Рішення

від 21.06.2023 по справі 922/792/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.06.2023м. ХарківСправа № 922/792/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Пономаренко Т.О.

при секретарі судового засідання Стеріоні В.С.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСТРАКШН МАШИНЕРІ" (04086, м. Київ, вул. Петропавлівська, 54-А, код ЄДРПОУ:32828388) до Фермерського господарства "МЕРКУРІЙ ГІС" (63530, Харківська обл., Чугуївський р-н, с. Леб`яже, вул. Гоголя, 10А, код ЄДРПОУ: 36904247) про стягнення заборгованості за участю представників:

позивача не з`явився;

відповідача Васильєва Є.О., ордер АХ №1104419 від 29.03.2023.

ВСТАНОВИВ:

28.02.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "КОНСТРАКШН МАШИНЕРІ" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Фермерського господарства "МЕРКУРІЙ ГІС", в якій просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 2 713 705,77 грн., пеню у розмірі 628 241,55 грн. та судовий збір у розмірі 50 129,21 грн.

Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки №3160 від 09.11.2021 в частині своєчасної та в повному обсязі оплати товару.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі №922/792/23.

Розпорядженням керівника апарату суду від 24.03.2023 №723/2023 у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_1 з посади судді Господарського суду Харківської області на підставі заяви про відставку, відповідно до пункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи №922/792/23.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.03.2023 для розгляду справи №922/792/23 головуючим суддею (суддею-доповідачем) призначено суддю Пономаренко Т.О.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.03.2023 прийнято позовну заяву (вх.№792/23 від 28.02.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСТРАКШН МАШИНЕРІ" до Фермерського господарства "МЕРКУРІЙ ГІС" про стягнення заборгованості до розгляду за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 26.04.2023.

14.04.2023 через кабінет Електронного Суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№9186 від 14.04.2023).

У відзиві представник відповідача зазначив, що у зв`язку з початком повномасштабної збройної агресії з 24.02.2022 с.Леб`яже Чугуївського району Харківської області, де розташоване фермерське господарство відповідача, безпосередньо перебувало у зоні активних бойових бій. З моменту окупації частини території Чугуївського району Харківської області російськими військами і до її звільнення у вересні 2022 року послуги поштового зв`язку, доступу до інтернету для потреб мешканців с. Леб`яже не надавались, мобільний зв`язок майже не працював, а можливість виїзду населення с. Леб`яже та вивезення майна сільськогосподарських товаровиробників була обмежена.

Також відповідач зазначив, що договором у пп. 5.1-5.3. чітко визначені ознаки (критерії) подій надзвичайного характеру, які спричиняють автоматичне продовження строку виконання зобов`язань за цим договором. До таких надзвичайних подій у п.2 прямо віднесені воєнні дії, при цьому умови договору пов`язують автоматичне продовження строку виконання зобов`язань за цим договором (п.5.3.) саме з існуванням обставин непереборної сили та їх наслідків, а не з фактом повідомлення позивача про такі обставини відповідачем. Встановлений у п.5.4. договору обов`язок щодо негайного повідомлення покупцем (відповідачем) постачальника (позивача) про неможливість виконання зобов`язання за договором не міг бути виконаний відповідачем з огляду на наслідки цих самих воєнних дій відсутність засобів поштового зв`язку, доступу до мережі інтернет, можливості виїхати у безпечне місце. При цьому договір поставки не встановлює правових наслідків невиконання такого обов`язку з повідомлення іншої сторони про виникнення очевидних та загальновідомих перешкод у виконанні зобов`язань за договором поставки.

На переконання представника відповідача, наведена позивачем норма ст.14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» не свідчить про те, що сертифікат про форс-мажорні обставини є єдиною можливою формою засвідчення Торгово-промисловою палатою України форс-мажорних обставин.

Разом з відзивом на позовну заяву представник відповідача надав до суду заяви свідків - старости с. Леб`яже Чугуївського району Харківської області Несміяна Олександра Івановича та голови Фермерського господарства "МЕРКУРІЙ ГІС" Гончарова Сергія Олександровича, оформлені у відповідності до вимог статті 88 Господарського процесуального кодексу України.

24.04.2023 через кабінет Електронного Суду від представника відповідача надійшло клопотання про долучення доказів (вх.№9956 від 24.04.2023).

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.04.2023 відкладено підготовче засідання на 17.05.2023.

10.05.2023 через канцелярію суду від директора Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСТРАКШН МАШИНЕРІ" надійшла відповідь на відзив (вх.№11669 від 10.05.2023)

У відповіді на відзив представник позивача зазначив, що відповідно до діючого законодавства України форс-мажор звільняє лише від відповідальності за порушення зобов`язання, що сталося внаслідок такого форс-мажору, але не звільняє від виконання відповідного зобов`язання і не є підставою для припинення зобов`язань. Проте і звільнення від відповідальності може мати місце лише у випадку, коли невиконання зобов`язання є наслідком дії форс-мажорних обставин, що має бути доведено у встановленому чинним законодавством порядку та підтверджено належними документами. Запровадження з 24.02.2022 воєнного стану в країні, що є форс-мажорними обставинами, не можуть однозначно засвідчувати неможливість виконання відповідачем договірних зобов`язань перед позивачем, оскільки перелічені обставини не є абсолютною самостійною підставою для відкладення строку виконання грошового зобов`язання на час, протягом якого такі обставини зберігають свою дію.

15.05.2023 через кабінет Електронного Суду від представника відповідача надійшли заперечення (вх.№12003 від 15.05.2023).

