, крім іншого, мають право подавати докази.

Згідно ч.2 ст.42 ГПК України, учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

За приписами ст.43 ГПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Проте, під час розгляду справи жодною із сторін не подано суду у порядку та строки, визначені процесуальним законом, доказів повного або часткового виконання відповідачами спірного договору, матеріали справи не містять доказів фактичного виконання оспорюваного договору, у зв`язку з чим доводи відповідачів про обрання прокурором не ефективного способу захисту є необґрунтованими та не підтверджені жодними доказами.

В свою чергу, виходячи з обставин даної справи та враховуючи поведінку відповідачів під час її розгляду, суд зауважує, що в разі отримання прокурором доказів фактичного виконання відповідачами спірного договору, останній не позбавлений можливості звернутись до суду із позовом для вирішення питання застосування наслідків недійсного правочину.

Отже, визнання судом недійсним спірного Договору гарантуватиме державі можливість у подальшому застосувати наслідки недійсності у вигляді самостійної вимоги.

Крім того, як зазначено в постанові Верховного Суду від 09.02.2023 у справі №917/53/21, поняття "інтереси Держави" відрізняються від інтересів інших сторін господарського процесу. В основу перших завжди покладена потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист закону, прав та інтересів усіх суб`єктів господарювання тощо. "Інтереси Держави" є оціночним поняттям, у кожному конкретному випадку прокурор самостійно визначає з посиланням на законодавство, у чому саме відбулося чи може відбутись порушення матеріальних чи інших інтересів Держави.

Тобто, подаючи позов в інтересах Держави, не можна говорити лише про матеріальне благо Держави, адже відновлення законності є не менш вагомим чинником у демократичному суспільстві, основним покликанням якого є, насамперед, недопущення порушення закону у майбутньому.

За приписами статті 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Дотримання приписів закону відповідає легітимній меті встановленим правилам у Законі України "Про публічні закупівлі", що покликані зробити конкурентні та прозорі умови для проведення закупівель, заборонивши проведення закупівель без дотримання відповідної конкурсної процедури.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. За приписами ст.16 цього Кодексу, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст.4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною.

Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Положеннями статті 73 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частин 1, 3 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З урахуванням правової позиції, висловленої ЄСПЛ при розгляді справи "Серявін проти України", а саме те, що згідно з усталеною практикою Суду, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р.).

Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" від 01.07.2003р.).

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

В процесі розгляду справи судом було прийнято, досліджено та надано оцінку доводам та запереченням учасників судового процесу, надано можливість їх представникам в судовому засіданні обґрунтувати свої правові позиції щодо позову.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Обґрунтованим визнається рішення суду, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідачі в установленому порядку обставини, які повідомлені прокурором, не спростували, господарський суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим, нормативно та документально доведеним, та підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, позовні вимоги керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури підлягають задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до ч. 1 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За подання позовної заяви, яка згідно з відбитком поштового штемпеля на конверті направлена до суду 30.12.2022, прокуратурою було сплачено загальну суму 4962,00 грн. (2481х2) судового збору за дві вимоги немайнового характеру.

Відповідно до положень п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із задоволенням позову витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідачів, шляхом розподілення наступним чином: на відповідача-1 покладаються витрати зі сплати судового збору в розмірі 3721,50 грн., яка складається з 2481,00 грн. за позовною вимогою про скасування рішення уповноваженої особи та 1240,50 грн. - 50 % (2481 грн. : 2) суми за визнання договору недійсним. На відповідача-2 покладаються витрати зі сплати судового збору в розмірі 1240,50 грн., яка складається з 50 % (2481 грн. : 2) суми судового збору за вимогою про визнання договору недійсним.

Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати незаконним та скасувати рішення уповноваженої особи, оформлене протоколом від 20.12.2021 про намір укласти договір між Відділом освіти, культури, молоді та спорту Успенівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Форватер-СВ" на суму 9749183,00 грн.

3. Визнати недійсним Договір №1 від 04.01.2022 по об`єкту "Реконструкція спортивної зали Ройлянського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Успенівської сільської ради за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, с.Ройлянка, вул.Центральна, 35 (Коригування)", укладений між Відділом освіти, культури, молоді та спорту Успенівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Форватер-СВ" на суму 9749183,00 грн.

4. Стягнути з Відділу освіти, культури, молоді та спорту Успенівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області (код ЄДРПОУ 43917705, 68242, Одеська обл., Білгород-Дністровський р-н, с. Успенівка, вул. Кишинівська, 73) на користь Одеської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 03528552) - 3721 (три тисячі сімсот двадцять одну) грн. 50 коп. судового збору.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Форватер-СВ" (код ЄДРПОУ 37232320, 68200, Одеська область, Білгород-Дністровський район, смт. Сарата, вул. Крістіана Вернера, буд. 6/35) на користь Одеської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 03528552) - 1240 (одну тисячу двісті сорок) грн. 50 коп. судового збору.

6. Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.

Суддя М.Б. Сулімовська

Згідно з ч.1, 2 ст.241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення у порядку, передбаченому ст.257 ГПК України.

Повний текст рішення складено і підписано 03 липня 2023 р.