У запереченнях представник відповідача зазначив, що наведені позивачем у відповіді на відзив міркування щодо загальних правових наслідків форс-мажору не є релевантними до договірних відносин, що виникли між позивачем та відповідачем в силу договору поставки від 09.11.2021 №3160. Позивачем не враховано спеціальні умови п.5.3 розробленого ним поставки від 09.11.2021 №3160: «Форс-мажор автоматично продовжує строк виконання зобов`язань за цим Договором, відповідно до часу, протягом якого будуть діяти ці обставини або їх наслідки». З огляду на продовження строку виконання зобов`язань відповідача за договором поставки в силу п.5.3. цього Договору, відповідач не відмовляється від виконання грошового зобов`язання і виконає таке зобов`язання після припинення дії наслідків форс-мажорних обставин. Як вбачається з відповіді Міжрегіонального центру гуманітарного розмінування та швидкого реагування ДСНС України від 10.04.2023 №8701-1166/870400 на адвокатський запит від 31.03.2023 №2023/3/2, територія с. Леб`яже Чугуївського району Харківської області перебувала в окупації та вважається потенційно замінованою територією, тому будь-які польові роботи є потенційно небезпечними, доки сапери не проведуть заходи з розмінування на даній території, про що постійно наголошують співробітники ДСНС. Наведені обставини свідчать, що змінений в силу п.5.3. Договору строк виконання грошових зобов`язань відповідача ще не настав, його настання визначено відкладальною умовою припиненням дії наслідків форс-мажору.

В підготовчому засіданні 17.05.2023 без виходу до нарадчої кімнати судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 21.06.2023

Представник позивача в судове засідання 21.06.2023 не з`явився, проте 29.05.2023 через канцелярію суду від директораТовариства з обмеженою відповідальністю "КОНСТРАКШН МАШИНЕРІ" надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача за наявними в матеріалах справи документами (вх.№13500 від 29.05.2023).

Присутній в судовому засіданні 21.06.2023 представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував та просив суд в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Так, процесуальні документи у цій справі направлялись всім учасникам судового процесу, що підтверджуються штампом канцелярії на зворотній стороні відповідного документу та інформацією із КП "Діловодство спеціалізованого суду" про доставку електронного листа в кабінет Електронного Суду.

Крім того, процесуальні документи щодо розгляду даної справи офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua) та знаходяться у вільному доступі.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Право особи на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

З огляду на зазначене, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також судом надано сторонам достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів і заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу по суті.

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо доказів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними матеріалами.

Відповідно до ст.219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 21.06.2023 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши промову представника відповідача у судових дебатах, суд встановив наступне.

09.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "КОНСТРАКШН МАШИНЕРІ" (постачальник) та Фермерським господарством "МЕРКУРІЙ ГІС" (покупець) було укладено договір поставки №3160 (надалі - Договір) (а.с.7-10 т.1).

Відповідно до п.1.1. Договору, постачальник зобов`язується передати у власність, а покупець прийняти та оплатити екскаватор-навантажувач 4СХ Sitemaster, виробництва фірми JCB - Великобританія в подальшому «обладнання», загальною вартістю 3 154 280,80 грн., в т.ч. ПДВ - 525 713,47 грн., що в грошовому еквіваленті в іноземній валюті становить 88 000,00 GBP (фунтів стерлінгів).

Вказана в цьому пункті сума договору в гривнях, розрахована шляхом множення грошевого еквівалента ціни обладнання в іноземній валюті (GBP), на курс продажу іноземної валюти за середньобанківськими котируваннями, який опублікований на сайті на день, що передує дню укладання Договору. Зазначена в цьому пункті Договору загальна вартість обладнання в гривні не є остаточною і може змінюватися залежно від зміни курсу фунту стерлінгів відносно гривні але не нижче ніж курс, що діяв на дату підписання Договору. На 08 листопада 2021 року 1 GBP дорівнює 35,8441 грн.

Постачальник поставляє обладнання у відповідності зі Специфікацією - що є Додатком №1 до даного Договору, і складає його невід`ємну частину (п.1.2.Договору).

Згідно з п.2.1. Договору, постачальник здійснює поставку обладнання на умовах DDP - склад покупця: Україна, 63530, Харківська обл., Чугуївський район, село Леб`яже, вулиця Гоголя, будинок 10 А.

Постачальник здійснює поставку обладнання протягом 7 банківських днів від дати здійснення оплати, згідно п.3.1.1. даного договору, та при умові надання зі сторони покупця довіреності на одержання товарно-матеріальних цінностей (п.2.2.Договору).

Пунктом 2.3. Договору сторони погодили, що датою поставки буде вважатися дата, вказана на видатковій накладній.

Відповідно до п.3.1. Договору, покупець здійснює оплату обладнання за даним Договором у такий спосіб :

- не пізніше 15 листопада 2021 року покупець перераховує на поточний рахунок постачальника 946 284,24 грн., в т.ч. ПДВ - 157 714,04 грн., що в грошовому еквіваленті в іноземній валюті становить 26 400,00 GBP (фунтів стерлінгів) (п.3.1.1.);

- не пізніше 31 березня 2022 року покупець перераховує на поточний рахунок постачальника 630 856,16 грн., в т.ч. ПДВ - 105 142,69 грн., що в грошовому еквіваленті в іноземній валюті становить 17 600,00 GBP (п.3.1.2.);

- не пізніше 31 серпня 2022 року покупець перераховує на поточний рахунок постачальника 1 577 140,40 грн., в т.ч. ПДВ - 262 856,73 грн., що в грошовому еквіваленті в іноземній валюті становить 44000,00 GBP (п.3.1.3.).

Згідно з п.3.2.1. Договору покупець здійснює оплату в гривнях, шляхом множення грошового еквівалента ціни обладнання (його неоплаченої частини) в іноземній валюті - GBP, на курс продажу іноземної валюти за середньобанківськими котируваннями, який буде опублікований на сайті на день, що передує дню фактичної оплати покупцем ціни обладнання (його частини). Курс гривні визначається згідно наступних даних з сайту: http://old.kurs.com.ua/arhiv береться середньобанківський курс продажу GBP (друга цифра після дельти), але не нижче курсу зазначеного в пункті 1.1. цього договору, а саме 1 GBP дорівнює 35,8441 грн.

Датою здійснення оплати вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок постачальника (п.3.3.Договору).

Відповідно до п.4.2. Договору, у випадку порушення покупцем термінів оплати, передбачених п.п.3.1.1-3.1.3 даного Договору, покупець виплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного зобов`язання за кожний день прострочення.

Згідно з п.5.1 Договору сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов`язань за цим Договором (з урахуванням законодавчо встановлених винятків), якщо це невиконання виявилось наслідком обставин непереборної сили, які виникли після укладання Договору в результаті подій надзвичайного характеру, які сторона не могла ні передбачити, ні запобігти розумними засобами.

Відповідно до п.5.2. Договору до обставин непереборної сили належать події, на які сторона не може впливати, та за виникнення яких не несе відповідальності, а саме: стихійні лиха, пожежа, воєнні дії, цивільні безладдя, що перешкоджають виконанню предмета даного Договору, але не обмежуються ним.

Пунктом 5.3. Договору сторони погодили, що форс-мажор автоматично продовжує строк виконання зобов`язань за цим Договором, відповідно до часу, протягом якого будуть діяти ці обставини або їх наслідки.

Відповідно до п.5.4. Договору сторона, для якої виявилось неможливим виконання зобов`язання за Договором внаслідок вище обумовлених непередбачених обставин, повинна негайно у письмовій формі повідомити іншу сторону, як про настання, так і про припинення дії цих обставин.

Даний Договір набуває чинності з 09 листопада 2021 року та діє до 09 листопада 2022 року, але в будь-якому випадку до повного виконання обома сторонами своїх зобов`язань (п.7.2.Договору).

Специфікацією до Договору сторони погодили поставку обладнання (Базова машина 4СХ SITEMASTER, екскаватор з телескопічною рукояттю, Шини: MICHELIN 440/70-R28 Обігрів кабіни, зовнішні дзеркала, Коробка - JCB Powersoft, Ківш екскаватора шириною 800 мм, Кондиціонер, Ківш навантажувача 6-в-1, 1,3 м3, F291 Інструкція з експлуатації російською мовою, R226 RTD, SRS, Х263 Панель для реєстраційного номера, Y216 Бризговики-крила передніх коліс) загальною вартістю у розмірі 3 154 280,80 грн., в т.ч. ПДВ - 525 713,47 грн., що в грошовому еквіваленті в іноземній валюті дорівнює 88 000,00 GВР (фунтів стерлінгів) (а.с.11 т.1).

Згідно видаткової накладної №30165 від 17.11.2021 та Акту приймання-передачі обладнання №КМ-00030165 від 17.11.2021, позивач 17.11.2021 поставив відповідачу обладнання (екскаватор-навантажувач JCB 4СХ Sitеmastcr) на загальну суму у розмірі 3 154 280,80 грн. (а.с.12 т.1).

Вказане обладнання було отримано уповноваженим представником відповідача на підставі довіреності №20 від 10.11.2021 (а.с.14 т.1).

10.11.2021 відповідачем було сплачено 940 284,24 грн., що підтверджується платіжним дорученням №217 від 10.11.2021 (а.с.15 т.1).

Курс GBP (фунтів стерлінгів) станом на 09.11.2021 (згідно умов 3.2.1. Договору, тобто день, що передує дню фактичної оплати) становив 35,8813 грн. за 1 GBP (а.с.16 т.1).

Таким чином перехована відповідачем сума в розмірі 946 284,24 грн. дорівнює еквіваленту 26 372,63 GBP.

В подальшому, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, який наразі продовжено до 18 серпня 2023 року.

Листом №7 від 26.12.2022 відповідач повідомив позивача про те, що з 24.02.2022 на території села Леб`яже Чкаловської громади Чугуївського району Харківської області та по 11.09.2022 включно велись бойові дії. Більша частина земельного банку фермерського господарства була в окупації. Тобто господарську діяльність Фермерське господарство «Меркурій ГІС» не мало змогу здійснювати та не мало доступу до складу. На сьогоднішній день усі поля, що перебувають в користуванні, потребують дослідження спеціалістів ДСНС на предмет наявності вибухонебезпечних предметів. У зв`язку з дефіцитом кадрів, потрібні дії на території Фермерського господарства «Меркурій ГІС» ще не розпочались та термін початку невідомий. Звернув увагу позивача на наявність листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 про засвідчення та підтвердження форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з 24.02.2024 до їх офіційного закінчення та стосується усіх зацікавлених осіб (додається до цього листа). Зазначив, що за Договором поставки №3160 від 09.11.2021 згідно розділу V ФОРС-МАЖОР пункту 5.4. сторона, для якої виявилась неможливість виконання зобов`язань за Договором повинна повідомити в письмовій формі іншу сторону, як про настання, так і про припинення дії форс-мажорних обставин. відповідач повідомив також відповідача про те, що предмет Договору в господарській діяльності майже не використовувався та має стан нового, та не зазнав ушкоджень внаслідок бойових дій. Посилаючись на зазначене, відповідач повідомив позивача про те, що Фермерське господарство «Меркурій ГІС» не в змозі виконувати зобов`язання за договором поставки №3160 від 09.11.2021 протягом дії форс-мажорних обставин. Фермерське господарство «Меркурій ГІС» не відмовляється від виконання своїх обов`язків за цим Договором, але, з урахуванням наявності форс-мажорних обставин, виконає їх після припинення дії форс-мажорних обставин, про що буде повідомлено додатково (а.с.17-18 т.1).

У відповідь на лист №7 від 26.12.2022, позивач листом вих.№10/01 від 10.01.2023 повідомив відповідача, що той факт, що відповідач повідомив позивача про форс-мажорні обставини вказаним листом в кінці року, фактично після закінчення бойових дій, свідчить про невиконання умов Договору, що тягне за собою неможливість посилатися на них з боку відповідача через недотримання обумовленої сторонами процедури (а.с.25-27 т.1).

У відповідь на лист вих.№10/01 від 10.01.2023, відповідач листом №8 від 30.01.2023 повідомив позивача про те, що на сьогоднішній день фермерське господарство "Меркурій ГІС" не має можливості здійснити оплату за обладнання. Однак від сплати не відмовляється. Також зазначив, що оплата буде здійснена одразу, як з`явиться така можливість. Сільське господарство це сезонний вид бізнесу, відповідач не отримує дохід кожного дня в будь-яку пору року. Тому просив позивача поставитись з розумінням. Зазначив, що закінчення безпосередніх бойових дій на території Фермерського господарства "МЕРКУРІЙ ГІС" не означає, що наступного ж дня відновилась господарська діяльність (а.с.19-20 т.1).

До листа відповідач додав довідку начальника селищної військової адміністрації виконавчого комітету Чкаловської селищної ради №01-01-43/62 від 13.01.2023, згідно якої на території Чкаловської селищної територіальної громади Чугуївського району Харківської області в період з 24.02.2022 по 08.09.2022 велися активні бойові дії, в наслідок яких 488 га земель сільськогосподарського призначення, що перебувають у користуванні ФГ «Меркурій ГІС» станом на 13 січня 2023 року засмічені вибухонебезпечними предметами, через що підприємство не має можливості здійснювати господарську діяльність в повному обсязі (а.с.21 т.1).

Як стверджує позивач, в порушення взятих на себе договірних зобов`язань відповідачем наразі сплачено лише 946 284,24 грн. Про настання форс-мажорних обставин відповідач повідомив позивача листом №7 лише 26.12.2022, тобто в порушення умов Договору вже після закінчення бойових дій на території Чугуївського району, які велися в період з 24.02.2022 по 11.09.2022. Тому, позивач просить суд стягнути з відповідачасуму основного боргу у розмірі 2 713 705,77 грн. та пеню у розмірі 628 241,55 грн., нараховану за період з 01.09.2022 по 16.02.2023.

В свою чергу відповідач не заперечує проти факту нездійснення ним оплати обладнання у розмірі 2 713 705,77 грн., проте стверджує, що на території Чугуївського району Харківської області у період з 24.02.2022 по 08.09.2022 безпосередньо велись бойові дії, що унеможливлювало здійснення відповідачем його господарської діяльності сільськогосподарського виробника. В результаті ворожих обстрілів будівлі фермерського господарства зазнали пошкоджень, сільськогосподарська продукція, що зберігалась на складі, була зіпсована, посіви озимих культур деградували та не могли бути зібрані у 2022 році через бойові дії та високу мінну небезпеку.

Із заяви свідка ОСОБА_2 вбачається, що з 24.02.2022 з початком повномасштабної агресії Російської Федерації проти України в селі Леб`яже Чугуївського району Харківської області, де розташовані сільськогосподарські угіддя, офісне приміщення, засоби зв`язку, сільськогосподарська техніка, юридична та бухгалтерська документація, було повністю відсутнє світло, зв`язок та інтернет. У нього, як у голови Фермерського господарства «Меркурій ГІС», не було можливості виконувати будь-які управлінські та розпорядчі функції щодо Фермерського господарства (а.с.66-67 т.1).

Свідок ОСОБА_2 у своїй заяві вказує, що з 24.02.2022 по 08.09.2022 на території села Леб`яже велись бойові дії. Він та вся його сім`я, з перших днів знаходились у сховищі власного будинку. Біля його будинку та потужностей фермерського господарства знаходилась військова техніка, яка постійно вела вогонь. Починаючи з 24.02.2022 село регулярно піддавалось обстрілам з рсзв, танків, артилерії та авіації ворога. З першого дня повномасштабної війни російські війська знаходились на відстані в 3 км від села Леб`яже (село Базаліївка Чугуївського району Харківської області). Свідок зазначає, що в той момент він, як голова сім`ї, перш за все піклувався про безпеку своєї родини, про власну безпеку, а не про виконання будь-яких інших зобов`язань.

Із нотаріально засвідченої заяви свідка ОСОБА_3 (старости села Леб`яже Чугуївського району Харківської області) вбачається, що у зв`язку з початком повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України 24.02.2022 частина території Чугуївського району Харківської області опинилась в окупації, а с. Леб`яже Чугуївського району Харківської області безпосередньо перебувало у зоні активних бойових бій. З моменту окупації частини території Чугуївського району Харківської області російськими військами і до її звільнення у вересні 2022 року послуги поштового зв`язку, доступу до інтернет для потреб мешканців с. Леб`яже не надавались, мобільний зв`язок майже не працював. Можливість виїзду населення с. Леб`яже та вивезення майна сільськогосподарських товаровиробників на територію, що була підконтрольна українській владі, була обмежена, що пов`язувалось з ризиком артилерійських обстрілів та випадками розстрілу цивільного автотранспорту на автошляхах області російськими окупаційними військами (а.с.65 т.1).

Свідок ОСОБА_3 підтверджує, що в результаті бойових дій та безпосередньо внаслідок ворожих обстрілів об`єкти інфраструктури та приватне майно, розташоване на території громади зазнало руйнувань, частина будівель була знищена. Безпосередньо Фермерське господарство «Меркурій «ГІС» зазнало шкоди у вигляді руйнування сховища зернових продуктів, що було розташоване по АДРЕСА_1 . Наслідки цих руйнувань були зафіксовані фотографуванням членами фермерського господарства.

Зважаючи на ситуацію, ведення бойових дій, свідком ОСОБА_2 було прийнято рішення вивезти сільськогосподарську техніку з території фермерського господарства до безпечних місць розташування. Зокрема, зазначений навантажувач було вивезено в кінці квітня 2022 року. Вивезення було пов`язано з високим ризиком для життя та здоров`я людей, та особисто ОСОБА_2 , адже на той момент уся територія села та під`їздні шляхи обстрілювались ворогом та вивезення відбувалось через уцілілу після підриву малу частину моста над рікою.

Відповідач визнає, що відповідно до п. 5.4. Договору встановлено, що сторона, для якої виявилось неможливим виконання зобов`язання за Договором внаслідок вище обумовлених непередбачених обставин, повинна негайно у письмовій формі повідомити іншу сторону, як про настання, так і про припинення дії цих обставин. Водночас, з огляду на активні бойові дії, що точились безпосередньо на території Чугуївського району Харківської області у лютому-вересні 2022 року, відсутність засобів поштового зв`язку, доступу до мережі інтернет відповідач стверджує, що він об`єктивно був позбавлений можливості негайно письмово повідомити позивача про вищенаведені непередбачувані обставини російської військової агресії та їх наслідки.

Так, згідно листа начальника відділу опрацювання запитів та розгляду звернень працівників Акціонерного товариства "Укрпошта" з 24.02.2022 по 31.12.2022 було тимчасово припинено приймання та доставку до с. Леб`яже з індексом 63530 всіх видів поштових відправлень (а.с.96-97 т.1).

В ході досудового врегулювання спору між позивачем та відповідачем, останнім з урахуванням положень п.5.3. Договору було запропоновано здійснити остаточний розрахунок з позивачем після усунення наслідків подій надзвичайного характеру, які мали місце у с. Леб`яже Чугуївського району Харківської області, орієнтовно у серпні-вересні 2023 року.

Як вбачається із заяви свідка ОСОБА_2 , ним було прийнято рішення зв`язатись з менеджментом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСТРАКШН МАШИНЕРІ" з пропозицією повернути навантажувач, однак йому було відмовлено. Свідок зазначає, що за умовами договору право власності на техніку не перейшло до ФГ «Меркурій ГІС», тобто він ризикував життям заради техніки, яка не належить фермерському господарству по сьогоднішній день. Після деокупації території населеного пункту Леб`яже та прилеглої території довгий час було відсутнє світло та інтернет, був поганий мобільний зв`язок. Поштове відділення не працює по сьогоднішній день.

Після припинення активних бойових дій на території с. Леб`яже відповідачем було проведено комісійне обстеження майна фермерського господарства, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації, про що складені відповідні акти комісійного обстеження майна від 14.09.2022 з фотографуванням приміщення, а також видано наказ №12 від 15.09.2022 про утилізацію непридатних залишків сільськогосподарської продукції та добрив, наказ №4 від 09.03.2023 про утилізацію незавершеної продукції (озимої пшениці урожаю 2022 року) (а.с.68-81, т.1).

Згідно звіту про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду у 2022 році, відповідачем у 2022 року не здійснювались посівні роботи та збір насаджень (а.с.82-87 т.1).

За свідченням ОСОБА_2 , Фермерським господарством «Меркурій ГІС» приймаються міри, направлені на ліквідацію наслідків форс-мажорних на території господарства. Зокрема, ведеться листування з територіальними органами ДСНС про обстеження та розмінування небезпечних ділянок полів. Здійснюється посівна кампанія на території, де це можливо.

Свідок ОСОБА_3 на підставі власних спостережень стверджує, що через активні бойові дії та високу мінну небезпеку на території с. Леб`яже упродовж 2022 року були повністю відсутні умови для вирощування та збирання врожаю сільськогосподарської продукції. Висока мінна небезпека продовжує зберігатись і нині. Через високий ступінь засмічення боєприпасами території району робота підрозділів ДСНС України з розмінування просувається повільно. Станом на поточний день близько 30% площі сільськогосподарських угідь села досі потребує розмінування. У зв`язку з високим ризиком ураження вибухонебезпечними предметами ДСНС України неодноразово попереджало про небезпеку використання сільськогосподарських угідь на території громади, в тому числі земель, що використовується Фермерським господарством «Меркурій ГІС». Така небезпека, за свідченням ОСОБА_3 є цілком реальною, оскільки на початку квітня цього року, в полі біля села Миколаївка Чкаловської громади на міні підірвались кілька людей. Фермерське господарство «Меркурій «ГІС», розташоване на території с. Леб`яже досі позбавлено можливості здійснювати діяльність з вирощування та реалізації продуктів сільського господарства через наслідки російської агресії. Посіви озимих культур у 2022 році не могли бути зібрані, що призвело до псування врожаю та вимушеного знищення цих посівів.

Згідно листа начальника Міжрегіонального центру гуманітарного розмінування та швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій полковника служби цивільного захисту №8701-1166/870400 від 10.04.2023, територія с. Леб`яже Чугуївського району Харківської області перебувала в окупації та вважається потенційно замінованою територією, тому будь-які польові роботи є небезпечними, доки сапери не проведуть заходи з розмінування на даній території, про що постійно наголошують співробітника ДСНС. Офіційних заборон у проведенні польових робіт на території с. Леб`яже не було (а.с.136 т.1).

Як стверджує відповідач, встановлений у п.5.4. Договору обов`язок щодо негайного повідомлення покупцем (відповідачем) постачальника (позивача) про неможливість виконання зобов`язання за Договором не міг бути виконаний відповідачем з огляду на наслідки цих самих воєнних дій - відсутність засобів поштового зв`язку, доступу до мережі інтернет, можливості виїхати у безпечне місце. При цьому Договір поставки не встановлює правових наслідків невиконання такого обов`язку з повідомлення іншої сторони про виникнення очевидних та загальновідомих перешкод у виконанні зобов`язань за договором поставки.

Щодо посилань позивача на норми ст.14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» відповідач зазначив, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати дійсно засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини. Водночас, наведена позивачем норма не свідчить про те, що сертифікат про форс-мажорні обставини є єдиною можливою формою засвідчення Торгово-промисловою палатою України форс-мажорних обставин. Запропонований позивачем текст договору поставки від 09.11.2021 не містить вимоги щодо підтвердження обставин форс-мажору саме сертифікатом Торгово- промислової палати. За таких обставин, на погляд відповідача, у позивача відсутні підстави заперечувати застосовність листа ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 про засвідчення форс-мажорних обставини до спірних правовідносин.

Виходячи з положень п.5.3. Договору відповідач вважає, що термін виконання зобов`язання, передбачений у п.п.3.1.2 та п.3.1.3 Договору, був змінений внаслідок форс-мажорних обставин, відтак термін виконання грошового зобов`язання відповідача з моменту виникнення форс-мажорних обставин 24.02.2022 визначається моментом припинення дії для відповідача наслідків форс-мажорних обставин. Відсутність факту порушення строку (терміну) виконання грошового зобов`язання відповідача за договором поставки від 09.11.2021 унеможливлює стягнення з відповідача неустойки за порушення такого зобов`язання у вигляді пені.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підстави виникнення цивільних прав та обов`язків виникають з договорів та інші правочинів.

Пунктом 3 частини 1 статті 174 Господарського кодексу України вcтановлено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ч.2 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно з частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 статті 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Статтями 6, 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В частині 1 статті 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як було встановлено судом, 09.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "КОНСТРАКШН МАШИНЕРІ" (постачальник) та Фермерським господарством "МЕРКУРІЙ ГІС" (покупець) було укладено договір поставки №3160, відповідно до п.1.1. якого постачальник зобов`язується передати у власність, а покупець прийняти та оплатити екскаватор-навантажувач 4СХ Sitemaster, виробництва фірми JCB - Великобританія, загальною вартістю 3 154 280,80 грн., в т.ч. ПДВ - 525 713,47 грн., що в грошовому еквіваленті в іноземній валюті становить 88 000,00 GBP (фунтів стерлінгів).

Частиною 1 статті 172 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як було встановлено, на виконання умов Договору позивач поставив, а відповідач прийняв обладнання (екскаватор-навантажувач JCB 4СХ Sitеmastcr) на загальну суму у розмірі 3 154 280,80 грн., що підтверджується видатковою накладною №30165 від 17.11.2021 та Актом приймання-передачі обладнання №КМ-00030165 від 17.11.2021.

В свою чергу, відповідач не оспорював отримання обладнання за Договором поставки на зазначену суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України).

За змістом ст.632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Згідно частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п.3.1.1. Договору покупець перший платіж повинен був здійснити не пізніше 15 листопада 2021 року у сумі 946 284,24 грн., в т.ч. ПДВ - 157 714,04 грн., що в грошовому еквіваленті в іноземній валюті становить 26 400,00 GBP (фунтів стерлінгів).

10.11.2021 відповідачем на виконання умов Договору було сплачено 940 284,24 грн., що підтверджується платіжним дорученням №217 від 10.11.2021.

Згідно з п.3.2.1. Договору покупець здійснює оплату в гривнях, шляхом множення грошового еквівалента ціни обладнання (його неоплаченої частини) в іноземній валюті - GBP, на курс продажу іноземної валюти за середньобанківськими котируваннями, який буде опублікований на сайті на день, що передує дню фактичної оплати покупцем ціни обладнання (його частини). Курс гривні визначається згідно наступних даних з сайту: http://old.kurs.com.ua/arhiv береться середньобанківський курс продажу GBP (друга цифра після дельти), але не нижче курсу зазначеного в пункті 1.1. цього договору, а саме 1 GBP дорівнює 35,8441 грн.

Курс GBP (фунтів стерлінгів) станом на 09.11.2021 (згідно умов 3.2.1. Договору, тобто день, що передує дню фактичної оплати) становив 35,8813 грн. за 1 GBP, а отже перехована відповідачем сума в розмірі 946 284,24 грн. дорівнює еквіваленту 26 372,63 GBP.

Згідно п.3.1.2. та п.3.1.3. Договору відповідач повинен був здійснити платіж не пізніше 31 березня 2022 року у сумі 630 856,16 грн., в т.ч. ПДВ - 105 142,69 грн., що в грошовому еквіваленті в іноземній валюті становить 17 600,00 GBP, та не пізніше 31 серпня 2022 року в сумі 1 577 140,40 грн., в т.ч. ПДВ - 262 856,73 грн., що в грошовому еквіваленті в іноземній валюті становить 44000,00 GBP.

Однак, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

У статі 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Водночас, згідно з п.5.1 Договору сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов`язань за цим Договором (з урахуванням законодавчо встановлених винятків), якщо це невиконання виявилось наслідком обставин непереборної сили, які виникли після укладання Договору в результаті подій надзвичайного характеру, які сторона не могла ні передбачити, ні запобігти розумними засобами.

Відповідно до п.5.2. Договору до обставин непереборної сили належать події, на які сторона не може впливати, та за виникнення яких не несе відповідальності, а саме: стихійні лиха, пожежа, воєнні дії, цивільні безладдя, що перешкоджають виконанню предмета даного Договору, але не обмежуються ним.

Пунктом 5.3. Договору сторони погодили, що форс-мажор автоматично продовжує строк виконання зобов`язань за цим Договором, відповідно до часу, протягом якого будуть діяти ці обставини або їх наслідки.

Згідно з п.5.4. Договору сторона, для якої виявилось неможливим виконання зобов`язання за Договором внаслідок вище обумовлених непередбачених обставин, повинна негайно у письмовій формі повідомити іншу сторону, як про настання, так і про припинення дії цих обставин.

Відповідно до ст.617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з вимогами ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ст.14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палати України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Статтею 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" визначено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Листом Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 засвідчено, що військова агресія Російської Федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) та до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності по зобов`язанням за договорами, виконання яких настало і стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин.

Водночас, вказаний лист носить загальний інформаційний характер, оскільки констатує абстрактний факт без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні. Неможливість виконання договірних зобов`язань особа повинна підтверджувати документально в залежності від її дійсних обставин, що унеможливлюють виконання на підставі вимог законодавства.

Матеріали справи не містять сертифікат, виданий Торгово-промисловою палатою України чи уповноваженими регіональними торгово-промисловими палатами, що засвідчують наявність форс-мажорних обставин, які впливають на реальну можливість виконання зобов`язань відповідача саме за спірним Договором.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, а саме з заяв свідків - старости с.Леб`яже Чугуївського району Харківської області ОСОБА_3 та голови Фермерського господарства "МЕРКУРІЙ ГІС" Гончарова Сергія Олександровича, довідки начальника селищної військової адміністрації виконавчого комітету Чкаловської селищної ради №01-01-43/62 від 13.01.2023, листа начальника відділу опрацювання запитів та розгляду звернень працівників Акціонерного товариства "Укрпошта", актів комісійного обстеження майна від 14.09.2022 з фотографуванням приміщення, наказу №12 від 15.09.2022 про утилізацію непридатних залишків сільськогосподарської продукції та добрив, наказу №4 від 09.03.2023 про утилізацію незавершеної продукції (озимої пшениці урожаю 2022 року), звіту про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду у 2022 році, листа начальника Міжрегіонального центру гуманітарного розмінування та швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій полковника служби цивільного захисту №8701-1166/870400 від 10.04.2023, на території Чугуївського району Харківської області у період з 24.02.2022 по 08.09.2022 безпосередньо велись бойові дії, що унеможливлювало здійснення відповідачем його господарської діяльності сільськогосподарського виробника. З моменту окупації частини території Чугуївського району Харківської області і до її звільнення у вересні 2022 року послуги поштового зв`язку, доступ до інтернет для потреб мешканців с. Леб`яже не надавались, мобільний зв`язок майже не працював, можливість виїзду населення с. Леб`яже та вивезення майна сільськогосподарських товаровиробників була обмежена. В результаті обстрілів будівлі фермерського господарства зазнали пошкоджень, сільськогосподарська продукція, що зберігалась на складі, була зіпсована, посіви озимих культур деградували та не могли бути зібрані у 2022 році через бойові дії та високу мінну небезпеку.

За таких обставин на переконання суду, встановлений у п.5.4. Договору обов`язок щодо негайного повідомлення покупцем постачальника про неможливість виконання зобов`язання за Договором дійсно не міг бути виконаний відповідачем з огляду на вказані наслідки воєнних дій.

В подальшому, листом №7 від 26.12.2022 відповідач повідомив позивача про те, що з 24.02.2022 на території села Леб`яже Чкаловської громади Чугуївського району Харківської області та по 11.09.2022 включно велись бойові дії. Більша частина земельного банку фермерського господарства була в окупації. Тобто господарську діяльність Фермерське господарство «Меркурій ГІС» не мало змогу здійснювати та не мало доступу до складу. Також відповідач повідомив позивача про те, що Фермерське господарство «Меркурій ГІС» не в змозі виконувати зобов`язання за договором поставки №3160 від 09.11.2021 протягом дії форс-мажорних обставин. Фермерське господарство «Меркурій ГІС» не відмовляється від виконання своїх обов`язків за цим Договором, але, з урахуванням наявності форс-мажорних обставин, виконає їх після припинення дії форс-мажорних обставин, про що буде повідомлено додатково.

Суд звертає увагу, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Виходячи з положень п.5.3. Договору відповідач вважає, що термін виконання зобов`язання, передбачений у п.п.3.1.2 та 3.1.3 Договору, був змінений внаслідок форс-мажорних обставин, відтак термін виконання грошового зобов`язання відповідача з моменту виникнення форс-мажорних обставин 24.02.2022 визначається моментом припинення дії для відповідача наслідків форс-мажорних обставин.

Суд частково погоджується з доводами відповідача, оскільки посилання відповідача на лист ТПП №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 жодним чином не підтверджує ту обставину, що саме внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України, в зв`язку із чим було введено воєнний стан, відповідач не мав можливості виконати свої зобов`язання за Договором, водночас відповідачем доведено належними та допустимими доказами неможливість виконання Договору, в тому числі п.5.4. щодо негайного повідомлення постачальника про неможливість виконання зобов`язання за Договором, саме у період з 24.02.2022 по 08.09.2022.

Водночас, з наявних матеріалів справи вбачається, що бойовими діями на території с. Леб`яже упродовж 2022 року було завдано суттєві збитки фермерському господарству «Меркурій ГІС», зокрема,пошкоджено складські приміщення, знищено запаси сільськогосподарської продукції та добрив. Подана відповідачем форма обов`язкової державної статистичної звітності за 2022 рік свідчить, що фермерське господарство через форс-мажорні обставини не мало можливості виростити та реалізувати сільськогосподарську продукцію, отримати необхідну виручку для розрахунку з позивачем.

Однак, доказів того, що наслідки вище встановлених обставин не дають змоги відповідачу виконати зобов`язання за Договором станом на день прийняття цього рішення матеріали справи не містять.

Наявний в матеріалах справи лист начальника Міжрегіонального центру гуманітарного розмінування та швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій полковника служби цивільного захисту №8701-1166/870400 від 10.04.2023 підтверджує ту обставину, що територія с. Леб`яже Чугуївського району Харківської області перебувала в окупації та вважається потенційно замінованою територією, тому будь-які польові роботи є небезпечними. Як вбачається з листа, офіційних заборон у проведенні польових робіт на території с. Леб`яже не було. Однак, вказаний лист не є безумовним доказом неможливість виконання польових робіт саме на територіїФермерського господарства "МЕРКУРІЙ ГІС" чи відсутності у останнього іншого доходу.

У відповідності до частини 2статті 193 Господарського кодексу Україникожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з частиною 7статті 193 Господарського кодексу Українине допускається одностороння відмова від виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень, неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Близький за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.

Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17.

Добросовісність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Відтак, на переконання суду, у відповідача станом на день прийняття цього рішення існує заборгованість за Договором з оплати обладнання у сумі 2 713 705,77 грн., оскільки відповідно до ст.617 ЦК України форс-мажор (обставини непереборної сили) звільняє лише від відповідальності за порушення зобов`язання, що сталося внаслідок такого форс-мажору, але не звільняє від виконання відповідного зобов`язання і не є підставою для припинення такого зобов`язання.

Водночас, з огляду на прострочення відповідачем грошового зобов`язання за Договором позивач просить суд стягнути нараховану на підставі п.4.2. Договору та ст.625 ЦК України пеню у розмірі 628 241,55 грн. за період з 01.09.2022 по 16.02.2023.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема щодо сплати неустойки.

Згідно зі ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Як встановлено ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Як уже було зазначено судом, 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України №64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.

Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022р №2024/02.0-7.1 визнано форс-мажорною обставиною військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24 лютого 2022 року. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними.

Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб у межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

28 лютого 2022 року Торгово-промислова палата України на підставі ст.ст.14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.1997 №671/97-ВР, Статуту ТПП України засвідчила форс-мажорні обставини (обставин непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 24.02.2022 відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". Враховуючи викладене, Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для об`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору (контракту, угоди тощо) обов`язків згідно із законодавчими чи іншими нормативними актами виконання відповідно яких стало неможливим у встановлений термін внаслідок таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Тобто, Торгово-промислова палата України підтвердила, що обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами, як для суб`єктів господарювання так і для населення.

Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Також, згідно з положеннями ст.218 Господарського кодексу України, у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Таким чином, в той час як форс-мажорні обставини унеможливлюють виконання договірного зобов`язання в цілому, істотна зміна обставин змінює рівновагу стосунків за договором, суттєво обтяжуючи виконання зобов`язання лише для однієї із сторін.

У постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі №913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до положень п.5.1 Договору сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов`язань за цим Договором (з урахуванням законодавчо встановлених винятків), якщо це невиконання виявилось наслідком обставин непереборної сили, які виникли після укладання Договору в результаті подій надзвичайного характеру, які сторона не могла ні передбачити, ні запобігти розумними засобами.

Пунктом 5.4. Договору сторони погодили, що сторона, для якої виявилось неможливим виконання зобов`язання за Договором внаслідок обумовлених непередбачених обставин, повинна негайно у письмовій формі повідомити іншу сторону, як про настання, так і про припинення дії цих обставин.

З наявних матеріалів справи вбачається, що бойовими діями на території с.Леб`яже упродовж 2022 року було завдано суттєві збитки фермерському господарству «Меркурій ГІС».

При цьому, питання відносно існування на території України, в тому числі на території Чугуївського району Харківської області, надзвичайних обставин, а саме введення воєнного стану, що неодмінно впливає на спроможність своєчасного ведення розрахунків та обмежує безперешкодне провадження господарської діяльності, є загальновідомим та нормативно врегульованим.

Листом №7 від 26.12.2022 відповідач повідомив позивача про те, що з 24.02.2022 на території села Леб`яже Чкаловської громади Чугуївського району Харківської області та по 11.09.2022 включно велись бойові дії. Більша частина земельного банку фермерського господарства була в окупації. Тобто господарську діяльність Фермерське господарство «Меркурій ГІС» не мало змогу здійснювати та не мало доступу до складу. Також відповідач повідомив позивача про те, що Фермерське господарство «Меркурій ГІС» не в змозі виконувати зобов`язання за договором поставки №3160 від 09.11.2021 протягом дії форс-мажорних обставин. Фермерське господарство «Меркурій ГІС» не відмовляється від виконання своїх обов`язків за цим Договором, але, з урахуванням наявності форс-мажорних обставин, виконає їх після припинення дії форс-мажорних обставин, про що буде повідомлено додатково.

За висновком суду, встановлені судом обставини вплинули на спроможність своєчасного ведення розрахунків відповідачем.

Суд також звертає увагу, що застосування штрафних санкцій у вигляду пені спрямовано перш за все на покарання за допущене правопорушення.

З огляду на зазначене, з урахуванням засад законності, розумності, добросовісності, справедливості та пропорційності дотримання балансу інтересів сторін, суд вважає за доцільне відмовити у задоволенні вимоги про стягнення пені у розмірі 628 241,55 грн., нарахованої за період з 01.09.2022 по 16.02.2023.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1,2,3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року).

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїс-Матеос проти Іспанії» від 23 червня 1993 р.).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

У п.26 рішення від 15.05.2008р. Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Питання справедливості розгляду не обов`язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац десятий пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003).

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що суд задовольнив позов частково, у відповідності до статті 129 ГПК України, витрати щодо сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача у розмірі 40 705,59 грн., а в іншій частині покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСТРАКШН МАШИНЕРІ" до Фермерського господарства "МЕРКУРІЙ ГІС" про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з Фермерського господарства "МЕРКУРІЙ ГІС" (63530, Харківська обл., Чугуївський р-н, с. Леб`яже, вул. Гоголя, 10А, код ЄДРПОУ: 36904247) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСТРАКШН МАШИНЕРІ" (04086, м. Київ, вул. Петропавлівська, 54-А, код ЄДРПОУ:32828388) суму основного боргу в розмірі 2713705 (два мільйони сімсот тринадцять тисяч сімсот п`ять) грн. 77 коп. та судовий збір у розмірі 40705 (сорок тисяч сімсот п`ять) грн. 59 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено "03" липня 2023 р.

СуддяТ.О. Пономаренко